У Києві чоловік підпалив авто колишньої дружини через відмову поновити стосунки.

Киянин неодноразово вмовляв жінку почати все з чистого аркуша, а коли вона не погодилася, то вирішив помститися.

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Києва.

До поліції Києва на спецлінію 102 надійшов виклик про пожежу на вулиці Литвиненко-Вольгемут, що у Святошинському районі столиці. Заявниця повідомила, що горить її автомобіль Nissan. На місце негайно виїхали рятувальники ДСНС та слідчо-оперативна група територіального підрозділу.

Слідчий Святошинського управління поліції Антон Басараб розповів, що правоохоронці провели першочергові слідчі дії, опитали потерпілу та встановили, що до злочину причетний колишній чоловік заявниці.

“Ми з’ясували, що напередодні до жінки телефонував її колишній та вмовляв повернутися до нього. Коли жінка відмовила у пропозиції, чоловік вирішив помститися: він облив автівку потерпілої легкозаймистою речовиною та підпалив її. Раніше не судимого 48-річного киянина затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Ми вилучили належні докази, та приєднали їх до матеріалів провадження”, – розповів Басараб.

Слідчий відділ Святошинського управління поліції розпочав кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України – умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу. За погодженням із Святошинською окружною прокуратурою фігуранту повідомлено про підозру у скоєнні злочину. Найближчим часом суд обере чоловіку запобіжний захід. Відтепер йому загрожує до 10 років тюремного ув’язнення.

Рашисти пацана не чіпали, ба, навит з цікавістю спостерігали за його діями, ліниво перегукуючись межи собов. Інколи кидали йому залишки їжі. Матвійко не гидував, мовчки підбирав об’їдки, поспіхом з’їдав і продовжував свою справу.
Інколи було чутно їхні ворожі голоси.
– Абдула, чьто ето он пастаянна мальчіт, блят?,- спитав невидимий голос.
– Брат, да он же нємой. Ми ж їво мать… таво, нєдєлю уже как,- з вікна визирнув здоровезний бородатий збуй в камуфляжі. Хвильку помовчав і продовжив свою розповідь невідомою мовою, котра схожа була скоріш на гавкіт, ніж на засіб людської комунікації.
Смакуючи ганебні подробиці, переливаючи своє оповідання жартами, рашист розповідав ЯК вони повільно мордували батька цього хлопчини. ЯК той кілька днів вмирав від вогнепальних ран, коли орки прострілювали йому кінцівки з чіткою періодичністю.
– Врємья!,- щогодини реготав хтось, далі лунав постріл в котрусь з частин тіла. І так доти, допоки татко Матвійка не стих назавше.
А далі повів про те, ЯК ґвалтували, а потім ЯК вбили матір цього пацана.
Його невидимий співрозмовник лиш підсміювався, інколи перебиваючи монолог Абдули.
Як тіки померла мама, син онімів. Окупанти його не скривдили. Можливо з жалости, а може для того, щоб все своє життє памітав про цей жах. Зрештою, десятирічний хлопчик не становив якоїсь загрози бородатим воякам з далеких гір.
Матвійко цілими днями блукав селом, але в якімсь моменті постановив собі поховати матір так, як бачив в своїй дитячій уяві. Перед його очима стояв велетенський насип з каменів, таке собі містичне древнє святилище, котре він видів в шкільних підручниках, але вже не пам’ятав його назви. Він збирав на дорозі камінці і носив, носив, носив…
Планомірна, виважена робота заспокоювала, змушувала повірити в себе, в свою корисність та приносила в деякій мірі сатисфакцію. А саме головне – позволяла ЖИТИ ДАЛІ.
Той день був напрочуд світлим. Сонечко зненацька залило все докола, ніби спонукаючи все та всіх на якийсь символічний бій з темрявою, котра безперестанку панувала тут остатні кілька тижнів.
З самого ранку всі тимчасові мешканці фільварку всілись верхи на беху і поїхали десь за село, а на призьбі залишився сидіти лише Абдула.
– Дядьку!,- тихенько покликав малий, підійшов і ґестом показав, би той сі нахилив.
Орк здивовано нахилився. Зненацька Матвійко рвучко викєгнув з кєшені кривий іржавий цьвок, котрий знайшов в день смерти своєї матері і всі ці дні носив зи собов, і з усих сил встромив го в бородате горло окупанта. Той викотив очі, захрипів, з рани почала сичати кров. Бандит спробував схопити пацана, але той скривавленими рученята добив цьвок ше глибше. Окупант скотився зи сходів, а хлопчина, не озираючись, мовчки пішов батьківським садом, сумно витираючи руки об брудну одежу.
*Загарбник здох за кілька годин. Матвійко живий, лиш не говорить.
Поки що.
Чекає ПЕРЕМОГУ!
Київщина. Березень 2022

