Серед таких героїв нашого часу є виходець з Тернопільщини Микола Емануілов, який понад 20 років до початку повномасштабної війни в Україні жив у Португалії.

Боєць Микола Емануілов народився в селі Снігурівка Борсуківської громади на Тернопільщині. На початок повномасштабного вторгнення жив у столиці Португалії Лісабоні. Повернувся в Україну, воює на запорізькому напрямку.

У спецпроєкті “Вибір вільних” він розповів Суспільному, що разом з дружиною та сином жив у Португалії 24 роки. Над рішенням повернутися довго не роздумував.

“Пам’ятаю, був у барі біля дому. Побачив у новинах повідомлення про війну. Не роздумував довго. На шостий день вторгнення виїхав в Україну. Я тут народився, виріс. Тут моя родина і друзі. Тому вирішив повернутися і воювати. Коли в країні війна, то всі нормальні чоловіки мають піднятися і стати до зброї. Друзі з Португалії сказали, що я “ненормальний”. А сім’я сприйняла, як норму”.

В Україну чоловік добирався два дні. Поїхав своїм авто.

“Був цікавий епізод з польською поліцією. Зупинили мене в Кракові, бо швидко їхав. Був мокрий сніг, ніч. Я їм пояснив, куди прямую, і вони штраф не виписали. Навіть светр мені теплий подарували, бо я у футболці з Португалії їхав. Кричали: “Герой!”

В Україні відразу пішов до військкомату. Тоді, каже, там було багато людей. Декілька разів чоловікові відмовляли.

“Напевно, чотири рази туди ходив. Коли врешті-решт допросився, з’ясувалося, що мої документи в Україні загубили. Немає військового квитка, паспорта. Але зробили якось військовий квиток і я вирушив у зону бойових дій. Мене не треба було відправляти на тренування, бо я вже колись воював у Боснії. Проходив строкову службу з 1993 по 1995 рік”.

Відтоді воює на Запорізькому напрямку в лавах 65 окремої механізованої бригади на посаді командира взводу.

“Врізалося в пам’ять, як на початку вторгнення потрапив у бій з ненавченими хлопцями. Ми прикривали 47 бригаду. Була спека і хлопці поховалися. Довелося самому відбивати атаку. Смішно. Це наші перші бої були. Як то кажуть, з колгоспників неможливо відразу зробити військових. Боялися хлопці. Я був найдосвідченіший з них, тому вчив, допомагав. Потроху навчилися і зараз несуть службу відповідально. У мене вже є нагороджені бійці. Мій взвод, як одна сім’я — один за всіх і всі за одного. Ділимося всім, прикриваємо один одного і допомагаємо один одному. Хлопці в мене всі дуже хороші. Чесні і справедливі. Колектив дуже міцний. Якщо пройти війну колективом, то і після війни будемо триматися один одного”.

У зоні бойових дій Микола несе службу разом зі своїм собакою Кепом.

“Як пішов служити, то купив його цуценям. І він досі зі мною. Допомагає в деяких ситуаціях, бо відчуває обстріли раніше, ніж людина. Наприклад, якщо починаються артилерійські обстріли, він перший тікає в бліндажі, в окопи. Часом буває таке, що хлопці ще не встигають скочити в окоп, а він кілька бійців зіб’є по дорозі, але все одно буде першим. Собака дає сигнал. Та й вночі з ним добре, відчуває чужих. Він — наші вуха”.

“Моменти, коли жалію про свій вибір воювати, бувають. Особливо, коли здається, що держава зовсім не хоче допомагати. Свої зарплати ми повністю сім’ям не віддаємо. Витрачаємо на ремонт техніки, на дрони. Зрозуміло, люди, волонтери допомагають, чим можуть. А держава, здається, зовсім не зацікавлена в тому. Купуємо дрони за свій рахунок, скидаємося. А втрачаємо їх багато, по два-три на тиждень. Вони коштують понад сто тисяч гривень кожен”.

