<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Провідна неділя &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<atom:link href="https://ukr-live.com/news/tag/providna-nedilya/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<description>Новини - Аналітика - Обговорення !</description>
	<lastBuildDate>Sun, 26 Apr 2020 05:01:18 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.10</generator>

<image>
	<url>https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/05/cropped-ukraine_flag_by_chokorettomilkku-d7j8tz2-160x160.png</url>
	<title>Провідна неділя &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Провідна неділя: традиції та головні заборони цього дня</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/87887?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=providna-nedilya-tradycziyi-ta-golovni-zaborony-czogo-dnya</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 26 Apr 2020 06:09:43 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Важливо]]></category>
		<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[заборони]]></category>
		<category><![CDATA[Провідна неділя]]></category>
		<category><![CDATA[традиії]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukraine-live.com/?p=87887</guid>

					<description><![CDATA[Провідна неділя у 2020 році випадає на 26 квітня – у першу неділю після Великодня. Про це пише 24tv.ua. Обряди та звичаї у поминальні дні За традиціями, на Великдень Бог відпускає душі померлих на&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Провідна неділя у 2020 році випадає на 26 квітня – у першу неділю після Великодня.</strong></p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-87888 aligncenter" src="https://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2020/04/svichka-e1491649893228-1280x720-1-800x450.jpg" alt="" width="800" height="450" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2020/04/svichka-e1491649893228-1280x720-1-800x450.jpg 800w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2020/04/svichka-e1491649893228-1280x720-1-1024x576.jpg 1024w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2020/04/svichka-e1491649893228-1280x720-1.jpg 1280w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p>
<p>Про це пише 24tv.ua.</p>
<p>Обряди та звичаї у поминальні дні<br />
За традиціями, на Великдень Бог відпускає душі померлих на землю. Впродовж тижня після Великодня заведено виставляти на вікно запалену свічку, щоб душі знайшли дорогу додому, а також кілька крашанок, щоб задовільнити їхній голод. А в поминальну неділю душі повертаються назад на небо. От родичі і приходять на цвинтар попрощатися. А якщо в цей день іде дощ, то якась із душ ніби-то плаче через те, що Господь її не відпустив за гріхи.</p>
<p>Але насправді традиція проводів з’явилася раніше від християнства і має язичницькі корені. Тоді, за язичницькими традиціями, поминали родичів у період весняного відновлення природи. В ті часи це дійство символізувало колообіг “життя-смерть-життя”. Вважалося, що спільна із покійними трапеза живим додавала впевненості у сьогоденні, а мертвим допомагала заспокоїти дух.</p>
<p>Коли ця традиція перекочувала до християнства, її дещо змінили. Почали відспівувати молитви не тільки в церквах, але й на цвинтарі. Освячували їжу, а вже тоді, біля могил, ділилася свяченою трапезою. Серед особливих страв виокремлюють: паску (можна залишити освячену ще з Великодня), книші, коливо, пироги, фарбували нову порцію крашанок.</p>
<p>Ще за язичництва господиня, окрім колива, у ці дні готувала страви, які особливо любили померлі при житті. Усі зносили їжу на кладовище, стелили скатертини між могил і ділились між собою стравами.</p>
<p>Що можна і не можна робити у поминальний тиждень?<br />
Споживати принесені наїдки на кладовищах продовжують і зараз, вже і в християнстві. Тільки от церква не рекомендує цього робити.</p>
