Канали Венеції починають пересихати через відсутність дощів. Деякими з них вже не можуть переміщатися гондоли. Італія зіткнулася з перспективою нової посухи, повідомляє The Guardian.

Як повідомляється, суха зима викликає побоювання, що Італія може знову зіткнутися з посухою. За даними вчених та екологічних груп, в Альпах цього сезону випало менше половини звичайної кількості снігу.

У Венеції рівень води в деяких місцях на три метри нижче нульової позначки. Таке зазвичай спостерігається влітку, але не взимку.

Італійські річки та озера також страждають від гострої нестачі води. По – найдовша річка Італії, яка тече від Альп на північному заході до Адріатики, має на 61% менше води, ніж зазвичай в цю пору року.

Відзначається, що останні два тижні в Європі панує антициклон, у багатьох країнах спостерігаються температури, характерні для кінця весни.

Посуха в Європі в 2022 році
Минулого літа аномальна спека і посуха охопили більшу частину Європи. Рекордна хвиля спеки спричинила масштабні лісові пожежі та понад тисячу людських жертв.

У липні Італія постраждала від найсильнішої за 70 років посухи і оголосила надзвичайний стан в районах, прилеглих до річки По, на частку яких припадає приблизно третина сільськогосподарського виробництва країни.

Екстремальна спека, що накрила половину планети, призвела до обміління річок і осушення водосховищ, в результаті чого на їх дні виявилося чимало цікавих знахідок, серед яких сліди динозаврів, стародавні міста, “голодні камені”.

Довгостроковий прогноз: уся справа в рукописах

У мене це спадкове знання, яке передається в нашій родині від мого прапрадіда. У церкві села Келеберда на Полтавщині колись зберігалися книги, які зі своїх походів привезли козаки Запорозької Січі. У них йшлося про числові ряди Сонячної системи.

Під час окупації в роки Другої світової війни ці рукописи були вилучені нацистами й відвезені до Німеччини, але їхній зміст у селі передавали по пам’яті. Мене з 6 років ним навчали два священники й дідусь.

Цікаво, що саме ці книги лягли в основу “Брюсова календаря” на 100 років, складеного вченим XVIII століття Яковом Брюсом. Він використовував числові ряди для довгострокового прогнозування.

Розрахунки засновані не тільки на астрономічних, але й на астрологічних величинах. У них також враховується розташування старовинних церков, які, як відомо, будувалися в особливих енергетичних місцях.

Чому весна була такою холодною?

Тут непроста ситуація. Уся справа в сонці. Нині в 11-річному циклі воно перебуває на найнижчому рівні активності. Такого низького рівня не було приблизно 110 років. На сонці немає жодної плями, а саме вони, їхня кількість і розмір говорять про активність світила.

А це означає, що довгострокові розрахунки, які робилися раніше, вже є некоректними, їх необхідно перероблювати. І я зробив нові з урахуванням цієї обставини.

У червні очікується спека до +34 градусів

Оскільки в червні сонце все вище піднімається над горизонтом, вплив низької сонячної активності нівелюватиметься. Цього тепла достатньо для того, щоб можна було говорити про спекотне літо.

Перші 5 днів червня будуть ще досить прохолодними – повітря прогріватиметься до 17-19 градусів. Але потім температура різко піде вгору. Починаючи з 8 і до 20 червня вдень буде на рівні 26-28 градусів, а з 21 червня до кінця місяця ще вище: близько 31-34 градусів.

Щоправда, і дощі прогнозуються. Опади можливі до 7 червня, потім у період з 10 по 13, з 17 по 19 і з 29 по 30.

Липень буде по-літньому теплим, але не спекотним

Липень за максимальними показниками буде дещо поступатися червню. З 5 по 11 липня температура повітря досягне 27-32 градусів.

Потім протягом 4 днів – з 12 по 15 липня – спостерігатиметься невелике зниження температури. Проте в період із 16 по 23 липня повернеться літня спека – 28-30 градусів. До кінця місяця денна температура повітря триматиметься на рівні 24-26 градусів.

Що стосується опадів, то липень очікується досить сухим. Дощі пройдуть із 2 по 4 липня, потім настане велика перерва, супроводжувана сильною спекою, яка закінчиться 20 липня. Дощі можливі 20-21 липня, 25-26 липня і 29-30 липня.

У серпні очікується спека до +33 і посуха

Більшу частину серпня стоятиме справжня літня спека. За моїм розрахунком, з 7 по 18 серпня температура повітря становитиме близько 30-33 градусів. Потім почнеться різке зниження температури. До 24-25 серпня – всього до 20-22 градусів.

Дощі будуть хоч і частими, але дуже мізерними. За місяць випаде не більше ніж 15-22 міліметрів – це практично нічого.

Опади очікуються в період із 2 по 6 серпня, потім 18-19 і 24-25.

