Про інцидент журналістам “Про все” розповіла черкащанка Наталія Мацікура. Вона звернулася за допомогою навіть до освітнього омбудсмена, аби з’ясувати, чому її дитину змушують на уроках носити гарбузи, “прикриваючись” трудовим вихованням.

Пані Наталя пригадує: зустріла сина після школи 13 вересня брудного та в реп’яхах. На питання, чому він брудний, хлопчик розповів: його разом з однокласниками змусили носити гарбузи з сільського баштану.

– Син навчається у шостому класі Великосевастянівської школи Уманського району. Там досі продовжують використовувати дитячу працю. Днями при високій температурі повітря (+25) дітей змушували протягом двох уроків на трудовому навчанні носити гарбузи, при цьому вони не були попереджені ні про головні убори, ні про змінний одяг. Менший син поскаржився на головний біль, на що вчителька відповіла, що не буде працювати лише якщо принесе довідку. Вона ще й наголосила, що якщо діти не працюватимуть, то отримуватимуть “відповідні” оцінки, – розповідає черкащанка.

Жінка зверталася до вчительки зі скаргою, проте їй навіть не пояснили, чому діти працювали на уроці. Проте “докази” причини примусової праці у школі вже встигли прибрати.

– Я звернулася до класного керівника з питанням, чому мої діти прийшли зі школи у реп’яхах і брудні, з чорними кругами під очима. Відповіді я не одержала. Це вже не перший такий випадок. Учора ми з чоловіком і дітьми їздили із письмовим зверненням з приводу “гарбузового” питання до голови громади, у школі “замітали” гарбузові сліди. Чоловік пізніше поїхав і хотів побачити об’єми гарбузової плантації на шкільних ділянках (орієнтовно 15 -20 соток) і ось що сфотографував: гарбузи зникли, бур’яни теж, видно свіжі сліди дискової борони. Цікаво, чому такий поспіх? До чого готується директор? У п’ятницю звертаюсь до прокуратури з приводу неправомірного використання праці дітей у школі, – наголошує Наталія Мацікура.

Жінка наголошує: ситуацію на “проковтне” і вимагатиме належного покарання для вчителя.

– Я сама працювала вчителькою (25 років педстажу). Всі їхні “правила” знаю і не залишу все це просто так, – наголошує пані Наталія.

Уманчанка Надія Степанченко підтверджує інцидент, що використання дитячої праці на уроках – звична справа. Жінка каже, що її дитину навіть із довідкою про астму змушують працювати, як інших.

– Моя дитина звільнена від практики, бо в неї астма, довідка є. Але трудовому навчанні працює як інші діти. І діагноз знають всі, він звільнений від фізичної культури, – розповідає пані Надія.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов прокоментував ситуацію. Він зазначає, що не зовсім розуміє, навіщо та куди потрібно дітям носити гарбузи.

– Перше, що треба зробити – звернутися до директора із заявою, щоб надав копію навчальної програми з трудового навчання, де вказана тема “Перенесення гарбузів”. Якщо такої теми у навчальному плані немає, то можна припустити, що у цій школі практикується примусова дитяча праця. Я спілкуватимусь зі школою з приводу цієї ситуації, – зауважив Сергій Горбачов.

Коментар департаменту освіти Черкаської ОДА щодо ситуації отримати не вдалося. Якщо посадовці виявлять бажання прокоментувати інцидент — редакція “Про все” залюбки її висвітлить.

Про це свідчать дані дослідження “Барометр польського ринку праці”, повідомляє ЕП з посиланням на Польське радіо.

Крім того, 30% трудових мігрантів приїжджає до Польщі на термін від 3 до 6 місяців, 14% працюють від 6 до 12 місяців, 4% – більше року.

При цьому більшість опитаних українців за останні п’ять років відвідували Польщу більше ніж один раз (71%), а 65% планують приїхати працювати в цю країну знову.

“Можливість легальної роботи тільки на півроку означає, що багатьом компаніям не вигідно інвестувати в підготовку персоналу зі Сходу на вищі посади”, – вважає голова компанії з працевлаштування Personnel Service Кшиштоф Інґльот.

