У 2025 році освітня система продовжує зазнавати значних змін. Одним із ключових напрямів трансформації стала реформа у школах, націлена на підвищення ефективності навчання у старшій школі. Основний акцент робиться на гнучкість освітніх програм, дозволяючи учням зосередитися на профільних дисциплінах та уникнути навантаження.

Але що саме зміниться? Які предмети стануть обов’язковими, а які можна буде вивчати на вибір? Розберемося в деталях.

Докладніше про те, що в Україні відбувається глобальна реформа старшої школи, повідомляє “Стіна”, посилаючись на МОНограм.

Що вивчатимуть учні профільних класів?
Згідно з новою реформою в школах, учні 10–11 класів вивчатимуть природничі науки. Однак в 11 класі передбачається поглиблене вивчення цих дисциплін для тих, хто вибере їх як профільний напрямок, а також для тих, хто включить їх до індивідуального навчального плану як додатковий курс.

Щодо 12 класу, то тут передбачена система вибору. Учні, які вирішили продовжити поглиблене вивчення наук, зможуть вивчати їх на профільному рівні.

Інші учні зможуть вибрати окремі предмети, виходячи зі своїх інтересів та майбутніх освітніх планів.

Які дисципліни залишаться обов’язковими?
Крім профільних предметів, у старшій школі залишиться низка дисциплін, обов’язкових для всіх учнів. До них входять:

Українська мова та література;

Історія та громадянська освіта;

Іноземні мови;

Математика;

Фізична культура;

Захист України

Ці предмети формують базову освіту, необхідну кожному учневі, незалежно від його професійних планів.

Яким чином реформа вплине на освітній процес?
Головна мета реформи старшої школи – створити умови для якіснішої підготовки учнів до майбутнього.

На відміну від колишньої системи, де учні змушені були вивчати широкий спектр предметів з однаково високим навантаженням, нова модель дозволяє:

Зосередитися на профільних дисциплінах та курсах;

Підготуватися до вступу до вишу без необхідності звертатися до репетиторів;

Уникнути перевантаження та зубріння непотрібного матеріалу.

Навіщо вводяться зміни?
Реформа у школах спрямовано як поліпшення якості знань, а й у підготовку учнів до реального життя.

Тепер шкільна освіта стане адаптивнішою, надаючи кожному учневі можливість вивчати те, що дійсно важливо для його майбутньої професії.

Старша школа стає не просто місцем здобуття знань, а й простір для формування навичок, необхідних у дорослому житті.

Обов’язкові предмети формують фундаментальну освітню базу, профільні дисципліни допомагають підготуватись до майбутньої професії, а вибіркові курси розширюють кругозір та сприяють особистісному розвитку.

Таким чином, реформа старшої школи – це крок до більш сучасної, ефективної та адаптивної освіти, яка відповідає потребам сьогодення та відкриває більше можливостей для кожного учня.

У школах скасують низку предметів, що відомо
У 2027 році стартує реформа старшої школи. У рамках змін МОН пропонує профільний підхід до навчання старшокласників. Про це розповідає «Стіна» із посиланням на МОН.

Так, учні та учениці шкіл зможуть самостійно обирати профіль власного навчання, що означатиме наявність спеціалізованих курсів та предметів для поглибленого вивчення

У Міністерстві освіти України пояснили, які предмети у школі приберуть із навчальної програми.

Процес вибору профілю передбачає відразу три рівні. Спочатку старшокласникам доведеться вибрати основний профіль навчання. Наприклад, мовно-літературний включає поглиблене дослідження лінгвістики, а суспільно-гуманітарний – дослідження історії та правознавчих наук.

Далі учню вибрати спеціалізовані курси не більше свого профілю у шкільництві. Після цього старшокласники можуть вибрати дисципліни, які вже до їхнього профілю не належать – для того, щоб задовольнити свої інтереси у всіх сферах.

У Міністерстві пояснили, що у школі 10 клас стане для кожного старшокласника адаптаційним. Цього року учні та учениці зможуть вибрати та «протестувати» профіль, за потреби предмети можна буде змінити.

З кожним роком у 12 класі кількість обов’язкових предметів зменшуватиметься, а кількість профільних курсів – збільшуватиметься.

Шкільна реформа, які предмети приберуть
У 2027 році стартує реформа старшої школи. У рамках змін МОН пропонує профільний підхід до навчання старшокласників. Так, учні та учениці зможуть самостійно обирати профіль власного навчання, що означатиме наявність спеціалізованих курсів та предметів для поглибленого вивчення. Про це повідомляє «Стіна» із посиланням на МОН.

У Міністерстві освіти України пояснили, які предмети у школі приберуть із навчальної програми.

Процес вибору профілю передбачає відразу три рівні. Так, спочатку старшокласникам доведеться вибрати основний профіль навчання. Наприклад, мовно-літературний включає поглиблене дослідження лінгвістики, а суспільно-гуманітарний – дослідження історії та правознавчих наук.

Далі учню вибрати спеціалізовані курси у межах власного профілю. Після цього старшокласники можуть вибрати дисципліни, які вже до їхнього профілю не належать – для того, щоб задовольнити свої інтереси у всіх сферах.

У Міністерстві пояснили, що 10 клас стане для кожного старшокласника адаптаційним. Цього року учні та учениці зможуть вибрати та «протестувати» профіль, за потреби предмети можна буде змінити. З кожним роком до 12 класу кількість обов’язкових предметів зменшуватиметься, а кількість профільних курсів – збільшуватиметься.

Нагадаємо! Згідно з реформою Міністерства освіти України, усі школярі молодшого шкільного віку з 2018-2019 навчаються за стандартами Нової української школи.

Ця реформа передбачає низку змін, але загалом характеризується так – всім школярам має бути приємно й цікаво вчитися у шкільництві, які знання мають бути як теоретичними, а й практичними.

Мета МОН створити в українських школах комфортну для освіти атмосферу, де дітей навчатимуть не лише «зубрити» книги, а й використовуватимуть знання на практиці.

Українська освіта переживає глибоку системну кризу, яка триває десятиліттями. Викладач фізики та астрономії Андрій Карбовничий з Українського державного університету науки та технологій у Дніпрі висловився про причини цієї кризи та намітив шляхи вирішення.

У своєму повідомленні він критикує безсистемність, бюрократію та вплив некомпетентних управлінців, які зводять нанівець освітній процес.

Карбоводчеський стверджує, що джерелом безсистемності є ті, хто зобов’язаний забезпечувати її. Ці «управлінці» часто не мають ні знань, ні практичних навичок, щоб ефективно реформувати освіту. Це парадокс, який давно перетворився на норму: компетентними керують некомпетентні.

“Тридцятирічна історія освітніх реформ демонструє, що бездарні чиновники не можуть створити системи, яка виховувала б мислячих, духовно розвинених особистостей”, – зазначає Карбовничий.

Автор звертає увагу на знецінення фундаментальних дисциплін, таких як фізика. За його словами, чиновники, які часто не знають основ цієї науки, не бачать її зв’язку з розвитком інтелектуального мислення. Це, у свою чергу, призводить до нерозуміння важливості фізики у формуванні творчого та логічного мислення, яке потрібне не лише вченим, а й юристам, економістам, робітникам та політикам.

“Світ тримається не на нікчемності, а на тих, хто знає та вміє”, – наголошує викладач.

Карбовод пропонує низку кроків, які можуть кардинально змінити ситуацію:

Треба чесно усвідомити, що проблема не лише у фінансуванні, а й у відсутності системності.
Програми мають створювати незалежні фахівці, а не люди із власними корисливими інтересами.
Скорочення штату «освітньої» бюрократії, яка за роки свого існування лише ускладнює процес.
Центральна роль вчителя та учня. Освітній процес повинен обертатися навколо цих двох ключових фігур, а решта – це обслуговуючий персонал.
Зміна підходів до середньої та вищої освіти. Не всі мають здобувати вищу освіту, особливо ті, хто не освоїв базові навички за роки навчання у школі.
Зарплата педагогів повинна відповідати їхній ключовій ролі в суспільстві.

В незламній країні вчергове хочуть провести пенсійну реформу. Урядовці вже розробили новий законопроєкт і знов заговорили про запровадження Їх Величностей “накопичувальних пенсій”. Щоправда, на практиці, поки що, у пошуках “соціальної справедливості” чиновники лише спромоглися обмежити виплати пенсіонерам-чорнобильцям і колишнім військовим – в рамках скорочення спецпенсій для прокурорів та суддів, які отримували найбільше. Хотіли, як краще, але знову вийшов турборежим.

Отже, Міністерство соціальної політики розробило законопроєкт, який передбачає зміну підходів до нарахування пенсій. Він, як заявляється, має на меті розв’язати питання несправедливості при обрахунку пенсій для людей, що вийшли на заслужений відпочинок у різні роки. Проєкт закону був опублікований для ознайомлення та ще не внесений на розгляд парламенту – тому його текст ще може зазнати змін. Однак основні ідеї щодо запровадження “бальної пенсійної системи” вже обговорюються.

Із цікавого – якщо депутати підтримають новації, то пенсія в усіх її отримувачів в Україні в майбутньому зможе не тільки збільшуватись, а й зменшуватись.

Як це працюватиме? – УНІАН із допомогою юристів спробував розібратися у заплутаних деталях оприлюдненого законопроєкту.

Що пропонують урядовці
Головною метою потенційних пенсійних новацій чиновники називають підвищення справедливості у чинній солідарній пенсійній системі. Задля цього законопроєкт вводить такі поняття, як базова та страхова пенсії, а також – пенсійні бали.

Ці бали, за якими розраховуватиметься розмір пенсії, будуть обчислюватися, виходячи зі співвідношення між сумою страхових внесків, сплачених за один місяць страхового стажу конкретного працівника, до суми страхових внесків із середньої заробітної плати в Україні за той же місяць. При цьому за кожен місяць роботи, протягом якого людина отримувала середню заробітну плату, зараховуватиметься 10 балів. Відповідно, якщо платня працівника була більшою за середню по країні, балів буде нараховано більше.

Юрист-волонтер Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов’язаних із військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокат юридичної компанії АРЕС Євгеній Промський пояснює нам, як мають працювати нові розрахунки, запропоновані міністерством.

“Бал – це аналог коефіцієнту заробітної плати (який розраховується шляхом ділення заробітної плати, яку отримала людина в конкретному місяці, на середню заробітну плату по Україні в тому ж місяці), помноженого на 10. Тобто, концептуально система розрахунку пенсії не змінилась: визначальним для розміру пенсії залишатиметься отримана людиною офіційна заробітна плата та її співвідношення з середньою заробітною платою на момент її виплати”, – зазначає Промський.

Пенсія за віком, веде далі юрист, складатиметься з базової та страхової частин. Розмір базової частини пенсії становить 30% мінімальної заробітної плати в Україні “чистими” (тобто, зарплати після відрахування податків).

Розмір же страхової частини пенсії за віком визначається шляхом множення суми накопичених пенсійних балів особи на вартість одного балу. Промський наголошує, що кількість балів є індивідуальним показником, який залежатиме безпосередньо від отримуваного заробітку. А ось вартість балу – фіксована цифра, яка буде однаковою для всіх пенсіонерів. Її визначатиме Кабмін.

Наскільки це вплине на розмір пенсії? Промський акцентує на тому, що держава залишила за собою фактичний контроль за визначенням розміру пенсії шляхом встановлення вартості одного балу.

“Чим вище оцінять один бал, тим вищими будуть пенсії. Низька оцінка одного балу не дозволить розраховувати на їх підвищення. Крім того, за рахунок щорічного перегляду вартості одного балу держава зможе регулювати загальне підвищення пенсій. Станом на зараз, не знаючи вартості одного балу, дати відповідь на питання, як зміняться пенсії, неможливо”, – сказав адвокат.

Погодьтесь, це мало чим відрізняється від звичних усім чинних індексацій – хіба що, якщо нині в уряду є можливість індексувати виплати різним категоріям пенсіонерів по-різному (наприклад, залежно від розміру пенсій – трошки підвищити забезпечення тільки найбіднішим, не переглядаючи виплати решті), то після запровадження законодавчих змін корекція вартості балів завжди впливатиме на усі пенсії в державі одночасно.

“Придумали цікаву формулу, але грошей на її реалізацію недостатньо”
Отже, поки що спроби розрахувати пенсію за новою формулою виглядають точними, як астрологія. Та все ж юристи намагаються пояснити, як може змінитися та чи інша пенсія за новими правилами, якщо новації все ж будуть втілені у життя.

Іван Хомич, керівник “Адвокатського бюро Івана Хомича”, пояснює УНІАН, що наразі, якщо у людини, до прикладу, 35 років стажу, то вона отримує пенсію в розмірі орієнтовно 35% від її минулої зарплатні. В розрахунку враховуються коефіцієнт стажу, коефіцієнт зарплати і середня зарплата по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії.

“Якщо перерахувати пенсію такої людини за новою системою, то вона, в ідеалі, має зрости. Незалежно від того, хто і коли пішов на пенсію, вона всім буде індексуватися однаково. Але ми говоримо про ідеальну модель за умови, що реформу ухвалять, і пройде перехідний період”, – зауважив адвокат.

Хомич зазначає: оскільки у держави немає грошей, щоб всім одразу за новою формулою підтягнути пенсії на кілька сотень чи подекуди й тисяч гривень, то підвищення може відбуватися поступово. Насамперед воно має торкнутися пенсій, призначених давно. Підвищення для “нових” пенсіонерів, за словами експерта, може ще кілька років штучно пригальмовуватись.

Адвокат наводить приклад розрахунків пенсії за новою формулою:

“Базова пенсія – це 30% від мінімальної зарплати з вирахуванням податків. Приміром, сьогодні мінімалка 8000 гривень. Фактично людина отримує на руки 6160 грн. 30 відсотків від цієї суми – це буде 1848 гривень. Небагато, але це базова сума, яку держава гарантуватиме з бюджету будь-якій людині, яка має право на пенсію. А потім до цієї базової пенсії буде доплачуватись страхова частина”, – пояснює Хомич.

“Якщо ви отримали в цьому місяці таку саму зарплату, як і середня по країні, то вам нарахують 10 балів. І так кожного місяця, – веде далі адвокат. – Протягом життя людина буде накопичувати бали. Якщо зарплата в якісь періоди була менше середньої, то і балів за ці періоди нарахують менше. Якщо зарплата більше середньої, то і балів більше”.

Отже, щоб зрозуміти, якою буде ваша пенсія, потрібно кількість накопичених вами балів помножити на вартість балу і додати до цієї суми “базову пенсію”.

Але якою, все ж, може бути вартість балу? Хомич каже: згідно з ідеальною формулою, ціна балу має вираховуватися методом ділення 30% від середньої зарплати за минулий рік після сплати податків на 4200. 4200 – це усереднене значення, кількість балів, яку б заробила людина, пропрацювавши 35 років на середню зарплату.

УНІАН спробував провести гіпотетичні розрахунки на основі цих формул. За основу ми взяли дані за 2023 рік, розрахувавши, скільки мав би коштувати один пенсійний бал минулого року (офіційних даних щодо розміру середньої зарплати у 2024-му ще немає).

Середня зарплата за 2023 рік склала 17442 грн, що після вирахування податків дорівнює 14041 грн. Поділивши 30% від цієї суми (4212,3) на 4200, отримаємо приблизну вартість одного балу для усіх пенсіонерів у 1 гривню.

А яку б пенсію за таких розрахунків отримувала людина, що пропрацювала 35 років на середню зарплату? “Мінімалка” у 2023 році складала 6700 грн, “чистими” – це 5394 грн, тобто базова пенсія (30% від цієї суми) дорівнювала б 1618 грн. Страхова ж частина пенсії для людини у цьому прикладі становила би 4200 гривень (множимо 4200 балів на вартість балу у 1 грн). Таким чином, загальний розмір пенсії у 2024 році для такого “пенсіонера-середнячка” склав би: 1618 + 4200 = 5818 грн.

За словами Івана Хомича, сьогодні такий “усереднений” сумлінний працівник з 35 роками стажу зазвичай отримує значно менше, якщо вийшов на пенсію давно. Проте адвокат зауважує – поки триватиме перехідний період, Кабмін може встановлювати в ручному режимі вартість балу на рівні нижче, ніж прописано у “ідеальній” формулі.

“Бо пенсію, умовно, з 2800 грн одразу підвищити до 5800 грн буде для нинішнього бюджету накладно. Зазначається, що до 2030 року при визначенні вартості балу буде застосовуватися коригуючий “коефіцієнт фінансової стійкості”, який буде переглядатися щороку з першого березня. Отже, придумали цікаву формулу, але грошей на її реалізацію недостатньо. Тому пенсії піднімуть не всім і не так сильно, як можна було б очікувати”, – спускає з небес реформ на землю реальних виплат фахівець.

Коротше кажучи, якщо реформу і запровадять, то це відчують не одразу і не всі. Як завжди.

Туманні перспективи для пенсіонерів
Які шанси у запропонованих новації стати частиною правового поля? Адвокат Євгеній Промський зауважує, що реформа перебуває на етапі погодження профільними міністерствами та ще навіть не зареєстрована у Верховній Раді як законопроєкт. І на етапі розгляду документу до нього можуть бути внесені зміни, а тривалість цього процесу залежить від багатьох факторів.

Згідно з пояснювальною запискою, проєкт закону “дасть змогу підвищити рівень пенсійного забезпечення для понад 80% пенсіонерів, усунути диспропорції між розмірами пенсій, призначених у різних роках, спростити механізм обчислення пенсії, закласти автоматичний механізм прискореного зростання пенсій при економічному зростанні країни”… Це звучить надихаюче і прекрасно, однак юрист переконаний – на ділі українські пенсіонери навряд чи заживуть краще.

“Враховуючи суттєвий дефіцит Пенсійного фонду України та державного бюджету, перспективи збільшення розміру пенсії українців є доволі сумнівними”, – вважає юрист.

У свою чергу, адвокат Іван Хомич зазначає, що, загалом, новий підхід до обчислення розміру пенсії в солідарній пенсійній системі може позитивно вплинути на пенсіонерів, яким виплати призначали давно, і оцінювали їх на рівні близько мінімальних. Але є нюанс.

“Що стосується майбутніх пенсіонерів, то їм вигідніша нинішня формула обчислення пенсії. Особливо це стосується громадян, які мають право на пенсію на пільгових умовах”, – зазначає він.

