На цьому наголошує екскерівниця управління освіти Голосіївського району у місті Києві та вчителька Ірина Чернілевська-Бойко в інтервʼю ZN.ua. Вона запевняє, що поглиблене вивчення окремих предметів не вирішить усіх проблем середньої школи, проте збереже напрацювання, які є в українській освіті й довели свою ефективність.
Освітянка навела кілька аргументів щодо критичної необхідності збереження можливість для учнів поглиблено вивчати окремі предмети.
Восьмикласники та девʼятикласники вже більш-менш орієнтуються в тому, які предмети їм подобаються, що дається легше та що їм цікаво.
Цього, наприклад, не мали учні спеціалізованих шкіл, які існували до реформи НУШ, куди набирали дітей з першого класу.
За словами Чернілевської-Бойко, саме завдяки тому, що у восьмому класі підлітки вивчатимуть поглиблено предмети, їм буде легше обирати траєкторію навчання у старшій школі або закладі професійно технічної освіти. Таким чином, для дітей відкриваються можливості.
Програма НУШ має багато для слабких школярів, проте не передбачається навчання сильних.
Саме тому створення класів з поглибленим вивченням окремих предметів стане у пригоді у такому випадку. Адже діти, яким подобається певна дисципліна, можуть вивчати її більше, ніж пропонує усереднена шкільна програма.
Ба більше, саме в підлітковому віці в мозку дитини триває активне формування нейронних звʼязків, що сприяє успіху в навчанні. Тож важливо створити всі умови для розвитку дітей.
Освітянка нагадала, що в Україні немає цілісної державної програми для роботи з обдарованими дітьми, тож такі локальні рішення дуже важливі. Вона пояснює, що є ліцеї, які відбирають школярів для поглибленого вивчення предметів, і саме вони готують майбутніх олімпіадників.
З іншого боку існує проблема і з тими дітьми, які не встигають за програмою вже з початкової школи й навчаються разом з тими, хто біжить попереду них. Тому питання поглибленого вивчення окремих предметів потребує допрацювання, хоч і не вирішить усіх проблем у освіті.
Крім того, за словами Чернілевської-Бойко, проблема існує і в нових підручниках, які обіцяли зробити доступнішими для дітей. Натомість більшість з них виявилися передрукованими з незначними правками старими. Крім того, не узгоджені між собою й навчальні програми, що також призводить до складнощів.
Щоб розв’язати задачі з хімії у восьмому класі, потрібно знати дії зі ступенями (й це не просто квадрат чи куб), а на математиці їх вивчають пізніше.
Або, наприклад, на уроках природознавства в п’ятому класі діти повинні за два уроки навчитися розв’язувати три типи задач на масштаб, а на уроках математики з масштабом знайомитимуться в шостому класі.
Вектори у задачах із фізики в дисонансі з векторами на математиці, – пояснює освітянка.
Статтю прокоментував інший відомий педагог Віктор Громовий:
Під прапором НУШ продовжують утверджуватись у суспільній свідомості ідеї «сніжинковості» (нічим тендітне дитятко не перевантажувати в школі та вдома).
А на Заході в цей час утверджується прямо протилежний підхід: «Ми можемо робити важкі речі» (‘we can do hard things’).
Авторкою цього крилатого вислу є американська письменниця Гленнон Дойл (Glennon Doyle).
Ну не може людина бути щасливою від того, що просто байдикує, а до неї ставляться як до неповносправної. Треба дітям надати можливість відчути смак перемоги, отримати задоволення від: я це зробив!
]]>
Цьогорічні шестикласники НУШ у 2027 році мають піти в 10 клас із новими програмами, підручниками, а деякі класи – навіть у нові приміщення. Але через те, що держстандарт старшої профільної школи, навчальні програми та плани ще не презентували, деякі громади не починали реорганізацію своєї шкільної мережі. Що каже про реформу старшої школи оновлене МОН, які типи ліцеїв можуть бути в старшій школі і які міфи заважають впроваджувати реформу, читайте далі.
МОН прогнозує, що старша школа сформується до 2030 – 40 років
Заступник очільника Міносвіти Андрій Сташків розповів, що держстандарт старшої профільної школи уже розробили. Але перш ніж його презентувати на широкий загал, планують його обговорити з експертами. Опісля готуватимуть концепцію реформи старшої школи.
Якщо реформа старшої школи має стартувати у 2027 році, то, за прогнозами заступника міністра освіти і науки Дмитра Завгороднього, до 2025 року треба визначити “правила гри”. Тобто виконати всю домашню роботу на місцях, аби чітко розуміти, який заклад і з яким статусом працюватиме, які вчителі в ньому викладатимуть, за якими профілями тощо.
На думку Андрія Сташківа, так само у 2025 році доцільно почати пілот старшої школи. Ідею також ще обговорюватимуть.
Фінський уряд виявляє бажання долучитися до підтримки реформи НУШ, і саме пілотування старшої школи може бути одним із напрямів, у якому МОН отримає підтримку. Світовий банк може надати кредит, а ми отримаємо інвестиції в старшу школу, не забуваючи про базову,
– уточнив Сташків.
