Україна готується реформувати систему призову, зокрема для залучення громадян віком від 18 до 25 років, які наразі звільнені від мобілізації. Це частина зусиль із зміцнення Збройних сил у контексті триваючої війни з росією, повідомляє Associated Press з посиланням на заступника керівника Офісу президента, колишнього командира 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Павла Палісу.

В інтерв’ю іноземним ЗМІ, яке стало його першим після призначення на нову посаду, Паліса розповів, що Україна розглядає нові варіанти призову, оскільки поточна система, що дісталася від радянських часів, стримує прогрес.

– Ми фактично маємо величезний мобілізаційний ресурс. На мою думку, на сьогодні він більший, ніж те, що нам потрібно для виконання конкретних завдань на фронті, – сказав він.

У межах реформи передбачено впровадження так званого «чесного контракту», що включає фінансові стимули, чіткі гарантії навчання та заходи для забезпечення діалогу між солдатами і їхніми командирами.

Головна мета – залучити саме молодь віком 18-25 років, яка наразі не підлягає мобілізації.

Паліса також підкреслив важливість відкритого діалогу з суспільством, адже, за його словами, захист держави – це не лише обов’язок Збройних сил, а й кожного громадянина України.

Він підтвердив, що у директиві Командування Сухопутних сил, про яку раніше писав нардеп Олексій Гончаренко, дійсно є положення, яке обмежує мобілізацію чоловіків віком 50-60 років.

За словами Веніславського, такий підхід – загальна позиція військового керівництва.

Після 50 років призиваються лише ті, хто має дефіцитні військово-облікові спеціальності, зауважив нардеп.

Окреме мобілізаційне розпорядження видає Генеральний штаб ЗСУ.

16 серпня Кабінет Міністрів України ухвалив нові експериментальні зміни щодо військового обліку. Відтепер українці віком від 16 років будуть вноситися до реєстру військовозобов’язаних. Цю інформацію оприлюднило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

У новій постанові йдеться про реалізацію експериментального проєкту, який передбачає автоматичну верифікацію даних військовозобов’язаних та призовників.

Основні зміни включають:

Призовники у віці від 17 до 25 років тепер матимуть можливість стати на військовий облік без проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), у тому числі й ті, хто перебуває за межами країни.

Чоловіки віком від 18 до 60 років, які знаходяться за кордоном і звертаються по паспорт, проходитимуть перевірку своїх військово-облікових документів через електронну систему «Трембіта».

Молоді люди віком від 16 до 25 років автоматично вноситимуться до Єдиного державного реєстру призовників під час оформлення паспорта, без необхідності проходження ВЛК.

Буде створено список чоловіків віком від 16 до 60 років, котрі підлягають внесенню до цього реєстру та військовому обліку.

Міністерство впевнене, що ці нововведення покращать процес оптимізації та верифікації інформації в реєстрі призовників і військовозобов’язаних

Частина ухвалених змін, згідно з законом про мобілізацію, стосується безпосередньо медичної системи: роботи ВЛК, проходження медоглядів, перевірки рішень медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) та відстрочки від призову.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства охорони здоров’я України.

“Знаємо, у вас залишається багато запитань, тому починаємо знайомити вас з основними положеннями, що стосуються медичної частини Закону”, – йдеться у повідомленні.

Детальніше про ці та інші зміни дізнавайтеся з інфографіки МОЗ.

Окремо в МОЗ наголосили, що чоловікам у віці 25-50 років, які вперше отримали групу інвалідності після 24 лютого 2022 року, наразі самостійно зʼявлятися на переогляд МСЕК не потрібно.

До прикладу, вони не матимуть права отримувати держпослуги чи продати власну квартиру. Так, згідно з новою редакцією статті 22 Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, українці мають створити зареєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста у порядку, який прописав уряд України.

Саме через нього держава буде надсилати чоловікам “повістку до армії”, точніше повідомлення з вимогою з’явитися в той чи інший центр комплектування та соціальної підтримки. Також через електронний кабінет призовника (є ще варіант зробити потрібне через центр надання адміністративних послуг) українці мають протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження уточнити свої облікові данні.

Громадян, які знехтують вимогою уряду створити згаданий електронний кабінет, чекає наступне:

Заборона на виїзд за кордон;

– блокування всіх операцій з рухомим та нерухомим майном;

– заборону отримувати водійські права та кермувати власним транспортним засобом;

– обмеження права в користуванні власними коштами та іншими цінностями;

– неможливість укласти кредитний догові, договір позики;

– призупинення отримання пільг та послуг від держави.

Водночас всі обмеження обіцяють зняти, якщо військовозобов’язаний або резервіст виконає необхідні положення третьої статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Як інформує “УНІАН”, тепер вона надається за умови відсутності “інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати”.

Вагітна сестра з дитиною

Батько має інвалідність 2 групи. У сім’ї повнолітні та працездатні (більш як 18 років) син та донька. Остання – вагітна, має одну дитину, живе в іншій області, а дохід її сім’ї дозволяє лише забезпечувати потреби харчування.

“Кого мобілізують? Звичайно, її брата, бо відповідно до закону його сестра працездатна та може і зобов’язана утримувати своїх батьків, бо закон сліпий, він не враховує обставин. Виникає питання: якщо трактування закону буде довільним – хто та як враховуватиме ці обставини? ТЦК, як одеський воєнком чи по совісті?” – зазначив Сімутін.

Брат і сестра-студентка

Мати з інвалідністю 2 групи. В сім’ї повнолітні та працездатні: син, який працює та донька, яка навчається на денній формі.

“Вгадайте, кого мобілізують? Чому? Бо закон сліпий: його сестра працездатна та може і зобов’язана за законом утримувати своїх батьків. Але ж вона не має можливості заробляти. Тобто повинна кинути навчання та йти працювати, бо закон зобов’язує, а воєнком наказує”, – каже адвокат.

Батько, мати та двоє братів

Батько з інвалідністю 2 групи. У сім’ї повнолітні та працездатні два сини та мати.

“Кого мобілізують? Обох! Бо закон сліпий: ваша мати працездатна та може і зобов’язана утримувати свого чоловіка. І, в разі чого, навіть підіймати його, хоч би й він удвічі важчий”, – заявляє Сімутін.

Закордонний фактор

Мати з інвалідністю 2 групи. У сім’ї повнолітні та працездатні – син та донька, яка перебуває за кордоном.

“Здогадайтеся, кого мобілізують? Закон каже, що працездатні особи – це особи віком від 16 років, що проживають На території України. Так, донька перебуває за кордоном, але хто буде вирішувати чи давати відстрочку сину-брату, чи ні? Воєнком”, – переконаний адвокат.

Розширення мобілізаційного переліку в Україні

28 червня 2023 року Верховна Рада ухвалила закон № 9342, в якому йдеться про скасування права на відстрочку від мобілізації тим, хто має родичів з інвалідністю.

Раніше відстрочку від мобілізації можна було отримати за умов, що у військовозобовʼязаного є родич з інвалідністю I чи II групи – дружина/чоловік, батьки дружини/чоловіка. Тепер не служити можна буде лише у разі, якщо в родині більше немає інших людей, здатних утримувати особу з інвалідністю.

Одночасно з війною в Україні триває загальна мобілізація, однак іноді військовозобов’язаних призивають на військову службу з порушеннями з боку Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

“Помилково вважати, що з моменту отримання повістки особа вважається мобілізованою. Мобілізованою вважається особа, яка пройшла ВЛК (військово-лікарську комісію — ред.) та отримала мобілізаційне розпорядження. Якщо військовозобов’язаний, який отримав таке мобілізаційне розпорядження вважає, що воно є неправомірним, він має право його оскаржити”, — проінформував юрист.

Шипко пояснив, що оскаржити мобілізаційне розпорядження в суді неможливо, бо юридично воно лише оповіщає військовозобов’язаного громадянина про необхідність з’явитись у ТЦК та СП у вказану дату. Однак, за його словами, можна оскаржити висновок ВЛК.

Яка сім’я вважається багатодітною

Багатодітна сім’я – це сім’я, в якій подружжя перебуває у законному зареєстрованому шлюбі, проживає разом та виховує трьох та більше дітей.

Родина вважається багатодітною, якщо трьох та більше самостійно виховує лише хтось один з подружжя, батько чи мати.
До багатодітних сімей належать не лише жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Сім’я вважається багатодітною, якщо є діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти, – до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (це передбачено статтею 1 Закону України “Про охорону дитинства”).

Мобілізація багатодітних батьків 2023

Відповідно до статті 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” на законних підставах не можна мобілізувати тих осіб, які мають право на відстрочку від мобілізації. Згідно з законодавством багатодітні батьки мають відстрочення на період воєнного стану.

За словами адвокатки Віолети Монастирської, “Серед осіб, які мають право на відстрочку від мобілізації є жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, водночас вони можуть бути призвані на службу за власним бажанням та рішенням ВЛК”.