Також, за словами фахівця, проблемою стане підтвердження заробітної плати за період трудового стажу до 2000 року. Якщо людина не надасть довідки та інших документів на підтвердження отримуваних коштів за той період, їй нарахують бали по мінімальній зарплаті, що негативно позначиться на розмірі пенсії.

Утім, Хомич обнадіює тим, що за новими правилами пенсія має щороку збільшуватись: через зростання мінімальної зарплати буде автоматично зростати базова частина, а через збільшення зарплати середньої зарплати буде автоматично рости і вартість балів – тобто, і страхової частини пенсії. Таким чином, індексація буде для всіх однакова. Але якщо середня зарплата в Україні не буде зростати, то і пенсія не буде зростати. Ба більше – якщо середній заробіток в державі впаде, то потягне за собою донизу і пенсії!

“Така модель працює в європейських країнах, де через зменшення рівня середньої зарплати можуть зменшуватися і пенсії. Така собі індексація навпаки. Втім, з року в рік середня зарплата в Україні зростає… Складно сказати, що з цього вийде на практиці, але в Міністерстві соцполітики запевняють, що жодна пенсія після реформи не зменшиться. В гіршому випадку вона залишиться такою, як зараз”, – сказав адвокат.

Проте на початку 2025 року, ще до запровадження реформи, виплати для деяких пенсіонерів суттєво скоротилися – і “під ніж” потрапило значно більше категорій громадян, ніж того вимагала “соціальна справедливість”.

Разом з водою виплеснули дитину
Вищезазначені новації та розрахунки, які “на пальцях” пояснили юристи, матимуть місце за умови підтримки даного законопроєкту парламентом, де він має пройти перше і друге читання, що може статися нескоро. Але вже у перший місяць 2025 року урядовці встигли запровадити “реформу”, яка боляче зачепила понад 17 тисяч українських пенсіонерів, які отримували найбільші виплати.

Так, уряд видав постанову, якою обмежив розмір пенсій, що перевищують 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (23610 гривень). У Міністерстві соціальної політики повідомили, що законом про державний бюджет на 2025 рік було затверджено норму про застосування у 2025 році до таких пенсій обмежувальних коефіцієнтів. Там наголосили, що “в пенсійній системі накопичились дисбаланси, які роблять систему несправедливою та непрозорою, і знижують як довіру до пенсійної системи, так і мотивацію до сплати ЄСВ в суспільстві”.

Дійсно, суспільство давно вимагало переглянути захмарні виплати для колишніх суддів та прокурорів, пенсії яких вимірювалися сотнями тисяч гривень щомісяця. Проте запроваджені обмеження зачепили, зокрема, і ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та військових пенсіонерів – які цілком заслужено заробили собі більші пенсії небезпечною для життя і здоров’я роботою.

Пенсіонер Микола Михайлович з Житомира вже встиг відчути на собі урядові нововведення та поділився із УНІАН своєю історією.

“Абсолютно несподівано отримав у січні відчутно меншу пенсію. Спочатку сподівався, що це якась помилка, збирався йти у Пенсійний фонд, але потім стало зрозуміло, що підпав під категорію людей, до яких застосували якісь коефіцієнти. Я – інвалід війни другої групи, колишній військовий, ліквідатор ЧАЕС першої категорії, робота усе життя була для мене на першому місці, я віддав їй усе своє здоров’я. Попередній рівень пенсії почав отримувати після кількох років судової тяганини. І тепер усе, чого вдалося домогтися у суді, зникло. Я ніколи не був ані чиновником, ані суддею, ані прокурором. Але ось так”, – розповідає чоловік.

За словами Миколи Михайловича, адвокати кажуть, що самі не знають, що тепер робити із пенсіонерами на кшталт нього, яким вони колись допомагали виборювати справедливі пенсії у судах.

Адвокатка Олена Воронкова пояснила УНІАН деталі таких обмежень.

“Чим більше різниця між “стелею” у 23610 гривень і реальною пенсією пенсіонера, тим менший коефіцієнт застосовується. Тобто, до пенсії, які перевищують максимальний розмір пенсії на 2361 грн залишили половину від цієї суми – і особа отримає 23610+1180,5=24790,5 гривень”, – наводить приклад Воронкова.

Разом з тим, на суму пенсій, що складають 11–13 прожиткових мінімумів, застосовується коефіцієнт 0,4; 13-17 прожиткових мінімумів – 0,3 і так далі у бік зменшення.

“Наприклад, особі, яка мала б отримувати пенсію у розмірі 29500 гривень, у січні за новими правилами було виплачено 26202 гривень, а тій, яка мала б отримати 50000 – 31443 гривень, – каже юристка. – Відповідно до постанови уряду, граничні розміри пенсії в Україні тепер варіюються від 30 до 40 тисяч гривень, замість належних у 2 чи 3 рази більших”.

Заради справедливості, варто зауважити, що одіозних отримувачів дійсно найбільших в Україні пенсій, що вимірюються сотнями тисяч гривень, понижувальні коефіцієнти зачепили найбільш відчутно – у абсолютному вимірі ці люди мали втратити найбільше, подекуди – сотні тисяч гривень щомісяця. Проте навіть тепер вони продовжать отримувати найбільше серед усіх категорій пенсіонерів.

Зокрема, ті пенсіонери, які раніше жили на 100 тисяч гривень на місяць, у січні мали отримати вже 36443 гривень; ті, хто отримував 200 тисяч – 46443 гривень; 300 тисяч – 56443 гривень відповідно.

Воронкова зазначає – якщо казати про правомірність прийнятих змін, то наразі оголошено воєнний стан, правовий режим якого передбачає можливість обмеження конституційний прав та свобод громадян.

“Разом з тим, більшість з обмежених пенсій – це результати кропіткої роботи та численних судових процесів, тобто право на отримання їх у відповідних розмірах підтверджено рішеннями судів. Так, є необхідність економії бюджету, але не зовсім доцільним та справедливим здається економити на тих особах, які переважно не працездатні та віддали більшу частину свого життя служінню та захисту держави”, – зауважує адвокатка.

На запит УНІАН один з політтехнологів, який співпрацює з урядовими інституціями, не під запис припустив, що, можливо, саме військових та чорнобильців запхнули у постанову спеціально – аби саботувати обмеження спецпенсій. Мовляв, автори “реформи” таким чином хотіли відзвітувати Зеленському, що гігантські пенсії прокурорським і суддям скоротили – але при цьому мали сподівання, що “чорнобильці” і екс-військові “здіймуть бучу” (а суспільство буде на їх боці) – щоб уряд був змушений постанову з коефіцієнтами відмінити так само швидко, як її прийняли. “І вас, журналістів, туди з таким же розрахунком вписали, хоч і пенсій великих у медійників немає – сподіваються, що ЗМІ почнуть масово вимагати відміни урядової постанови і будуть підтримувати протести ліквідаторів ЧАЕС та інших, якщо вони стануться, – міркує про можливий цинічний замисел чиновників наш співрозмовник. – Швидше за все, цю хитрість хтось із суддів чи прокурорів і придумав”.

…Українські пенсіонери дійсно потребують справедливого підходу до визначення та виплати гідних пенсій, але досі усі спроби держави навести лад у цій царині зазнавали краху. І, на жаль, не схоже, що нова реформа зможе реально вирішити наявні проблеми – принаймні, у найближчій перспективі.

Реформа “Нова українська школа” (НУШ), яка активно впроваджується в Україні, змінює підхід до освіти учнів. Проте, скасування поглибленого вивчення окремих предметів у 8 класах викликало хвилю критики серед освітян.

Відомі педагоги, зокрема екскерівниця управління освіти Голосіївського району в Києві Ірина Чернілевська-Бойко попередила: цей крок може мати довгострокові негативні наслідки для майбутнього української освіти.

Раніше учні 8-9 класів мали змогу поглиблено вивчати предмети, які були для них цікавими або важливими для подальшого навчання. Восьмикласники вже здебільшого знають, які дисципліни даються їм легше, а які — захоплюють. Це дає їм можливість обрати майбутню траєкторію навчання — профільну старшу школу чи заклад професійної освіти.

За словами Чернілевської-Бойко, саме підлітковий вік — найкращий час для розвитку здібностей дитини. У цей період активно формуються нейронні зв’язки, а діти, які поглиблено вивчають улюблені предмети, демонструють кращі результати. Без такої можливості школярі ризикують втратити мотивацію та перспективи для розвитку.

Реформа НУШ спрямована на підвищення загального рівня освіти, але, за словами освітянки, вона переважно орієнтована на слабких учнів. Тим часом обдаровані діти залишаються поза увагою. В Україні й так немає цілісної державної програми для роботи з талановитими школярами, а відмова від поглибленого навчання лише посилить цю проблему.

Ірина Чернілевська-Бойко також наголошує на недоліках нових навчальних програм. Вони часто не узгоджені між собою, що ускладнює процес навчання. Наприклад, задачі з хімії потребують знань про дії зі ступенями, які учні опановують на уроках математики значно пізніше.

Чим загрожує відмова від поглибленого навчання?
Втрати серед обдарованих дітей.
Ліцеї, які готують олімпіадників і майбутніх професіоналів, ризикують втратити можливість якісно навчати учнів через відсутність умов для поглибленого вивчення дисциплін.

Загострення нерівності між учнями.
У різнорівневих класах сильні учні не отримують необхідного виклику для розвитку, тоді як слабкі школярі відчувають тиск і часто втрачають інтерес до навчання.

Зниження якості профільної освіти.
Якщо восьмикласники не матимуть бази для поглибленого навчання, у старшій школі їм буде важко ефективно засвоювати складні предмети.

Чернілевська-Бойко закликає зберегти можливість поглибленого вивчення окремих предметів у 8-9 класах. Вона впевнена, що саме це стане фундаментом для профільної освіти у старших класах і підготує учнів до реальних викликів.

Окрім того, необхідно розробити нові навчальні програми, які будуть узгоджені між собою, і врахувати потреби як слабких, так і сильних учнів. А вчителі, які забезпечують високий рівень викладання, повинні отримувати підтримку, щоб не залишати школи.

В кінці минулого року Міністерство соціальної політики України презентувало проєкт масштабної пенсійної реформи, яка передбачає запровадження бальної системи для нарахування пенсій з 1 липня 2025 року.

Цей підхід покликаний усунути нерівність у пенсійних виплатах, зробити їх більш прозорими та забезпечити підвищення доходів для значної частини пенсіонерів.

Водночас це нововведення викликало чимало запитань серед громадян: як саме працюватиме нова система, чи дійсно пенсії зростуть, і хто відчує зміни в першу чергу?

Детальніше про те, до чого готуватися всім пенсіонерам в Україні, інформує сайт “На пенсії”.

Про пенсійну реформу вперше офіційно заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у вересні 2023 року, однак деталі проєкту стали доступні громадськості лише наприкінці минулого року.

Реформа передбачає суттєві зміни в законодавстві: Міністерство соціальної політики пропонує переписати Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», додавши до нього нові положення, що стосуються механізму нарахування пенсій.

Ключовим аспектом реформи стане введення бальної системи, за якою розмір пенсії залежатиме від кількості набраних балів протягом трудового життя.

Уряд обіцяє, що це дозволить усунути несправедливість у розрахунках, підвищивши виплати для більшості громадян, які вийшли на пенсію багато років тому.

Згідно з урядовими прогнозами, підвищення торкнеться близько 80% пенсіонерів.

Як пенсії нараховуються сьогодні?
Нинішня система нарахування пенсій базується на кількох ключових параметрах:

Коефіцієнт трудового стажу. Наприклад, при 35 роках стажу пенсія становить 35% від середньої зарплати.
Індивідуальний коефіцієнт зарплати. Він враховує співвідношення доходів людини до середньої зарплати в Україні за час її роботи.
Середня зарплата по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії.
Однак цей підхід має серйозний недолік: люди, які виходили на пенсію в різні роки за однакових умов, отримують різні суми. Наприклад, якщо людина зі стажем 35 років вийшла на пенсію до 2018 року, її базова виплата може становити близько 2800 гривень.

Водночас така сама людина, яка пішла на пенсію у 2024 році, може розраховувати на базову пенсію приблизно 4750 гривень. Ця суттєва різниця виникає через зміну рівня зарплат у країні та відсутність адекватної індексації пенсій, призначених раніше.

Як зміниться система?
Нова бальна система покликана вирівняти пенсії незалежно від року виходу на заслужений відпочинок. За попередніми розрахунками, якщо реформу впровадять, то пенсія людини з описаними вище умовами може зрости до 5200 гривень, незалежно від дати її призначення.

Основний принцип нової системи — справедливий розподіл коштів і прозорий механізм індексації.

Усі пенсії будуть автоматично перераховуватися за єдиними правилами, що унеможливить значні відмінності між виплатами через дату виходу на пенсію.

Чи одразу зростуть пенсії?
Реформа передбачає поступовий перехід на нову систему, адже ресурси державного бюджету обмежені.

Першочергово підвищення торкнеться тих, хто отримує найменші пенсії, призначені багато років тому.

Для тих, хто вийшов на пенсію в останні 3–5 років, зростання виплат може затримуватися, оскільки вони вже враховують сучасні реалії зарплат.

Уряд розуміє, що одномоментно підвищити пенсії для всіх категорій пенсіонерів неможливо через дефіцит фінансів. Тому підвищення відбуватиметься поетапно, відповідно до пріоритетності потреб різних груп населення.

Що це означає для пенсіонерів?
Успішна реалізація реформи дозволить:

Забезпечити справедливу індексацію пенсій для всіх категорій громадян.
Підвищити рівень доходів пенсіонерів, які виходили на пенсію в попередні десятиліття.
Зменшити розрив між «старими» та «новими» пенсіями.
Водночас запровадження бальної системи вимагає суттєвих змін у законодавстві та перехідного періоду, який триватиме кілька років.

Освіта в Україні зазнає серйозних змін, які торкнуться старшокласників. Міністерство освіти та науки (МОН) оголосило, що з 2027 року для учнів 10-х, 11-х та 12-х класів буде змінено підхід до формування навчального плану.

Це стане частиною впровадження нової концепції профільної середньої освіти, яка орієнтована на індивідуальні інтереси та майбутню професійну підготовку учнів.

Детальніше про те, українським школярам дозволили не вивчати ряд предметів, інформує Telegram-канал “СВОЇ”.

Однією з ключових новацій стане можливість учнів не вивчати частину обов’язкових предметів. Так, зі списку дисциплін, які обов’язково входять до шкільної програми, буде виключено такі предмети:

Зарубіжна література
Всесвітня історія
Громадянська освіта
Біологія/екологія
Географія
Фізика
Хімія
Ці предмети можна буде обирати за бажанням учня, залежно від обраного профілю навчання.

Натомість залишаться обов’язковими такі дисципліни:

Українська мова та література
Історія України
Англійська мова (або інша іноземна мова)
Математика
Фізична культура
«Захист України»
Чому це важливо?
МОН наголошує, що нововведення має на меті:

Індивідуалізацію навчання. Учні отримають можливість зосередитися на дисциплінах, які найбільше відповідають їхнім інтересам і майбутнім професійним цілям.
Підвищення мотивації до навчання. Замість обов’язковості, яка часто викликає спротив, школярі матимуть свободу вибору, що стимулюватиме до активнішого засвоєння знань.
Забезпечення практичності освіти. Новий підхід дозволить формувати компетенції, необхідні для вступу у виші чи початку професійної діяльності.
Як це вплине на структуру навчання?
Зміни торкнуться насамперед старшої школи, яка стане профільною. Це означає, що:

Школярі обиратимуть напрямок навчання, наприклад, гуманітарний, природничо-науковий, технічний чи інший профіль.
Основні предмети будуть визначені залежно від обраного профілю.
Решту дисциплін можна буде не вивчати або обирати їх як факультативи.
Такий підхід є поширеною практикою в багатьох європейських країнах, де школярі старшого віку вже мають змогу обирати свій навчальний план.

Зміни, які планує впровадити МОН, є важливим кроком до модернізації української освіти. Вони дадуть школярам більше свободи у виборі предметів і допоможуть краще підготуватися до життя після школи. Проте успішна реалізація цієї реформи залежатиме від готовності системи освіти адаптуватися до нових умов.

За якими правилами призначатимуть нові пенсійні виплати
В Україні з липня 2025 року, якщо уряду вдасться реалізувати пенсійну реформу, пенсії індексуватимуться за новими правилами. Замість підвищення на певний відсоток виплату щоразу перераховуватимуть за новою формулою. Про це йдеться у матеріалі obozrevatel.

Зараз в Україні для всіх (окрім “спеціальних пенсіонерів” типу прокурорів, суддів, силовиків) пенсію рахують за формулою: стаж у роках множать на 1%, на середню зарплату по країні за три останні роки та на співвідношення власної зарплати до середньої. Наприклад, якщо у вас є 35 років стажу та все життя ви одержували середню зарплату, на пенсії ви зможете отримати 35% від середньої зарплати за три останні роки (це 4745 грн).

Головна проблема полягає у тому, що середня зарплата за три останні роки через 10 років буде в рази вищою. Щорічна індексація не дозволяє повністю компенсувати таке “застарівання”. “Через це сума пенсійної виплати в окремих пенсіонерів може складатися з основного розміру пенсії (страхової пенсії), який становить менш як 10%, а понад 90% суми – з надбавок і доплат, встановлених у різні періоди”, – йдеться в пояснювальній записці до проєкту реформи.

У межах індексації пенсії, які один раз порахували за формулою, підвищували на певний коефіцієнт. І цей коефіцієнт не дозволяв уникати “застарівання” виплат. Якщо реформу ухвалять, починаючи з 2025-го і всі наступні роки замість підвищення на певний відсоток пенсії перераховуватимуть з актуальними показниками зарплати. Це має значно збільшити виплати.

Нова формула матиме такий вигляд:

пенсія = базова пенсія + страхова пенсія;
базова пенсія = 30% мінімальної зарплати після оподаткування (зараз 6160 грн). Це 1848 грн;
страхова пенсія = кількість зароблених балів × 30% × середня зарплата за минулий рік / 4200. Із 35 роками стажу та середньою зарплатою це 4292 грн.
Отже, за старою формулою із середньою зарплатою та 35 роками стажу можна було отримати пенсію у розмірі 4745 грн, а за новою формулою – 6140 грн (4292 + 1848). Але таких пенсій очікувати не варто.

Річ у тім, що коштів на таке підвищення немає. Тому в проєкті закону прописали: “У період до 28 лютого 2030 року застосовується коригуючий коефіцієнт фінансової стійкості, який застосовується під час визначення вартості одного бала з дати набуття чинності цим законом та щороку з 1 березня”. Тобто поки пенсії будуть нижчими, щороку уряд має рахувати, на яку пенсію вистачить коштів і, зважаючи на це, встановлювати коефіцієнт. За підрахунками, найближчими роками встановлений коефіцієнт має фактично “прирівняти” стару та нову формулу.

