Про це повідомляє міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Зокрема, він заявив, що не потрібно зараз скуповувати йодид калію.

“Держава закупила в достатній кількості препарати, які дозволять нам захистити щитовидну залозу, щоб радіаційний йод не чинив негативного впливу, і вони будуть видані тоді, коли потрібно”, – зазначив він.

За його словами, всі лікарні в потенційній зоні впливу забезпечені цим препаратом. Причому це таблетки, в яких діючі речовини містяться саме в тих пропорціях, які потрібні.

Якщо у закладі освіти трапляється нещасний випадок чи раптово погіршується стан здоров’я учня або будь-кого із працівників, критичне значення має вчасне надання домедичної допомоги. Надання такої допомоги залежить не лише від професійності медичного працівника закладу освіти, а й від наявності в медпункті та інших приміщеннях закладу освіти усіх обов’язкових аптечок і їхнього забезпечення необхідними ліками та медичними виробами. Служба освітнього омбудсмена підготувала роз’яснення щодо комплектації медичної укладки для надання домедичної допомоги у медичному пункті закладу освіти.

Міністерство охорони здоров’я України затвердило «Примірний перелік медичних виробів, лікарських засобів та інших матеріалів, які повинні бути у складі медичної укладки для надання медичної допомоги у медичному пункті закладів загальної середньої освіти» — наказ № 637.

Що має бути в аптечці шкільного медпункту

Відповідно до наказу МОЗ № 637 «Про затвердження Примірного переліку медичних виробів, лікарських засобів та інших матеріалів, які повинні бути у складі медичної укладки для надання медичної допомоги у медичному пункті закладу освіти», у медпункті закладу освіти мають бути:

рукавички оглядові нітрилові нестерильні (різних розмірів) — 10 пар;

шприци 2, 5 та 20 мл — по 5 штук кожного об’єму;

катетер внутрішньовенний різних розмірів (16G-22G) — по 2 штуки кожного розміру та пластир для його фіксації (3 штуки);

20 спиртових серветок; 10 стерильних марлевих серветок розміром не менше 10х15 см;

лейкопластир: 1 на нетканій основі завдовжки 3-5 м, завширшки 2-3 см; 1 гіпоалергенний, завширшки не менше 2,5 см, завдовжки від 5 м; 20 бактерицидних розміром не менше 1,9х7,0 см;

бинт: 2 еластичних нестерильних, завширшки 8-15 см, завдовжки 2-3 метри; 5 марлевих нестерильних завширшки не менше 10 см, завдовжки від 5 м;

5 ампул розчину для ін’єкцій Glucose (глюкози), 0,4 г/мл по 10 мл або по 20 мл в ампулах; по 10 ампул Diphenhydramine (дифенгідраміну): 10 мг/мл по 1 мл в ампулах та Epinephrine (епінефрину): 1,8 мг/мл або 1,82 мг/мл, або 1,0 мг/мл по 1 мл в ампулах.

Також у медпункті має бути:

— по дві:

маски-клапани для штучної вентиляції легень;

системи для переливання інфузійних розчинів;

шини на кінцівку для надання першої допомоги;

— по два:

механічні вироби для зупинки кровотечі (турнікет типу CAT або типу SWAT);

розчини Sodium chloride (натрію хлорид) для інфузій 9 мг/мл, 400 мл або 500 мл в полімерних контейнерах (пакетах) або полімерних флаконах (пляшках);

термометри (для вимірювання температури тіла), у тому числі цифровий або інфрачервоний.