Микола Емануілов говорить, через пів року після нього на війну приїхав і його син. Він не має українського громадянства, тож служив в інтернаціональному легіоні.

“Його також Колею звати. Я, звичайно, непокоївся за нього. Знаю, що таке війна. Якби він ще під моїм наглядом був, було б по іншому, а так — хвилювався дуже. Я його навіть просив не їхати. Але він дорослий, свою голову має. Воював на харківському напрямку. Пів року там побув. Він штурмовик, мав поранення. У них був випадок, коли пів сотні бійців пішли на штурм, то лише чотирьох їх звідти витягнули. Через пів року син звільнився. Він громадянин Португалії, тому міг це зробити в будь-який час”.

Микола говорить, має сили для боротьби, бо знає, за що воює.

“Я народився тут і знаю, якщо не відстоїмо свою землю і не виженемо окупантів, то вся Україна може бути під окупацією. Звичайно, сили не вічні. Відчуваю втому. Два роки — це багато часу. Постійно носити по 30-40 кілограмів на собі, ходити по 8 кілометрів щодня, ганяти по болотах, по окопах, по посадках у мої 50 років вже трохи важкувато. Як командир, бачу: люди, які служать зі мною з перших днів, теж змінюються. Вони кожного дня бачать кров. Кожен, хто брав участь у боях, знає ціну життя”.

Микола Емануілов вірить у перемогу України.

“Треба вірити, інакше, за що полягло стільки хлопців? Надіюся, що перемога буде дуже скоро. Бачу Україну багатою державою, в якій не треба людям виїжджати на заробітки. Думаю, в Україні буде так, як за кордоном. Коли закінчиться війна, то, насамперед, відісплюся дві доби. Де житиму, покажуть обставини. У майбутньому хочу щось робити в Україні, може, бізнес якийсь маленький засную. На старості хотів би жити тут, де народився і виріс. За кордоном добре, поки молодий, а пізніше вже не так добре”.

У португальському регіоні Алгарве арештовано будинок російського олігарха Романа Абрамовича вартістю 10 млн євро.

Про це повідомила газета Público. За даними видання, за два тижні до повномасштабного вторгнення РФ в Україну компанія Millhouse Views LLC, що належить інвестиційному холдингу Абрамовича, намагалася продати цю нерухомість, але Португальська державна банківська корпорація Caixa Geral de Depósitos повідомила про це поліції. На вимогу португальського МЗС реєстрація власності була заморожена з 25 березня.

Нагадаємо, після початку війни в Україні Роман Абрамович підпав під санкції Євросоюзу і Великобританії. Його активи, включаючи лондонський футбольний клуб “Челсі”, були заморожені. Тоді Абрамович підписав договір про продаж клубу консорціуму, в який входять американські бізнесмени Тодд Боелі і Марк Уолтер, швейцарський мільярдер Хансйорг Вісс та інвестиційна компанія Clearlake Capital.

У середині квітня суд британського острова Джерсі заморозив активи, пов’язані з Абрамовичем, на загальну суму $7,3 млрд. Це більше половини статків російського олігарха, які оцінюються в $13,9 млрд. Крім того, французька влада конфіскувала особняк Абрамовича на Рів’єрі вартістю $120 млн. За даними Daily Mail, це одна з 12 французьких резиденцій, конфіскованих у Абрамовича.

Однак російському мільярдеру вдалося вивести за межі ЄС дві розкішні яхти, які перебували під загрозою арешту.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Що сталося?
Надзвичайна подія сталася на березі океану недалеко від Віла Нова де Гая (поблизу Порту, північний захід). Танцювальна трупа Royal Russian Ballet із українцями у складі прибула на гастролі до Португалії 8 лютого. Наступного дня артисти мали давати виставу “Лебедине озеро”.

