У Польщі затримали 4 осіб, який звинувачують у тому, що вони отримували кошти від того, що втягували громадянок України у проституцію та підшукували клієнтів.

Про це пише onet.pl.

Організована злочинна група, яка заробляла на проституції громадянок України, діяла під прикриттям фірми з оренди та прибирання приміщень у Пулавах. Про її ліквідацію оголосило в середу Люблінське воєводське управління поліції.

Група складалася з трьох чоловіків і однієї жінки. Її членам вже висунули звинувачення у справі про отримання матеріальної вигоди від розпусти.

“За керівництво групою відповідатиме 49-річний чоловік з гміни Пулави, який з метою легалізації праці жінок, що займалися проституцією, створив фіктивну фірму, що займалася орендою приміщень і прибиранням. Таким чином, разом з іншими затриманими, він отримував матеріальну вигоду від проституції громадянок України. Члени групи займалися, зокрема, розміщенням оголошень в Інтернеті, наданням приміщень для надання сексуальних послуг та контактами з користувачами”, – повідомляє Анджей Фійолек, речник Воєводської комендатури поліції в Любліні.

Після доставки до Окружної прокуратури в Любліні усім затриманим були пред’явлені звинувачення, а згодом суд тимчасово заарештував їх. Поліція стягнула з підозрюваних понад 50 тисяч злотих у рахунок майбутніх штрафів.

За скоєння злочину лідеру групи загрожує до 10 років позбавлення волі, а іншим – до п’яти років.

У Луганській області 42-річна мешканка м. Лисичанськ шукала через Інтернет чоловіків, займалась з ними сексом за гроші і знімала це на відеокамеру. Потім порнографічні ролики вона продавала за допомогою мобільного додатку.

Про це повідомила пресслужба поліції Луганщини.

Правоохоронці викрили жінку, яка виготовляла за гроші та розповсюджувала порнографію. У її помешкані поліцейські провели обшук, під час якого у мобільному телефоні господарки виявили доказову базу причетності до поширення забороненого контенту.

Цей факт внесли до ЄРДР за ст. 301 “Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів” КК України. За скоєне жінці загрожує штраф від чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до обмеження волі на строк до трьох років.

У Житомирі 26-річна жінка налагодила бізнес на інтимі. Вона підшукувала клієнтів, які платили за секс з жінками, організовувала їхні зустрічі і отримувала за це частину прибутку.

Як розповіли у поліції області, нині фігурантці оголосили про підозру у злочині.

“Слідчі та оперативники задокументували схему сутенерства, організованого 26-річною жителькою обласного центру. Нам вдалося зафіксувати протиправну діяльність викритої житомирянки”, – йдеться у повідомленні.

Із сутенеркою були пов’язані щонайменше троє жінок, які надавали інтимні послуги за замовленням.

“Підозрювана через оголошення в Інтернеті підшукувала клієнтів, домовлялась про оплату й організовувала зустрічі в орендованих помешканнях у Житомирі. Частину з отриманих грошей забирала, інше розподіляла між виконавицями замовлень”, – розповів начальник відділу міграційної поліції ГУНП Житомирщини Олександр Фурманюк.

30 серпня поліцейські провели обшук у помешканні 26-річної жінки та вилучили докази протиправної діяльності. А вже наступного дня їй оголосили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 (Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією) КК України. Досудове розслідування триває.

Жінці загрожує позбавлення волі на строк від 4 до 7 років.

В Івано-Франківську 23-річна дівчина облаштувала в орендованій квартирі бордель. Вона була адміністраторкою і самостійно записувала клієнтів, яких знаходила в Мережі.

“Вона спеціально орендувала квартиру в Івано-Франківську, де жінки надавали клієнтам платні сексуальні послуги, вартістю 1500 гривень, приймала дзвінки та отримувала оплату. Клієнтів фігурантка знаходила через оголошення в мережі Інтернеті”, – розповіли в поліції Івано-Фарнківської області.

Під час обшуку в орендованій квартирі поліцейські вилучили мобільні телефони, сім-карти, чорнові записи, документи а також гроші, отримані від незаконної діяльності.

За організацію схеми проституції їй загрожує до семи років позбавлення волі.

Наразі вирішується питання про повідомлення зловмисниці про підозру за ч.1,2ст. 303 (Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією) Кримінального кодексу України. Проводиться слідство.