Звісно, як зазначає Лікарчук, багато проблем можна й потрібно пояснювати війною та сучасними непростими умовами роботи закладів освіти.

“Однак невивчені уроки попередніх реформ, відсутність роботи над помилками в контексті їх проведення обов’язково зумовили б появу тенденцій, загрозливих для успішного майбутнього НУШ”, – пише автор.

Про які уроки йдеться?
Перший урок
Згідно зі світовим досвідом, масштабні освітні реформи починаються з учителя. А в українських реаліях, навіть попри потужні декларації про роль і місце вчителя в реформуванні освіти, вчитель і вчителювання стали вторинними.

Реалізуючи програму НУШ варто було б насамперед вкладати кошти не у створення освітніх просторів і розфарбовування стін, а саме в людський капітал — у вчителів, пояснює Лікарчук. Однак цього не робили як і в часи перших освітніх реформ, так і зараз. До того ж, практично нічого не зроблено і для розгортання системи підготовки педагогів НУШ за спеціальними освітніми програмами у вищих навчальних закладах.

Другий урок
Другий урок стосується системи управління освітою. Для успіху НУШ, на думку Лікарчука, необхідна принципово нова система управління загальною середньою освітою, де кожна управлінська структура повинна мати чітко визначені законом повноваження, з яких 80% мають бути сервісними.

Третій урок
Третій урок, який НУШ мала б засвоїти з прикрого досвіду попередніх спроб провести реформи, стосується байдужості української спільноти до них. Тобто, як пояснює Лікарчук, суспільство здебільшого було й досі залишається байдужим до сутності освітніх реформ — задум цих реформ не “оволодів масами”.

Переважна більшість суспільства не розуміє, навіщо треба щось змінювати чи запроваджувати нове.

“І якби лише суспільство не розуміло. Запитайте вчителів, чи розуміють вони, для чого запроваджено нову систему оцінювання в базовій школі”, – зазначає автор.

На думку Лікарчука, реально новим в українській освіті мало б стати не нове тлумачення уже відомих постулатів радянської доби (такий “гріх” був у програм 1993 і 2002 року), не спроби “пересадити в український ґрунт” африканську (фінську, шведську, чеську тощо) освітні пальми, а саме формування та впровадження в практику ідей української національної школи, які б базувалися на кращому вітчизняному теоретичному та практичному досвіді.

“Дуже хочеться, щоби прикрий досвід провалу задуму реформ 1993 й 2002 року не повторився з НУШ. Занадто багато сподівань і ресурсів у неї вже вкладено. Є величезна кількість людей, включно зі мною, які підтримували й підтримують НУШ. Її потрібно рятувати. Однак краще сказати правду про ситуацію сьогодні, аніж тоді, коли вона вже буде непотрібна”, – пише Лікарчук.

Майбутнє країни неможливе без якісної освіти, а вона великою мірою залежить від учителів. Тому кадрові питання в школі є без перебільшення питаннями державної ваги. Нещодавно повідомлялося, що громадська спілка “Освіторія” спільно з агенцією Fama провели дослідження, у якому ґрунтовно проаналізували ситуацію з кадровим забезпеченням шкіл.

Згідно з результатами, в Україні — відчутний брак учителів. Така тенденція залишається стійкою протягом останніх п’яти років і з часом загострюється. Також, як показало опитування, лише 47% педагогів позитивно ставляться до НУШ, 36% “нейтрально”, а 17% негативно сприймають зміни. Детальніше про результати цього дослідження розповідала в статті для ZN.UA Зоя Литвин.

Перший заступник міністра оборони погодився, що треба кардинально реформувати ТЦК
Міністерство оборони України готує кардинальну реформу системи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Про це заявив перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк, повідомляє народний депутат Олексій Гончаренко.

Як повідомив нардеп, під час години запитань до уряду у Верховній Раді Гаврилюк погодився, що треба кардинально реформувати ТЦК, і в Міноборони готують зміни.

Крім того, Гаврилюк заявив, по вчорашньому інциденту у Вишгороді зі співробітниками ТЦК, які викурювали газом водія з машини та підпалювали її, йде розслідування.

Нагадаємо, 19 грудня у соцмережах було поширено відео, на якому група співробітників ТЦК разом з поліцією намагаються різними методами намагались відкрити зупинене авто.

На відео один з військових ТЦК задуває в автомобіль газ, який спалахує, а інші намагались відкрити авто.

Учні почнуть самі вибирати, які предмети їм навчати
В Україні точаться розмови про шкільну реформу. Пропонують дітей залишати на другий рік, чим жахнули батьків. Тепер пропонується учням самим вибирати предмети залежно від своїх інтересів. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».

Як повідомляється, з 2027 року старшокласники зможуть самостійно обирати профілі навчання та предмети залежно від своїх інтересів та майбутньої професії. Для всіх учнів у великих містах або у невеликих містечках та селах відкриються нові можливості в академічних ліцеях та професійних коледжах.

Як пояснили на порталі «Профільна», в академічних ліцеях учнівство зможе обрати профіль (профілі) навчання у рамках кластерів: STEM, мовно-літературний, соціально-гуманітарний, щоб вивчати предмети та курси поглиблено.

Також учні зможуть обирати предмети та інтегровані курси, що відповідають їх інтересам та цілям. Щороку кількість годин на вибіркові предмети зростатиме, що дозволяє створювати індивідуальний освітній шлях.

Окрім вибіркових будуть обов’язкові для всіх предмети. Це фундаментальні компетентності з української мови, математики, англійської, історії тощо.

До 2030 року вища освіта має пройти масштабні реформи, спрямовані на підвищення загальної якості освіти та приведення її у відповідність до міжнародних стандартів.

Заступник міністра освіти і науки Михайло Вінницький розповів про ці зміни в недавньому інтерв’ю ZN.

Основний аспект реформи полягає в скороченні кількості університетів і модернізації їхньої діяльності. Зі 151 державної установи, які наразі перебувають у віданні Міністерства освіти і науки (близько 121), і майже 90 приватних університетів, за прогнозами, до 2030 року залишиться лише близько 100.

План реформи запроваджує нову структуру для української вищої освіти, розділяючи університети на три основні типи:

Ці заклади будуть зосереджені як на освіті, так і на дослідженнях у галузі гуманітарних, соціальних і природничих наук. Деякі з них включатимуть автономні медичні факультети, а їхні дослідницькі можливості будуть одними з найсильніших у країні. Понад 40% студентів у цих установах братимуть участь у магістерських та аспірантських програмах.

Приділяючи особливу увагу співпраці з бізнесом, прикладні університети надаватимуть пріоритет практичному навчанню, включно з програмами подвійного диплома, які поєднують навчання в класі з практичним досвідом роботи в галузі.

Мета цих університетів – підготувати випускників, які одразу ж будуть готові до працевлаштування.

Ці університети спеціалізуватимуться на вільних мистецтвах, мистецтві та музиці, приділяючи увагу не лише професійній підготовці, а й розширенню світогляду студентів. Прикладами таких закладів, які нині працюють, є Острозька академія, Києво-Могилянська академія та Український католицький університет.

Очікується, що нова система також сприятиме більшій конкуренції між університетами, спонукаючи їх підвищувати якість своїх пропозицій.

Реструктуризація дасть змогу студентам мати більше гнучкості у виборі освітніх шляхів, пропонуючи ширший спектр програм, що відповідають різноманітним потребам та інтересам.

Як зміняться виплати після нової індексації, що торкнеться всіх пенсіонерів
В Україні з’явився проєкт пенсійної реформи, розроблений Мінсоцом, згідно з яким введуть новий принцип щорічної індексації пенсій. Документ опублікували на сторінках Федерації профспілок. Індексацію, як і зараз, будуть проводити раз на рік в березні. Однак замість того, щоб перераховувати пенсії, збільшуючи закладений показник зарплати на 50% інфляції та 50% від темпів зростання зарплат, пенсію будуть перераховувати за новою формуло.

Нова система має дозволити уникнути застаріванню пенсій. Березневу індексацію у 2025-му не скасовують, однак уже в липні всі пенсії можуть перерахувати за новою формулою. Який розмір прибавки очікується, поки що не відомо. З наступного року, якщо реформу ухвалять, пенсію в березні 2026-го вже не будуть індексувати, а щоразу перераховуватимуть за новою формулою. Це дозволить уникнути “застарівання”. Нові пенсіонери отримуватимуть стільки ж, як і ті, хто вийшов на заслужений відпочинок раніше.

Нова формула розрахунку пенсії буде прив’язана до мінімальної та середньої зарплати й складатиметься з двох частин: базової та страхової. Базова – 30% від мінімалки (після оподаткування). “Страхова” частина рахуватиметься у балах. Бали залежатимуть від стажу та зарплати. Умовно, якщо працювати 35 років із середньою зарплатою, за кожен місяць можна буде отримати 10 балів. Отже, 35 років із середньою зарплатою дадуть українцям 4200 балів.

У статті 19-й проєкту закону прописали “порядок обчислення суми балів”. Зараз замість балів у формулі використовують коефіцієнт оцінки стажу й коефіцієнт оцінки зарплати. Тепер увесь стаж і зарплату переведуть у бали. Для цього сплачені з вашої зарплати внески поділять на внески, які ви б мали сплатити із середньої зарплати й помножать на 10. Наприклад, якщо внесок із середньої зарплати за місяць становить 4 тис. грн, рівно стільки за вас і заплатив роботодавець, то ви отримуєте 10 балів. Якщо ваша зарплата була вдвічі вищою за середню – 20 балів, а якщо вдвічі меншою – 5 балів.

Отже, “середньостатистичний” українець, який працював 35 років і впродовж усієї кар’єри, з першого до останнього дня, отримував середню зарплату, може заробити 4200 балів (10 балів за місяць, 120 балів за рік та 4200 балів – за 35 років). Тут є певний ризик: середню зарплату встановлюватиме Пенсійний фонд. І якщо зараз ПФУ використовує середню зарплату, з якої сплачено внесок, то за новим правилами – “порядок встановлюється ПФУ з погодженням Мінсоцу”. Згідно з останніми даними ПФУ (за вересень 2024-го), середня зарплата становить 18 020 грн.

Міністерство соціальної політики України представило новий проєкт пенсійної реформи, який вже опубліковано на сайті Федерації профспілок для обговорення.

Очікується, що реформа не лише підвищить рівень пенсійного забезпечення більшості громадян, а й спростить облік пенсійних прав, зробивши систему більш прозорою та справедливою.

Докладніше про те, що українцям презентували проєкт нової пенсійної реформи, інформують Новини.LIVE.

Заплановані зміни спрямовані на адаптацію пенсійної системи до сучасних економічних реалій та потреб громадян, а також на зменшення соціальних диспропорцій у нарахуванні пенсій.

Проєкт реформи передбачає запровадження нової структури пенсій, що ґрунтується на комбінованому підході. Кожен пенсіонер отримуватиме пенсію, що складається з двох основних частин:

Основна частина.

Ця складова буде фіксованою та становитиме 30% від мінімальної заробітної плати.
Базова частина гарантує мінімальний рівень доходу, що дозволяє покривати основні потреби.
Страхова частина.

Її розмір залежатиме від суми страхових внесків, які громадянин сплачував упродовж трудової діяльності.
Для розрахунку страхової частини використається нова система балів.

Як працює система пенсійних балів?
Однією з ключових змін стане запровадження системи пенсійних балів. Кожен бал відображає певну суму страхових внесків, сплачених до пенсійного фонду.

Вартість одного бала визначатиметься щорічно на підставі середньої заробітної плати по країні.
Для отримання страхової пенсії за 35 років мінімального стажу потрібно набрати 4200 балів.
Бали також враховуватимуть періоди, коли людина тимчасово не працювала з об’єктивних причин (наприклад, декретна відпустка).
Індексація пенсій
Щорічна індексація пенсій стане обов’язковою та буде прив’язана до темпів зростання середньої заробітної плати в країні. Такий підхід забезпечить збереження купівельної спроможності пенсійних виплат навіть за умов інфляції.

Для працюючих пенсіонерів передбачено автоматичний перерахунок пенсій. Тепер вони зможуть отримати додаток до виплат без необхідності подання додаткових заяв.

Спеціальні пенсії та соціальні доплати
Одним із елементів реформи стане перегляд системи спеціальних пенсій та соціальних надбавок. Пропонується:

Вивести доплати та надбавки до окремого закону.
Це дозволить чіткіше регулювати їх нарахування та уникнути плутанини у законодавчих нормах.
Зберегти пенсії за особливі досягнення.
Вони регулюватимуться новою редакцією закону, що забезпечить їхнє стабільне надання.
Соціальні виплати.
Розмір виплат буде прив’язаний до прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, який затверджує Верховна Рада.

У школах нова реформа – вчитись буде непросто
Нові Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти затвердило МОН. У чому відмінність підходу щодо оцінювання учнів та чому воно стосується саме 5 – 9 класів? У серпні 2024 року Міністерство освіти і науки України затвердило Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Журналісти Суспільного звернулись за роз’ясненням, з яким можна познайомитися в матеріалі.

Що передбачають зміни в оцінюванні учнів 5 – 9 класів
Мета введення змін в оцінюванні – узгодити систему оцінювання в класах Нової української школи (НУШ) з Державним стандартом базової середньої освіти. Спільними для старих і нових критеріїв оцінювання залишаються рівні та 12 – бальна шкала. Проте тепер дається свобода закладу освіти використовувати власну шкалу оцінювання.

У МОН дали наступне роз’яснення, чому зміни стосуються саме навчання учнів 5 – 9 класів, а не 5 – 11 класів, які також навчаються за новим Державним стандартом базової середньої освіти.

“У 2024 – 2025 навчальному році за ним будуть навчатися 5 – 7 та 8 класи, які навчаються за пілотними проєктами НУШ. 8 – 9 класи не зможуть повною мірою використовувати нову систему оцінювання, оскільки навчаються за старим державним стандартом,”
– йдеться у листі.

У критеріях оцінювання 2011 року, які використовували школи ще до минулого навчального року, був основний акцент на знаннєвому компоненті.

“Відповідно, якщо ми аналізуємо ті критерії, то бачимо, що якщо учні відтворюють частину знань, тобто володіють якимись поняттями та змістом, це може вважатися високим рівнем досягнень,”
– зазначили у Міністерстві освіти.

Реформа НУШ і Державний стандарт базової середньої освіти, який уряд затверджено у 2020-му, базуються уже на компетентнісному підході (знання + уміння + цінності + ставлення).

Новий документ дає опис кожного бала шкали оцінювання. Його подано з урахуванням структури компетентності й наскрізних в усіх ключових компетентностей умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтувати позицію тощо.

У відомстві наголосили, що в критеріях 2024-го робота з інформацією закладена в кожну освітню галузь.

“Тобто це вміння розвивають і під час вивчення мови, і під час вивчення математики чи мистецтва. І це інформація різного штибу: текстова, візуальна тощо,”
– йдеться у повідомленні МОН.

Нові критерії оцінювання школярів
Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти окреслюють підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5 – 9 класів. Зокрема, визначено:

загальні критерії оцінювання (визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів);
критерії оцінювання за освітніми галузями.
Критерії оцінювання мають чотири рівні (кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові). Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.

початковий (1–3 бали);
середній (4–6 балів);
достатній (7–9 балів);
високий (10–12 балів).
У Рекомендаціях надано детальний опис кожного бала шкали оцінювання. Окрім того, у документі запропоновано форму Свідоцтва досягнень учня / учениці. Якщо потрібно, школи можуть вносити в нього зміни, аби воно якнайліпше відповідало освітній програмі закладу освіти та потребам учнівства.

Що таке Свідоцтво досягнень
Свідоцтво досягнень – це документ, який висвітлює комплексну характеристику навчальної діяльності учня. Він складається з двох частин:

1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня/учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.

Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: “Має значні успіхи”, “Демонструє помітний прогрес”, “Потребує уваги і допомоги”. Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.

2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети/інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр

За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна – на основі семестрових.

Як нововведення використовувати на практиці
Для організації оцінювання результатів навчання вчитель/вчителька має визначити форми формувального і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр, формулювати зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом.

Насамперед це формувальне оцінювання, йому МОН рекомендує надавати перевагу.

“Це відстеження динаміки поступу учня/учениці. Саме формувальне оцінювання дозволяє коригувати освітній процес. Це ті реперні точки, які дозволяють простежити, як учень ішов з пункту А в пункт Б і що він на певному проміжку досяг,”
– пояснюють у МОН.

Якщо ж йдеться про підсумкове оцінювання, то тут оцінюють не прочитаний текст, не написаний твір, а результати навчання, які визначені в державному стандарті.

“Тобто там чітко визначено очікувані результати навчання, тому саме на них має орієнтуватися вчитель, пропонуючи учню-учениці те чи те завдання. Важливо й те, що, на відміну від 2011 року, учителеві треба ознайомлювати учнів з критеріями оцінювання. Не тільки загальними чи галузевими (тобто тими, що стосуються конкретної дисципліни), а і з критеріями оцінювання тієї чи тієї роботи. Тобто учень має розуміти, що за це завдання може отримати стільки-то балів, виконавши перше, друге, третє,”
– пояснили у міністерстві.

Крім того, вчитель може змінювати, добирати види діяльності й фіксувати навчальні досягнення як на кожному уроці, так і через діагностувальні проміжні роботи. Ці роботи можуть бути спрямовані на оцінювання певної групи чи груп результатів навчання. Таким чином вчитель може сам визначати, як саме проводити таке оцінювання.

У МОН зазначили, що вчителі зможуть більше ознайомитися з оновленими підходами до оцінювання під час проходження підвищення кваліфікації в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Міністерство освіти та науки України офіційно анонсувало проведення масштабної реформи старшої профільної школи. Основна мета цих змін — модернізувати підхід до навчання у старших класах, зробити його більш гнучким та орієнтованим на індивідуальні інтереси та потреби учнів.

Докладніше про те, що в українських школах урізають кількість предметів для вивчення, інформує “Хвиля”.

Повідомляється, що починаючи з 2027-2028 навчального року, учні 10-12 класів вивчатимуть лише сім обов’язкових предметів замість нинішніх тринадцяти, що значно скоротить навчальне навантаження та дозволить зосередитися на поглибленому вивченні профільних дисциплін.

