Він додав, що Олексій Арестович матиме попит в експертному середовищі. “Важливо відчувати емоційний стан країни, а також що та коли ти говориш, тому що це державна інформаційна політика”, – сказав радник голови ОП.

Медзаклад змінила за порадою знайомих

Хронологію подій, пов’язаних зі смертю матері, описав на свої сторінці у Фейсбуці її син Володимир Сас. Його резонансний пост отримав півтора тисячі поширень. Сотні людей співчувають чоловікові і вимагають, щоб лікарська халатність була покарана.

Як розповів Володимир Сас журналістці Терміново, його мама останні 20 років була на заробітках в Італії. До того 18 років працювала медсестрою у Тернопільській райлікарні, де за іронією долі їй і провели фатальну операцію. Цього літа жінка приїхала у традиційну відпустку до дому, відбула самоізоляцію, після чого пішла на обстеження до гінеколога.

– Лікар після огляду сказав, що необхідно провести нескладну процедуру – гістероскопію. Медик порадив другу міську, мама зразу ж погодилась, – розповідає Володимир. – Вона взяла направлення у сімейного лікаря на рентген. Його необхідно було зробити за місцем прописки в районній поліклініці, де мама пропрацювала 18 років. Там вона зустріла знайомого лікаря, який їй запропонував зробити цю процедуру у них. Згодом зустріла ще колег, з якими працювала, розпитала у них все. На другий день ще обдзвонила кількох знайомих, які теж їй порадили провести процедуру в райлікарні. Відтак вона обрала цей медзаклад.

Гістероскопію Олександрі Сас, за словами сина, проводила гінекологиня Наталія Рудик разом з асистентом травматологом Віктором Розумом та анастезіологом Олегом Голоюхою. Операція розпочалася в 11 год у четвер, 30 липня і тривала 1 годину під загальним наркозом.

– Біля 12-ї години лікар повідомила мені, що операція пройшла успішно. Із наркозу мама вийшла нормально. Я її провідав, з нею говорив. Але мене збентежило те, що вона постійно спала і була у кисневій масці, – розповідає Володимир. – Наталя Володимирівна оглянула маму і сказала мені, що з мамою все добре, після чого пішла додому. Те, що її не переводять у палату, черговий лікар Олег Богданович нічим пояснити не зміг. Мої наміри забрати маму додому на ніч завершилися нічим. Її залишили у реанімації. Вночі у мами була температура 40, про що мені ніхто не повідомив. Зранку мені сказали, що так буває після наркозу.

Гемодіаліз, ще одна операція, смерть…

Володимир Сас зауважує, що хоч медики його заспокоювали, що все добре, його дуже непокоїла сонливість, нудота та брак кисню матері, через який вона була у кисневій масці.

– Близько 13.30 у п’ятницю, 31 липня, ми з братовою відвідали маму у реанімації і побачили її у важкому стані: їй важко було розмовляти, пожовтіння тіла та очних яблук. На наше прохання викликати спеціалістів з обласної, лікар Олег Богданович запевнив нас, що консультується з ними онлайн, – пригадує Володимир Сас. – Близько 17 год нам зателефонували з лікарні і повідомили, що стан мами ще погіршився. Вся реанімація «зарухалася». Її ледве врятували. Ми усі миттєво приїхали і вимагали негайного переведення мами в обласну лікарню. Але ця вся біганина, дзвінки, виклик реаніматологів затягнулися аж до вечора.

Проблема ще була у транспортуванні, додає Володимир. У зв‘язку відсутністю реанімобіля, пацієнку, яка могла дорогою не вижити, перевозили УАЗом без відповідного для реанімації обладнання. Близько 20 год 31 липня жінку поклали в обласну лікарню з діагнозом “сепсис”.

“Лікарі виявили в мами порушення роботи нирок, печінки і загальну інтоксикацію всього організму. Негайно було зроблено процедуру плазмаферезу, щоб запустити роботу нирок та ще цілий ряд систем, – пише Володимир Сас у соцмережі. – В суботу зранку, 1 серпня, був консиліум лікарів, на якому були присутні Наталя Володимирівна і Олег Богданович. Там вирішили провести мамі гемодіаліз – підключення до апарату штучної нирки. Нам сказали, що це останній шанс на порятунок. Ми одразу дали на це згоду, придбали всі необхідні медикаменти, які є недешеві, і чекали у коридорі. В реанімацію нікого не впускали взагалі”.