Чи змінилися правила щодо мобілізації багатодітних батьків 2023 року

Адвокатка зазначає, що жодні зміни щодо мобілізації багатодітних батьків 2023 року до ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не вносилися.

Які документи потрібні для підтвердження статусу сімʼї як багатодітної

Підтверджує статус багатодітної сім’ї, дітей з такої сім’ї та їхнє право на отримання пільг згідно із Законом України Про охорону дитинства відповідне посвідчення.

Для отримання посвідчення багатодітної сімʼї, батьки повинні звернутися:

До структурних підрозділів із питань соціального захисту населення.
До виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад.
До Центру надання адміністративних послуг.
Подати заяву на отримання посвідчення можна особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою або електронною поштою.

Документи, необхідні для отримання посвідчення багатодітної родини

Заяву одного з батьків для оформлення посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Фотокартку (кольорову або чорно-білу) розміром 30 × 40 мм.
Документи, що підтверджують факт виховання дитини одним із батьків (у разі реєстрації повторного шлюбу та проживання із дітьми від попереднього шлюбу).
Копію довідки із закладу освіти або свідоцтва про народження дитини (у разі народження дитини або навчання особи віком від 18 до 23 років за денною формою навчання за межами України)
Довідку про підтвердження зарахування до закладу освіти або про переведення на наступний курс навчання в межах відповідної програми підготовки (у разі продовження строку дії посвідчення, якщо дитина навчається за денною формою навчання у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти).
Копію свідоцтва про народження дітей.
Копію свідоцтва про шлюб (крім батьків, які не перебувають у шлюбі).
Копії сторінок паспорта батьків.
Копію посвідки на постійне проживання батьків, якщо вони є іноземцями або особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вони на певний час можуть втратити відстрочку від призову. У цей час їх і можуть призвати до армії.

Коли студентів можуть мобілізувати
Так, студентів можуть забрати до війська у той час, коли вони закінчать навчання на бакалавраті і вступатимуть у магістратуру. Саме у цей час вони тимчасово не є “у рядах” студентів. У цей час також не діє відстрочка від мобілізації, адже офіційно після закінчення бакалаврату і до часу вступу у магістратуру вишу ці абітурієнти не здобувають освіту.

До слова, порядок призову на військову службу у нашій державі регулюють відповідно до законів “Про військовий обов’язок та військову службу” і “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Чи можуть забрати до війська студентів іноземних вишів
На сьогодні у час воєнного стану студенти-чоловіки, які навчаються, чи планують вступати в іноземні виші, не мають право покидає межі України.

Кого не мобілізуватимуть
Все ж вас не мобілізують, якщо ви є чинним:

студентом ПТУ чи училища;
студентом вишу;
асистентом-стажером;
аспірантом, докторантом, який вчиться на денній чи дуальній формах.

Вступників призовного віку значно побільшало
Проєкт розслідувань “Наші гроші. Львів” днями оприлюднив матеріал, у якому мовиться про значне збільшення кількості студентів-контрактників в українських вишах. Зокрема, чоловіків від 30 до 50 років.
Журналісти вважають, що таким чином чоловіки хочуть отримати відстрочку від мобілізації.
У законодавстві зазначено, що чоловіки, які навчаються на денній формі навчання, отримують відстрочку від мобілізації.
У 2022 році, до слова, умови вступу для тих, хто вступає на платне навчання, суттєво спростили.
Юристи при цьому кажуть, що воєнний стан дозволяє обмежувати право громадян на освіту. Але ухвалити такий законопроєкт буде важко.
Нагадаємо, що чоловікам призовного віку під час воєнного стану та мобілізації заборонили виїжджати за кордон навіть на навчання в іноземних вишах.

Про це повідомив у Telegram народний депутат України Ярослав Железняк.

“Верховна Рада найближчим часом знову продовжить строк дії воєнного стану та загальної мобілізації. Ці продовження почнуть діяти після 19 лютого 2023 року і дуже ймовірно триватимуть знову 90 днів”, – написав Железняк.

Він також додав, що відповідні два закони про затвердження указу будуть внесені президентом найближчим часом, і після чого відбудеться їх схвалення Радою на наступному тижні.

Зміст
Оповіщення замість повістки
Електронний облік військовозобов’язаних
Облік жінок
Працевлаштування військовозобов’язаних
Призовники за кордоном
Кабмін України постановою №1487 від 30 грудня затвердив новий порядок військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Уряд, зокрема, передбачив створення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, змінив правила обліку призовників, які перебувають за кордоном, та жінок.

Експерти детально розповіли, які саме новації прописані в документі.

Зокрема, юрист у питаннях армії та проходження військової служби Олександр Золотухін в ефірі “24 каналу” зазначив, що Кабмін у постанові від 30 грудня врахував досвід, набутий від початку повномасштабної війни в Україні.

“Кабмін зробив відповідні висновки, як має відбуватися оповіщення людей, як вручати повістки, контролювати – стоїть людина на військовому обліку чи не стоїть. Я думаю, були враховані всі моменти, з якими стикнулися органи виконавчої влади і центри комплектації… Кабмін прийняв нову постанову і в ній детально розписав кроки кожної з організацій, залучених у постановці на облік, обліку і передачі інформації іншим органам державної влади”, – каже він.

Оповіщення замість повістки
Як розповів Золотухін, відповідно до нової постанови, на органи місцевого самоврядування тепер покладені функції своєчасного прибуття призовників.

“Працівники міської чи сільської ради мають оповістити призовника… Раніше органи місцевого самоврядування так само могли вручати повістки. Зараз це називається оповіщення. По суті, це передача інформації. Повістка не втратила своєї сили, залишається чинною. Але повістку має право виписати військовий комісар району. Відтак оповіщення – це має бути або просто повідомлення особи, або певний бланк, сформований з оповіщенням тієї чи іншої людини, яка під підпис має бути оповіщена. Але яким чином Кабмін передбачає забезпечення вчасного прибуття – мені невідомо”, – зазначив юрист.

За його словами, на органи місцевого самоврядування покладено функцію з розшуку, обліку і обміну даними з центрами комплектації.

“Оскільки зараз органи місцевого самоврядування здійснюють реєстрацію громадян, вони при реєстрації особи в тій чи іншій місцевості мають передати інформацію до центрів комплектації, що така особа була зареєстрована в ОТГ і має бути поставлена на військовий облік”, – пояснив експерт.

Він наголосив, що тепер сільські і міські ради мають шукати і доставляти призовників:

“Не обов’язково тепер скеровувати повістку, а можна змусити працівника місцевого самоврядування доставити людину, щоб уточнити дані чи для інших заходів, яких необхідно вжити органам комплектації”.

Електронний облік військовозобов’язаних
Мобілізація, яка триває від 24 лютого, показала, що одна особа може одночасно стояти на обліку в кількох військкоматах. Зважаючи на це, Кабмін передбачив Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних.

Як пояснює Олександр Золотухін, цей реєстр має акумулювати всю інформацію про всіх призовників:

“Як тільки особа змінює місце реєстрації, одразу змінюється інформація в Єдиному держреєстрі військовозобов’язаних. До цього реєстру має бути надано доступ багатьом органам державної влади, місцевого самоврядування, судам, органам досудового розслідування”.

Проте експерт не береться прогнозувати, наскільки швидко реєстр запрацює і синхронізується з “Дією”.

“Міністерство цифрової трансформації вже давно заявило, що декларувати своє місце реєстрації можна буде через “Дію”. Навіть був тестовий режим цієї функції, але вона повноцінно не запрацювала для чоловіків, оскільки неможливо зареєструватися за певним військовим комісаріатом… Єдиний держреєстр військовозобов’язаних має покласти фініш – функція має запрацювати, як тільки запрацює реєстр”, – пояснив він.

Водночас, уточнив Золотухін, “наразі жодне відомство не заявляло, що цифровізується ця інформація чи якось синхронізується для повного збору даних”.

Облік жінок
Юрист розповів, що постанова Кабміну передбачає також зміни щодо військового обліку жінок-медиків.

“Дійсно, жінки-медики, лікарі, медсестри та фармацевти підлягають встановленню на військовий облік. В цьому випадку вони мають ставати на облік разом із чоловіками, відповідно, при зміні свого місця реєстрації має відбуватися також синхронізація цих даних і передача нової інформації про них. Також встановленню на військовий облік підлягають жінки за їхнім бажанням, якщо їхня спеціальність споріднена з військовою справою або певною військовою спеціальністю. В такому випадку за бажанням жінки також можуть стати на військовий облік”, – розповів він.

Проте, за словами експерта, жінки-лікарі, які станом на 30 грудня 2022 року не стояли на військовому обліку, мають право не ставати на цей облік до 2026 року. Такий часовий проміжок, ймовірно, потрібен, щоб був запроваджений Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних.

“А з 2026 року жінки повинні ставати на облік, на роботодавців і органи місцевого самоврядування покладаються ті самі функції стосовно обліку жінок-медиків і фармацевтів, як і щодо чоловіків”, – пояснює він.

