<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Публікації &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<atom:link href="https://ukr-live.com/news/tag/publikatsiyi/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<description>Новини - Аналітика - Обговорення !</description>
	<lastBuildDate>Wed, 06 Sep 2017 15:44:19 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9</generator>

<image>
	<url>https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/05/cropped-ukraine_flag_by_chokorettomilkku-d7j8tz2-160x160.png</url>
	<title>Публікації &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Смертельна ДТП з політологами: кого втратила Україна</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/25402?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=smertelna-dtp-z-politologami-kogo-vtratila-ukrayina</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 07 Sep 2017 10:05:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[Аварії та ДТП]]></category>
		<category><![CDATA[Новини України]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=25402</guid>

					<description><![CDATA[У страшній аварії на Рівненщині загинули четверо українських політологів та журналіст. Україна втратила Олександра Маслака, Олексія Курінного, Олександра Ніканорова, Володимира Карагяура та Сергія Попова. Смертельна ДТП сталася у Рівненській області на світанку 6 вересня.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>У страшній аварії на Рівненщині загинули четверо українських політологів та журналіст. Україна втратила Олександра Маслака, Олексія Курінного, Олександра Ніканорова, Володимира Карагяура та Сергія Попова.</strong></p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class"aligncenter size-full wp-image-25403" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/09/861158.png" alt="" width="610" height="344" /></p>
<p>Смертельна ДТП сталася у Рівненській області на світанку 6 вересня. 5 пасажирів Opel загинули. Ними виявилися чотири політологи та журналіст. Попередня версія смертельного зіткнення – водій не впорався з керуванням на слизькій трасі і вилетів на зустрічну смугу, де врізався у вантажівку.</p>
<p>Згодом стало відомо, що чоловіки поверталися з Варшави, де були на міжнародній конференції із протидії гібридній війні. За кермом всю ніч був журналіст Володимир Карагяур.</p>
<p>Ким були і чим займалися загиблі, з&#8217;ясовували журналісти сайту &#8220;24&#8221;.</p>
<p>Олександр Маслак, політолог та викладач</p>
<p>Олександр Маслак закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та здобув ступінь кандидата філософських наук. Рік стажувався в Варшавському університеті. Працював старшим викладачем Центру гуманітарної освіти НАН України.</p>
<p>Він був відомий, як експерт широкого профілю, адже розумівся на історичних подіях світу та мав потужні знання українських реалій з часів Київської Русі.</p>
<p>Згодом пішов у політику та став членом Вищої Ради партії &#8220;Національний Корпус&#8221;. Проводив відкриті лекції для студентів. На Youtube є лекція про одного з провідних філософів 20-го століття Освальда Шпенглера і його працю &#8220;Присмерк Заходу&#8221;.</p>
<p>Маслак був частим гостем ефірів на українських телеканалах, аналізував останні події у політиці. Засуджував російську агресію та вболівав за успішність реформ в Україні.</p>
<p>Олексій Курінний, громадський діяч і викладач Могилянки</p>
<p>Олексій Курінний виступав за перейменування радянських назв в Україні</p>
<p>Олексій Курінний викладав у Національному університеті &#8220;Києво-Могилянська академія&#8221; та був керівником міжнародного центру захисту прав людини при академії. Олексій також очолював київську організацію &#8220;Просвіта&#8221;.</p>
<p>Виступав активним поборником протидії російській агресії, зокрема в інформаційній війні. Один зі шляхів бачив у перейменуванні радянських та російсько-імперських назв у Києві та в Україні в цілому.</p>
<p>Окремо займався дослідженнями стану сучасної української мови та проводив наукові дослідження. В останньому йому вдалося встановити, що мешканці Центральної України продовжують русифіковуватися.</p>
<p>Був експертом Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України та займався розробкою концепції виховання історичної пам’яті.</p>
<p>Володимир Карагяур, журналіст та громадський діяч</p>
<p>Він завжди поспішав жити, тому був дуже активним всюди, розповіла подруга загиблого та активістка Євромайдану Богдана Бабич. Вони разом працювали у Spilno.TV.</p>
<p>Вона додає, що журналістика була ідеальним місцем, де Володимир був в епіцентрі подій. Він був першим журналістом, якого затримали на Майдані представники режиму Януковича.</p>
<p>За участь в масових заходах йому загрожувало від 5 до 8 років. Але від тюрми вдалося врятувати спільними зусиллями громадськості.</p>
<p>На його сторінці у Facebook з&#8217;явились дестяки повідомлень про співчуття від друзів та знайомих Володимира. За два тижні йому мало виповнитися 34 роки.</p>
<p>Олександр Ніконоров, журналіст і політолог</p>
<p>Працював кореспондентом інтернет-видання &#8220;Депо&#8221;, а також був політологом. Йому було лише 29 років.</p>
<p>Олександр народився 3 листопада 1988 року у місті Торез Донецької області. В 2011 році закінчив кафедру політології в університеті Даля, що в Луганську. Після захоплення міста сепаратистами виїхав звідти, але змиритися з окупацією Донбасу не міг. Вивчав екстремістські та сепаратистські рухи на Закарпатті та Донеччині.</p>
<p>Народний депутат Антон Геращенко розповів, що Олександр як молодий вчений готував дисертацію про проросійські сепаратистські рухи на Донбасі, якою була роль Росії в них.</p>
<p>Олександр також був автором десятків статей і досліджень про те, що відбувається на окупованих територіях.</p>
<p>Його статті та дослідження залишаться важливим матеріалом для майбутніх дослідників історії російської агресії на Донбасі.</p>
<p>Сергій Попов, експерт із децентралізації і громадський діяч</p>
<p>Працював колишнім заступником голови Донецької військово-цивільної адміністраіціі та був секретарем Ради донорів з питань децентралізації в Україні. Цими питаннями займався в Міністерстві регіональної політики.</p>
<p>Сергій виїхав з Донецької області, щоб активно боротися за майбутнє країни тут. В квітні 2014 року в Дніпрі організовував круглі столи на тему протидії сепаратизму і тероризму.</p>
<p>&#8220;Був завжди світлий, оптимістичний, вірив у краще&#8221;, – згадав Сергія його товариш Іван Лукеря.</p>
<p>Колектив 24 Каналу висловлює співчуття усім родичам, близьким і друзям загиблих.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Войовничий &#8220;миротворець&#8221;: про нові погрози і шантаж Путіна</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/25340?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=voyovnichiy-mirotvorets-pro-novi-pogrozi-i-shantazh-putina</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 06 Sep 2017 06:05:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[Петро Порошенко]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[Україна-Росія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=25340</guid>

