Україна ухвалила рішення про заборону імпорту з Польщі яєць, живої птиці та інших продуктів птахівництва. Це сталось через спалах у сусідній країні небезпечної хвороби, пише місцеве видання Portalspozywczy.pl.

«У зв’язку зі спалахом хвороби Ньюкасла в Підляському воєводстві українська влада рішенням від 13 липня 2023 року ввела заборону на ввезення з усієї території польських інкубаційних яєць, живої птиці та продуктів і сировини, одержуваних від птиці, за винятком продуктів, які були оброблені методом, що гарантує знищення збудника цієї хвороби», – йдеться в повідомленні видання.

Як коментує Національна палата виробників птиці та кормів (KIPDiP), на польсько-українському кордоні розгортається справжня драма. Через закриття Україною кордону для польської птиці та продуктів з неї близько півмільйона кількаденних курчат, яких замовили українські ферми, можуть загинути в жахливих умовах. Польські підприємці роблять усе, щоб запобігти цій трагедії.

Як пояснює директорка KIPDiP Катажина Ґавронська, Україна ввела заборону на імпорт, але хвороба Ньюкасла виявилася в Польщі лише в одному місці, а експортовані курчата походять з інших воєводств, де хвороби птиці не було.

«Згідно з усіма погодженими між Польщею та Україною процедурами, заборона на ввезення птиці та продуктів з неї має охопити лише один польський повіт, а українці заблокували всю Польщу», – коментує директорка KIPDiP.

За даними Національної палати виробників птиці та кормів, Україна є найбільшим імпортером добових курчат на забій із Польщі. Річний експорт молодняку ​​становить десятки мільйонів залежно від року. Окрім заборони на експорт курчат, в Україну не можуть потрапити польські м’ясо та яйця птиці, а також усі необроблені продукти з птахівництва.

Раніше, 12 липня ветеринарна інспекція Польщі підтвердила спалах хвороби Ньюкасла на птахофабриці в Топілці Білостоцького повіту (Підляське воєводство).Це перший випадок у Польщі за 49 років.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Super Express.

Бійка відбулась близько 13:00 у вівторок, 9 травня, на пляжі Понятівка у Варшаві.

За неофіційною інформацією, у сутичці брали участь дві групи — поляків та українців. Обставини та все, що пов’язано з цією подією, з’ясує поліція.

“Ми отримали інформацію про непорозуміння між двома групами людей. Усі вони були в стані алкогольного сп’яніння. Зараз з’ясовуємо обставини і все, що пов’язано з цією подією”, — сказала пресофіцерка коменданта VII округу варшавської поліції Йоанна Венгжиняк.

Як розповіли очевидці, одна людина отримала два ножових поранення. Потерпілого з двома колото-різаними пораненнями та ще двох людей із незначними травмами обличчя та тіла доставили до лікарні.

Всього поліція затримала п’ятьох осіб.

Раніше повідомлялося, що депутати Верховної Ради України на саміті Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС) в Анкарі спробували зірвати виступ російської делегації. Після цього у кулуарах заходу виникла бійка за участю українського депутата Олександра Маріковського та секретаря делегації РФ Валерія Ставицького через український прапор.

У польському Лодзі група людей напала та жорстоко побила братів-українців Андрія та Павла в ніч проти 26 березня.

Про це повідомляє inpoland.net.pl.

Інцидент стався, коли брати близько опівночі поверталися додому з нічного клубу. Зазначається, що хлопці не були біженцями з України через війну, а живуть у Польщі вже кілька років. Там вони легально працюють у садівничій фірмі, добре знають Лодзь і польську мову.

Коли брати зайшли до парку, щоб скоротити дорогу додому, услід за ними пішла група молодих людей з 10-12 чоловіків і жінок. Через кілька десятків секунд вони підбігли до українців, і на їхню адресу посипалися перші словесні образи. Андрій і Павло спробували залагодити ситуацію і сказали, що живуть тут роками, що вони “місцеві”.

Однак нападники жорстоко побили хлопців. Спершу били кулаками, а потім ногами, коли ті впали на землю. Зловмисники вигукували на адресу братів: “Ми вас ненавидимо, ви з України, повертайтеся додому”.

Водночас нападники не намагалися нічого відібрати в українців. Не йшлося про гроші, сигарети чи алкоголь.

За якийсь час зловмисники припинили побиття, а жертви нападу повернулися додому і полягали спати. Вже вранці стан хлопців погіршився, тож вони разом із роботодавцями-поляками вирушили до відділення швидкої допомоги. Там з’ясувалося, що в Андрія зламані щелепа й ребро, численні забої та гематоми, однак минулося без пошкоджень внутрішніх органів.

Павло постраждав менше. У нього також синці та численні забої, болять нирки та зуб, який потребуватиме лікування у стоматолога. Андрій залишився в лікарні і потребуватиме тривалого лікування.

Потерпілі стверджують, що на них напали виключно через національність. Поліція зараз розшукує нападників. За скоєне їм загрожує до трьох років ув’язнення.

Російський окупант розповів своєму батьку, як збройні сили РФ знищили танк і бронеатомобіль “Тигр” вагнерівців, поки не розібралися, що це “свої”.

Про це йдеться у перехопленні української розвідки.

Окупант похвалився батькові, що разом з іншими солдатами “дали п*зди” своїм офіцерам.

“Я то че, я рядом стоял. Смотрел просто, как пиз**ят. Там они гибнут нах*й: вагнеровские потери минобороны не считает вообще”, – розповів загарбник.

Військовий РФ обговорив з батьком вкидання російської пропаганди про поляків, які нібито воюють на фронті. Батько окупанта щиро вірить, що на фронті у лавах ЗСУ більшість становлять не українці, а поляки. Син погоджується з цією тезою і додає, що є ще “багато негрів”.

“194 тысячи, сказал Залужный, у них воюет на передовой. Из них только одна треть – х*хлы. А две трети – иностранцы. Здесь тоже говорят, что поляков стало слишком много. “Вагнеровцы” вообще их мочат. Они поляков на дух не переносят”, – заявив батько окупанта.

Також чоловік впевнений, що на солдатах ЗСУ американці випробовують спеціальні препарати.

“На них сейчас американцы испытывают препараты, чтобы боли не чувствовать. А еще они своих расстреливают. Прям выводят и расстреливают. Поляки стали х*хлов расстреливать”, – говорить зазомбований росіянин.

Син-окупант своєю чергою підтверджує, що загороджувальні загони є у російській армії, але він не знає, чи когось розстріляли, бо що ніхто не тікав.

