“У липні цього року в Лугано від імені держави я передав заявку на вступ України генеральному секретареві Організації економічного співробітництва та розвитку Матіасу Корману. Минулого тижня виступив онлайн на відкритті засідання Ради ОЕСР, де заявку розглядали”, – написав прем’єр-міністр.

Корман повідомив, що Організація розпочинає початковий діалог зі вступу України. Після цього Рада ОЕСР перейде до дискусій та підготовки проекту дорожньої карти. Також прем’єр-міністр додав, що працює над якнайшвидшим відкриттям офісу ОЕСР в Україні.
Глава уряду пояснив, що дасть вступ України до ОЕСР. За його словами, Організація економічного співробітництва та розвитку є так званим “клубом успішних країн”, на який припадає понад 62% світового ВВП.

Прийняття України до кола розвинених держав насамперед є важливим маркером готовності нашої країни до вступу до ЄС та сигналом для іноземних компаній, що Україна є перспективним місцем для інвестицій та розвитку бізнесу.

Це прийняття – заспокоює. Більше того – робить тебе сміливішим, сильнішим, врівноваженим. Не всі до цього готові. Не всім це потрібно. І не кожен то мусить.
Але це дає свободу. Прийняв – заспокоївся. Проговорив це в своїй голові, домовився зі своїми страхами – вільний. Сильний і врівноважений.
Спочатку була перша ніч війни. Я прийняв можливість загинути як ймовірність. Потім багато про це думав, але якось відганяв ці думки. Але я щодня заходив на сторінку Саші Махова. Я знав, де він є. І радів, коли бачив якийсь його пост. Полегшено зітхав. Я орієнтувався на його життя.
А потім все обірвалося. І я остаточно прийняв смерть на цій війні як майже невідворотну. Ок, значить так буде. Або не буде. А якщо буде – в цьому немає нічого страшного. В цьому навіть є щось симпатичне. Як би дивно це не звучало.
Глобально мені вже давно не страшно. І сприймається це як питання часу. І як питання совісті почасти.
Цієї війни на всіх вистачить. А відступати я не годен. Значить буде так.
Ніхто з моїх знайомих (коханих, рідних, товаришів по зброї) майже ніколи не торкається цієї теми. Тотемної, страшної. Аби відвернути. Не зурочити. А я говорю. І всі такі: ти не помреш.
Ок. Не помру. Хай буде так. Або не так.
Але я нарешті відчув себе вільним. І сильним. І врівноваженим.

Ухвалення пакту відбулося в присутності представників 150 держав і ООН.

Виступаючи на відкритті конференції, генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив, що цей пакт є «планом дій від страждань і хаосу», зумовлених нерегульованою міграцією.

За словами Гуттеріша, необхідно розвіяти «вигадки» і «міфи», що з’явилися у зв’язку з пактом. Так, генсек нагадав, що ООН не планує визначати міграційну політику замість країн, що згодні дотримуватися пакта, і що його положення не мають юридично обов’язкового характеру.

Також, згідно з твердженнями генсека, основні міграційні потоки спрямовані не з півдня на «глобальну Північ», а пов’язують між собою різні країни «півдня». Крім цього, генсек заявив, що з 2000 року в світі загинули понад 60 тис. мігрантів, і цей факт є «джерелом колективного сорому».

Так званий Глобальний пакт про безпечну, впорядковану та регульовану міграцію був розроблений під егідою ООН у липні 2018 року. Документ має рекомендаційний характер і юридично необов’язковий.

У пакті мають бути прописані безпечні, впорядковані і засновані на правилах стандарти міграції. В основі 18-місячних переговорів щодо документа було покладено постанову Генасамблеї ООН від вересня 2016 року. Тоді було проведено голосування на підтримку планів ООН, спрямованих на посилення захисту біженців та іммігрантів, а також на розширення підтримки тих країн, які приймають більшість біженців.

США, Польща, Угорщина, Болгарія, Угорщина, Чехія та Австрія, яка очолює ЄС, і деякі інші держави вже висловили сумнів у Глобальному пакті або заявили про відмову приєднуватися до нього.

Що зміниться в разі прийняття законопроекту і як українці користуватимуться базою даних.
Як вказують автори законопроекту, зараз в Україні існує кілька сотень різних реєстрів, що ніяк між собою не пов’язані.

“На сьогодні в Україні відсутнє єдине правове поле створення, функціонування та інформаційної взаємодії державних, комунальних та інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем; відсутня єдина термінологія, єдині вимоги до створення, обміну, зберігання, виправлення і формату даних”, – сказано у пояснювальній записці до проекту закону.
Спираючись на дані Державного агентства з питань електронного уряду, було нараховано понад 350 вже наявних держреєстрів, балансоутримувачами яких є близько 80 держорганів. Ці ж реєстри регулюються 190 актами, 135 з яких є законами.

Такий розклад створює відчутні проблеми під час взаємодії одного реєстру з іншим. Крім того, в кожному профільному держоргані на утримання реєстру виділяються бюджетні гроші, через що робота цих реєстрів стає невиправдано дорогою.
“Прийняття законопроекту за рахунок заборони дублювання даних і побудови середовища обміну інформацією дозволить мінімум на 15% скоротити витрати на супровід реєстрів, а також значно підвищить якість та швидкість надання адміністративних та інших державних послуг” – впевнені його ініціатори.

Законопроект також передбачає створення кількох напрямків реєстру, які об’єднають інформацію з держреєстрів (єдиний державний демографічний реєстр, єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, державний земельний кадастр), комунальний реєстр, реєстри саморегульованих організацій, а також інші види реєстрів.

Об’єктами публічних електронних реєстрів визначено: фізособи та їхні об’єднання, юридичні особи; земля і земельні ділянки з розташованими на них об’єктами нерухомості; окремі спеціальні статуси фізосіб та їхніх об’єднань, юридичних осіб; сертифікати, ліцензії, декларації та багато іншого.
При цьому зазначено, що дана взаємодія реєстрів проходитиме за принципом взаємного пошуку, а також обміну реєстру даними в режимі “е-запит – е-відповідь”.

Закон у разі прийняття набуває чинності з 1 січня 2021 року.

Для чого це українцям
Головна мета законопроекту – спростити життя українцям під час оформлення документації.

Як фізособам, так і юрособам буде простіше знайти необхідну інформацію в одному місці, з одними правилами, ніж у величезній кількості реєстрів.
За словами одного з авторів, нардепа від Блоку Петра Порошенка Олексія Мушака, законопроект розроблений з урахуванням європейських практик.

“Зовсім недавно в ЄС розробили велику програму, як треба працювати з реєстрами. Фактично у нас буде 4 великих реєстри. Це не буде один великий реєстр, а буде все підв’язано за 4-а напрямками. Є, наприклад, реєстр юросіб, а є реєстр житлового майна – це різні речі. В один ви їх об’єднати не зможете”, – сказав у коментарі OBOZREVATEL Мушак.

При цьому перспективи прийняття законопроекту нардеп оцінив дуже стримано.

“Цей законопроект – перший крок. Як стверджує мій досвід, будемо ще багато вносити змін і треба буде пояснити, навіщо це робиться. Там хороша мета, і вона нікому не шкодить. Буде тільки опір від тих, хто зараз живе на цих реєстрах”, – наголосив нардеп від БПП.