Враховуються як внутрішньоукраїнські, так і міжнародні перекази від 500 грн (або еквівалент в іншій валюті). На учасників чекає винагорода:

1 500 грн кешбеку – 100 переможців.
1 000 грн кешбеку – 100 переможців.
500 грн кешбеку – 300 переможців.
Один учасник може вигравати кешбек на кожному етапі акції. Зареєструватися в акції можна за посиланням.

Нагадаємо, 19 березня ПриватБанк відзначатиме свій 33 день народження і вітатиме особливими акціями та пропозиціями всіх своїх 18,5 млн клієнтів.

Перш за все, як повідомив член правління з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко, з 11 до 25 березня всі клієнти банку – фізичні особи зможуть скористатися персональними кешбеками та знижками до 15%, які можна власноруч активувати в програмі лояльності “Привіт” в “Приват24”.

Відсвяткувати з ПриватБанком можна буде в кафе та ресторанах з кешбеком 7% та популярних фастфудах з кешбеком до 15%. Річниця народження найбільшого банку дозволить заправити автівку чи активно користуватися послугами таксі, купити обновки дітям чи товари для краси і здоров’я з 10% вигодою.

В Україні з жовтня почав працювати Єдиний реєстр військовозобов’язаних, який значно спростить процес мобілізації. Він збирає всю електронну інформацію з різних реєстрів в єдину базу. На фоні цього деякі чоловіки стривожилися, що банки будуть передавати їхні дані до ТЦК та СП.

Українець у відгуку на порталі “Мінфін” заявив, що “ПриватБанк” не дав йому чіткої відповіді, чи передаватиметься фінансова інформація у військкомати. Більше того, він назвав банк “шахрайською організацією”.

“Банк навіть не спромігся дати конкретну відповідь, а просто відписався стандартною заготовленою фразою, мовляв, керується законами, тим самим уникнув конкретної відповіді. Я так розумію, значить буде. Режим – Північна корея. З такими банками краще не співпрацювати”, – написав він.
Також стурбований клієнт попередив інших українців про те, що їхні дані нібито можуть опинитися в руках інших.

“Знаючи ситуацію з глобальною корупцією у військкомів, можна сміливо чекати дзвінка від шахраїв”, – додав чоловік.
Втім, відповіді від “ПриваБанку” він все ж таки домігся. Там повідомили, що жодну інформацію передавати не будуть, доки не схвалять відповідний закон.

З початку 2022 року по квітень поточного року було здійснено примусове закриття рахунків 38,9 тисячі фізичних осіб підприємців (ФОП).

За словами Заграєва, серед причин такого обмеження стала діяльність підприємців, яка не відповідає вимогам фінансового моніторингу.

Зокрема банк може закрити також рахунок клієнта, якщо він неактивний протягом тривалого часу, а саме від 3-х років.

Він поділився, що всього таких категорій у 2022 році було 30,6 тисячі, а в першому кварталі 2023 року — 8,3 тисячі. При цьому минулого року за власною ініціативою рахунки закрили 48,4 тисячі ФОП, а в першому півріччі 2023 року — 29,9 тисячі.

З урахуванням випадків, коли за бажанням клієнтів закривалися рахунки, загальна кількість складає 78,3 тисячі.

І хоча фінансова установа запроваджує такі обмеження, проте залишається провідним оператором у сфері обслуговування підприємців.

За даними, наданими банком, на початку 2022 року він мав 877,6 тисячі ФОП, а на початку 2023 року — 922,6 тисячі. І ця цифра продовжує зростати, досягнувши 1 липня 2023 року позначки 962,2 тисячі підприємців.

Варто зазначити, що з 1 серпня 2023 року ПриватБанк ухвалив рішення продовжити термін дії всіх карток українців на 24 місяці, тобто на 2 роки з дати закінчення терміну користування банківської картки.

Це рішення стосується зарплатних, соціальних, кредитних, пенсійних та платіжних карт. Вони зможуть продовжувати своє функціонування, навіть якщо минув термін дії.

ПриватБанк надав клієнтам можливість користуватися цими картками для оплати, зняття готівки, транзакцій в Приват 24 та поповнення рахунку.

На офіційному сайті ПриватБанку повідомили, що це змушений крок, і, як сподіваються у компанії, тимчасовий. Такі нововведення необхідні, щоб унеможливити спекуляції на різниці курсів. Їх встановили через дії деяких клієнтів банку.

Також у ПриватБанку зазначили, що вартість доставлення валюти та готівки до відділень у період воєнного стану дещо зросла. Через проблеми з логістикою часто неможливо перевезти кошти в деякі міста. Однак служба підтримки клієнтів сподівається, що заходи, які вживає банк, нормально сприймуться громадянами України.

Отже, що змінилося? Наразі все ще можливо отримати переказ на гривневий рахунок без комісії. Тобто безкоштовно. А ось в інших випадках відбулися зміни:

Р2Р з гривневої на закордонну картку;
Р2Р на будь-яку валютну картку;
SWIFT-переказ на валютну картку фізичної особи чи міжнародної компанії.
Раніше ПриватБанк за кожну операцію Р2Р брав 2% від суми. Тепер же комісія збільшилася у два рази. А мінімальна сума переказу становить 50 гривень.

До 1 жовтня 2022 року за міжнародні перекази SWIFT та валютні виплати від міжнародних компаній у банку знімали 0,5% комісії. Наразі ж комісія зросла до 1%.

Збільшення, як вважають в ПриватБанк, незначне, а тому жодних незручностей у клієнтів викликати не повинне.

Державний “ПриватБанк” запровадив кредитні канікули, відновив зняття коштів з кредитних карток.

Кредитні канікули
“ПриватБанк” запроваджує канікули для власників кредитних карток.

Від1 березня всі без винятку кредитні картки переходять на пільгові умови договору, під 0,00001%, та без обов’язкового мінімального платежу. Інформацію про пільгове обслуговування можна переглянути у вашому “Приват24”.

Оскільки кредитні канікули діятимуть від 1 березня, то відсотки за лютий ще будуть списані.

Пільгове обслуговування діятиме до 1 червня. Починаючи з цього дня, відсотки нараховуватимуться за стандартною відсотковою ставкою вашої картки.

На період дії кредитних канікул ви можете вносити кошти на кредитну картку за власним бажанням.

Відновлена можливість зняття коштів із кредитних карток
“ПриватБанк” відновив для клієнтів користування кредитними коштами. Від сьогодні, 26 лютого, можна користуватися коштами у межах встановленого ліміту на картці.

Підвищення кредитного ліміту наразі недоступне.

Готівка на касі магазинів
Якщо поруч немає банкомату чи в ньому відсутні гроші, то кошти можна зняти на касі в супермаркеті.

У магазинах Сільпо, FOZZY Cash&Carry, Фора ви можете зняти до 6 тисяч гривень (збільшено ліміт), розраховуючись за покупки на касі.

Як отримати готівку?

Вибираєте всі потрібні товари в торговельній точці.
Розраховуєтеся карткою Visa або Mastercard.
Повідомляєте касирові, що хочете зняти готівку.
Підтверджуєте операцію за допомогою ПІН-коду картки.
Одержуєте необхідну суму на руки.
Лайфхак зі зняття готівки
Досить часто в банкоматах відсутня готівка, а супермаркета поруч немає. Один зі способів – знайти клієнта іншого банку, в банкоматі якого є готівка. Перерахувати зі своєї картки кошти іншому. Зняти гроші в банкоматі.

Про те, що трапилося на сайті “Мінфін”, розповіла клієнтка банку під ніком katiaborsch. За її словами, гроші у неї вкрали через сайт privat-24bank.site. Який, зазначимо, продовжує роботу.

“Продавала товар в інтернеті. Покупець скинув посилання на отримання коштів за чеком про оплату. Натискаю на посилання, і мене перекинуло на сайт privat-24bank.site, оформлений дуже схоже на програму Приват24 (я взагалі подумала, що відкривається моя програма)”, – розповідає жінка.

На сайті, вона, “як зазвичай”, ввела логін та пароль, після чого, за її словами, їй надійшов дзвінок від банку – для підтвердження входу до Приват24. Після цього було здійснено вхід до особистого кабінету.

“Перевіривши відсутність надходження суми, звісно ж, чекаю кілька хвилин, заходжу і перевіряю знову (процедура та ж сама: логін, пароль, дзвінок-підтвердження). І ось воно повідомлення: на рахунку встановлено кредитний ліміт у сумі 16 800 грн без смс, дзвінка з додатковими питаннями, уточненнями”, – продовжує katiaborsch.