					<description><![CDATA[Погрози Путіна розширити зону військового конфлікту, якщо США нададуть Україні зброю, і водночас демонстрація ним &#8220;доброї волі&#8221; щодо миротворчої місії на Донбасі – свідчення того, що Кремль в активних пошуках сценаріїв. Чому Путін робить&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Погрози Путіна розширити зону військового конфлікту, якщо США нададуть Україні зброю, і водночас демонстрація ним &#8220;доброї волі&#8221; щодо миротворчої місії на Донбасі – свідчення того, що Кремль в активних пошуках сценаріїв.</strong></p>
<p><img decoding="async" class"aligncenter size-full wp-image-25341" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/09/860714.jpg" alt="" width="610" height="344" /> <img decoding="async" class"aligncenter size-full wp-image-25342" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/09/860714_1849101.jpg" alt="" width="620" height="364" /> <img loading="lazy" decoding="async" class"aligncenter size-full wp-image-25343" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/09/860714_1849105.jpg" alt="" width="620" height="400" /> <img loading="lazy" decoding="async" class"aligncenter size-full wp-image-25344" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/09/860714_1849135.jpg" alt="" width="620" height="348" /></p>
<p>Чому Путін робить такі резонансні заяви і чого варто очікувати від господаря Кремля – в матеріалі сайту &#8220;24&#8221;.</p>
<p>&#8220;Миротворча&#8221; місія на умовах Москви</p>
<p>З початку збройного конфлікту на Донбасі Росія послідовно блокувала в Радбезі ООН можливість введення миротворчої місії на сході України. Позиція логічна, адже &#8220;блакитні шоломи&#8221; на Донбасі одразу б виявили, що проти України воюють не шахтарі і трактористи на танках, а регулярна армія РФ. При цьому переговори в Мінському і Нормандському форматах в цьому питанні постійно заходили в тупик.</p>
<p>Певний прогрес відбувся рік тому на переговорах &#8220;нормандської четвірки&#8221; в Німеччині. По завершенню учасники перемовин ніби дійшли певної згоди щодо формування Дорожньої карти із врегулювання конфлікту на сході України, в тому числі, і розглянули можливість введення міжнародної поліцейської озброєної місії ОБСЄ. Однак ініціатива так нею і залишилася. Далі слів справа не просунулася.</p>
<p>Однак Петро Порошенко постійно на всіх міжнародних майданчиках наголошував, що Україна вимагає введення миротворців на Донбас. Президент України заявив, що презентує ідею введення миротворців на Донбас цього місяця на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. До речі, в МЗС Росії заявили, що такі дії є спробою ухилитися від зобов&#8217;язань із виконання Мінських угод.</p>
<p>Путін показує, що готовий до місії ООН, але не далі лінії розмежування</p>
<p>Та за кілька днів до чергової сесії ООН Путін заявляє на саміті БРІКС, що не лише підтримує введення миротворчої місії, але й внесе відповідну резолюцію на розгляд Радбезу ООН. Але, як зауважив у коментарі сайту військовий експерт Дмитро Снєгирьов, диявол криється в деталях. Насправді президент РФ своєю заявою намагається повністю нівелювати всі дипломатичні зусилля України в цьому напрямку. Адже Путін пропонує вигідні умови Кремлю, але неприйнятні для Заходу і України. Насамперед йдеться про те, що введення миротворців має бути узгодженим з так званими &#8220;Д/ЛНР&#8221;. Тобто Київ має сісти за стіл перемовин з терористами, а не з країною-агресором – Росією. Крім того, за версією Путіна, місія має бути тільки на лінії розмежування.</p>
<p>Ця заява Путіна – начебто демонстрація &#8220;доброї волі&#8221; Москви у відношенні до ситуації на сході України і пошуків шляхів її врегулювання. Таким чином Путін знову намагається нав’язати всім думку, що збройний конфлікт в Україні має не зовнішній фактор військового втручання Росії, а носить суто внутрішній характер,<br />
– зауважує експерт.</p>
<p>Головне, наголошує Дмитро Снєгирьов, що Путін згоден на введення миротворців тільки на лінії розмежування.</p>
<p>РФ залишає за собою повний контроль за україно-російським кордоном. Хоча саме на передачі контролю над кордоном наполягає Україна, і це основна вимога учасників Нормандських і Мінських перемовин,<br />
– наголошує експерт.</p>
<p>Таким чином, вважає Снєгирьов, слова Путіна можна розцінювати як шантаж.</p>
<p>З іншого боку, на думку голови правління Центру соціологічних та політологічних досліджень &#8220;Соціовимір&#8221; Сергія Тарана, в словах Путіна все ж є певний позитив.</p>
<p>Заяву Путіна можна сприймати як початок переговорів. Але про сенсацію говорити рано. Позитив у тому, що Путін починає гарячково шукати вихід із ситуації. Не те, що він відмовляється від &#8220;Новоросії&#8221; чи &#8220;Малоросії&#8221;. Але президент РФ іде на той дискурс, який пропонує Україна щодо миротворчої місії. Тому це хороший вектор, але не пройдений шлях,<br />
– переконаний Таран.</p>
<p>При цьому політичний експерт Михайло Басараб зауважує, що Кремль намагається перевести все в площину внутрішнього конфлікту &#8220;громадянської війни&#8221;, щоб виконати вигідні для Росії Мінські домовленості. Тобто фактично федералізувати Україну, щоб утримувати контроль над нашою державою.</p>
<p>На злодії шапка горить</p>
<p>Втім, президент РФ у пориві показати свою всесильність фактично визнав, що на Донбасі присутні російські війська. Зокрема, Путін заявив, якщо США нададуть Україні летальну зброю, то терористи самопроголошених республік Донбасу можуть направити свою зброю в інші зони конфлікту.</p>
<p>Постачання зброї в зону конфлікту не йде на користь умиротворення, а тільки погіршує ситуацію. Є один момент, на який варто звернути увагу тим, хто виношує такі ідеї – у терористів &#8220;ДНР&#8221; і &#8220;ЛНР&#8221; достатньо зброї, в тому числі, захопленої у протиборчої сторони, у націоналістичних батальйонів і так далі,<br />
– зауважив господар Кремля.</p>
<p>Путін визнав, що на Донбасі армія РФ, яку він повністю контролює</p>
<p>Іншими словами, Путін дав знати всьому світу, що сепаратистами керує Кремль, а також, що Москва знає, скільки в них зброї, оскільки сама її і постачає.</p>
<p>Це відверта погроза і шантаж Путіна щодо США і України. Президент РФ не виключає розширення театру військових дій і самого їх характеру. Путін розуміє: якщо ми отримаємо сучасну летальну зброю, то при її застосуванні паритет сил зміниться на нашу користь,<br />
– зазначає Снєгирьов.</p>
<p>При цьому, на переконання експерта, збільшувати кількість зброї Росії вже нема куди. За його словами, чисельність російських танків і військ уже перевищує європейські армії.</p>
<p>&#8220;Є в бойовиків 600 російських танків, але, по-перше, вони нівелюються з наявністю протитанкової зброї. По-друге, танків багато, а підготовлених екіпажів обмаль. Тому надалі насичувати технікою окуповані території немає сенсу&#8221;, – вважає Дмитро Снєгирьов.</p>