Працевлаштування військовозобов’язаних
Олександр Золотухін прокоментував норму, згідно з якою приймати на роботу військовозобов’язаного зможуть лише після пред’явлення ним військового квитка, зокрема через “Дію”, або постановки на військовий облік.

“Роботодавець перед тим, як прийняти на роботу працівника, відповідно до положення, яке набрало законної сили, зобов’язаний перевірити, чи кандидат на ту чи іншу посаду перебуває на військовому обліку, де саме, і чи є дані актуальними. Тобто, якщо кандидат на посаду не дає інформацію про свій військовий облік, роботодавець не має права прийняти такого працівника на роботу, оскільки прийняття на роботу буде суперечити постанові Кабміну”, – пояснив Золотухін.

Водночас, юрист зазначив, що ця норма створює правову колізію, оскільки “неприйняття на роботу буде суперечити Конституції України і гарантованому праву на працю”.

Призовники за кордоном
Адвокат Ростислав Кравець у своєму блозі на Youtube зазначає, що одна з найголовніших норм постанови Кабміну №1487 стосується призовників, які перебувають за кордоном.

“Зараз на консульські установи накладається відповідний обов’язок інформування цих призовників і проведення мобілізації (як це зробити, звичайно, дуже цікаво) тих осіб, які знаходяться за кордоном, є особами призовного віку і повинні з’явитися до центрів комплектації в Україні для того, щоб стати на військовий облік або знятися з військового обліку. Це потрібно зробити особисто”, – каже Кравець.

За словами адвоката, “якщо ви особа призовного віку і приїдете до України, навряд чи вас хтось випустить”.

Вести військовий облік у центрах комплектації також будуть з урахуванням того, що особа перебуває за кордоном.

“Наразі ті особи, які знаходяться за кордоном і досягли призовного віку, повинні бути на консульському обліку повідомлені про те, що їх у будь-який час можуть залучити до центрів комплектації через ці консульські установи і можуть надавати відповідні повістки для з’явлення в Україну до відповідних центрів комплектації. Самі списки цих військовозобов’язаних будуть зберігатися в закордонних консульських установах”, – розповів він.

До Збройних сил України призивають насамперед тих, хто вже має досвід участі в бойових діях, наприклад АТО/ООС. Мобілізації також підлягають ті, хто не проходив військову службу, однак з обов’язковим навчанням мінімум протягом місяця.

Про це повідомив начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач під час брифінгу.

“Призиваємо в першу чергу тих, хто вже має досвід проходження військової служби, а краще ще досвід участі в АТО або ООС. Також призов йде і громадян, які не проходили військову службу, але ця категорія громадян в обов’язковому порядку направляється на навчання, мінімальний термін – один місяць, а далі в залежності від складності спеціальності, цей термін може бути набагато більшим”, – пояснив він.

За словами Горбача, практично всі спеціальності потрібні для комплектування ЗСУ та інших формувань.

“Звичайно, що у відсотковому співвідношенні більше ми призиваємо загальновійськові спеціальності – стрільців, танкістів, але не можна сказати, що нам не потрібні такі спеціальності, як зв’язківці, шифрувальники тощо. Потреба є у абсолютно всіх спеціальностях, але деяких ми призиваємо більше, деяких менше”, – додав Горбач.

Нагадаємо, на сьогодні примусово не можуть бути мобілізованими чоловіки старше 60 років, громадяни, непридатні до військової служби та громадяни, які мають право на відстрочення від мобілізації. Причин, через які, згідно з законом, може надаватися відстрочення від мобілізації, може бути п’ять.

Начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач розповів, що поки немає потреб у загальній мобілізації жінок, проте працівницям деяких спеціальностей потрібно обов’язково стати на облік. Але це не означає, що їх відправлять на фронт.

Про це пише “НВ”.

Роман Горбач зазначив, що поки жінок можуть мобілізувати лише за їхнім особистим бажанням. Він додав, що до війни частка жінок у ЗСУ становила 10%, проте зараз зменшилась. Українки служать переважно на керівних посадах.

“У зв’язку з дуже непростими умовами проходження служби жінки менше йдуть до збройних сил. Якщо вони повністю відповідають усім умовам, звернулися як добровольці, то їх без обмежень можуть призвати на будь-яку посаду. У нас є військовослужбовці-жінки – командири бойових машин та командири взводів, артилерійських батарей тощо”, – пояснив Горбач.

Міністерство оборони склало перелік спеціальностей, через які можуть призивати українок, проте поки таке лише на добровільній основі. А от представниці деяких медичних спеціальностей все-таки повинні стати на військовий облік, а це:

біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія; фізична терапія, ерготерапія, медична та психологічна реабілітація, громадське здоров’я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія і експертиза;
оператори медичного устаткування, робітники, що обслуговують устаткування з виробництва фармацевтичних продуктів та косметичних засобів, керівники підрозділів в охороні здоров’я;
професіонали в галузі наук про життя та медичних наук, а також медицини (крім медичних сестер);професіонали медико-профілактичної справи, наукові співробітники;
допоміжний персонал у галузі сучасної медицини, фізіотерапії, фармації (крім медичних сестер), медичні асистенти, дантисти-асистенти, фізіотерапевти та масажисти, фармацевти, інші асистенти професіоналів в галузі сучасної медицини (крім медичних сестер);
професіонали патології, токсикології, фармакології, фізіології та епідеміології;
патологи, токсикологи, фармакологи, фізіологи та епідеміологи, наукові співробітники (лікувальна справа), лікарі, фахівці в галузі медико-профілактичної справи, професійні медичні сестри та акушерки, професіонали в галузі сестринської справи та акушерства;
інші професіонали в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства);
стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування;
медичні сестри та акушерки, гігієністи, окулісти та оптики, медичні сестри та акушерки, що асистують професіоналам, помічники професіоналів-акушерів;
професіонали в галузі лікувальної справи, стоматології, наукові співробітники (стоматологія), стоматологи, фармації, провізори.
Мобілізація в Україні
24 лютого президент та Верховна Рада запровадили в Україні воєнний стан та оголосили про повну мобілізацію. Чоловікам віком 18-60 років тимчасово заборонили їхати за кордон, оскільки їх можуть призвати до армії.

Президент України Володимир Зеленський підписав 21 жовтня закон про добровільний порядок взяття на військовий облік жінок. Згідно з законом, жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у затвердженому Міноборони переліку, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за власним бажанням. Такі жінки мають бути придатними до військової служби за станом здоров’я та віком.

У законі залишилася норма про обов’язковий військовий облік для медичних працівниць.

Повномасштабну війну було розпочато Російською Федерацією 24 лютого. Цей день став одним із найчорніших днів в історії українського народу, коли життя розділилося на “до” та “після”.

Загальна мобілізація в Україні розпочалася 25 лютого і кілька разів уже була продовжена, оскільки і було продовжено воєнний стан. Поки що мобілізація триватиме до 21 листопада 2022 року, але є ймовірність, що ця дата не буде кінцевою.

І якщо в Росії мобілізація бачиться, як зліт безробітних алкоголіків, наркоманів та зеків, то в Україні – найкращі сини та дочки нації, справжні українські козаки та козачки стали на захист держави.

У Генштабі оголосили, що мобілізація в Україні йде своєю чергою, планово, розмірено. Докладніше про це інформує сайт Факти та коментарі, посилаючись на представників Генштабу та МВС.

Повідомляється, що прискорювати мобілізацію та збільшувати її темп немає жодної потреби. Охочих вигнати русню в шалене заболоття достатньо.

У той же час слід зазначити, що не всіх бажаючих можуть призвати на війну. Є певний перелік хвороб, із якими мобілізувати не мають права.

Нагадаємо, з’явитися у військкомат зобов’язані всі військовозобов’язані громадяни України, навіть якщо їм не надійшла повістка за місцем прописки.

Російський диктатор Володимир Путін підписав указ про осінній призов на військову службу. Відповідно до документу, призовна компанія відбудеться в період від 1 листопада по 31 грудня 2022 року.

Про це йдеться на сайті Кремля.

“Уряду Російської Федерації, органам виконавчої влади суб’єктів Російської Федерації і призовним комісіям забезпечити виконання заходів, пов’язаних з призовом на військову службу громадян Російської Федерації”, – йдеться в указі.

Зазначаться, що призову підлягають росіяни віком від 18 до 27 років, які не перебувають у запасі та підлягають призову.

Документ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

У рамках призову військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років поповнюють лави Збройних сил України. Законом “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” передбачено десять категорій громадян, які не підлягають призову з різних причин.

