Як відомо, Угода про асоціацію була підписана у два етапи: політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року.

А вже у вересні 2014 року Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду, проте для повного набуття чинності УА мала бути ратифікована всіма 28 країнами-членами ЄС. Через спробу заблокувати цей процес у Нідерландах за допомогою референдуму, процес ратифікації Угоди затягнувся на 3 роки і був завершений лише влітку цього року.
Зазначимо, що з 1 листопада 2014 року (через тиск Росії торговельні положення почали працювати від 1 січня 2016 року) до сьогоднішнього дня Угода про асоціацію між Україною та ЄС перебувала у статусі тимчасового виконання (механізм ЄС, який дозволив почати виконання угоди, не очікуючи на її ратифікацію).

Від 1 вересня “тимчасове виконання” завершується, Угода стає юридично чинною. Також починається дія низки статей, що не входили до обсягу тимчасового виконання. Зміни стосуватимуться 5 розділу угоди, що має назву “Економічне та секторальне співробітництво”, режим тимчасового виконання угоди застосовували лише щодо 11 з 28 його глав.

Зокрема, починається дія Угоди щодо наступних секторальних напрямків: макроекономічне співробітництво, управління державними фінансами, статистика, космос, наука і технології, політика у сфері промисловості і підприємництва, інформаційне суспільство, туризм та інші.

Від сьогоднішнього дня стає чинною також глава “Громадське здоров’я”. В рамках угоди Україна повинна імплементувати близько 20 різних актів Євросоюзу, але стосуються вони не ліжок у лікарнях, а тютюнопаління, боротьби з інфекціями, алкогольною та наркотичної залежністю, раковими захворюваннями та іншого.

У сфері освіти України буде зобов’язана імплементувати лише дві рекомендації Європарламенту, що стосуються співробітництва в цій сфері та створення європейської кваліфікаційної системи для можливості отримувати освіту протягом усього життя.

Нагадаємо, Угода про асоціацію ставить за мету оновити спільні інституційні рамки співпраці України та ЄС; сприяти поглибленню стосунків у всіх сферах; посилити політичну асоціацію й економічну інтеграцію на основі взаємних прав та обов’язків.

А створення всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі має сприяти поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.