Також для надання домедичної допомоги, перевірки стану дитини у медичному пункті повинно бути по одному:

венозному джгутові;

Salbutamol (сальбутамолу), інгаляції під тиском, або Аерозолю для інгаляцій, дозованого (100 мкг/доза по 200 доз у контейнерах або у балонах);

флакону, контейнеру Chlorhexidine (хлоргексидину біглюконату), розчин для зовнішнього застосування 0,05% по 50 мл або 100 мл або по 200 мл у флаконах, контейнерах;

нашкірному розчину Povidone-iodine (повідон-йоду), 100 мг/мл (10 %), по 30 мл або по 50 мл або по 100 мл у флаконах;

дезінфекційному засобу для обробки рук і шкіри 100 мл;

футлярі або сумці-укладці (саквояжеві) для зберігання, транспортування медичних виробів;

тонометру з малими, середніми і великими манжетами;

портативному пульсоксиметру;

пінцету анатомічному;

стетофонендоскопу;

медичні тактичні ножиці.

Варто пам’ятати, що перед тим, як давати дитині якісь ліки, потрібно зв’язатися з батьками дитини і запитати дозвіл на це.

У яких навчальних приміщеннях мають бути аптечки

Нормативно-правовими актами визначається, що медична аптечка обов’язково має розміщуватися:

у кабінетах природничо-математичних дисциплін: географії, математики, біології, фізики, хімії. Це передбачається наказом МОН №1423 «Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів»( у Додатку 2). Наявність аптечки у кабінетах фізики та хімії також додатково регламентується наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №992;

у місцях спортивних занять (спортзалах). Це визначається наказом МОН від 01.06.2010 №521 «Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» у Додатку 1;

у шкільних майстернях. Це передбачається наказом МОН «Про затвердження Правил безпеки під час занять у навчальних і навчально-виробничих майстернях навчальних закладів системи загальної середньої освіти» №730 у Додатку 2 до підпункту 2.1.22.

Це ті навчальні приміщення, у яких існує підвищений ризик травматизації учнів під час занять або завдання іншої шкоди здоров’ю. Адже в кабінетах хімії, фізики, біології, майстернях учні працюють над різними дослідами, використовують обладнання та взаємодіють із речовинами, верстатами, через необережне поводження з якими можна завдати шкоди власному здоров’ю або здоров’ю інших учнів.

Аптечка в кабінеті інформатики не вимагається. Наказом №407 МОН «Про затвердження Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів» це не передбачено.

Загалом, зі спільного, як у медпункті, так і в аптечках кабінетів математично-природничих дисциплін, спортзалах та майстернях, мають бути бинти, стерильні серветки, розчин йоду, джгут, медичні ножиці, пінцет. У кабінетах математично-природничих дисциплін та спортивних залах склад аптечки ідентичний. В аптечці навчальних майстерень, на відміну від інших, передбачаються, зокрема, таблетки активованого вугілля, мазі від опіків, питна сода. В аптечках кабінетів математично-природничих предметів, спортзалах передбачаються болезаспокійливі засоби, валідол, у медпункті ж таких ліків немає. Натомість у медпункті мають бути, зокрема, шприци, ампули для ін’єкцій, механічні вироби для зупинки кровотечі тощо

Нагадуємо, що тепер у кожному закладі загальної середньої освіти, незалежно від його підпорядкування, типу і форми власності, має бути або штатний медичний працівник, або, якщо не вдається знайти працівника на цю посаду, заклад освіти зобов’язаний укласти договір із закладом охорони здоров’я, щоб діти обслуговувалися там. Це визначається новим Санітарним регламентом, який набув чинності з 1 січня 2021 року (пункт 2, розділ 7).

Також 20 січня 2021 р. Кабінет міністрів України ухвалив відповідну постанову №31 «Про затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти».

Відповідно до Додатку 2 до підпункту 2.1.22 Правил безпеки під час занять у навчальних і навчально-виробничих майстернях навчальних закладів системи загальної середньої освіти, комплектування аптечки і складання інструкції з надання першої (долікарської) допомоги роблять за погодженням із персоналом медпункту закладу освіти. Відповідальність за наявність медикаментів, перев’язувальних засобів, за належний стан аптечки покладається на завідувача майстернею. Контролює стан аптечки персонал медпункту.

Судинозвужувальні краплі

Один із найпоширеніших засобів, на залежність від якого скаржаться люди, і який актуальний в осінньо-зимовий період, – це судинозвужувальні краплі для носа.