Читай також: Українцям пояснили, що робити, коли закінчилася відстрочка від призову

Хто з українців не підлягає мобілізації:
Заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами, підприємствами, установами та організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим
Працівники правоохоронних чи силових органів.
Громадяни визнані особами з інвалідністю або згідно з висновком військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі на утриманні яких перебувають троє та більше дітей віком до 18 років або які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. А також виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років або дитину з тяжким захворюванням, або які містять повнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю І або ІІ групи. До цієї категорії входять також особи, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти віком до 18 років, позбавлені батьківського піклування.
Особи, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми або дружини (чоловіка), які згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду. А також особи, які мають дружину (чоловіка) з осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків або батьків дружини (чоловіка) з осіб з інвалідністю І або ІІ групи.
Одержувачі професійної передвищої та вищої освіти, асистенти-стажери, аспіранти та докторанти, які навчаються на денній чи дуальній формах здобуття освіти.
Наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та професійної вищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, та педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти.
Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули чи зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції та були з числа військовослужбовців, працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції чи добровольчих формувань.
Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) та чоловіка (дружину), що проходить військову службу. Цю категорію було додано після набрання чинності у квітні відповідного закону.

Крім того, як зазначили в Мінекономіки, рішення про продовження відстрочки на строк до двох місяців може бути ухвалене лише один раз.

“Йдеться про відстрочки, надані рішеннями Міністерства економіки в березні – квітні, термін дії яких спливає у вересні – жовтні цього року. Рішення щодо продовження відстрочки на строк до двох місяців може бути прийнято Мінекономіки лише один раз”, – повідомляють у Мінекономіки.

Тож військовозобов’язаним українцям слід пам’ятати, що коли цей термін минув, призовнику може прийти повістка для проходження військової служби.

Якщо в цей час комісія військкомату визнає чоловіка тимчасово непридатним або підтвердить, що він потребує лікування, він зможе отримати додаткове відстрочення на 6 місяців. Після неї він має знову пройти військово-лікарську комісію, щоб з’ясувати, чи придатний до служби.

Це означає, що силовики відловлюють призовників на вулицях, вдома, у будь-якому місці міста та притягують до військкомату. Там для “галочки” вони проходять медогляд, вирушають до призовної комісії, яка приймає рішення про призов без урахування захворювання, і одразу чоловіків відправляють на збірний пункт.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує звільнити від призову ще дві категорії чоловіків, які працюють із дітьми. Відповідний законопроєкт №7226 зареєстрували у Верховій Раді 2 вересня. Вихователів дитячих садків і тренерів можуть звільнити від мобілізації.

Автори законопроєкту задля того, щоб забезпечити стабільну роботу дошкільних навчальних закладів та закладів фізичної культури та спорту, закликають не призивати вихователів дитячих садків і тренерів (тренерів-викладачі) закладів фізичної культури та спорту державної, або комунальної форми власності. Як йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту, “Навіть у мирний час у багатьох таких закладів є проблеми із заповненням педагогічно-викладацьких вакансій, а коли велика частина наших співгромадян змушена була виїхати за кордон як біженці, ці кадрові проблеми загострилися. Тому здається логічним і доцільним додати названі педагогічно-викладацькі категорії до тих, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації”.

Звільнення від призову надаватиметься за умови роботи в вищезазначених закладах не менш ніж на 0,75 ставки та це місце роботи має бути для них основним.

Також автори пропонують, щоб вже мобілізовані військовослужбовці мали можливість за власним бажанням звільнитися з військової служби. Зокрема і для того, щоби повернутися до своєї колишньої роботи.

Раніше повідомлялося, що Латвія готується захищатися від російської агресії і екстрено розгортає іспанські ЗРК.

У Латвії обов’язкову військову службу можуть запровадити для тих громадян, хто проживає за кордоном, і для жінок.

Про це пише Delfi.

Речник латвійського Міноборони Каспарс Галкінс наголосив, що кожен громадянин має брати участь у захисті держави. Ця участь є однією з найважливіших гарантій того, що Латвія не стане жертвою російської військової агресії.

“Критично важливо й те, щоб була усунена умовна сегрегація, яка допускається за обов’язкової військової служби за радянських часів і в 1990-х роках, коли на службу призивалися ті, хто не зміг її уникнути. Латвійське суспільство має змінити своє мислення і прийняти, що служба в національній армії – це справа честі і обов’язок кожного, як це, наприклад, у Фінляндії, а не покарання”, – сказав він.

Хоча наразі міністерство пропонує запровадити обов’язкову службу лише для чоловіків, а жінки зможуть подати заявку добровільно, Міноборони не проти, щоб служба стала обов’язковою для молодих жінок. Наразі також невідомо, які санкції МО ініціюватиме за умисне ухилення від військової служби.

Згідно з планом латвійського Міноборони, від 2023 до 2028 року молоді чоловіки віком від 18 до 27 років зможуть служити на добровільній основі. Потім служба стане обов’язковою.

Термін служби становитиме 11 місяців, у тому числі один місяць відпустки. Передбачається, що призовники зможуть проводити вихідні вдома.

Призовники отримуватимуть компенсацію у розмірі 400 євро на місяць на повсякденні витрати. Харчування та проживання у казармах, а також спортивну інфраструктуру оплачує держава. Після закінчення служби особи, які її пройшли, будуть військовослужбовцями запасу і періодично будуть зобов’язані проходити короткострокове навчання, щоб освіжити отримані навички та знання.

Раніше повідомлялося, що Латвія готується захищатися від російської агресії і екстрено розгортає іспанські ЗРК.

Враховуючи необхідність якості комплектування військових частин бойового складу, виникла потреба у наборі фахівців дефіцитних спеціальностей з досвідом проходження військової служби.

Про це розповіли у пресслужбі Сухопутних військ ЗСУ, повідомляє “РБК-Україна”.

Перш за все, під час мобілізації надається перевага мотивованим громадянам, з високими морально-діловими якостями і відповідною підготовкою.

На тих, хто не служив, чекають курси у навчальних центрах, де можна опанувати необхідні спеціальності.

Тих, хто не служив у війську, викликають до навчальних центрів, щоб майбутні бійці пройшли курси задляпідготовки за необхідними спеціальностями.

Щодо добровольців, які не дочекалися повісток, то вони можуть за власним бажанням звернутися до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військкомату) або до військової частини, яку обрали. Потім цих добровольців можуть призвати туди.

Військовозобов’язані з досвідом служби або ті, хто був залучений до навчальних зборів раніше, можуть бути скеровані одразу до військових частин.

“Непідготовлені військовозобов’язані, без досвіду проходження військової служби або підготовки на навчальних зборах, скеровуються для підготовки. Вони навчаються в спеціалізованих центрах (полігонах), на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації при ВВНЗ (офіцери запасу)”, – пояснили в Сухопутних військах.

Про це повідомляє Верховна Рада України.

Верховна Рада прийняла за основу та в цілому законопроєкт про внесення змін до статті 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, в якій йдеться про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації окремих категорій громадян.

Зокрема, у ньому йдеться про відстрочку для учнів та викладачів закладів професійної та професійно-технічної освіти зі судентами та педагогами закладів фахової передвищої та вищої освіти. Таке рішення прийняли через те, що хочуть “забезпечити відбудову України шляхом наповнення ринку фахівцями, в тому числі кваліфікованими робітниками”.

“Законом розширено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема доповнено його такими категоріями громадян, як учні і викладачі закладів професійної (професійно-технічної) освіти.”, – йдеться у повідомленні.

Про це йдеться в повідомленні пресслужби Генштабу Збройних сил України.

Як зазначають у Генеральному штабі Збройних Сил України, у 2022 році не проводитиметься весняний призов на строкову службу до Збройних Сил та інших військових формувань.

Також повідомляється, що під час проведення в Україні загальної мобілізації, комплектування вакантних посад у Збройних силах України та інших військових формуваннях здійснюється за рахунок надходження військовозобов’язаних і резервістів.

Тому, потреби у проведенні чергового призову громадян України на строкову військову службу у квітні-червні 2022 року немає.

За законом Про загальну мобілізацію в умовах воєнного часу проводять чотири хвилі:

Перша черга – це колишні військовослужбовці до 40 років, які мають бойовий досвід і відслужили за контрактом або в одній з хвиль мобілізації.

Друга черга – військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом.

Мобілізаційний резерв – військовозобов’язані громадяни, які закінчили військові кафедри вузів як офіцери запасу і яких не закликали під час попередніх мобілізаційних кампаній.

Громадський резерв – громадяни, у яких немає вікових та фізичних обмежень щодо призову на військову службу. Їх можуть залучити для комплектування Збройних Сил та інших військових формувань виключно в особливий період.

Мобілізація проводиться на загальних підставах для всіх слові населення. Всіх громадян, які раніше не проходили військову службу, але були мобілізовані, в обов’язковому порядку направлять в вчені центри ЗСУ. Там вони проходитимуть посилену відповідну підготовку.

Підготовка рядового і сержантського складу в навчальних центрах проводиться за прискореними термінами (без зниження якості навчання) і становить від 7 до 20 діб. Тільки після цього військовозобов’язані будуть направлятися у військові частини.

Він пояснив це рішення необхідністю оперативно доукомплектувати українську армію та інші військові формування.

“Мною, як Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, видано указ про призов резервістів в особливий період. Наголошую: йдеться виключно про громадян, зарахованих до оперативного резерву“, — зазначив президент.