Купити рекламу »Як повідомляє Yavp.pl з посиланням на Осередок моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, інцидент стався на одному зі спортивних майданчиків столичного району Praga-Południe. Тут зібралася група підлітків з України, Білорусі та Польщі, щоб разом пограти в м’яча. Зі цією метою молодь зустрічалася тут вже не вперше, однак цього разу місцевим чоловікам це не сподобалося.

Спочатку один з чоловіків підійшов до лавки, на якій сиділи підлітки, й сказав: “Вй*буйте звідси, і щоб вас тут і видно не було”. На запитання, чим вони заважають, агресор відповів молодим людям, що “це польська лавка, українських тут нема, а є десь в Києві” і знову повторив нецензурне послання. При цьому молоді люди поводилися спокійно та говорили, що не хочуть конфліктів. Тоді до чоловіка долучилася жінка, яка сказала неповнолітнім: “Зараз у вас будуть морди биті, я не жартую”, а другий чоловік додав: “У Польщі ви повинні робити те, що ми, кур*а, хочемо, без варіантів”. За ходом спілкування з іноземцями спосетрігали діти агресорів.

Підлітки пішли геть від дорослих поляків, які вже хотіли накинутися на них з фізичною розправою.

Інформація про цей випадок потрапила до Осередку моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, який повідомив про злочин до прокуратури та місцевого відділку поліції. Вже за дві години після інциденту затримали одного з учасників аресивного нападу, а згодом затримали ще двох. За погрози на ксенофобному ґрунті та образу людей через національну приналежність двом чоловікам та жінці загрожує до 5 років позбавлення волі.

Про це повідомляє народний депутат Ярослав Железняк.

“За”проголосували 283 народні депутати. Тепер він має бути підписаний головою Верховної Ради та президентом Зеленським для набуття чинності.

Громадяни Польщі зможуть перебувати на території України впродовж 18 місяців після ухвалення закону та користуватися усіма правами й свободами, як і громадяни України:

* права на працевлаштування без спеціального дозволу на застосування праці іноземців;

* державну реєстрацію як платників податків та отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків;

* провадження господарської діяльності;

* здобуття освіти, соціальні виплати, медичне обслуговування на умовах громадян України.

Як пише “Європейська правда”, про це повідомив ініціатор збору, журналіст Славомір Сераковський.

Лічильник на офіційному сайті акції наразі показує близько 1 078 000 злотих.

“До нас приєдналися понад 10 тисяч людей. Інформацію про акцію поширили 25 тисяч разів. Хто ще хоче інвестувати у поразку Путіна?” – написав Сераковський вночі 30 червня.

Нагадаємо, акцію анонсували 28 червня, надихнувшись успішним збором у Литві та Україні.

Необхідні 22,5 млн злотих планують зібрати за 30 днів.

Причина проста – боротьба за трудові ресурси.

Про це повідомив президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. За його словами, зробити висновки можна буде за рік-два, коли можна буде порівнювати кількість запрошень на роботу.

Нововведення у сфері працевлаштування допоможуть українцям переїхати на ПМП до Польщі. Ймовірно, сформується прошарок людей з-поміж трудових мігрантів, які замислюються про зміну місця проживання. Але по-суті така ситуація говорить про те, що Україна програє боротьбу за трудові ресурси.

Польща створює всі умови для роботи та проживання іноземних громадян, зокрема українців. Українські трудові мігранти перетворяться на емігрантів, тобто стануть новими громадянами Польщі. Розрахунок простий, діти українців, які народяться у Польщі, стануть громадянами країни. Причина проста – без залучення робочих рук економічне зростання неможливе.

Про значні скупчення людей, щоб перетнути кордон пішим переходом, повідомляється з пункту пропуску Шегині/Медика

У соцмережах 27 лютого оприлюднили світлини багатолюдної черги у пункті пропуску «Шегині» (Львівська область).

Як пише «Четверта студія», світлини оприлюднено у кількох групах соціальних мереж.

«Про це фото в Twitter повідомив публіцист Лукаш Ворзеха. Не думаю, що після таких спонукань щось зміниться», – зазначає у дописі адміністратор групи»Львів-Перемишль-Краків» Aleksandr Wisniewski у ФБ.

Шегині — пункт пропуску через державний кордон України на кордоні з Польщею. Розташований у Львівській області, Мостиський район, неподалік від однойменного села на автошляху М11. З польського боку розташований пункт пропуску «Медика» на автошляху 28 у напрямку Перемишля. Вид пункту пропуску — автомобільний, пішохідний. Статус пункту пропуску — міжнародний. Характер перевезень — пасажирський, вантажний. Окрім радіологічного, митного та прикордонного контролю, пункт пропуску «Шегині» може здійснювати санітарний, фітосанітарний, ветеринарний, екологічний, контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень та за переміщенням культурних цінностей. Пункт пропуску «Шегині» входить до складу митного посту «Мостиська» Львівської митниці.

“Я не була готова до цього (до народження дитини – Ред.) ані морально, ані фінансово, ані фізично”, – каже полька Ада (ім’я змінено), яка завагітніла у 19 років.

З огляду на політику Польщі в цьому питанні, зробити аборт у своєму місті вона не могла, а тому прийняла рішення – перервати вагітність в Україні. Бо дешевше, ніж в інших сусідніх країнах. Це все було 2018 року.

Польки, які їдуть за кордон робити аборти, – не дивина для українських клінік. Тепер їх буде ще більше, прогнозують лікарі.

Адже тепер політика Польщі щодо цього питання стала ще жорсткішою.

BBC News Україна з’ясувала, чому польки їдуть до України робити аборти, як це відбувається та скільки коштує.

“Будуть сюди приїжджати”

Тема абортів завжди була чутливою для католицької Польщі. І ось наприкінці жовтня Конституційний суд цієї країни ухвалив рішення, яке фактично забороняє проведення цієї медичної процедури.

Раніше польські жінки могли перервати вагітність у випадку виявлення у плода важкого та незворотного дефекту або невиліковної хвороби, яка загрожує його життю. Цим положенням аргументували приблизно 98% абортів, які легально провели в країні минулого року. Тепер судді визнали це неконституційним.

Через це рішення суду Польщу накрили протести. Активісти і правозахисники заявили, що наслідком такого рішення конституційного суду стане подальше наростання в Польщі “абортного підпілля”, а жертвами нелегальних абортів можуть стати тисячі польських жінок.

Вішак в Польщі – один із символів протесту. Колись саме дротові вішаки жінки використовували, щоб самостійно позбавитися від небажаної вагітності

Вішак в Польщі – один із символів протесту. Колись саме дротові вішаки жінки використовували, щоб самостійно позбавитися від небажаної вагітності

Рішення Конституційного суду досі не опублікували в офіційних ЗМІ, тому воно не набуло чинності. Коли саме його опублікують – невідомо. В польському уряді кажуть, що в нинішніх обставинах варто дати суспільству “трохи часу на діалог”.