Лікарі попередили рідних, що гемодіаліз мама може і не пережити. Але вона його перенесла. Їй стало легше, стабілізувався тиск, змогла сказати кілька слів по телефоні. З’явилася надія. Але нирки не запустилися. У неділю зранку, 2 серпня, знову був консиліум і постало питання оперативного втручання. Лікарі казали, що це єдиний шанс вижити. Після цього привезли хірурга і сказали рідним, що готують маму до операції. На питання, на що операція, відповіли, що все скажуть після її проведення. Через годину вийшов хірург і знову нічого не пояснив.

– Нарешті ми перестріли у коридорі завідуючого відділенням і дізналися, що мамі видалили матку, бо з неї все почалося. Знаємо, що увесь той час в лікарні була Наталія Рудик, але не попадала нам на очі, – повідомляє Володимир Сас. – Мабуть, просила лікарів «прикрити» наслідки її оперативного втручання. Після операції маму знову взяли на гемодіаліз. Ще добу вона протягнула. З понеділка на вівторок, з 3 на 4 серпня, о 3-ій ночі її не стало. О 6 год. ранку мені зателефонували і сказали про смерть…

Володимир Сас вважає, що хірургічне втручання матері проводили для того, щоб видалити матку і таким чином прикрити докази. У чоловіка дуже багато питань “чому?” до всього, що відбувалося з його матір’ю у медзакладах.

Лікарку відсторонили від роботи

Одразу після смерті Олександри Сас її рідні звернулися у прокуратуру області, звідки їм прийшла відповідь, що заяву направили у слідче управління Головного управління Нацполіції в Тернопільській області для невідкладного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

Як повідомили у відділі комунікації поліції в Тернопільській області, відомості внесені до ЄРДР за ч. 1 с. 149 Кримінального Кодексу України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником).

Службове розслідування стосовно цього випадку проводять у Тернопільській райлікарні. Як повідомив в.о головного лікаря медзакладу Іван Трач, гінекологиню Наталію Рудик, яка проводила гістероскопію, відсторонили від роботи. На даний час вона перебуває у відпустці.

– Зібрані пояснення від цієї лікарки, анестезіолога, районного акушер-гінеколога, чекаємо заключення патолого-анатомічної експертизи. Всі ці дані ми передамо на обласну комісію, – каже Іван Трач. – Якщо є провина лікарки, то ніхто нікого прикривати не буде. Допущена помилка – звільнення, якщо є кримінальний злочин – це вже юрисдикція правоохоронних органів.

Щодо реанімобіля, то такого транспорту у райлікарні немає через брак коштів, зауважує в. о головного лікаря.

– Раніше для перевезення хворих у нас був автомобіль швидкої, але ми його передали у Центр екстреної меддопомоги, – коментує Трач. – Раніше ми хотіли закупити транспорт, але депутати райради, якій ми підпорядковуємося, не дозволили, бо стояло питання про виплату зарплати медикам.

У Тернопільській районній поліклініці сумують з приводу смерті Олександри Сас і кажуть, що усім дуже боляче через те, що сталося, адже жінку тут всі знають, тут вона працювала багато років.

– Їй пропонували робити операцію в другій міській лікарні, але вона обрала нас, значить вона нам довіряла, – зауважує Іван Трач.

“Кожна операція – це ризик”

Гінекологиня Наталія Рудик, яка проводила гістероскопію, працює у Тернопільській райлікарні 4 роки, прийшла сюди одразу після закінчення інтернатури. Також вона проводить прийоми у приватній клініці.

– Вона пройшла курси з лапароскопії, гістероскопії, у неї є відповідні сертифікати, вона має право це робити, – наголошує районна акушер-гінекологиня, завідувачка жіночою консультацією райлікарні Людмила Припхан. – За 2019 рік ця лікарка зробила 45 гістероскопій і проблем не було. В даній ситуації важко сказати, чи є тут її вина. Тому що всі ці операції вона у нас проводила і у цієї пацієнтки не було чогось такого надзвичайного. Конкретніше про цей випадок ми будемо говорити, як будуть вже всі підсумки розслідування, заключення.