Зеленський переконаний, що потрібно “підвищити готовність українського війська до всіх можливих змін в оперативній обстановці”.

Президент також додав, що на сьогоднішній день немає потреби у загальній мобілізації.

Про це глава держави сказав у своєму відеозверненні 22 лютого.Він пояснив це рішення необхідністю оперативно доукомплектувати українську армію та інші військові формування. Зеленський переконаний, що потрібно “підвищити готовність українського війська до всіх можливих змін в оперативній обстановці”.

Хто відноситься до резервістів?
Резервісти — це військовозобов’язані громадяни, якi проходять службу у військовому резерві збройних сил, або інших утворених відповідно до закону військових формувань. Вони ведуть цивільний спосіб життя і в мирний час роблять кар’єру поза межами збройних сил. Резервісти переважною більшістю є колишніми військовослужбовцями. У запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і які не досягли граничного віку перебування в запасі.

Про це політик заявив в інтерв’ю “Українським новинам”.

Потрібно зауважити, що розмови про плани скасування військового призову звучать вже не вперше. Так, у 2019-му в керівництві Міноборони заявляли про таку ініціативу і пояснювали, що армія будуватиметься виключно на професійній основі. При цьому тодішній міністр Андрій Загороднюк зазначав, що подібний перехід має бути поступовим.

У 2020 році головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак продовжив тему скасування призову на військову службу до лав ЗСУ та уточнив, що таке бачення є в перспективі за умови налагодженої системи підготовки резерву. Зокрема, коли кожен громадянин буде навчений всім елементам тактичної медицини й отримає хоча б мінімальні навички для оборони.

І ось близько тижня тому Верховна Рада ухвалила президентський законопроект №5557 про національний опір – у ньому прописано створення в Україні територіальної оборони – формування національного опору.

Корнієнко звернув увагу, що з прийняттям цього законопроекту почне поступово втілюватися військова стратегія, підписана главою держави Володимиром Зеленським. Серед іншого, вона передбачає заміну обов’язкового призову на службу в резерві.

“З прийняттям законопроєкту про національний супротив в цілому поступово це все буде втілюватися. Базові зміни – це питання декількох років. Може, в наступному році якісь речі ми встигнемо зробити. До кінця каденції маємо встигнути вцілому”, – заявив нардеп.

Політик додав, що також передбачається реформа військкомату.

“Ці всі реформи очікуються, тому що вони пов’язані з планом членства в НАТО. Військова реформа відбуватиметься далі постійно”, – пояснив депутат.

Нагадаємо, що навесні в Україні набув чинності закон, що дозволяє призов резервістів на військову службу без оголошення мобілізації. Таке нововведення наближає українську систему військового обліку до стандартів НАТО і забезпечить потреби держави в обороні.

Відповідний закон передбачає, що в Україні вводиться новий вид служби в армії – “військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період”. Призвати людей з оперативного резерву на службу можна за поданням головнокомандувача армії, зараз цю посаду обіймає Руслан Хомчак. А вже рішенням Верховного головнокомандувача ЗСУ визначатимуться завдання, обсяги, терміни та порядок проведення призову. Водночас не потрібно оголошувати загальну мобілізацію.

OBOZREVATEL з’ясував, яку військову службу передбачено законом, хто може доукомплектувати військові частини і на яких умовах резервісти служитимуть у ЗСУ.

Хто такі резервісти

Резервісти – це військовозобов’язані громадяни, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, але в мирний час ведуть цивільне життя і будують кар’єру за межами Збройних сил. Однак на добровільній основі вони можуть укласти контракт із державою і проходити службу. Резервісти проходять планомірну військову підготовку. Вони отримують навички за військово-обліковою спеціальністю і повинні підтримувати їх на належному рівні.

У мирний час резервістів залучають до навчальних зборів. На практиці вони проходять бойові стрільби у своїх підрозділах. Тривалість підготовки резервістів в Україні – 30 діб. Проте за необхідності цей термін може бути збільшений до 3-х місяців.

Коли їх можуть призивати

Відповідно до підписаного закону призов резервістів можливий в особливий період. Він діє в Україні з 2014 року, відколи президент підписав указ про часткову мобілізацію, яка діє дотепер. Призиватимуть тих, хто вже уклав контракт про проходження служби у військовому резерві або зарахований до військового оперативного резерву. Тобто це люди з бойовим досвідом і ті, хто служив в армії за контрактом або в одній із хвиль мобілізації.

За інформацією Міноборони, резервісти прибувають до військової частини за викликом її командира протягом 24 годин. Строк прибуття військовозобов’язаних, призначених до військової частини по мобілізації, складає від 2 до 29 діб.

“Те, що президент підписав закон, не означає, що це залежало від ситуації в країні. Є процедура. Цей закон зосереджено на середньострокову перспективу. Це не означає, що якщо його проголосували на позачерговому засіданні, то для того, щоб відразу застосувати”, – сказала в коментарі OBOZREVATEL член комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, нардепка від “Слуги народу” Мар’яна Безугла.

За її словами, перед тим як оголошувати призов резервістів, потрібно створити:

військовий резерв;

систему підготовки резервістів;

єдиний державний реєстр військовозобов’язаних;

автоматизацію процесів;

центри комплектування та соціальної підтримки замість військових комісаріатів.

За словами Безуглої, резервістів не будуть відправляти на передову.

“Така система призову без рішення Верховної Ради – це на крайній випадок. Якби була подальша ескалація і потреба в мобілізації, то ВРУ зреагувала б”, – додала нардепка.

Гарантії для резервістів

У разі призову резервістів на них поширюватимуться ті самі трудові, соціально-правові та освітні гарантії, які передбачені для мобілізованих осіб. За резервістами зберігатиметься місце роботи і середня зарплата, а якщо вони безробітні, то їм держава платитиме мінімальну зарплату. Також держава гарантує сприяння у працевлаштуванні протягом шести місяців після припинення служби.

Відповідальність за ухилення від призову

Закон передбачає адміністративну відповідальність за неявку до військового комісаріату, псування документів та інші правопорушення, а також кримінальну відповідальність за ухилення від призову. Зокрема:

неявка резервіста на виклик до військового комісаріата без поважних причин або несвоєчасне подання інформації про місце проживання, освіти та роботи каратиметься штрафом від 510 до 850 грн;

умисне псування або недбале зберігання резервістами військово-облікових документів – штраф від 510 до 850 грн;

ухилення від призову резервістів в особливий період каратиметься позбавленням волі від 3 до 5 років;

ухилення резервіста від навчальних зборів – штраф від 8 500 до 11 900 грн або виправні роботи на строк до 2 років.

Про це повідомляє начальник управління організації комплектування рядовим та сержантським складом Головного управління персоналу Генерального штабу ЗСУ, полковник Валерій Дендебера та зауважує, що наступний призов в Україні стартує вже 1 квітня.

За словами Дендебера, кількість призовників на строкову службу до ЗСУ цього року зменшилась до 6,5 тис. осіб, тоді як у 2020 році цей показник становив 16,5 тис. осіб.

Весняний призов 2021

Уряд затвердив чисельність громадян, які підлягають весняному строковому призову.

Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 березня, до армії у квітні-червні 2021 року відправлять 14 246 юнаків.

Найбільше строковиків наберуть у Дніпропетровській області – 1 340 осіб.

На цьогорічний весняний призов виділили 66 млн грн, тобто 4 633 грн 13 коп. на кожного солдата.

Для тих, у кого немає освіти, термін служби складе 18 місяців. Ті юнаки, які мають ступінь бакалавра або магістра, проведуть в армії 12 місяців, пише РБК-Україна.

До речі, у Генеральному штабі анонсували скорочення призовників і поліпшення контрактної армії.

За останньою інформацією, з початку 2020 року до армії приєдналися 25 тисяч контрактників (з них понад дві тисячі офіцерів).

“Це дає можливість поставити питання про зменшення чисельності громадян України, що підлягають призову на строкову військову службу в жовтні – грудні цього року”, – заявили в Генштабі.

Військовослужбовці строкової служби не залучаються до участі в операції Об’єднаних сил на Донбасі.

Підняли по тривозі 1868-у артилерійську базу озброєння, 969-у базу резерву танків і 3620-у артилерійську базу озброєння, повідомили у Міністерстві оборони Білорусі.

Також оголосили про виклик військовозобов’язаних із запасу і бойове злагодження підрозділів.

30 днів тривають протести у Білорусі, які спричинили президентські вибори 9 серпня. На них переміг чинний глава держави Олександр Лукашенко. Опозиція вважає, що на виборах перемогла їх кандидат Світлана Тихановська.

Великі білоруські заводи та фабрики оголосили загальнонаціональні страйки.

Мітинги білорусів жорстко розганяє міліція та ОМОН. 6 вересня силовики затримали 633 особи, які брали участь в мирних акціях по всій країні.

Вступники до закладів вищої освіти можуть отримати відстрочку до 1 жовтня 2020 року. Про це в середу, 8 липня, повідомило Міністерство освіти і науки.