Утім, деякі шпиталі уже відмовляють жінкам у проведенні абортів, попри те, що нові правила досі не діють. Як буде далі розвиватися ситуація – прогнозувати важко.

“Якщо у Польщі таки заборонять аборти, в Україні зросте медичний туризм. Жінки приїжджатимуть до нас, адже перервати вагітність іноземній громадянці можна навіть у державній українській клініці. Платиш гроші в касу – й робиш”, – каже гінекологиня Тетяна Грушецька, яка працює у львівській клініці вже 12 років.

“Приїжджали раніше й приїжджатимуть далі”, – вважає вона.

На заваді може стати хіба пандемія коронавірусу, через яку ввели обмеження на кордонах.

“Не знала, що робити”

Коли полька Ада (ім’я змінено) дізналася, що вагітна, їй було 19.

Трапилося все через банальну байдужість до контрацепції, пригадує вона. З хлопцем зустрічалася вже два роки, повністю йому довіряла, а тому про те, що може заразитися венеричним захворюванням, не думала, й презервативами пара не користувалася. Всі статеві акти вони переривали.

“Мені здавалося, це дієво. Тобто ризик був, звісно, але оскільки ні я, ні мій партнер дітей заводити не планували, будували процес сексу на довірі. Але, вочевидь, одного разу щось пішло не так”, – каже Ада.

З останнього сексу з хлопцем минуло два чи три тижні, коли дівчина стала погано себе почувати: слабкість, нудота. Три дні Ада думала, що чимось отруїлася, однак потім вирішила зробити тест з думкою: “Це точно не вагітність, але про всяк випадок перевірю”. На тесті було дві червоних лінії.

“Я була шокована, не знала, що робити. Сліз не було. Просто ступор. Про яке материнство могла йти мова, коли попереду було навчання в університеті? Я не була готова до цього ані морально, ані фінансово, ані фізично”, – пригадує дівчина.Вихід був один – робити аборт. Але з огляду на політику Польщі в цьому питанні, зробити його у своєму місті вона не могла. Лише тому, каже дівчина, довелося розповісти про все батькам.

“Якби я могла зробити його у Кракові, зробила б і без їхньої згоди. У мене були власні заощадження, хлопець би допоміг грошима. А так – довелося все викласти”, – пригадує вона.Батьки, каже Ада, були не в захваті від ситуації, але тверезо все сприйняли. “Вони з розумінням поставилися до того, що народжувати я не хочу, й треба робити аборт закордоном”, – додає Ада.

Найоптимальнішим варіантом для сім’ї була Україна, адже це близько й дешевше, ніж у сусідній Німеччині, де за переривання вагітності доведеться заплатити до тисячі євро. Тому в день, коли Ада все розповіла батькам, вона обдзвонила кілька приватних клінік у Львові й придбала квиток на найближчий рейс за кілька днів.

Лікарка, яка вела Аду в Україні, була ввічливою та доброзичливою. Вона не розпитувала, як так сталося, що дівчина завагітніла, не пропонувала почекати, змінити свою думку.

“Мене доволі формально попередили, що після операції можливі болі, кровотеча, тому слід пропити таблетки й полежати кілька днів. Жодних “страшилок” про те, що я більше не зможу мати дітей, не було. Вона взагалі робила все доволі механічно. Було видно, що мій випадок не перший. І це заспокоювало”, – каже Ада.

Разом з дівчиною до України приїхав і хлопець. Вони орендували квартиру на три дні, адже напередодні операції Ада мала здати аналізи: кров, сечу, мазки. “Як мені пояснили, це було потрібно, щоб перевірити загальний стан здоров’я, пересвідчитися, що операція не матиме наслідків”, – додає вона.

Операцію, за словами дівчини, проводили під місцевою анестезією. Аборт зробили буквально за пів години.

Проблем з клінікою, за словами дівчини, теж не виникло. Ввічливий персонал і всюди чистота. Проблеми почалися десь на другий-третій день. І не фізичні, а психологічні. Попри те, що сентиментальною чи надто емоційною Ада себе ніколи не вважала, кілька днів вона постійно думала про те, що зробила, про те, які наслідки матиме це рішення. Іноді плакала, інколи просто сиділа мовчки й дивилася в одну точку.

“Я не можу сказати, що шкодувала тоді про аборт. Я вважала і досі вважаю, що це було правильне рішення. Але з якихось невідомих мені причин відчувала себе пригніченою морально. Можливо, це через стрес. Можливо, через медикаменти, які приймала після операції, щоб не було наслідків. На щастя, за дні три все минулося”, – додає вона.

Всі процедури – УЗД до операції, після, сам аборт й медикаменти – обійшлися Аді орієнтовно у три тисячі гривень.

Після аборту вона повернулася до Польщі й продовжила жити звичним життям. Університет таки закінчила. Щоправда, закінчилися і її стосунки з тодішнім хлопцем. Із ним вони розійшлися десь за пів року після аборту.

Дівчина каже, що втомилися один від одного, а переривання вагітності жодним чином не впливало. Сьогодні Ада живе у Німеччині. У 21 вона вийшла заміж і народила дитину — здорового хлопчика. Дівчина каже, що наразі щаслива, й не впевнена, що була б такою, якби тоді, у 19 років, вчинила інакше.

“Я рада, що в Україні можна зробити аборт тоді, коли ти відчуваєш, що просто не можеш народити. З будь-яких причин: фінансових, психологічних, через погане здоров’я чи ризик отримати дитину з серйозними вадами. Жінки не повинні страждати через те, що лише вони можуть народжувати”, – впевнена дівчина.

“Аборт-туризм”

Чіткої статистики, скільки саме польок роблять аборти в Україні, немає. Але про наявність такого явища як “аборт-туризм” пишуть як польські, так і українські ЗМІ. Бо в Україні це дешевше, ніж в тій же Німеччині, та й відносно близько.

Статистика Google показує, як одразу після рішення Конституційного суду зросла кількість пошукових запитів з Польщі про аборти в Україні.

“Нехай рішення про матки приймають люди з матками”, – учасниця пікету натякає на те, що тільки дві судді конституційного суду Польщі з п’ятнадцяти є жінками

“Нехай рішення про матки приймають люди з матками”, – учасниця пікету натякає на те, що тільки дві судді конституційного суду Польщі з п’ятнадцяти є жінками

Журналістка BBC Україна звернулася за коментарем до трьох приватних клінік, аби дізнатися, скільки іноземок роблять в них аборти. Однак у медзакладах заявили, що це конфіденційна інформація, яку вони не можуть розголошувати.