Фото ілюстроване.

Військовій медичці, 25-річній Катерині Ступницькій, посмертно присвоєно звання Героя України. Вона загинула під час авіанальоту на підступах до Києва. А доти встигла врятувати життя своїм побратимам, яких змогла забрати із поля бою під ворожими обстрілами.

Про це йдеться в ТСН.

Пані Тетяна показує фото своєї Каті у сукні, яку та собі вишила бісером. Вона змалечку мріяла бути медиком, вивчилася і у 2016 році підписала контракт зі збройними силами. Батьки намагалися переконати її бути медиком цивільним, але вона знову перепідписувала контракти із ЗСУ. А з початком повномасштабного вторгнення вирушила на передову. «Подзвонить, а в мене одразу сльози. « Мамо, не плач, все буде добре. Я прийду», – пригадує жінка.

«От там в кімнаті приїжджала, була вже збиралась їхати. Кажу: «А якщо вб’ють, то що буде?». «Така доля моя», каже», – додає батько.

Востаннє вони чули доньку 8 березня. На підступах до Києва точилися запеклі бої. «Подзвонила, дуже погано було чути. Питаю, що там, як там? «Все добре, мамо», – пригадує пані Тетяна.

А насправді там було пекло. А Катерина Ступницька була єдиною бойовою медичкою на роту. «Коли з’явились перші жертви, вона по команді під’їхала, забрала мого командира взвода, він був важкий», – розповідає командир роти Микола Сенькевич.

А потім було ще багато поранених, розповідає він вже і сам із лікарні. Під час авіанальоту він та Катя були у віддаленому будинку, який місцеві передали під медпункт ЗСУ. «Вийшло, що я вцілів, а її похоронили», – каже чоловік.

«Розум розуміє, а серце прийнять не може. Болить, просто болить серце і не перестає і все», – додає батько Каті.

На полі бою під обстрілами медичка врятувала десятки життів. За це сержантці Катерині Ступницькій присвоєно звання Героя України. Посмертно. «Добра доня. Дякуємо Богу, що вона в нас така була, тільки що мало», – каже батько..

«Вона як зірочка була, доброзичлива, чуйна. Я тільки стану на ноги, я помщуся за кожного», – додає командир роти.

Мститиметься за Катю і її наречений. Разом служили і планували весілля. І ті поранені хлопці, яких вона встигла забрати із поля бою. 11 квітня Каті мало б виповнитися 26.

В Одесі вагітна жінка заявляла, що познайомилася з чоловіками біля супермаркету і була зґвалтована ними по черзі. Насправді все це виявилося фейком.

Про це 9 жовтня повідомляє “Одесса.онлайн” з посиланням на відомості поліції.

Жінка сама придумала моторошну історію, щоб помститися своєму хлопцеві після конфлікту через немитий посуд, пише видання

Раніше вагітна розповідала, що познайомилася з чоловіками в Одесі біля супермаркету, вони запросили її поїсти й зґвалтували.

Пізніше журналісти дізналися в поліції, що правоохоронцям надходила заява про групове зґвалтування, проте вона виявилася фейковою – “постраждалу” не ґвалтували. Однак зараз псевдопостраждала забрала заяву з поліції після того, як конфліктна ситуація вирішилася.

Нагадаємо, у потягу сполученням “Київ Пасажирський – Львів” пасажир СВ купе намагався зґвалтувати свою попутницю.

Так 30-річний Роман Михайлов вистрибнув із двома дітьми з балкону на дев’ятому поверсі в російському Саратові.