З цією метою абітурієнтам необхідно пройти попередню реєстрацію для складання вступних іспитів і отримати підтвердження про свої наміри вступати до вишу.

На підставі довідки про попередню реєстрацію для участі в іспитах військкомати зобов’язані надавати відстрочку від призову, пояснили в Міносвіти.

Міністерство надало роз’яснення прийомним комісіям вишів щодо попередньої реєстрації абітурієнтів, які планують продовжити своє навчання, але підлягають призову.

Також в Міносвіти нагадали, що громадяни 18-19 років можуть бути призвані на строкову військову службу за власним бажанням і письмовою заявою.

Як повідомлялося раніше, Міністерство освіти і науки звернулося до Міністерства оборони з проханням надати відстрочку від весняного призову на строкову військову службу для випускників шкіл.

В Україні цього року весняний призов до Збройних сил перенесли на літо, а вступну кампанію відтермінували на липень-серпень. В результаті юнаки, які щойно завершили школу, почали отримувати повістки з військоматів. Дехто з них зтикається з неможливістю поступити до вишу через призов до армії.

Про це йдеться в матеріалі ТСН. Наголошується, що профільні міністерства обіцяли не забирати цьогорічних вступників до армії. Випускників цього року мали б призивати лише за бажанням і письмовою заявою.

До журналістів почали надходити звернення від батьків абітурієнтів, які тільки у серпні мають складати ЗНО, але вже на липень отримали повістки.

Так, батько 18-річного вступника з міста Коростишева Житомирської області написав журналістам, що його сина призвали на службу, хоча він щойно випустився з коледжу і має намір вступати до вишу. Перед випускними іспитами йому видали обхідний лист, в якому юнак мав обійти всі інстанції в коледжі. Зокрема – поставити печатку у військкоматі. Все б нічого, якби не призовний вік і продовжена через коронавірус наказом президента до 31 липня призовна кампанія.

2 червня юнак пішов до військкомату за тим, щоб поставити печатку в обхідний лист. Побачивши такого кандидата, там одразу ж відкрили його справу, відправили на медичну комісію при військкоматі і вручили повістку, згідно з якою він має з’явитися до військкомату 7 липня для відправки у війська. Парубок має складати ЗНО лише у серпні, під час додаткової сесії.

За словами батька 18-річного вступника, на початку року він надав військкомату документ з коледжу про те, що він дійсно навчається в коледжі до 30.06.2020, що давало йому право отримати відтермінування від призову до осені.

“Не дивлячись на це, його не випускали з будівлі військкомату поки він не поставив підпис в журналі про те, що отримав повістку. На всі заяви сина про те, що він буде далі вчитися і мої телефонні розмови з представниками військкомату ми отримували одну відповідь: “Ми діємо в рамках чинного законодавства”. Свої дії вони виправдовували, посилаючись на Наказ Президента про продовження призовної кампанії до 31.07.2020 р.”, – зазначив батько хлопця.

Він також додав, що у військкоматі вимагають документи від органів або закладів освіти, які підтверджують те, що юнак буде продовжувати навчання. Однак таких документів, окрім запрошення на ЗНО, наразі немає і не можу бути, оскільки коледж хлопець вже закінчив, а вступити до університету ще не встиг.

Зазначається, що на початку червня на той час виконувачка обов’язків очільниці Міносвіти Любомира Мандзій заявила, що цього літа через відтермінування вступної кампанії у зв’язку із пандемією COVID-19 випускників навчальних закладів не будуть призивати до армії. А у МОН навіть є про це домовленість з Міноборони.

Однак на практиці, ця домовленість не діє. Журналісти ще раз звернулись з відповідним питанням до МОН. У відомстві у відповідь на запит повідомили:

“МОН звернулося до Міністерства оборони України для розгляду питання щодо можливості надання відстрочки від призову на строкову військову службу до завершення основної фази вступної кампанії 2020 року для осіб, які бажають здобути наступний рівень освіти, зокрема вищої. До прикладу, вступників для здобуття ступеня бакалавра/магістра та ступеня доктора філософії. Міністерство оборони України проінформувало про те, що “з метою забезпечення конституційних прав на здобуття освіти громадянам, які закінчують навчання у закладах освіти у червні-липні поточного року, керівництвом Збройних Сил України опрацьовано та доведено відповідні вказівки органам військового управління щодо надання рекомендацій головам призовних комісій всіх рівнів стосовно порядку надання громадянам України відстрочки від призову на строкову військову службу для здобуття наступного ступеня освіти за частиною п’ятнадцять статті 17 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу””.

Своєю чергою Міноборони ще 3 червня на своєму сайті опублікувало роз’яснення Головного управління персоналу ГШ ЗСУ з питань призову на строкову військову службу випускників закладів освіти 2020 року та осіб, яким не виповнилося 20 років.

У документі зокрема йдеться про те, кому надається відстрочка від призову, а також зазначається: рекомендувати головам обласних та Київської міської призовних комісій, за поданням районних (міських) призовних комісій, надавати (за письмовими заявами призовників) відстрочки від призову за частиною п’ятнадцятою статті 17 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” до 01.10.2020 року громадянам України:

для здобуття наступного ступеня освіти; віком 18-19 років (відповідно до пункту 5 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 179-р (із змінами), яким визначено, що призов громадян України віком 18-19 років проводиться за їхнім бажанням (за письмовою заявою).

У Сухопутних військах України, яким і підпорядковуються комісаріати на місцях кажуть, що з постановою Кабміну і рекомендаціями згідні, але не все залежить від них. Мовляв, рішення по кожному окремому призовнику ухвалює колегіальний орган – призовна комісія. До її складу входить військовий комісар, а головує представник міської, або райдержадміністрації, якій врешті комісія і підпорядковується.

“Військовий комісар може 10 разів сказати комісії, що можливо призивати (прим. до 20 років) не потрібно, тому що не має письмової заяви, але рішення органу буде інше”, – пояснює в коментарі ТСН начальник відділу комплектування рядовим сержантським складом та призову штабу командування ЗСУ Сухопутних військ полковник Микола Качаненко.

Цікаво те, що не існує регламентованого переліку документів для вступника, який точно дозволить розраховувати на відстрочку. Тобто рішення “служити чи навчатися” врешті ухвалюють на власний розсуд.

“У законі немає такої причини, що “бажаю вступити у вищий навчальний заклад”, тому призовні комісії розглядають кожну людину індивідуально. Переліку документів, які підтверджують бажання людини вступити, ніде не визначено, кожна призовна комісія може визначити його сама”, – продовжив Качаненко.

Рішення призовної комісії можна оскаржити, якщо в ньому є очевидні порушення, як наприклад невиконання того ж самого розпорядження Кабміну. Зробити це можна двома способами:

– звернутися до обласної призовної комісії;

– або йти до суду.

Військові визнають, що через незвичний період призову, велику роль почав відігравати людський фактор, а комісії на місцях далеко не завжди поспішають виконувати рекомендації з Києва.

Зокрема, згідно зі статтею 17 закону Про військовий обов’язок і військову службу, відстрочка надається на весь період навчання юнакам, які навчаються:

-у закладах загальної середньої освіти ІІІ ступеня та ПТУ з денною формою, проте лише до досягнення 21-річного віку;

-у закладах фахової передвищої освіти з денною формою, зокрема під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;

-у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти (денна форма), зокрема під час здобуття наступного ступеня освіти;

-у закладах середньої або вищої духовної освіти – також з денною формою навчання;

-в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Окрім цього, Генеральниий штаб Збройних сил України рекомендував головам обласних та Київської міської призовних комісій надавати відстрочки від призову юнакам, які влітку 2020 року вступають до ВНЗ, а також тим, кому 18-19 років.

Водночас хлопці до 20 років можуть піти служити, якщо звернуться до військкомату з письмовою заявою.

Указом президента Володимира Зеленського від 23 березня черговий весняний призов 2020 перенесено з квітня-червня на травень-липень.

Кожного призовника тестуватимуть на Covid-19, потім вони пройдуть обов’язкову 14-денну обсервацію.

Всіх військовослужбовців строкової служби забезпечать засобами захисту.

Відправка строковиків до армії запланована на 15 червня – кінець липня, але це залежатиме від ситуації з карантином.

Військовослужбовців запасу, які не стануть на облік в місцевому військкоматі або не повідомлять про зміну місця проживання і роботи -штрафуватимуть на 510-850 грн. У разі повторного правопорушення сума штрафу зросте  до 1,7 тис. грн.

Якщо призовник не прибуде на місце збору для мобілізаційної підготовки, то йому доведеться заплатити 1,7 – 3,4 тис. грн штрафу, у разі вчинення аналогічного порушення посадовими особами, сума штрафу зростає до 5,1 тис. грн.

Повторне порушення збільшує штраф:

-від 3,4 до 5,1 тис. грн для цивільних;

-від 5,1 до 8,5 тис. грн для посадових осіб.

Нині сума такого штрафу становить 170-510 грн для цивільних та 510-1,7 тис. грн для посадових осіб.

