У Херсоні затримали трьох місцевих мешканців, які збирали голоси за проведення псевдореферендуму.

Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.

За даними слідства, від 23 lо 27 вересня 2022 року під час окупації Бериславського району підозрювані збирали голоси за проведення псевдореферендуму щодо виходу Херсонської області зі складу України та приєднання до РФ.

Вони приходили до домівок місцевих мешканців у декількох селах району, роздаючи їм так звані “бюлетені” для голосування. Водночас рекомендували ставити відмітки “за”.

Після цього підозрювані передали використані бюлетені голові незаконно створеної виборчої комісії для подальшої фальсифікації результатів.

Трьом затриманим громадянам України оголосили про підозру у колабораційній діяльності (ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України). Суд відправив їх під варту.

Колаборанти в Україні
Від початку повномасштабного вторгнення СБУ затримала понад 700 колаборантів.

Близько пів тисячі сімей колаборантів втекли до анексовано Криму з тимчасово захоплених населених пунктів Херсонської і Запорізької областей.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

За його словами, вже зараз у місті ловить російський мобільний зв’язок. Наступним етапом окупанти планують відкрити в Маріуполі відділення російських банків та виші РФ.

“Щодо установ вищої освіти буде визначено Росією окремий перелік інститутів, які не лише здійснюватимуть зарахування дітей з окупованих територій, а й безпосередньо працюватимуть на території області”, – додав Андрющенко.

Більше того, окупанти мають намір провести референдум у Маріуполі щодо приєднання до Росії. Орієнтовна дата – 15 травня. Ставник окупантів на посаді мера також називав саме цю дату. Але поки що жодних офіційних заяв на цю тему не надходило.

“Нагадаю, що зошити у школах у Маріупольському районі та Маріуполі підписують Маріуполь. Ростовська область”, – розповів радник мера Маріуполя.

За його словами, окупанти прагнуть прискорити приєднання Маріуполя до Росії. Але для України це не матиме жодних наслідків, адже місто все одно буде деокуповано.

Референдум в Україні щодо безпекового договору можливий лише тоді, коли російські війська припинять обстрілювати територію нашої країни і повернуться хоча б на позиції, які вони займали до 24 березня.

Про це заявив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі телемарафону.

“Що стосується референдуму, то безумовно, з безпековим договором – для того, щоб він був зафіксований правильно в міжнародному праві – процедура буде така: референдум в Україні, після цього ратифікація країн-гарантів і ратифікація української Верховної Ради. Безумовно референдум не буде проходити сьогодні, бо в нас воєнний стан, йде війна”, — зазначив Подоляк.

За його словами, в Україні існує чітка і збалансована процедура референдумів. Проте почати його проведення можливо буде лише в тому випадку, коли російські війська залишать нашу територію і відійдуть принаймні на ті позиції, які вони займали 23 лютого.

Радник глави ОП підкреслив, що згідно з Віденською конвенцією, договір, підписаний під тиском і ворожими обстрілами не буде вважатись дійсним.

“Тому ми знімемо воєнний стан і референдум почне працювати тільки тоді, коли військ Росії не буде на нашій території”, – підкреслив Подоляк.

Про це повідомляє The Guardian.

Як зазначає видання, референдум щодо автономії Венеції проходить на фоні масштабних повеней, які спричинили великі збитки регіону. Місцева влада ж виступає проти автономії та робить все можливе для того, щоб знизити явку.

Проти референдуму виступає міський голова Венеції Луїджі Брюгнаро. Він намагався заблокувати проведення референдуму, попри обіцянку провести голосування у виборчій кампанії 2015 року. Брюгнаро закликав відмовитися від голосування, аргументуючи це “величезними втратами для регіону”.

Референдум щодо автономії Венеції проходить не вперше. За останні 40 років в регіоні проходило 4 референдуми, однак, всі спроби були невдалими через низьку явку.

Про це повідомила речник МЗС України Мар’яна Беца на запит агентства “Інтерфакс-Україна“.

“Україна вважає нелегітимним проведений каталонської владою 1 жовтня 2017 поточного року референдум, заборонений Конституційним судом Іспанії через його невідповідність Конституції держави”, – йдеться у повідомленні.