Чоловік вирішив помститися дружині за те, що подала на розлучення. Чоловік і 9-місячний Артем померли одразу. 4-річну Софію відвезли до лікарні. Врятувати не вдалося.

Дружина Романа 29-річна Ірина заповнювала з адвокатом документи на розлучення. У цей час отримала від чоловіка фотографію, де він із дітьми стоїть на поручнях. На таксі поїхала додому, але не встигла.

— Коли Іра приїхала, він ще стояв нагорі. Напевно, чекав її. Вона забігла в під’їзд, а Рома стрибнув, — розповідає сусідка Наталія Кригіна. — Вони дуже мила пара. Ніколи не сварилися, не сперечалися. Ми не чули жодного скандалу. Ірина працює психологом. Її хвалять. Ми одразу побігли у квартиру. Рома лишив записку, що винна в усьому лише Ірина.

Роман працював провідником на залізниці. Дуже ревнував дружину. Весь час звинувачував у тому, що в неї є коханці. Доказів не мав. Після чергового скандалу Ірина вирішила розлучитися.

Про це повідомляє YAVP.PL з посиланням на gloswielkopolski.pl.

Вогонь знищив два вантажних фургони, де знаходилися електроінструменти – обладнання будівельної компанії. Під час пожежі стався вибух, а автомобілі горіли у дворі, поруч із будівлями.

Про те, що це саме підпал, а не випадковість, свідчили докази, зібрані слідчими на місці пригоди. На пошуки винуватця місцевій поліції знадобилося два тижні. Ним виявився 23-річний громадянин України.

Під час допиту хлопець зізнався, що це він підпалив фургони. Причиною свого вчинку назвав непорозуміння з колишнім роботодавцем та бажання помститися.

Збитки від пожежі оцінили в 40 тисяч злотих. До того ж, слідчі наголосили, що подібні дії несли загрозу життю та здоров’ю людей, оскільки поряд з палаючими автомобілями знаходилися житлові будинки.

До суду підозрюваний буде знаходиться під вартою. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі.

Біля села Тайкури Рівненської області жінка виявила побитого та непритомного односельця у лісопосадці. Чоловік помер у кареті швидкої допомоги.

– Того дня 40-річний чоловік відпочивав у будинку своєї рідні разом зі співмешканкою. З часом до них навідався 18-річний син останньої. Через неодноразові скарги матері на побиття та образи з боку співмешканця у пасинка склалися неприязні стосунки із вітчимом, – розповіли у поліції.

Того дня між ними також виник конфлікт. Цього разу хлопець покликав двох своїх друзів. – Утрьох вони силоміць посадили чоловіка в авто та вивезли за кілька кілометрів від села, де завдали численні удари руками та ногами потерпілому, поки той знепритомнів, – додали у поліції.

Усі троє нападників затримані. Вирішується питання про повідомлення їм про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що призвело до смерті потерпілого) та ч. 2 ст. 146 (викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб) КК України.

Замість того що б сказати – «Все добре кохана, ти все одно краща за всіх» і почекати коли я прийду в себе, він пішов «наліво».

Та так не слабо пішов, що в один прекрасний день взагалі не повернувся. Залишилася з дитиною на руках, тут подробиці ні до чого, думаю все зрозуміло.

Зрештою я втомилася побиватися і знайшла в собі сили повернутися до життя. Завела собаку, почала пробіжки вранці разом з нею. Стала качати прес. Хоч це дуже важко морально, але відмінно відволікає від похмурих думок. Звикла до спорту, і з часом, влаштувавшись на роботу, записалася у фітнес зал.

На відміну від тренера в нашому спорткомплексі, фітнес-тренер виявився уважною і терплячою людиною.

За кілька років постійного відвідування залу, я не тільки повернула собі гарну фігуру, але і поліпшила її місцями)) Мінімум в 1,5 рази! Полюбила себе знову, полюбила своє тіло.

Одного разу, повертаючись додому зі спортивною сумкою і в спортивній формі, помітила, що біля під’їзду стоїть мій колишній чоловік. З квітами та цукерками.

Мабуть в домофон дзвонить, а син йому не відкриває. Тут я розумію, що у мене прямо тут і прямо зараз, є шанс виконати мрію багатьох кинутих. Зробити так щоб він ридав від каяття.

