«Моїй доньці виповнилося 11 років. І вже 6-ий рік вона не бачить свого батька.

Коли їй було всього лише 2 рочки, чоловік пішов з сім`ї. Він тоді запитав, чи можна йому відмовитися від батьківських прав і не платити аліменти.Я була так вражена цим, що мене цілком поглинули біль, відчай і гнів. Я погодилася, бо вірила, що сама зможу дати своїй дочці все необхідне, і врятую дитини від зайвих переживань. Адже спокій дорожче будь-яких грошей. І моя маленька все розуміла, тому що я їй ніколи не розповідала казки в стилі «твій тато — капітан далекого плавання».

Коли Маші виповнилося 5 років, мій колишній чоловік попросив про зустріч. Він сказав, що у нього виявили рак. Ми погодилися побачитися в місцевому парку. І хоча її батько просив приділити йому хоч пару годин, вистачило буквально 25 хвилин. Після цього від нього і сліду не було.

Близько року тому я дізналася, що у нього з`явилася інша сім`я і навіть діти. Моя дочка теж це почула… І знаєте, її це анітрохи не збентежило. Машенька була такою спокійною! Те, що вона мені сказала тоді, стало для мене хорошим уроком. Ось її слова:

«Мама, це ж добре, що у тата з`явилася сім`я! Це означає, що він навчився бути батьком… Я так рада за його діток».

А адже вона мала повне право на сльози, образи і обурення (все це клекотіло в мені в той момент!). Але після мудрих слів моєї дочки я зрозуміла, яку силу має прощення!».

1. Спробуй зрозуміти

Якщо ми дозволяємо недобрим почуттям проникнути в наше серце, то робимо місце для травми, яка там оселяється. Вираз logizetai to kakon означає «брати до уваги зло», «записати його», тобто приховати травму. Протилежністю цьому є пробачення на підставі позитивного ставлення, спроба зрозуміти слабкості інших та пошуки виправдання для іншої людини, подібно до Ісуса, який казав: «Прости їм, Отче, бо не знають, що роблять» (Лк 23:24). Однак частіше ми схильні до шукання винних, наша уява малює все більше й більше гріхів, помножує злі наміри. Таким чином образи ростуть і вкорінюються. Тоді кожна помилка або падіння партнера може зруйнувати стосунки любові та стабільність сім‘ї. Проблема полягає в тому, що іноді ми приписуємо всьому однакову вагу, а це загрожує тим, що ми стаємо жорстокими до будь-якої провини іншої людини. Справедливе відстоювання своїх прав замінюється на постійне і наполегливе прагнення помсти, а не здорового захисту своєї гідності.

2. Пам’ятай, що пробачати нелегко

Коли ми ображені або розчаровані, пробачення можливе і бажане, але ніхто не каже, що це легко. Істина полягає в тому, що сімейна єдність може бути збережена і вдосконалена тільки в дусі жертви. Це вимагає благородної готовності кожного і всіх до зрозуміння, терпимості, пробачення і примирення. Кожна родина розуміє, як сильно напруження й конфлікти, егоїзм і незгода б’ють по цій єдності. А іноді й смертельно її ранять. Звідти численні та різноманітні форми поділу в сімейному житті.

3. Насамперед необхідно пробачити собі

Сьогодні ми знаємо, що аби ми могли пробачити, потрібно пройти через визвольний досвід розуміння себе і пробачення собі. Багато разів наші помилки або критичний погляд людей, яких ми любимо, призводили до того, що ми втрачали любов до себе. Внаслідок цього ми починаємо уникати людей, утікати від почуттів, натомість наповнюємося страхом у міжособистісних стосунках. Таким чином, можливість звинувачення інших стає фальшивим полегшенням. Треба молитися у власній історії, прийняти себе, навчитися жити з власними обмеженнями – а також пробачити собі, щоб ми могли мати таку саму поставу щодо інших.

4. Сила прощати виходить із відносин з Богом

Але це передбачає досвід Божого прощення, виправдання, яке дається даром, а не за наші заслуги. Ми огорнені любов’ю, що випереджає кожну нашу діяльність, завжди дає новий шанс, підтримує і заохочує. Якщо ми приймемо те, що Божа любов безумовна, що любові Отця не треба купувати або за неї платити, – тоді зможемо любити понад усе, пробачати іншим, навіть якщо вони були до нас несправедливі. В іншому разі наше сімейне життя вже буде не місцем зрозуміння, підтримки й заохочення, а місцем постійного напруження і стресу.