Колеги Наталії Рудик кажуть, що вона дуже переживає через смерть пацієнтки. І навіть дали журналістці її номер мобільного, мовляв вона все прокоментує. Проте лікарка слухавки не підняла. Відомо, що вона перебуває у відпустці ще з 5 серпня – одразу з наступного дня після смерті Олександри Сас. Видання Терміново готове опублікувати позицію Наталії Рудик.

Що таке гістероскопія і наскільки це складна операція, пояснює районна акушер-гінекологиня Людмила Припхан.

– Це спосіб дослідження порожнини матки за допомогою зонда з датчиком, який сканує і передає дані на монітор. Під час цього дослідження можна проводити хірургічне втручання, – каже вона. – Відтак якщо у матці є поліп, гіперплазія, фіброматозні вузлики, – все це можна видалити під час гістероскопічної операції. Є медичний протокол, де перечислені покази, коли треба робити цю процедуру.

За словами Людмили Припхан, гістероскопія запроваджена вже давно. Її проводять під загальною анестезією і вона є альтернативою так званому “вишкрібанню”, яке вже в минулому, і яке робили насліпо.

– Кожна операція – це ризик і говорити складна вона чи ні – ніхто не може, – наголошує районний акушер-гінеколог. – Навіть від звичайна операція з видалення апендициту може мати свої проблеми і ризики ускладнення. Тому неможливо на 100% гарантувати, що все пройде добре.

Прокоментувати випадок зі смертю пацієнтки журналістка Терміново також звернулася у обласну університетську лікарню – саме так жінці робили другу операцію і там у реанімації вона померла. Проте до кінця дня ми так і не отримали відповіді від пресслужби медзакладу.

Видання Терміново і надалі відстежуватиме ситуацію зі смертю пацієнтки у лікарні.

На репліку журналіста, що український літак вилетів із затримкою приблизно на годину, російський розробник РЛС сказав, що це не має значення.

– Повідомлення командиру все одно мало надійти. Літак злетів з цивільного аеродрому і пішов за стандартною трасою. Пасажирський літак не може летіти аби як, він йде виділеним коридором.

Горбачевський зазначив, що командир екіпажу ЗРК повинен бачити, що ціль йде в коридорі, виділеному під пасажирські літаки.

– Лише ця одна деталь вже повинна йому показати: перед ним не якийсь американський безпілотник, а цивільний лайнер.

Далі уточнив, що Іран міг встановити на власних ЗРК свою систему розпізнавання цивільних лайнерів та таким чином заявив про ймовірність перешкод, що завадили розпізнати український лайнер.

Хоча існують й інші системи захисту та запобігання подібним НП.

– Я можу тільки повторити, що помилка груба. Неймовірна.

Коментуючи запитання, чи можна переплутати пасажирський Boeing з ракетою США, Андрій Горбачевський зазначив, що це не можливо.

– Переплутати пасажирський літак з крилатою ракетою не міг би ніхто і не за жодних обставин. Хіба що це була не просто мавпа з гранатою, а п’яна мавпа з гранатою.

Як розповіла дівчина, одразу після отримання ID-картки їй не було відомо про помилку, яку допустила співробітниця міграційної служби при оформленні документу. Про це Маргариті розповіли у сервісному центрі, коли згодом вона прийшла забирати закордонний паспорт. “Виходить, по паспорту “Маргарита Турчак одружена з Маргаритою Турчак”. Це скоріш комічна ситуація… Ця помилка ніяк не заважатиме мені, але змінити її я ніяк не зможу. Мені сказали: “Ви можете звернутися до РАЦСу, але там вам не допоможуть”. Тож треба чекати, поки в них з’явиться необхідне обладнання. Ще можна піти в міграційну службу, але востаннє в черзі я там простояла весь день. Поки з мене сміється чоловік. Каже, що я “одноосібна” та вийшла заміж за себе”, – розповідає дівчина. На самій ID-картці сімейний стан не зазначають. Помилка в чипі, тобто її будуть бачити лише державні установи та власниця паспорта.

Незважаючи на те, що сьогодні навряд чи знайдеш людину, яка б не користувався смартфоном, далеко не всі знають, як правильно підтримувати заряд енергії в мобільних пристроях, не завдаючи шкоди батареї гаджета.

У всіх інструкціях написано головне правило, яке завжди ігнорують користувачі: розряджати на 100% акумулятор мобільного пристрою не рекомендується. При цьому практично всі власники гаджетів не звертають уваги на цю пораду, використовуючи телефон до того останнього моменту, поки він може працювати.

