Вчені аналізували зразки крові 105 добровольців у віці від 25 до 75 років протягом чотирьох років. За цей час було зібрано інформацію про сезонні зміни на молекулярному рівні, що вказують на стан імунітету, рівень запалень, серцево-судинне здоров’я, обмін речовин і мікробіом. Вчені також відстежували рівень фізичних навантажень і харчові звички добровольців.

Як виявилося, безліч молекулярних патернів в людському організмі помітно змінюється двічі на рік: в кінці весни і наприкінці осені. Таким чином, можна сказати, що людське тіло “знає” лише дві пори року.

В кінці весни відбувається, наприклад, підвищення рівня запальних біомаркерів, які, як відомо, відіграють певну роль в алергії. Крім цього, збільшується рівень гемоглобіну HbAc1, який сигналізує про ризик розвитку діабету другого типу. Можливо, це пов’язано зі зміною харчової поведінки. Також в літній час активізується ген PER1, який бере участь в регуляції циклу сну і неспання. На початку ж зими, навпаки, збільшується кількість маркерів, пов’язаних з гіпертонією.

Про це пише The Time.

На формування плоду в утробі матері впливає безліч факторів, перш за все – харчування матері. Діти, зачаті в періоди голоду, ростуть слабшими, ніж покоління, яке народилися в достатку. Але навіть в розвинених країнах, де їжа багата, недолік білка, вітаміну C і вітаміну D може викликати затримку розвитку мозку, проблеми з серцем і кістковою тканиною зародка.

Сезонні віруси, такі як грип, шкодять здоров’ю не тільки матері, але й дитини. Вагітність в зимовий час з коротким днем ​​і найдовшою ніччю підвищує ризик виникнення у матері сезонного афективного розладу (зимової депресії), яке означає схильність малюка до депресій через недостатнє вироблення серотоніну.

Навколишнє середовище в перші місяці життя істоти має важливий вплив на весь організм. Як підтвердили експерименти на мишах, народжені взимку гірше адаптувалися до зміни освітлення з літнього на зимовий, що виливалося в більш низький апетит і слабку активність в порівнянні з побратимами, народжені влітку – ті прекрасно звикали до зими.

Вчені провели десятки досліджень і дійшли до таких висновків:

Весна
Народжені в березні, квітні і травні мають найвищі показники гіпертимії (загального оптимістичного настрою). Гіпертіміки більше за інших схильні розглядати падіння, як прелюдію до чергового зльоту. Але, згідно з дослідженням здоров’я 52 тисяч чоловік (Великобританія, 2012 рік), народжені в травні також є рекордсменами по клінічній депресії. А найнижчі шанси на розвиток цього захворювання – у народжених в листопаді.

Весна діти
Люди, які народилися весною, мають високий ризик захворіти на депресію

Літо
Літні іменинники схильні до перепадів настрою, офіційно це має назву циклотимія. Крайня стадія циклотимии – біполярні розлади, маніакально-депресивний психоз (МДП). Але у цьому випадку ситуація схожа на дію щеплення: вводять трохи збудників хвороби, і це допомагає організму побороти сильнішу атаку бактерії або вірусу. Так і тут: легкі перепади настрою вберігають від серйозних “гойдалок” – найнижча захворюваність біполярним розладом зафіксована у народжених в серпні.

Осінь
Осіннім дітям, народжені на піку продуктового достатку, пощастило: у них також сприятливі світлові умови (відповідно, низький ризик депресії), вони також рідше страждають біполярними розладами. Їхня проблема – схильність до дратівливості.

Зима
Зимовим пощастило найменше: у них висока схильність до депресій, біполярних розладів та ризвитку шизофренії. На щастя – їх не так легко роздратувати, як осінніх, а ще, згідно з дослідженням біографій 300 знаменитостей, зимові іменини підвищують ймовірність прославитися. Народжені в холодну пору року також демонструють велику креативність і винахідливість при вирішенні завдань.

Про це заявили неврологи з Університету Торонто і Центру по вивченню хвороби Альцгеймера при Університеті Раш, передає Zdorovia.

Вони проаналізували дані 3,5 тисяч мешканців США, Канади та Франції у віці старше 70 років, у частини яких діагностували хворобу Альцгеймера.

Нейропсихологічне тестування допомагало визначити якість роботи головного мозку, а генетичний аналіз проб спинномозкової рідини допоміг визначити вроджену схильність до розвитку хвороби Альцгеймера.

Науковці помітили цікаві закономірності – в холодну пору людям на 31% частіше ставлять діагноз про старече недоумство або помірний когнітивний розлад.

Вони прийшли до висновку, що мозок людей найкраще працює в кінці літа і початку осені, а найгірше – в зимові і весняні місяці.

Сезонна різниця в рівні інтелекту у когнітивно здорових літніх людей еквівалентна майже 5 рокам різниці у віці. Тобто влітку і восени люди похилого віку в інтелектуальному сенсі виявляються молодшими на 5 років,
– пояснили автори проекту.

На таку закономірність впливають кількість світла і тепла, можливість їсти свіжу їжу (овочі та фрукти), тривалість сну. А ще мозок підкоряється сезонним ритмам психічних станів, які також корелюють з порою року. Зокрема, депресія найчастіше проявляється в зимовий період.