У МЗС підкреслили, що Україна виступає за “безумовну повагу суверенітету й територіальної цілісності всіх держав світу в межах міжнародно визнаних кордонів і дотримання ними основоположних принципів і норм міжнародного права”.

“Переконані, що Іспанія як одна з лідерів демократії у світі, спираючись на міцний фундамент демократичних традицій і цінностей, які свого часу зумовили мирний перехід від диктатури до демократії і згодом – до членства в НАТО і ЄС, буде демократичним способом вирішувати всі нагальні проблеми внутрішньополітичного життя”, – додала Беца.

Наголошується, що Україна підтримує готовність уряду Іспанії до політичного діалогу з парламентськими політсилами для відновлення правопорядку і стабільності.

1 жовтня в Каталонії відбувся референдум щодо незалежності Каталонії, який не визнала центральна влада Іспанії. Згідно з обробленими результатами, близько 90 % каталонців на референдумі проголосували за незалежність від Іспанії.

Таку заяву він зробив в інтерв’ю німецькій газеті Berliner Morgenpost.

Порошенко звернув увагу на те, що кількість українців, які виступають за вступ України до НАТО, за останні чотири роки зросла. Так, у 2013 році лише 16% населення підтримували членство України в НАТО. Зараз цей показник зріс до 54%.

“Як глава держави я керуюся думкою свого народу і тому проведу референдум про вступ до НАТО”, – додав український президент.

Порошенко також підкреслив, що якщо більшість українців проголосують “за”, то він докладе максимум зусиль до того, щоб добитися членства в Північноатлантичному альянсі.

Як писав раніше інформаційний портал “Знай.uа”, Порошенко в ході щорічного послання до Ради зазначив, що членство в НАТО залишається стратегічною метою України.

При цьому, за словами президента, в НАТО відсутній консенсус щодо членства України.

Суть змін до Конституції зачіпають повноваження парламенту Італії, палати якого втратять рівноправність. Прем’єр-міністр Маттео Ренці зазначив, що піде у відставку, якщо населення на референдумі проголосує проти змін. З огляду на, що у Італії один з найбільших зовнішніх боргів, то відставка уряду спричинить за собою економічну нестабільність в ЄС.

Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко впевнений, що результати референдуму можуть викликати нову хвилю політичної турбулентності. Експерт припускає, що не так важливі результати референдуму, скільки те, як ними можуть скористатися різні політичні сили. Впливовим рухом серед політиків в країні є ідея про необхідність відходу від Євросоюзу.

“Якщо більшість громадян Італії відхилить ці пропозиції, це фактично означатиме дострокові парламентські вибори і політичну нестабільність. Якщо в результаті виборів в Італії “Рух п’яти зірок” стане частиною влади, це стане причиною відцентрових тенденцій в ЄС”, – повідомляє аналітик в коментарі на ресурсі Апостроф.

Результати референдуму в Італії можуть знову поставити під сумнів цілісність Євросоюзу, який після референдуму в Нідерландах і Brexit і так цим не відрізняється.

Про це він заявив  німецькій газеті Bild am Sonntag, повідомляє Reuters.

На запитання німецьких журналістів про те, що президент РФ Володимир Путін використовує свій вплив в Сербії, щоб домагатися референдуму з ЄС, Вучич сказав: “я нічого не знаю про Путіна, але я знаю, що деякі сербські партії відкрито закликають до цього.”

“Моя відповідь однозначна: референдуму (про вступ в ЄС) не буде, скільки б не було ініціатив щодо проведення такого плебісциту”, – наголосив він.

Сербський премʼєр наголосив, що напередодні недавніх парламентських виборів в Сербії, він чітко заявив про те, що його головною метою є вступ в ЄС.

“Ми перемогли з абсолютною більшістю. Ми зробимо все від нас залежне для досягнення цієї мети зараз. Якщо ми залишимо цей шлях, Сербія залишиться у програші”, – додав Вучич.

Він пояснив, що в Сербії останнім часом було багато “дурнуватих і небезпечних ідей” і що можлива криза в Сербії загрожує стабільності всього регіону.