Після того, як вона встановила вказаний ліміт, “протягом 10 хвилин було здійснено списання всіх коштів кількома платежами”. При цьому жінка наводить призначення платежів:

оплата на ігрових сайтах QIWI BANK, 8-800-707-77;

розваги: EPAY, KYIV.

“Списання пройшло без надходження смс-повідомлень про списання. І без підтверджувальних кодів”, – зазначає вона.

Як діяв банк

Після списання грошей потерпіла зайшла до банківського застосунку – з метою заблокувати картку. Попри це, шахраям вдалося її розблокувати і списати кошти, що залишилися. За її словами, про це розповів оператор на гарячій лінії банку.

“Зателефонувала на гарячу лінію і прошу: “Блокуйте платежі та картку!”. А оператор: “Так, бачу, що за Вашою карткою проводиться угода, чи будете їх підтверджувати?!”. Кажу: “Блокуйте!”. Після цього тільки заблокували картку”, – розповідає клієнтка ПриватБанку.

Після цього, продовжує вона, їй повідомили, що є підозра на шахрайські дії. “Бо код безпеки 3dSecure був відзначений”, – каже потерпіла.

Гроші поверненню не підлягають

Зрештою, розповідає katiaborsch, було складено заявку із формулюванням: “повернення коштів, у зв’язку з шахрайськими діями”. Рішення щодо неї вже ухвалено – гроші поверненню не підлягають, оскільки “дані щодо транзакції суперечать коментарям до поданої заявки”.

У відділенні банку, куди потерпіла звернулася за перевипуском картки, їй, за її словами, відмовили у проханні заморозити нарахування відсотків до моменту з’ясування обставин. А також прямо заявили: те, що сталося, є суто її проблемою.

“Менеджерка підкреслила, що це мої проблеми і потрібно погасити кредитний ліміт. На прохання заморозити нарахування відсотків до моменту з’ясування обставин, відмовилася і сказала, що “такого ніхто не зробить, хочете з’ясовувати – йдіть у кіберполіцію”, – розповіла вона.

Крім того, вона зазначає, що згодом на гарячій лінії їй спочатку не змогли виразно відповісти на заитання щодо можливості “блокування відсотків та повернення коштів”. А потім засумнівалися в тому, що вона є людиною, за якою закріплено цей фінансовий номер.

“Поставила уточнювальні запитання щодо ідентифікації. Але після цього видала фразу: “На запитання Ви відповіли правильно, але я все одно не впевнена”, – зауважила katiaborsch.

Можливо, “працюють” росіяни

Імовірно, до схеми можуть бути причетні росіяни. На таку думку наштовхує домен сайту, на який українцям пропонують перейти шахраї та адресу якого опублікувала katiaborsch. За інформацією відразу кількох спеціалізованих сайтів, домен privat-24bank.site зареєстрований у Москві (посилання 1, посилання 2).

Крім того, зазначимо: група QIWI (QIWI plc), на яку пішла одна з “оплат” katiaborsch, є російською компанією. Вона надає платіжні та фінансові послуги в Росії та країнах СНД.

Понад те, НБУ заборонив користуватись електронними гаманцями цієї компанії. Тому з них не можна вивести гроші. Також неможливо поповнити гаманці Qiwi готівкою.

Що відповіли у банку

У відповіді під постом katiaborsch співробітники ПриватБанку написали, що раніше вони “неодноразово попереджали” про те, що під час продажу товару на інтернет-майданчиках не потрібно “переходити за сумнівним посиланням і тим більше вказувати дані та паролі”. Для цього достатньо вказати лише номер картки.

Також там підтвердили, що гроші потерпілій повернути немає можливості. “Ми подали заявки на заперечення угод, проте вони не можуть бути оскаржені згідно з правилами міжнародних платіжних систем, тому що при їхньому здійсненні був коректно зазначений одноразовий пароль безпеки”, – зазначили у ПриватБанку.

Крім того, у банку розповіли, як не стати жертвою шахраїв під час здійснення покупок в інтернеті. Зокрема, варто дотримуватися 3 правил:

вказувати лише номер картки – вимоги покупця назвати інші дані (CVV2-код, термін дії картки, баланс або тип картки) для переказу грошей на картку повинні викликати підозри;

не залишати номер свого фінансового телефону в інтернеті;

використовувати післяплату при купівлі товарів у маловідомих людей.

Про це повідомили в пресслужбі ПриватБанку.

Обмеження на операції з переказу коштів з картки на картку торкнуться як міжнародні перекази, так і в межах України. Тепер буде встановлено ліміт для Відправника: не більше 25 переказів на місяць на міжнародні перекази, і не більше 100 операцій з переказу коштів з картки на картку в межах України.

З’явилися обмеження і для одержувачів коштів. Тепер отримати можна в місяць не більше 30 міжнародних переказів і не більше 100 перекладів в межах України.

Як зазначають у Приватбанку, нові правила діють для переказів з картки на картку Visa та Mastercard через усі канали.

Якщо ваш рахунок або карта оформлена для волонтерської або благодійної організації, ви збираєте кошти на лікування або іншу допомогу, потрібно звернутися на гарячу лінію Приватбанку за номером 3700 і підтвердити свою діяльність за допомогою необхідних документів. Після цього ПриватБанк зніме обмеження і встановить безліміт протягом однієї доби.

Не варто хвилюватися й інтернет-магазинам з приводу нововведення, оскільки для них в ПриватБанку також буде встановлено новий ліміт при відкритті ФОП або рахунку особи, яка займається професійною незалежною діяльністю відповідно до чинного законодавства України.

Як відзначається, у соцмережах почали з’являтися рекламні повідомлення щодо розіграшу грошей від президента. Відтак, у разі переходу, користувачу пропонують зареєструватися, при цьому, вводячи особисті дані та інформацію про рахунки в ПриватБанку. Після цього аферисти і знімають гроші українців.

“Закликаємо користувачів бути обачними, щоб не потрапити на гачок шахраїв. Жодної законної підстави виплачувати по 10 тисяч гривень і більше немає. Тому в банку закликають не довіряти такій рекламі, не переходити за сумнівними посиланнями та, звичайно, не розголошувати особисту інформацію, дані своїх банківських карток і тим паче, не надсилати шахраям власні кошти,”  – підкреслюють у пресслужбі банку.

Нагадаємо, що мобільному додатку Приват24 стався збій, який унеможливлював роботу на операційній системі iOS

Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на одного із власників єврооблігацій.

Зазначається, що, згідно з документацією, оприлюдненою trustee 22 липня, на виплати впливатимуть два фактори: особистість власника облігацій і дата їх купівлі.

Співрозмовник видання додав, що за відсутності повної документації він передбачає, що йдеться про намір виділити пов’язаних і не пов’язаних із “Приватбанком” осіб.

Джерело зазначило, що trustee не опублікував повну інформацію про виплати, але попросив надати до 13 серпня інформацію про власників єврооблігацій для передачі її адвокатам “Приватбанку”. При цьому trustee попередив, що подача такої інформації не гарантує виплати.

Співрозмовник агентства заявив, що trustee повідомив про подання в суд 11 липня 2019 року заяв із низки питань, що разом з рядом інших обставин може призвести до подальшої небажаної затримки з погашенням єврооблігацій.

Таким чином, подача скарги від уряду перешкоджає вступу в силу рішення від 18 квітня про скасування націоналізації Приватбанку. Воно не вступить в силу до винесення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду скарги.

При цьому в прес-службі Апеляційного адмінсуду відзначили, що зазначена апеляційна скарга ще не передана до цього суду. Апеляція на даний момент знаходиться в канцелярії Окружного адмінсуду.

“В черговий раз звертаємо увагу: породжена судовими рішеннями правова невизначеність підриває фінансову стабільність”, – сказав начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту центробанку Віктор Григорчук.

Інформацію про подію та фото з місця, де вона відбулася, опублікувала на своїй сторінці у Facebook начальниця відділу зі зв’язків з громадськістю ГУ Нацполіції України в Луганській області Тетяна Погукай.

За її словами, о 16:30 у приміщенні філії одного з банків (прямо банк Погукай не назвала, але з опублікованих фото можна зробити однозначний висновок, що мовиться про “Приватбанк”) на вулиці Шевченка у місті Старобільськ Луганської області пролунав вибух.

Відомо, що чоловік 1972 року народження підірвав гранату – і загинув на місці. Двоє працівників банку, троє відвідувачів та правоохоронець зазнали травм. Всі постраждалі – у місцевій лікарні, але їх життю загрози немає.