Відповідно до прогнозу на осінь, тут треба почекати й подивитися, що покаже сонце. Багато чого залежатиме від того, як воно виходитиме з періоду мінімуму активності.

Для деяких фермерів така ситуація обернулася справжньою трагедією, яка підштовхнула до суїциду. Детальніше читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Втратив урожай і не зміг розплатитися
В Одеській області в селі Шевченкове місцевий фермер Володимир Сердюченко 11 травня, наклав на себе руки. Кажуть, він залишив записку, в якій пояснив причину свого вчинку. У селі досі не можуть прийти до тями.

“Ось Володимир наклав на себе руки позавчора, а сьогодні рано вранці в полі знайшли ще одного фермера. Поруч із ним лежав його мопед. Чи то поїхав у поле подивитися, що залишилося від його озимих і його збили, то чи теж, як Володя, покінчив з собою”, – розповідає OBOZREVATEL місцева жителька.

Володимир Сердюченко родом із Шевченкового, тут у нього залишився син, дочка і внуки. Він володів 150 га землі і вважався великим фермером. Однак, через аномальну зиму і посушливу весну врожаю він позбувся. І щоб хоч якось розплатитися з односельцями, йому потрібно було все пересіяти. А для цього був потрібен кредит приблизно в мільйон, якого фермер, за чутками, так і не зміг взяти.

“У нас не земля тепер, а просто пил. Якщо раніше землю зорють і не встигнуть розбити грудки, то вони так грудками і застигають. А тепер і цього немає, пил і все. Де дощик покропив там смугою озимі зеленіють, а поруч смуга жовта, все пропало”, – розповідає місцева жителька Валентина.

Востаннє подібна посуха тут була на початку 2000-х. “Якщо нам за гектар землі дають тонну зерна, то тоді давали півтонни, а на наступний рік фермер доплачував. А в цьому році я сумніваюся, що взагалі щось дадуть. А господарство треба утримувати, кури, у когось свині. Доведеться докуповувати або пускати під ніж”, – каже Валентина.

У селі води теж немає. Дають її тут раз у тиждень. Селяни наповнюють цистерни, і користуються цією водою всі сім днів. Поливати городи нею дорого.

“Від Дунаю до нас кілометрів 15-18, труби вже іржаві, куб води коштує 31 грн. Занадто дорогою город буде, щоб поливати. У сусіда є колодязь, він картоплю крапельним методом зрошує, вона у нього гарна. А у мене колодязя немає, тому у мене картопля навіть не зав’язується, доведеться її в цьому році на базарі купувати. Деякі з солоних колодязів воду беруть, так сіль на землі потім виступає”, – зітхає Валентина.

Вона розповідає, що нормального дощу в їх місцях не було вже два роки: “Трохи пройде, у мене землю намочить на 1 см, у сусіда через півкілометра – на 6 см. Ось кому як пощастить. У кого горох на 10 см виріс, у кого на 3 см”.

Хліб подорожчає

Фермер із Чернігівщини Василь Драч також говорить, що цьогоріч далеко не всі господарства будуть з урожаєм. “Дуже погані справи в Одеській, Херсонській, Миколаївській областях, у Кіровоградській 50 на 50. У нас на Чернігівщині, яким буде урожай – покаже травень. Якщо пройдуть дощі на Миколая і в перших числах червня, то половину врожаю ще вдасться врятувати. Волога в землі повинна бути на метр у глибину, а у нас поки на 30 см”, – говорить OBOZREVATEL Драч.

Генеральний директор ТОВ “Агро Аналіз” Вадим Дудка також зазначає, що на півдні України загинуло до 30% зернових, які вже не відновити.

“Ми перекрили постачання води до Криму і в найближчі роки відновлювати його туди не збираємося. Чому б державі не подбати про власне сільське господарство і не побудувати зрошувальну систему на півдні. Адже в Дніпрі води достатньо. Це дасть роботу, а також можливість вирощувати продукцію і платити податки”, – говорить OBOZREVATEL Дудка.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що цьогоріч нас чекає неврожай, а разом із тим – підвищення цін на хліб і картоплю.

“Уже сьогодні є чітке розуміння того, що через погодні умови цей рік буде неврожайним. Ми будемо мати спекотне і посушливе літо. За попередніми оцінками урожай зернових буде на 18% нижчий, ніж минулого року, приблизно 60 млн тонн. Хліб подорожчає в зв’язку з підвищенням цін на зерно”, – пояснює OBOZREVATEL Пендзин.

Крім того, виросте попит на картоплю. Далеко не всі встигли посадити картоплю на своїх дачах і городах через відсутність громадського транспорту, тому будуть купувати її на ринках.