Лікарка Тетяна Грушецька каже, що є два методи переривання вагітності: медикаментозний та інструментальний.

Медикаментозний передбачає проведення УЗД, після чого лікар призначає жінці кілька медикаментів. Перші – щоб підготувати шийку матки та щоб забезпечити загибель плідного яйця. Другі – щоб вивести плідне яйце.

“Слід розуміти, що коли випиваєте пігулку, в організмі нічого не розсмоктується. Процес схожий на рясну менструацію”, – додає Грушецька.

Серед ускладнень від такого аборту – кровотеча або ж відсутність ефекту. Іноді медикаменти можуть просто не спрацювати, але відсоток подібних випадків малий.

Інструментальний аборт буває двох видів: вакуум-аспірація або кюретаж. Аби зробити будь-який з цих видів переривання вагітностей, потрібно лягти в стаціонар, оскільки проводять процедуру здебільшого під наркозом.

За словами лікарки, в Україні аборт можна робити і в державній, і в приватній клініці, оскільки в усіх медзакладах зобов’язані дотримуватися санітарних норм. Єдина відмінність – комфорт і ціна.

Якщо мова йде про “аборт-туризм”, то іноземці скоріше звертаються до приватних лікарень. Вартість інструментального аборту в різних львівських клініках коштує від 2 до 7 тисяч гривень, медикаментозного – від 3 до 9 тисяч гривень.

На думку гінекологині Тетяни Грушецької, заборона абортів призводить лише до того, що жінки роблять їх підпільно. А це – загроза для життя.

І справді, суворе польське законодавство призвело до існування в країні “абортивного підпілля”.

За даними міністерства охорони здоров’я Польщі, минулого року в країні провели 1116 операцій зі штучного переривання вагітності. Згідно з неофіційними оцінками, кількість нелегальних операцій і абортів, які польки провели за межами країни, може бути в десятки разів більшою.

Саме тому правозахисники, феміністки, і ліві партії виступали за лібералізацію законодавства про аборти – зокрема, за дозвіл проводити такі операції “з соціальних причин”.

І поки в Польщі тривають політичні баталії, українська гінекологиня Тетяна Грушецька нагадує про відповідальне ставлення до фізичних стосунків та найкращий запобіжник від абортів – контрацепцію.

Наскільки рівень життя у Польщі вищий, ніж в Україні покажуть економічні показники, такі як зарплати, пенсії, ВВП тощо, які проаналізували в матеріалі 24 каналу.

Зарплати

У 2020 мінімальна зарплата в Польщі – 2 600 злотих. Це трохи більше 19 100 гривень чи 700 доларів. Для порівняння в Україні мінімальна зарплата становить 4 723 гривні. Із 1 вересня очікують підняти «мінімалку» до 5 тисяч. Та мінімальні виплати в Україні залишаться відчутно нижчими.

Середня зарплата поляків у червні становила майже 5 300 злотих, як повідомляє tvn24. Це понад 39 тисяч українських гривень або понад 1 400 доларів. Українці отримують значно менше. Середня зарплата в Україні в липні склала 11 579 гривень, за даними Держстату, що майже в 3,5 раза менше.

Пенсії

Мінімальна пенсія в Польщі за віком становить 1 200 злотих. Її підняли у червні. Це трохи більше 8 800 гривень або 323 долари. В Україні мінімальна пенсія становить 1 712 гривень, що в 5 разів менше.

В Україні чоловіки та жінки з наступного року виходитимуть на пенсії однаково – в 60 років. Наразі чоловіки виходять в 60, а жінки в 59 років і 6 місяців. У Польщі є різниця: жінки виходять у 60 років, а чоловіки у 65.

Тож доходи пенсіонерів у Польщі, хоч і низькі для Європи, але значно вищі, ніж в Україні.

ВВП на душу населення

ВВП на душу населення – один з показників, який показує рівень життя. У Польщі за 2019 рік ВВП на душу населення становив 15 595 доларів, а в Україні – 3 660 доларів.

Хоча за іншим показником, ВВП на душу населення на основі паритету купівельної спроможності, різниця не настільки разюча – 9 775 доларів в України проти 33 685 доларів у Польщі.

Економіка Польщі

ВВП

У 2019 номінальний ВВП Польщі становив 566 мільярдів доларів. В Україні – 153,78 мільярда доларів, що майже в 4 рази менше.

Імпорт/експорт

Польща – важливий торговельний партнер України, але для нас вона важливіша, ніж ми для неї. У 2019 Польща стала другою країною, в яку Україна експортувала найбільше товарів та четвертою, з якої імпортувала.

Натомість Україна навіть не потрапила у десятку країн, в які Польща експортує, зайнявши частку всього у 2,1%. Частка українського імпорту в Польщі ще нижча – 1,2%.

Найбільше Польща співпрацює з країнами Європи (Німеччина, Чехія та Велика Британія), а також з Росією та Китаєм.

У чому секрет успіху Польщі

Така різниця у рівні життя українців та поляків пов’язана перш за все з тим, що Польща є частиною Євросоюзу, який вливає значні кошти в регіон. Саме завдяки цій допомозі Польщі й вдалося розвинутися.

Як ЄС фінансує Польщу

У період між 2007 та 2013, Польща отримала 56 мільярдів фунтів (приблизно 74 мільярди доларів) фінансування від ЄС. У той час як країни потерпали від кризи та зростав рівень безробіття, Європа вкладала величезні гроші в польську економіку, особливо сферу будівництва. Із 2014 по 2020 для Польщі виділили ще 60 мільярдів фунтів (78 мільярдів доларів), пише Reuters.

Зараз ЄС знову продовжує вкладати гроші у Польщу. Зокрема, у березні, коли пандемія лиш наростала у Європі, ЄС розпланував виділення коштів на кожну з країн-членів для боротьби з COVID-19. Цікаво, що на Польщу виділили найбільшу суму – 7,43 мільярда євро. При тому, що країна була далека від лідерів по захворюванню. До прикладу, на Італію, де на той час захворювання було найвищим, виділили значно меншу суму – 2,32 мільярда євро.

Як пoвідoмляє Yavp.pl з пoсиланням на polsatnews.pl, причиною нападу став алкоголь, точніше небажання українців його пити.

40-річний польський водій, який вже був “під градусом”, підійшов до своїх українських колег й запропонував разом напитися горілки. Коли ж отримав відмову, то потрактував це як образу: повернувся до свого авто, взяв там лом та покликав на допомогу іншого водія з Польщі й разом рушили в бік українців.