До переліку обов’язкових предметів для старшокласників увійдуть українська мова, українська література, історія України, англійська мова, математика, фізична культура та дисципліна «Захист України».

Усі інші навчальні предмети школярі зможуть обирати самостійно залежно від своїх інтересів та майбутніх професійних планів. Ця можливість обирати додаткові предмети за профілем навчання стане доступною під час вступу до академічного ліцею.

На сьогодні учні 10-11 класів вивчають набагато більший набір обов’язкових предметів. До них входять зарубіжна література, всесвітня історія, громадянська освіта, біологія, екологія, географія, фізика, хімія та інші дисципліни.

Крім цього, учні повинні додатково вибрати один із кількох вибірково-обов’язкових предметів, таких як мистецтво, технології, інформатика чи фінансова грамотність. Новий формат навчання запропонує більш спеціалізований підхід, що відповідає інтересам кожного учня.

Важливим елементом реформи стане можливість для учнів 9-х класів самостійно обирати свій подальший освітній напрямок. Після завершення базової середньої освіти вони матимуть вибір: продовжити навчання в академічному ліцеї з поглибленим вивченням профільних предметів або вступити до закладу професійного спрямування для здобуття спеціалізованих навичок.

Планується, що пілотування реформи стартує з 1 вересня 2025 року у кількох ліцеях по всій Україні. Наразі вже визначено 30 пілотних установ, які активно готуються до участі у проєкті.

Система освіти України зіткнулася з низкою нововведень та реформ. Багато зміниться і практично нічого з того. що було раніше, не залишиться таким, як ми його пам’ятаємо. пам’ятають наші батьки і навіть наші дорослі діти. Ну от нашим молодшим дітям доведеться зіткнутися з новою реформою старшої школи.

Докладніше про те, що школу діти закінчуватимуть уже із професією, повідомляє Telegram-канал Правительство online.

Насамперед варто зазначити, що реформа дозволяє учням обирати ті предмети, які їм необхідні майбутній професії. При цьому сама освіта буде тісно пов’язана з ринком праці. Також реформа допоможе покращити якість та умови навчання, а також викорінити освітні нерівності між учнями із сіл та міст.

Згідно з новою реформою, шкільна освіта триватиме 12 років. Можна вибрати профіль: STEM, мовно-літературний, соціально-гуманітарний. Замість більш ніж двадцяти предметів з’явиться можливість поглиблено вивчати лише необхідні для майбутньої спеціальності предмети. При цьому можна вибрати і непрофільні предмети за бажанням

Зрозуміло, що багато українців не розуміють, для чого необхідно 12 років витрачати на шкільну освіту. Однак у цьому напрямі Україна переймає практику європейських держав, де вже існує 12-річна шкільна освіта. У 10 класі учні адаптуються, обирають профіль навчання та завершують загальну підготовку. А ось у 11 та 12 класах у них будуть уроки для поглибленого вивчення.

Таким чином, у дітей після 9 класу буде на вибір два типи навчальних закладів.

Перший – професійний коледж або заклад професійної вищої освіти. У таких установах освоювання професій буде набагато швидшим, що дозволить учням швидше вийти на ринок праць. Школярі зможуть отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту, а також матимуть можливість далі здобувати вищу освіту.

Другий – академічний ліцей. У ньому відбуватиметься підготовка для здобуття вищої освіти, також у ліцеї буде доступно один або кілька профілів навчання. При цьому в такому закладі можна поєднувати профільні та непрофільні предмети, наприклад, поєднувати фізику з філологією.

Варто сказати, що у 2025 році розпочнеться пілотний проект у деяких школах, який покаже, наскільки реформа дієздатна, та як швидко учні зможуть до неї адаптуватися. А повноцінно нова система освіти стартує з 2027 року.

Після 9 класу навчання дітям поділять на два напрямки – як усе зміниться
У 2027 році очікується реформа освіти у школах України. Про це стало відомо всі подробиці від Федорова, а також з оприлюдненого матеріалу на сайті МОН.

Отож, із 2027 року учні 10–12 класів самостійно формуватимуть освітню траєкторію.

Навчання після 9 класу поділиться на 2 напрями: академічний і професійний.

– Академічний напрям спрямований на підготовку до вступу до закладів вищої освіти. Навчання відбуватиметься в окремих великих ліцеях, де учні обиратимуть основний профіль та додаткові предмети незалежно від профілю. Наприклад, учень з фізичного зможе вивчати музику або мистецтво, а учень з філологічного — фізику в житті або теорію появи всесвіту.

– Професійний напрям дасть змогу учням розвивати навички для швидкого виходу на ринок праці.

Зазначається, що у 2025 році реформа стартує в пілотних ліцеях.

Обирати, що вчити, щоб потім обрати, ким стати та як зміниться старша школа

«Профільна»: реформа старшої школи змінить підходи до навчання у старших класах і будуватиметься на нових можливостях у виборі профілю навчання, всебічному розвитку та індивідуальному підходу до кожного учня. А саме таких змін і прагнуть 91% старшокласників і 83% студентів професійних закладів за результатами Всеукраїнського соціологічного опитування від КМІС.

Уже у 2027 році десятикласники зможуть обирати між двома напрямами навчання — академічним і професійним.

– Обираючи академічний напрям, підлітки навчатимуться в ліцеї і готуватимуться до вступу в ЗВО. Тут у них буде великий вибір профілів навчання, які базуються на кластерах: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний. А також можливість обирати додаткові предмети, які їх цікавлять.

– Обираючи професійний напрям, старшокласники швидше опановуватимуть професію та виходитимуть на ринок праці. У профтесі або закладі фахової передвищої також можна буде обирати предмети, повʼязані з майбутньою кар’єрою.

Як покроково втілюватиметься реформа і що варто знати учням, батькам і вчителям, читайте на сайті МОН:

У МОН попередили, старшокласників чекають серйозні зміни
З 2027 року в Україні запровадять трирічну профільну середню освіту. Зміни відбудуться щодо 10 – 12 класів. Заступник міністра освіти та науки України Андрій Сташків розповів виданню” Освіта 24 “, у яких нових типах навчальних закладів навчатимуться учні. А також уточнив особливості реформи.

Де навчатимуться старшокласники
Чиновник зазначив, що у 2027 році учні, які підуть у 10 клас, матимуть новий тип навчальних закладів:

Академічні ліцеї;
професійні коледжі.
У цих закладах вони отримуватимуть освіту за новими стандартами. Стандарт, який найближчим часом затвердить Кабмін, передбачатиме нові підходи до організації освітнього процесу.

Тобто старша профільна школа матиме профіль – це окремо визначені навчальні програми, які матимуть ядро, базовий компонент та поглиблене вивчення окремих предметів, а також – певну кількість годин на вибір, коли учень взагалі зможе обирати сам ті предмети, які він хоче вивчати”, – заявив Сташків.

Це одна особливість. Другим, за словами заступника голови МОН, стане те, що з’являється додатковий рік.

“Це – 10 клас, адаптаційний рік. Учні навчатимуться вже 12 років, а не 11, що в принципі і відбувається у багатьох країнах ЄС та світу, де середню освіту здобувають не 10 – 11 років, а 12, а то й більше”, – уточнив чиновник.

Школи повинні допомагати обирати професію
У МОН зазначали, що учні в Україні практично не мають впливу на те, що вивчати. За гуманітарними профілями здобувають освіту приблизно 70% учнів. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природними та IT-профілями.

Але школи мають допомагати молодим людям робити вибір майбутньої професії. Ринок праці при цьому змінюється, тому країна не може під час війни вкладати кошти в освіту людей, які в майбутньому не працюватимуть за фахом.

Школярі отримуватимуть профільну освіту у старших класах
В Україні активно працюють над реформуванням системи освіти, запроваджуючи нові правила для учнів у старших класах. Згідно з актуальними планами Міністерства освіти і науки України, зміни в українських школах розпочнуться вже цього року, пише портал PG.

Вже 2024 року погодити зміни у системі освіти збираються на законодавчому рівні. Це відбуватиметься у рамках підготовчого етапу реформи освіти. За словами заступника міністра освіти і науки України з цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Дмитра Завгороднього, зараз ведеться обговорення змісту, організаційних змін, мереж, певних концептуальних моментів та подібних питань.

Також він зазначив, що вже до початку наступного навчального року у кожній області має з’явитися зрозуміла планова мережа, яка включатиме мережі закладів професійної вищої освіти, професійно-технічної освіти та академічних ліцеїв різних профілів та підпорядкування.

З наступного року, за словами Дмитра Завгороднього, планується започаткування створення нової мережі освіти, в рамках якої навчальні заклади будуть перебудовані та оптимізовані під нову форму освіти. Окрім того, планується пілотний запуск нового формату навчання в окремих навчальних закладах країни.

“Деякі установи потрібно буде між собою об’єднати, оптимізувати, закрити, змінити їм статус, можливо, передати їхнє майно тощо. У нас з’явиться такий спільний план на наступний етап”, – зазначив Дмитро Завгородній.

Вже 2027 року учні у школах перейдуть на 12-річну систему навчання, де старшокласники отримуватимуть профільну освіту, а кількість предметів у них скоротиться. Старшокласникам будуть запропоновані такі напрями навчання:

академічне навчання в академічному ліцеї для подальшого здобуття вищої освіти;
професійне навчання у коледжі чи технікумі паралельно з здобуттям повної загальної середньої освіти для подальшого працевлаштування.
Крім того, учні зможуть вивчати такі галузі:

інформатична;
громадська та історична;
художня;
фізична культура;
соціальна та здоров’язберігаюча;
технологічна;
Натуралісти;
математична;
мовно-літературний.

Про це Лікарчук написав у Facebook. Він зазначив, що навіть попри зміни назв з “професійно-технічного училища” на” професійний ліцей” не додасть вмотивованості до навчання. Тож ті школярі, які не зможуть досягти успіхів та стати учнями академічних ліцеїв, просто змушені будуть йти у ПТУ.

“Якщо мотивації навчатися у закладах професійної освіти у тих, хто не зможе стати учнем академічного ліцею, не буде, то фраза “Не хочеш гарно вчитися – підеш у ПТУ”, може знову актуалізуватися. Як і другосортність закладів професійної освіти. І тоді академічні ліцеї стануть місцевими елітними (в гіршому розумінні цього слова) закладами освіти”, – зазначає Лікарчук.

За словами освітянина, аби підлітки мали бажання так вчитися, то вже б зараз такі заклади були переповнені девʼятикласниками. На його думку, воно не зʼявиться і до 2027 року, коли розпочнеться реформа старшої школи.

Крім того, колишній посадовець звертає увагу, що згідно з реформою, отримати документ про присвоєння робітничої кваліфікації можна буде без навчання у закладі професійної освіти та без загальної середньої. Це також може стати однієї із причин непопулярності цього навчання серед школярів.

Колишній очільник УЦОЯО зазначає, що 95% закладів професійної освіти, які стануть ліцеями, не мають сучасних умов, обладнання, механізмів, транспорту тощо. За його словами, в молодих людей не зʼявиться мотивація, якщо їм доведеться вчитися на застарілій техніці.

Він також звертає увагу на проблеми гуртожитків та харчування у них. Адже значній кількості школярів доведеться їздити до іншого населеного пункту, бо створити професійний ліцей з “нуля” неможливо. Лікарчук каже, що не всі батьки будуть готові відпустити своїх дітей в ті умови, які існують там нині для девʼятикласників.

Він зазначає, що це також впливає на мотивацію та показує рівність умов для здобуття освіти. Зокрема, освітянин звертає увагу на перелік професій, адже більшість з закладів професійної освіти пропонують в основному фах кухаря. Натомість не всі хочуть його отримувати.

Україна впроваджує реформу в галузі освіти під назвою “Нова українська школа”, яка включає в себе перетворення системи старшої середньої освіти та створення мережі закладів, спрямованих на профільну середню освіту, пише osvita.ua.

Новий Державний стандарт профільної середньої освіти передбачає два основних напрямки навчання для учнів 10–12 класів – академічний та професійний.

Вибір учнем академічного напряму передбачає можливість подальшого вивчення у вищих навчальних закладах. З іншого боку, професійний напрямок орієнтований на відповідність вимогам ринку праці.

Пілотування Державного стандарту та моделей профільної освіти у окремих навчальних закладах планується на 2025 рік. Це дозволить протестувати нові підходи та забезпечити високий рівень освіти для учнів, відповідно до вимог сучасного світу.

Про це розповідає “ВсеОсвіта”.

У чому суть освітньої реформи?

З 1 вересня 2027 року шкільна освіта буде поділятися на три рівні:

Початковий (1—4 роки навчання).
Базовий (5—9 роки навчання).
Старша профільна школа (10—12 роки навчання).
Найбільші метаморфози чекатимуть старшу школу — її перейменують у ліцей.

Таким чином, гімназії та ліцеї стануть рівнями освіти, а не статусами окремих шкіл, як повідомила ексміністерка освіти та науки Ганна Новосад.

Це передбачає реформа Нової української школи, яка закріплена законом “Про освіту” 2017 року та деталізована законом “Про повну загальну середню освіту” 2020 року.

Найголовніші зміни:

Початкова, середня та старша школа будуть розділені на різні будівлі. Однак в окремих випадках, якщо школа має спеціальний статус (наприклад, з математичним чи англійським ухилом), початкові класи може входити у склад гімназії, адже рівень підготовки буде складнішим.
Профільна старша школа має окрему мету: не тільки надати знання, але й допомогти школярам обрати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. Для цього будуть введені додаткові тести та співбесіди.
Школа стане 12-річною. Першими за новою програмою навчатимуться десятикласники 2027 року, ті, що починали навчання за системою Нової української школи.
Реформа лише розпочалася, але громадські обговорення, а також відкриті дискусії діячів Міністерства освіти оголили ряд проблем, з якими доведеться зіштовхнутися в процесі змін.

Порядок випливе з хаосу: що не так з реформою освіти?

Найперша проблема — це розділення шкіл. Усі три рівні нової освіти зможуть забезпечити лише у приватних та корпоративних школах. Звичайні загальноосвітні не підійдуть, адже немає ані додаткових приміщень, ані технічних можливостей, ані людського ресурсу через брак вчителів.

До 1 вересня 2024 року (тобто, вже за 8 місяців) обласні та міські ради мають визначитись, які школи мають стати початковими, які — базовими, а які — ліцеями для старших класів. Однак поки що жодних готових проєктів немає.

Друга проблема — це кількість учнів та шкіл. Через повномасштабне вторгнення в Україні зруйновано повністю або частково майже 5000 шкіл. Кількість школярів також зменшиться: через демографічну кризу, яка посилилася в Україні з 2018 року та масовий відʼїзд за кордон

Ми розуміємо, що через демографічну кризу найбільше учнів у модернізованих ліцеях буде в проміжку між 2027 і 2030 роками, а в наступні роки дітей ставатиме менше, тому для нас важливо планувати заходи з побудови ефективної мережі з урахуванням демографічних тенденцій, — зазначає заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній.

До 2027 року Україні потрібно не лише проаналізувати усі проблеми освіти, але й вирахувати правильну стратегію змін та визначити «правила гри». Є усього лише 3,5 роки, щоб визначити, які освітні заклади зможуть включитися у реформу першими, які учителі та за якими профілями викладатимуть.

І тут ми спираємось на ще одну величезну проблему шкільної освіти: катастрофічний брак вчителів. До речі, ця проблема глобальна не лише в Україні. За даними ЮНЕСКО, до 2030 року світ потребуватиме 69 млн вчителів. А щодо нашої держави, показово те, що у школах Дніпра станом на жовтень 2023 року відкрито понад 300 вакансій (з них 200 — це профільні викладачі, «серце» нової освітньої реформи). У жодному нормативному акті стосовно нової освітньої реформи МОН не прописало, як будуть боротися з браком кадрів і також не зазначає, якою буде мотивація тих викладачів, що залишаться та будуть згодні на зміни. Як ми вже писали, зарплата вчителів в Україні сьогодні складає у середньому 9—10 тисяч гривень і підвищувати її поки не планують.

Зауважуючи усі фактори, на такі суттєві зміни в освіті залишається лише молитися й вірити, адже єдиного механізму все ще немає. Чи не стане освітня реформа, згадуючи усі невирішені проблеми, черговим експериментом — поки що невідомо. Однак сподіваємось, як завжди, на краще.

МОН кличе на допомогу: як у реформі може допомогти громадськість?

Надію в успіх реформи вселяє те, що ніхто не буде вводити її методом директив зверху. Як повідомив заступник міністра освіти та науки Андрій Сташків, МОН вже розробили приблизний стандарт для старшої профільної школи. Зараз тривають обговорення проєкту з експертами, представниками громадськості та освітянами. До спільної роботи МОН запрошувало експертів ще у червні 2023 року. Серед них є й іноземці.

Фінський уряд виявляє бажання долучитися до підтримки реформи НУШ, і саме пілотування старшої школи може бути одним із напрямів, у якому МОН отримає підтримку. Світовий банк може надати кредит, а ми отримаємо інвестиції в старшу школу, не забуваючи про базову, — повідомив Сташків.

Наприкінці жовтня МОН відзвітувало про закінчення попередньої роботи над проєктом. 31 жовтня міністр освіти Оксен Лісовий повідомив про початок громадських обговорень, до яких може доєднатися будь-хто охочий, для цього варто написати свої пропозиції на електронну пошту: svitlana.fitsailo@mon.gov.ua. до 30 листопада.

Учні зможуть самі формувати “освітню траєкторію”

Саме так пише Оксен Лісовий про нову реформу шкільної освіти. Учні старшої школи зможуть обрати профіль та частково — предмети для вивчення. Усього освітніх галузей буде девʼять:

мовно-літературна;
математична;
природнича;
технологічна;
інформаційна;
соціальна і здоров’язбережувальна;
громадянська та історична;
мистецька;
фізична культура.
Навчальні результати передбачатимуть основний та поглиблений рівні, що дасть закладам освіти змогу комбінувати власні моделі профілів — поглиблене вивчення предметів, курси для поглиблення профільності та інше. Поки що навчальний план не буде остаточно вільним для вибору, проте міститиме години для вільного обрання предметів та курсів. У 10 класі — 105—210 годин за обраним профілем та 35—140 годин загальних предметів. У 11—12 класах — 385—595 профільних годин та 70—280 поза профілем за два роки.

У такій системі є два безсумнівних плюси: діти зможуть обрати уроки та активності до свого смаку, а також суттєво знизиться навантаження з загальних предметів. На цьому, до речі, наголошує й освітній омбудсмен.