Дівчину звуть Наталя. Коли їй було 14 років, її вкрали батьки однокласниці. Після цього її продали сутенеру Олександру Ковалю на прізвисько “Пустун”. Він “купив” її за дві тисячі доларів і вважав “цінним вкладенням”, оскільки Наталя на той момент була незайманою. Через 7 місяців після викрадення він “продав” її першому клієнту.

“Мене тоді продали турку за десять тисяч доларів. На одну ніч. Угоду затвердили прямо переді мною.”- розповіла Наталя.
У числі жертв Олександра Коваля перебували дівчата з Молдови, Румунії та України. Сутенер тримав їх в нелюдських умовах і змушував надавати інтимні послуги за гроші, а тих, хто пробував тікати, жорстоко бив і принижував.

“Він взяв мене і підстриг. Кожен раз він стриг мене маленькими манікюрними ножицями. Якщо на голові була подряпина, він мазав її зеленкою, яка дуже пекла. Але ми не мали права плакати. Коли хтось плакав, він говорив: “Ти була міцною, щоб втекти, а тепер тобі боляче, коли тебе стрижуть?”” – поділилася дівчина.

Коли сутенер дізнався, що дівчину шукає поліція, він відвіз її з Молдови в Румунію, в місто Тімішоара. На той момент Наталії було 17. У Румунії дівчат і далі тримали в сексуальному рабстві.

Пізніше дівчину відвезли в місті Дева. А через деякий час один з клієнтів допоміг їй втекти. Місяців через 6-7 дівчина відростила волосся і змогла виходити на вулицю, а в 2004 році отримала статус біженки.

У 2006 році Алекксандра Коваля затримали і засудила на 19 років позбавлення волі. Однак в 2020 році його відпустили на 5 років раніше покладеного терміну. Причиною такого рішення стало те, що сутенера у в’язниці тримали в “нелюдських умовах”.

Що означає “нелюдські умови”? Нас він тримав в людських умовах? Коли він бив нас, або гасив сигарети об мене так, що у мене досі залишилися сліди. Це були людські умови? Ці люди, які винесли вердикт і дозволили йому вийти на свободу, не подумали, що він знищив не одне життя, і не дві, і не три, і не п’ять-десять. Через нього пройшли тисячі жінок і дівчат ” – додала Наталя.

Після легалізації грального бізнесу у Верховній Раді почали обговорювати і легалізацію секс-послуг.

Політики дивляться на цю проблему досить плоско і питання легалізації проституції розглядається лише з точки зору наповнення державного бюджету. Такий підхід не коректний, а легалізація проституції піде на шкоду секс-працівницям.

Про це розповіла глава правління благодійної організації “Легалайф-Україна” Олена Фіськова в інтерв’ю ГолосUA.

“Моя думка, дивитися на це з точки зору наповнення бюджету некоректно, тому що в першу чергу бажано подумати про долю людей і як це відіб’ється потім на самих секс-робітницях і секс-працівниках”, – каже екперт.

За словами Фіськової, легалізація проституції не потрібна. Її треба декриміналізувати, що вимагає внесення змін до українського законодавства, зазначає експерт.

“Легалізація не потрібна. Ми зараз працюємо над законопроектом щодо декриміналізації. Декриміналізація змінить ситуацію в першу чергу для самих секс-робітниць і секс-працівників. У них буде право вибору, вони зможуть самі вибирати вільно, хочуть вони влаштовуватися як ФОП або хочуть працювати на когось. Вони повинні мати право вибору”.

Експерт пояснила, чим декриміналізація відрізняється від легалізації. За її словами, секс-працівницям легалізація піде тільки на шкоду, оскільки їх заженуть в жорсткі рамки, де вони нічого не зможуть вирішувати. Наразі у них ситуація така ж, тільки буде ще гірше.

“Легалізація – це жорсткий контроль, диктатура правил. В умовах легалізації держава диктує секс-працівниці повністю прописані правила – що вона має право робити, чого їй не можна робити, як і де вона повинна це робити. А при декриміналізації секс-працівниця сама вибирає, як їй це робити, де їй це робити і з ким. У декриміналізації більше свободи і права вибору, але секс-працівниці захищені законом. При легалізації ті, хто не зареєстрований, не мають права працювати, а якщо жінка не хоче постійно працювати і у неї немає можливості зареєструватися, її все одно будуть карати”, – зазначила Фіськова.