Останні намагалися уникнути й конфлікту й піти спати, однак їх обох витягнули з кабіни й почали бити кулаками та ломом. Внаслідок побиття 47-річний та 60-річний водії з України отримали численні синці та травми. В одного з них діагностували струс мозку, через що знадобилася госпіталізація.

Обох поляків затримала німецька поліція на місці події. Їм пред’явили звинувачення в нападі з тілесними ушкодженнями. Суд ухвалив рішення про тимчасовий арешт чоловіків.

У Кракові на 8 місяців ув’язнили поляка, який погрожував українцеві через національну неприязнь.

Про це інформує “Gazeta Krakowska.“

У справі були також замішані дві жінки, одна відсидить за гратами 10 місяців та працюватиме ще й на громадських роботах, а її подруга – 5 місяців буде у в’язниці.

Таке покарання їм виніс суд за інцидент у 2016 році. Тоді дві подруги влаштували вечірку і з балкону “накинулися” на родину з України, яка мешкала вище, бо почули українську. Вони почали ображати пару через національність.

“Ку**и українські  уй**те до себе,”  прибігли з криками дві польки під двері помешкання українців. Згодом до них з ножем долучився їхній приятель і почав погрожувати нашим землякам. Українці викликали поліцію.

Ніхто з поляків не зізнався у скоєному, сказали, що нічого не пам’ятають.

У п’ятницю, 7 червня, у Польщі, у м. Бидгощ, стався напад на студентку з України подружжям громадян Польщі.

Конфлікт розгорівся на міжнаціональному ґрунті.

Студентка Єлизавета К. прийшла до подруги в кав’ярню. З нею подружжя поляків почало сварку через українську мову у розмові по телефону.

Під час конфлікту поляки вживали образливі вирази антиукраїнського змісту.

На прохання персоналу до подружжя заспокоїтися та повернутися за свій стіл вони відмовилися. І врешті жінка напала на студентку.

Унаслідок нападу Єлизавета К. отримала забої обличчя.

Написано заяву до поліції.

Поляки перебували у стані алкогольного сп’яніння.

Конфлікт стався в магазині. Увечері українці раптом почали знущатися над продавщицею торгової точки. Вони її, нібито, ображали. За дівчину заступилися місцеві жителі, повідомляє Польське радіо.

Слово за слово і українці з поляками зійшлися стінка на стінку.

У масовій бійці брало участь вісім чоловік – четверо жителів України і четверо поляків.

В результаті конфлікту серйозно постраждав 40-річний місцевий житель. Його дуже сильно вдарили по голові. Постраждалого негайно госпіталізували.

Українські заробітчани, зрозумівши, що натворили, спробували сховатися. Але були затримані поліцією.

Через кілька днів травмований житель Польщі помер в медичному закладі. За словами лікарів, він помер від недостатності дихальних шляхів і кровообігу, спровокованої травмою голови.

Польські правоохоронці впевнені, що українці в бійці використовували ножі. Тепер наші заробітчани замість роботи вирушили під арешт. Поки на три місяці.

Їм «світить» до десяти років позбавлення волі.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.

«Після затримання охорона кладовища одразу викликала працівників поліціі та СБУ. Провокаторів передадуть правоохоронним органам», – написав Андрій Москаленко.

Речник СБУ Олег Олександров підтвердив цю інформацію, зазначивши, що група працівників СБУ виїхала на Личаківський цвинтар.

Також цю інформацію підтвердили в адміністрації музею. Тут додали, що подія сталась перед 11:00. Наразі на території цвинтаря також працює поліція для з’ясування обставин події.

Про це пише УП із посиланням на Onet.

Повідомляють, що Козловська прилетіла до Брюсселя 12 серпня о 22:40 год. Вона часто подорожує до столиці Бельгії, де фонд має свій офіс. «Відкритий Діалог» контактує з Європейським Парламентом з питань прав людини на сході Європи, а також політичними ув’язненими у Молдові, Росії, Україні і Казахстані.

Штаб-квартира «Відкритого діалогу» розташована у Варшаві. Крамек – відомий акціями протесту перед Сеймом і судами активіст, який бореться за громадянські права. У липні минулого року він опублікував на своїй сторінці у Facebook маніфест «Ми зможемо: скинемо уряд!», закликавши до громадянської непокори уряду PiS. З тих пір фонд в стані перманентного конфлікту з урядом.

Відомо, що у фонді проводять розширений митно-казначейський контроль. МЗС зробив також кроки з метою припинення діяльності фонду, однак суд відхилив це прохання.

«Я була однією з перших людей, які вийшли з літака. Я дала паспорт чиновнику, а він, коли перевірив його в системі, запитав, який я скоїла злочин. Я сказала, що жодного, а він: «То чому Польща вас шукає?» Я вже знала, про що йдеться. Я сказала, що я дружина громадського активіста і очікувала, що в кінці кінців, мене депортують за його діяльність», – сказала Козловська.

Польське МВС вписало жінку до Шенгенської Інформаційної Системи, яка дозволяє перевіряти людей, що перетинають кордон Шенгенської зони. Козловську відзначили найвищим попередженням. Тепер вона не зможе потрапити на території Європейського Союзу інших держав Шенгенської зони.

Українка провела ніч в аеропорту, в палаті затримання, а на наступний день її депортували в Київ першим рейсом о 13:55.

Польська влада не повідомляє про те, які відомості лягли в основу запису до SIS. Хоча причини депортації засекречені, фахівці в області східної політики здогадуються, що йдеться про її нібито відносини з Росією, хоча Козловська, і її чоловік були проукраїнськими

Аналітики зазначають, що в системі виявилися також активісти пролушкашенківського Союзу Поляків Білорусі. За їхніми словами, справа нагадує події навколо Святослава Шеремети, одного із фігурантів так званого «чорного списку» українців, яким заборонено в’їзд в країну через «антипольські погляди». Польські служби, крім того, нещодавно арештували секретаря Спілки поляків у Литві.

Інформацію про інцидент поширив директор ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» Михайло Нагай. За його словами, о 16:30 близько десяти молодиків спортивної статури розпочали розбирати реставраційні щити, які закривають скульптури двох левів біля арки на вході до польських військових поховань.

«Вони пошкодили щити, повиривали цілі шматки і рушили до входу. Вже на вході цих людей спробувала затримати наша охорона. Однак чоловікам вдалося вирватися за браму і там вони почали розбігатися хто куди», – прокоментував  деталі інциденту Михайло Нагай.

Під час конфлікту провокаторів з охороною по вул. Мечникова проїжджала машина патрульної поліції. Поліції спільно з охороною цвинтаря вдалося затримати одного з провокаторів.

