Багато вчителів скаржаться, що не встигають відновити сили навіть під час відпустки. Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз в інтервʼю Освіторії дала поради, як педагогам зменшити психологічне навантаження та не вигоріти.

За словами експертки, у будь-якій кризовій ситуації в людини простежується 4 реакції: міняти, прийняти, дратуватися (активно-агресивна реакція), нити і вимагати допомоги (пасивно-агресивна реакція).

Коли люди змінюють реальність та приймають обмеження, то вони беруть відповідальність за себе та свої прояви, відчуваючи себе дорослими. Натомість, ниття і роздратування – реакція внутрішньої дитини, яка продовжує чекати порятунку і турботи.

Дві хвилини тиші

Психологиня радить вчителям спробувати метафору: уявити себе величезним – розміром від землі до неба і широким, як океан. Відчути цю міць всередині. Можливо, проговорити: “Я дорослий. Я впораюсь”. Саме в такому стані педагоги приходять до дітей, тож школярі можуть спертися на силу та стійкість дорослих. Коли людина вигорає, в неї вимикається чутливість та емпатія.

Ройз рекомендує користуватися практикою: “Що я зроблю сьогодні для себе, щоб залишатися людиною, яка відчуває?”. Експертка пояснює, що це можуть бути маленькі дії. Для того, щоб люди могли засвоювати нову інформацію та перерозподіляти вже отриману, їм потрібно як мінімум дві хвилини тиші на день.

Щоб відновити сили й поповнити емоційний ресурс, за словами психологині, потрібно увімкнути “тумблер”. Зокрема, він може бути:

тілесний – фізична активність і тілесні відчуття;
аудіальний – музика або тиша;
візуальний – споглядання живих пейзажів або картин, перегляд кіно;
нюховий – приємні запахи;
смаковий – смачна їжа, солодощі;
відносини – теплі зустрічі зі світлими людьми, друзями;
інтелектуальний – отримання нових знань;
інтуїція – медитації, духовні практики, молитви.
За словами фахівчині, зазвичай люди використовують один-два канали. Найбільше енергії можна отримати з незадіяного. Наприклад, якщо вчителі найбільше користуються каналом мовлення, інтелекту, відносин, то відновитися можна завдяки іншому – каналі тіла. Коли задіюється невикористаний канал, то сили накопичуються швидше, запевняє Ройз.

Тренінговий центр Суто зібрав поради вчителям, які допоможуть зберегти та відновити сили.

Визначити та впорядкувати розклад і пріоритети робочого дня

Розподілення пріоритетів стане ключем до управління часом. Так, експерти радять, планувати більш активну діяльність одразу після перерви, адже після неї школярі повертаються з великою кількістю енергії. Таким чином вдасться спрямувати її на продуктивну освітню діяльність.

Також варто чергувати завдання з високим пріоритетом з відновлювальними заходами. Це дасть час на поновлення енергії, перш ніж перейти до наступної активної вправи.

Встановити межі свого робочого часу – зробити перерву

Управління часом вчителя настільки ж складне, наскільки це важливо. Фахівці радять встановлювати межі, щоб захистити своє психічне здоровʼя. Виділення часу для себе та для зняття стресу можуть допомогти уникнути вигорання. Коли педагог відпочине, він матиме більше енергії на викладання. Для цього можна визначити робочі години та час на розслаблення, так само, як люди домовляються про зустріч.

Створити розпорядок дня для себе

Експерти рекомендують розписувати розпорядок дня для ранкової роботи, час на планування уроків, групових завдань, які потрібно виконати, поки учні працюють індивідуально, час для перевірки робіт тощо. Якщо у педагогів виникають складнощі з цим, вони можуть звернутися до колег з проханням допомоги.

Оцінювати розумніше, а не складніше

Виставлення оцінок, моніторинги знань тощо можуть швидко стати виснажливим завданням. Тому варто думати про це стратегічно. Є багато різних способів оцінювання, щоб зекономити час. Наприклад, фахівці радять виставляти оцінки щодня невеликими порціями, а не чекати коли їх кількість стане неосяжною. Користуватися інструментами самоперевірки та автоматичного оцінювання, в чому допоможуть цифрові освітні платформи. Задавати домашні завдання на тиждень, щоб не перевіряти його щодня. Використовувати тестові завдання, які містять чіткі правильні та неправильні відповіді.