Про це повідомляють Українськi новини.

Він заявив, що існує підтверджена статистика, що в таких країнах, як Україна, – тільки легалізація секс-послуг дозволяє стабілізувати темпи поширення ВІЛ / СНІДу. Тому що тоді буде можливість контролювати цей процес, а зараз він не контролюється.

“У нас навіть немає, щоб ви розуміли, верифікованої інформації про кількість співробітниць у цій сфері і співробітників. У нас накладається історія з ін’єкційною наркоманією з історією з проституцією”, – сказав Потураєв.

Політик зазначив, що питання проституції не є актуальним, а парламент не підтримає відповідний законопроект.

За його словами, такий законопроєкт існує насправді. Він недосконалий, але з ними працювати можна.

“Я просто не впевнений, що з таким ставленням до цих питань ми його приймемо, що ми його навіть почнемо розглядати… Якщо ми щось не зробимо з цим ринком, то у нас постійно будуть проблеми”, – підкреслив він.

30-річна хустянка підшукувала для своїх 24-річної подруги клієнтів. Судячи з усього, жінок спіймали практично на гарячому, ловили «на живця». Кожна з викритих закарпаток, звітують в поліції, отримали по 1000 за свої старання.

– На 24-річну хустянку поліція склала адмінпротокол за ст. 181-1 КУпАП, тобто заняття проституцією. Таке правопорушення тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – уточнюю в поліції. – Крім цього, розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 302 ККУ, тобто створення або утримання місць розпусти і звідництво. Такі дії караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

Про це повідомляє ТСН з посиланням на DailyMail.

“Хто прийде, щоб взяти мене… щоб зайнятись сексом… безкоштовно”, – написала дівчина.

Як зазначається, після такої заяви поруч з її номером у готелі зібралось майже 3000 людей. Деякі з охочих безкоштовного сексу чоловіків знімали свої пошуки на відео та ділились успіхами у місцевому месенджері.

Згодом дівчина злякалась такої реакції. Вона написала, що пост був жартом, і закликала припинити пошуки. Вона попросила працівників готелю провести її з номеру до таксі.

Дівчину заарештували в аеропорті за підозрою у проституції. Її затримали на 15 діб та оштрафували на 500 юанів (близько 2000 гривень).

https://youtu.be/udbuvcoP7-w

Послуги ветерана секс-індустрії коштували 1200 рублів. Як повідомляє “П’ятий канал”, літня громадянка Узбекистану на ім’я Ширін працювала в підпільному борделі в Пітері, замаскованому під звичайну квартиру. Разом з нею затримали ще двох повій. Одній з них 35 років, а другій 31 рік. Навіть їх сумарний вік все одно менший, ніж у Ширін, передає Корупція.Інфо

На всіх трьох завели адміністративну справу за торгівлю тілом. Керівництво борделя чекає вже кримінальне переслідування за статтею “Залучення до заняття проституцією”. Якщо самі “нічні метелики” в гіршому випадку отримають штраф в розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то сутенера може загрожувати до трьох років позбавлення волі. Крім того, якщо з’ясується, що він діяв не один, то термін, проведений у в’язниці, може збільшитися в два рази.

Окремо варто згадати, що 73-річна Ширін обігнала одних з найстаріших представниць професії родом з Амстердама. Сестри-близнючки, які працювали на вулиці Червоних ліхтарів, пішли на пенсію, коли їм було по 70 років.

Середній вік пітерських “жриць кохання” склав 40 років. Після публікації цієї статистики, відповідальний секретар Правозахисної ради Петербурга Наталія Євдокимова запропонувала узаконити найдавнішу професію: “Адже для того, щоб отримати пенсію, необхідно вносити страхові внески не менше 20 років, а повії цієї можливості позбавлені”.

Відзначимо, що в Москві, судячи з усього, вік секс-робітниць набагато менший. Так, в середині березня минулого року оперативники накрили столичний елітний бордель з неповнолітніми повіями. При цьому, дівчата брали з клієнтів від 500 тисяч рублів за ніч.