Завгородній при цьому передбачає, що навіть після 2027 року, до якого всі школи мають визначитися зі своїми новими статусами, певним закладам освіти знадобиться перехідний період. МОН планує підготувати для них альтернативні варіанти реорганізації, оскільки одного механізму, який підійде всім закладам освіти, буде недостатньо.
Нам треба врахувати чимало чинників. Передусім на реорганізацію шкільної мережі впливає демографічна ситуація, адже через 5 – 10 років учнів буде менше, ніж зараз, через скорочення населення України, яке почалося ще до повномасштабної війни. Також впливає міграція населення через війну, а це дуже важливо для планування на рівні громади, області та МОН. Ми розуміємо, що через демографічну кризу найбільше учнів у модернізованих ліцеях буде в проміжку між 2027 і 2030 роками, а в наступні роки дітей ставатиме менше, тому для нас важливо планувати заходи з побудови ефективної мережі з урахуванням демографічних тенденцій,
– розповів Завгородній.
Тобто потреби шкільної мережі у 2030 році та у 2040 роках будуть різні, прогнозує він. Тому для кожної окремої ситуації шукатимуть винятки.
Що уже готове для реорганізації старшої школи
Наразі для реформи старшої школи готові 5 положень про ліцеї, які Кабмін затверджував із 2019 року.
Положення про науковий ліцей визначає, що:
заклад освіти провадить освітню діяльність, спрямовану на залучення та підготовку учнівської молоді до наукової й науково-технічної діяльності;
є юридичною особою та діє на підставі власних установчих документів;
може утворюватися закладом вищої освіти;
забезпечує здобуття базової середньої освіти або повної загальної середньої освіти (тобто початкової школи в його складі немає).
Для реорганізації спортивних ліцеїв у Кабміні ухвалили постанову, відповідно до якої спортивний ліцей – це заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти спортивного профілю одночасно зі здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або окремих її рівнях.
Положення про мистецький ліцей визначає, що:
це заклад спеціалізованої мистецької освіти, який забезпечує здобуття початкової й профільної мистецької освіти одночасно зі здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або окремих її рівнях;
може бути музичним, художнім або хореографічним (класичного балету);
навчання в мистецькому ліцеї складається з двох компонентів: загальноосвітнього та спеціалізованого мистецького.
Відповідно до положення про військовий (військово-морський, військово-спортивний) ліцей:
це заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти військового профілю для осіб з 13 років одночасно зі здобуттям базової та/або профільної середньої освіти;
до складу ліцею може входити філія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти.
Положення про ліцей передбачає, що в цих закладах середньої освіти учні зможуть вчитися за профілями. І це якраз новація реформи старшої школи. Бо, приміром, мистецькі, військові чи спортивні заклади освіти працювали й раніше, але мали статус спеціалізованих шкіл, який тепер замінюється на ліцей певного виду.
У Законі України “Про освіту” мовиться про два напрями профільної середньої освіти, за якими можуть працювати ліцеї:
академічне – профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;
професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.
Як впроваджують реформу у Києві
У деяких громадах реорганізацію шкільної мережі почали ще у 2018 році після закріплення реформи НУШ у законі “Про освіту”. Так, у Києві впродовж двох років аналізували шкільну мережу кожного району міста. На початку 2021 року Департамент освіти і науки КМДА підготував проєкт програми “Перспективний план мережі закладів середньої освіти міста Києва до 1 вересня 2024 року”. Станом на травень 2023 року змінили типи та найменування 60 шкіл Києва (із 580). Щороку програму переглядають та змінюють, враховуючи законодавчі зміни. Зокрема, закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти”. Його ухвалили у липні 2021 року, тобто після затвердження програми. Він відтермінував реформу старшої школи з 2024 року до 2027.
Що ще змінилося після ухвалення згаданого закону:
концепція НУШ передбачала: аби забезпечувати профільність, ліцей має мати мінімум 4 класи на паралелі, у кожному не менше ніж 25 учнів (ці засади закріплені й у Законі “Про повну загальну середню освіту”), а за законом 2021 року дозволяється не менше двох класів за трьома профілями, про мінімальну кількість учнів не йдеться;
початкова школа мала функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії, гімназія та ліцей як окремі юридичні особи (без початкової школи у своєму складі), натомість закон передбачає, що ліцей може бути окремою юридичною особою, у якому може бути навчання на початковому та базовому рівнях, тобто в ліцеї можуть вчитися учні з 1 по 11 (12) клас;
також закон виключив норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв у містах та громадах із населенням менше ніж 50 тисяч осіб (така норма передбачала, що старшу школу утримує потужна громада, яка дійсно зможе забезпечити заклад освіти необхідною матеріально-технічною базою, лабораторіями, за потреби – гуртожитками).
На Львівщині також впроваджують реформу старшої школи
Крім столиці, за реформу старшої школи на місцях активно взялися й інші громади. Один із першопрохідців – Червоноград на Львівщині.