<p>Священники наполягають на тому, що завдання людей під час Радуниці – не наїдатися й напиватися на цвинтарі, а потім ще й залишати наїдки на могилах. Адже це все можуть розтягнути дикі звірі, пташки, безпритульні собаки. Ні, християни мають ділитися з тими, хто потребує. Тому краще віддати кілька пасочок у притулок для бездомних людей.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Провідна неділя: прикмети та традиції</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/36141?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=providna-nedilya-prikmeti-ta-traditsiyi</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 15 Apr 2018 12:03:15 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[обряди]]></category>
		<category><![CDATA[Провідна неділя]]></category>
		<category><![CDATA[традиції]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=36141</guid>

					<description><![CDATA[Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першу після Великодня неділю. А другий&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першу після Великодня неділю. А другий тиждень після Пасхи називають поминальним тижнем.</strong></p>
<p><img decoding="async" class="size-full wp-image-36142 aligncenter" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/04/807740_1665156.jpg" alt="" width="620" height="387" /></p>
<p>Провідна неділя в 2018 році випадає на 15 квітня – у першу неділю після Великодня 2018. Одне з цих всіх найменувань вважається церковним – йдеться про Томину або Фомину неділю. У писанні йдеться, що один із апостолів, Фома, не повірив у Воскресіння Христа.</p>
<p>Не повірю, доки не вложу моїх пальців у Його рани, – сказав апостол.</p>
<p>І тільки після перевірки, він переконався, що Ісус воскрес. Тому весь наступний тиждень, як і останній сьомий день після вознесіння, вважається Фоминим.</p>
<p>Обряди та звичаї у поминальні дні<br />
Традиції розказують, що на Великдень Бог відпускає душі померлих на землю. До речі, прийнято впродовж тижня після Великодня виставляти на вікно запалену свічку, щоб душі знайшли дорогу додому, а також кілька крашанок, щоб задовільнити їхній голод. А в поминальну неділю душі повертаються назад на небо. От родичі і приходять на цвинтар попрощатися. А якщо в цей день іде дощ, то якась із душ ніби-то плаче через те, що Господь її не відпустив за гріхи.</p>
<p>Але насправді традиція проводів з&#8217;явилася раніше від християнства і має язичницькі корені. Тому певний час ревні християни активно боролися із таким обрядом. Хоча з часом все ж таки поминальна неділя органічно вписалася у релігійний цикл Великодніх свят.</p>
<p>Радуниця, як ще називають Томину неділю, згадується ще у давньоруських літописах:</p>
<p>На другой неделе во вторникь на заутріе по Радонице.</p>
<p>Тоді, за язичницькими традиціями, поминали родичів у період весняного відновлення природи. В ті часи це дійство символізувало колообіг &#8220;життя-смерть-життя&#8221;. Вважалося, що спільна із покійними трапеза живим додавала впевненості у сьогоденні, а мертвим допомагала заспокоїти дух.</p>
<p>Коли ця традиція перекочувала до християнства, її дещо змінили. Почали відспівувати молитви не тільки в церквах, але й на цвинтарі. Освячували їжу, а вже тоді, біля могил, ділилася свяченою трапезою. Серед особливих страв виокремлюють: паску (можна залишити освячену ще з Великодня), книші, коливо, пироги, фарбували нову порцію крашанок.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Коливо – це поминальна страва, яку готують не тільки на Провідки, але і на поминки по тільки-но померлому родичу. Зазвичай його готують як кутю. Але ще поливають ситою з меду або цукрового сиропу (мед, або цукор, розведені водою – &#8220;24&#8221;), а потім зверху з родзинок викладають хрестик. Коливо в деяких регіонах України ще називають сито, або канун. Ця страва також має язичницьке коріння, як і сам обряд Гробків, та і Пасхи загалом.</p>