Але перед виступом молоді люди пішли відпочити на пляж. Дмитро та Ілля вирішили скупатися в океані. У самій країні зараз тепло, близько 20 градусів, а вода прогрівається приблизно +16. Тим не менш, місцеві поліцейські попереджають, що в “зимовій” воді купатися небезпечно, адже в цей період там спостерігаються швидкі припливи та відливи.

Танцівників такі попередження не зупинили. За словами директора та продюсера театру Анатолія Козацького, першим у воду пішов Дмитро. Він зробив заплив і повернувся. Слідом за ним купатися пішов Ілля.

“Щойно він зайшов у воду, його змило великою хвилею. Побачивши це, Дмитро кинувся на допомогу до Іллі, якого нерухомо несло на спині. Дмитро обхопив Іллю і став тягнути його до берега і відчайдушно кликати на допомогу. Майже діставшись найближчого берега, Дмитро намагався витягнути Іллю, який уже знепритомнів, але вибратися не виходило, була небезпека розбитись об каміння, ще одна хвиля відірвала Іллю від Діми, до них кинулися добровольці – рятувальники на надувних човнах, серед них був професійний плавець, який вибрався на скелі і намагався дістати хлопців, допоміг вибратися Дімі та почав шукати Іллю. Артисти трупи зателефонували до поліції”, – розповідає Анатолій.

На берег прибули швидка, поліція, пожежники. Почалася рятувальна операція: в океан вийшло кілька човнів, піднялися гелікоптери. Але після 21:00 усім довелося повернутись на берег, бо посилювався шторм. Артисти балету дочекалися, коли почався відлив, і вночі з ліхтариками пішли оглядати берег, сподіваючись знайти Іллю. О 7.50 відновилася рятувальна операція, тепер підключили водолазів. Але і з другої спроби знайти хлопця не вдалося.

Козацький каже, що пошуки продовжуються, про НП повідомили всім госпіталям, розташованим на відстані до 20 км від берегової лінії. Керівник організації “Українці в Португалії” Павло Садоха також підтвердив, що рятувальники продовжують роботу. “У середу все ще ускладнювалося тим, що в Португалії були проблеми з мобільним зв’язком через кібератаку. Але я в четвер вранці дзвонив у поліцію, мене запевнили, що Іллю шукають”, – сказав він.

У мами Іллі інша версія
А ось Мама Іллі Оксана заявила, що її сина нібито ніхто не шукає. За її словами, колеги хлопця не повідомляли про НП поліції, рятувальникам та консульству. Проте вона попросила допомоги у всіх українців, які зараз перебувають недалеко від Порту. Сама жінка зараз у Львові. Вона каже, що отримує різні версії про подію і в кожній щось не сходиться.

“Трагедія трапилася приблизно після 16:00, а нам про це повідомили вже близько півночі. Нам сказали, що Ілля не збирався купатися. Ті, хто хотів скупатися в океані, пішли на хороший пляж біля готелю. А Ілля з дівчиною Аліною та Дмитром пішли вбік, там погане місце для купання, там каміння… Ілля у воду не заходив, пішов Діма… Аліна сказала, що відійшла вбік зробити селфі, а коли повернулася Ілля вже був у воді… Чому?

Потім Анатолій написав, що син плив на спині вже непритомний. Мені сказали, що коли Ілля був на спині, Дмитро запитав у нього, чи все гаразд? Ілля покрутив головою, що ні, і тоді кинувся до нього. Виходить, що там урятували всіх – Діму, серфінгіста, а мого Іллю там просто покинули! Коли нам повідомили про трагедію, я нікуди не могла додзвонитися. Вже під ранок зв’язалася з консульством, поліція там починає працювати лише з 9 ранку. Я вже викликала поліцейських зі Львова, вони мені допомагали зв’язуватися з кимось. Артисти взагалі хотіли наступного дня виїхати з Португалії, оскільки в них стрес, вони не зможуть виступати. Я спитала: “А як же мій Ілля, ви його там кидаєте?” – розповіла Оксана.