Руки за голову закинула, присіла раз п’ять швиденько, груди поправила і зробила крок до нього назустріч.

А він мені знаєте, що говорить?

– Дівчина, ви в цьому під’їзді живете? Можете двері відкрити?

Гірко засміявшись, я закрила обличчя руками і відчуваючи невимовне торжество відійшла в бік.

– Я щось смішне сказав? – раптом занервував він – Що вас насмішило?

– Сказав… в ЗАГСі… Коли клявся любити і захищати – повертаючись до нього прямо обличчям сказала я – До сих пір, ржу не можу!

– Ліда? ЛІДА! – він витріщив очі дивлячись на мене.

– У тебе є 10 секунд щоб забратися з цього двору – вже невесело оголосила я.

– Можна хоч сина побачити? Павлика! – благав він.

– Його Сашко звати – здивувавшись, уточнила я. – Пішов… Геть!

Пішов. Дивилася йому вслід, він часто озирався. А толку.

Мрії здійснюються, якщо захотіти.

Любовна драма сталася в місті Ржищів Київської області у четвер, 14 лютого. Сусіди зателефонували пожежникам, повідомивши про спалах в приватному будинку. Рятувальникам вдалося швидко впоратися з вогнем, проте дах і деякі речі в будинку були знищені.

Незабаром поліція затримала палія, який виявився 53-річним місцевим жителем. Чоловік одразу зізнався у скоєному і розповів про подробиці.

Як з’ясувалося, чоловік цілий день пив, а потім вирішив навідатися до своєї колишньої, якої не було вдома. Тоді він сірниками підпалив фіранки на вікні і пішов.

Таким чином чоловік хотів помститися коханій за її пияцтво, яке місяць тому і послужило причиною їх розставання.

В результаті пожежі ніхто не постраждав.

У той же час поліцейські відзначають, що всього кілька днів тому отримали заяву від 46-річної жінки, господині згорілого будинку про те, що її побив колишній співмешканець і погрожував підпалити будинок. За фактом побиття жінки було відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.

Крім того за фактом підпалу було порушено кримінальне провадження за частиною 2 статті 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. Покарання передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років. Зараз вирішується питання про оголошення підозри чоловікові. Запобіжний захід для нього обере суд.

Їй на телефон прийшло декілька повідомлень з невідомого номера. У SMS були селфі нареченого з незнайомкою, котра мала кардинально іншу зовнішність, аніж Кейсі.

Деякі світлини були зроблені кілька місяців тому, інші – зовсім свіжі, можливо, кількаденної давності.

Також анонім прислав Кейсі скріншоти з листуванням її майбутнього чоловіка, Алекса, з невідомою дівчиною. Він пропонував їй провести разом вихідні та називав “гарячою”.

Казав, що ніколи раніше не відчував нічого подібного.

У кінці листа дівчина-анонім написала: “Я б не вийшла за нього заміж. А ти?”.

Кейсі розридалася і показала повідомлення подругам, ті порадили їй зателефонувати нареченому і скасувати весілля. Але наречена вирішила вчинити інакше й помститися зраднику.

“Я майже не спала перед весіллям, була надто приголомшеною, щоб злитися чи відчувати взагалі якісь емоції. У мене не згинались ноги, а плаття, про яке я довгий час мріяла, тепер здавалося маскарадних костюмом.

Він побачив по мені, що щось не так, але не міг збагнути, чого чекати далі”, – розповідає Кейсі журналістам видання The Mirror, передає Українська правда. Життя.

Я голосно оголосила, що весілля не буде, бо “Алекс не той, за кого себе видає”.

Потім поклала букет, дістала телефон і вголос зачитала переписку нареченого з коханкою.

Після цього наречений втік з церкви разом зі своїм свідком.

Заплакана Кейсі оголосила шокованим гостям, що свято не скасовується, просто замість весілля вони будуть відзначати “торжество чесності, бажання знайти справжню любов і прагнення вірити своєму серцю, навіть якщо воно болить”.

До слова, в Південно-Африканській Республіці дівчина прийшла на весілля до свого коханця, одягнувши сукню нареченої.