<p>Ще за язичництва господиня, окрім колива, у ці дні готувала страви, які особливо любили померлі при житті. Усі зносили їжу на кладовище, стелили скатертини між могил і ділились між собою стравами.</p>
<p>Що можна і не можна робити у поминальний тиждень?<br />
Споживати принесені наїдки на кладовищах продовжують і зараз, вже і в християнстві. Тільки от церква не рекомендує цього робити.</p>
<p>Священики наполягають на тому, що завдання людей під час Радуниці – не наїдатися й напиватися на цвинтарі, а потім ще й залишати наїдки на могилах. Адже це все можуть розтягнути дикі звірі, пташки, безпритульні собаки. Ні, християни мають ділитися з тими, хто потребує. Тому краще віддати кілька пасочок, наприклад, у геріатричний центр, або у притулок для бездомних людей.</p>
<p>І, найголовніше, що церква забороняє робити на Провідну неділю та в поминальний тиждень – споживати алкогольні напої на цвинтарі, чим українці часто, навпаки, зловживають.</p>
<p>Традиції поминальної неділі у регіонах України<br />
У деяких містах і селах це роблять взагалі в понеділок одразу після Великодня. Спочатку в церквах проводять спеціальні служби, а потім на цвинтарі збираються родичі. Але, як стверджують самі священнослужителі, це зумовлено скоріше зручністю. Адже на Пасху в українців є три вихідних, і вони можуть собі дозволити приїхати до рідних на кладовище без відгулів на роботі.</p>
<p>Окрім цього, на Галичині та Центральній Україні немає звичаю накривати стіл на цвинтарі. Зате службу часто правлять одразу на цвинтарі у місцевій капличці, після чого священик окроплює могили.</p>
<p>А от на Півдні, Поліссі і Закарпатті прийнято встановлювати в цей день столи і лавки біля могил родичів і збиратись там за наїдками всією родиною. А напередодні обов&#8217;язково приїжджають і прикрашають могилки, наводять чистоту. Вінки на поминальні дні купують заздалегідь, але встановлюють їх на могили вже в неділю. Також на Півдні залишають скибочку хліба, яку перед тим посипають сіллю. Вважається, що так годують душі померлих.</p>
<p>На Покутті, Гуцульщині і Буковині прийнято давати за &#8220;поману&#8221;. &#8220;Помана&#8221; – це калач. У дарну неділю його дають разом зі свічкою якійсь людині. Важливо, щоб свічка була запалена. Якщо страву віддають родичу, то додається ще хустина. Якщо ж просто знайомому – носовичок. Разом із обрядом дарування промовляють: &#8220;Це тобі за &#8220;поману&#8221; – за Петра&#8221;. А отримувач відповідає: &#8220;Най Бог прийме&#8221;.</p>
<p>На Півдні, до речі, теж існує подібна традиція у поминальні дні. Тільки дають будь-що їстівне. І говорять: &#8220;Пом&#8217;яніть раба Божого, Валерія&#8221;. А відповідають тоді: &#8220;Царство небесне рабу Божому, Валерію&#8221;.</p>
<p>Релігієзнавці стверджують, що поминальна неділя завжди була особливою. В цей день люди можуть не тільки згадати усіх своїх родичів, але і духовно поєднатися з ними, насититись позитивною енергією і силами для подальшого життя і втілення своїх планів. Тому пропускати можливість вшанувати пам&#8217;ять близьких – не варто.</p>
<p>Прикмети Провідної неділі<br />
Деякі люди, особливо старше покоління, вірять у прикмети і повір&#8217;я, з якими пов&#8217;язаний цей день.</p>
<p>Вважалося, що якщо незаміжня дівчина чи холостий хлопець не буде брати участь в бенкеті, доля обізлитися, а удача відвернеться. І сидіти йому/їй бурлакою/дівицею до наступного року.</p>
<p>Для поліпшення матеріального становища і стану здоров&#8217;я господині обмивали ікони джерельною водою, яку не виливали, а зберігали до свята. Вранці на Провідну неділю все сімейство умивалось цією водою. Причому старші завжди вмивали спочатку молодших домочадців, а потім і себе. Вважалося, що водиця з ікон здатна зміцнити здоров&#8217;я і поправити фінансове становище.</p>