Ілля разом із іншими танцюристами вирушив у концертний тур ще наприкінці листопада. До Португалії вони встигли відвідати Іспанію, планували ще злітати до Мексики. Мама була проти того, щоб син вирушав на гастролі, адже він ще навчається та паралельно працює в іншому театрі. Але хлопець не послухався.

Талановитий танцюрист і дуже добра людина
Після цього НП виставу “Лебедине озеро” перенесли на 19 лютого. Сам Ілля був єдиною дитиною в сім’ї, розповів OBOZREVATEL його друг.

“Вони виховали його дуже хорошим хлопцем. Він нікого в житті не образив. Він закінчив танцювальну школу, вступив до університету на хореографію, склав іспити та отримав стипендію, потім ще й роботу. Останній раз він мені писав близько року тому, що його життя дуже змінилося, в нього з’явилися великі можливості, чекали гастролі в Іспанію, він дуже хотів танцювати, займався в залі та вдома, писав, що за рік може статися багато змін, що життя дуже цікаве, він вперше поїхав на гастролі за кордон, причому тур мав бути довгим”, – каже товариш Іллі.

Педагоги хлопця теж вірили, що в нього велике майбутнє на сцені. Ось що розповідає про Іллю його наставниця Вікторія Альохіна: “Це мій улюблений учень. Я була концертмейстером у класі у педагога Христини Мордзик у нашій Львівській Державній хореографічній школі, а також викладала теорію музики. Ми ставили вистави та робили концерти, на яких Ілля грав головні ролі, виступав солістом. Потім він закінчив училище культури та мистецтв за класом народної хореографії, потім хореографічний факультет університету. Минулого року проходив у нашій балетній школі педагогічну практику. Наш директор Володимир Саболта дуже любив цього талановитого хлопчика”.

Багато друзів, колег і просто знайомих моляться за порятунок Іллі. Усі вони не хочуть вірити, що хлопець загинув. Тим часом у Португалії продовжується сильний шторм, який ускладнює пошуки українця.

Про це “Цинічний Львів” повідомляє Royal Russian Ballet.

Нещасний випадок трапився 8 лютого. Артисти балету в процесі туру приїхали до португальського міста Порту.

Після поселення у готелі двоє молодих чоловіків вирішили піти скупатися в Атлантичному океані, де якраз вирував шторм.

Першим пішов плавати технік балету Дмитро, а за ним – Ілля.

«Як тільки він зайшов у воду, його одразу ж змило великою хвилею. Побачивши це, Діма кинувся на допомогу Іллі, який нерухомо плив на спині. Їх обох стало сильно зносити течією. Діма обхопив Іллю, почав тягнути його до берега і відчайдушно кликати на допомогу. Вони майже допливши до найближчого кам’янистого берега, Діма намагався витягнути Іллю, який втратив свідомість, але вибратися не виходило. Ще одна велика хвиля відірвала Іллю від Діми», – йдеться у повідомленні трупи.

До них на човні припливли рятувальники. Першим з води вдалося витягнути Дмитра, його одразу госпіталізували.

Іллю не вдалося тоді врятувати, його віднесло течією. Вже другий день у Порту тривають рятувальні операції. До пошуків тіла зниклого львів’янина залучили катери, човни та гелікоптер. Добровольці оглядають скелі та берегову лінію.

Також прибув Консул України в Португалії, консульство забезпечує підтримку та контролює ситуацію.

Чоловік сподівається, що гіркий досвід його сім’ї спонукає інших не піддаватися на дезінформацію від противників вакцин, а робити обов’язкові щеплення. Про це повідомляє The Guardian.

На думку Гонсалвеса, його 73-річний батько Безіл заразився коронавірусом у лікарні. А 65-річна матір Шарман і 40-річний брат Шауль підхопили інфекцію на сімейному обіді.