Встановлено, що чоловік забезпечував повій клієнтами, особисто виконував функції водія та охоронця для дівчат, а також займався фінансовою стороною «бізнесу». Клієнтів зловмисник шукав у мережі Інтернет, а також розповсюджуючи рекламні візитки.

Також правоохоронці затримали 19-літню дівчину, уродженку Полтавської області, яка виконувала роль адміністратора салону з надання платних сексуальних послуг – приймала в телефонному режимі замовлення від клієнтів, забезпечувала повій засобами контрацепції та займалась іншими організаційними питаннями.

Під час санкціонованого обшуку у приміщенні салону поліцейські вилучили грошові кошти в сумі десять тисяч гривень, мобільні телефони, засоби контрацепції, фалоімітатори, а також два пістолети без дозвільних документів.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.303 (сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією) КК України. Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років. Наразі вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу для сутенера та адміністратора салону.

Окрім того, у салоні поліцейські викрили повій, які раніше вже притягувались до адміністративної відповідальності за заняття проституцією, а саме надавали сексуальні послуги за грошову винагороду у нічних клубах. На цей раз дівчат також притягнули до адміністративної відповідальності.

Вирок зловмисниці ухвалив Червонозаводський районний суд Харкова.

За даними суду, вранці 15 червня 2017 року до жінки звернувся чоловік та домовився про те, що вона надасть йому послуги сексуального характеру за 1,5 тис. грн, а також познайомить з другою жінкою, яка також надасть йому інтимні послуги.

20 червня зловмисниця домовилася про надання зазначених послуг із подругою. У цей же день порушниця звела чоловіка та подругу в одному з готелів Харкова, після чого вони вступили в інтимний зв’язок.

На суді жінка провину визнала.

Суд також визнав її винною у скоєнні злочину за ч.1 ст.302 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Ну і апогеєм вказаної вакханалії була заява першого заступника Голови Національної поліції України Вадима Трояна, який зазначив: “Вообще же проституцию у нас, считаю, надо легализовать ибо сама борьба с ней невозможна, это признали во многих странах. Другое дело, что законодатель должен тщательно проработать вопрос легализации, чтобы все было по закону”.

Як любив говорити генералісимус Суворов: “Якщо ти не можеш запобігти неподобство, потрібно його очолити”. Або як свідчить давнє правило: “Не можеш перемогти – очоль”. Можливо пан Троян і правий.

Сьогодні проституція вважається аморальною і, за українським законодавством, протиправною. Але давайте трохи заглибимося в історію. Понад століття тому, наприклад, ситуація в Україні була інакшою.

У ХІХ столітті Волинь перебувала у складі Російської імперії. Спочатку проституція тут була заборонена, але згодом імператор вирішив скористатися правилом: “Якщо не можеш перемогти ворога, очоль його”. Всередині століття проституцію в Російській імперії було легалізовано.

Держава стала сама контролювати проституцію. Повіям надали спеціальні квитки, розподілили їх на категорії, ввели вікові обмеження. Але на кінець століття ситуація почала виходити з-під контролю. Видавали нові укази. У 1903 році Міністр внутрішніх справ Зінов’єв видав циркуляр про нагляд за міською проституцією. Пропонувалося два види контролю: санітарний та поліцейський.

Передбачався жорсткий контроль за реєстрацією повій, їхніми періодичними медоглядами та лікуванням. Передбачали створити так звану “Врачебно-Полицейскую” комісію. Роль поліції – суто у нагляді за дотриманням обов’язку періодичного огляду. Та цікаво те, що луцькі посадовці під час ухвалення рішень намагалися забезпечити честь і гідність представниць професії. Більше того, забороняли дії, які можуть їх дискредитувати.

Коли в місто прийшли поляки, лікування жінок у лікарнях припинилося. Проте вони не були залишені напризволяще. Їх відправили лікуватися у Варшаву. А в 1936 році для повій ухвалили нові правила. Правда, вони мало відрізнялися від тих, які прийняли ще за царя.

Що ж до теперішнього часу, то в Україні були спроби легалізувати проституцію. Тільки ледащий або людина, яка взагалі не слідкує за політичними новинами, не цікавилась проектом закону № 3139 від 18.09.2015 року про регулювання проституції та діяльності секс-закладів.

