В Україні хочуть створити службу, яка перевірятиме психічне здоров’я всіх працівників
Роботодавців можуть зобов’язати створити службу охорони психічного здоров’я для працівників. Поки що пропонується створювати такі служби там, де працюють від 50 осіб. Ініціативу пропонує група нардепів. Крім того, зазначається, що в Україні близько 10 мільйонів людей мають ризик психічних розладів від легких до важких, — про це розповіли в ВООЗ.

Проблема загострюється з наближенням зими.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні близько 10 млн людей мають ризик психічних розладів, і з наближенням зими проблема загострюється.
Про це сказав директор Європейського регіонального бюро ВООЗ доктор Ганс Клюге на пресконференції в Укрінформі.

“Одне із занепокоєнь щодо зими – це ризик збільшення кількості проблем з психічним здоровʼя. За нашими оцінками, майже 10 млн людей в Україні мають ризик психічних розладів, від легких до важких. З наближенням третьої річниці війни такі виклики лише зростають, і усвідомлення того, що наближається зима, може тільки загострити ситуацію”, – сказав Клюге.

За його словами, Національна програма з підтримки психічного здоровʼя, яка впроваджується під патронатом першої леді Олени Зеленської за підтримки ВООЗ, швидко розширюється, але попит все ще переважає пропонування.

Директор ЄБР ВООЗ наголосив, що з наближенням третьої річниці повномасштабної війни в Україні, в умовах, коли проходження зимового сезону може бути надскладним, основний фокус має бути на охорону здоровʼя і посилення реагування на відновлення. На сьогодні ВООЗ підтвердила близько 2000 атак на українські лікарні, медпрацівників та пацієнтів.

Водночас цілеспрямовані російські атаки на українську енергосистему створюють низку ризиків узимку, ставлячи під загрозу, зокрема, зберігання та розповсюдження вакцин, систему водопостачання. “Це (проблеми з енергопостачанням – ред.) може призвести до різної кількості захворювань, адже відсутність системи опалення та вентиляції взимку може сприяти зростанню інфекцій, від грипу до ковіду”, – сказав Клюге.

Він зазначив, що ВООЗ сприяє встановленню у медзакладах України генераторів та іншого критичного обладнання.

“Нещодавно ми запустили новий теплопункт у Чугуївській лікарні у Харківській області – це заклад поблизу передової лінії фронту, який сильно постраждав у 2022 році. Це лише одне з 15 подібних місць обігріву, які ВООЗ встановлює у 8 областях України”, – сказав директор ЄБР ВООЗ.

Ще однією загрозою в умовах повномасштабної війни та гуманітарної кризи, за його словами, є антибіотикорезистентність. “Оскільки війна в Україні затягується, а поранені потребують термінового лікування, зростає занепокоєння щодо резистентності (бактерій – ред.) до ліків через можливе зловживання і неналежне використання антибіотиків. Ми знаємо про випадки, коли рани не загоюються через резистентність до антибіотиків”, – сказав Клюге.

За його словами, безперервний моніторинг стійкості бактерій до ліків є ключем до вирішення цієї проблеми. Зараз в Україні близько 100 лабораторій здійснюють епіднагляд та контроль за цим.

Своєю чергою голова Представництва ВООЗ в Україні доктор Ярно Хабіхт наголосив, що питання опалення та водопостачання є основними з огляду на наближення зими. “Потрібно проводити належний епіднагляд за захворюваннями, що поширюються з водою, і підвищувати обізнаність населення щодо того, як захистити себе”, – сказав він.

Хабіхт наголосив на важливості забезпечення населення і закладів охорони здоровʼя водою у достатній кількості. “Ця тема викликає у нас занепокоєння і посідає одне з перших місць у нашому порядку денному”, – сказав він.

Представник ВООЗ зазначив, що попри постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру, в Україні 93% закладів охорони здоровʼя продовжують надавати меддопомогу. Водночас у низці регіонів, зокрема Херсонській, Харківській, Миколаївській областях, доступ до меддопомоги ускладнений.

Він також звернув увагу на те, що в прифронтових областях має бути достатня кількість медпрацівників.

Зазвичай, коли мова йде про найкращий вік про народження дітей, підкреслюється, що пізнє материнство загрожує проблемами зі здоров’ям – як жінки, так і маляти. Лікарі попереджають про зниження фертильності та вищий ризик вроджених вад у дітей “пізніх” мам. Також є гіпотеза щодо зв’язку віку матері та дитячого аутизму.

Проте якщо оцінювати благополуччя жінки та соціально-емоційний розвиток дитини, то тут перевага якраз у зрілих мам, стверджують експерти.

Про це пише The Huffington Post.

Результати дослідження, нещодавно проведеного в Данії, і в якому взяли участь приблизно 5 тисяч жінок, були опубліковані у виданні European Journal of Developmental Psychology.

Учені дійшли висновку, що старші мами рідше кричать на своїх дітей. Також вони менш схильні до застосування жорстких покарань. А їхні діти, в свою чергу, рідше мають емоційні та поведінкові порушення у віці 7 та 11 років. А от у 15 ця відмінність уже не спостерігається.

“Оцінюючи наслідки підвищення віку материнства, важливо враховувати як фізичні, так і соціально-психологічні за та проти”, – підкреслює автор дослідження, професор психології із Орхуського університету Діон Соммер.