<p>На думку Сергія Тарана, на широкомасштабний наступ Путін не наважиться. Та у випадку надання нам летальної зброї загострення, провокації на Донбасі з боку проросійських бойовиків, безперечно, будуть. І це в Києві повинні чітко розуміти.</p>
<p>Весь світ визнає, що Путін – агресор, і це його війська на Донбасі. Тому США і розглядають питання надання нам летального оборонного озброєння. Цілком логічно, що президент РФ погрожує нам ескалацією військового напруження. Хоча ситуація на Донбасі, якщо Україна отримає летальну зброю, розвиватиметься навпаки: бойовики не будуть наступати,<br />
– підкреслює Таран.</p>
<p>Кремль відпрацьовує нові сценарії</p>
<p>Путін, як відомо, ніколи просто так нічого не говорить. Президента РФ сьогодні затиснули з усіх боків. В першу чергу, США, які все більше демонструють готовність до активного вирішення конфлікту в Україні не на умовах Москви. Як відомо, спецпредставник Вашингтона Курт Волкер в інтерв’ю Deutsche Welle досить прямо заявив, що вся повнота відповідальності за ситуацію, що склалася на Донбасі, лежить на Росії, включаючи фактичний зрив Мінських угод.</p>
<p>На Донбасі є російські війська, і саме Росія контролює території, відомі як ОРДЛО. Я думаю, що це провал міжнародного співтовариства в частині вторгнення Росії і захоплення частини української території. Але це ще і провал Сполучених Штатів, Великобританії, Франції і більш широкого міжнародного співтовариства в тому, що вони дали Україні гарантії безпеки і потім не виконали їх. Тому тут важливо не здаватися і спробувати відновити цілісність України,<br />
– вважає Волкер.</p>
<p>Путін не приховує, що боїться надання зброї Україні</p>
<p>Президент РФ у досить складній ситуації. Все ближче президентські вибори, але санкції не пом’якшені, а навпаки посилені як США, так і Єврозоюзом. Тобто соціально-економічна ситуація в Росії продовжує погіршуватися. На зовнішньополітичній арені теж проривів немає. Україна вже менше цікавить росіян. А надання летальної зброї у корені змінить ситуацію на Донбасі на користь України. І це лякає Путіна, оскільки тоді йому взагалі не буде з чим іти до виборців. Тому єдине, що йому залишиться – демонстрація &#8220;миролюбності&#8221;, яку він підкріплює погрозами захопити нові території України і одночасно брязкаючи зброєю під самим носом у НАТО на навчаннях &#8220;Захід-2017&#8221; у Білорусі.</p>
<p>Путін розробляє різні сценарії і спостерігає, як на це відреагують в Україні і на Заході, щоб знайти слабке місце і нанести удар. З іншого боку, все більше відчувається, що Кремль втрачає хватку, намагаючись шантажувати світ своєю військовою &#8220;міццю&#8221;. Стає очевидним, що військовий потенціал Росії на кілька порядків нижче НАТО. І Росії може вистачити хіба що на превентивний ядерний удар. Але, як зауважує військовий експерт Олег Жданов, це зі сфери фантастики. Всі хочуть жити красиво.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Ірина Бережна загинула: що відомо про колишню &#8220;регіоналку&#8221;</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/23609?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=irina-berezhna-zaginula-shho-vidomo-pro-kolishnyu-regionalku</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 05 Aug 2017 15:39:24 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Ірина Бережна]]></category>
		<category><![CDATA[Верховна Рада]]></category>
		<category><![CDATA[партія регіонів]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=23609</guid>

					<description><![CDATA[6 серпня загинула колишній народний депутат від Партії Регіонів Ірина Бережна. Вона потрапила в аварію на узбережжі Адріатичного моря. Ким же була одіозна екс-регіоналка – про це далі. Ірина Бережна народилась 13 серпня у&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>6 серпня загинула колишній народний депутат від Партії Регіонів Ірина Бережна. Вона потрапила в аварію на узбережжі Адріатичного моря. Ким же була одіозна екс-регіоналка – про це далі.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-23610" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/08/849505.jpg" alt="" width="610" height="344" /></p>
<p>Ірина Бережна народилась 13 серпня у Луганську. У 2002 році закінчила юридичний факультет Київського національного університету Шевченка. А у 2009 році – Національну академію управління при президенті України.</p>
<p>Ірина Бережна мала приватну нотаріальну діяльність</p>
<p>Кар’єра</p>
<p>Після закінчення навчання Бережна працювала юристом у Києві. У 2004 зареєструвала приватну нотаріальну діяльність. До речі, у 2008 її фірма отримала нагороду European quality Європейської бізнес-асоціації.</p>
<p>У 2007 на позачергових парламентських виборах стала народним депутатом України від Партії регіонів. Була членом комітету Верховної Ради з питань правосуддя. Займається реформуванням нотаріату, судової системи, корпоративного права, питаннями євроінтеграції, конституційної реформи.</p>
<p>У липні 2007 отримала ступінь доктора філософії в сфері права.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-23611" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/08/849505_1804566.png" alt="" width="620" height="464" /></p>
<p>Бережна була однією з тих депутатів, що 16 січня 2014 року голосувала за так звані &#8220;диктаторські закони&#8221;, які суттєво обмежували права громадян і свободу слова.</p>
<p>Також вона запам’яталась своїми скандальними антиукраїнськими висловлюваннями.</p>
<p>Так, свого часу вона розкритикувала наказ Міністерства культури про обов&#8217;язкове дублювання фільмів українською мовою, за її словами – &#8220;це колосальний правовий нігілізм&#8221;.</p>
<p>У 2015 році вона засвітилась у пропагандистській програмі і &#8220;Вечір з Володимиром Соловйовим&#8221; на російському каналі &#8220;Росія&#8221;.</p>
<p>&#8220;Україна стрімко перетворюється в терористичну державу &#8221; УкроІГІЛ &#8220;, де просто зносяться пам&#8217;ятники історії, влаштовується продуктова, транспортна, тепер уже енергетична блокада (йшлось про блокаду Криму). Багато хто зі мною погодиться, що саме такий сценарій планувався під час державного перевороту&#8221;, – заявила тоді Бережна.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/1tem8K5pl7c?enablejsapi=1&amp;origin=http://24tv.ua?enablejsapi=1&amp;origin=http://24tv.ua?enablejsapi=1&amp;origin=http://24tv.ua?enablejsapi=1&amp;origin=http://24tv.ua?enablejsapi=1&amp;origin=http://24tv.ua" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen" data-mce-fragment="1"></iframe></p>
<p>Виступ Бережної на 1:07:50</p>
<p>А нещодавно Бережна зробила заяву щодо запровадження безвізового режиму. Вона сказала, що українцям не варто тішитися безвізовому режиму, оскільки вони &#8220;розвалили власну країну&#8221; та тепер хочуть &#8220;звалити до Європи&#8221;.</p>