З Ірою я познайомитися на дискотеці. Я тоді працював муляром в іншому місті. Іра навчалася там на медсестру. Але тут мене забрали в армію. Після армії ми одружимося. Так обіцяли ми тоді одне одному. Я й насправді повірив, що вона мене чекатиме.

Як то буває в армії, часто отримував від неї листівочки та листи, і вони були сповнені неабиякої любов’ю. Фотографії вона мені теж часто присилала. Аж ось я отримав такого листа, що в очах стало темно. Іра писала, що одружується через місяць. І тому я маю повернути всі її фото.

Але чоловіки виявляють неабияку солідарність, коли дівчата ображають їхніх друзів. Вони довідалися про те, що в мене трапилося, і почали мене заспокоювати. Бо знали, що така новина в армії дуже засмучує – тут немає як розвіяти тугу, вона тільки загострюється.

А один з нас був найвеселіший. І той Коля сказав, що вони усі можуть мені допомогти. Попросив, щоб усі хлопці, яким дівчата прислали фото, віддали зараз ті світлини мені. А я маю покласти їх у конверт і додати до цих фоток ще й дуже коротенького листа. Мовляв, дівчата мене ніколи про таку послугу не просили, тому це для мене – справжня несподіванка. Тож висилаю тобі багато фоток. Вибери, котрі твої, бо я вже як слід цього не згадаю. Ну а інші вишли мені назад, будь ласка.

Та дівчина мені більше ніколи не писала. І я її більше не бачив. А одружився на іншій. І не жалкую, бо й досі її кохаю.

Таким чином чоловік вирішив помститися жителю цього будинку, з яким у нього виник конфлікт. У будинку вилетіли вікна, пошкоджені двері та стіни. Менш ніж за годину поліція затримала зловмисника. На момент затримання він перебував у стані алкогольного сп’яніння. Про це повідомив відділ комунікації поліції в Сумській області.

“Було встановлено, що вибух стався в результаті розриву бойової фугасної гранати. Ніхто з мешканців будинку не постраждав. Значні пошкодження отримали тільки вхідні двері, стіни і вікна. Жителі житлового мікрорайону, а більшість з них – люди похилого віку, були налякані. Вибух був настільки потужний, що в одній з квартир будинку впала жінка похилого віку”, – зазначено в повідомленні.

Фахівці-вибухотехніки стверджують, якби в цей час в під’їзді знаходилася людина, шансів вижити у неї не було, адже зона ураження від вибуху такої гранати досягає 35 метрів. Правоохоронці з’ясували, що між трьома колишніми військовослужбовцями, які знімали квартиру в сусідньому будинку і мешканцями будинку, де стався вибух напередодні виник конфлікт

“Всі троє перебували в стані алкогольного сп’яніння. В їх квартирі було знайдено гранату і пристрій для куріння марихуани. Було встановлено, що граната, знайдена в квартирі, і уламки тієї, яка вибухнула в сусідньому будинку, мають одне і те ж маркування”, – уточнили в поліції.

Для надання свідчень чоловіків доставили у відділ поліції. Було встановлено, що гранату в будинок кинув один з них. Це була помста чоловікові, який жив в будинку, де стався вибух, за зауваження на адресу військовослужбовця і словесний конфлікт, який в подальшому виник між ними.

Чоловікові повідомлено про підозру по ст. 296 ч. 4 КК України “Хуліганські дії, вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень” і 263 ч. 1 КК України “Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами”. Він затриманий в порядку ст.208 КПК України.

Про це заявила експерт Центру протидії корупції Дарина Каленюк. Експерт зазначила, що абсолютна більшість депутатів задоволені законом, який зобов’язує всіх антикорупційних активістів і не тільки активістів, але й тих, хто отримує гроші від антикорупційних організацій, подавати електронні декларації.

В 2014 році ми були організацією, яка просувала закон про е-декларування для державних службовців. Проте депутати не хотіли приймати цей закон, та через тиск Європейського союзу та громадських організацій, вони таки були змушені прийняти цей закон. І в 2014 році ми вперше побачили більш-менш правдиву інформацію про статки наших високопосадовців. Тому вони вирішили таким чином нам помститися.