На жаль, багаторічна система шкільної освіти наповнює голови учнів великою кількістю фактів, понять, другорядною інформацією, яка не дозволяє учням отримати цілісну картину світу. В результаті учні вивчають все й одразу, витрачають на це багато часу, а ефективності від такого навчання мало. Така ж ситуація і з освітою старшокласників. Навчальний план для учнів 10—11 класів перенасичений предметами — вони вивчають понад двадцять предметів замість того, щоб зосередитися на тому, що їм подобається, чим планують займатися у житті, до чого мають хист, — повідомляє омбудсмен.

Таким чином мотивація до навчання падає, діти вивчають лише ті предмети, які потрібні на ЗНО та не можуть свідомо обрати для себе професію чи галузь освіти.

Розділення на профілі: це ж було вже?

Ще на початку 2000-х років у школах України розробили систему класів з поглибленим вивченням якогось профілю. Діти могли обрати галузь освіти, але не окремі предмети. Така концепція була втілена у ліцеях та гімназіях, а також у спеціалізованих школах. Однак до навчальних планів не були підключені факультативи, гуртки чи окремі курси.

Також концепція 12-річної школи обговорювалась з 2008 року. До 2018 це питання декілька разів відкладали, потім на цю ідею не було достатньо фінансування. Однак далі почалася реформа Нової української школи, яка передбачала перехід на 12-річну систему навчання, зокрема через сильне навантаження на дітей у старших класах.

Реформа старших класів: приклади закордонних шкіл

США. У Штатах система навчання також поділяється на початкову, середню та вищу школу. Однак самі навчальні заклади розподіляються на державні (з середнім рівнем освіти), приватні та закриті школи (нерідко це може бути школа з релігійним ухилом). Предмети діти починають обирати вже у середній школі — з 6-го класу їм дозволяється обрати самостійно 1—2 уроки.

Вчаться діти 12 років, випускаються зі школи у 18, а перед першим класом дуже часто йде підготовча група, куди приймають у 5—6 років.

Цікава також частина позакласної діяльності: у школах діють різноманітні гуртки та факультативи, оркестр чи театр, спортивні секції, радіо чи газета, проводять наукові та сільськогосподарські ярмарки, концерти тощо. Участь та успіхи зараховуються дітям у бал атестата та нерідко допомагає при вступі до коледжу. Окрім того, діти з 15 років можуть працювати неповний день та проходять обовʼязковий профорієнтаційний тест.

Нідерланди. Діти саме з цієї країни вважаються найщасливішими за даними UNICEF, а все завдяки системі stress-free schooling. Дітей тут готують до школи вже у чотири роки, а до 12 не ставлять оцінок та не проводять тестів. Потім діти складають профорієнтаційний тест за здібностями та уподобаннями, після чого їм пропонують навчання по трьох напрямках. VMBO — найпростіший рівень навчання, HAVO — середній рівень, VWO — складний рівень. Усі вони визначають, яку професію та коледж надалі може отримати дитина.

Данія. Усе заради особистості та творчості дитини! До 5-го класу у данських школах не ставлять оцінок та не проводять тестів. Завчення та нервову конкуренцію тут не заохочують. Креативність, ініціатива та вміння фільтрувати інформацію цінують найбільше. У 8-му класі учнів так само розподіляють по профілях. Однак, якщо дитина не готова обрати профіль, є ще один рік постшколи (Efterskole), під час якого вчителі максимально приділяють час творчим здібностям.

Школу закінчують у 18 років, після чого кожен може спробувати вступити до вищого навчального закладу, це для громадян країни безплатно.

Під час спілкування з батьками учнів можна почути думку, що реформу шкільної освіти втілювати безсенсово, адже після перемоги її можуть згорнути. Заперечити цю тезу просто – достатньо проаналізувати історію реформи. Її не зупинили ані зміни влади, ані пандемія коронавірусу, ані навіть повномасштабна війна.

Центр спільних дій розповідає, як втілюється освітня реформа та що з нею буде далі.

«Якщо протривала досі, то триватиме й далі»
Реформу шкільної освіти Міністерство освіти та науки України започаткувало у 2017 році. Одним із її пріоритетних напрямів є Нова українська школа (НУШ), що полягає у зміні шкільної системи. Спершу за новою системою почали навчатися пілотні перші класи, а вже за рік – усі школярі України.

«Ідея цієї реформи полягала в першу чергу в тому, що нашим дітям, які живуть у змінному світі, необхідні не просто знання, які дуже швидко застарівають, а вміння їх застосовувати на практиці для вирішення практичних проблем. Також необхідно розвивати їхні цінності й ставлення, адже величезний потік інформації, який ллється на дітей, їм потрібно критично переосмислювати. І саме тому реформа передбачала перехід від знаннєвого підходу в освіті до компетентнісного», – пояснює колишня очільниця МОН Лілія Гриневич.

Діти, які почали навчатися за новою системою у 2017-му, закінчили початкову школу в рік початку повномасштабної війни. Через пандемію половину цього періоду їм довелося навчатися дистанційно.

«Але разом із тим, попередні моніторинги пілотних класів показали, що діти, які навчалися за новим державним стандартом, мають значно краще розвинені комунікативні та інші м’які навички. Йдеться про навички спілкування, самопрезентації, структурованого обговорення, соціально-емоційні навички. У них вони краще розвинуті, ніж в тих дітей, які ще навчалися за старим стандартом», — розповідає Лілія Гриневич.

Зовнішні обставини ускладнили впровадження реформи, але не згорнули її. Роман Шиян, заступник директорки з питань НУШ Команди підтримки реформ МОН, упевнений, що якщо реформа тривала досі, то триватиме й далі. Складно уявити гірші обставини для впровадження змін, а втім держава продовжує їх втілювати.

«Наша реформа має дуже тверду, ґрунтовну основу, яка походить з ЄС. Вона досить ретельно опрацьована фахівцями в Європі й нашими фахівцями, які працювали над державним стандартом. Наш європейський вибір, за який ми платимо таку надмірну ціну, спонукає нас продовжувати цю тісну взаємодію.

Зараз ми працюємо над впровадженням кількох дуже цікавих інструментів, які стосуються як діяльності вчителя, так і реального застосування компетностей на практиці аж до планування уроку. Думаю, що впродовж наступного навчального року ми можемо говорити про те, що переходимо на інший рівень у професійному розвитку вчителів», – ділиться Роман Шиян.

Нові шкільні мережі: чому це не просто закриття шкіл
Для впровадження НУШ необхідні ресурси: дуже складно розвивати комунікативні навички та давати якісну освіту в сільській школі, у якій навчаються загалом п’ятеро дітей, а чотири вчителі викладають усі можливі предмети. Тому українські громади отримали від держави завдання: сформувати ефективні шкільні мережі.

За Законом України «Про повну загальну середню освіту» до 1 вересня 2024 року органи місцевого самоврядування мають затвердити плани формування мережі закладів загальної середньої освіти. Засновники закладів мають поділити школи у своїй мережі на три окремі типи:

початкову школу, що забезпечує початкову освіту (1–4 класи);
гімназію, що забезпечує базову середню освіту (5–9 класи);
ліцей, що забезпечує профільну середню освіту (10–12 класи).

«Головна ціль – зробити якісну освіту доступною для всіх дітей. Результати ЗНО показують, що в малих сільських школах, де діти навчаються в маленьких класах, мають низькі результати навчання. Вони відстають у порівнянні зі своїми однолітками, які навчаються в більших школах, де якісний склад учителів кращий. Ця ідея й закладена в законі про освіту: початкова школа має бути якнайближче до місця проживання дитини. Натомість старших дітей варто відвезти до більшої школи, яка краще обладнана, в якій працюють кваліфіковані вчителі, щоб ці діти мали шанс на якісну освіту», – розповідає Лілія Гриневич.

Навчання одного учня в малій школі коштує державі значно більше грошей, ніж у великій, але при цьому він здобуває освіту гіршої якості. Утім, на рівні громад реформі часто противляться вчителі та батьки. Учителі бояться втратити роботу, а батьки не завжди розуміють суть змін.

«Я вважаю, що органи місцевого самоврядування повинні дати батькам більше інформації. Посадити їх у той автобус, яким будуть їздити їхні діти, завезти їх у нову школу. Якщо батьки реально побачать, що ця нова школа має кращі умови, гарних вчителів, що їхні діти мають шанси на кращу освіту, тоді не буде такого спротиву.

Учителів у цьому випадку цікавить не так якість освіти дітей, як власне місце роботи. Тому місцева влада має допомагати вчителям, які втратили роботу у своїй школі, працевлаштуватися в іншому місці», – вважає ексміністерка.

Головне нововведення – ліцеї. Як це має виглядати?
Вимоги до новостворених ліцеїв змінювалися в процесі розроблення законодавства. Початково нардепи пропонували створити академічні ліцеї, повністю відділені від основної школи. При ліцеях мають бути створені пансіони, аби учні з інших населених пунктів не мусили щодня їздити на навчання.

У кожному ліцеї мало бути щонайменше чотири класи, у кожному з яких – не менше ніж 25 учнів. Фактично, один ліцей мав обслуговувати цілу громаду або навіть сусідні громади.

Під час другого читання нардепи зменшили мінімальні вимоги. Зараз для існування ліцею достатньо набрати два класи. Клас можна відкрити із 5 учнями. За таких умов громади можуть створити ліцей чи не в кожній школі, а ситуацію в освіті це кардинально не змінить.

«Але з того, що мені відомо, зараз у Міністерстві освіти і науки почали працювати над моделюванням, щоб запропонувати певні критерії, зокрема кількісні, щодо того, як має бути організований освітній процес на рівні ліцею. І виходячи від цих параметрів, громадам, можливо, доведеться переглянути свої мережі закладів освіти. Так виглядає, що зараз існує політична воля, щоб повернутися до таких жорсткіших рамок. На порядок денний принаймні повернувся намір створити мережу, яка справді забезпечуватиме якість освіти», – ділиться Роман Шиян.

Ще одне питання полягає в тому, за яким принципом утілюватимуть профільність навчання. Зараз у ліцеях створюють сталі профільні класи: математичний, філологічний, історичний і т. д. Утім, можливі й інші підходи.

«Якщо ми маємо 180 учнів на паралелі, то можемо їх розбивати на 6 класів,
а можемо працювати з усією когортою разом. Тоді вони самостійно обиратимуть предмети, які хочуть вивчати поглиблено. Хтось піде на поглиблену математику, хтось на поглиблену філологію. Класи тоді стають динамічними, а не наперед визначеними», – пропонує Роман Шиян.

Нові мережі закладів освіти мають запрацювати в громадах до 2027 року. Звісно, процес ускладнюється тим, що під час повномасштабної війни складно проаналізувати дані: зокрема невідомо, скільки українців повернуться додому після перемоги. Утім, громадам варто не шукати найпростіших шляхів, а ухвалювати стратегічні рішення, які справді зроблять шкільну освіту якісною й доступною та дозволять ефективніше витрачати гроші українців.

Марія Очеретяна, журналістка Центру спільних дій.

Оскільки світ змінюється дуже швидко, змінюватися мусить і шкільна система. Ті прийоми та практики, які працювали для дітей ще 10–20 років тому, стають все менш дієвими для сучасних школярів. Пандемія та повномасштабна війна створюють нові виклики, дедалі більше батьків висловлюють незадоволення шкільною освітою своїх дітей.

Тому в Україні продовжують впроваджувати освітню реформу. Не всі зміни подобаються батькам та вчителям, а деякі – відверто лякають. Це нормально, бо насправді ми боїмося не конкретних кроків, а невідомості. Невідомість породжує міфи, які спростовують аналітики Центру спільних дій.

Міф 1. Реформу освіти зараз немає сенсу проводити, бо після війни її згорнуть

Освітня реформа почалася задовго до повномасштабної війни – ще у 2017 році. Спершу вона охопила початкову школу: тоді першачки почали задоволено розповідати, що на уроках їм дозволяють не сидіти цілий день за партами, а частина навчання проходить у форматі гри.

Реформа старшої школи – це логічне продовження процесу, який запустили в країні ще 6 років тому. Вона закріплена законодавством та відбуватиметься безвідносно до війни. Більше того, війна завершиться, а діти у всіх українських громадах так само потребуватимуть справді якісної освіти.

Міф 2. Реформу проводять для того, щоб позакривати школи

Це не так. Мета реформи – зробити так, щоб кожна дитина громади змогла отримати доступну та якісну шкільну освіту.

Часто батьків та вчителів лякає й ображає формулювання «понизити ступінь школи». Воно справді може викликати негативні асоціації: ніби хтось хоче зробити школу «менш значимою». Насправді ж логіка реформи полягає в іншому.

За нею, початкову освіту діти будуть отримувати в початковій школі, базову середню – в гімназії, а профільну середню – у ліцеї. Там діти зможуть отримати кращу профільну освіту, щоб згодом легко вступити до бажаного університету. Початкова школа, гімназія та ліцей можуть бути окремими закладами або структурними частинами одного закладу. Саме громада вирішує для себе, скільки гімназій та ліцеїв їй потрібно й де їх краще розташувати.

Міф 3. Реформа вигідна лише обласним центрам і столиці

Практика показує, що ні. Навпаки, завдяки реформі менші громади можуть забезпечити дітям кращу шкільну освіту та успішно конкурувати з великими містами.

Один із прикладів – Славутська громада на Хмельниччині. Там для старшокласників працює академічний ліцей, який має 7 профілів: від інформатики й географії до англійської та української філології. Зараз колеги з різних громад приїжджають до міста, аби перейняти успішний досвід.

Серед них – освітяни Володимир-Волинської громади на Волині. Там планують відкрити один ліцей, який забезпечуватиме якісне профільне навчання для дітей не лише власної громади, але й сусідніх. У процесі реформування місцева влада постійно спілкується з батьками, вчителями та дітьми. Спершу реформа не дуже подобалася мешканцям громади, але зараз вони готові втілювати її. Особливо майбутні нововведення подобаються учням, заради яких і проводять реформу освіти.

Міф 4. Влада ухвалить вигідні для себе рішення, а людей ніхто не питатиме

Аби цього не сталося, на всіх етапах ухвалення рішень місцевому самоврядуванню варто прислухатися до думки батьків, вчителів та дітей. Адже реформа передусім має задовольнити їхні потреби. Для цього місцевій владі потрібно проводити в громадах опитування, публічні консультації й обговорення.

Державна політика у сфері освіти визначає чіткі законодавчі рамки, які місцева влада обов’язково повинна впровадити. Тому реформа – це не вигадки чи забаганки місцевих управлінців, а давно визначений державний курс на покращення доступності та якості освітніх послуг. Курс на європейське майбутнє, від якого ми не можемо відійти навіть під час повномасштабної війни.

Проте щодо багатьох важливих деталей громади мають свободу: які профілі матимуть ліцеї, де саме вони знаходитимуться, скільки класів там буде. Кожна громада має свої особливості, тому тут не можна просто підглянути, як зробили сусіди.

Аби рішення справді були вигідними для дітей громади, місцева влада проводитиме громадські обговорення. Їх варто відвідувати, адже це – шанс для батьків і вчителів озвучити свою думку й бути почутими, а також поставити запитання своїй місцевій владі й дізнатися про реформу більше.

Проєкт документа оприлюднений для громадського обговорення.

Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі середньої освіти розроблені робочою групою, до якої включено науковців, вчителів, викладачів, представників вишів та інших інституцій.

Автори реформування історичної освіти наголошують, що сьогодні в Україні настав час впроваджувати зміни, які визначатимуть майбутнє країни протягом наступних десятиліть.

Реформи української історичної освіти, що є базовим складником національної безпеки держави, відіграють ключову роль у формуванні світогляду, безперечно мають першорядне значення.

Оцінюючи сучасний стан шкільної історії автори наголошують про невідповідність між навчальним часом, обсягом навчального матеріалу та очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності.

Цей дисбаланс зумовлений насамперед практикою представлення національної та зарубіжної історії як окремих хронологічно вибудуваних деталізованих оповідей.

Наразі змістові теми навчальних програм спрямовані на вивчення учнями надмірного за обсягом фактографічного матеріалу. Перевантаженість новими фактами, поняттями та готовими узагальненнями обтяжує, а то й унеможливлює їх засвоєння впродовж часу, визначеного в типових освітніх програмах.

Як зазначають автори концептуальних засад реформування історичної освіти, вивчення історії недостатньо зорієнтоване на формування та розвиток наскрізних умінь, предметних умінь і навичок, зокрема всебічне осмислення історичного змісту.

Для забезпечення відповідності між навчальним часом, обсягом навчального матеріалу та очікуваними результатами пропонується добирати зміст історичного матеріалу на основі принципу вікової відповідності, відмовитися від представлення історії як безальтернативного лінійного (хронологічного) процесу в розрізі двох окремих предметів: всесвітньої історії та історії України, перейти до єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу «Історія: Україна і світ», а також забезпечити дотримання змістової цілісності та завершеності єдиного курсу історії на кожному рівні повної загальної середньої освіти.

Окрім того, на думку авторів реформи, однією з виразних вад сучасних навчальних текстів є спроба поєднати анахронічну схему історичного процесу з низкою новацій – результатів значного історіографічного поступу та актуальних суспільних потреб.

Механічне додавання нового за умови домінування старих пояснювальних схем створює труднощі з адекватним логічним представленням минулого.

«На сьогодні принципового значення набирає питання: «Ким ми є?» (через розуміння того, як українці формувалися в націю). Тому в центрі має бути розмова про ідентичності українців у різні періоди історії та про те, як множинність/мінливість уявлень про себе в минулому перетворювалася на «ми – народ поза кордонами імперій» у час творення модерних націй», – зазначають автори концептуальних засад реформування історичної освіти.

Водночас розмова про минуле має орієнтуватися на формування в учнівства певних норм співжиття – поваги до іншого, прийняття чужої позиції та вміння вести діалог.

У такій розповіді має знайтися місце для всіх народів, які проживали на території нинішньої України. Такий підхід має прибрати клаптиковість у чинних модельних навчальних програмах, підручниках, посібниках, де історія різних народів нинішньої України відображується окремо.

Заміна осі старої схеми української історії, навколо якої вибудовувалося минуле, вимагає введення в оповідь кількох контекстів. Це передусім матеріал, пов’язаний з державами, куди входили українські землі.

«Важливо, аби учнівство відчувало цілковиту органічність українських історичних процесів у зіставленні й порівнянні з європейськими і всесвітніми. Ця органічність має спиратися на тезу, що майже всі державні утворення, які існували на українських землях, створювались і керувались за безпосередньої участі руських/українських еліт», – йдеться у документі.

