Першим позовом до Президента Зеленського, який Верховний Суд задовольнив, був позов Володимира Горковенка – члена Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Його Зеленський у травні 2019 року спробував звільнити, скасувавши указ Петра Порошенка про його призначення.

Такі дії Зеленського Верховний Суд визнав незаконними у грудні 2019 року. Велика Палата Верховного Суду відмовила Зеленському у задоволенні апеляції в травні 2021 року. При цьому суд наголосив, що укази про призначення є індивідуальними актами одноразової дії і людину неможливо звільнити, просто скасувавши такий акт.

Це дало підставу Володимиру Горковенку пригадати Володимиру Зеленському його передвиборчу обіцянку: “Якщо я колись в житті порушу закон – я піду сам”. Тому він написав звернення в Офіс Президента із запитанням, чи планує Президент свою обіцянку виконати.

“Щодо обіцянки кандидата в Президенти України В. Зеленського залишити посаду в разі свідомого порушення ним закону… …вона зроблена в контексті розмови про неприпустимість існування корупційних схем в управлінні державою, і позиція Глави держави з цього питання залишається незмінною”, – йшлося у відповіді, наданій Горковенку.

Спосіб “звільнення”, на незаконність якого Верховний Суд вказав ще в грудні 2019 року, Володимир Зеленський повторив у березні 2021 року. Президент вирішив звільнити суддю Конституційного Суду Олександра Тупицького шляхом скасування указу про його призначення. Прогнозовано, Верховний Суд знову визнав незаконною таку практику у липні цього року – з тих самих підстав, що й у справі Горковенка.

“Президент не може своїм рішенням звільнити суддю Конституційного Суду. Крапка. Як би воно не було оформлено: скасування указів, звільнення… Я можу так само видати указ про звільнення президента з посади. Це матиме точно таку саму юридичну силу”, – пояснив Bihus.Info голова правління Фундації DeJure Михайло Жернаков.

Успішні позови до Володимира Зеленського подали також Артур Герасимов, Володимир Ар’єв та Георгій Логвинський. Їм, як народним депутатам 8 скликання, Петро Порошенко присвоїв дипломатичні ранги у зв’язку з їхньою роботою в українській делегації у ПАРЄ.

У вересні 2019 року Володимир Зеленський скасував відповідні укази Порошенка, як “безпідставні”. Однак Верховний Суд вирішив, що укази про присвоєння дипломатичних рангів також є індивідуальними актами одноразової дії і їх скасування не може призводити до позбавлення дипломатичного рангу. Тому він задовольнив позови до Зеленського з боку Герасимова, Ар’єва і Логвинського.

“Указ… прийнятий поза межами повноважень Президента України та з порушенням норм Закону України “Про дипломатичну службу”, а тому підлягає скасуванню”, – йдеться у рішенні за позовом Артура Герасимова.

Втім, у справах за позовами Тупицького, Герасимова, Ар’єва і Логвинського президент Зеленський подав апеляції. Рішень Великої Палати Верховного Суду у цих справах ще немає.

Натомість законної сили набуло рішення Верховного Суду задовольнити позов до Володимира Зеленського, поданий мешканцем Мелітополя Віктором Ващенком. Ващенко, який є інвалідом війни, поскаржився на те, що Зеленський не відповів особисто на його звернення (відповідь надійшла від працівників Офісу Президента). За Законом “Про звернення громадян” Президент має особисто відповідати на звернення осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Верховний Суд став на бік Віктора Ващенка, визнав бездіяльність Президента протиправною і зобов’язав Зеленського розглянути звернення відповідно до Закону. Таке рішення Суд виніс ще в лютому 2020 року, і апеляційних проваджень не було. В листопаді цього року Віктор Ващенко сказав Bihus.Info, що так і не отримав відповіді на своє звернення від глави держави.