«Цей чоловік польською повідомив, що вирішив «визволити левів». Це абсолютно неприпустима поведінка, яку інакше як провокацією назвати не можна», – заявив директор Личаківського цвинтаря Михайло Нагай.

Правоохоронці встановлюють особу затриманого і мотиви вчинку.

Пізніше,  вдалося з’ясувати, що затриманий назвався мешканцем Кракова. Його ім’я Матеуш Пасек. Чоловік також розповів, що у групі було 9 осіб. Всі вони зупинилися в одному з львівських хостелів.

Про це повідомяють у мережі очевидці інциденту, публікуючи відповідні фото.

Свідки зазначають, що туристи поводилися агресивно, зумисне провокуючи конфлікт.

Разом з тим, за інформацією співробітника поліції Ігоря Зінкевича, поляки у центрі Львова «вимагали українських курв», а коли перехожі зробили їм зауваження – почали бійку.

Повідомляється що поліцейські затримали порушників. Їх доставлено у Галицький відділ поліції, де на них уже пишуть заяву про побиття українців.

В оголошенні, розміщеному в мережі, зазначено, що купити права можна без внесення авансу і розрахуватися вже при отриманні документа. Українські права полякам пропонують будь-якої категорії – А, В, С – з можливістю обміну на польські права через шість місяців.

Автоексперти відзначають, що бланки, на яких видають українські права, були вивезені з Криму і Донбасу і повинні значитися в базі МВС як втрачені, хоча, можливо, до реєстру потрапили не всі документи.

«Я вважаю, що ці пропозиції з продажу посвідчень робляться на підставі прав, які залишилися не виданими в Криму чи Донецьку. Потім в чиїсь руки потрапили чисті бланки, ось вони і організували бізнес», – зазначає фахівець.

Ціна питання – 1000-3000 євро.

“Видавати нові права складніше, до того ж їх можна пробити по базі. Та й навряд чи хтось захоче чекати за 3000 євро нових прав, якщо за 1000-2000 євро можна отримати кримський варіант», – говорить експерт.

Я стою перша перед заїздом до польського митника. Відкритий шлагбаум, перші машини, що були біля віконечка від’їхали вже на українську сторону, бачу махає польський митник у формі, я починаю їхати, виходжу даю паспорти, з кабінки вискакує інший митник і починає на мене кричати – КРИЧАТИ! – чого це я поїхала, це не мені махали їхати, а якомусь бусу, якій заїжджав з боку (в об’їзд всіх машин!), якого я не побачила, що, я мовляв, не знаю, правил дорожнього руху – бо саме він (той митник, що вискочив з будки) мав вийти помахати мені рукою.

На заперечення, що махав рукою його колега – відповідь: мені що з того, ви маєте слухати мене. На заперечення, що махання рукою це не правила дорожнього руху, відповідь – я тут командую і буду вирішувати.

На заперечення, що стоїть одна колія і я не бачила, що когось збоку пускають без черги, відповідь – я тут командую і мене не цікавить, що ти не побачила. На заперечення, що я стояла на знаку стоп і не поїхала б, якби знала, що не можна, відповідь – я тут командую!!!

Я пропустила той бус (чого він поїхав без черги теж питання!), після того митник підійшов до мене і сказав заплатити 200 злотих штрафу, на питання ЗА ЩО?, Відповідь – Мовляв, я порушила правила дорожнього руху – А ДАЛІ ВСЛУХАЙТЕСЬ!! – БО ВИ ВСІ УКРАЇНЦІ ДІСТАЛИ, ПОВІДКРИВАЛИ КОРДОНИ І ВИ ВЖЕ ДУМАЄТЕ, ЩО МОЖЕТЕ РОБИТИ, ЩО ХОЧЕТЕ, ПОВПУСКАЛИ ВАС У ЄВРОПУ, КУРВА, ТІЛЬКИ ГРОШИМА ВАС НАКАЗУВАТИ МОЖНА І ЗАКРИВ ВІКНО!

В мене забрали паспорт, документи на машину, права. Митник закрився у будці і припинив пропускати всіх. На питання, інших водіїв, коли можна буде їхати – відповідь одна – нехай платить штраф!

Я, як українка -, як громадянин, яка ніколи не порушували правила перетину, ніколи не возила контрабанди, ніколи не мала проблем із законом, завжди мала довготермінові службові візи, як журналіст, яка зробила безліч програм про кордон – стояла посеред митниці і тупо нічого не могла доказати!!! Бо без документів я не могла поїхати ні в Україну, ні в Польщу!

Інші водіі тихенько на вухо радили – “заплати, бо ти нічого не докажеш, а він ще більший штраф впаяє” за що? Але найбільше розізлило мене не те – яке право має цей поляк ось так ображати мене, як українку? Яке право має обзивати мене? Яке право має розказувати, що відкрив для мене якусь там Європу (навіть, якби я реально порушила)?

В мене питання до юристів, Генкосульства РП, до уповноваженого з прав людини: я маю право захистити свої права на кордоні? Я можу доказати, що я нічого не порушувала і чи я можу вимагати покарання митника за те, що він образив мене публічно, як водія, як людину, як ГРОМАДЯНКУ УКРАЇНИ?!

Російське ЗМІ Sputnik та інші прокремлівські ЗМІ наполегливо поширюють у Польщі страх перед імміграцією з України, вважають у CEPA.

“Їх мета: розділити на налаштувати один проти одного громадськість двох країн”, – говорить про діяльність проросійських ЗМІ у Польщі стаття на сайті американського аналітичного центру.

… ті ж сили, що стимулювали міграцію з країн Африки, провокують міграцію до Польщі з України
Теза пропагандистів Кремля
Там звертають увагу на те, що інформаційна кампанія посилилась після вступу у дію безвізового режиму туристичних подорожей з України до ЄС.

Безвіз не здатний компенсувати інші втрати України від європейської інтеграції; мігранти з України вкрадуть робочі місця поляків; ті ж сили, що стимулювали міграцію з країн Африки, провокують міграцію до Польщі з України – ці та інші тези проштовхують прокремлівські ЗМІ, які працюють у Польщі, відзначає стаття.

Moscow Sows Discord in Warsaw over Ukrainian Workers https://t.co/C0sA3xqtEd #Poland #Ukraine

— Jon Chicky (@JonChicky) 5 серпня 2017 р.