За рішенням міської ради у 2018 році з 11 шкіл Червонограда одна стала ліцеєм, а решта 10 – гімназіями. Андрій Залівський, міський голова, пригадує, що на таке рішення батьки відреагували опором та критикою. Як показав досвід, найскладніше було з директорами та вчителями. Вони вважали, що зміна статусу закладу погіршить його імідж на рівні міста – школа не буде користуватися авторитетом та буде втрачати свій контингент.
Наталія Запісоцька, директорка Червоноградського ліцею, каже, що на той час школа вже мала статус гімназії, тобто не мала у своїй структурі початкової ланки. Тому створення ліцею на її базі було найменш “безболісним”. Тепер колектив намагаємося підсилювати: залучають вчителів з інших шкіл.
З 2020 року до ліцею не набирають п’яті класи, тобто поетапно виводять середню ланку. Після 1 вересня 2024 року в ліцеї будуть лише 10 та 11 (12) класи.
Цього року в ліцеї випустили 13 одинадцятих класів, які вчилися за профілями:
математика;
англійська мова;
українська мова;
хімія та біологія;
історія і правознавство.
Учні, які перейшли в 11 класи, матимуть ще один профіль – інформатику. Профілі формують за заявками батьків та за бажаннями дітей. Також впровадили два інтегровані курси: “Природничі науки” та “Історію України й світ”. Зараз у ліцеї вчиться понад 800 учнів. Частина з них приїжджає із сусідніх сіл орієнтовно за 20 кілометрів від ліцею. Шкільного автобуса немає.
Також у ліцеї чекають на завершення роботи над реформою старшої школи та чітке бачення МОН, як їм рухатися далі.
Які стереотипи гальмують реформу старшої школи
У Центрі спільних дій підготували невелику добірку популярних міфів щодо реформи старшої школи, які поширені в суспільстві.
Міф 1. Реформу освіти зараз немає сенсу продовжувати, бо після війни її згорнуть.
Насправді реформа почалася ще у 2017 році. Спочатку йшлося про зміни в початковій школі, у яку прийшла концепція НУШ із ранковими колами, інтегрованими уроками, навчанням у форматі гри, формувальним оцінюванням тощо. Тож реформа старшої школи – це логічне продовження процесу, який запустили в країні ще 6 років тому і яка закріплена законодавством.
Міф 2. Реформу проводять, щоби позакривати школи.
Це не так. Батьків та вчителів лякає й ображає формулювання “понизити ступінь школи”, хоча насправді йдеться про те, щоби кожна дитина громади здобула доступну та якісну шкільну освіту. У старшій профільній школі учні матимуть кращу освіту, щоб згодом легко вступити до бажаного університету. Саме громада вирішує для себе, скільки гімназій та ліцеїв їй потрібно й де їх краще розташувати.
Міф 3. Реформа вигідна лише обласним центрам і столиці.
Навпаки завдяки реформі менші громади можуть забезпечити дітям кращу шкільну освіту та успішно конкурувати з великими містами. Один із прикладів – Славутська громада на Хмельниччині, де для старшокласників працює академічний ліцей, який має 7 профілів. Досвід Славути зараз вивчають інші регіони.
Міф 4. Влада ухвалить вигідні для себе рішення, а людей ніхто не питатиме.
Аби цього не сталося, на всіх етапах ухвалення рішень місцевому самоврядуванню варто прислухатися до думки батьків, вчителів та дітей. Адже реформа передусім має задовольнити їхні потреби. Для цього місцевій владі потрібно проводити в громадах опитування, публічні консультації й обговорення.
Експерти при цьому кажуть: деякі громади намагаються відтягнути реформу максимально до 1 вересня 2027 року. Звісно, ніхто не зобов’язує розпочати профільне навчання сьогодні, але чим раніше це почати, тим менше проблем буде в майбутньому.
]]>
Відповідну постанову Кабмін ухвалив на своєму засіданні 25 квітня, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.
Документ також посилює відповідальність за порушення академічної доброчесності під час отримання вченого звання. Віднині за таке порушення не лише відмовлятимуть у присвоєнні звання, а й позбавлятимуть його.
Також постанова дещо полегшує вимоги для отримання вчених звань для осіб з інвалідністю першої групи. Окрім того, уряд змінив можливості діячів культури та мистецтв у отриманні вченого звання доцента.
“У попередній редакції порядку вчене звання доцента присвоювалось діячам культури та мистецтв, які мають суспільне визнання, в результаті чого отримали почесне звання “Народний артист України”, “Народний художник України”, “Народний архітектор України”, “Заслужений діяч мистецтв”. Тепер цей список розширено званнями “Заслужений артист України”, “Заслужений художник України”, “Заслужений архітектор України”, “Заслужений працівник культури України”, “Заслужений майстер народної творчості України”, – пояснив заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.
Нагадаємо, 25 вересня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про освіту, який Верховна Рада прийняла 5 вересня 2017 року. У Президента переконані, що закон дозволить провести глибоку всеосяжну освітню реформу, яка підвищить якість освіти і конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці.
]]>