Вже через кілька днів після того, як родичі пообідали разом, розповів Френсіс, брат почав “почуватися так, ніби набрав вагу і сильно втомився”. Здоров’я його і батька погіршилося, поки старший син намагався знайти спосіб дістатися до Португалії. Але обоє чоловіків померли до того, як він приїхав.

Гонсалвес застав тільки хвору матір, її медики ввели у штучну кому. Але вже через кілька днів вона теж померла. Чоловік поховав рідних на кладовищі в Лісабоні.

Зазначається, що сім’я родом із Південної Африки, переїхала в Кардіфф у 2015 році. Через рік батьки і брат Френсіса поїхали до Португалії, звідки родом батько.

Чоловік підкреслив, що у його батьків були серйозні проблеми зі здоров’ям, водночас брат був “найбільш здоровою людиною”, яку він тільки знав.

“Тренувався в тренажерному залі й бігав, не пив 15 років і дотримувався рослинної дієти”, – уточнив чоловік.

43-річний Гонсалвес вважає, що вакцина врятувала б життя і брату, і батькам. Він також закликав громадян вакцинуватися проти COVID-19.

“Мої рідні були залучені до більшої частини пропаганди проти щеплень. Її прихильники полюють на таких людей, які бояться і в підсумку потрапляють у пастку. Хіба уряд хотів заподіяти нам шкоду, зробивши вакцину? Який у цьому сенс? Я розмовляв зі стількома людьми, які все ще бояться вакцини, але такі дії ж варті життів”, – підсумував чоловік.

Міст назвали 516 Arouca, тому що він довжиною 516 метрів і знаходиться в містечку Арука, що на південь від Порту. Міст з’єднує водоспад Агуейрас і ущелину Пайва і є найновішою пригодницькою пропозицією в геопарку Арука, відомому своїми екстремальними видами спорту, пише The Guardian.

Перехід займає близько 10 хвилин та відкриває панорамний вид на водоспад, ущелину та стрімку річку, яку видно через сітку під вашими ногами.

Це висячий міст у тибетському стилі, утримуваний сталевими тросами та двома величезними V-подібними вежами, довжина якого становить 516 метрів. На будівництво мосту пішло два роки.

Річка Пайва протікає на 175 метрів нижче моста.

Поручні – це жорстка сітка, тоді як сітчаста палуба побудована із 127 чотириметрових модулів.

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Nadiya Ripko, передає “Це моя Україна”.

“У нас у Португалії сталося страшне горе, загинули у аварії двоє мододих дітей, тепер треба перевезти їх на Україну. Давайте допоможемо батькам фінансово, хто скільки може. Дякую і вибачаюся, що звертаюся до Вас людей. Номер телефону Сніжани яка займається збором коштів 910649873.”

Також, у коментарях Надія вказала рахунок NIB рідних: IE77AIBK93548417598097 Pavlo Myron.

Як стало відомо, трагічна аварія трапилася у четвер 18 березня, близко 14:15 в регіоні Alcobaça на муніципальній дорозі між Патаясом та промисловою зоною Казаль-да-Арея.

Причини аварії розслідує місцева поліція. Все вказує на те, що дві машини їхали в різних напрямках, і одна з них не впоралася з керуванням, виїхавши з дороги та потрапивши під удар іншого автомобіля.

Коли на місце аварії приїхали рятувальники, то двоє молодих українців були вже без свідомості та потрапили в пастку всередині машини. Пожежникам довелося витягувати тіла спеціальними засобами, щоб можна було розпочати реанімаційні маневри, але на жаль врятувати українців не вдалося. Смерть обох виявилася підтвердженою на місці медичною групою INEM.

Загиблим українцям було 22 і 25 років відповідно.

OBOZREVATEL дізнався деталі трагедії.

Причину смерті чоловіка хотіли приховати. Його сім’ї спочатку сповістили, що Ігор помер від серцевого нападу.