Принцип розвитку залежності від таких крапель досить простий. При уприскуванні або закапуванні кошти на рівні слизової оболонки носа відбувається викид адреналіну. Така ж ситуація відбувається і природно для організму, коли він самостійно намагається впоратися з закладеністю носа. А тут ще й додатково посилюється ефект.

Організм розуміє, що в нього надійшло в 10-ки разів більше адреналіну, ніж він виробляє сам. Активне використання крапель і далі призводить до того, що розвиваються побічні ефекти. Краплі впливають і на ворсинки в носі. Ліки потрапляє безпосередньо на слизову оболонку, де є ворсинчастий епітелій – мікро-ворсинки, мікро-вії, які виводять слиз назовні з порожнини носа. Під дією сильного і регулярного скорочення, яке виникає при використанні судинозвужувальних засобів, ворсинки перестають працювати, впадаючи в стан субатрофії, сама слизова висихає, тому що такі препарати зазвичай ще й володіють підсушують ефектом. При частому використанні таких препаратів вони нерідко потрапляють на верхню зону, внаслідок чого може навіть повністю зникнути нюх.

Проносні препарати

Залежність від проносних лікарі нерідко пов’язують з «ледачою товстою кишкою». У цьому випадку говорять, що орган самостійно не працює, і йому потрібен певний «підстьобування». Однак навряд чи кишка стає ледачою через функціональний розлад, швидше, йдеться про психологічний дискомфорт під час дефекації, що і призводить до хронічних запорів, коли здається, що своїми силами ніяк не вийде. Звикання нерідко виявляється швидко. Особливо актуально це для малюків у віці до 6 місяців, коли їхній кишечник тільки пристосовується до роботи і втручатися в цей процес без консультації з лікарем не варто.

Залежність від проносних проявляється в тому, що кишечник перестає самостійно скорочуватися і проявляти активність в належній мірі. Іноді з’являються такі симптоми, як легкий дискомфорт, невеликі спазми в області живота, розлади кишечника.

Снодійні таблетки

За допомогою різних снодійних препаратів медики зазвичай лікують різні порушення сну, наприклад, скорочують час засипання, забезпечують більш міцний і довгий сон тощо. Але це все тільки під чітким контролем. Однак у зв’язку з тим, що снодійні препарати широко поширені в аптеках і продаються без рецепта, нерідкі випадки зловживання ними. Залежність від снодійних (схожий принцип діє і у заспокійливих) розвивається не відразу, а поступово – цей процес може навіть займати кілька років. Спочатку розвивається звикання, коли звичні дозування вже не працюють, тоді людина сама собі призначає додатковий прийом препарату. Все це призводить до перевищення дозувань в 2-3 рази. Потім збільшується і кількість прийомів.

Тут важливо розуміти, що неконтрольоване застосування такого роду лікарських засобів може легко стати причиною летального результату. При розвитку звикання сон починає порушуватися ще більше – нерідкі нічні пильнування і сонливість вдень. Також відзначається і фізична залежність від препарату.

Гормональні проблеми

Залежність може розвиватися до різного роду гормональних препаратів – форма випуску значення не має: це і таблетки, і нашкірні кошти, і інгаляційні. Їх прийом повинен чітко контролюватися лікарем і виконуватися за певною схемою певним курсом. Якщо перевищити ці терміни, та ще й не спостерігатися у лікар, можна отримати серйозні проблеми. Організм перестане працювати без них, звичні дози не будуть ефективними. Гормональна терапія широко застосовується при різних патологіях – при шкірних алергіях, бронхіальній астмі, проблемах зі щитовидною залозою, гінекологічних відхиленнях тощо. Засоби швидко дають відчутний ефект, відмовитися від якого готові не всі.