<p>&#8220;У принципі, дивне уявлення патріотизму по-українськи – розвалити власну країну, знищити економіку, вбити 10 тисяч українців, дискримінувати мирних громадян, які проживають на Донбасі, щоб заощадивши 35 євро, звалити в Європу. &#8220;Патріоти&#8221;, їдьте най**, і не забудьте взяти з собою каструльки, червоні мереживні труси і по пакету львівського сміття!&#8221;, – зауважила Бережна.</p>
<p>Особисте життя</p>
<p>Про особисте життя Ірини Бережної відомо небагато. Вона була неодружена. Сама виховувала 8-річну доньку Даніеллу.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як Росія зманіпулювала свідомістю кримчан</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/22954?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=22954</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 25 Jul 2017 15:05:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[Росія]]></category>
		<category><![CDATA[Анексія Криму]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[російська пропаганда]]></category>
		<category><![CDATA[Україна-Росія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=22954</guid>

					<description><![CDATA[Росія так довго переконувала всіх, що Крим сам вибрав долю, що в якийсь момент півострів у це повірив. І дарма&#8230; Одна з особливостей Криму в тому, що після ультраполітизованої України він опинився в Росії.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Росія так довго переконувала всіх, що Крим сам вибрав долю, що в якийсь момент півострів у це повірив. І дарма&#8230;</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-22955" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/07/844969.jpg" alt="" width="610" height="344" /></p>
<p>Одна з особливостей Криму в тому, що після ультраполітизованої України він опинився в Росії. Тій самій, в якій сама розмова про політику всерйоз – табуйована. Де стендап шоу і КВН жартують про тещу, а не про владу. Де будь-яке обговорення політики на рівні солідаризації та особистісної співучасті немислиме. Еліта монополізувала політику і не збирається ділитися нею навіть з тими, хто готовий її щиро підтримати, – пише Павло Казарін для Крим.реалії.</p>
<p>&#8220;Не думай про білого кролика&#8221;: коли обговорення політичного витіснене, то розмовою про політику стає все, що завгодно. &#8220;Мироточнй бюст Миколи Другого&#8221; або скасування спектаклю &#8220;Нурієв&#8221; у Большому театрі – це ж розмова не про культуру або духовність. Це обговорення все того ж табуййованого – нехай і через систему іносказань.</p>
<p>І так в Росії відбувається в усьому. Будь-яка кінопрем&#8217;єра Звягінцева стає подією – і обговорення стрічки перетворюється на політичну дискусію. Подібно до того, як в задраєному котлі пар проривається назовні через найдрібніші тріщини і щілини, так в Росії політичним обговоренням стає геть усе.</p>
<p>Саме &#8220;обговоренням&#8221;, тому що саме воно – серйозне – залишається під негласною забороною. Тому що обговорення і дискусія – це привласнення (оспорювання монополії влади) і перший крок до того, щоб приміряти на себе відповідальність (а межі цього в Росії чітко окреслені простором власних квартир). Вижартовування – допустимо, але розмова всерйоз сприймається як претензія на суб&#8217;єктність.</p>
<p>За великим рахунком, держава привчає російських громадян до того, що вони – тотально безвідповідальні. &#8220;Наше діло маленьке&#8221;, &#8220;їм нагорі видніше&#8221; – ось формули, за якими ховається безчестя. У кращому випадку російському громадянинові відводиться роль вболівальника, який може на трибуні порадіти &#8220;успіху&#8221; своєї команди – як це було навесні 2014-го року. Але не більше.</p>
<p>Системотворною ідеологією Росії стало не православ&#8217;я і не народність – нею став цинізм. Цинізм як невіра в ідеали, як відсторонення від принципів. Цьому ж вторить російська пропаганда, яка переконує глядача не в тому, що Москва права, а в тому, що вона нічим не відрізняється від будь-яких інших гравців.</p>
<p>Небагато тих, хто з цим готовий не погоджуватися, змушені освоювати езопову мову. І обговорювати політичне – яке про уклад життя – за допомогою непрямих приводів і суміжних тем, які можуть бути будь-якими за формою і змістом, бо вони все одно лише привід.</p>
<p>А процес анексії Криму якраз супроводжувався тим, що Росія привчала кримчан говорити про політику. Більш того, вона сама раз по раз транслювала їм думку, що саме вони – автори і втілювачі &#8220;повернення в рідну гавань&#8221;. Що без їх низового пориву не було б нічого. Що лише їх діяльна участь уможливила зміну прапорів.</p>
<p>І з кожним новим днем Крим від цього самовідчуття будуть відучувати.</p>
<p>Автор: Павло Казарін. Джерело: Крим.Реалії</p>
<p>Автор: Блог Медіа</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Польща ставиться до України так само, як Росія кілька років тому</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/22256?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=polshha-stavitsya-do-ukrayini-tak-samo-yak-rosiya-kilka-rokiv-tomu</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 12 Jul 2017 15:17:26 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[Україна-Польща]]></category>
		<category><![CDATA[Україна-Росія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=22256</guid>

					<description><![CDATA[Є люди, що постійно шукають союзників, благодійників і меценатів. А є ті, що прагнуть державності. Більше 20 років ми боролися за право на власні символи і власних героїв не тільки безпосередньо із росіянами. Але&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Є люди, що постійно шукають союзників, благодійників і меценатів. А є ті, що прагнуть державності.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-22257" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/07/840619.jpg" alt="" width="610" height="344" /></p>
<p>Більше 20 років ми боролися за право на власні символи і власних героїв не тільки безпосередньо із росіянами. Але також і з тими українцями, які погоджувались відмовлятись від символів заради сумнівної і тимчасової вигоди.</p>
<p>Боротися з ними було значно складніше. Росіяни були у Росії. А вони були тут.</p>
<p>Сьогодні такі ж люди закликають нас &#8220;не псувати стосунки з нашими найбільшими союзниками поляками&#8221;. Але вважати сьогодні поляків братами і вигідними стратегічними союзниками ще безглуздіше і небезпечніше, ніж визнавати братами росіян ще декілька років тому.</p>
<p>Загалом, як колишні офіційні україно-російські стосунки, так і сьогоднішні україно-польскі можна описати одним і тим же реченням. Воно буде виглядати приблизно так – &#8220;ми з вами друзі, браття і союзники, але від усього оцього свого фашизму і бандерщини відмовляйтесь і взагалі не забувайте, хто з нас старший брат.&#8221; При цьому для знищення наших символів ще в недалекому минулому росіяни застосовували гроші і шантаж. Поляки ж сьогодні застосовують тільки шантаж.</p>
<p>До певного часу росіяни ставились до нас в цілому як до тимчасово втраченої колонії, яка нікуди не подінеться, повернення якої невідворотнє. Яку із часом вдасться купити. Вони довго пропонували нам стати холопами за гроші, до певного часу сприймаючи нас молодшими, але все ж таки рідними братами, які мають просто слухатися старших.</p>
