В YouTube я натрапив на відео Eurovision Opening Ceremony із червоним хідником: цю подію транслювали не лише в Україні, а й світі. Один з ведучих – Джеджула – хизується, що це була найдовша червона доріжка в історії конкурсу – 265 метрів! Окрім метрів, на жаль, пишатись там мало було чим. 265 метрів сорому.

Ведучих було семеро. Логічно – семеро, бо 265 метрів. До речі, їхній п’ятизначний гонорар теж починається з сімки, але про це – пізніше. Ведучі – Андрій Джеджула, Андрій Кіше, В’ячеслав Варда, Тетяна Терехова, Анна Буткевич, Емі Грейс та Нейба Траоре. Останніх трьох довелось погуглити. Перших трьох згадати. У Instagram Нейби Траоре зазначено, що вона – “солистка лучшей поп-группы Panteres” (один з неоднозначних кліпів на їхньому YouTube-каналі налічує 269 переглядів!), Емі Грейс – учасниця телешоу “Супермодель по-українськи”, Анна Буткевич (ЗМІ пишуть, що вона – “екс дружина депутата”).

Жоден з семи ведучих не розмовляв англійською адекватно. Трохи кращі справи з іноземною мовою у Тетяни Терехової. Але для людини, яка часто буває у Лос-Анджелесі, розмовляти можна і треба краще. В’ячеслав Варда, мабуть, переплутав пісенний конкурс з боксерським рингом – його “Ледіз енд джентмелне, пліз, вєлькам…А ю реді фор ред кааарпееет?” пробудило б мертвого і відлякало ще живих. Жахливий акцент та інтонація. Помилки. Після його “оперних фраз” дивитися трансляцію не хотілося ні мені, ні самим шанувальникам “Євробачення” на YouTube-каналі.

Іноземні коментарі (80% від усіх реакцій) дослівно у перекладі під самим відео такі: “Справжнє випробування дивитися трансляцію, але я терпіла, тому що хотіла побачити учасників”, “Це, напевно, найдивніше, що я будь-коли чув”, “В учасника з Австрії більше харизми, ніж у всіх ведучих разом узятих”, “Я ніколи не бачила таких ведучих. Сором”, “Ця трансляція була жахливою. Забагато ведучих і ніхто не міг розмовляти англійською правильно”.

Справа не лише у знанні англійської мови. Питання в усіх ведучих були сухі і не цікаві, зазделегідь заготовлені, а навідні – зовсім відсутні. Наприклад, один з чоловіків, який супроводжував учасницю від Азейбарджану, з’явився на хіднику у масці коня, однак ведучі проігнорували цю епатажну витівку. Правильно, бо щодня ми бачимо на червоних доріжках “коней”. Пізніше бідолашний зняв цю маску з себе, мабуть, втративши надію, що його про неї запитають…

У чому проблема? В організаторах. Навіщо було наймати сімох (троє з яких непрофесійні) ведучих? За офіційною інформацією порталу Prozorro, по 78 975 грн отримали Тетяна Терехова, В’ячеслав Варда, Андрій Джеджула. Чи гідні вони та інші учасники “сенсаційної сімки” цих гонорарів? Абсолютно ні. Хто така Анна Буткевич і чим вона заслужила бути ведучою престижної церемонії? Невже окрім сумнівних ведучих корпоративів на кшталт Джеджули й Варди не знайшлося маститих ведучих зі знанням англійської мови, а головне – з наявністю таланту і харизми?

Лозунг Євробачення “Celebrate diversity” означає “Святкуй різноманітність”. Запросивши двох темношкірих дівчат у ролі ведучих, організатори, мабуть, хотіли показати що в Україні підтримують рівність і diversity. Але те, що Емі і Нейба не є професійними ведучими і розмовляють англійською з помилками – нікого не турбує. Те, що творчість і популярність “лучшей солистки группы Panteras” Нейби Траори – під питанням, вочевидь, теж.

Стосовно самої події відкриття. Доріжка була красивою. Але довкола абсолютно порожньо. Питання до організаторів: де шанувальники? Чому запросили дві з половиною людини у ролі глядачів? Красиві кадри Маріїнського парку з повітря, довжелезний килим і … порожнеча.  За інформацією у пресі, шанувальники мали бути акредитованими. Можливо, з міркувань безпеки. Але чому не акредитувати більше? Охочих побачити того ж італійця Франческо Габбані (фаворита “Євробачення”, кліп якого вже переглянули більше 100 млн глядачів на YouTube) зійшлося би чимало. Hollywood  – це передусім картинка. Картинка сотні, а то й тисячі фанів, які вигукують імена своїх кумирів. Це клацання фотоапаратів під вигуки фотографів “Over the shoulder please”. Цієї атмосфери не було зовсім.

Пісні, що організатори включали фоново як презентацію виконавця, коли конкурсанти ступали на хідник, не завжди належали самим виконавцям. Наприклад, співаку з Австралії приписали пісню співачки від Азейбарджану, австрійцю поставили пісню гурту з Білорусі. На тлі цього трьохгодинного аматорства “зубрів” журналістики та івент-менеджменту на червоний килим не пустили і переможницю минулорічного конкурсу, яка власне привезла Євробачення до України – Джамалу.

Welcome to Ukraine!