“Мета цих пропагандистських зусиль – поєднати терміни “лібераліація візового режиму для українців” та “українізація ринку праці у Польщі”. Це шкодить іміджу України, налаштовує країни одна проти одної та сприяє гаслам націоналістичних партій. У березні 2017-го року польська націоналістича організація “Національно-радикальний табір” організувала антиукраїнські марші. Їх мета – вповільнити процес інтеграції України до ЄС, зірвати лібералізацію візового режиму та зашкодити позитивному тренду заміщення українцями прогалин на робочоу ринку Польщі, які виникли через робочу міграцію самих поляків до Західної Європи. Влада Польщі дивиться на це, як на благо. Але прокремлівська пропаганда викривляє факти, щоб створити протилежне враження. Негайно необхідна інформаційна кампанія, яка зверне увагу на позитивний вимір української імміграції та пояснить правові обмеження, які захищають ринок праці Польщі від дисбалансу”, – йдеться у матеріалі.

Історія з безвізом, перші переможні дні – все це пройшло в якомусь святково-фестивальному темпі, за якими майже ніхто не помітив однієї дуже важливої деталі. Того, де Петро Порошенко відкривав двері в Європу.

А сталося це на Закарпатті. Конкретно – на українсько-словацькому кордоні. Якщо ви ще не зрозуміли – словацькому, а не польському. Хоча традиційно саме Польща вважається одним із євроадвокатів і партнерів нашої держави. І от президент їде не в Шегині чи Краковець, а в Ужгород. І це, до речі, викликає бурхливу реакцію по той бік кордону – українсько-польського. Навіть з боку так званих “хороших поляків”. Чому?

Та тому, що це був жест. Демарш. Це був ляпас нинішній Польщі. І особисто Ярославу Качинському. Пам’ятаєте, як в лютому після зустрічі з Порошенком Качинський сказав, що Україна з Бандерою в Європу не увійде? А скільки українських монументів і надгробних плит в Польщі поруйновано в останні роки? А побитих українців, побитих саме за те, що вони не поляки, а українці? А спалений у Варшаві український прапор?

Це все – наслідки правління нинішньої польської влади, партії “Право і справедливість”, вождем якої і є Качинський. І при цьому демарш Порошенка, як я вже сказав, викликав у певної частини польського суспільства нерозуміння і навіть обурення. Хоча це, як бачимо – лише відповідь на те потурання, а почасти і свідоме розпалювання антиукраїнських настроїв Качинським і компанією. Адекватна – і від того болюча – відповідь.

Порошенко чітко і недвозначно дав зрозуміти нинішній польській владі – колеги, на вас білий світ не закінчується. І кордон України з ЄС – не тільки у Польщі. Але цей месседж стосується не тільки поляків, а й нас, українців. Українців, які під впливом совкової пропаганди дуже люблять шукати так звані “братні народи”. Хтось на сході, хтось на заході, деякі навіть на півночі, в поліських болотах імені Олександра Лукашенка. Цей крок президента повинен витверезити цих шукачів – і нагадати, що ніяких братніх народів не існує, а є лише власні національні інтереси. Які треба відстоювати. Навіть у стосунках із начебто дружніми державами.

Довгі роки Україна у міжнародних стосунках вела себе, як те Муму із відомої російської повісті. Виторговуючи максимум якісь профіти для конкретних політичних персонажів, але не для країни (привіт нашій газовій принцесі з її прекрасним договором, вже не кажучи про Януковича з його ганебними харківськими угодами). Випадок з Тузлою настільки самотній, що до нього навіть немає чого згадати.

Після 2014 року ситуація змінилася. Спочатку Україна показала зуби Росії. Добряче так показала, аж до стокгольмської перемоги над “Газпромом” (так, ще не остаточної, але навіть те, що є – це велике досягнення). Але з Росією ми воюємо, вона – наш ворог, якби навіть тут не відстоювали свої інтереси, можна було б закривати проект “Україна” і їхати до українців Канади чи Бразилії.

Польща – інша справа. З нею ми не ворогуємо, маємо певні партнерські стосунки – навіть з нинішньою, качинськівською. Але вона, як бачимо, останнім часом знову почала гратися у імперські амбіції. Відігруючись перш за все на Україні (ну бо на кому ж іще; фільм не про німецький напад і знищення Польщі так збурив суспільство по обидва боки кордону, а про Волинь). І, очевидно, очікуючи, що Україна традиційно проковтне цю образу – “молодші брати” ж, ще й залежать від нас. Як ковтнула образу з боку мера Перемишля, якому спочатку заборонили в’їзд до України за участь у антиукраїнському заході, а потім скасували цю заборону (за чутками, через вказівку якраз Порошенка).

Але ні. Не так сталося, як гадалося. Україна відповіла красиво і болючо. Нагадавши, що не Польщею єдиною. І що у нас є свої інтереси, які відтепер будуть захищатися. Саме це для поляків має стати головним висновком – якщо в тамтешньому суспільстві путінізація ще не досягла критичної межі, коли будь-які висновки, не дозволені владою, є шкідливим і ворожими.

А в історію України Порошенко – тепер я в цьому впевнений – увійде як президент, за правління якого (і завдяки якому в тому числі) Україна нарешті почала “давати здачі” імперцям. Причому як на харківському кордоні, так і на львівському.

У відповідь організатори маршу, а згодом і представники влади заявили, що таке відео – українська провокація, яка має на меті створення неправдивого іміджу міста та країни. Тобто – викриків не було, а якщо й були, то це зробили сторонні люди, не виключено, що й самі українці.

Історія швидко набула розголосу за межами міста, викликала реакцію, в тому числі з боку українського посольства.

Але залишається відкритим питання:

Чи було це випадковістю? Чи, навпаки, це результат зміни ставлення до українців?

Питання не випадкове. У червні ЄвроПравда вже відвідала Перемишль, поспілкувавшись із головою Об’єднання українців Польщі Петром Тимою.

Тоді, півроку тому, він був налаштований досить песимістично. “Ми бачимо початок досить сильних негативних настроїв, спрямованих проти меншин. Частина церковної ієрархії, медіа та праворадикальні організації побачили “зелене світло” для подібних акцій”, – заявляв тоді активіст.

Зрештою, це не перший конфлікт у місті за останні місяці. Наприкінці червня в Перемишлі група польських націоналістів напала на українську процесію, яка йшла з церкви на кладовище, щоби вшанувати пам’ять воїнів-петлюрівців. А за рік у регіоні зафіксовано більше десятка випадків руйнування українських пам’яток.

Саме тому ЄвроПравда вирішила знову їхати до Перемишля, щоб на місті розібратися в ситуації.

Замість президента міста Роберта Хоми нас прийняв його заступник Гжегож Гайдер. На момент нашого візиту провокатора було затримано. І попри натяки, що лунали перед тим, він не виявився українцем.

Втім, у мерії наголошують, що національність злочинця їх не цікавить. “Хай там як, але 10 грудня відбулася провокація. Немає різниці, чи це був дурень-українець, чи дурень-поляк. В кожному разі він повинен отримати сповна за свою провокацію”, – зазначає Гайдер.