Окрім того, включеність української історії в європейську і світову є конче необхідною також з огляду на неможливість пояснити низку явищ у відриві від загальних процесів.

Водночас, наголошуючи на включеності України передусім до європейського простору, слід зважати на органічну присутність у ній як західних, так і східних рис і впливів. Нову роль варто визначити й для історії дипломатії, зокрема феномену «культурної дипломатії», оприявненому в міграціях інтелектуалів і митців.

Автори концепції пропонують організувати вивчення історії за такими концентрами:

адаптаційно-ігровий (інформаційно-ознайомлювальний) – 1–2 класи (реалізується на основі принципу внутрішньопредметної та міжпредметної інтеграції змісту), який пропонує найзагальніші відомості про людину, сім’ю, родину, громаду, рідний край, Україну як державу;
початковий (інформаційно-фрагментарний) – 3–4 класи (реалізується на основі принципу внутрішньопредметної та міжпредметної інтеграції змісту), який у белетризованому вигляді пропонує найяскравіші сюжети історії України, про Україну в Європі і у світі;
пропедевтичний (фрагментарно-сюжетний) – 5–6 класи (по 2 год. на тиждень для кожного класу), який спирається на історичні відомості, здобуті в початкових класах, готує до вивчення систематичного курсу історії та представляє окремі значущі сюжети історії України і світу від найдавніших часів до сьогодення;
базовий (інформаційно-подієвий) – 7–9 класи (по 3 год. на тиждень для кожного класу), який систематично представляє основні події історії України і світу від найдавніших часів до сьогодення відповідно до історично-культурних періодів;
профільний (проблемно-тематичний) – 10–11 і 12 класи (3 год. на тиждень для профільно-адаптаційного 10 класу; по 3 год. на тиждень для 11–12 класів неісторичних профілів; по 6 год. на тиждень для 11–12 класів історичного профілю), який представляє історію України і світу через основні явища і процеси від найдавніших часів до сьогодення і реалізується через взаємодію єдиного загальноосвітнього україноцентричного та спеціальних (відповідно до профілю) курсів.

Зараз це питання ще обговорюють разом із суспільством. Все ж альтернативою класичній дошкільній освіті можуть стати групи короткотривалого перебування та організація індивідуального виховання та розвитку.

В Україні створять альтернативу дитсадкам
Групи короткотривалого перебування можуть бути прогулянковими, консультативними або сезонними. Їх можуть організувати у дитсадках, школах або закладах позашкільної освіти.

Також для організації дошкільної освіти пропонують використовувати бібліотеки, центри дитячої та юнацької творчості, клуби, медико-психолого-педагогічні центри тощо.

Такі нововведення дадуть можливість збільшити кількість дітей, охоплених дошкільною освітою.

Зауваження та пропозиції до проєкту методичних рекомендацій щодо запровадження альтернативних форм надання послуг у сфері дошкільної освіти можна надсилати до 6 червня на електронну адресу lototska.alevtyna@mon.gov.ua.

В Україні розпочнуть реформу дошкільної освіти
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про реформу дошкільної освіти.
Він може докорінно змінити підходи та систему освіти в садочках.
Документ передбачає функціонування різних форм дошкільної освіти.
Реформа дошкільної освіти також передбачає розв’язання проблеми наповненості груп у дитсадках.
Законопроєкт пропонує забезпечити справедливу черговість зарахування дітей до комунальних закладів освіти.
Планують також змінити умови роботи педагогів. Зокрема, вони отримають адекватний обсяг педагогічного навантаження, щорічну оплачувану відпустку 56 днів та можливість вільно обирати освітні програми та форми роботи.

Про це, як повідомляє “Європейська правда”, йдеться у публікації агентства АР.

У неділю поліція заарештувала 35-річного італійця з метою розслідування нападу на лікарку Барбару Каповані.

55-річну психіатриню жорстоко побили металевим прутом по голові у п’ятницю, коли вона поверталася з роботи в лікарні у Пізі. У неділю лікарі тієї ж лікарні констатували смерть її мозку, а її органи стали донорськими.

За даними поліції, нападник дочекався, коли лікарка вийде з лікарні, але, не побачивши її, повернувся наступного дня. Коли вона вийшла і нахилилася, щоб відкрити замок велосипеда, чоловік вдарив її по голові, завдавши смертельних травм.

Слідчі заявили, що нападником виявився її колишній пацієнт, який вже неодноразово мав проблеми з законом, у тому числі побив лікаря в іншому італійському місті.

Напад на психіатриню став одним із серії насильницьких нападів на персонал лікарень в Італії за останні місяці.

Посилаючись на вбивство Каповані, міністр охорони здоров’я Італії в понеділок скликав нараду з метою подальшого реформування системи охорони психічного здоров’я.

Протягом останніх місяців міністерство охорони здоров’я вже розпочало роботу над реформою процедур надання психіатричної допомоги, повідомив у письмовій заяві міністр охорони здоров’я Ораціо Скіллачі. “Ми повинні працювати над тим, щоб те, що сталося з Барбарою Каповані, не повторилося”, – додав Скіллачі.

Відповідно до закону 1978 року, Італія закрила всіх психіатричні лікарні і зробила психіатричне лікування добровільним, за дуже рідкісними винятками. Це законодавство передбачало створення мережі районних закладів охорони здоров’я для надання психіатричної допомоги, але її так і не реалізували повністю.

За останній рік в Італії сталися кілька нападів на лікарів. Серед них: напад з мачете на лікаря, який виходив з лікарні в Мілані; побиття палицею психіатра в північному місті Мантуя; побиття ногами і кулаками лікаря в лікарні в Неаполі родичами пацієнта, які вимагали медичну довідку.

УГКЦ від 1 вересня 2023 року впроваджує новий календар, проте деякі парафії можуть користуватись юліанським календарем до 2025 року.

Про це повідомляє пресслужба УГКЦ.

“Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації із духовенством та монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації ухвалено: УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії. Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року Божого”, – йдеться у повідомленні.

Очільник УГКЦ Блаженніший Святослав пояснив, що Великдень та пов’язанні з ним свята святкуватимуть так, як і зараз. Проте “нерухомі свята”, які мають конкретну дату, відзначатимуть за новим календарем, починаючи з 1 вересня 2023 року. Тобто Різдво у 2023 році УГКЦ святкуватиме 25 грудня, а не 7 січня 2024 року.

“Церковний календар має два цикли або два види свят, які ми святкуємо. Одні з них ми святкуємо за сонячним календарем. І це так звані нерухомі свята – свята, які кожного року випадають на одну і ту саму дату. А є інша група свят, які ми святкуємо за місячним календарем. Це так звана “Пасхалія”, тобто, свята, які пов’язані із святом Пасхи. І це є “рухомі свята”, – наголосив Святослав.

Блаженніший Святослав закликав вірян не боятися змін, оскільки це буде тільки на краще та гарантуватиме Україні світле майбутнє.

Дискусії щодо календарної реформи в церквах України
Останніми роками, особливо після повномасштабної війни Росії проти України, посилилась дискусія щодо переходу на новий календар, щоб святкувати Різдво разом зі світом – 25 грудня.

В Україні більшість церков користувалась юліанським календарем, хоча майже весь світ живе за григоріанським.

Більшість країн Заходу та Римська Церква одразу прийняли григоріанський календар і почали проводити за ним богослужіння. Православний Патріархат відмовився та зажадав і далі жити за юліанським календарем.

“300 млрд грн – це якщо модернізувати всі багатоповерхові будинки, школи, комунальні установи тощо. Це дуже складна реформа. Таких обсягів ніколи не було, і таких грошей наразі в країні немає. Але я вважаю, що для мене та майбутньої влади – це головна реформа по енергонезалежності держави”, – сказав президент на пресмарафоні 26 листопада.

За словами Зеленського, вже наступного року в Україні буде модернізовано низку будинків. “І це покаже, що такі будинки беруть у два рази менше газу. Не на 10%, а у 2 рази”, – сказав президент.

Водночас впроваджувати реформу потрібно швидко, а не так, як це було раніше. Гарант зазначив, що раніше було модернізовано лише 30 будинків.

“На найближчі 3 роки необхідна сума складає 100 млрд грн… Я не знаю, чи вийде у нас, але ми покажемо, що в найближчі 2 роки це буде кілька тисяч будинків. Не 30, а кілька тисяч”, – додав Зеленський.

Про те, чи готові вони до цього у школах та чи оцінять такі новації школярі, йдеться в сюжеті ТСН.

У шкільних їдальнях готуються до запровадження нового меню уже від 1 вересня. Суттєві зміни у харчуванні школярів відбуваються вперше за останні 30 років. Тепер у меню передбачені свіжі фрукти, овочі, страви на пару або запечені, більше м’яса та риби, і мінімум цукру та солі.

Нові страви для учнів, відомі також як меню шеф-кухаря Клопотенка, було представлено навесні цього року автором меню разом із першою леді Оленою Зеленською. Меню на чотири тижні складається із 160 страв, з яких у кожній школі можуть обирати свій варіант.

У сільській школі на Миколаївщині про реформу чули, але, як це виглядатиме на практиці, не можуть собі уявити.

“Якщо включаєш духовку, то вибиває витяжку. Ми не можемо з таким обладнанням працювати, треба нове”, – нарікає кухарка Наталія Примачковська.

На кухні шкільної їдальні не можуть пригадати, коли тут востаннє міняли техніку, тому сумніваються, що їм вдасться готувати за рецептами Клопотенка.

В уряді ж запевняють, що переоснащення харчоблоків уже почалося, зокрема, майже в кожній шкільній кухні повинні з’явитися пароконвектомати. За словами міністра освіти та науки Сергія Шкарлета, на ремонт харчоблоків було виділено 400 млн грн, загалом в Україні модернізовано 1809 шкільних їдалень.

Кухонну техніку, яка дозволить залишити у минулому усе смажене, у київській школі, ще тільки збираються встановити. В упакуванні вона ще стоїть на першому поверсі навчального закладу. Цей пристрій не тільки позбавить школярів від пересмажених на олії страв, але й дозволить готувати кілька страв одночасно.

У школі в Новобогданівці на Миколаївщині про такий прилад навіть не чули і, дізнавшись нове слово, пообіцяли пошукати його в Інтернеті.

Тим часом у деяких школах цією технікою уже активно користуються. У гімназії в Житомирі пароконвектомати встановили ще 3 роки тому. Шкільна їдальня тут на 210 місць. Годує учнів приватне підприємство, готуючи страви лише на фільтрованій воді. У їдальню ходять майже усі учні – кажуть, бо смачно.

А от в ліцеї у селі Рокині Волинської області, де навчається понад 200 учнів, харчоблок новий, а меню – старе. Попри те, що нові стандарти діють уже від 1 січня, у минулорічному меню були навіть заборонені сосиски. На кухні запевняють, що від сосисок уже відмовилися, хоча, кажуть, діти їх дуже люблять.

І кухарі в школах, і батьки дітлахів мають сумніви, що всі страви із нового меню будуть до смаку школярам. “От з гарбуза сирого салат – я думаю, що діти не будуть його їсти. З сирого бурячка салат – теж думаю, ні. Та будемо їх пробувати”, – зауважує одна з працівниць кухні Лариса Солтис.

Ще одне питання, яке турбує кухарів і освітян – вартість шкільних обідів. У кожному регіоні – ціни різні, залежать від місцевого бюджету, коливаючись у межах 13 – 35 грн. І переглядати ці тарифи готові не всюди.

Решта піде доучуватися в коледжі, де отримає професійну освіту. Однак ліцеї можуть відкритися тільки за умови, якщо буде набиратися щонайменше по два паралельних 10 класів по 25 учнів. Передусім таке правило загрожує тим, що навчальні заклади в селах і районах просто закриють.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Що передбачає реформа?
Далеко не кожен старшокласник в Україні зможе вступити до 10 класу. До 2027-го планують провести оптимізацію шкіл: на базі деяких будуть створені ліцеї, куди зможуть вступати за конкурсом випускники 9 класів, які планують здобувати вищу освіту у вузах.

Ті, хто не хоче або кому не пощастить із вступом, зможуть продовжити навчання в коледжах (зокрема в колишніх ПТУ), де отримають знання за останні класи і професію.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт 4621-1, за яким у ліцеях має бути не менш ніж два класи на паралелі. І в кожному з них повинно бути не менш як 25 учнів. Виняток зроблено лише для шкіл у гірських районах, там може бути тільки один клас.

Якщо для міських навчальних закладів це не проблема, то для сільських, районних та інших невеликих населених пунктів – нездійсненне завдання. Там просто нереально буде виконати “норматив” через невелику кількість населення. Адже в середньому по Україні наповнюваність сільських шкіл становить 14 осіб. А отже, дітям звідти доведеться кататися на навчання в райцентри, сусідні міста або зовсім забути про вищу освіту і йти в коледж.

Подібних історій по Україні зараз десятки. Так, виник скандал і на Дніпропетровщині. Батьки дітей із Водянської гімназії Криворізького району підозрюють, що їхній навчальний заклад збираються закрити. Раніше там була звичайна школа, де навчалися і старшокласники. Потім старші класи закрили, а тепер можуть ліквідувати і гімназію.

А в Куп’янську Харківської області на засіданні міської ради і зовсім влаштували кулачні бої, коли постало питання про перейменування шкіл у гімназії та ліцеї.

Також не вирішено питання і з тим, як старшокласники будуть вступати до ліцеїв. Якщо це віддадуть на відкуп директорів ліцеїв, то корупція неминуча.

“У такому разі діти і батьки будуть залежні насамперед від шкільних учителів, які виставляють оцінки в атестат про закінчення 9-го класу. А потім ще шукати можливість якось вступити до ліцею. Єдиний правильний вихід – незалежне тестування на зразок того, як зараз вступають до вузів. Звичайно, шкільний атестат теж треба буде враховувати. В такому випадку корупція практично виключена”, –вважає колишній педагог із Харківської області Валентин Пантелеєнко.

Що думають батьки і вчителі?
Вчителі з обережністю висловлюються про майбутню реформу. Багато з них сподівається, що за ці шість років депутати і влада передумають і все залишиться, як і раніше.

Але деякі педагоги серйозно стурбовані змінами. “Я підозрюю, що все це затіяли заради того, щоб заощадити. Школи закриють, вчителів звільнять. У решти гімназіях і ліцеях діти вчитимуться по 25-30 осіб. Звичайно, один педагог на такий клас або два-три вчителі на клас по 10-15 учнів. Це скорочення фонду зарплат. Звільнять пенсіонерів, незручних”, – обурюється Марія Шостак із Дніпропетровщини.

Батьки також стурбовані. Вони кажуть, що вже в багатьох школах попередили, що старші класи зникнуть.

“Я не проти, щоб дитина пішла в коледж. Але в нас немає хороших коледжів. Якби були коледжі комп’ютерного дизайну, IT, ветеринарні, бухгалтерські, де вища освіта дійсно не потрібна. А то в нас випускають слюсарів, перукарів, кухарів”, – вважає мама 9-класниці Маргарита.

“З одного боку, це добре, що будуть ліцеї, адже далеко не всім потрібна вища освіта. У нас і вузи потрібно скорочувати, а то багато хто з них, особливо в провінції, схожі на ПТУ. А кожен другий у нас із дипломом про вищу освіту. Але з іншого – я побоююся, що вища освіта стане доступною далеко не всім. У провінції, в селах батьки не потягнуть навчання дітей у ліцеях в інших населених пунктах, де потрібно буде платити за харчування, проживання. І начебто здібна дитина після 9-го класу піде корів доїти замість навчання”, – каже мама школярки Вікторія Шаповалова.

А ось тато школяра з Херсонської області вважає, що закриття шкіл, де мало учнів, справа корисна. “І правильно роблять. Ми живемо в передмісті, у нас у старших класах по три учні. Ось це розбазарювання бюджетних грошей! Міська школа за 10 хвилин їзди, старшокласники цілком можуть туди доїхати. Навіть учні молодших класів із батьками щоранку їдуть на навчання”, – вважає батько.

У будь-якому разі батькам учнів варто вже готуватися до того, що система освіти зміниться. І головне – вчасно зрозуміти, чого хоче ваша дитина, чим би вона хотіла зайнятися в житті. І відповідно до цього вибирати для неї навчальний заклад.

Це передбачено законом про обов’язкове загальнодержавне пенсійне страхування.

Так з 2022 року на 12 місяців зростуть вимоги за трудовим стажем:

у 60 років на пенсію виходитимуть лише ті, у кого є 29 і понад років стажу;

у 63 роки виходитимуть на пенсію ті, у кого від 19 до 29 років стажу;

у 65 років будуть виходити на пенсію ті, у кого від 15 до 19 років стажу.

Надалі вимоги до пенсіонерів щодо стажу будуть тільки посилюватися.

Хто зможе вийти на пенсію в 60 років:

у 2022-му — від 29 років стажу;

у 2023-му — від 30 років стажу;

у 2024-му — від 31 років стажу;

у 2025-му — від 32 років стажу;

у 2026-му — від 33 років стажу;

у 2027-му — від 34 років стажу

у 2028-му — 35 років стажу.

Хто вийде на пенсію в 63 роки:

у 2022-му — від 19 до 29 років стажу;

у 2023-му — від 20 до 30 років стажу;

у 2024-му — від 21 до 31 року стажу;

у 2025-му — від 22 до 32 років стажу;

у 2026-му — від 23 до 33 років стажу;

у 2027-му — від 24 до 34 років стажу;

у 2028-му — від 25 до 35 років стажу.

Хто вийде на пенсію в 65 років:

у 2022-му — до 19 років стажу;

у 2023-му — до 20 років стажу;

у 2024-му — до 21 року стажу;

у 2025-му — до 22 років стажу;

у 2026-му — до 23 років стажу;

в 2027-му — до 24 років стажу;

у 2028-му — до 25 років стажу.

В Україні після верифікації у частини пенсіонерів можуть забрати виплати. Для цього є ціла низка законних причин.

Про це йдеться в законі про “Обов’язкове загальнодержавне пенсійне страхування”. Так, згідно із законом, є щонайменше п’ять причин для того, щоб забрати вже призначену виплату. Серед них:

якщо є помилка у прізвищі;

якщо виплати отримали з фальшивими документами;

якщо певний час жили за кордоном;

якщо не отримували виплату 6 місяців;

якщо ви переселенець і змінили місце проживання.