<p>Поляки вважають нас холопами, які мають підкорюватись апріорі. Підкорюватись просто за визначенням. Вони вимагають від нас відмовитися від Шухевича і Бандери за просто так. Реальні відносини одних держав до інших, одних націй до інших випливають назовні і стають чесними та зрозумілими тоді, і лише тільки тоді, коли ці держави вже можуть дозволити собі відхилити чужу допомогу. Тоді, коли держави починають вважати себе повністю самостійними.</p>
<p>Разом із поступовим розвитком власної економіки і потужності поляки все більше і більше набираються наглості і шовінізму. Вони все менше і менше самі бояться Росію. Вони починають думати, що вже не потребують жодних союзників проти росіян. Не потребують і більше не потребуватимуть чужої допомоги. І тому вже починають закидати вчорашнім союзникам і сусідам нахабні історичні пред&#8217;яви і агресивні ультиматуми. Польща починає вважати себе сильною самостійною державою. І починає качати нам права вже на офіційному дипломатичному рівні. І ми маємо їм відповідати вже зараз. Принаймні на тому ж рівні. І з такою ж жорсткістю. Інакше далі буде тільки гірше.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p style="text-align: right;"><em>Автор: Володимир Шередега</em></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Захід не розуміє того, що відбувається в Росії</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/20812?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=zahid-ne-rozumiye-togo-shho-vidbuvayetsya-v-rosiyi</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 15 Jun 2017 17:15:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[Світ]]></category>
		<category><![CDATA[Антикорупційні мітинги в Росії]]></category>
		<category><![CDATA[Новини Росії]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=20812</guid>

					<description><![CDATA[Міжнародна реакція на жорсткий розгін демонстрацій в російських містах засвідчила, що, на жаль, Захід не розуміє того, що відбувається сьогодні в Росії. Зокрема, деякі ЗМІ повідомили, що російське керівництво, вочевидь, не настільки впевнене у&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Міжнародна реакція на жорсткий розгін демонстрацій в російських містах засвідчила, що, на жаль, Захід не розуміє того, що відбувається сьогодні в Росії.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-20813" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/06/830221.jpg" alt="" width="610" height="344" /></p>
<p>Зокрема, деякі ЗМІ повідомили, що російське керівництво, вочевидь, не настільки впевнене у міцності своєї влади. Що локальні протести, які владі дотепер вдавалося легко ізолювати один від одного, можуть стати частиною широкого загальноросійського руху. Або просто обмежились констатацією подій 12 червня та осудом дій поліції.</p>
<p>Очевидно, що Кремль сьогодні не боїться жодної політичної конкуренції. Сила й репресії з боку влади є засобом ще більшого залякування російського суспільства, приведення його до ще більшої покори.</p>
<p>Олексій Навальний наразі не є ані загрозою для режиму, ані якоюсь реальною альтернативою. Тимчасова розгубленість частини російської еліти, яку іноді уявляє собі Захід, може свідчити не про слабкість російської внутрішньодержавної конструкції, а про деякі побоювання від можливої втрати звичних орієнтирів, звичних для верхівки в авторитарних режимах.</p>
<p>Попри наявність певного невдоволення, широкої внутрішньої бази для демократичних перетворень у Росії сьогодні немає. Натомість, путінський режим не боїться Заходу, а здається навіть відверто зневажає його за мляву реакцію і беззубість.</p>
<p>Між тим, історикам добре відомо, що традиційну віру росіян у &#8220;доброго царя&#8221; свого часу розвіяла лише так звана &#8220;кривава неділя&#8221; у Санкт-Петербурзі 9 січня 1905 року, що й стала головним поштовхом до Першої російської революції.</p>
<p style="text-align: right;">Автор: Олег Бєлоколос.</p>
<p style="text-align: right;">Джерело: <a href="https://gazeta.ua/blog/49609/zahid-ne-rozumiye-togo-scho-vidbuvayetsya-v-rosiyi">Gazeta.ua</a></p>
<p style="text-align: right;">Автор: Блог Медіа</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Яку інформацію не можна публікувати в соціальних мережах: п’ять важливих порад</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/18903?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=yaku-informatsiyu-ne-mozhna-publikuvati-v-sotsialnih-merezhah-p-yat-vazhlivih-porad</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 25 Apr 2017 12:29:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[інформація]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[соцмережі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=18903</guid>

					<description><![CDATA[Соцмережі займають важливу роль в житті сучасної людини. Але, часом люди забувають, що далеко не всю інформацію можна публікувати у відкритий доступ. Заради вашої безпеки і безпеки близьких не публікуйте в соцмережах деякі особисті&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Соцмережі займають важливу роль в житті сучасної людини. Але, часом люди забувають, що далеко не всю інформацію можна публікувати у відкритий доступ.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-18905" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/04/15_main_new.1493107207.jpg" alt="" width="610" height="343" /></p>
<p>Заради вашої безпеки і безпеки близьких не публікуйте в соцмережах деякі особисті дані. Дотримання такої простої поради вбереже вас від багатьох неприємностей.</p>
<p>1. Дата народження</p>
<p>Всі ми відчуваємо щасливими, коли наші фейсбучні друзі постять привітання на наших сторінках. Ми це розцінюємо як вияв поваги і небайдужості до власної персони. Адже людина пам&#8217;ятає про наш День народження і зуміла виділити час, щоб написати кілька теплих слів.</p>
<p>Але проблема полягає в тому, що, вказуючи дату народження, ви надаєте шахраям частину своєї персональної інформації, необхідної їм, щоб &#8220;вкрасти&#8221; вашу особистість. Тому краще не вказувати цю інформацію, адже справжні друзі знають, коли ваш день народження.</p>
<p>2. Сімейний стан</p>
<p>Неважливо, є у вас хтось чи ні. Розголошувати інформацію про свій сімейний стан теж не потрібно, особливо якщо ви жінка. Маніяки всюди, і тільки вичікують того моменту, щоб ви повідомили про розлучення або розрив стосунків. І якщо тепер ви самотня, для них це спрацьовує як зелене світло.</p>
<p>3. Місцезнаходження</p>
<p>Багато користувачів соцмереж люблять вказувати своє місцезнаходження. А значить – інші знають, де вони зазвичай бувають, які місця відвідують, і на скільки часу затримуються. Тому якщо ви, наприклад, написали в Facebook, вирушили на відпочинок, та ще й вказали, скільки днів вас не буде вдома, така інформація стане справжньою знахідкою для злодіїв.</p>