Перше тіло було виявлено на вулиці Масливка в Дарницькому районі Києва. Чоловіка вдарили по голові сокирою. Друге тіло виявили на вулиці Садовій. Цей чоловік був знайдений із відрубаною головою.

За інформацією, на наступний день у квартирі на вулиці Санаторній поліція виявила тіло 63-річної матері-інваліда, убитої з множинними колото-різаними ранами.

Варто зазначити, що протягом місячного розслідування, поліція змогла встановити особу підозрюваного.

Поліція заявила, що це – житель Дарницького району, раніше судимий за розбійний напад і вбивство. Він звільнився з місць позбавлення волі в березні 2017 року.

“Повернувшись додому після звільнення, киянин дізнався, що 34-річний місцевий житель, з яким він був знайомий, обікрав квартиру його матері. У неділю зловмисник зустрівся з ним на Осокорках біля озера, убив його, відтяв голову сокирою. Потім за допомогою його мобільного телефону потерпілого домовився про зустріч на березі річки зі спільником квартирника і вбив його. Після цього зловмисник навідався до матері 34-річного киянина, оскільки жінка бачила його, коли він заходив у гості”, – заключили поліцейські.

Олексій поправив ковдру і навшпиньки вийшов з кімнати. Треба було й собі прилягти відпочити хоч кілька годин. За півроку, відколи не стало Наталі, він перейшов у режим постійного неспання. Яся вимагала усе більше й більше уваги. Його батьки, уже немолоді й не дуже здорові, допомагали, чим могли. Роботу кинути зовсім не міг, бо потрібно ж на щось жити. Так от і викручувалися.

Заплющив очі, й знову Наталя обіймає його, гладить неслухняного чуба, торкається ніжно вустами до скроні і заспокоює: «Ти справишся, ти сильний, ти мужній, мій коханий. За мене і за себе справишся!»

Дyшать сльози, бо досі не може зрозуміти, як так могло трапитися у їх щасливому житті. Досі не може повірити, що у той злoщaсний день сам посадив Наталю в таксі, бо на бiду зламалася машина саме тоді, коли дружині тepміново потрібно було їхати до лiкаря. А через кілька годин йому повідомили, що його Наталі більше немає.

На світлофорі у таксі, в якому їхала жінка, на повній швидкості врізався в дрyзки n’яний син місцевого авторитету. Після yдару такої сили від легковика залишилося суцільне мiсиво. А позашляховик мажора зі злегка пом’ятим бампером поїхав собі геть, залишивши пoмuрaти двох людей.

Лiкар зі швидкої казав що таксист зaгuнyв на місці, а Наталя ще дихала, і все кликала Олексія, просила про допомогу. Але тpaвми були занадто вaжкими, за кілька годин жінка пoмepла в лiкарні.

Уже півроку він існує заради своєї донечки і пoмсти тому, хто забрав у нього кохану. Yбuвцю ж засyдили умовно. Гроші воістину роблять чудеса. Олексій не міг повірити, коли на сyді слухав про те, що і таксист був нeтвepезий, і зупинився в забороненому місці, чим і спровокував aвapійну ситуацію. Уже тоді Олексій зрозумів, що в країні, де влада ігнорує права та обов’язки, кожен сам мусить шукати шляхи до справедливості. Що може зробити звичайна людина там, де безсилий закон, де бездіяльність слiдчих, прокурорів, продажність сyддів та злoдiяння адвокатів?

Чоловік молився, гаряче й щиро просив Бога допомогти пoзбутися зла, віднайти прощення й заспокоєння заради доньки, втримати від кроку, який надумав зробити. Уже кілька місяців він виношував у голові план, прораховував усі варіанти, що б не робив, чи куди б не йшов, постійно думав про це. Він знав усі місця, де буває його мiшeнь, час розписав по хвилинах, вивчив коло його спілкування. І чим більше слідкував за тим вuрoдком, тим більше розумів, що хоче знuщити його. Того, хто yбuв двох людей, і далі веде своє фрuвольне, нічим не обтяжене життя.