Працівники Нацполіції, прокуратури, СБУ та ДСНС вивчають ситуацію, також на місці працюють вибухотехніки. Про інших деталі події наразі не відомо. Мотиви вчинку чоловіка з’ясовуватиме слідство.

Про це повідомив представник банку Олег Серга.

Він попередив, що клієнти «ПриватБанку», які візьмуть участь в «вікторині», самі можуть втратити чималих коштів.

“Таке враження, що ці фейки пишуть китайці з Алі. Ще раз хочу нагадати: «ПриватБанк» не проводить ніяких вікторин, розіграшів і опитувань з грошовими призами. Ні-я-ких! Таку рекламу або повідомлення розміщують шахраї, які крадуть дані ваших карт. Не дайте шахраям жодного шансу”, – закликав Серга.

У коментарях користувачі також вказують на те, що шахрайські повідомлення дуже часто містять граматичні помилки. Це вже має насторожувати отримувачала “привабливого ​​пропозиції”.

Наприклад, в повідомленні, яке заскрінив Олег Серга, видно, що у шахраїв не склалося з відмінками – вони написали “державна сторінки”.

Як повідомляють в прес-службі фінустанови, клієнтам під приводом виплати грошей за відповіді на кілька запитань шахраї отримують доступ до особистих фінансових даних і крадуть гроші з карт.В ПриватБанку заявили про те, що ніколи не організовували і не проводили в соцмережах або на інших інтернет-ресурсах вікторин або опитувань з виплатою грошових призів.

“Якщо ви побачили пропозицію про участь в “призовому” опитуванні, переходити за посиланнями на сайт шахраїв або вказувати свої особисті дані не можна. Ви не тільки гарантовано втратите гроші в якості “комісії” за виграш, але і дасте шахраям можливість використовувати дані карт для крадіжки коштів “, – заявили в прес-службі фінустанови.

Суть була досить проста, достатньо тільки номера телефону і введення пін-коду. Як виявилося, днями установа обмежила кількість верифікацій, тобто ви не зможете зняти кількома “траншами” суму, якщо за один не видає необхідну.

“ПриватБанк. Зняття готівки по коду – це була ваша найкраща фішка. Зараз вона недоступна для багатьох верифікацій?”, – пишуть користувачі у Twitter, додавши відповідне фото.

На знімку видно, що операцію не пропускає сам банк з причин лімітування, хоча раніше клієнтів про це ніхто не попереджав – ні повідомленнями, ні офіційною інформацією на сайті. Досі у ПриватБанку проблеми не коментували.

“Помилка. На жаль, ваш платіж скасовано з метою безпеки. Для можливості використовувати послугу будь-ласка зверніться в онлайн-чат або зателефонуйте за номером 3700”, – йдеться у повідомленні, яке виводилося на екран банкомату.

Як інформує прес-служба банку, проект технології біометричної оплати покупок за допомогою відбитка пальця поки є пілотним.

Однак їм вже можна скористатися. Так, відвідувачі фестивалю Belive, що триває в Києві, змогли оплатити свої покупки без готівки, карток і навіть смартфонів.
Ця послуга працює таким чином, що досить один раз “прив’язати” відбиток пальця своєї карти і потім без проблем розраховуватися пальцем в тих торгових точках, які підтримують цю технологію.

У “Приватбанку” відзначають, що така нова опція повинна бути цікава насамперед малому і середньому бізнесу. Правда, їм доведеться витратитися на смартфон або планшет, і спеціальний біометричний сканер.

“Ця технологія буде цікава, в першу чергу, малому і середньому бізнесу, вуличним торговцям, так як приймати платежі можна за допомогою власного смартфона або планшета і спеціального біометричного сканера”, – відзначили в банку.

Про це написав FinClub з посиланням на джерело в прес-службі НБУ, пише 24 канал.

22 травня Київський апеляційний господарський суд відхилив скаргу НБУ і постановив залишити в силі рішення Господарського суду Києва від 21 лютого про розірвання іпотечних угод між НБУ та ТОВ “Скорзонера”.

Суд зробив висновок, що НБУ міг списати заборгованість за рефінансування з рахунків вже державного “Приватбанку”, але не зробив цього.

“Національний банк подаватиме касаційну скаргу”,– повідомили в прес-службі.

В рішенні суду йдеться про те, що в серпні 2017 року “Національний банк” вимагав від позивача погасити заборгованість “Приватбанка” в розмірі 2,66 мільярда гривень в тридцятиденний термін.

В лютому суд першої інстанції задовольнив позов ТОВ “Скорзонера” в НБУ та розірвав шість іпотечних угод, укладених між позивачем та відповідачем в якості забезпечення боргових зобов’язань “Приватбанку” перед “Національним банком” щодо кредитів за рефінансування.

Ці угоди були укладені між ТОВ “Скорзонера” та НБУ в жовтні 2014 року.

Предметом іпотеки за угодами виступало нерухоме майно, що належить позивачу, за адресою розташування гірськолижного курорту “Буковель”.

Про це йдеться у повідомленні банку. За даними банку, на сьогодні в мережі Instagram з’явилося декілька фейкових шахрайських акаунтів. “У разі переходу за рекламним посиланням користувачу пропонують зареєструватися й отримати гроші. Під час реєстрації в користувачів просять ввести особисті дані та інформацію про рахунки в Приватбанку. У коментарях фейкові акаунти користувачів розповідають, що їм буцімто вже зарахували ці гроші на картку”, – повідомляє прес-служба.  Банк закликав користувачів бути обачними, щоб не потрапити на гачок шахраїв. “Якщо клієнт сумнівається щодо операцій зі своїми картками чи вважає, що став жертвою шахрайства, йому треба негайно звернутися на гарячу лінію клієнтської підтримки банку 3700”, – заявили у банку.

Кожен з чотирьох українських банків, власником яких є держава, отримає спеціалізацію, або профіль, і повинен буде зосередити роботу на обслуговуванні “своїх” клієнтів. Це передбачено оновленою Стратегією розвитку державних банків, яку розробив НБУ і затвердило Міністерство фінансів.

На момент створення колишньої Стратегії розвитку державних банків, до 2016 року, у власності держави знаходилися 9 банків (повністю або частково). Їх загальна частка на ринку становила 26%, і держава планувала істотно зменшити свою присутність в банківському секторі. Сьогодні у власності держави залишилося всього 4 банки: Ощадбанк, Укрексімбанк, ПриватБанк і Газбанк. Але їх сумарні активи становлять 55% банківського сектора. Таке збільшення державної частки відбулося, по-перше, в результаті “очищення” банківського сектора від проблемних банків, а по-друге – в результаті націоналізації найбільшого ПриватБанку.

Світовий досвід показує, що в країнах, що розвиваються, частка держави в банківському секторі більше, ніж в розвинених країнах (в середньому 22% і 8% відповідно). У періоди криз вона зазвичай зростає. В оновленій Стратегії держава, як і раніше, має намір скоротити свою частку в банках. Щоправда, плани щодо деяких банків і терміни помінялися.

У колишній Стратегії держава виділяла два банки, які не планувало продавати: Ощадбанк і Укрексімбанк, які були названі системоутворюючими. У новій стратегії такий розподіл відсутній. А для кожного держбанку розроблена окрема стратегія розвитку. Як бачить роботу кожного з держбанків держава через кілька років?

Ощадбанк зіллється з Фондом гарантування вкладів?
Цей банк завжди був державним. У нього була найбільша мережа відділень, багато клієнтів. Банк обслуговував такі галузі економіки, як енергетика, інфраструктура, АПК.

Проте і в попередній, і в новій Стратегії йдеться про можливість повного або часткового продажу Ощадбанку.

“Держава, найімовірніше, збереже контрольний пакет акцій в Ощадбанку протягом наступних 5 років, але почне процес скорочення своєї частини в його капіталі”, – йдеться в Стратегії.

До 2020 року Ощадбанк буде потрібен державі для залучення інвестицій від міжнародних фінансових організацій “для отримання міноритарної частини (менше 25%)”. Однак в наступний часовий період держава продовжить скорочувати свою частину до 51% або навіть нижче “шляхом первинного публічного розміщення акцій або продажу міжнародним інвесторам до 2022 року”. У довгостроковій перспективі Ощадбанк може стати повністю державним, йдеться в оновленій Стратегії.

А найближчим часом Ощадбанк може бути приєднаний до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). “Держава прийме рішення про терміни і умови поступового приєднання до ФГВФО, починаючи з 2019 року… Рекомендації будуть подані до уряду до 30 червня 2018 року”, – йдеться в Стратегії.