<p>До того ж, у вас завжди є можливість вказати місце, де ви були, на фотографіях після повернення додому.</p>
<p>4. Інформацію про те, що ви самі вдома</p>
<p>Цей пункт особливо стосується батьків. Вони повинні переконати своїх дітей ніколи не писати про те, що ті самі вдома.</p>
<p>Неправильно думати, що доступ до нашої сторінки, а відповідно і інформації, мають тільки наші друзі. Адже ви не знаєте, хто стоїть позаду вашого друга, і читає те саме, що і він. Тому найкращий варіант – не писати у себе на сторінці про те, що ви залишитеся вдома самі.</p>
<p>5. Інформацію про дітей</p>
<p>Ми любимо своїх дітей і готові ділитися цим відчуттям щастя з усім світом. Ось тільки в ньому є багато поганих людей, яким краще нічого про ваше чадо не знати.</p>
<p>Багато хто любить постити фото і відео зі своїми дітьми в соцмережах, позначати на них дітей своїх друзів і знайомих. Деякі змінює своє фото в профілі на фото дитини, а 9 з 10 батьків постять повне ім&#8217;я, точну дату і час народження відразу після пологів.</p>
<p>Такою інформацією може скористатися будь-хто, в тому числі і педофіли, щоб заманити до себе дитину, викликати у неї довіру. Адже чим більше хтось знає про вас, тим переконливіше виглядає зі сторони.</p>
<p>Тому якщо ви все-таки публікуєте фото своєї дитини, хоча б не вказуйте особисті дані (ім&#8217;я, дату народження). Адже всі близькі вам люди і так знають їх імена.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чорна п&#8217;ятниця в Україні: як отримати максимальну вигоду від шопінгу</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/11071?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=chorna-p-yatnitsya-v-ukrayini-yak-otrimati-maksimalnu-vigodu-vid-shopingu</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 25 Nov 2016 12:11:03 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[Світ]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Black Friday]]></category>
		<category><![CDATA[LifeStyle]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[україна]]></category>
		<category><![CDATA[Чорна п'ятниця]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=11071</guid>

					<description><![CDATA[25 листопада у світі, в тому числі і в Україні, відбувається Black Friday (чорна п’ятниця) – день масових розпродажів. Деякі магазини обіцяють знижки до 90%. Однак, багато експертів скептично оцінюють ці розпродажі, мовляв, це&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p id="newsAnnotation"><strong>25 листопада у світі, в тому числі і в Україні, відбувається Black Friday (чорна п’ятниця) – день масових розпродажів. Деякі магазини обіцяють знижки до 90%. Однак, багато експертів скептично оцінюють ці розпродажі, мовляв, це не більше ніж маніпуляція довірливими покупцями.</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-11072" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/11/752030.jpg" alt="752030" width="610" height="344" /></p>
<div id="newsSummary">
<p>Що це за свято, які магазини в Україні його підтримують та настільки реально у цей день зекономити читайте далі.</p>
<p><strong>Трохи історії.</strong> Раніше чорну п&#8217;ятницю відзначали здебільшого у західних країнах. &#8220;Чорні&#8221; розпродажі настають у першу п&#8217;ятницю після Дня подяки (в проміжок з 23 по 29 листопада). Саме з цього дня починається традиційний різдвяний сезон розпродажів.</p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/tv24/resources/photos/news/620_DIR/201611/752030_1563285.jpg?201611205530" alt="" /></p>
<p>Відомо, що чорну п’ятницю влаштовували ще в XIX столітті, а термін вперше вжили у 1966 році. Тоді він означав сильні затори на дорогах в п&#8217;ятницю після Дня Подяки. Це свято не є офіційним навіть в Штатах, однак багато американців у цей день беруть відгул. Магазини у чорну п&#8217;ятницю відчиняються дуже рано — близько 5 ранку, а є й такі, що починають роботу ще з опівночі.</p>
<p class="news-subtitle cke-markup"><strong>Black Friday в Україні. Де шукати знижки</strong></p>
<p>В Україні цей день ще не став настільки популярним, але більшість торгових центрів, а також інтернет-магазинів організовують різноманітні акції. Особливо активно українські магазини долучаються до чорної п’ятниці в останні роки.</p>
<p>До речі, зараз в Україні є кілька порталів, які структурували інформацію про знижки та допомагають покупцям знайти всі необхідні товари за нижчою ціною.</p>
<p>Так, проект blackfriday.skidochnik.com.ua об’єднав кілька десятків компаній, які готують великі знижки у період 25-28 листопада. Тут ви можете знайти інформацію про розпродажі в магазинах ModnaKasta, lamoda, Ельдорадо, Rozetka, Comfy, F.ua та багато інших.</p>
<p>Ще один портад, де ви знайдете знижки у чорну п’ятницю – Picodi. Там ви можете залишити свій e-mail та отримати нагадування в день старту розпродажу.</p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/tv24/resources/photos/news/620_DIR/201611/752030_1564311.jpg?201611162409" alt="" /></p>
<p>&#8220;Ми радимо також заздалегідь скласти список бажаних покупок, порівняти ціни в декількох магазинах на ці товари і записати їх. Така підготовка допоможе зробити дійсно вигідну покупку і не потрапити на хитрощі деяких магазинів, які маніпулюють цінами і роблять фіктивні знижки&#8221;, — розповіла Наталія Ібрагімова, фахівець з українського ринку в Picodi.com.</p>
<p class="news-subtitle cke-markup"><strong>Поради експертів</strong></p>
<p>Щоб ефективно скористатись перевагами чорної п’ятниці та знайти справді вигідну пропозицію перед тим, врахуйте кілька порад експертів.</p>
<p><strong>Підготуйте список покупок</strong></p>
<p>Знижки можуть бути дуже спокусливими, тож ви ризикуєте накупувати багато непотрібних речей. Тому перед шопінгом добре подумайте та підготуйте список.</p>
<p><strong>Визначте суму</strong></p>
<p>Перед походом по магазинах визначіть суму, яку ви готові витратити на покупки. Не беріть із собою багато зайвих грошей. На ейфорії можна витратити набагато більше, ніж потрібно.</p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/tv24/resources/photos/news/620_DIR/201611/752030_1563284.jpg?201611205530" alt="" /></p>
<p><strong>Розставите пріоритети</strong></p>
<p>Експерти наголошують, не можна купувати товар лише тому, що на нього велика знижка. Адже коли знайдете справді потрібний товар, на нього у вас просто може не вистачити грошей. Тож добре подумайте, перш ніж купувати той чи інший продукт та визначіть, що вам справді потрібно.</p>
<p class="news-subtitle cke-markup">Ложка дьогтю</p>
<p>На жаль, чорна п’ятниця має бути вигідною не лише для покупців, але й для продавців. Раніше великі розпродажі влаштовували в першу чергу для того, щоб позбутись минулорічних запасів. Тож знижки на &#8220;стару продукцію&#8221; були справді суттєвими. Зараз навіть у чорну п’ятницю багато магазинів вдаються до маніпуляцій, щоб отримати максимальну вигоду.</p>
<blockquote>