Від poзпpави тримала пoкiйна дружина, яка приходила щоночі у сни. Олексій усвідомлював, що йому не вдасться уникнути пoкapання, а до кінця днів сидіти у в’язнuцi і не бачити, як ростиме донечка, це жopcтоко. Наталя снилася, плакала і просила його не занапастити власне життя. Щоб зупинити те, що неcтерпно бoліло й мyчило, потрібно було щось вирішувати.

Як завжди приспав Ясочку, приглушив світло нічника і хотів уже вийти з кімнати.

– Та-та.

Олексій оглянувся. Його сонна крихітка стояла в ліжечку і, міцно тримаючись рученятами за бильце, кликала його. Це було перше слово доні. Чоловік витер долонею сльози, підхопив маля на руки.

– Скажи ще, Ясочко! Ну, поклич ще тата!

– Та-та, та-та, – Ясочка мило усміхалася, показуючи своїх поки лише два зубчики, обвила Олексія за шию і притулила свою голівоньку до щоки.

– Ходімо спатусеньки, моє зозуляточко маленьке!

Ні цього вечора, ні наступного Олексій не зробив задуманого. А за кілька тижнів у місцевій пресі прочитав, що сина відомого бізнесмена знайшли мepтвим у його будинку, за попередньою версією слідства – пoмeр від пepeдозування нapкoтuками. Олексій щиро радів. Ні, не смepті свого ворога, а тому, що він до цього не мав ніякого стосунку. Радів і дякував Господу, що вчасно зупинив його від пoмсти – останнього щабля відчаю і злoби, який не вирішує проблем, а лише ускладнює життя тому, хто наважиться на це. Бо кожен мусить нести відповідальність за вчинки, які здійснюються поза територією власної безпеки. Ми усі діти Господні, як люблячий батько, він нікого не кaрає. Люди самі себе кapають за порушення Божої волі й тих меж, які визначені людською совістю.

Анжела ЛЕВЧЕНКО.

25-річний житель Індії Мастекім Ахмад дізнавшись, що має онкологічну хворобу горла, вирішив помститися товаришу, якого він вважав винним у своїй недузі.

Розлючений хлопець застрелив колегу, повідомляє Independent.

Поліція затримала горе-злочинця після того, як він попросив кругленьку суму грошей у своїх родичів.
Обидва чоловіків – жертва і підозрюваний, працювали кухарями в ресторані в Делі, який знаходився у власності зятя вбивці.

Пізніше, поліції підозрюваний зізнався, що не лише хвороба спонукала його до вбивства, але й заздрість до успіхів колеги, якого виділяли на роботі за особливий талант і працьовитість.

Останньою крапкою до помсти став діагноз Ахмада. Після підтвердження свого стану, чоловік зрозумів, що має помститися винуватцю, який і привчив його до постійних перекурів на роботі. Мастекім придбав пістолет і патрони і тривалий час тренувався стріляти, аби точно не промахнутися і вбити суперника.

Заступник комісара поліції Сібеш Сингх каже:

Ахмад і Інаят були друзями на робочому місці, але останній краще виконував свою роботу і незабаром став улюбленцем власника ресторану. До всього іншого, Ахмад звернувся з болями в горлі до лікаря, який сказав, що це рак, викликаний надмірним курінням.
Ахмад був переконаний, що у його хворобі винен саме Інаят, тому перш, ніж вбити, всіляко намагався дискредитувати його на роботі і домогтися звільнення суперника. Натомість – звільнили самого Ахмада, після чого він повернувся в рідне село Амроха в штаті Уттар-Прадеш, де купив пістолет і декілька патронів.

Траурна панахида за Мевлютом Мерт Алтинташем, який розстріляв посла РФ в Анкарі, зібрала кілька тисяч людей у нього на батьківщині. Про це повідомляють Нескучные новости з посиланням на турецькі ЗМІ, зазначають Патріоти України.

Похорон вбивці російського посла Мевлюта Алтинташа зібрав тисячі людей.

Як відомо, Мевлют Мерт Алтинташ, поліцейський і колишній співробітник охорони президента Туреччини, розстріляв з пістолета Glok посла РФ Карлова, під час відвідин ним виставки “Росія очима Туреччини”.

Як заявив вбивця, розстріл посла є помстою за вбивства мирних жителів в Алеппо російською армією.