Наприклад, при болісних менструаціях гормональні таблетки нерідко допомагають позбутися від болю. Але тільки за умови, що вони підібрані лікарем з урахуванням індивідуальних особливостей і після здачі всіх необхідних аналізів. Гормональні препарати також мають і таку побочки, як синдром відміни. Якщо довго йде неконтрольований лікарем прийом гормональних засобів, наприклад, тих же мазей, то можуть виникнути неприємності – висипання будуть з’являтися все більше, а засоби проти них працювати вже перестануть, нові гормони призначати і приймати вже не можна.

Особливо часто у фармацевтів просять порадити дієві знеболюючі препарати, але саме вони, як показує практика, можуть тільки нашкодити здоров’ю.

Ряд останніх лабораторних досліджень виявили ліки, від застосування яких краще відмовитися. Серед них аспірин, ібупрофен, парацетамол, диклофенак. Їх нерідко приймають при хронічному болі, яка не залишає в спокої довгий час.

Спеціаліст з лікування болю і паліативної медицини Свен Готтшлінг з університетської лікарні Зарланда, що в Німеччині, попереджає: не варто наражати себе на небезпеку, повіривши в яскраву рекламу.

Він наводить красномовні статистичні дані, за якими тільки на його батьківщині від кровотеч, викликаних зловживанням знеболювальних засобів, щорічно вмирають до 4 тисяч чоловік – значно більше, ніж рівень смертності під час аварій.

Ні в якому разі не можна купувати такі ліки без рецепта лікаря, тому що можуть виникати крововиливи в кишечнику, шлунку, захворювання нирок і навіть ризик інсульту або інфаркту міокарда. Якщо навіть в аптеці вам скажуть, що рецепт на препарат не обов’язковий, не думайте, що це автоматично гарантує вам безпеку. У зоні ризику в першу чергу виявляються люди похилого віку, адже вони найбільше схильні до залежності від медичних засобів.

На деякий час ліки можуть навіть викликати почуття ейфорії, якщо в їх складі є опіати (а про це вам можуть не сказати). Дійсно, біль зникає. Але потім повертається з ще більшою силою, тоді вже уникнути повторного прийому практично не виходить. Звідси, залежність, яка за своїми ознаками дуже нагадує наркотичну.

Тому перш ніж зважитися прийняти той чи інший засіб, дізнайтеся, наскільки ваш організм чутливий до його компонентів, і без рекомендацій медиків не купуйте навмання нічого. Навіть якщо радять фармацевти з досвідом.

Спираючись на сучасні доказові клінічні настанови, протоколи та рекомендації (The National Institute for Health and Care Excellence (www.nice.org.uk), Аmerican academy family practice (www.aafp.org), Аmerican academy of pediatrics (www.aap.org), Cochran library (www.cochranelibrary.com), Medscape (www.medscape.com), UpToDate (www.uptodate.com), Centers for Disease Control and Prevention (www.cdc.gov), World Health Organisation (www.who.int) та ін.), МОЗ просить взяти до відома:

Застосування груп препаратів при ГРВІ:

Антибіотики – Не рекомендовані.

Противірусні препарати – Не рекомендовані (крім озельтамівіру та занамівіру за показаннями).

“Імуномодулятори” – Не рекомендовані. Можуть бути шкідливі.

Інтерферони – Не рекомендовані. Ефективність співрозмірна з плацебо.

Антигістаміни – Не рекомендовані. Ефективність при лікуванні ГРВІ не доведена.

«Сиропи від кашлю» – Не рекомендовані. Можуть бути шкідливі для дітей до 4 років.

«Комбіновані ліки від застуди» – Заборонені дітям молодшого віку. Полегшують симптоми у дорослих.

Вітаміни – Не рекомендовані.Ефективність не доведена.

Рослині препарати – Ефективність не доведена.

Міністерство охорони здоров’я рекомендує лікарям проводити роз’яснювальну роботу з медичним персоналом та пацієнтами щодо неефективності використання цих груп препаратів у дітей та потенційної шкоди самолікування. А також здійснювати широку просвітню роботу серед населення про заходи профілактики грипу і гострих респіраторних вірусних інфекцій.