<p>Люди вірили, що довге і щасливе життя їм могли дарувати молитви, прочитані вранці на Провідну неділю. Причому молитви повинні бути звернені не тільки до Господа, але і до своїх померлих родичів, які на тому світі попросять за своїх рідних.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Традиції, звичаї та заборони: як правильно провести Провідну неділю</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/36034?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=traditsiyi-zvichayi-ta-zaboroni-yak-pravilno-provesti-providnu-nedilyu</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 13 Apr 2018 03:00:13 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[обряди]]></category>
		<category><![CDATA[Провідна неділя]]></category>
		<category><![CDATA[традиції]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=36034</guid>

					<description><![CDATA[Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першу після Великодня неділю. А другий&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першу після Великодня неділю. А другий тиждень після Пасхи називають поминальним тижнем, пише 24 канал.</strong></p>
<p><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-36035" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/04/Kolovo-e1523547437899.jpg" alt="" width="600" height="417" /></p>
<p>Провідна неділя в 2018 році випадає на 15 квітня – у першу неділю після Великодня 2018. Одне з цих всіх найменувань вважається церковним – йдеться про Томину або Фомину неділю. У писанні йдеться, що один із апостолів, Фома, не повірив у Воскресіння Христа.</p>
<p>“Не повірю, доки не вложу моїх пальців у Його рани”,– сказав апостол.</p>
<p>І тільки після перевірки, він переконався, що Ісус воскрес. Тому весь наступний тиждень, як і останній сьомий день після вознесіння, вважається Фоминим.</p>
<p><strong>Обряди та звичаї у поминальні дні.</strong> Традиції розказують, що на Великдень Бог відпускає душі померлих на землю. До речі, прийнято впродовж тижня після Великодня виставляти на вікно запалену свічку, щоб душі знайшли дорогу додому, а також кілька крашанок, щоб задовольнити їхній голод. А в поминальну неділю душі повертаються назад на небо. От родичі і приходять на цвинтар попрощатися. А якщо в цей день іде дощ, то якась із душ ніби-то плаче через те, що Господь її не відпустив за гріхи.</p>
<p><strong>Що робити у поминальні дні?</strong> Але насправді традиція проводів з’явилася раніше від християнства і має язичницькі корені. Тому певний час ревні християни активно боролися із таким обрядом. Хоча з часом все ж таки поминальна неділя органічно вписалася у релігійний цикл Великодніх свят.</p>
<p>Радуниця, як ще називають Томину неділю, згадується ще у давньоруських літописах:</p>
<p>“На другой неделе во вторникь на заутріе по Радонице”.</p>
<p>Тоді, за язичницькими традиціями, поминали родичів у період весняного відновлення природи. В ті часи це дійство символізувало колообіг “життя-смерть-життя”. Вважалося, що спільна із покійними трапеза живим додавала впевненості у сьогоденні, а мертвим допомагала заспокоїти дух.</p>
<p>Коли ця традиція перекочувала до християнства, її дещо змінили. Почали відспівувати молитви не тільки в церквах, але й на цвинтарі. Освячували їжу, а вже тоді, біля могил, ділилася свяченою трапезою. Серед особливих страв виокремлюють: паску (можна залишити освячену ще з Великодня), книші, коливо, пироги, фарбували нову порцію крашанок.</p>
<p><strong>Що брати на кладовище у поминальні дні?</strong></p>
<p>Коливо – це поминальна страва, яку готують не тільки на Провідки, але і на поминки по тільки-но помеpлому родичу. Зазвичай його готують як кутю. Але ще поливають ситою з меду або цукрового сиропу (мед, або цукор, розведені водою ), а потім зверху з родзинок викладають хрестик. Коливо в деяких регіонах України ще називають сито, або канун. Ця страва також має язичницьке коріння, як і сам обряд Гробків, та і Пасхи загалом.</p>