За умисне псування або втрату військово-облікової карти або військового квитка можуть оштрафувати на суму від 510 до 850 грн (нині від 17 до 51 грн). Повторне порушення передбачає збільшення суми: 850 – 1,7 тис. грн.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюються міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з міськими (районними) військовими комісаріатами (територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2020 № 13 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році» (із змінами) протягом травня-липня поточного року визначено проведення чергового призову громадян України на строкову військову службу.

Згідно із Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Пунктом 5 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 179-р «Про затвердження чисельності громадян України, що підлягають призову на строкову військову службу, обсягу видатків для проведення для проведення призову у травні — липні 2020 року» (із змінами) визначено, що призов громадян України віком 18-19 років проводиться за їхнім бажанням (за письмовою заявою).

Крім того, Міністром оборони України направлено листа до голів призовних комісій всіх рівнів, у якому рекомендовано розглядати питання надання відстрочки від призову на строкову військову службу придатним за станом здоров’я громадянам України віком 18-19 років відповідно до частини 15 статті 17 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу».

Останні роки встановленим віком призову до армії були двадцять років. Проте вже з наступного призову, який почнеться 1 квітня, армійські справи стосуватимуться і 18-літніх людей.

Квітневого призову слід чекати чоловікам віком 18-27 років. Люди з дипломом магістра або спеціаліста будуть служити 12 місяців, тоді як хлопець без вищої освіти – 18.

Відстрочку можуть отримати такі категорії: – батьки двох і більше дітей; студенти денної форми навчання; чоловіки, чия дружина вагітна; лікарі, педагоги, священнослужителі, а також поліцейські і резервісти.

Така новина сколихнула Інтернет, адже батькам страшно сприймати своїх сьогодні ще школярів у військовій формі у казармі.

У військових комісаріатах ж ідею зменшення віку призову підтримують.  Те, що строковики можуть опинитись у зону АТО, там називають міфом, який не має нічого спільного із реальним життям. Серед переваг же називають навчання дисципліні, життю у колективі, володінні зброєю та покращеняя фізичної підготовки.

Також військові стверджують, що строкова служба у 18 є хорошою ідеєю, адже дозволить дітям більше подумати про своє майбутнє і свої таланти в нових для себе умовах.

– У листі головам призовних комісій усіх рівнів надано рекомендації, як саме розглядати питання щодо надання відстрочки від призову 18-ти та 19-річним юнакам. Нагадаю, що це передбачено українським законодавством, а саме законом Про військовий обов’язок і військову службу, – зазначив він.

За його словами, якщо призовники матимуть бажання пройти військову службу в такому віці, їх буде прийнято до лав ЗСУ та інших військових формувань.

– Це відбуватиметься виключно за їхньої письмової згоди, – додав Загороднюк.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підписав указ про призов у 2020 році на строкову службу з 18 років.

Однак, у Мінобороні стверджують, що указ президента не торкнеться весняного призову 2020 року.

Тільки в листопаді минулого року міністр оборони України Андрій Загороднюк заявляв про свою персональну мету скасувати обов’язковий призов і рухатися на шляху до професійної, контрактної армії за стандартами НАТО.

Більше того, сам президент Володимир Зеленський у своїх передвиборчих обіцянках також заявляв про наміри скасувати призов і зробити армію добровільною.

У документі зазначено, що на строкову військову службу будуть призивати придатних за станом здоров’я громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років. А також старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Крім того, у документі також встановлені терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу в 2020 році:

-весняний призов – у квітні-червні;

-осінній призов – у жовтні-грудні.

Кабінету міністрів Зеленський доручив визначити не тільки чисельність українців, які підлягають призову на строкову військову службу, а й обсяги видатків для проведення чергових призовів у 2020 році.

Указ №13/2020 набуває чинності з дня його опублікування.

Однак міністр оборони Андрій Загороднюк частково спростував нововведення – під час весняного призову повістки отримають, як і раніше, тільки юнаки, які досягли 20 років. 18- і 19-річні українці зможуть потрапити в армію лише за власним бажанням.

Зараз же, згідно з новим наказом Зеленського, військкоматам відкрили можливість призову на строкову службу з 18 років, але він не обов’язковий, згідно з рішенням міністра оборони.

“Громадянин віком від 18 до 20 років буде сам вирішувати. У нас же реалізувалася можливість реалізувати його право на призов, яке до цього було обмеженим. Але, якщо громадянину у віці 18-20 років прийде повістка, він може висловити своє бажання не бути призваним, і призваним він не буде. І жодних правових наслідків щодо цього рішення не буде”, – сказав Полуциган.

За його словами, старий указ штучно обмежував право громадянина бути призваним у 18 років, тепер же обмеження знято. А введення норми “за бажанням”, нормалізує взаємовідносини громадянина з державою, коли держава дає можливість, але залишає за ним право.

“Припустимо, у молодої людини в планах закінчити школу й одразу призватися на строкову службу, а потім планувати вступ до ВНЗ, пошук роботи тощо. Ми штучно змінюємо його план, і не даємо йому можливість бути призваним у 18 років. І ось цей дисбаланс виправлений новим указом президента, який відповідає законам України”, – зазначив заступник військового комісара Дніпропетровської області.

Про це йдеться в указі “Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році”, який глава держави підписав 16 січня.

В документі зазначено, що на строкову військову службу призиватимуть придатних за станом здоров’я громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років. А також старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відтермінування від призову на строкову військову службу.

Указ встановлює такі терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу:

-весняний призов – у квітні-червні 2020 року

-осінній призов – у жовтні-грудні 2020 року

Окрім цього, згідно із Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”, Зеленський постановив звільнити в запас зі Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту й інших утворених відповідно до законів України військових формувань військовослужбовців, які вислужили встановлені терміни строкової військової служби. Серед них і ті, котрі мають ступінь вищої освіти спеціаліст або магістр.

Кабінету міністрів Зеленський доручив визначити не тільки чисельність українців, які підлягають призову на строкову військову службу, а й обсяги видатків для здійснення чергових призовів у 2020 році.

Підготувати й провести заходи, пов’язані з призовом до армії, належить Кабміну, обласним та Київській міській держадміністраціям.

Указ №13/2020 набуває чинності з дня його опублікування.

Міністр оборони Андрій Загороднюк, призначений на посаду за пропозицією президента Володимира Зеленського, виступив з ініціативою скасувати обов’язковий призов до армії і перевести Збройні сили України на стандарти НАТО.

Офіс президента України Володимира Зеленського підтримав ініціативу Генерального штабу Збройних сил України призивати українців в армію з 18 років, як того вимагає законодавство.

У Володимира Зеленського планують поступово відмінити призов до армії. Про це заявив голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.

За його словами, нововведення впроваджуватимуть покроково.

Спочатку призов зменшать на 20 %. Натомість збільшуватиметься кількість контрактників. Таким чином можна повністю перейти на контрактну армію.

Наразі нардепи працюють над відповідною ініціативою, вони проводять усі необхідні розрахунки, щоб уникнути ризиків чи неточностей.

Про це під час брифінгу заявив 24 жовтня заявив начальник відділення комплектування Управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ підполковник Микола Качаненко, передає “АрміяInform”.

Відзначимо, закон “Про військовий обов’язок і військову службу” встановлює, що на строкову службу призивають громадян, які досягли 18 років, але не старше 27 років. Згідно ж з останніми президентськими указами, в армію йшли з 20 років.

“Така розбіжність негативно впливає на призовну кампанію. Молода людина, як правило, після закінчення школи або коледжу намагається влаштуватися в житті – хтось починає працювати, хтось заводить сім’ю. І в подальшому хлопець розглядає службу в армії як небажану”, – пояснив Качаненко.

Він розповів, що був присутній на нараді в ОП під головуванням одного з заступників керівника органу.

“Там озвучили пропозицію призивати в армію з 18 років, як того вимагає закон. У письмовому вигляді така пропозиція надійшла і від Генштабу ЗСУ. Отже, є надія, що наступний указ президента про призов громадян на строкову службу буде відповідати закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, і юнаків знову будуть призивати в армію з 18 років”, – поділився військовий.

Крім того, в Генштаб ЗСУ надходили пропозиції щодо підвищення відповідальності призовників за порушення правил військового обліку.

Йдеться, зокрема, про неявку у військкомат за повісткою і ухилення від військової служби.

“Для призовника сьогодні не є проблемою сплатити штраф 255 гривень і продовжувати ігнорувати повістки. За ухилення від військової служби у нас покарання – не “позбавлення волі”, а лише “обмеження”. Суворий наш суд в кращому випадку може винести вирок у вигляді умовного покарання. Тому окремим призовникам вигідніше навіть бути умовно засудженими, ніж служити в армії “, – додав підполковник.

Про це під час брифінгу повідомив заступник начальника штабу командування сухопутних військ ЗСУ Геннадій Долгашов, пише Інтерфакс-Україна.