Ще однією справою, в якій Верховний Суд задовольнив позов до Володимира Зеленського, став позов В’ячеслава Плескача щодо ненадання інформації у відповідь на запит. Це сталося у вересні 2021 року. На це рішення Володимир Зеленський також подав апеляцію.

В Офісі Президента проігнорували запит Bihus.Info на коментар щодо правових позиції Президента у цих справах, не надавши на нього жодної відповіді.

Розлучитися тепер дорожче

Залежно від суми позову в суд юридичні особи повинні будуть сплатити як мінімум 2643 гривні зборів (торік було 1600 грн), а фізособи і приватні підприємці – 704,8 гривні замість 640. У разі розлучення подружжя тепер також потрібно буде віддати 704,8 грн. Стільки ж доведеться сплатити і в разі поділу майна, причому в цьому разі майже на півтори тисячі виріс і максимальний збір за цей позов – до 5286 грн замість торішніх 4800. Також збільшився збір за позовом про відшкодування моральної шкоди – тепер тільки за подання такої заяви доведеться заплатити 2643 гривні замість 1600, не рахуючи оплати послуг адвоката.

Крім того, істотно підвищились і суми за подання апеляції (заяви про перегляд рішення) або касації (скасування судового рішення) – так, у першому випадку це буде коштувати заявнику 528,6 – 2643 грн (раніше – 352 – 1760 грн), а в другому – 704,80 – 3524 грн замість 384 – 1920 грн минулого року.

Також із ростом прожиткового мінімуму були переглянуті й адмінзбори з реєстрації майна. Наприклад, за реєстрацію прав власності на квартиру або авто тепер потрібно буде платити суттєво більше – при оформленні документів за день це обійдеться на 320 гривень дорожче – в 3520 гривень замість 3200.

Перестануть звертатися до суду

Юристи вважають, що подорожчання змусить українців зайвий раз подумати, перш ніж іти до суду, в якому і так домогтися справедливості непросто.

«Ще з початку минулого року судові ставки прив’язали не до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму. І так було дорого звертатися в суди, а зараз і поготів. Фактично все йде до того, що люди не будуть звертатися до судів. Наприклад, радикально підвищилися ставки на подання апеляцій – якщо раніше, ще до реформи суду, це було 50% суми, сплаченої в першій інстанції, то зараз цей збір уже 150%. Те ж і з касацією – замість 70% тепер подання обходиться в 200%, а у людей не завжди є гроші навіть на те, щоб подати позов до суду, не кажучи вже про те, щоб оскаржувати несправедливі рішення», – каже юрист Ростислав Кравець.

Адвокат Іван Ліберман, у свою чергу, додав, що тепер одним судовим збором справа не обмежиться. «Людям буде складно не тільки сплатити судовий збір, а й покрити заставну суму. За новим Цивільно-процесуальним кодексом, щоб відстояти своє право в суді, тепер потрібно буде в разі програшу відшкодувати оплату, скажімо, експертиз», – сказав він.

Про це повідомляє видання FinClub.

На дату складання цієї окремої звітності проти “ПриватБанку” були подані позови до суду в сумі 279 мільйонів доларів, 1,579 мільярдів гривень та 3 мільярда євро (9,043 мільярдів гривень за обмінним курсом на дату підписання цієї фінансової звітності),
– йдеться в документі.

У ньому наголошується, що “кінцевий результат неможливо визначити, тому банк не визнав резерв за цими позовами”.

Станом на 31 грудня 2016 року було створено резерв на потенційні юридичні зобов’язання в сумі 36 мільйонів гривень, тоді як 31 грудня 2015 року він був 21 мільйон гривень.

При націоналізації ПриватБанку Фонд гарантування вкладів конвертував 10,934 мільярдів гривень коштів клієнтів, 10,721 мільярдів гривень випущених єврооблігацій та 7,783 мільярдів гривень субординованого боргу.

До слова, минулого тижня Кабінет міністрів прийняв рішення докапіталізувати “ПриватБанк” на суму 38,5 мільярда гривень.