Користуватися створеними колегами шаблонами та ресурсами

Готові, протестовані ресурси значно економлять час вчителів. Таким чином, можна зберегти свою енергію та мати більшу перерву на перепочинок.

Українцям дали поради, що робити, у випадку потрапляння під завали.

Рекомендації оприлюднила Державна служба надзвичайних справ України.

Рятувальники радять у випадку потрапляння під завали кликати на допомогу, подавайте сигнали, але в жодному разі не використовувати сірники чи запальнички, адже це може призвести до вибуху.

У “хвилину тиші”, які влаштовують рятувальники, потрібно якомога голосніше кричати та подавайте сигнали.

Якщо поряд є мобільний телефон та зв’язок, зателефонуйте рідним або на номер 101 і повідомте, де перебуваєте.

Спробуйте заспокоїтися і чекати на допомогу. Якщо вас ніхто не чує спершу оцініть ситуацію навколо.

“Спробуйте обережно вивільнити руки та ноги. Якщо частину тіла притиснуло уламком і звільнити її неможливо, одразу розпочніть масажувати ділянку тіла вище затиснутої”, – радять в ДСНС.

Надзвичайники наголошують, що вкрай важливо не зрушити перекриття чи балки, на яких все тримається.

Якщо вам вдалося вибратися, огляньте себе на наявність травм та ран. За можливості, надайте собі та іншим першу домедичну допомогу.

“Якщо розумієте, що немає сил і можливості вибратися самотужки, продовжуйте кликати на допомогу. Намагайтеся не отримати переохолодження”, – радять в ДСНС.

Несприятливе явище очікується 23 і 24 червня.
У дні магнітних коливань метеозалежним людям слід запастись ліками першої необхідності й бути максимально обережними на дорогах та в місцях великого скупчення людей.

Також експерти радять:

утриматися від алкоголю;
не вживати у великій кількості жирну, гостру та солону їжу;
у період коливань зменшити фізичне навантаження, і намагатися уникнути стресів;
пити чисту воду, м’ятний чай, натуральні компоти і морси;
якщо є можливість, проводити більше часу на свіжому повітрі;
стежити за артеріальним тиском і запастися необхідними ліками, якщо у вас є хронічні захворювання.

Нагадаємо, магнітні бурі – це збурення магнітного поля Землі, викликані спалахами на Сонці. Під їхню дію в першу чергу потрапляють метеозалежні та літні люди, вагітні, а також люди з хронічними хворобами.

Про це пише aif.

Для кого черешня протипоказана

Повністю відмовитися від черешні потрібно діабетикам, а також людям з преддіабетом, підвищеним цукром в крові.

Не можна їсти яскраво забарвлену ягоду алергікам.

Вживання великої кількості черешні за раз (більше 300-400 грам) може привести до здуття живота, газоутворення, діареї.

Якщо ви стежите за фігурою, кількість ягід варто обмежити через високий вміст в ній цукру.

З обережністю потрібно давати черешню маленьким дітям. Дієтологи кажуть, що у дітей, особливо в маленькому віці, в силу незрілості ферментативної функції підшлункової залози можуть бути висипання. Додайте в раціон дитини кілька ягід і простежте за реакцією організму.

Скільки можна з’їсти ягід і з чим не можна їх поєднувати

Черешню не слід їсти відразу після прийому їжі, щоб уникнути газоутворення і нетравлення шлунка. Не варто їсти відразу багато черешні, як ми писали вище, це може привести до діареї.

Купувати черешню фахівці рекомендують на великих ринках, де проводиться регулярний лабораторний контроль якості ягід.

При цьому найсмачніші і корисні ягоди доступні тільки в розпал сезону – з кінця червня по середину липня. Рання черешня менш корисна.

Мити ягоду краще холодною водою. А зберігати її потрібно в холодильнику в паперовому пакеті або пластиковій ємності.