“Обсяг призову – 15 тисяч 200 осіб, із них 9 тисяч – Збройні сили України, 4400 – Нацгвардія України, Держприкордонслужба – 1 тисяча осіб, Державна спеціальна служба транспорту – 800 осіб”, – уточнив він.

Долгашов наголосив, що військовослужбовці строкової служби для виконання бойових завдань в зоні проведення ООС не залучаються. За порушення закону про військову службу передбачені два види відповідальності – адміністративна (штраф) та кримінальна (обмеження волі до трьох років).

Він нагадав, що осінній призов триватиме від 1 жовтня до 31 грудня. Долгашов зазначив, що строк служби становить півтора роки, але ті, хто мають вищу освіту служитимуть рік.

Крім того, Долгашов уточнив, що відстрочка від призову терміном на рік можлива через стан здоров’я, а також для здобуття освіти чи професійної діяльності. Разом з тим, відстрочка може бути надана у зв’язку з непрацездатністю родичів і наявністю дитини до три років.

В Україні завершився весняний призов на строкову військову службу у 2019 році, призвано і скеровано у війська 17 370 осіб. Про це повідомляє Управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ в середу, 3 липня.

Зазначається, що протягом квітня-червня на строкову службу були призвані чоловіки 1992-1999 років народження. Військові комісаріати виконали державне завдання на 100%.
Зокрема, у Збройні сили України було скеровано 9000 осіб, Нацгвардію – 5152 особи, Державну спеціальну службу транспорту – 600 осіб, Держприкордонслужбу – 2618 осіб.
“Процес комплектування частин і з’єднань призовниками тривав без збоїв і відповідно до визначених планів і графіків відправки”, – йдеться в повідомленні.
Строковики, як зазначено, проходитимуть службу у всіх регіонах України, за винятком зони проведення операції Об’єднаних сил.
“Тисячі чоловіків, які поповнять армійські лави в цей період, стануть на охорону стратегічно важливих об’єктів ЗСУ”, – додали в Сухопутних військах.

Призову підлягатимуть чоловіки-громадяни України віком від 20 до 27 років, які придатні за станом здоров’я та не мають відстрочки. До зони проведення бойових дій новобранців не відправлятимуть, хіба що солдат добровільно захоче укласти контракт.

Згідно з указом, осінній призов 2018 на строкову військову службу проходитиме у жовтні-грудні.

Раніше призов проходив у жовтні-листопаді.

До слова, Рада національної безпеки і оборони ухвалила параметри оборонного бюджету України на наступний рік.

Нагадаємо, Петро Порошенко розповів про модернізацію розвідки України.

В обласних та Київському міському військових комісаріатах триває підготовка до успішного проведення призову на строкову військову службу в Збройні сили України, який згідно з указом президента України, розпочнеться у жовтні 2018 року, повідомляє Управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ.

“Проводиться детальний аналіз облікових даних про кількісний і якісний склад призовників, які проживають у кожному районі, і в області (місті) в цілому, організовано проведення всебічного та поглибленого вивчення призовників, які підлягають черговому призову. До роботи з вивчення особистих якостей призовників, особливостей відбору поповнення для режимних частин, порядком проведення бесід і заповнення листків вивчення та інших питань залучаються найбільш досвідчені робітники військових комісаріатів, викладачі допризовної підготовки навчальних закладів і офіцери запасу”, – йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сторінці Сухопутних військ ЗСУ в соцмережі Фейсбук.

В інформації зазначається, що вивчення особистих якостей призовників здійснюється шляхом проведення індивідуальних бесід з призовником, його батьками або особами, що їх замінюють, а також з представниками адміністрації підприємства, установи, організації, навчального закладу, в якому працює (навчається) призовник.

“Організовані звірки з підприємствами, установами, організаціями з метою отримання списків працюючих у них призовників”, – додають в Управлінні персоналу.

Призовників, які рішенням призовних комісій визнано тимчасово непридатними до строкової військової служби строком до 6 місяців, викликають у військкомати і направляють на лікування з визначенням термінів його завершення.

“Якщо за своїм релігійним переконанням призовники не можуть проходити строкову військову службу, їх направляють у відділи з питань альтернативної служби для оформлення заяви на проходження альтернативної (невійськової) служби”, – нагадують в Управлінні.

У Командуванні Сухопутних військ ЗСУ відзначають, що зазначені підготовчі заходи дозволять отримати повні об’єктивні дані про наявність і стан призовних ресурсів з тим, щоб виключити можливість призову на строкову військову службу осіб, які мають право на відстрочку, непридатних до військової служби за станом здоров’я, а також не допустити спрямування в режимні частини призовників, які не відповідають вимогам служби в цих частинах.

Разом з тим, указ президента України про проведення призову громадян на строкову військову службу восени 2018 року поки не оприлюднений.

Як повідомлялося, 13 липня 2018 року заступник міністра оборони з питань євроінтеграції Анатолій Петренко повідомив, що в квітні – травні 2018 року було проведено призов громадян України на строкову військову службу, під час якої до лав ЗСУ та інших військових формувань закликали і направили 15 тис. 90 осіб. Крім цього, в період з початку року по 13 липня на військову службу за контрактом у ЗСУ були прийняті 17 тис. осіб. Також за станом на зазначену дату є оперативний резерв ЗСУ, який становить понад 158 тис. осіб, з них близько 122 тис. осіб – резерв першої черги.

Про це під час брифінгу повідомив начальник Головного управління персоналу – заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Артур Артеменко.

“У травні-червні 2018 року Генеральним штабом Збройних сил України планується здійснити черговий призов громадян України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу строком на 18 місяців в обсязі до 500 осіб за спеціальностями тилового, технічного, морально-психологічного забезпечення і фахівців зв’язку”, – повідомив Артур Артеменко.

Артеменко також зазначив, що офіцери запасу, призвані для проходження служби, не будуть залучатися для участі в бойових діях на сході України.

У документі зазначено, що військових-строковиків, які мають ступінь вищої освіти “спеціаліст” або “магістр” та вислужили встановлені строки строкової військової служби, звільнять в у квітні – травні, серпні 2018 року та у жовтні – листопаді 2018 року.

Інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби, звільнять у запас у квітні – травні та у жовтні – листопаді 2018 року.

Призов-2018 на строкову військову службу відбудеться у квітні – травні та жовтні – листопаді.

Призиватимуть на строкову військову службу придатних за станом здоров’я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу, в квітні – травні та у жовтні – листопаді 2018 року.

Указ набуває чинності з дня його опублікування.

Про це в середу, 1 листопада, заявив начальник відділу комплектування Генерального штабу ЗС України Валерій Дендебера. Дендебера підкреслив, що згідно з указом президента, з початку роботи відповідних комісій громадянин в разі, якщо йому не прийшла повістка, зобов’язаний в 10-денний термін особисто прибути на призовну дільницю, який розгортається, як правило, на фондах військових комісаріатів.

“Для з’ясування, так би мовити, свого статусу кво”, – пояснив він.

Дербендера заявив, що не знає “більш гуманного і більш демократичного” підходу до питання надання відстрочки від призову, або ж взагалі звільнення від нього, ніж існуючий на даний момент в Україні.

Представник Генштабу зазначив, що в законодавстві є більш ніж 30 причин, за якими громадяни можуть отримати відстрочку.

Про це повідомив керівник головуправління персоналу-заступник начальника ГШ генерал-лейтенант Артур Артеменко.
“Сьогодні о 12 години було підписано указ Міноборони про призов офіцерів запасу на військову службу до лав збройних. Йдеться про офіцерський склад”, – сказав він.

“Призиватися будуть громадяни віком до 43 років, які мають відповідну військову підготовку у військових навчальних закладах, ступінь не нижче бакалавра, але не проходили військової служби”, – зазначив він.

Артеменко додав, що це “строкова служба”, яка триватиме 18 місяців.

При цьому він повідомив, що після призову всі офіцери в обов’язковому порядку протягом 3 місяців пройдуть допідготовку в навчальних закладах Міноборони. А потім їх призначать на посади у військових частинах і підрозділах, які не залучаються в АТО.

“Залучення офіцерів до АТО можливо тільки після укладання ними добровільного контракту і виявлення бажання служити в таких підрозділах”, – зазначив він.

Артеменко додав, що соціальний захист офіцерів за призовом повністю відповідає рівню, який отримують офіцери військової служби за контрактом.

За його словами також є низка обмежень, через які не будуть призивати офіцерів. Це можливо за станом здоров’я, за результатами професійно-психологічного відбору, військово-лікарської комісії.

Також, за словами Артеменка, є низка умов для відстрочки – сімейні обставини, завершення навчання, або за станом здоров’я.

“Офіцери запасу – це військовозобов’язані оперативного резерву другої черги. Передбачено, вони будуть доукомплектовувати військові частини стратегічного резерву. Офіцерів запасу призиватимуть найближчим часом, відповідно до закону про військовий обов’язок”, – сказав Масловський.Полковник додав, що офіцери запасу без їхньої згоди не залучатимуться до служби в зоні проведення Антитерористичної операції.