“Старі конфлікти можуть бути знову відкриті”, – попереджає сербський прем’єр.

Президент Чехії Мілош Земан, який не раз висловлював підтримку на адресу президента РФ Володимира Путіна, пропонує громадянам своєї країни провести референдум щодо членства в Євросоюзі (ЄС) і НАТО. При цьому, як пише Reuters, у Земана немає конституційних прав ініціювати його.

За словами Земана, щоб провести референдум в країні, потрібна відповідна конституційна поправка. Сам президент Чехії є прихильником членства в обох організаціях.

“Я не згоден з тими, хто виступає за вихід з ЄС. Але я буду робити все, щоб вони отримали референдум і змогли висловити свою думку. Це стосується і членства в НАТО”, – сказав президент Чехії.

Відзначимо, референдум в Великобританії, в якому більшість голосуючих висловилися за вихід країни з ЄС, ініціював прем’єр-міністр Девід Кемерон. Сам Кемерон був прихильником збереження Сполученого Королівства в Євросоюзі, а після оголошення результатів референдуму заявив, що йде у відставку.

Глава британського МЗС Філіп Хеммонд переконаний, що підсумок голосування в Великобританії вельми на руку Путіну.

У Великобританії 23 червня почався референдум з питання виходу країни з Європейського Союзу. До 7 години за місцевим часом (9:00 за Києвом) відкрилися виборчі дільниці, де жителям Великобританії належить вирішити, чи залишиться Сполучене Королівство у складі ЄС чи ні.

Голосування вже отримало назву Brexit, тобто “британський вихід”. Його результати стануть історичним моментом у будь-якому разі, досі жодна країна не виходила зі складу ЄС.

Питання на референдумі звучить так: “Чи повинно Сполучене Королівство залишитися в складі Європейського Союзу або вийти з Європейського Союзу?” Варіанти відповіді: “залишитися членом ЄС” і “вийти з ЄС”.

Рішення про проведення плебісциту фактично було прийнято в січні 2013 року, коли прем’єр-міністр Девід Кемерон пообіцяв поставити на голосування питання про членство Великобританії в ЄС до 2017 року, якщо його партії вдасться здобути перемогу на парламентських виборах у 2015 році. Консервативна партія перемогла і рішення про проведення голосування було підтверджено. Паралельно Британія та ЄС вели переговори щодо нових умов членства Лондона в Союзі. У лютому 2016 року Кемерон заявив, що є домовленість про “особливий статус”для країни, тоді ж було оголошено, що референдум відбудеться влітку. Сам британський прем’єр виступає за збереження країни в складі ЄС, але наполягає на значному його реформуванні.

Що думає королева з приводу референдуму? У березні 2016 року Букінгемський палац у відповідь на публікацію таблоїду The Sun про те, що Єлизавета II підтримує ідею виходу країни з ЄС, заявив, що королева витримує політичний нейтралітет у даному питанні, а на референдумі приймати рішення буде британський народ.

Що кажуть опитування? Зараз розрив між двома таборами мінімальний, проте раніше опитування показували, що за те, щоб покинути ЄС, проголосує більше громадян.

Нещодавно дослідницька компанія YouGov опублікувала опитування, згідно з яким, 43% британців мають намір голосувати за вихід Великобританії з Євросоюзу. За збереження країни в ЄС висловилися 42% респондентів, не визначилися з відповіддю 11%. За даними онлайн-опитування, проведеного компанією Opinium, за вихід з Євросоюзу виступають 43% британців, 39% – за те, щоб залишитися в ЄС, — 39%. 18% виборців сказали, що ще не визначилися і 1% відмовився відповідати на питання.

Зараз ситуація змінилися і частка противників виходу з ЄС зросла. Такий поворот пов’язують із вбивством 16 червня депутата британського парламенту Джо Кокс, яка виступала за збереження Великобританії у складі Європейського Союзу.

“Brexit може стати початком кінця не тільки для ЄС, але й для всієї політичної цивілізації Заходу”, – заявив Туск.

На його думку, для самої вихід Великобританії з ЄС несе геополітичні та економічні ризики.