<p class="bloquote cke-markup">Напередодні знижок магазини підвищують ціни. Потім роблять знижки в середньому на третину. Є категорія покупців, які готові купити тільки за знижкою. На них і розраховані такі маркетингові акції. Грають на азарті таких людей. Спершу шалені знижки та розпродажі влаштовували, щоб очистити склади від старого товару. Його вигідніше продати задешево, ніж тримати далі. Зараз магазини експлуатують святкові приводи та розпродажі для збільшення продажів,<br />
– пояснив президент Клубу професійних перемовників Олег Демчик.</p>
</blockquote>
</div>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Запахло смаженим: Путін передчуває реальність Гаазького суду</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/10604?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=zapahlo-smazhenim-putin-peredchuvaye-realnist-gaazkogo-sudu</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 16 Nov 2016 14:12:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[Гаазький трибунал]]></category>
		<category><![CDATA[Новини Росії]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[Путін]]></category>
		<category><![CDATA[Україна-Росія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=10604</guid>

					<description><![CDATA[Сьогодні Путін підписав розпорядження про вихід Росії з Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Президент РФ підписав даний документ 16 листопада. Вихід росії із Гаазького трибуналу, на мою думку, хороший сигнал. Нарешті Путін та його&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p id="newsAnnotation"><strong>Сьогодні Путін підписав розпорядження про вихід Росії з Римського статуту Міжнародного кримінального суду.</strong></p>
<div id="newsSummary">
<p class="news-bg-text cke-markup">Президент РФ підписав даний документ 16 листопада.</p>
<p class="news-bg-text cke-markup"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-10605" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/11/749720.jpg" alt="749720" width="610" height="344" /></p>
<p>Вихід росії із Гаазького трибуналу, на мою думку, <strong>хороший сигнал</strong>. Нарешті Путін та його оточення зрозуміли, що можливість таки піти під трибунал – більше, ніж реальна.</p>
<p>А це означає, не все так і погано у світі.</p>
<p class="news-bg-text cke-markup">Нагадаємо, у звіті Гаазького трибуналу Анексія Криму прирівнюється до міжнародному збройному конфлікту.</p>
</div>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Факти про українську мову, які варто знати кожному</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/10217?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=fakti-pro-ukrayinsku-movu-yaki-varto-znati-kozhnomu</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 09 Nov 2016 10:19:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[мовне питання]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[україна]]></category>
		<category><![CDATA[українці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=10217</guid>

					<description><![CDATA[Факти про українську мову, які варто знати кожному Мова і цифри Не будемо вас втомлювати статистикою, але важливі цифри про мову розповімо. Зокрема, сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. За лексичним наповненням&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p id="newsAnnotation"><strong>Факти про українську мову, які варто знати кожному</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-10218" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/11/746572.png" alt="746572" width="610" height="344" /></p>
<div id="newsSummary">
<h2 class="news-subtitle cke-markup">Мова і цифри</h2>
<p>Не будемо вас втомлювати статистикою, але важливі цифри про мову розповімо. Зокрема, сучасна <strong>українська мова має близько 256 тисяч слів</strong>.</p>
<p>За лексичним наповненням найближча до нашої мови є білоруська (84%), слідом іде польська (70%) та сербська (68%) мови. Російська не в трійці – лише четверте місце (62%).</p>
<p>Якщо порівнювати фонетику та граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис із білоруською, чеською, словацькою та польською мовами, а от з російською – лише 11.</p>
<p>Варто додати, що і на інші сусідні слов&#8217;янські мови вплинула українська. Наприклад, такі слова, як &#8220;гопак&#8221;, &#8220;козак&#8221;, &#8220;степ&#8221;, &#8220;бандура&#8221;, &#8220;борщ&#8221;, є у багатьох мовах світу.</p>
<p>Іменник в українській мові має 7 відмінків і один з них – <strong>кличний</strong>. Саме він і <strong>відрізняє нашу мову від інших</strong> східнослов’янських мов.</p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">Слово на 30 букв</h2>
<p><strong>Найдовшим словом</strong> в українській мові є слово &#8220;дихлордифенілтрихлорметилметан&#8221;. Так називається хімікат, з допомогою якого борються із шкідниками.</p>
<p>Таке слово на 30 літер на одному подиху і не вимовиш.</p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/tv24/resources/newsfiles/201611/707.gif" alt="" /></p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">І ще про рекордсменів</h2>
<p>Найбільше наших слів <strong>починаються з літери &#8220;п&#8221;</strong>, а найчастіше використовується – &#8220;о&#8221;. А от <strong>букви &#8220;ф&#8221; і &#8220;г&#8221; використовуються найрідше</strong>. Адже слова на літеру &#8220;ф&#8221; здебільшого запозичені.</p>
<p>Українська мова надзвичайно багата на синоніми. <strong>Найбільшу кількість синонімів має слово &#8220;бити&#8221;</strong>. Згідно із словником, їх понад 40.</p>
<p>Цікаво також, що <strong>дуже багато значень має абревіатура ПК</strong>. Зазвичай ця абревіатура асоціюється у нас з персональним комп’ютером. Але також ПК може розшифровуватися, як &#8220;палац культури&#8221;, &#8220;паровий кран&#8221;, &#8220;перфокарта&#8221;, &#8220;пістолет-кулемет&#8221;, &#8220;предметний каталог&#8221;, &#8220;Повітряний кодекс&#8221;, &#8220;пожежний кран&#8221;, &#8220;постійний комітет&#8221;, &#8220;променевий кінескоп&#8221;, &#8220;проміжний конденсатор&#8221;, &#8220;прохідницький комбайн&#8221;, &#8220;прядильно-крутильна (машина)&#8221;, та багато інших.</p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">&#8220;Дзеркальні слова&#8221;</h2>
<p>У нашій мові є незвичні слова – паліндроми. Це слово чи фраза, які можна читати як зліва направо, так і справа наліво. В українській мові є тільки <strong>два паліндроми, які складаються із семи літер</strong>: &#8220;ротатор&#8221; і &#8220;тартрат&#8221;.</p>
<p>Паліндромами навіть пишуть вірші, а також створені різні ігри, у яких суть проста – скласти побільше &#8220;дзеркальних&#8221; фраз.</p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">Нашого цвіту по усьому світу</h2>
<p>Українська мова має &#8220;напівофіційний&#8221; статус в американському окрузі Кук. Так, ще у 2013 році влада округу презентувала нову україномовну програму з інформування населення регіону про податкову політику влади. Ви можете подумати, що тут такого особливого, проте саме українську мову обрали, тому що вона одна з найбільш вживаних мов у цьому районі.</p>