Однак згодом поліція з’ясувала: українця вбили. Відтак завдяки розголосу у пресі про цю історії, таки знайшли і покарали винних.

Зараз ця історія може стати приводом для політичного скандалу у Португалії. Виявляється, перевищення повноважень із боку міграційної служби в аеропорту Лісабона – не рідкість.

ЗАЙМАВСЯ БУДІВНИЦТВОМ І ЗБИРАВСЯ УКЛАСТИ КОНТРАКт
Чоловік зі Львівщини, з Новояворівська, вдома займався будівництвом. А останні кілька років їздив на заробітки в Європу, був звичайним заробітчанином.

“Він брався за будь-яку роботу, щоб забезпечити сім’ю. У нього залишилися двоє дітей – син і дочка, ще школярі. Востаннє він прилетів у Лісабон, щоб укласти контракт із фірмою і потім повинен був працювати в Бельгії”, – розповіла його знайома.

Однак в аеропорту Лісабона Ігоря чомусь не пустили. А вже 12 березня чоловіка знайшли мертвим в ізоляторі тимчасового утримання цього аеропорту, він лежав на підлозі обличчям донизу.

ХОТІЛИ ПРИХОВАТИ ПРИЧИНИ СМЕРТІ
Зараз троє співробітників міграційної служби заарештовані за підозрою у вбивстві.

Спочатку смерть українця хотіли видати за нещасний випадок, повідомляли, що його просто залишили в наручниках, а він помер чи то від епілепсії, чи то від серцевого нападу. Але знайомі кажуть, що Ігор ніколи цим не страждав.

ДОСІ НЕ ЗНАЮТЬ, КОЛИ ЗМОЖУТЬ ПОХОВАТИ
Про те, що Ігоря Герасимчука не стало, сім’я дізналася рано вранці 13-го березня. Його дружина, Оксана, важко переносить втрату чоловіка. Тим більше, що досі рідні не можуть з ним попрощатися. І не знають навіть, коли можуть поховати рідну людину.

“За згодою родини його кремували. Тому що через карантин і скасування польотів ніхто не знає коли вдасться повернути його на батьківщину. Зараз потрібно зібрати дуже багато документів і довідок”, – кажуть знайомі.

У селі Новояворівськ, де жив Ігор, про нього згадують як про дуже добру і спокійну людину. “Там у Португалії писали, що нібито його били через те, що він там влаштував дебош. Але це неправда! Він ніколи не був запальним і агресивним. Виключно спокійна і дуже-дуже добра людина. Його можна було попросити про допомогу і він ніколи не відмовить”, – розповіла односельчанка.

Зі своєю дружиною Оксаною Ігор прожив більше 15 років. “Вони дуже любили один одного, жили в мирі та злагоді. Дуже порядна сім’я, і діти у них дуже виховані. Я просто не уявляю, як важко буде зараз Оксані одній на свою вчительську зарплату ростити дітей. Справедливість повинна взяти гору, потрібно домогтися покарання вбивць і компенсації, тому що дітей потрібно ще піднімати”, – вважає його знайома.

Про це у соціальних мережах повідомив голова Союзу українців в Португалії Павло Садоха.

Відомо, що чоловік прибув у Португалію в пошуках роботи, проте інспектори міграційної служби відмовили українцю у праві в’їзду в країну. Чоловік попросив працівників міграційної служби пояснити причину відмови. Тоді його прикували наручниками та жорстоко побили.

Далі чоловіка у наручниках залишили в порожній кімнаті, де у нього стався приступ епілепсії.

Працівникам міграційної служби за вбивство українця загрожує до 25 років тюрми.

Про це в соцмережі повідомили друзі родини, зокрема Oksi Troyan.

“В моїх друзів сталась величезна трагедія. Прошу про допомогу – поліція забрала дитину.