Поки Ощадбанк планується розвивати як найбільший універсальний банк України. Він, як і раніше, обслуговуватиме своїх “старих” клієнтів зі сфер енергетики, інфраструктури і АПК. Однак поступово його спеціалізацією стане обслуговування роздрібного, мікро-, малого та середнього бізнесу. У зв’язку з тим, що обслуговування фізосіб вже не буде його “профілем”, мережу відділень Ощадбанку планується скоротити.

Укрексімбанк залишається на міжнародній арені
Другий державний банк, традиційно орієнтований на експортно-імпортні операції, і в старій, і в новій Стратегії зберігав свій профіль основної фінустанови для підприємств, які працюють на експорт. Також через Укрексімбанк фінансуватимуться інвестпроекти і проекти за участю міжнародних фінансових організацій, проводитимуться розрахунки за міждержавними договорами.

Укрексімбанк стане основним банком, який співпрацюватиме з Експортно-кредитним агентством, яке, як очікується, буде створено цього року.

У старій Стратегії планувалося поступово позбавити Укрексімбанк від роботи з роздрібними та мікробізнесом. В оновленій стратегії прямо про це не говориться.

Зате тепер держава чітко визначилася, що хоче скоротити свою частку в капіталі “Укрексімбанку”. Однак акції Укрексімбанку (як і Ощадбанку) будуть виставлені на продаж після того, як держава “розбереться” з ПриватБанком і Укргазбанком.

Як і у випадку з Ощадом, держава має намір зберегти контрольний пакет акцій в Укрексімбанку принаймні в найближчі 5 років, але скоротити свою частку в його капіталі. Міноритарні частки в капіталі Укрсімбанка держава має намір віддати 7 приватним інвесторам. А в довгостроковій перспективі Укрексімбанк може бути приватизований повністю.

Укргазбанк – для “екологічних” і “енергоефективних” клієнтів
Як повідомляв сайт “Сегодня”, Укргазбанк першим і поки єдиним в Україні спеціалізується на фінансуванні екологічних та енергозберігаючих проектів. Цей його профіль “Екобанк” передбачається зберегти. Банк обслуговуватиме переважно корпоративних клієнтів, а також підприємства малого і середнього бізнесу, чия діяльність пов’язана з технологіями енергоефективності, відновлюваної енергії, вирішенням екологічних проблем тощо.

Націоналізований Укргазбанк планувалося знову зробити приватним до кінця 2017 року. В оновленій Стратегії приватизація перенеслася на 2018-2019 роки. І, тим не менш, в банку розраховують, що процес приватизації в банківському секторі почнеться саме з Укргазбанку.

ПриватБанк – держбанк для людей
Коли розроблялася колишня стратегія реформування держбанків, ПриватБанк ще не був державним і навіть не розглядався як такий. Однак його націоналізація змусила держава включити його до переліку держбанків і розробити стратегію розвитку спеціально для нього.

Спеціалізацією ПриватБанку залишиться робота з приватними клієнтами, “з особливим фокусуванням на платіжному бізнесі”, йдеться в новій Стратегії. Також банк, либонь, розгорне активну роботу з кредитування населення.

Крім цього, банк почне кредитувати “хороший” малий і середній бізнес, тобто підприємства з низьким рівнем ризиків.

У попередній Стратегії планувалося до середини 2018 року продати не менш як 20% системних банків. Зараз окреслені плани до 2022 року: скоротити частину банків держсектора з нинішніх 55% до 25% і нижче.

Передбачається, що завдяки реалізації Стратегії банківський сектор до 2022 року досягне рентабельності капіталу 18% (сьогодні цей показник негативний). До цього часу банкам вдасться збільшити обсяг фінансування корпоративних клієнтів – додатково на 44 млрд грн, малого і середнього бізнесу – на 160 млрд грн. На споживчі кредити людей банки зможуть видавати на 240 млрд грн більше, ніж зараз. Населення України зможе знову отримувати в банках кредити під 7-12%, говориться в Стратегії.

Прибуток державного ПриватБанку в січні становив 1,1 млн грн. Про це повідомила прес-служба фінустанови. У “Приваті” підкреслили, що прибуткова робота є стратегічним завданням банку на поточний рік.

“За підсумками [2018 року] банк планує заробити не менше 4 млрд грн прибутку”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що ПриватБанк став лідером за збитковістю серед усіх 90 українських банків, закінчивши 2017 рік з “мінусом” майже в 23 млрд грн. Такі дані містяться в опублікованому Нацбанком оборотно-сальдовому балансі банківських установ за 2017 рік.

Заступник голови правління ПриватБанку Галина Пахачук пояснила ситуацію так: “На жаль, 2017 року нам довелося продовжити роботу щодо оцінки справедливої вартості тих активів, які держава отримала 2016 року. Великі АЗС, нафтобази, знаменитий “Буковель” передані державі за завищеною вартістю. На підставі міжнародного аудитора оцінили справедливу вартість цих активів. І саме ця справедлива оцінка призвела до збиткової діяльності за підсумками 2017 року”.

Пахачук нагадала, у ПриватБанку 206 млрд “токсичних” активів (тобто неліквідних, від яких неможливо позбутися). Під 200 млрд цих активів за допомогою бюджетних грошей і коштів “Привату” були створені резерви.

“Якби не резерви, які довелося сформувати під ці активи, банк мав би прибуток 3,6 млрд грн”, – вважає Пахачук.

На балансі Приватбанку знаходиться величезна кількість об’єктів нерухомості та активів, якими державне фінустанова не здатна ефективно управляти. А тому всі вони повинні бути продані, – цитує UBR слова Рожкової.

Як зазначає видання, державному ПриватБанку належать гірськолижний курорт Буковель, стадіон «Дніпро Арена», приміщення телеканалу «1+1» і ряд інших активів.

«В минулому році, при виконанні першого етапу докапіталізації частина активів була взята на баланс банку в рахунок погашення кредитної заборгованості. Серед них Буковель, об’єкти нерухомості та літаки МАУ», – повідомила представниця Нацбанку, зазначивши, що “Буковель – один з найскладніших активів, який, де-факто, не підкоряється менеджменту банку, оскільки у банку немає ні людей, ні компетенції, щоб ним управляти», – резюмувала Рожкова.

За її словами, все це – непрофільні активи, за якими після оцінки та інвентаризації буде прийматися рішення про реалізацію.

«Банк виносить пропозицію про продаж на розгляд наглядової ради, а той приймає рішення, продавати чи ні. Подальша доля активів залежить від волі нових власників», – прокоментувала Рожкова, відповідаючи на питання, чи буде виселений телеканал «1+1».

У Нацбанку припускають, що продаж активів банку може здійснюватися на майданчиках ProZorro, або сетах.

Печерський районний суд Києва заарештував будівлю заводу «Біола» (Дніпро), будівлю в Києві, яку орендує телерадіокомпанія «Студія 1 + 1», а також літак Boeing у справі розкрадання коштів з Приватбанку.

Про це свідчать матеріали суду, передає UBR.

Згідно з судовими матеріалами, посадові особи Приватбанку, шляхом зловживання своїм службовим становищем протягом 2014 заволоділи чужим майном, а саме державними коштами Національного банку в сумі понад 19 млрд гривень, виділених на рефінансування.

У рамках слідства прокурор просив суд про накладення арешту на таке майно: що належать ТОВ «Гаджібей» земельні ділянки в Одеській області, Овідіопольському районі, масив «Золотий берег» (акваторія Чорного моря); належить ТОВ «Поділ Нерухомість» нежитлові приміщення житлово-офісного будинку та підземного паркінгу в Києві по вул. Кирилівська, 23 (орендує «Студія 1 + 1»); будівлю заводу «Біола» в Дніпре, вул Берегова, 135, яка належить ТОВ «Ерлан»; літак Boeing 767-300 (власність португальської Pennylane – Comercio Internacional LDA).

Крім того, прокурор просив про арешт наступної нерухомості: що належить ТОВ «Імме» будівлю в Києві по проспекту Степана Бандери 34 площею 6921 кв.м; належить ТОВ «Акватера» і ТОВ «Арлан» нежитлові будівлі в Дніпрі вул. Чкалова, 27; будівлю торгового павільйону в Одесі вул.Космонавтів 32 (належить ПАТ «Проектно-пошуковий інститут» Південмедбіосинтез»).

4 вересня суд ухвалив рішення заарештувати все зазначене майно, а 7 вересня прийняв рішення про арешт зернового терміналу «Бориваж» в Одеській області (належить ТОВ «Агротермінал Логістик»).