За словами заступника мера, нинішній епізод не може бути показовим, адже у будь-якому суспільстві є радикали. А щодо того, що попередні правопорушення так і не були розслідувані – так то питання до поліції, якою мерія не керує, а тому може “лише сподіватися, що всі правопорушники будуть знайдені”.

Чи є в цій провокації російський слід, як про це натякають у посольстві Україні в Польщі? У мерії це коментують дуже обережно і наголошують, що це не є ключовим питанням: “Це питання національної безпеки, яким мають займатися відповідні служби. Чи стояв хтось за цим провокатором? Можливо, але не факт, що ми про це дізнаємося. Головне – щоб він отримав покарання, що має стати уроком для інших”, – вважає Гжегож Гайдер.

Та водночас посадовець має закиди в бік українців.

Мовляв, вони самі налаштовують проти себе поляків, використовуючи на своїх заходах “бандерівські” червоно-чорні прапори.

“Конфлікт під час хресної ходи, наголошу – не бійка, а лише усні образи, – виник саме внаслідок використання цих прапорів. Я прекрасно розумію, що в Україні ставлення до УПА як до національних героїв, але в Польщі воно геть інше. Не варто так грати на почуттях суспільства”, – говорить Гайдер.

Те саме щодо проблеми спаплюження поховань – є окремі провокатори-мародери, а ще є політика із впорядкування нелегальних кладовищ.

Афіша “Маршу орлят перемиських і львівських”

“Ми з розумінням ставимося до того, що якщо в Україні є нелегальні польські поховання, то вони мають бути або перенесені, або легалізовані. Чому ж на аналогічні наші дії така гостра реакція? Тим більше – часто не йдеться про поховання в повному сенсі слова. Часто це псевдопоховання – без гробу та небіжчика, а тому їх краще називати пам’ятними місцями. На такі місця принципи поховань не поширюються.

Ми віруючі люди, і ми з пошаною ставимося до поховань, навіть якщо там поховані наші вороги. Для порівняння, у нас є військовий німецький цвинтар, і місто турбується про його стан. Але дикістю було б говорити про пам’ятник бійцям Вермахту. Так само ми поважаємо українські військові поховання, але не згодні на монументи”, – резюмують у мерії.

Таку позицію – ніякого конфлікту в місті немає, а є провокації, розпалювані радикалами з обох сторін, – підтримують і городяни. “Це все вони ж самі (українці) напридумували”. “Цей так званий конфлікт не вартий й виїденого яйця”, – таку думку мають городяни.

А що українська громада? Мабуть, це найбільший подив під час поїздки – до останнього представники громади не погоджувалися з нами спілкуватися. Навіть на умовах анонімності.

“Ми всі на виду, а тому вирахувати, хто що сказав, буде дуже просто”, – пояснюють вони.

Зрештою, з кореспондентом ЄП зустрівся – і офіційно – місцевий активіст Андрій Чорний. Це вже літня людина, під час операції “Вісла” йому було 11 років, а головне – він вже не вперше конфліктує з місцевою адміністрацією. “Сміття у вікно у відповідь кидають регулярно”, – додає він.

Український народовий дім

За словами пана Чорного, конфлікти у місті почалися на початку 1990-х. “Тоді відкрилися кордони, і стали приїжджати багато українців. Звичайно, польська громада була перелякана. Згодом стало зрозуміло, що торгівля вигідна й полякам, а тому від нас відчепилися. Не скажу, що була любов, але до останнього часу був спокій”, – додає він.

Новий спалах конфлікту почався цього року – за результатами зміни влади у Польщі. “На жаль, ті, хто пропагував конфлікт, отримали підтримку та доступ до трибуни. А ще більше шкода, що церква, яка мала заспокоювати такі настрої, як мінімум мовчить”, – додає він.

Показовий момент – для польської громади наявність на заході червоно-чорного прапору є достатньою підставою для “відповідного реагування”. Саме тому, запевняють в українській громаді, провокатори спеціально приносять такі прапори, щоб “легалізувати” свої дії.

Але найголовніше питання: чи стали події 10 грудня переломними у конфлікті? Принаймні, вперше було затримано провокатора, якому загрожує реальний строк.

Який саме? Це вже залежить від того, що саме йому інкримінуватимуть – дрібне хуліганство чи розпалювання національної ворожнечі. Відповідно, у випадку доведення провини, він може отримати від 3 місяців до 5 років.

“Найголовніше, що конфлікт вперше вийшов на міжнародний рівень – на нього мусив реагувати уряд. Тепер приховати наступні випадки буде складніше”, – вважає Андрій Чорний.

Однак неофіційно в українській громаді додають:

про реальну зміну ситуації можна буде говорити лише після того, як влада почне реагувати не лише на гучні конфлікти, а й на численні заклики до них.

До цього, втім, поки ще далеко.

Влада Польщі висунули обвинувачення 30-річному поляку за висловлювання погроз стосовно українців і заклик до ненависті на національному ґрунті під час маршу захисників у Перемишлі, – пише РБК-Україна.

Наголошується, що заклики поляка “Смерть українцям” і “Польський Перемишль, польський Львів” зафіксовані на відео очевидців, які також брали участь у марші.

Підозрюваний є жителем міста Ропчице і має вищу освіту. За словами прес-секретаря прокуратури в Перемишлі Марти Пентковской, підозрюваний зізнався, що брав участь у марші. Однак категорично заперечує, що вигукував вищевказані гасла.

Організатори маршу стверджують, що зроблені відео є провокацією, і сумніваються в автентичності відеозаписів.

На основі висунутих громадянину Польщі звинувачень йому загрожує від 3 до 5 років позбавлення волі.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Польщі відмовляться від посилення правил для журналістів після протестів.

Сьогоднішнє польсько-українське протистояння в рамках Євро-2016 за дві години до самого матчу відкрили вболівальники. Полки накинулися на українців в Марселі, однак масштабної бійки не сталося, повідомляє ТСН.

Поки не почався матч, з’ясувати стосунки вирішили вболівальники.

Повідомляється, що група польських фанатів поводилася агресивно по відношенню до українських “колег” і першими почали бійку. Як з’ясувалося пізніше, це виявилися вболівальники польського футбольного клубу “Легія”, які заздалегідь виглядали собі українців для нападу.

Бійка між уболівальниками тривала недовго, адже на допомогу приїхала місцева поліція.

Нагадаємо, сьогодні о 19:00 відбудеться футбольний матч в рамках Чемпіонату Європи між Україною і Польщею, який для нашої команди не має турнірного значення.