Друзі поїхали на конференсію в Лісабон і все було чудово. В останній день перед відїздом чоловік поклав дитину спати і вийшов на 5 хв зустріти дружину. Прийшовши в апартаменти вони виявили, що дитина зникла. За 2 хв на крик мами зайшла поліція і повідомила, що вони забрали дитину і батьки були забрані в поліцію. Вчора відбувся суд, батьків відпустили. Але дитину два дні батьки не бачили.

Що більш стресово для дитини 5 хв вдома без батьків чи 2 сутки з незнайомими людьми в незнайомій країні і не знаючи мови…

Звичайно, виправдання нема і не можна було залишати дитину саму, але як в мами в мене крається серце, що маленька Надійка зараз сама у якісь кімнаті де за нею наглядають невідомі люди.

Так, в Лісабоні є закон, що діти не можуть до певного віку залишатись самі. Але є різниця коли діти без нагляду, не нагодовані, голі й босі… І коли на 5 хв залишили дитину, яка спала…

Сльози капають, а серце болить…я навіть не знаю як мої друзі це переживають Anastasiya Medvid та Andriy Sikora я вірю, що все вирішиться і ви пройдете це випробування.

Прошу всіх небайдужих допомоги, потрібен адвокат і ще багато всього про що я не здогадуюсь”, – йдеться у повідомленні.

Також про допомогу з пошуку адвоката з питань захисту прав українських громадян при вилученні соціальними службами Португалії дитини, просить Ігор Фріс.

Серед жертв і постраждалих в результаті страшної аварії з туристичним автобусом на португальському острові Мадейра українців не виявилось, пише Укрінформ.

Про це заявив заступник директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ Василь Кирилич.

“За інформацією госпіталю ім. Неллі Мендонса (м Фуншал), до якого госпіталізували постраждалих, ідентифіковані всі громадяни, серед яких українців немає”, – повідомив дипломат, додавши, що, за попередньою інформацією, серед загиблих українців теж немає.

Також у відомстві закликали українців, які вже знаходяться на території зазначених регіонів, уникати пляжів, лісової місцеовості і відкритого простору за межами міської зони за при стані залишатися в закритих приміщеннях.

“Активісти української громади у Лісабоні провели мітинг перед церквою РПЦ у Лісабоні на знак протесту проти публічних висловлювань митрополита Іларіона Алфеєва, який цього тижня, відвідуючи Португалію з офіційним візитом, заявив в інтерв’ю португальському католицькому радіо “Ренасенса”, що в Україні йде “громадянська” війна і що Українська греко-католицька церква проводить політику релігійної нетерпимості”, – написав Садоха.

Учасники мітингу виступили з гаслом “Російська православна церква – політична секта!”.

Активісти вказують, що коментар митрополита Російської православної церкви Іларіона Алфеєва щодо Української греко-католицької церкви “кидає тінь релігійної нетерпимості, не тільки на українців, але й на всіх християн-католиків”.

“Така публічна заява, не тільки ображає наші національні і релігійні почуття. Таке висловлювання є частиною російської гібридної війни, що веде Російська Федерація проти України, у якій РПЦ займає місце ідеологічного пропагандиста агресії до інших націй та релігій”, – вказано у листі.

Українські активісти в Португалії звернулися з проханням надати можливість виступити на радіо “Ренесанса” послу України в Португалії та священикам Капеланії Української греко-католицької церкви в Португалії, аби вони могли висловити позицію України і української громади в Португалії.

Так, 45-річна жінка, яка переїхала до Португалії більше 15 років тому, вийшла на сцену шоу талантів і зуміла завоювати схвалення від суддів.

Відеоролик з її конкурсним номером опублікований на YouTube-каналі проекту.

Під час свого виступу на сцені португальського телешоу Got Talent Майя заспівала знамениту композицію “Адажіо соль мінор” (Adagio in G-minor), також відому як “Адажіо Альбіноні”. Її спів зворушив всіх журі конкурсу, від яких Рудь отримала три “Так”.

