Проєкт анонсувала ГО «EdCamp Ukraine».

Мета проєкту «ПОВІР» – безоплатно допомагати українським ученицям і учням середньої та старшої школи виявляти і надолужувати індивідуальні освітні втрати, скорочувати освітні розриви.

Залучені вчителі будуть мати професійний розвиток і обмін досвідом, методичний супровід, а також достойну грошову винагороду, оформлену офіційно.

«Ми закладаємо в нього колосальну віру в кожну дитину, її здатність впоратися з викликами і дати раду проблемам. Ця віра є основою стійкісного підходу», — кажуть організатори.

Подати заявку можна до 1 серпня за посиланням. Терміни проведення конкурсного набору: з 15 серпня до 15 вересня 2023 року. Він передбачає співбесіду та виконання фахового завдання (предметна та методична складові).

Така тенденція є тривожною і потенційно небезпечною, і має бути докорінно змінена. Про це йдеться у Резолюції, яку підготували Професійна асоціація екологів за результатами екологічного форуму, який відбувся у Києві.

Щоб змінити небезпечну тенденцію, екологи закликали президента Володимира Зеленьського оголосити 2022 рік – Роком екологічної свідомості та екотрансформації, і невідкладно розпочати імплементацію Директиви 2010/75/ЄС, яка була успішно реалізована в країнах ЄС.

«Попередні спроби врегулювати дане питання завершилися відхиленням законопроекту № 4167 та стали свідченням, що країна через інструмент депутатського корпусу, не дивлячись на матеріальну і моральну підтримку ЄС, не виявляє бажання формувати систему сталого та раціонального використання природних ресурсів, застосовувати найкращі технології», – підкреслюється у резолюції.

Наразі, нагадують екологи, у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти, спрямовані на впровадження Директиви 2010/75/ЄС: проект Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення (№ 6004 від 07.09.2021), проект про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№ 6004-1 від 07.09.2021, альтернативний), та проєкт про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (№ 6004-2). Проте жоден із законопроектів не вирішує проблеми з промисловим забрудненням у повній мірі, а два з цих проектів несуть потенційні ризики для України.

«З аналізу вказаних проєктів складається стійке враження, що дії окремих народних обранців націлені не на реальні реформи, а на продукування законодавчого спаму. Деякі з ініціатив копі-пейст на старий проєкт, який вже тричі був провалений в раді, а інші – зосереджуються на популістських лозунгах, що не мають інструментарію реалізації, вкотре цинічно використовуючи «конституційні права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля», – наголошують екологи.

На їхнє переконання, із зазначених проєктів більше за інші відповідає вказаним критеріям альтернативний проект про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№ 6004-1 від 07.09.2021).

«Цей проєкт передбачає спільні дії як держави щодо створення необхідних умов для впровадження найкращих доступних технологій, так і суб’єктів господарювання – щодо виконання цих умов. Він також передбачає спільний перехідний період впровадження – як для держави, так і для бізнесу з прив’язкою, у т.ч., до економічних показників і можливостей держави», – пояснюють екологи.

Нагадаємо, голосування по проекту закону № 4167 про промислове забруднення депутати тричі провалили: документ містив нездійсненні терміни модернізації підприємств, а також суттєво завищені зобов’язання, які Україна не зможе виконати. Крім того, експерти попереджали про значні корупційні ризики, які потенційно несуть окремі норми проекту.