За словами фахівців, багато років тому в кнопкові телефони встановлювали тільки нікель-кадмієві батареї, які мали ефект пам’яті. Їх потрібно було завжди спочатку розрядити до 0%, щоб мобільний пристрій відключився, а потім повністю зарядити до 100% за один раз.

Однак сьогодні технології розвиваються більш стрімко, і практично в усі портативних гаджетах встановлений літій-іонні (Li-Ion) і літій-полімерні (Li-Pol) батареї. Такі акумулятори мають набагато більш просунуті можливості, але їх ні в якому разі не можна повністю розряджати.

Експерти кажуть, що подібна експлуатація мобільних пристроїв призводить до негативних наслідків, і одного разу смартфон перестане включатися і працювати.

А деякі виробники навіть встановлюють на мобільних пристроях спеціальну систему захисту, коли гаджет відключається, якщо в ньому залишилося 3-5% заряду.

Жінки йдуть на все, щоб уникнути помилки.

І все ж ми наступаємо на ті ж граблі: ми вступаємо у шлюб знову і знову.

Почасти це пов’язано з тим, що у нас виникає дивовижна кількість проблем, коли ми намагаємося зблизитися з іншими. Ми здаємося нормальними тільки тим, хто погано знає нас.

У більш мудрому, більш свідомому суспільстві, ніж наше, стандартним питанням на будь-якому першому побаченні було б: «А ти випадково не божевільний?»

Ніхто не ідеальний. Проблема в тому, що до шлюбу ми рідко вникаємо в наші власні складності. Всякий раз, коли випадкові відносини загрожують виявити наші недоліки, ми звинувачуємо наших партнерів.

Протягом більшої частини історії людства люди вступали в шлюб з логічних причин: земельна ділянка примикала до вашої, у його сім’ї був процвітаючий бізнес, її батько був політиком, у нього був замок, або так сказали батьки.

І від таких «розумних» шлюбів витікали самотність, невірність, образи, жорстокість і крики, чутні через двері дитячої кімнати.

А ті, хто одружився «заднім числом» або «просто так» постраждав від власної дурості.

І насправді, чим більше нерозсудливим є шлюб (можливо, пройшло всього шість місяців з тих пір, як вони познайомилися; у одного з них немає роботи або вони ледь досягли підліткового віку), тим безпечнішим він може здаватися.

Нерозсудливість сприймається як противага всім помилкам розуму, цьому каталізатору страждань.

Але хоча ми вважаємо, що в шлюбі завжди шукаємо щастя, все не так просто. Що ми дійсно шукаємо, так це фамільярність, яка може ускладнити будь-які наші плани на щастя.

Ми прагнемо відтворити в наших дорослих відносинах почуття, які ми пам’ятаємо ще з дитинства.

Любов, яку більшість з нас буде відчувати на ранньому етапі, часто плутають з «тією самою», хоча це просто бажання заповнити порожнечу і відсутність батьківського тепла з яких би то не було причин.

Як же логічно, що ми, дорослі, вважаємо, що відкидаємо певних кандидатів у наречені не тому, що вони помиляються, а тому, що вони занадто правильні – дуже збалансовані, зрілі, свідомі і надійні.

Ми одружуємося не на тих людях, тому що ми не пов’язуємо любов з почуттям щастя.

Нарешті, ми вступаємо у шлюб, щоб зробити це приємне почуття постійним. Ми уявляємо, що шлюб допоможе нам стримати в лещатах ту радість, яку ми відчули, коли в голову вперше прийшла думка про весілля.

Можливо, ви уявляли собі вічну відпустку у Венеції, в лагуні, на моторному човні, з вечірнім сонцем, яке переливається блиском по морю, і келихом найсмачнішого шампанського в руках.

Ми одружилися, щоб зробити такі відчуття постійними, але так і не усвідомили, що між цими почуттями та інститутом шлюбу немає нічого спільного.

Замість того, щоби вказати покупчині на згубу, спритна молодичка підібрала 3900 гривень і пішла геть. Та чужими коштами скористатися не змогла. Її вирахували працівники поліції і відкрили провадження за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу.

За крадіжку зловмисниці загрожувало до п’яти років позбавлення волі. Щоб не потрапити за ґрати, уклала з потерпілою угоду про примирення і отримала мінімальне покарання. Суд оштрафував її на 850 гривень.