На початку липня генеральний прокурор Юрій Луценко заявляв про наявність питань до колишнього керівництва Приватбанку і представникам Національного банку про незаконну видачу кредитів в грудні 2016 року.

Президент Петро Порошенко планує отримати контроль над зерновим терміналом “Бориваж” за допомогою НБУ, який відмовляється приймати погашення боргів з рефінансування від контролюючого терміналом підприємства.

Про це повідомляє dubinsky.pro.

Журналіст Олександр Дубінський зазначив, що у грудні 2014 року “Приватбанк” отримав в НБУ кредит рефінансування на 3,64 млрд гривень, частиною забезпечення якого виступив зерновий термінал. Вартість забезпечення становила 1 млрд гривень.

У вересні 2016 року підприємство, яке належить “Бориважу”, повернуло борг банку перед НБУ по кредиту.

Проте, за словами журналіста, НБУ звернувся до суду з вимогою визнати фіктивним перехід права власності на зерновий термінал до підприємства, яке погасило борг перед фінансовим регулятором. Іншими словами, чиновники установи говорять, що вони не потребують повернення боргу, а їм необхідний контроль над терміналом.

“Напевно, це все, що вам потрібно знати про цілі чиновників Нацбанку при знищенні комерційних банків: стягнення найцікавіших застав і подальший їх перепродаж у правильні руки”, – резюмував Дубінський.

Нагадаємо, політичний експерт Андрій Вігірінській вважає, що підозра ГПУ в несплаті податків щодо міністра фінансів Олександра Данилюка є тиском на нього з боку президента Петра Порошенка.

Про це повідомили в Приватбанку профільному виданню FinClub.

Відставка Шлапака була анонсована ще в червні. Він очолив “Приватбанк” взимку, одразу після його націоналізації. Його запросили у якості антикризового менеджера – для стабілізації роботи банку. Н

Наглядова рада “Приватбанку” найняла компанію з підбору управлінського персоналу Amrop Executive Search Ukraine, яка повинна знайти кандидатів на посаду голови правління (головного виконавчого директора) та першого заступника голови (фінансовий директор).

Галина Пахачук багато років працювала в Міністерстві фінансів, в державному “Ощадбанку”, а останні кілька місяців обіймала посаду заступника голови “Приватбанку” і курувала інвестиційні операції.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

“Усі висновки незалежного аудитора ще раз підтвердили зроблені НБУ оцінки щодо незадовільного фінансового стану ПриватБанку на момент націоналізації й обгрунтованість рішення держави щодо входження в капітал банку для захисту більше 20 млн його клієнтів і збереження фінансової стабільності в країні. Тому такі рішення ревізії і перегляду не підлягають”, – заявила заступник голови НБУ Катерина Рожкова під час засідання профільного комітету Верховної Ради.
Серед ключових висновків аудитора заступник голови НБУ виділила такі:

Резерви під знецінення кредитів та авансів клієнтів склали 184,3 млрд грн, що повністю підтверджує “дірку” в балансі банку на момент націоналізації, і катастрофічно низька якість активів.

Негативний балансовий і регулятивний капітал ПриватБанку станом на 31 грудня 2016 року становив мінус 882 млн грн. і мінус 2,6 млрд грн. відповідно. Це, в свою чергу, підтверджує необхідність додаткової капіталізації банку.

Підтвердження концентрації корпоративного кредитного портфеля банку в основних сферах бізнесу колишніх акціонерів – серед позичальників банку немає жодного великого підприємства, не пов’язаного з групою “Приват”.
Істотний обсяг знецінених кредитів склав 206,5 млрд грн, із них лише невелика частина – кредити фізособам і малому й середньому бізнесу (14,9 млрд грн). На думку НБУ, це говорить про ризиковану кредитну політику, яка проводилася колишнім менеджментом.

“Для порівняння: обсяг коштів населення в банку на момент входження держави в капітал становив 151,2 млрд грн. Тобто, у банку до націоналізації не було ресурсів для повернення вкладів. ПриватБанк був фінансовою пірамідою”, – наголосили в НБУ.

Зі 178,4 млрд грн кредитів юридичним особам і 15,3 млрд грн фінансового лізингу заставами забезпечені лише 23,7 млрд грн.

“Через відсутність застав позичальники не зацікавлені в погашенні кредитів, а стягнення заборгованості в судовому порядку є надважким”, – пояснили в Нацбанку.

Заступник голови НБУ повідомила, що аудитори не підтверджують достовірність даних, викладених у річному звіті ПриватБанку 2015 року, акцептованої попереднім аудитором – PwC.
“Фактично це означає, що знецінення кредитів могло статися як у 2016, так і в попередні роки”, – додала вона.

За її словами, в завдання EY не входило вивчення проблематики інсайдерських кредитів ПриватБанку в рамках підготовки висновку звітності банку за 2016 рік. Підтвердження інсайдерського характеру кредитів, наданих ПриватБанком колишнім пов’язаним особам, входить до переліку завдань forensic audit, який повинен завершитися до кінця вересня цього року.

“Позови, якими оскаржується націоналізація [ПриватБанку], не можуть привести до повернення банку попереднім власникам, адже, згідно зі статтею 41 закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, держава як інвестор не може бути позбавлена права власності на придбані акції банку, і такі акції не можуть бути витребувані у держави на користь попереднього власника”, – підсумувала Рожкова.

Як повідомляв “Обозреватель”, раніше в мережі з’явилося листування одного з керівників ПриватБанку зі співробітником Нацбанку, з якого випливає, що чиновники НБУ брали участь у процесі реструктуризації кредитів “Привату”.

Як пише epravda, про це під час брифінгу заявив генеральний прокурор Юрій Луценко.

Він пояснив, що відповідно до заяви голови Приватбанку Олександра Шлапака ще кілька місяців тому, ГПУ дійсно відкрила низку кримінальних проваджень за різними кваліфікаціями щодо подій у Приватбанку. Зокрема, провадження грунтуються на подіях грудня 2016 року, а також періоду з 2008 по 2016 рік.

На цей момент слідство ГПУ концентрується на одному з цих проваджень, в якому визначаються події навколо видачі кредитів двом структурам на кілька десятків мільярдів грн, при тому, що ці структури Нацбанком були визнані пов’язаними з бенефіціарами Приватбанку, тому їм було заборонено видавати кредити

– наголосив Луценко.

За його словами, наразі відбуваються допити як працівників кредитного комітету ПриватБанку, так і працівників Нацбанку, які відповідали за контроль над законністю дій банку.

Йдуть допити свідків і ми замовили також проведення комплексної фінансової ревізії, яка, ймовірно, дасть підстави для висунення підозри.

– підсумував Луценко.

Про це повідомила у львівській групі “Варта-1” Мар’яна Чапляк, яка сама мало не стала їхньою жертвою. За її словами, шахраї представляються працівниками “Привабанку” і повідомляють про нарахування бонусу і запитують на котру з карток перечислити.

“Я реально трошки повірила, але попросила передзвонити за 3 хвилини, в той час швидко зателефонувала в ПриватБанк до оператора 3700 розказала дану ситуацію, мені швидко заблокували карточки і Приват24, говорять такого немає, це шахраї”, – розповіла дівчина.

Вона уточнює, що шахраї при цьому мають дані клієнта, такі як номер картки та ліміт на ній.

Про це повідомляє видання FinClub.

На дату складання цієї окремої звітності проти “ПриватБанку” були подані позови до суду в сумі 279 мільйонів доларів, 1,579 мільярдів гривень та 3 мільярда євро (9,043 мільярдів гривень за обмінним курсом на дату підписання цієї фінансової звітності),
– йдеться в документі.

У ньому наголошується, що “кінцевий результат неможливо визначити, тому банк не визнав резерв за цими позовами”.

Станом на 31 грудня 2016 року було створено резерв на потенційні юридичні зобов’язання в сумі 36 мільйонів гривень, тоді як 31 грудня 2015 року він був 21 мільйон гривень.

При націоналізації ПриватБанку Фонд гарантування вкладів конвертував 10,934 мільярдів гривень коштів клієнтів, 10,721 мільярдів гривень випущених єврооблігацій та 7,783 мільярдів гривень субординованого боргу.

До слова, минулого тижня Кабінет міністрів прийняв рішення докапіталізувати “ПриватБанк” на суму 38,5 мільярда гривень.

Київський клуб заявив, що 15-16 червня 2017 року «ПриватБанк» повторно зупинив надання клубу траншів, які гарантуються за депозитом.