“У вашому співі надзвичайна щирість”, – сказав після її виступу відомий португальський музичний критик Мануель Моура дус Сантос, який є одним із суддів проекту.

У фіналі Євробаченні-2017 у Києві 13 травня переміг учасник від Португалії – Сальвадор Собрал з піснею Amar Pelos Dois.

Він набрав 382 балів від журі. У фіналі за першість змагалися 26 учасників.

Після оголошення результатів пісенного конкурсу, за традицією переможець виконав пісню Amar Pelos Dois. Сальвадор заспівав її разом зі своєю сестрою Луїзою, яка і є автором переможної композиції.

Про це йдеться у спільноті On 3 wheels – Проект здійснення мрії у соцмережі Facebook.

Незважаючи на ДЦП, Іван щодня долав на спеціальному триколісному велосипеді, на якому можна крутити педалі руками, близько 100 кілометрів. Підтримували хлопця під час подорожі його троє друзів.

Юнакам вдалося перетнули 12 країн Європи: Україну, Польщу, Чехію, Німеччину, Австрію, Ліхтенштейн, Швейцарію, Італію, Монако, Францію, Іспанію, Португалію.

Загалом мандрівники подолали 5000 км за 100 днів.

Сьогодні збірна Португалії зіграла внічию з Угорщиною та вийшла в 1/8 фіналу Євро-2016 з третього місця групи F.

В перших двох турах португальці розписали нічиї з Австрією та Ісландією. У підсумку підопічні Фернанду Сантуша з 3 очками пробилися в плей-офф, де зустрінуться з Хорватією.

Португалія встановила рекорд чемпіонатів Європи за нічиїми

Суперники влаштували справжню перестрілку на полі. Першими забили угорці, відкривши рахунок на 19 хв зустрічі. Португальці зусиллями Нані зуміли зрівняти вже під завісу першого тайму – 1:1.

Однак після перерви угорці знову відзначилися – на 47 хв зустрічі забив Балаж Джуджак. На що збірна Португалії відповіла ударом Кріштіану Роналду на 50 хв матчу – 2:2.

Через п’ять хвилин Джуджак знову вивів свою команду вперед, однак вже на 62 хв зустрічі дублем відзначився Кріштіану Роналду – 3:3.

До слова, у цьому матчі Кріштану Роналду встановив два рекорди: португальський футболіст став першим гравцем в історії, який забивав на чотирьох чемпіонатах Європи, а також рекордсменом за кількістю матчів на Євро.

У паралельному матчі збірна Ісландії обіграла Австрію з рахунком 2:1.

Таким чином, збірна Угорщини вийшла у плей-офф Євро-2016 з першого місця (5 очок), Ісландія – з другого (5 очок) і збірна Португалії лише з третього (3 очки). Австрійська команда, у свою чергу, вилітає з турніру, маючи в активі лише один турнірний пункт.

Вони мешкають у багатьох містах. В самому Лісабоні живуть близько 10 тисяч. Португальці добре ставляться до українців, тому що українська спільнота доволі позитивна. І це відзначають навіть у керівництві країни. Зокрема, про це говорив президент Португалії. Прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта також відзначав працелюбність українців, які дуже багато зробили для того, щоб підвищити добробут країни”.

Нині багато заробітчан 1990-х повернулися на Батьківщину. Замість них приїхали інші українці. За їх рахунок змінилася демографія регіонів Португалії. Приміром, найбільше українських лікарів – на півдні країни, у провінції Алгарве. Вчителі та айтішникі – ближче до Лісабона. Майже всюди є українці-будівельники. Це здебільшого вихідці із Західної України, які тримаються разом і не поспішають інтегруватися у місцеве середовище, сприймаючи його як тимчасове місце заробітку,  повідомляє cultprostir.ua.