На фото з церемонії можна побачити курйозну деталь: у назві консульства на табличці є помилка.

“Тим часом на фото можна помітити, що на табличці дипмісії є помилка: назва установи українською написана як “Почесне консульство УКРАЇНА в Хорватії”. При цьому хорватською мовою запис зроблено без помилок: тут назву нашої держави вказано не в називному, а в родовому відмінку, тобто України”, – повідомляє видання.

Знімок екрана із зображенням ефіру телеканалу, в якому була показана карта України без Криму, опублікувала в Facebook журналістка Галина Плачинда. “ЯК ВИШЕНЬКУ НА ТОРТИКУ У РІЧНИЦЮ ТАК ЗВАНОГО КРИМСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ, Перший національний демонструє карту України без Криму. Власне, це все, що потрібно знати про стан інформаційного простору цієї держави”, зазначила журналістка.

Разом з батьками малюк мав вилетіти в Орландо, що у Флориді, однак дідусь зіпсував йому свято, пише The Guardian.

У візовій анкеті, у відповідь на запитання “Чи ви прагнете займатися або чи ви ніколи не займалися терористичною діяльністю, шпигунством, саботажем або геноцидом?”, 62-річний Пол Кеньон написав “так”, замість “ні”.

Про свою помилку чоловік дізнався тільки тоді, коли його внуку відмовили у поїздці.

“Я не міг повірити, що вони не змогли розгледіти, що це була справжня помилка, і що тримісячна дитина не здатна заподіяти нікому жодної шкоди”, – зазначає Кеньон.

Щоб вирішити це прикре непорозуміння малюка привезли із Чешира у посольство в Логдоні. Цікаво, що ця поїздка зайняла близько 10 годин, а це навіть довше ніж дев’ять з половиною годин льоту з Манчестера в Орландо.

Візова плутанина також коштувала сім`ї додаткових 3000£.

Про це в коментарі Gazeta.ua заявив директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко.

“Людський фактор зіграв не на руку Київенерго. У столиці 12,5 тисячі багатоквартирних будинків, із них близько 95% з лічильниками. Працівникам компанії треба облазити усі підвали, зняти показники вручну, потім внести в комп’ютер. Тобто помилитися на цьому етапі можна щонайменше двічі. Один будинок — це сотні квартир”, – сказав Сергієнко.

Думки, що Київенерго навмисне проводить такі махінації, експерт вважає хибними.

“Кошти від платежів за опалення київських осель ідуть напряму “Нафтогазу”. Зиску від накрутки Київенерго немає жодних. У цій компанії працює тисяча людей. Якби наказ про махінації був, про це стало б відомо ще до отримання споживачами платіжок”, – зауважив він.

Систему обліку теплової енергії в Києві необхідно вдосконалювати, наголосив Сергієнко.

“Київенерго робило систему обліку абияк – немає можливості дистанційного знімання показників, лічильники не захищені від крадіжок, не налагоджені. У такій компанії не можна помилятися. Гнати треба їх від громадського майна й тепла”, – сказав директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.

Від 14 листопада жителі столиці почали отримувати платіжки за опалення у жовтні. У них значилися суми у п’ять-шість разів більші, ніж за цей самий місяць торік. Міська влада запевнила, що їх перерахують.

“У поліцію звернувся житель Маріуполя із заявою про те, що вночі, кілька днів тому, коли він йшов додому, двоє невідомих посадили його в машину, зв’язали руки і вивезли в лісосмугу, де побили. Зловмисники затримані і дають свідчення”, – йдеться в повідомленні.

За словами правоохоронців, напад скоїли двоє безробітних 25-річних жителів Маріуполя. У поліції один з них пояснив, що разом з другом приїхав у Центральний район міста до своєї дівчини, а виходячи від неї, побачив на капоті свого автомобіля сліди вм’ятин.

“Біля сусіднього під’їзду перебував молодий чоловік. Припустивши, що це він пошкодив автомобіль, зловмисник разом зі своїм товаришем посадили хлопця в машину, зв’язали йому руки пластиковим хомутом і вивезли в найближчий сквер, де побили, вимагаючи визнання. Викрадений повідомив їм, що не знає, хто пошкодив машину. Після того, як він пообіцяв з’ясувати, хто це зробив, його відпустили”, – додали в поліції.