Середньостатистичний вік народження першої дитини в Данії нині становить 30,9 року. І з 1985-го року кількість жінок, які стають мамами після 40, зросла вчетверо.

“Пізні” мами зазвичай мають фінансову стабільність та вищий рівень освіти. Часто вони також перебувають у стабільніших стосунках із батьком майбутньої дитини. Але, на думку вчених, на додачу до цього, значущим позитивним фактором є сам вік жінки.

“Ми знаємо, що з віком у людей збільшується еластичність психіки, вони стають толерантнішими до інших та краще почуваються в емоційному плані. Ось чому психологічна зрілість є поясненням, чому старші матері не так часто сварять і застосовують фізичні покарання щодо своїх дітей”, – зазначає Соммер.

На думку вчених, менш “задисципліноване” середовище – це здоровіше та щасливіше дитинство.

Як підкреслює видання, чимало дослідників мають переконливі аргументи на користь того, що народжувати дітей слід раніше. І головне те, що неможливо вивести універсальний рецепт здоров’я, щастя та благополуччя, котрий підійде кожній мамі та кожному маляті.

Нагадаємо, вчені досі не можуть дійти згоди щодо того, хто живе довше: люди, які мають дітей, або чайлдфі.

1. Солодкий смаколик нашвидку VS корисний сніданок

“Більшість людей не приділяють багато уваги тому, що з’їсти на сніданок. Якщо ваше основне паливо – прості вуглеводи… це не є ефективним джерелом енергії. Ви помітите, що дуже швидко зголоднієте і набагато швидше втомитеся”, – попереджає доктор Шенна Левін із Медичної школи Ікан гори Синай.

“Якщо вам бракує енергії на день, вам складніше підтримувати здорові психологічні установки”, – каже вона.

Коли ж сніданок ваш поживний та корисний, ви уникнете фізичного та психологічного “обвалу”, який був би у вас після жирного сендвіча або засолодкої вафлі.

Левін радить уранці їсти страви, багаті на протеїн та корисні жири, наприклад, овочеві чи фруктові смузі та горіхове масло або бутерброд із яйцем та авокадо. І не забувайте пити вдосталь води.

2. Список важливих справ у голові

Намагання втримати в голові все, що вам необхідно зробити за день, вганяє вас у стресс, усвідомлюєте ви це чи ні.

“Це однозначно займає місце в мозку, на що витрачається більше енергії”, – каже доктор Джон Торес із Гарвардської медичної школи.

Натомість він радить складати списки на папері або використовувати спеціальні застосунки з нагадуванняими, щоби не хвилюватися, що щось забудете.

3. Соцмережі в режимі 24/7

Завдяки Snapchat, Instagram та Facebook нам простіше підтримувати зв’язок із друзями, але не варто забувати, що соцмережі не здатні замінити живого спілкування, а іноді навіть витісняють із нашого життя “оффлайнові” відносини.

Слідкуйте, щоби у вас обов’язково був час, вільний від гаджетів, який ви проводитимете з рідними та друзями.

4. Маршрут “робоче крісло-авто-диван”

Нещодавнє дослідження показало, що фізичні вправи допомагають при лікуванні депресії. Торес радить обов’язково підібрати такий графік та форму тренувань, які будуть для вас зручними.

“Якщо вони впишуться в ваш стиль життя, це буде краще, ніж просто звеліти вам щодня по 20 хвилин ходити пішки на високій частоті серцебиття”, – зазначив лікар.

5. Вечірній “відбій” у різний час

Відсутність графіку сну позбавляє нас енергії та здатності зосереджуватися, також через це виробляється більше гормону стресу, кортизолу. Зі слів Тореса, чимало психічних хвороб пов’язані з нездоровими патернами сну, і вирішення проблем зі сном іноді може значно полегшувати їхні симптоми.

“Я рекомендую щонайменше вісім годин якісного, безперервного сну. Це означає відсутність стимуляції увечері – телефона чи телевізора – протягом години перед тим, як ви вкладаєтеся спати. Також допомагає уникати кофеїну та не займатися спортом надто пізно”, – каже Левін.

6. Ігнорування причини стресу

У цю пастку втрапити легко: коли ми настільки заклопотані, що не маємо ані хвилинки, щоби усвідомити та обміркувати, що нас тривожить та викликає негативні думки.

“В усіх нас у житті є речі, яких ми не в змозі контролювати, і які тримають нас у напрузі. Але присвятивши кілька хвилин на день тому, щоби поміркувати, що нас тривожить, спокійно усвідомити це та відпустити – така собі міні-медитація – ми зробимо так, що день здаватиметься набагато менш стресовим”, – упевнена Левін.

7. Відмова від хороших звичок, котрі вже принесли користь

“Часто коли люди почуваються добре, вони перестають робити речі, які помагають їм підтримувати фізичне та психологічне здоров’я. Вони такі щасливі, що забувають про ті маленькі речі, які довгий час для цього робили. Це – одна з найбільших причин відкату назад”, – зазначає Торес.

Зі слів лікаря, це може бути певний ранковий ритуал, спорт тощо. Навіть якщо ви впевнені, що тепер із вами все гаразд, тож більше це вам не потрібно, не кваптеся відмовлятися від звички, завдяки якій стали почуватися щасливішими та здоровішими.