Через блокування коштів динамівці не можуть виплатити зарплати за травень, а також розрахуватися за роботи з реконструкції стадіону «Динамо» імені Лобановського.

Водночас, відомо, що «ПриватБанк» пояснює свої дії забороною Нацбанку на операції з особами, які внесені до переліку пов’язаних з попередніми акціонерами. Хоча у клубі стверджують, що не пов’язані з екс-акціонерами та мають відповідне судове рішення.

До слова, близько 2000 активів націоналізованого «ПриватБанку», у тому числі гірськолижний курорт «Буковель», продадуть на державному аукціоні.

У грудні 2016 року голова Нацбанку України Валерія Гонтарєва повідомила, яким чином гірськолижний курорт «Буковель» став активом «ПриватБанку». За її словами, під час кризи 2014-2015 років банк звертався за рефінансуванням до НБУ. Нацбанк тоді поставив вимогу внесення ліквідної застави. Відтак «ПриватБанк» заставив, за словами Гонтарєвої, гірськолижний курорт «Буковель» та літаки МАУ. Далі НБУ змусив акціонерів це майно поставити на баланс фінансової установи.

Відтепер завдяки програмі «Житло в кредит» клієнтам стала більш доступна житлова нерухомість на первинному та вторинному ринках, а також конфіскована нерухомість банку (повний перелік пропозицій – planetestate.com.ua), повідомляє прес-служба банку.

«Банк гарантує повний юридичний супровід угоди з придбання нерухомості, а також дотримання всіх законів України під час її укладання. На сьогоднішній день ми пропонуємо привабливу відсоткову ставку без будь-яких додаткових комісій та великий термін кредитування, які дозволяють реально зменшити рівень щомісячного фінансового навантаження на позичальника», – повідомив директор ПриватБанку на Львівщині Андрій Якимів.

За іпотечними кредитами діють такі умови:

термін кредитування – до 240 місяців,
аванс – 25%,
відсоткова ставка (річних) – 17,9% для первинного ринку, 22,9% – для вторинного ринку, 17,9% – для нерухомості банку,
платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов’язкові для укладання договору, грн. – страхування іпотеки – 0,5% від вартості нерухомості, особисте страхування – 0,5% від залишку заборгованості.
Вагома перевага іпотечного кредиту у ПриватБанку – доброзичливий та фаховий супровід та консультування, клієнт може онлайн залишити заявку на сайті і протягом 30-ти хвилин отримає повну консультацію від співробітника банку, а також, якщо клієнт ще не визначився, менеджер банку допоможе підібрати оптимальний варіант.

У розпорядженні ЕП опинилася аналітична записка НБУ. У ній йде мова про те, що UEFA недавно звернувся до Національного банку з проханням допомогти вирішити питання боргів медіа-холдингу колишніх акціонерів банку.

Чому за трансляцію футбольних матчів Ліги чемпіонів та Ліги Європи телеканалами Ігоря Коломойського доведеться заплатити з держбюджету?

Наприкінці квітня до Національного банку України надійшов курйозний лист від Союзу європейських футбольних асоціацій — UEFA.

Схоже, юристи організації заплуталися у перипетіях очистки банківської системи України і звернулися до НБУ як до власника Приватбанку з проханням допомогти повернути борги медіа-холдингу екс-акціонера Приватбанку Ігоря Коломойського.

Виходячи з тексту аналітичної записки НБУ, 12 липня 2012 року UEFA уклав угоду з компанією TV media Planet LTD на телевізійну трансляцію матчів Ліги чемпіонів 2012-2015 років, Суперкубку UEFA 2012-2014 років та Ліги Європи 2012-2015 років на 3,2 млн євро. Гарантом щодо сплати був Приватбанк.

У липні 2015 року TV media Planet LTD звернулася до UEFA з проханням продовжити строки оплати за контрактом у зв’язку із скрутним фінансовим становищем в Україні. UEFA погодився надати відстрочку до 1 грудня 2016 року за умови негайної сплати половини боргу — 1,6 млн євро.

16 вересня 2015 року було підписано дві угоди з кіпрською філією Приватбанку на надання міжнародних гарантій на 1,6 млн євро стосовно забезпечення оплати медійних прав UEFA. Як заставу “1+1 продакшн” надала обладнання на 58 млн грн. Заставним майном володіє “1+1 продакшн”.

Напередодні націоналізації банку, 1 грудня 2016 року, TV media Planet LTD не виконала свої зобов’язання перед UEFA і 13 грудня 2016 року остання виставила письмову вимогу до банку на повну суму гарантій. Кошти перераховані не були. Тепер UEFA сподівається на сприяння української влади.

НБУ направив лист UEFA до Мінфіну як власника банку і відповів його авторам, що він не є власником банку. Регулятор також рекомендував Приватбанку вивчити можливості стягнення з “1+1 продакшн” суми боргу або заставного майна.

ЕП надіслала запит до “1+1 продакшн” з питаннями, чому компанія не заплатила кошти за трансляцію матчів та чи готова вона віддати банку заставне майно, проте відповіді на ці питання не отримала. Натомість PR директор 1+1 медіа Світлана Павелецька повідомила, що за її інформацією угода між 1+1 продакшн та ПриватБанком закінчилась ще минулого року. Не надав коментарів на запит ЕП і сам Приватбанк. Проте, схоже, ситуація складається не на користь банку та держави.

“Наразі ліцензія кіпрської філії не дозволяє виплатити цю гарантію, але ніщо не заважає це зробити центральному офісу. Однак чому державний банк повинен платити за боргами Коломойського? Звичайно, робити це ніхто не хоче, але із ситуації потрібно якось виходити”, — каже один із співробітників Приватбанку.

За його словами, стягнення боргів з медіа-компанії виглядає примарним. “Усі пам’ятають, як після нового року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення попросила їх розкрити структуру власності. Вони здійняли гвалт про свободу слова, тому канал навіть чіпати ніхто не хоче”, — каже співрозмовник ЕП.

Юристи одностайні: зміна власника не звільняє банк від зобов’язань. “За статтею 96 Цивільного кодексу юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями належним їй майном, крім випадків, встановлених установчими документами і законом”, — пояснює юрист ЮФ “Місечко та партнери” Юлія Деміденко.

За її словами, закон “Про банки і банківську діяльність” не встановлює жодного винятку із загального правила, тому зміна засновника Приватбанку жодним чином не вплине на порядок виконання обов’язку банку щодо сплати за гарантією.

Схожу думку висловив керівний партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex адвокат Віктор Мороз: “Зміна власника юридичної особи не припиняє і не змінює зобов’язань такої юридичної особи за відповідним договором, якщо інше не обумовлено безпосередньо договором”.

Таким чином, додав він, якщо в угодах не було застереження щодо припинення зобов’язань кіпрської філії Приватбанку у разі можливої зміни власників, такі зобов’язання чинні і банку доведеться сплатити кошти за компанію Коломойського.

За словами Мороза, кіпрська філія банку може спробувати визнати угоди щодо надання міжнародних гарантій недійсними на підставі введення в оману щодо істотних умов контракту компанією Коломойського. “Тоді розраховуватися з UEFA доведеться лише компанії Коломойського”, — вважає юрист.

У коментарі для ТСН він пояснив, що гроші насправді з банку не виводилися, а цими коштами погасили кредити попередніх позичальників.

“У рамках реструктуризації кредитного портфеля їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників. Тобто, гроші залишилися в банку”, – наголосив оліграх.

Проаналізувавши список фірм-боржників, кожна з яких винна тепер вже державному “ПриватБанку” від півмільйона до майже п’яти мільярдів гривень, журналісти виявили, що ці юрособи не ведуть реальної господарської діяльності, мають в уставному капіталі в середньому не більше 1000 гривень, а їхні засновники та директори – це люди, що не мають стосунку до бізнесу.

Водночас журналістам програми “Схеми” колишні акціонеріи банку – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов – коментувати виведення коштів – відмовилися.

Дивіться повне розслідування програми антикорупційних розслідувань “Схеми”.

Нагадаємо, напередодні націоналізації “Приватбанк” оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість з яких мають ознаки фіктивності. До такого висновку дійшли журналісти програми “Схеми”, отримавши доступ та проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

Згідно з документом, аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили: на 1 квітня 2015 ризик неповернення кредитів вимірювався в сумі понад 82 мільярди гривень, а вже станом на 1 жовтня 2016 цифра збільшилася до 139 мільярдів гривень.