Ще кілька років тому Міністерство фінансів почало процедуру перевірки всіх одержувачів соціальних виплат, зокрема і пенсіонерів. Крім того, таку верифікацію регулярно проводить і Пенсійний фонд.

Наприклад, перетин кордону фіксується Міграційною службою. І якщо ви виїхали з країни на тривалий час, ця інформація може потрапити до Мінфіну під час верифікації, там її передадуть до Пенсійного фонду, який може забрати виплату.

Про це йдеться в публікації на офіційному сайті Міністерства соціальної політики. Нововведення дозволить отримувати на заслуженому відпочинку 40% заробітної плати. “Навіть у разі невеликих внесків у 4% від заробітної плати, які пропонуються для запуску обов’язкових пенсійних накопичень, та дохідності +0,25% на місяць вище за інфляцію (приблизно 3% вище від інфляції на рік) це можливо”, – йдеться в публікації.

Для прикладу всі розрахунки зроблено в сьогоднішніх цінах, щоб не сперечатись про прогнози інфляції, і побудовано модель для людини, яка:

отримує заробітну плату 15 000 гривень на місяць;

працює та накопичує з 25 до 60 років (має 35 років стажу);

на власний пенсійний накопичувальний рахунок щомісяця протягом періоду роботи отримує 2% від зарплати з сум сплаченого нею ПДФО та додатково 2% від зарплати з сум ЄСВ, який за неї сплатив роботодавець (разом 4% – 600 гривень);

після завершення періоду роботи отримує накопичувальну пенсію потягом 15 років;

весь час накопичення кошти людини працюють з дохідністю 0,25% вище за інфляцію на місяць (приблизно 3% вище за інфляцію на рік);

отримує пенсію із солідарного рівня на рівні середньої на сьогодні – 3624 гривні (станом на 01.03.2021).

У цьому прикладі середня пенсія з накопичувальної системи за 15 років у людини становитиме 3117 гривень. Разом із солідарною пенсією людина отримуватиме 6741 грн, що становитиме 45% від її зарплати.

Про це сказано в матеріалі OBOZREVATEL. При цьому в уряді не зважилися запустити другий етап реформи, але в документах прописали зобов’язання розробити відповідні зміни.

Крім того, за інформацією OBOZREVATEL, поспішати з запуском другого рівня не рекомендували і в МВФ. В результаті досі в країні працює тільки перший рівень пенсійної системи – солідарний.

Відзначимо, що накопичувальний (другий) рівень пенсійної системи – обов’язкові платежі з зарплат на свій особистий рахунок, з якого кошти можна буде отримати при досягненні певного віку або за певних обставин.

При цьому, солідарний (перший) рівень пенсійної системи – це базова пенсія.

За старою моделлю додатковий податок і право на другу пенсію отримають українці не старше 35 років, пояснює науковець Лідія Ткаченко. При цьому внесок повинен становити близько 7%.

Для прикладу, OBOZREVATELпідрахував, яким би був розмір другої пенсії кранівника зі стажем 35 років, який заробляв 15 тис. грн. Згідно з розрахунками Нацкомісії з цінних паперів, при додатковому внеску в 7% (кранівник відноситься до другого списку професій), розмір другої пенсії повинен скласти 10,2%.

Таким чином, основна пенсія (якщо виходити в цьому році) була б на рівні 3,7 тис. грн, а “друга” – 1,5 тис. грн. Тобто в сумі кранівник на пенсії, якби запропоновані правила повноцінно діяли, отримував би 5,2 тис. грн.

Варто також враховувати, що якщо економіка України буде активно розвиватися, то приватні пенсійні фонди зможуть примножити заощадження більш значно. Тоді замість 1,5 тис. можна буде отримувати, наприклад, 2 тис. грн. Крім того, згідно із законопроектом, при виході на заслужений відпочинок можна буде отримувати разову виплату.

«Ми зараз міняємо систему виписки лікарняних. Ми плануємо сформувати таку систему, коли відпаде необхідність викликати лікаря в перші дні хвороби для того, щоб отримати лікарняний лист», – пояснив він.

Ковтонюк додав, що цю причину виклику (відкриття лікарняного листа – ред.) лікаря додому приберуть.

При цьому заступник міністра не уточнив деталі того, як саме будуть реформувати систему виписки лікарняних.

«Це буде серйозне спрощення процедури їх отримання, яка влаштує і роботодавців, і Фонд, і нас. Ми хочемо розвантажити лікаря від необхідності оформлення лікарняного, оскільки це – не питання лікування, а соціальних виплат. Лікар буде брати участь в цьому процесі тільки для того, щоб засвідчити факт захворювання», – пояснив Ковтонюк.

За його словами, над реформою зараз спільно працюють МОЗ, Мінсоцполітики і Фонд соціального страхування, який виплачує гроші за лікарняним.

Про це запевнили в Міністерстві охорони здоров’я України, реагуючи на резонанс, який отримала ця тема у ЗМІ. Так, прес-служба відомства запевнила, що правила виклику екстреної медичної допомоги затверджені Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370 та зміни до цього нормативного акту не вносилися, він є чинним на сьогоднішній день, і саме ним керуються диспетчери швидкої допомоги, приймаючи виклики.

При цьому на сайті МОЗ нагадали, що бригада “швидкої” надають допомогу у випадках, коли існує безпосередня загроза життю і здоров’ю людини. Існує перелік симптомів, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги.

“У таких випадках необхідно викликати швидку допомогу за єдиним номером 103. Бригада екстреної медичної допомоги повинна прибути на місце події у містах – протягом 10 хвилин, у населених пунктах за межами міста – протягом 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера”, – сказано в повідомленні.

Також наголошується, що так звана “служба невідкладної допомоги” є однією з опцій надання медичної допомоги на дому у пацієнта. У тих регіонах, де працює така служба, є окремі номери, за якими можна викликати медиків чи скористатися переадресацією виклику з номера 103. Як правило, це місцеві номери і ні в якому разі – не номер 112.

Якщо на регіональному рівні не визначений механізм надання медичної допомоги в неекстренних випадках, до таких пацієнтів виїжджають бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги протягом години з моменту отримання звернення.

Зараз у виклику не відмовляють нікому, а от концепція реформи екстреної медичної допомоги, оприлюднена міністерством, передбачає зменшення непрофільного навантаження на бригаду.

За словами директора центру екстреної медичної допомоги Анатолія Вершигори на сьогодні 80% викликів – це квартирні виклики.

“Можна сказати, що вони не належать до екстреної допомоги. ДТП, вбивства, утоплення, ураження струмом, пожежі, отруєння – цих викликів дуже мало”, – говорить він.

І саме на цьому повинні зосередитися парамедики, з яких будуть складатися оновлені бригади екстреної медицини.

Водночас, сьогоднішні лікарі швидких про таких чули хіба що в кіно, а швидкі часто використовують, як таксі – людей, які перепили, доставляють додому або в наркологічне відділення. Щоб боротися з надокучливими пацієнтами, які викликають медиків з будь-якоъ навіть не найважливішої причини, медустанови будуть складати чорні списки.

Крім того, в оновлених бригадах вже буде не просто водій, а екстрений медичний технік, який буде допомагати парамедикам.

Чиновники ж переконані, що молодих спеціалістів відлякують безглузді виклики і низькі зарплати, тому зарплати обіцяють збільшити, а навантаження структурувати і відправляти пацієнтів до їх сімейних лікарів. Розбиратися з порушниками буде національна служба здоров’я.

“Сьогодні ще штрафних санкцій не буде до пацієнтів, але настане така відповідальність, коли ці кошти будуть забирати від сімейного лікаря. Ми надамо допомогу, але напишемо, що виклик був необгрунтований, і його страхова компанія просто занесе в чорний список”, – пояснив Вершигора.

Початок впровадження обіцяють з нового року, а на повну реформа повинна запрацювати через три роки.

Нагадаємо, в Україні запустили новий етап медреформи.

Що ж насправді відбувається з судовою реформою, і чому громадськість заявила про свій вихід з цього процесу. Щоб зрозуміти логіку такого кроку, спершу давайте згадаємо, чому взагалі розпочато судову реформу, і який результат ми хотіли отримати після її втілення. Відповідь здається очевидною. Корупція, телефонне право, безкарність мажорів та корупціонерів – все це реалії нашого правосуддя.

А у часи Майдану судді стали репресивним механізмом і за вказівкою влади засуджували абсолютно невинних людей. Як наслідок – у 2014 році понад 80 % громадян не довіряли судам. Саме тому однією з головних вимог Майдану була реформа правосуддя та радикальне очищення судів від негідників у мантіях. Для виконання цих вимог Президент ініціював судову реформу. Але є важливий нюанс.

Насправді, кожна влада реформувала судову систему. У підсумку судді ставали все більш ручними та корумпованими. То чому ця реформа мала б стати успішною? Адже її реалізацією займаються ті ж органи, що існували при Януковичі – Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя.

Фактично єдиною гарантією того, що реформа Порошенка за своїми наслідками не перетвориться у реформу Януковича була реальна участь громадськості у цьому процесі. Для цього було створено спеціальний орган – Громадську раду доброчесності (ГРД), яка складається із 17 волонтерів, обраних у раду авторитетними громадськими організаціями. Їхнє завдання – збирати і аналізувати інформацію про суддів та робити висновки про їхню доброчесність. Якщо є факти порушень, рада складає негативний висновок – своєрідне вето громадськості, яке мало б призводити до звільнення чи непризначення судді на посаду. Так мало бути забезпечено очищення судової системи.

Під час конкурсу до Верховного суду ГРД зробила 134 негативних висновки щодо кандидатів. Ми виявили багато фактів, які пропустили інші органи – зокрема, приховування майна від декларування, невідповідність статків доходам, брехню у деклараціях, неетичну поведінку, свавільні рішення. Як наслідок – майже 60 недоброчесних кандидатів припинили участь у конкурсі та не потрапили у Верховний Суд.

Але більшість висновків були відкинуті Вищою кваліфікаційною комісією (ВКК) суддів, і 27 недоброчесних кандидатів таки стали суддями Верховного Суду. Це суддя Золотніков, який забороняв Майдан у Одесі. Суддя Наставний, який засудив Луценка у політично вмотивованій справі. Суддя Богдан Львов, який так і не зміг пояснити, звідки у нього кошти на годинники, вартістю як невелика квартира. Суддя Валентина Сімоненко, яка отримала податковий номер Російської Федерації уже після анексії Криму.

Конкурс у Верховний суд це лише перший крок у судовій реформі. Кожен чинний суддя, а їх понад 5 з половиною тисяч, повинен пройти кваліфікаційне оцінювання, за наслідками якого Вища кваліфікаційна комісія суддів має ухвалити рішення – звільнити суддю або залишити на посаді. Громадська рада намагалась добитись, щоб негативні висновки, дійсно, призводили до звільнення недоброчесних суддів. Натомість, у ВККС був зовсім інший план – усунути будь-який вплив громадськості на їхнє рішення.

Спершу комісія внесла зміни до свого регламенту і встановила штучні бюрократичні перешкоди для діяльності ГРД. Потім ВККС передбачила правило, яке фактично амністує близько 300 “суддів Майдану” і дозволить їм спокійно пройти оцінювання та здійснювати правосуддя довічно.

20 лютого, у чергову річницю розстрілів на Майдані до ВККС приходило понад 50 родичів Героїв Небесної Сотні вимагати, щоб судді, які засуджували невинних були хоча б звільнені. Але ВККС залишилась глухою навіть до розпачливих голосів матерів, дітей та дружин полеглих на Майдані. Останньою краплею стало те, як ВККС організувало процес оцінювання суддів. За 3 місяці планується провести співбесіди з 2 780 суддями. На конкурсі у Верховний суд за такий же ж період вдалось заслухати лише 380 кандидатів, тобто у 8 разів менше. До кінця року планують оцінити ще 3000 суддів.

23 березня, у перший день співбесід більшість з них тривала приблизно 10 хвилин, а окремі судді були оцінені усього за 3 хвилини. При цьому ВККС відмовилась розглядати негативні висновки ради доброчесності. За такого темпу об’єктивно неможливо провести якісний аналіз судді, співбесіда є формальністю, що значно збільшує шанс недоброчесних проскочити непомітно для громадськості та журналістів. Все це схоже на бутафорний конвеєр, а не на справжнє оцінювання.

Варто згадати, що до співбесід судді складали іспит. І якщо на конкурсі у Верховний суд такий іспит відсіяв майже 40 % кандидатів, то тепер його не пройшло лише 3 % суддів. Стає зрозуміло, що ВККС не має наміру очищати суди від недоброчесних суддів, а зробила усе, щоб якомога менше суддів було звільнено. За такого підходу 99 % суддів успішно пройдуть оцінювання і залишаться на своїх посадах.

До речі, недоброчесні судді не лише повністю збережуть свої посади, але й отримають значно більші зарплати. Якщо зараз середня винагорода судді становить 25 000 гривень, то після оцінювання вона значно зросте і складатиме від 35 до понад 100 тисяч гривень. Нагадую, що кожен член ВККС отримує майже 250 000 гривень у місяць. У 2017 році на ВККС витрачено 107 000 000 гривень, а у 2018 році планують витратити понад 140 000 000 гривень.

Важливо відзначити, що окремі члени ВККС однозначно не можуть бути об’єктивними при оцінюванні недоброчесних, бо до самих є чимало питань. Зокрема НАБУ веде розслідування за статтею незаконне збагачення щодо Тетяни Весельської. Щодо іншого члена ВККС, Юрія Тітова, Національною поліцією було складено протокол за порушення правил декларування. Законність призначення Тараса Лукаша оскаржується у суді. Його звинувачують у використанні фальшивого документа на конкурсі у члени ВККС. Чи будуть ці члени ВККС звільняти суддів за порушення, які самі вчинили? Питання риторичне.

А тепер ще раз згадаємо, для чого запроваджено судову реформу. Очистити і оновити судовий корпус. Що ж ми отримаємо у реальності за такого підходу? Збереження 99 % чинних суддів та значне збільшення їхньої зарплати. На це ми витратимо більше року часу сотень людей та майже 200 мільйонів бюджетних гривень.

Чи це можна назвати успішною судовою реформою? Чи ради цього пожертвували своїм життям Герої Небесної Сотні? Чи тепер зрозуміло, чому Громадська рада доброчесності заявила про свій вихід з процесу? Рада відмовляється своєю присутністю легітимізувати імітацію реформи та цинічну оману суспільства. Проте ми не вмиваємо руки, а продовжуємо боротись за справжню реформу.

Рада поставила ряд чітких вимог до влади. Зупинити фейкове оцінювання. Змінити правила оцінювання так, щоб у підсумку недоброчесні судді були звільнені. Відсторонити від проведення оцінювання членів ВККС у доброчесності яких є сумніви. Лише після виконання цих вимог можливе відновлення участі Громадської ради доброчесності у цих процесах.

Оцінювання суддів без участі громадськості прямо суперечить духу закону та обіцянкам Президента. До результату такої псевдореформи ніколи не буде довіри ні у суспільства, ні у міжнародних партнерів. Очевидно, що владі не потрібні незалежні та доброчесні судді, але вони дуже потрібні суспільству. Тому ми продовжуємо боротись за справжнє правосуддя.

Зниження швидкості авто в населених пунктах

З 1 січня 2018 р. змінюється дозволена швидкість руху в населених пунктах – з 60 до 50 км/год. Таку постанову прийняв Кабмін ще в листопаді 2017 р. уряді впевнені, що це підвищить рівень безпеки дорожнього руху і збереже життя людей.

“На сьогоднішній день в більшості країн ЄС дозволена швидкість руху транспортних засобів в населених пунктах становить не більше 50 км/год, а в особливих пунктах – 30 км/год. Таким чином, прийняття акта дозволить наблизити національне законодавство до законодавства Європейського Союзу”, – йдеться на сайті уряду.

Розпочнеться монетизація субсидій

З 1 січня починається перший етап монетизації субсидій на рівні постачальників послуг. Таке рішення було прийнято урядом з ініціативи Міністерства фінансів.

Так, Мінфін розробив комплексний підхід до реформування системи розрахунків по субсидіях, що складається з трьох етапів:

монетизація розрахунків по субсидіях на рівні підприємств, що надають послуги;

підготовка системи до здійснення монетизації субсидій на рівні домогосподарств (створення необхідної інфраструктури, створення єдиного реєстру та бази даних субсідіантів і їх верифікація і т.п.);

монетизація субсидій на рівні домогосподарств.
Зміняться деякі тарифи

Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг України (НКРЕКУ) затвердила з 1 січня 2018 оптово-ринкову ціну на електроенергію на рівні 1561,99 грн/МВт-год (без ПДВ). Підвищення буде проходити в два етапи: з 1 січня оптово-ринкову підвищать ціну на 9,5%, а з 1 квітня – ще на 6,1%.

При цьому, як заявив Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг Дмитро Вовк, незважаючи на зростання оптової ринкової ціни електроенергії, тарифи для населення не зміняться.

Також НКРЕКУ прийняла ще кілька рішень. Так, для киян, чиї будинки опалюються “Київенерго”, тарифи були знижені на 4,1%. Тепер тариф за опалення при наявності квартирного або будинкового лічильника становить 1355,83 грн/Гкал, а без лічильників – 31,55 грн за кв. м опалювальної площі в місяць (з урахуванням ПДВ).

А ось для жителів Харківської, Дніпропетровської та Львівської областей НКРЕКУ підвищила тарифи на холодне водопостачання і водовідведення, взявши до уваги аргументи постачальників про зміну витрат на оплату праці і вартість електроенергії. Так, вода від “Харківводоканал” тепер буде коштувати 8,38 грн/куб. м, водовідведення – 4,36 грн/куб. м. Для “Дніпроводоканалу” тариф на водопостачання становить 6,47 грн, а на водовідведення – 4,25 грн за “куб”. “Львівводоканал” буде поставляти воду по 7,09 грн/куб. м, а відводити – по 3,62 грн за кубометр.

На кордоні почне працювати біометричний контроль

З 1 січня 2018 року громадяни з тих країн, які складають ризики для України, будуть перетинати кордон нашої країни виключно за біометричними паспортами. Ті люди, у яких немає біометричних паспортів, будуть змушені здати відповідні дані на кордоні. До слова, в першу чергу йдеться про жителів Росії.

Спеціальне обладнання буде сканувати відбитки пальців гостей, які хочуть приїхати в Україну. Система підключається до бази розшукуваних Інтерполом осіб, і якщо кордон перетинає людина, яка знаходиться в розшуку, то вона відразу його розпізнає.