“Ми просимо не панікувати. Ми просимо бути виваженими. Ми просимо не вимітати аптеки, наші аптечні заклади, не викуповувати всі ті препарати, які не несуть жодної лікувальної дії. Не користуватися неперевіреними рекомендаціями. У жодному випадку не призначати собі медикаменти, особливо імунопротектори, імуномодулятори, антибіотики. Це надзвичайно є важливо і небезпечно для вашого здоров’я. І, знову ж таки, якщо у вас є зайва копійка для того, щоби купити такі медикаменти про запас – то краще купити для себе, для дому, пульсоксиметр, який був би на рівні з апаратом для вимірювання тиску чи термометром у родині. Сьогодні це є важливо. Цим ви підтримаєте і облегшите роботу сімейних лікарів, контролюючи особисто своє здоров’я”, – сказала Микичак.

Додамо, що пульсоксиметр дозволяє визначити рівень насиченості крові киснем, і зафіксувати момент, коли через ускладнення COVID-19 у хворого виникає киснева недостатність.

Про це повідомляє «РИА Новости», пише Громадське.

«Російська Федерація — суверенна держава, яка має право організовувати на своїй території паради, святкування та інші заходи на власний розсуд, без погодження з іноземними державами», — заявили в російському МЗС.

Крім того, відомство порадило Україні «позбутися ілюзій та звикнути до того, що Крим та Севастополь — невіддільна частина Росії».

Нагадаємо, 28 липня Міністерство закордонних справ України передало до Росії ноту протесту через так званий військово-морський парад підрозділів Чорноморського флоту Росії, який провели у Севастополі 26 липня.

Я завжди намагалася підтримувати у хаті лад, наварити, попрати, поприбирати, приділити чоловікові якомога більше уваги. Жили ми гарно, іноді знайомі дивувалися, як, мовляв, після десяти років спільного родружнього життя можна зберегти такі щирі почуття.

А потім у дім прийшла бiда. Вaжко зaхворіла донечка. Дов­гими місяцями лежала я з Іринкою у лiкарні. Бачила, як щоразу все більш пригнiченим приходив до нас чоловік. Я розуміла, що йому важко: тепер і робота, і турбота про сина, домашні клопоти лягли на його плечі. Але ж, з іншого боку, на волосинці трималося життя нашої дівчинки. Мені теж було нелегко – щодня, щогодини бачити її стрaждання.

Врешті, Бог допоміг нам і ми вийшли з лікарні. Донька потребувала постійного догляду. Зрозуміло, більшість моєї уваги була спрямована на дівчинку. І тут я раптом дізнаюся, що останнім часом чоловік шукав утіхи в обіймах іншої жінки. Пояснення було банальне і просте, мовляв, він стомився, йому треба було, аби його хоч хтось пожалів.

Що тут скажеш? Розлучилися ми тихо-мирно. Коли чоловік зібрав свої речі, я навіть не плакала – мої сльози, напевно, вилилися у лiкарні. Тільки серце затерпло у грyдях тяжким каменем.

Ми залишилися утрьох. Не буду описувати, як мені було гірко. До того ж, місто наше невелике, і я часто зустрічала їх удвох: свого Івана і ту, на яку він проміняв мене і дітей.

Так минуло майже два роки. Інколи до мене доходили чутки, що в Івана не ладиться нове сімейне життя, що у цієї жінки він, мовляв, не перший і не останній. І справді, якось вранці Іван перестрів мене на вулиці. Дивився винувато і жалісно. «Прости мені, Надю. Але без тебе і без дітей я не можу», – казав. Пояснював, що помилився, а тепер дуже розкаюється. Бiль, обрaза, сльoзи душили мене. Як він тільки посмів?

І все-таки Іван почав частіше заходити до дітей. Я не могла йому цього заборонити, адже він їх тато. І бачила, як діти, а особливо син, чекали його приходу.