Згодом автор цього законопроекту, народний депутат України Немировський Андрій Валентинович відкликав його. Як повідомили у прес-службі УНІАН, за словами пана Немировського, метою законопроекту було привернення уваги суспільства до того, що влада у розпалі реформ та партійних і місцевих політичних баталій взагалі не приділяє увагу такому ганебному явищу як проституція, яка є формою торгівлі людьми. За словами Немировського: “В Україні проституція і сутенерство “кришуються” правоохоронцями, сотні українських дівчат вивозяться за кордон, а правоохоронці заплющують на це очі. Внесення цього законопроекту було провокативним. Але це моя свідома позиція, щоб привернути до цього ганебного явища увагу суспільства та розпочати широку дискусію у владних коридорах щодо необхідності посилення боротьби з торгівлею людьми, сутенерством, розповсюдженням ВІЛ-інфекції та іншими негативними явищами, що супроводжують проституцію. Але, щоб не провокувати суспільний конфлікт, я відкликаю поданий законопроект. У той же час це не означає, що у подальшій діяльності я відмовляюся від боротьби проти торгівлі людьми, сексуальної експлуатації та інших злочинів”, – заявив депутат.

Не зважаючи на зазначене депутатом, все ж таки хочу виділити позитивні моменти вказаного проекту закону. Цей закон регулює відносини, пов’язані з діяльністю повій, секс-закладів та соціальні гарантії  повій. Також в ньому наведено ряд визначень, які раніше науково ніхто навіть не намагався сформувати, а саме:

• послуги інтимного характеру – еротичний, порнографічний показ, демонстрація особою тіла іншій особі на платній основі;
• повія – фізична особа-підприємець, яка надає послуги інтимного характеру, виконує статевій акт з іншою особою на платній основі;
• проституція – вид підприємницької діяльності, метою якого є надання послуг інтимного характеру, вжиття особою дій чи заходів, які роблять її доступною, для виконання статевого акту дій з іншою особою на платній основі;
• секс-заклад – юридична особа, де повії надають послуги інтимного характеру, виконують статеві акти з іншими особами на платній основі.

На мою думку, поняття розкриті просто і можуть бути зрозумілі всім громадянам

Разом з тим в законі чітко визначені обов’язки повії, що не може не радувати звичайного середньостатистичного споживача зазначених послуг.

Відповідно до проекту закону повія зобов’язана:

1. Проходити в установленому законодавством порядку попередній та періодичний медичний огляд;
2. Дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я особи із якою виконує статевий акт;
3. Повія надає послуги інтимного характеру, виконує статевий акт з іншою особою на платній основі за взаємним бажанням;
4.  Повія може надавати послуги інтимного характеру, виконувати статевий акт з іншою особою на платній основі у секс-закладі.

Водночас проектом закону чітко визначається і регламентується діяльність секс закладів рядом вимог та правил, а саме:

1. Забороняється відвідувати секс-заклади особам, які не досягли 18 років.

2. При вході до секс-закладу власник секс-закладу або уповноважена ним особа зобов’язана ідентифікувати відвідувача секс-закладу шляхом пред’явлення нею документа, що посвідчує особу, із зазначенням дати народження.

3. Правила відвідування секс-закладу розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина.

Більш того, вказаним проектом закону встановлюються соціальні гарантії повії, а саме те, що держава сприяє розвитку секс-закладів, вживає заходів підвищення іміджу праці повій, сприяє діяльності професійних спілок та громадських організацій у сфері проституції, діяльності секс-закладів. А також, що є не менш важливим для самих повій є те, що вони користуються усіма соціальними гарантіями, що передбачені Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства.

Що ж до суспільної думки, то на теперішній час вони розділилися на за і проти, ну і також на тих, кому все одно.

Давайте спробуємо розглянути цю ситуацію з всіх сторін.

Певна частина суспільства, яка висловлювалася проти законопроекту вважала його аморальним. Інша частина вважала, що проконтролювати вказані у законопроекті вимоги неможливо. Також висловлювалися тезиси щодо відмови самих повій та їхніх “босів” переходити на законну основу їхнього функціонування, виконувати всі вимоги, а найголовніше здійснювати відрахування до бюджету в якості звичайних податків, які ми з вами платимо на регулярній основі.