<p>Ще за язичництва господиня, окрім колива, у ці дні готувала страви, які особливо любили помеpлі при житті. Усі зносили їжу на кладовище, стелили скатертини між могил і ділились між собою стравами.</p>
<p><strong>Що можна і не можна робити у поминальний тиждень?</strong></p>
<p>Споживати принесені наїдки на кладовищах продовжують і зараз, вже і в християнстві. Тільки от церква не рекомендує цього робити.</p>
<p>Священики наполягають на тому, що завдання людей під час Радуниці – не наїдатися й напиватися на цвинтарі, а потім ще й залишати наїдки на могилах. Адже це все можуть розтягнути дикі звірі, пташки, безпритульні собаки. Ні, християни мають ділитися з тими, хто потребує. Тому краще віддати кілька пасочок, наприклад, у геріатричний центр, або у притулок для бездомних людей.</p>
<p>І, найголовніше, що церква забороняє робити на Провідну неділю та в поминальний тиждень – споживати алкогольні напої на цвинтарі, чим українці часто, навпаки, зловживають.</p>
<p><strong>Традиції поминальної неділі у регіонах України</strong></p>
<p>У деяких містах і селах це роблять взагалі в понеділок одразу після Великодня. Спочатку в церквах проводять спеціальні служби, а потім на цвинтарі збираються родичі. Але, як стверджують самі священнослужителі, це зумовлено скоріше зручністю. Адже на Пасху в українців є три вихідних, і вони можуть собі дозволити приїхати до рідних на кладовище без відгулів на роботі.</p>
<p>Окрім цього, на Галичині та Центральній Україні немає звичаю накривати стіл на цвинтарі. Зате службу часто правлять одразу на цвинтарі у місцевій капличці, після чого священик окроплює мoгили.</p>
<p>А от на Півдні, Поліссі і Закарпатті прийнято встановлювати в цей день столи і лавки біля моoгил родичів і збиратись там за наїдками всією родиною. А напередодні обов’язково приїжджають і прикрашають могилки, наводять чистоту. Вінки на поминальні дні купують заздалегідь, але встановлюють їх на могили вже в неділю. Також на Півдні залишають скибочку хліба, яку перед тим посипають сіллю. Вважається, що так годують душі померлих.</p>
<p>На Покутті, Гуцульщині і Буковині прийнято давати за “поману”. “Помана” – це калач. У дарну неділю його дають разом зі свічкою якійсь людині. Важливо, щоб свічка була запалена. Якщо страву віддають родичу, то додається ще хустина. Якщо ж просто знайомому – носовичок. Разом із обрядом дарування промовляють: “Це тобі за “поману” – за Петра”. А отримувач відповідає: “Най Бог прийме”.</p>
<p>На Півдні, до речі, теж існує подібна традиція у поминальні дні. Тільки дають будь-що їстівне. І говорять: “Пом’яніть раба Божого, Валерія”. А відповідають тоді: “Царство небесне рабу Божому, Валерію”.</p>
<p>Релігієзнавці стверджують, що поминальна неділя завжди була особливою. В цей день люди можуть не тільки згадати усіх своїх родичів, але і духовно поєднатися з ними, насититись позитивною енергією і силами для подальшого життя і втілення своїх планів. Тому пропускати можливість вшанувати пам’ять близьких – не варто.</p>
<p><strong>Прикмети Провідної неділі</strong></p>
<p>Деякі люди, особливо старше покоління, вірять у прикмети і повір’я, з якими пов’язаний цей день.</p>
<p>Вважалося, що якщо незаміжня дівчина чи холостий хлопець не буде брати участь в бенкеті, доля обізлитися, а удача відвернеться. І сидіти йому/їй бурлакою/дівицею до наступного року.</p>
<p>Для поліпшення матеріального становища і стану здоров’я господині обмивали ікони джерельною водою, яку не виливали, а зберігали до свята. Вранці на Провідну неділю все сімейство умивалось цією водою. Причому старші завжди вмивали спочатку молодших домочадців, а потім і себе. Вважалося, що водиця з ікон здатна зміцнити здоров’я і поправити фінансове становище.</p>
<p>Люди вірили, що довге і щасливе життя їм могли дарувати молитви, прочитані вранці на Провідну неділю. Причому молитви повинні бути звернені не тільки до Господа, але і до своїх померлих родичів, які на тому світі попросять за своїх рідних.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