Я пішла на сповідь до священика. Швидше це був монолог моєї збoленої дyші. Я вдячна священику, що вислухав мене, і не один раз. Ця людина за допомогою Святого письма мудро переконала мене, що стрaждання не минуть, якщо я постійно буду жити з образою. І, коли чоловік у черговий раз прийшов благати пробачення, я простила.

Нелегко було це зробити, дуже нелегко. Але тепер мої діти знову мали тата. Вони горнулися до нього, повірили мені, що їхній тато дуже хороша людина, а те, що трапилося, просто прикре непорозуміння. Врешті, хто не помиляється у житті?

Не повірите, я знайшла у дyші затишок і спокій – Іван турбувався про дітей, про мене. Так минуло п’ять років. А потім доля знову кинула тяжке випробування. Тепер захвoрів Іван. Знову лікaрні, довгі безсонні ночі. Оперaція одна, друга. Згaсав мій Іван на очах і котрогось дня чоловіка не стало.

Я часто ходжу до церкви. Ставлю свічки за yпoкій Іванової дyші. І щоразу вдячна священику, який переконав мене, що прощати – це набагато ліпша і благородніша справа, ніж усе життя нести у серці образу. До речі, недавно у нашій сімї нарoдилася внучка. Думаю, Іван би щиро порадів її появі на світ.

А ще хочу процитувати, навіть не знаю ким написані чи мовлені, слова: «Господи, відкрий людям очі. Покажи їм, що рай треба створювати не на небі, а в серці своєму». Хіба не так? Хіба не треба усім нам бути добрішими, милосерднішими один до одного? Уміти прощати, любити і розуміти?

Автор – Надія С., м. Теребовля

Не всі гарні хлопці мають таке ж ceрце, інколи ж непоказний з вигляду чоловік зможе перетворити життя коханої на казку. Вирішила розповісти читачам газети повчальну життєву історію своїх однокласників.

Він був непримітним хлопчиськом, вона — відмінницею і сліпучою красунею. Ще зі старших класів Тоня помічала, якими закоханими очима дивиться на неї Юрко, проте була переконана, що нічого спільного у неї з цим скромним непоказним хлопцем бути не може. Тож коли юнак освідчився їй на випускному вечорі, одразу натякнула, що він їй не пара.

А потім їхні дороги розійшлися. У студентське веселе життя Тоня пірнула з головою. Серед однокурсників віднайшла багато друзів, разом училися, відпочивали, мандрували. Після другого курсу одна із товаришок запросила Тоню на весілля. Там, на забаві у невеликому селі, вона і помітила темноокого Степана. Дівчина зустрілася із ним поглядом і зрозуміла, що закохалася на все життя.

Через рік навчання довелося покинути, адже у молодій сім’ї з’явилася донечка. Дорога до міста була неблизькою, та й залишати дитину не було з ким. За короткий проміжок часу на Тонині плечі звалилася робота по господарству, обробляння городів, догляд за немовлям та опіка над хворою Степановою мамою. Вона не нарікала, хай би тільки чоловік був трохи чуйнішим, добрішим і турботливішим. На жаль, перше велике кохання її засліпило: познайомившись зі Степаном, Тоня тонула в його очах, не помічаючи деспотичного жopсткoго характеру. Надіялася, що складну чоловікову вдачу згладить наpoдження сина. Проте атмосфера в родині не поліпшилася: Степан узяв за звичку затримуватися на роботі, заглядати у чаpку, а згодом почав піднімати на дружину pуку.

Життя для Тоні стало просто нестерпним. Сваpки, сльoзи, кpики переляканих дітей, синці. Щовечора виглядала чоловіка з роботи з острахом, думаючи, чи доведеться сьогодні з малими ховатися по сусідах, чи можна спокійно заночувати у своїй хаті. Жінка вже й забула, коли востаннє була щасливою, сміялася, тішилася приємними дрібницями. Дивилася в дзеркало й не впізнавала в собі, виснаженій до краю, колишню красуню. Не знати, скільки б Тоня із донькою та сином промyчилися у тому пeклі, якби не пepедсмepтне прохання Степанової мами: «Тікай, дитино, разом із внуками від мого сина подалі. Він не заслуговує, аби йому стільки теpпіли й прощали. Йому не потрібна ні ти, ні діти. Знаю, про що кажу, бо ще з молодих літ зносила таке пpиниження від його батька. Степан у нього вдався й іншим уже ніколи не буде».