Зіткнувся з тим, як Приватбанк мене, як клієнта, вводить в оману. Про всяк випадок, хочу попередити про свій негативний досвід — а раптом комусь знадобиться.

Коли я спробував зняти з цього депозиту накопичені за рік кошти, з’ясувалося кілька пікантних деталей.

1. За умовами Приватбанку, не існує такого дня, коли б зняття коштів з цього депозиту НЕ вважалося «достроковим». Наприклад, якщо термін річного депозиту спливає сьогодні, зняття звідти коштів сьогодні є достроковим стосовно цього річного терміну — і, відповідно, ви втрачаєте всі накопичені за рік відсотки. Втім, завтра цей депозит буде вже автоматично продовжений ще на рік, тож зняття звідти коштів завтра теж буде достроковим (!) — вже стосовно нового річного терміну. «Недострокового» зняття коштів з депозиту «Скарбничка», в розумінні Приватбанку, просто не буває.

2. Текст договору чітко каже, що депозит продовжується ще на рік, якщо клієнт «по закінченні терміну вкладу» «не заявив Банку про бажання забрати свої кошти». Як виявилося, насправді цей депозит продовжується ще на рік за будь-яких обставин — що прямо суперечить тексту договору.

3. В тексті договору сказано, що у разі, якщо клієнт забирає частину вкладу, «частина вкладу та нараховані відсотки повертаються клієнту, а на решту суми автоматично відкривається новий вклад на той же строк». Як виявилося, якщо клієнт забирає весь вклад, Приватбанк тлумачить це як зняття «частини» вкладу «у розмірі всієї суми вкладу» (!), а на залишок 0 гривень 0 копійок автоматично продовжує депозит на наступний рік (з раніше чинними умовами — себто, перерахування на депозит певної частини всіх надходжень на картку).

Висновок: якщо в вас підключена послуга «Скарбничка», краще відключіть її. Бо хай би як уважно ви читали текст відповідного договору з Приватбанком, він вас все одно надурить.

P.S. Я не думаю, що буду з цього приводу судитися, бо сума річних відсотків, яку я втратив через те, що керувався текстом договору (ще не знаючи всіх цих пікантних деталей), менше, ніж сума судового збору (0,4 прожиткового мінімуму), але принаймні хочу попередити всіх зацікавлених про таку підступність з боку Приватбанку.

Президент юридичної компанії «Ніколас» Михайло Стрєльніков заявив, що після того, як Приватбанк був націоналізований, з його рахунків почали зникати гроші звичайних українців, передає Корупція. Маркет

«Після того, як його націоналізували, він став не просто порушувати права споживачів, як це було при Коломойському. Так, при його правлінні цей банк ніколи не був святим, але він не крав гроші з рахунків пенсіонерів.

Це почало відбуватися після того, як він став державним. Найцікавіше, що Міністерство фінансів як власник на ці факти аж ніяк вплинути не може.

Незважаючи на те, що факт крадіжки доведено, порушено кримінальну справу. Більше того, вони всі скарги людей, а цей інцидент далеко не єдиний, пересилають назад в «Приват», — розповів Стрєльніков.

За словами експерта, це ще раз свідчить про те, що Міністерство фінансів нічим не керує і ні за що не відповідає. Що ж стосується міністра Данилюка, то, на думку експерта, він не збирається нічого робити.

«Його цілком влаштовує така ситуація. Це все нагадує мені XVI століття: тоді Іван Грозний видавав якомусь боярину волость в опіку. Ось зараз у нас замість волостей роздають банки, які вважаються державними. І там вже люди якимось чином годуються. Держава при цьому стоїть осторонь і дивиться на це все», — підкреслив експерт.

Стрельников також зазначив, що у людей забрали інструменти для боротьби з тими, хто порушує їх права.

«На сьогодні у нас система захисту прав споживача розібрана, а комітет, який займався цим питанням, доповнили рядом інших функцій. Тепер він займається безпекою зерна, щепленнями тварин і десь там, у кінці, вже буде захист прав споживача. Єдиний шлях, який був можливий до недавнього часу, — це суд. Але його теж закрили», — пояснив Стрєльніков.

Про це на своїй сторінці в Facebook написала представник прес-служби державного ПАТ “Приватбанк” Інна Музичук.

“2. березня відбулася масова розсилка спаму електронною поштою українців від імені ПриватБанку. Листи були надіслані користувачам із доменним ім’ям ***.ru і ***. сom.ua. У листах – вірус! Будьте обережні: в жодному разі не можна переходити за посиланнями, завантажувати або встановлювати файли з листа. Це може призвести не тільки до пошкодження програмного забезпечення, але і до втрати персональних даних”, – зазначила співробітник держбанку.
У ПриватБанку нагадують, що пошта, з якою приходить інформація від банку, завжди закінчується на @privatbank.ua або @pbank.com.ua.

“Фейкові листи мають певний шаблон змісту: вітання клієнта, повідомлення про відкриття нового рахунку і прохання перейти за посиланням для ознайомлення з ним. Крім побажань гарного дня та інших атрибутів лояльності до клієнта, лист містить телефон для нібито дзвінків із-за кордону”, – звернула увагу клієнтів банку Інна Музичук.

За словами співрозмовника, з 27 грудня 2016 на фабриці банкнот люди працюють з 8:00 (8-годинний робочий день, плюс обід) до 16:00 — перша зміна, і друга з 15:15 до приблизно 23:00. Йде додаткове збільшення маси української валюти і вже друкуються банкноти номіналом 1000 грн.

Нагадаємо, що експерти прогнозували ситуацію, пов’язану з необхідністю додаткової грошової емісії, так як державі потрібно забезпечити виплати грошей вкладникам ліквідованих баків, виплати в рамках прийнятого на 2017 рік підвищення мінімальної заробітної плати, а також активно йде рефінансування «Приватбанку». Згідно з наявними прогнозами приріст грошової маси складе 13,2%.

Загальна сума рефінансування «Приватбанку» в грудні склала майже 26 млрд гривень.

Зокрема, НБУ у кінці грудня надав націоналізованому «ПриватБанку» кредит рефінансування на суму 10,75 млрд гривень, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на інформоване джерело в банківських колах.

У прес-службах «Приватбанку» і Нацбанку не підтвердили і не спростували дану інформацію.

Нагадаємо, що 18 грудня НБУ вже надав «ПриватБанку» кредит рефінансування на 15 млрд гривень під 16% річних з метою підтримки ліквідності і забезпечення обслуговування клієнтів, роботи відділень і банкоматів.

«Із загальної суми рефінансування, наданого в грудні на загальну суму майже 26 млрд гривень – відразу стане зрозумілий відтік коштів з банку – приблизно 1,5 млрд гривень в день, що було передбачувано і неминуче. Частина клієнтів йде в інші банки», – сказав джерело.

Гумористи “Кварталу-95” повідали про символічність гривні, за яку державою був придбаний банк, і долі людей, що взяли в ньому кредит. Першим аналізувати націоналізацію почав ведучий рубрики новин “Вечірнього Києва” Валерій Жидков.
Він підкреслив, що в нинішньому році в супермаркетах складно побачити звичні черги, однією з причин такої події провідний навал черги біля банкоматів Приватбанку. Жидков заявив, що в День Святого Миколая інформація про націоналізацію банку стала головним сюрпризом, додавши, що в той же день відбулися виступи Гройсмана, і Порошенко, і, на яких вони повідомили, що ніяких причин, щоб панікувати, немає.
“Природно, ці заяви якраз і стали головною причиною паніки серед населення”, – підсумував Жидков.

Коментар він дав ТСН.

Коломойський подякував Кабміну і прем’єр-міністру Володимиру Гройсману.

“Я хочу подякувати Кабінету Міністрів і особисто Володимиру Гройсману. Як ви знаєте, внаслідок останньої хвилі клієнтської паніки, спровокованої насамперед діями НБУ, ми були змушені звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією про передачу “ПриватБанку” державі. Я вважаю, що прем’єр-міністр і його команда виявили справжню мужність, прийнявши це непросте рішення. Якщо б вони не зважилися на цей крок, це поставило б під загрозу всю фінансову систему України”, – сказав він.

Також Коломойський заявив, що “Приватбанк” став жертвою свавілля НБУ.

“ПриватБанк” став жертвою свавілля НБУ. У “ПриватБанку” був збалансований забезпечений кредитний портфель, що підтверджується міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував все нові і нові способи штучного зниження капіталізації банку. Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 млрд грн, 97% пов’язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільної зміни облікової політики”, – зазначив він.