З іншого боку, а саме з того, з якого підтримували легалізацію, проводилися аналогії з Нідерландами, Швецією, Данією, Німеччиною, Латвією, де проституція легалізована та стала абсолютно звичайною діяльністю, яка між тим, офіційно приносить чималі кошти. Так, наприклад, річний оборот секс-індустрії в Нідерландах оцінюється в 625 млн. євро.

Що стосується людей, які займають нейтральну позицію, то на мою думку, ця позиція залишається до того часу, поки ситуація не зміниться. Наприклад, якщо проституцію легалізують і в Києві, з’явиться перший легальний “цивільний публічний дім”, в результаті діяльності якого потечуть гроші до державного бюджету та держава зможе підвищити пенсії або заробітні плати в бюджетній сфері, то люди яким все одно займуть “табори, які за”, або якщо даний будинок не буде вписуватись в рамки нормального в головах громадян, то “табори, які проти”, і я в цьому впевнений.

Давайте просто підсумуємо вищевказане.

Те, що в Україні функціонує цілий тіньовий ринок проституції – це факт. Те, що внаслідок функціонування даного ринку до бюджету потрапляє рівно нічого, ну окрім штрафів за займання проституцією –  факт. Те, що “публічні дома” або “публічні квартири” є практично в кожному місті та практично в будь-яких його закутках – факт. Частина людей, яка читає цю статтю, один чи більше разів користувалася послугами найдревнішої професії – факт.

З іншого боку проект закону про регулювання проституції та діяльності секс-закладів, на мою думку і думку багатьох, не досконалий і потребує певних допрацювань.

Разом з тим даний законопроект повністю іде в розріз ст. 302 КК України, а саме створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти. В диспозиції статті зазначено, що створення місць розпусти – це дії, завдяки яким певний об’єкт починає використовуватися для розпусти (безладних статевих зв’язків, групових сексуальних дій, проституції). Під утриманням місць розпусти розуміється забезпечення функціонування вказаних місць, а саме: підбір бажаючих скористатися цими місцями для розпусти, фактичне надання приміщення іншому об’єкта для розпусти, підтримання об’єкта в стані придатності для використання як місця розпусти (оплата комунальних по слуг, охорона, прибирання).

А отже, ігнорувати закони, які є чинними неможливо, бо як ми знаємо “Dura lex, sed lex”, що означає закон суворий, але це закон, тобто який би не був закон його треба виконувати. І спочатку треба врегульовувати питання щодо декриміналізації та адаптації законодавства під певні ініціативи.

Не дивлячись на всі встановлені юридичні проколи та не всебічний підхід при написані законопроекту про регулювання проституції та діяльності секс-закладів, ідея його все ж таки залишається зрозумілою.

На мою думку в тандемі з даною ініціативою, треба запроваджувати більш жорсткі санкції до суб’єктів, які не виконують вказані раніше вимоги законопроекту. Разом з тим, впроваджувати спеціальні контролюючі державні органи або спеціальні відділи у вже існуючих органах, які будуть цю всю полуничку контролювати.

Але найголовнішим аспектом є те, що суспільство, мабуть, ще не готове для кардинальних змін в світосприйнятті, а також власникам домів розпусти та самим повіям просто не вигідно виходити з тіні, з огляду на сплату податків для перших, та з огляду на відкритість діяльності для других.

На мою думку тільки час зможе відповісти нам на питання: “Чи матимуть повії трудові книжки?”

“Проституція в Україні, так як і мабуть в будь-якій іншій країні буде „жити“, і нікуди від цього не дітись. Проте у разі легалізації проституції, навіть для самої країни, були б лише плюси! Збір податків до державної скарбниці, так як ось в Німеччині проституція цілком легальний бізнес, в них ВВП складається з 5% з проституції! Плюс і для людей безпечніше буде, оскільки якщо це буде легальна робота, вони змушені будуть проходити медичну комісію, цим самим будь-хто хто користуватиметься цими послугами буде убезпечений від різних неприємних захворювань! Дякую за увагу, надіюсь не я один такої думки!” — йдеться у петиції.

Петиція набрала 21 підпис після того, як її опублікували 27 травня.

На сервісі петицій офіційного інтернет-представництва Президента України опублікували петицію з пропозицією визнати моржів особистостями і заборонити змушувати їх виступати в дельфінаріумах.