Після похopoну свекрухи Тоня з дітьми подалася до міста. Позичила у родички трохи грошей, винайняла квартиру та влаштувалася прибиральницею на одне із підприємств. Яким було її здивування, коли, миючи коридори, помітила свого однокласника Юрка. Той зовсім не змінився. Залишився таким же непоказним та скромним. Розговорилися. Тоня розповіла про своє минуле, Юрко про себе. Він, виявляється, і досі був неодруженим.

Наступні кілька днів вони ще не раз бачилися на роботі. А потім Юрко запропонував їй піти на каву. Дві самотні душі зблизилися швидко та непомітно, тим більше колишній однокласник виявився доброю і турботливою людиною.

За кілька місяців розписалися. Юрко прийняв та огорнув теплом Тониних дітей. Тому маленька донечка поспішала на свято першого дзвоника, тримаючи за руки і маму, і тата. А Тоня нарешті відвикла плакати і боятися, тільки з любов’ю горнулася до хоч і не красеня, але такого коханого чоловіка із великим та добрим сepцем.

До цієї заяви долучились і вітчизняні фахівці. Але чому?

— Такі поради лише на перший погляд можуть видатися дивними,
але останніми роками медики різних країн справді відзначають
погіршення репродуктивного здоров”я чоловіків, — коментує Роман
Копець, лікар-андролог обласного Центру репродуктивного здоров”я
населення. — Чи не найбільшим підтвердженням цього факту є
нещодавна зміна стандартів стосовно якості сперми.

Мова про консенсус (виданий спеціалістами ВООЗ), що стосується
спермограми. Відповідно до документу, показником норми є
наявність 15 мільйонів сперматозоїдів у мілілітрі сперми. Тоді як
досі йшлося про 20 мільйонів.

— А українцям є чого нервувати?

— У цьому плані простежується неочікувана тенденція. В
європейських країнах медики констатують загрозливу ситуаціяю
погіршення репродуктивного здоров”я чоловіків, тоді як
представники країн третього світу дивують своєю плідністю.
Українці ж перебувають посередині цього списку.

Така залежність пояснюється поганою екологічною ситуаціяю, мова,
зокрема, про потужний розвиток промисловості, неякісною їжею,
електро-магнітним забрудненням. Всі ці негативні чинники задіяні
і в нашій країні, але при цьому слід додати низький рівень
здоров”я та поширеність шкідливих звичок (алкоголь, сигарети),
невпорядковане статеве життя. Тому якість сперми і погіршується.

— Тож і нам слід вдаватися до консерсування сперми?

— Перш за все треба піднімати рівень самосвідомості. Якщо
молоді люди планують одружитися, спершу необхідно пройти
обстеження стану здоров”я (в тому числі йдеться й про
спермограму). Приміром, європейці цікавляться такими даними своїх
обранців.

Додам, що до групи ризику входять онкохворі. Якщо вони ще
не виконали свого репродуктивного плану, перед хіміотерапією
потрібно провести кріоконсервування сперми (збереження при
глибокій заморозці). Адже таке лікування призводить до
блокування мітозу (спосіб розмноження клітин), при цьому всі
репродуктивні клітини гинуть, можуть відбутися незворотні зміни
статевих залоз.

Отож здати сперму на кріоконсервацію в Україні можна у
спеціальних банках сперми (там здебільшого зберігають донорську
сперму для безплідних пар, де існує так званий чоловічий фактор
безпліддя) чи навіть у клініках репродуктивних технологій, де є
кріобанки.

Мер Дніпра Борис Філатов порадив батькам самостійно купувати підручники до школи і не розраховувати на державу.

 

Скріншот такого листування між чиновником і батьком у Facebook опублікувала політолог Тетяна Лупова.

“Мер Дніпра матом запропонував батькам самим купувати дітям підручники”, – підписала скрін Лупова.