Олігарх заявив, що “нормальні центробанки допомагають банкам у важкий час, такий як економічні кризи, окупація або війна. Наш же регулятор використовував всі можливі прийоми, щоб дотиснути “Приватбанк”.

За його словами, найважливіше, що внаслідок націоналізації не постраждали клієнти банку.

“Як би важко і прикро не було, протягом всіх переговорів ми пам’ятали, що найголовніше – це клієнти “ПриватБанку”. Мені смішно чути висловлювання, що Коломойський когось шантажував, погрожуючи обвалити “ПриватБанк”. Ми захищали наш банк до останнього, але рівно до того моменту, поки ми не відчули загрозу для клієнтів”, – заявив Коломойський.

Він також висловив надію на те, що новий акціонер в особі держави і нове правління “буде високо нести прапор” Приватбанку “, знайде спільну мову з усіма клієнтами банку, збереже і примножить його високі стандарти”.

Нагадаємо, ввечері 18 грудня Кабінет міністрів та Рада нацбезпеки та оборони України підтримали націоналізацію Приватбанку.

Найбільший гірськолижний курорт України «Буковель» може стати державним курортом після націоналізації ПриватБанку. Про це пише сайт Страна.ua, інформують Патріоти України.

“Після націоналізації будуть ослаблені позиції нардепа Олександра Шевченка (позафракційний) і бізнесмена Ігоря Палиці в зв’язку з тим, що гірськолижний комплекс “Буковель” знаходиться в кредитній заставі у “ПриватБанку”. Якщо кредит не буде погашений, він може відійти державі”, – заявило джерело в групі “Приват”.

Як повідомлялося раніше, влада України оголосила про націоналізацію найбільшого банку країни – “Приватбанку”, власниками якого були бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.

Голова Нацбанку наголосила, що “Приватбанк” на 100% знаходиться у власності держави, а кошти населення захищені

19 грудня, під час брифінгу, на запитання від журналістів, кому буде належати “Приват24”, голова НБУ Валерія Гонтарева відповіла: “Банк “Приват” на 100% знаходиться у власності держави”.

“Наразі команда НБУ та Фонду гарантування, більш ніж 100 людей працюють у Дніпрі, визначаючи власність на все програмне забезпечення”, – зазначила Гонтарева.

“Я не можу вам сказати про програму “Приват 24″, але якщо ви подивитесь на Ощад 24, або Райфазен 24, то програми особливо не відрізняються”, – сказала голова НБУ.

Крім того, голова Національного банку Валерія Гонтарева заявила, що націоналізація “Приватбанку” не вплине на валютний ринок та інфляцію.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що внаслідок націоналізації “Приватбанку” кошти його вкладників переходять під 100% гарантію держави.

Відтепер власником 100% акцій банку стане Міністерство фінансів.

Відомство буде опікуватися гарантуванням безперебійного функціонування установи та збереженням клієнтських коштів.

Перехідний період розпочався сьогодні, 19 грудня.

Користувачі мережі активно коментують подію, висловлюють своє бачення проблеми, а також шуткують.

Посмотреть изображение в Твиттере

Читать

Trayan @trayanmuse

#Приватбанк

01:29 – 19 декабря 2016

• 55 Ретвитов

• 55 отметок «Нравится»

Посмотреть изображение в Твиттере

Читать

Iryna Semenoffa @iryna_semenoffa

#Приватбанк

01:37 – 19 декабря 2016

• 11 Ретвит

• 33 отметки «Нравится»

Інформаційний портал “Знай.ua” повідомляв раніше, що після новини про націоналізацію ПриватБанку частина його клієнтів не може розплатитися картками та зняти гроші з рахунків.

Крім того, почалися також перебої у роботі системи privat24. Не всім вдається переказати кошти із рахунку на рахунок та оплатити комунальні послуги.

SONY DSC

“Після переходу цього банку в державну власність доля державних банків у банківському секторі є досить значною. У планах держави не є бути власником такої великої частки на банківському секторі”, – сказав він на прес-конференції.
“Тому після того, як банк стабілізується повністю, почне реалізовувати стратегічний план, держава планує цей банк продати. І це створить нормальні конкурентні умови на ринку. Продати за прозорими умовами”, – заявив міністр фінансів.
Міністр також повідомив, що “ліквідація дефіциту “Приватбанку” відбудеться в кілька етапів”, спершу Мінфін випустить облігації на суму 43 мільярди гривень.
“Важливо, щоб власники самі звернулися до уряду з проханням увійти до капіталу банку, а також взяли на себе зобов’язання щодо сприяння спокійній передачі банку у державну власність, а також зобов’язання стосовно реструктуризації портфелю уже після переходу банку в державну власність, що компенсує витрати державі, понесені під час переходу банку у державну власність”, – сказав він.
У свою чергу, голова Національного банку Валерія Гонтарева зазначила, що “тимчасова адміністрація вже працює в цьому банку”.
“Але це ніякого значення не має, тому що ми не призупиняємо операції банку”, – наголосила вона.
“Міністерство фінансів за 2 дні повинно визначитися з менеджментом, повинно переоформити та купити цей банк за 1 гривню. Після цього тимчасовий адміністратор повинен зробити конвертацію цих зобов’язань у капітал”, – заявила Гонтарева.
Як відомо, у неділю 18 грудня Національний банк відніс “Приватбанк” до неплатоспроможних, а Кабінет міністрів та РНБО підтримали ініціативу про перехід цього банку у 100%-ву держвласність.

⛔⛔⛔ЗАБОРОНЕНО вказувати, що він за щось там оплачує .. В іншому випадку Приват банк блокує Вашу і його карту. ⛔Ні в якому разі не вказуємо в коментарі будь-які дані, ні ПІБ, ні рахунку. ⛔
Донесіть цю інформацію до ваших клієнтів, знайомих ,які оплачують на карти Приват банка ласка!
PS. продзвони з Call-центру Приват банка почалися з цього тижня і йдуть по різних містах

Уряд планує націоналізувати ПриватБанк протягом найближчих двох тижнів. Виділення коштів на ці цілі погоджено з Міжнародним валютним фондом і зафіксовано в Меморандумі про співпрацю. Експерти жартують, що націоналізація ПриватБанку стане природним результатом “приватизації” Нацбанку. На те, що уряд все-таки наважився націоналізувати найбільший приватний банк України, вказує детальний аналіз тексту останньої редакції Меморандуму про співпрацю України c МВФ.

Інформацію про націоналізацію банку також неофіційно підтверджують представники вищого керівництва банківської системи країни, в уряді та Адміністрації президента. Дане питання вчора 21 жовтня обговорювалось  на телешоу  Шустер LIVE, зокрема воно було адресовано в.о. заступника Голови Національного банку України Катерині Рожковій.

Порятунок ПриватБанку відбудеться за рахунок збільшення боргового навантаження на бюджет. Про поганий стан справ у банку олігарха Ігоря Коломойського за останні місяці не говорив тільки ледачий. Найбільший банк країни – ПриватБанк відчував системні проблеми внаслідок кредитування “свого” бізнесу, в якому злилися банки, заводи, нафтосвердловини, ЗМІ та партії. Падіння ринків, обмеження доступу до ресурсів та зубожіння бюджетних потоків не могло не привести до використання ресурсів банку для латання дірок у бізнесовому клубку. Але діри, як і енергія, нікуди не пропадають: вони тільки переміщаються з одного бізнесу в інший.

На думку члена наглядової ради ПАТ «ПриватБанк» Віктора Лисицького, істерію навколо банку створюють спеціально та з подачі недобросовісних конкурентів.

Про це йдеться у повідомленні банку.

Згідно з попередніми підсумками роботи банку, його активи на 1 липня 2016 року становлять 268,850 млрд гривень, зобов’язання – 238,849 млрд гривень. Власний капітал ПриватБанку за підсумками півріччя становить понад 30 млрд гривень.

Згідно з попередніми даними звітності, регулятивний капітал банку становить 25,502 млрд гривень, показник достатності капіталу (за нормативу не менше 10%) – 10,03%.

Ліквідність ПриватБанку на 2 липня 2016 року становить 58,2% за нормативного показника не менше 40%.

“ПриватБанк” працює на ринку України з 1992 року і є найбільшим банком за обсягом активів. Ключовими акціонерами банку є Геннадій Боголюбов і Ігор Коломойський, які володіють прямо і опосередковано по 45% капіталу банку.

Міжнародна банківська група “ПриватБанк” обслуговує понад 22 млн корпоративних і роздрібних клієнтів у 10 країнах світу.