На думку Пендзина, ціна на продукти збільшиться на 10-15%. “Це попередні оцінки. Але ООН б’є на сполох: цього року більше людей голодуватимуть. Адже рік неврожайний, важкі погодні умови та через карантин багато країн не встигли повністю все посіяти. Тому ціна на продовольство піде вгору”, – пояснює Пендзин.

Правда, 13 травня, виступаючи в парламенті, прем’єр Денис Шмигаль здивував своїми прогнозами. На питання, чому донині Україна вивозить зерно за кордон на відміну від інших країн, які призупинили цей процес в умовах пандемії, прем’єр відповів:

“У нас достатня кількість зерна. У нас є шестимісячний запас для споживання в Україні до нового врожаю. Якщо ми не зробимо сьогодні експорту в тих кількостях, які повинні зробити при шестимісячному запасі, якого точно вистачить до наступного врожаю, ми отримаємо просто зерно, яке необхідно буде викинути на смітник, і агрокомпанії, бюджет України втратять валютну виручку”.

Зате будемо з яблуками

Поки Україні пощастило з овочами і фруктами. Незважаючи на дві хвилі заморозків, ми будемо і з ягодами, і з фруктами, і з овочами.

“Заморозки, які накрили східну Європу, захопили тільки частину західної України і то місцями. У середньому постраждало 20% м’якої ягоди – суниця, полуниця, малина, лохина. Перша хвиля заморозків яблука не зачепила. Вони тоді ще не цвіли. Єдине, що постраждало, це абрикоси і персики. Але, в принципі, їх у достатній кількості завозять в Україну з-за кордону”, – говорить OBOZREVATEL керівник проєкту “АПК Інформ: Овочі та фрукти”.

Про це повідомляє “Радіо Свобода”.

За даними Українського гідрометцентру, максимум добового припливу води до Київського водосховища було зафіксовано 30–31 березня, він становив 950 м³/с за норми 4200 м³/с. Це найменший добовий приплив у водосховищі з 1925 року (892 м³/с). Гідрологи Гідрометцентру зазначають, що середня водність Дніпра біля Києва становить 23% від квітневої норми і “близька до критеріїв маловоддя – гідрологічної посухи”.

Максимальний рівень води в Десні, пише видання, цього року був на 74 см нижчим від найнижчого значення за весь період спостережень, зафіксованого 2015 року. Така сама ситуація – в середній течії Дніпра.

За прогнозами експертів, якщо рясних дощів не буде й у травні, то приплив води до водосховища дніпровського каскаду може знизитися до мінімуму з 1885 року (з моменту початку метеорологічних спостережень).

На Дністрі – другій за довжиною річці України – ситуація трохи краща: приплив води у Дністровське водосховище за підсумками квітня прогнозують на рівні 48% від норми.

Водночас у Держагентстві водних ресурсів України запевнили, що вживають “усіх можливих заходів для забезпечення продовольчої безпеки країни”. За даними відомства, 21 квітня водосховища дніпровського каскаду наповнені на 94%, тому “ризиків для забезпечення водою аграрного сектору немає”.

Про це розповіла завідуюча відділом прикладної метеорології і кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, пише “Апостроф”.

“Посуха одне з таких явищ. Зливи стають більш інтенсивними. Якщо випадає град, то все частіше він має великий діаметр. Більш потужними стають шквали, зростає швидкість вітру при шквалах. Частіше виникають смерчі. Зараз вони спостерігаються уже навіть у березні та вересні. Зростає тривалість періоду з грозами, шквалами, градом. А оскільки ці явища стають більш інтенсивними, то і загроз, пов’язаних з ними також стає більше. Зростає кількість спекотних днів та тривалість спекотного періоду.

Особливо небезпечні такі явища у великих містах. Адже місто додатково створює острів тепла за рахунок великої забудови, великої кількості автомобілів та заасфальтованих територій, малого відсотку зелених зон. Цей ефект острову тепла додатково нам дає 10 і більше градусів. І якщо ми говоримо про температуру +46, яка спостерігалася у Франції, то це в тіні і на метеомайданчику, де зелена зона. А в місті до цього показника треба додати 10, а то і 15 градусів. І це температура на висоті 2 метрів. Чим ближче до землі, тим вище температура. І тепер уявіть, як будуть себе почувати діти і тварини за таких умов”, – наголосила Віра Балабух.

Про заявив прем’єр – міністр країни Хасан Алі Хайре, це повідомляє агентство Reuters.

“(Склалася) складна ситуація для тваринників і їх домашньої худоби. Деякі люди постраждали від голоду і розладів шлунково-кишкового тракту. Протягом останніх 48 годин в регіоні Бай загинули 110 осіб”, – цитує агентство слова прем’єра.

У Сомалі оголосили надзвичайний стан через посуху. Від посухи страждають 6,2 мільйона людей. Відсутність доступу до питної води може викликати поширення холери, побоюються представники гуманітарних організацій.