<p>Загалом у світі до <strong>45 мільйонів людей володіють українською</strong>. Вражаюча цифра, правда ж? Ми здатні помножити це число. І почати це може кожен, варто лише більше розмовляйти українською на роботі та дома, читати українською книжки і дивітися фільми.</p>
<p>Якщо ви також знаєте цікаві факти про українську мову, то напишіть їх у коментарях.</p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/tv24/resources/photos/news/620_DIR/201611/746572_1554751.png?201611220411" alt="Цікаві факти про українську мову" /></p>
</div>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Недешеве задоволення: скільки коштує сучасне побачення</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/7913?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=nedesheve-zadovolennya-skilki-koshtuye-suchasne-pobachennya</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 23 Sep 2016 18:17:30 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[Розваги]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=7913</guid>

					<description><![CDATA[Окремі товари на полицях магазинів дивують кількістю нулів у своїй ціні, але на хліб з маслом нам таки вистачає. А от якщо хліба з маслом недостатньо? Наприклад, скільки коштуватиме сучасному романтику запросити дівчину на&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p id="newsAnnotation"><strong>Окремі товари на полицях магазинів дивують кількістю нулів у своїй ціні, але на хліб з маслом нам таки вистачає. А от якщо хліба з маслом недостатньо? Наприклад, скільки коштуватиме сучасному романтику запросити дівчину на побачення?</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-7914" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/09/729659.png" alt="729659" width="610" height="344" /></p>
<div id="newsSummary">
<p>Ми поставили собі за мету розрахувати приблизну вартість двох видів побачень. Умовно назвемо їх &#8220;Студентське&#8221; – з мінімумом капіталовкладень і максимумом романтики, і &#8220;Гламурне&#8221; – де превалює бажання справити враження на даму, в тому числі, і за допомогою гаманця. Але відразу попереджаємо – немає меж для досконалості, тому, все-таки, рахували &#8220;гламурне&#8221; побачення з міркувань щедрості, але не королівської.</p>
<p>Ми взяли за основу &#8220;класичний&#8221; сценарій побачення: кіно-кафе/ресторан-дім.</p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">Побачення &#8220;Студентське&#8221;</h2>
<p>Транспорт: міський. 4 гривні на метро на шлях до дами серця плюс ще 8 гривень до кіно. Далі — ще 8 до кафе. І так само – 8 гривень на шлях додому. Всього <strong>28 гривень</strong>.</p>
<p>Звичайно, заради побачення юнак запросто може зробити широкий жест і замовити таксі. Але, нагадаємо, ми рахуємо &#8220;кризовий&#8221; мінімум.</p>
<p>Далі романтична пара вирушає у кіно. Звичайно, 3D. Навіть зовсім бідні студенти сьогодні можуть собі це дозволити – в окремих кінотеатрах вартість 3D і 2D-сеансів однакова – від 65 гривень з людини. Отже, разом це <strong>130 гривень</strong>.</p>
<p>Після кіно герої вирушають підкріпитися – у кафе. Меню сучасних кафе-барів, піцерій, суші-барів наскільки різноманітне, що важко вибрати якусь серединку. Ми взяли за основу звичайне кафе-бістро, вибрали: салат, десерт, чай/кава/сік. Така порція вартуватиме, в середньому, 100 гривень. Отже, за 2-х <strong>– 200 грн</strong>.</p>
<p>Тепер, припустимо, що це вже не перше побачення, і дама запрошує обранця в гості на горнятко чаю. Але кавалер натяк розуміє по-своєму: в гості з порожніми руками – не годиться. Тому дорогою прихоплює пляшку непоганого українського вина. Це від <strong>70 гривень</strong>. До слова, якщо засиділись у кафе – алкоголю можна вже й не встигнути купити в магазині. Вихід – купувати у тому ж кафе. Це обійдеться десь удвічі дорожче, і пляшку треба буде хоча б надпити в тому ж кафе.</p>
<p>Передбачливий кавалер не забуде ще про дві важливі складові – презервативи, які обійдуться у від <strong>20 гривень</strong> за упаковку з 3 штук. Але важливіше для романтики – квіти. Непафосний, але милий букетик з 3 троянд вартуватиме близько <strong>100 гривень</strong>.</p>
<p>Підбиваємо фінансові підсумки: всього <strong>548 гривень</strong>.</p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">Побачення &#8220;Гламурне&#8221;</h2>
<p>Гламурні романтики пересуватимуться на таксі. Таким чином, шлях до обраниці, потім у кіно, далі – в ресторан і додому, за умови середньої вартості поїздки 70 гривень, обійдеться у 280 грн. Але на практиці розцінки дещо більші. Тому округляємо до <strong>300 гривень</strong>.</p>
<p>Молодий чоловік, який прагне вразити супутницю, може скористатися сервісом &#8220;люкс&#8221; або VIP-місць у кіно. Причому на сеанс не просто 3D, а цілий IMAX. Обійдеться це у 350 гривень за одного. Отже, <strong>700 гривень</strong> за візит у кіно.</p>
<p>&#8220;Гламурний&#8221; кавалер поведе обраницю, звісно, у ресторан. Де приблизно такий же набір страв, як і у &#8220;студентському&#8221; випадку, обійдеться вдвічі дорожче плюс чайові офіціанту – всього біля <strong>500 гривень</strong>.</p>
<p>Отже, дама вражена і прагне відплатити коханому теж чимось приємним – запрошує у гості. Як і годиться, &#8220;гламурний&#8221; кавалер не забуде про правила хорошого тону і піднесе коханій квіти – вражаючий букет з 11 троянд (за <strong>350 гривень</strong>), а також &#8220;гостинець&#8221; – пляшку улюбленого дамою мартіні або грузинського вина (<strong>200 гривень</strong> за пляшку). І не забуде подбати про якісні презервативи – від <strong>60 гривень</strong>.</p>
<p>Рахуємо: всього <strong>2110 гривень</strong>.</p>
<p><a href="https://imagecdn1.luxnet.ua/tv24/resources/newsfiles/201609/611.png" target="_blank"><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/tv24/resources/newsfiles/201609/611.png" alt="" /></a></p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">А як у них?</h2>
<p>У Deutsche Bank підрахували, у скільки в різних містах світу обійдеться бюджетне побачення. У дешеве побачення, за версією Deutsche Bank, входить таксі, обід на двох у пабі або кафе з безалкогольними напоями, два квитки в кіно і два пива.</p>
<p>Так, в Цюріху на нього в середньому доведеться витратити <strong>200 доларів</strong>, у Москві – майже в чотири рази менше, <strong>65 доларів</strong> (близько 1700 гривень).</p>
<p>На другому місці після Цюріха в цьому рейтингу стоїть Копенгаген, де побачення обійдеться в понад <strong>170 доларів</strong>, на третьому зі схожим результатом – Токіо. У Стокгольмі такий набір коштує трохи більше <strong>160 доларів</strong>, в Амстердамі – близько<strong>150</strong>. У Мадриді, Гонконгу, Берліні та Оттаві вартість побачення становить близько<strong>100 доларів</strong>.</p>
<p>Найдешевші для романтиків міста, як випливає зі звіту, розташовані в Індії та Індонезії: там закохані можуть обійтися сумою менше <strong>45 доларів</strong> (біля <strong>1170</strong> гривень).</p>
</div>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