У той же час він зазначив, що кількість вакансій для кваліфікованих мігрантів постійно зростає. Так, в 2019 році спеціалізовані посади обіймали 4% працюючих українців, а в 2021 році – понад 12%.

При цьому дані дослідження “Барометр польського ринку праці” показують, що половина респондентів, які брали участь в опитуванні, мають вищу освіту, але 71% з них займають нижчі посади в Польщі, кожен п’ятий працює в сфері послуг, 5% виконує розумову працю і менш ніж 1% належить до управлінського персоналу.

У Франції набрав чинності закон, що дозволяє працівникам ігнорувати електронне листування по роботі у неробочі години.

Як пише The Guardian, мета запровадження закону – подолати негативні наслідки для здоров‘я і приватного життя людей, які “завжди на зв‘язку” і не можуть розслабитись навіть після роботи, на вихідних чи у відпустці.

Технологічний розвиток сприяв тому, що межа між офісними і вільними годинами практично стерлася, хоча офіційно у Франції один з найкоротших у Європі робочих тижнів – 35 годин.

Опитування компанії Eléas продемонструвало, що 60% працівників виступали за ухвалення закону про регулювання комунікацій по роботі. У тому ж опитуванні з‘ясувалося, що 37% працівників залишаються “на зв‘язку” і поза робочих годин.

Цей закон, що став частиною пакету непопулярних реформ, запропонованих урядом, – єдиний, що не спричинив протести працівників.

Згідно з ним, кожна компанія, де працює 50 і більше людей, має вжити заходів для регулювання комунікацій, щоби забезпечити справедливий баланс між роботою та відпочинком.

Щоправда, критики кажуть, що у законі не прописані потенційні штрафи чи інші заходи покарання компаній, які не втілюватимуть його у життя.

Французи – не перші, хто вдається до подібного кроку. Наприклад, схожі системи існують у Німеччині на рівні різних компаній.

Так, у компанії “Фольксваген” внутрішні сервери припиняють приймати повідомлення на адресу працівника за півгодини після того, як офіційно завершується його робочий день.

Вони знову вмикаються за півгодини до початку наступної зміни. Тобто навіть якщо начальник захоче “дістати” підлеглого після роботи чи у вихідний, йому це не дозволить “розумний” сервер.

Швеція переходить на 6-годинний робочий день. Країна хоче таким чином підвищити продуктивність та зробити людей щасливішими, – інформує видання The Independent.

Відповідно до веб-сайту Science Alert роботодавці по всій країні уже впровадили зміни, метою яких є зробити більше за коротший проміжок часу і забезпечити те, щоб люди мали енергію, щоб насолодитися своїм особистим життям.

Тойота-центри у Гетеборзі, другому за величиною місті Швеції, перейшли на цю систему 13 років тому. Компанія стверджує, що це призвело до того, що співробітники стали щасливішими, плинність кадрів більш низькою, а прибуток зріс.

Filimundus, розробник додатків з головним офісом у столиці Швеції Стокгольмі, ввів 6-годинний робочий день у минулому році.

«8-годинний робочий день не настільки ефективний, як вважається», – сказав генеральний директор компанії Лінус Фельдт.

«Залишатися зосередженим на конкретному робочому завданні протягом 8 годин є величезною проблемою. Для того, щоб впоратися з нею, ми переключаємося на інші речі і робимо паузу, щоб зробити робочий день більш терпимий. У той же час, важко керувати нашим особистим життям поза роботою».

Пан Фельдт сказав, що співробітникам не дозволяється заходити на соціальні мережі, робочі зустрічі зведені до мінімуму та інші відволікаючі фактори протягом дня обмежуються. Мета полягає у тому, щоб співробітники були більш мотивовані працювати інтенсивніше в офісі.

За його словами, новий робочий день дозволяє людям мати досить енергії для того, щоб продовжувати своє приватне життя, коли вони залишають роботу.

Згідно з Science, лікарі та медсестри у деяких лікарнях країни також зробили крок до 6-годинного робочого дня.

Будинки для людей похилого віку у Гетеборзі перейшли на 6-годинний робочий день раніше в цьому році і проводитимуть експеримент до кінця 2016 року, щоб визначити, чи вартість найму нових співробітників для покриття втрачених годин має сенс.