Нова система, за словами прикордонників, дозволить їм посилити безпеку кордонів і виключити потрапляння в Україну сумнівних громадян з Росії та країн Азії.

“Такими пристроями будуть обладнані абсолютно всі пункти пропуску. З 1 січня з такою технікою запрацюють пункти пропуску на українсько-російському кордоні. Протягом січня будуть підключені всі інші пункти”, – розповів сайту “Сегодня” профільний фахівець Держприкордонслужби Олександр Король.

Японія спростить візовий режим для українців

З 1 січня 2018 року Японія спрощує вимоги для короткострокового перебування українців на своїй території.

Буде розширено коло заявників, які мають право на багаторазові візи для короткострокового перебування з діловими цілями, культурних і наукових діячів. Також термін дії віз буде збільшений з 3 до 5 років максимум.

На додаток до існуючих одноразових віз будуть введені багаторазові візи (з терміном дії 3 роки і максимальним терміном перебування 30 днів) для короткострокового перебування з різними цілями, в тому числі туризму.

Стартує медреформа

З нового року в Україні стартує медична реформа. Нещодавно президент України Петро Порошенко підписав відповідні законопроекти, які запускають процес змін.

В. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, що реформа поки що відбуватиметься тільки на первинній ланці медичної допомоги – послуги у сімейних лікарів, педіатрів та лікарів загальної практики.

“З 2018 року на первинній ланці, коли кожна сім’я вибирає свого лікаря, усі послуги надаються безкоштовно, весь перелік цих послуг надається безкоштовно. У 2019 перейдемо на безкоштовні послуги фахівців в поліклініках, в 2020 році через державну страховку, за яку громадяни заплатили податками, будемо оплачувати медичні послуги в госпіталях”, – зазначила Супрун.

З січня українці повинні підписати з лікарем первинної допомоги договір на надання медпослуг. За цим документом держава буде платити лікарю на одного пацієнта 370 гривень на рік, а з 2019 р. ціна оплата виросте до 450 грн.

Почнуть опускатися мита на ввезення машин з країн Євросоюзу

Мінекономрозвитку опублікувало таблицю нових норм ввезення автомобілів з країн ЄС. Для легкових автомобілів передбачено перехідний період тривалістю сім років. За цей час ставки ввізного мита повинні опуститися до нуля

Що стосується розміру ставок для нових легкових автомобілів походженням з країн Євросоюзу на наступний рік, вони виглядають наступним чином:

Бензинові:

З робочим об’ємом не більше 1000 см3 – 6,3% від митної вартості.
З робочим об’ємом понад 1000 см3, але не більш як 1500 см3 – 7,3% від митної вартості.
З робочим об’ємом понад 1500 см3, але не більше 2200 см3 – 5% від митної вартості.
З робочим об’ємом понад 2200 см3, але не більше 3000 см3 – 5% від митної вартості.
З робочим об’ємом понад 3000 см3 – 5% від митної вартості.

Дизельні:

З робочим об’ємом циліндрів двигуна не більш як 1500 см3 – 7,3% від митної вартості.
З робочим об’ємом понад 1500 см3, але не більше 2500 см3 – 7,3% від митної вартості.
З робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 2500 см3 – 6,3% від митної вартості.

Електромобілі:

Транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами (одним або декількома) – 0% від митної вартості.

Уляна Супрун
В.о. міністра охорони здоров’я України

Медична реформа починається в 2018 році з корінних змін первинної медичної допомоги. Пацієнти будуть обслуговуватися у сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, якого вибрали самі. Медичний заклад, в якому працюють ці лікарі отримає пряму річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, який уклав договір.

Нагадаємо, 6 грудня 2017 року, президент країни Петро Порошенко повідомив про намір підписати всі закони, що стосуються медичної реформи в Україні. Підписання відбудеться на наступному тижні.

За планом реформи, в 2018 році, приблизно в другому півріччі, лікарі первинної ланки почнуть отримувати фінансування за новою системою. Згідно з проектом бюджету на 2018 рік, за кожного пацієнта Національна служба здоров’я має намір виплачувати 370 гривень на рік.

Реформу медицини вторинного і третинного ланок проведуть не раніше 2020 року. Мінімальна зарплата лікаря складе 250% від середньої по Україні станом на липень місяць минулого року.

З 2018 року пацієнти і лікарі будуть жити за новими правилами. Далі читайте докладно про все, що стосується змін в медичному обслуговуванні українців.
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ НАМ?

Починаючи з 2018 року всі українці можуть розраховувати на певний пакет медичних послуг, який повністю оплачуються за рахунок державного бюджету.

первинна медична допомога;

медична реабілітація;

паліативна медична допомога;

медична допомога дітям молодше 16 років;

медична допомога, пов’язана з вагітністю і пологами.

Скористатися вищепереліченими послугами безкоштовно можуть громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, а також особи, які визнані біженцями або ж особами, які потребують додаткового захисту.

Відтепер пацієнт підписує спеціальну декларацію зі своїм сімейним лікарем, у якого він буде обслуговуватися. Примітно, що вибір сімейного лікаря може відбуватися без прив’язки до прописки. Вибрати можна будь-якого лікаря.

Електронна система E-health стане інструментом взаємодії між пацієнтом і лікарем. В законі чітко прописується механізм безпеки даних пацієнта, доступ до яких буде мати тільки лікар, який обслуговує пацієнта або надає конкретну послугу.

З початком медичної реформи встановлюються права і обов’язки пацієнтів. Зокрема, пацієнт має право на отримання медичної допомоги за рахунок державного бюджету, отримання інформації про програми медичних гарантій, а також можливість вибирати лікаря. В обов’язки пацієнта входить надання достовірної інформації, проходження медоглядів і виконання рекомендацій лікаря.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ЛІКАРЕНЬ?

У 2018-2019 роках установи, які надають первинну медичне обслуговування, все ще будуть фінансуватися за існуючим порядком шляхом отримання медичної субвенції. Однак з 2020 року буде запроваджено нову систему фінансування для вторинного і третинного ланки медичної допомоги.

Відтепер всі установи, які надають медичні послуги, будуть зобов’язані зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я, а договори будуть публікуватися на офіційному сайті.

Відповідно до прийнятого закону, органи місцевого самоврядування можуть приймати регіональні медичні програми, за якими можуть додатково закуповувати медичні послуги або ж надавати підтримку медичним установам, що надають такі послуги.

У той же час, багато з прописаного як для пацієнтів, так і для лікарів, поки що залишається незрозумілим. Самі експерти розводять руками, не розуміючи, як на ділі запрацює медична реформа.

Питання про необхідний розмір трудового стажу, аби в майбутньому отримувати більш-менш пристойну пенсію хвилює багатьох українців. А ось прем’єр-міністр Володимир Гройсман показав, як треба робити, щоб не хвилюватися.

Глава українського уряду, схоже, працювати почав ще з пелюшок, оскільки в свої 39 його стаж становить 23-24 роки, а до пенсії ще 21 рік: ось і порахувати можна, яка пенсія йому належить за законом. Про це пише портал Рoliteka.

“За великим рахунком, якщо ми приплюсуємо 21 рік, що залишився мені до пенсії, і 23 роки стажу, то це 44 роки трудового стажу, а зараз потрібно 25”, – заявив Гройсман під час брифінгу в Луцьку. Прем’єр підкреслив, що пенсійна система зараз як ніколи справедлива, так що ті, хто чесно трудився і платив внески до Пенсійного фонду, будуть нагороджені. Авжеж.

https://youtu.be/OvXXitLYVpw

Нюанси подібних ситуацій пояснив голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний у прямому ефірі програми “Сніданок з “1+1”.

“Ті, хто мав стаж згідно з українським законодавством, хто сплачував достатні внески до Пенсійного фонду, ті будуть мати право на отримання пенсії в Україні. В тому числі й ті, хто працював за кордоном. До речі, нововведення, яке передбачає закон, – це можливість, коли, наприклад, людина працювала за кордоном, сплатити за ці періоди (2004-2010 роки) та поновити право на отримання пенсії. Платити не за всі роки, а лише за ті, коли людина працювала за кордоном, щоб поновити свій страховий стаж. Мінімальний внесок з мінімальної зарплати – сьогодні це 704 гривні на місяць із коефіцієнтом 2. Тобто за місяць – 1400 гривень”, – сказав голова ПФУ.

Зарудний також пояснив, який сенс купувати за великі гроші страховий стаж (рік – 16,8 тис. грн, два роки – 25 тис. грн, п’ять років – 84 тис. грн), аби потім ці ж гроші поверталися пенсіонерам.

“Право на пенсію мають з певною наявністю страхового стажу. І якщо в людини немає достатнього страхового стажу з якихось причин, вона може сплатити їх за попередній період для того, щоб набути право на пенсію. Дізнатися свій страховий стаж можна на сайті Пенсійного фонду (після спеціальної реєстрації) чи звернутися безпосередньо до Пенсійного фонду (незалежно від місця реєстрації)”, – сказав керівник Пенсійного фонду.

Водночас українці мають право нині робити внески до Пенсійного фонду на постійній основі, аби в майбутньому мати достатній страховий стаж.

Про це розповів заступник міністра соціальної політики Микола Шамбір, повідомляє прес-служба Мінсоцполітики.

“Вік виходу на пенсію визначатиметься розміром страхового (трудового) стажу, тобто залежатиме від добровільного вибору кожного працювати легально. Більше того, розроблена система бонусів дозволятиме тим, хто матиме відповідний стаж для призначення пенсії в 60 років, добровільно вийти на пенсію пізніше та збільшити таким чином її розмір на 9 відсотків за кожен рік”, – зазначив він.

Крім того, Шамбір зауважив, що найбільшого ефекту від осучаснення пенсій у вигляді значного збільшення їхнього розміру зазнають ті пенсіонери, які виходили на пенсію до 2008 року включно.

За його словами, це означає, що всі, хто вийшов на заслужений відпочинок і в дев’яностих, і в двотисячних включно до 2008 року, отримають суттєве збільшення пенсій.

Водночас посадовець запевнив, що осучаснення торкнеться і тих пенсіонерів, яким пенсії призначалися з 2008 по 2017 роки, проте у меншому розмірі, оскільки показники, за якими розраховувалися їхні пенсії, були більш відповідними сучасним.

Міністр соціальної політики Андрій Рева заявив: «У всьому світі діє правило – або пенсія, або зарплата. Після проведення пенсійної реформи, коли пенсія стане достатньою, потрібно встановити правило – або ти працюєш, отримуєш зарплату і виходиш на пенсію трохи пізніше, але пенсія у тебе буде більшою. Або ти йдеш відразу і отримуєш пенсію, але не працюєш».

При цьому відповідаючи на питання про те, що через це роботодавці не будуть офіційно оформляти працюючих пенсіонерів, Рева підкреслив: «320 тис. грн штрафу. Будь ласка. Можна не оформляти».

У гонитві за стажем

Урядова реформа передбачає підвищення необхідного страхового стажу для виходу на пенсію. Критики такого підходу називають це прихованим підвищенням пенсійного віку, від якого неодноразово відхрещувався уряд.

Якщо реформу приймуть без змін, вже з 2018 року відправитися на заслужений відпочинок в 60 років зможуть тільки українці зі страховим стажем в 25 років. А до 2028 року – лише з 35-річним стажем. Альтернативний варіант – докупити до двох років стажу, заплативши ЄСВ за кожний місяць. Українці, які не зможуть заробити мінімальний стаж, залишаться без пенсій і будуть отримувати соціальну допомогу.

Проблема в тому, що співвідношення працюючих громадян до пенсіонерів майже зрівнялася. Незважаючи на позитивну тенденцію щодо зборів ЄСВ, “діра” в Пенсійному фонді, за словами пана Гройсмана, все ще катастрофічна – 140 млрд грн, що становить 40% від його потреб. Зважаючи на це Міжнародний валютний фонд вимагав підвищення пенсійного віку, але на такий непопулярний крок Кабмін не наважився, обравши більш м’який варіант.

Підвищення пенсій, але з застереженнями

Щоб розбавити дьоготь медом, уряд робить посилений медійний акцент на осучасненні пенсій. Для цього раніше призначені пенсії перерахують на основі єдиних правил з урахуванням середньої зарплати за останні три роки – 3764 грн. За розрахунками Кабміну, завдяки цьому п’яти мільйонам українців збільшать пенсії на суму від 200 грн до 1 тис грн.

Другий механізм підвищення пенсій, прописаний в законопроекті, – індексація, яку пропонують зробити щорічною. Але не все так просто. По-перше, уряд хоче ввести автоматичну індексацію лише з 2021 року, очевидно сподіваючись на той час зменшити дефіцит ПФ. До речі, Світовий банк вже висловив стурбованість з цього приводу, закликавши запустити щорічну індексацію з 2018-ого. “Це важливо для прозорості та стабільності пенсійних виплат та для уникнення зменшення розмірів пенсій”, – зазначила під час круглого столу в Києві директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен.

По-друге, уряд хоче знизити величину оцінки одного року страхового стажу з 1,35 до 1%, що також позначиться на розмірі пенсії. Під час розрахунків кожен місяць страхового стажу множиться на даний коефіцієнт. Тобто українці, які вийдуть на пенсію після 2018 року, будуть отримувати дещо менше, ніж могли б при збереженні поточного показника.

Саме цей пункт викликав чи не найзапекліші суперечки в профільному комітеті. Позиція Міністерства соцполітики: при такому дефіциті Пенсійного фонду без зниження коефіцієнта не обійтися. У результаті комітет здався, пославшись на “переконливі розрахунки” уряду.

Ні – спецпенсіям і податкам

Уряд заклав в пенсійну реформу скасування оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів. Парламент ввів 15-відсотковий податок з подачі уряду Арсенія Яценюка в 2015 році. Володимир Гройсман каже, що це був вимушений крок, і більше в ньому немає необхідності. Якщо законопроект приймуть, близько півмільйона українців вже восени отримають більш високу пенсію. Це один з небагатьох пунктів реформи, щодо якого в парламенті є вражаюча одностайність.

У той же час в рамках боротьби за “пенсійну справедливість” Кабмін хоче ліквідувати спецпенсії для держслужбовців, прокурорів, суддів і вчених. Єдиний виняток – військовослужбовці.

Також планується позбавити працівників охорони здоров’я, освіти та інших категорій права на призначення пенсії за вислугу років. Як і підвищення мінімального страхового стажу, це спосіб зменшити кількість пенсіонерів і відповідно – дефіцит ПФ.

Накопичувальна система: скоро чи не дуже?

Спочатку урядовий законопроект не передбачав введення накопичувальної системи. У Мінсоцполітики посилалися на “об’єктивну оцінку економічної ситуації” і обережно обіцяли подумати про це пізніше, у 2021 році. Але битву за накопичувальну систему виграли нардепи – комітет схвалив поправку про запуск другого рівня пенсійної системи з 2019 року. Уряд був змушений відступити, тому що ризикував втратити підтримку частини нардепів, у тому числі з БПП. Щоправда, чи переживе поправка випробування сесійним залом – ще питання.

Пасьянс по голосам

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман сподівається, що Верховна Рада прийме законопроект у другому читанні вже 19-21 вересня, а в цілому – 3-5 жовтня. У Блоці Петра Порошенка в бесіді з “Обозревателем” робили більш обережні прогнози, але в цілому у фракції також вважають, що запуск пенсійної реформи відбудеться в наступному місяці.

На початку вересня профільний комітет пропрацював усі 2144 поправки до законопроекту і вийшов на узгоджений варіант. Принаймні, так кажуть в уряді. А ось деякі нардепи вже заявили про бажання поставити на обговорення в парламенті десятки своїх поправок.

Попередньо пенсійна реформа може розраховувати на підтримку БПП, “Народного фронту”, “Волі народу”, можливо, “Відродження”, а також близько 20 позафракційних нардепів. З іншими фракціями складніше: “Опозиційний блок” голосувати не буде точно, Радикальна партія, швидше за все, теж. “Батьківщина” і “Самопоміч” жорстко критикують законопроект, хоча в першому читанні дали голоси на підтримку. Але з точки зору політичної логіки, цим фракціям невигідно сприяти успіху уряду.

Щось з області фантастики? Хтозна, проте у Кабміні запевняють, що вже з першого жовтня наші пенсіонери розбагатіють. Більше половини мають отримати, як-то кажуть, значну добавку до пенсії – від 200 до 1000 гривень!

Але, на відмінну від наших чиновників, експерти не радіють зовсім. За їх словами, надбавку до пенсії не отримує і десята частина всіх українських пенсіонерів. А деякі з них навіть щось втратять!

За статистикою, нині в Україні 12 мільйонів пенсіонерів, і за словами політиків, відразу ж після підписання закону про пенсійну реформу, своє матеріальне становище поліпшать 5.6 мільйонів. Таким чином, трохи більше 1 мільйона чоловік отримають надбавку у 1000 гривень, приблизно стільки ж у 200 гривень. А інші можуть розраховувати на вилку від 200 до 1000 грн. Це, звичайно ж, всіх врятує. А от, що ж буде з іншими?

Міністр соціальної політики України заявив, що всі інші будуть отримувати підвищення з 2019 року. До речі, варто відзначити, що, чим довше ви живете, тим довше вам чекати підвищення. Адже першими свої надбавки отримають ті, хто пішли на пенсію зовсім недавно – з 2008 по 2014. А всім іншим будуть «осучаснювати» їх в залежності від віку.

Варто відзначити принцип, за яким будуть збільшувати пенсії:

Той, хто отримував багато, більше й отримає надбавки. Тому, хто отримував мало, мало і додадуть. Формула розрахунку пенсії проста — це співвідношення середньої зарплати по країні до вашої зарплати, звичайна математика. Більшість отримає добавку в 50-100 грн. А ті, хто має пенсію 4000 гривень, отримає 1000 гривень,

— кажуть фахівці.

Звичайно, обіцянки – це те, що нашій владі вдається на «ура», а от виконувати їх вони, схоже, ще вчаться. Незважаючи на те, що з 1 жовтня обіцяють підняти пенсії, грошей у бюджеті на це поки що немає. Та й якщо згадати закон про індексацію пенсій, то зараз би наші пенсіонери отримували в середньому 3 тисячі гривень, але цього немає.

Про це він заявив на своїй сторінці у Facebook.

“Реформа буде проведена без підняття пенсійного віку. Вже від жовтня ми піднімемо пенсії для 9 млн пенсіонерів і скасуємо нечесний податок на пенсії для працюючих пенсіонерів. Надалі пенсії будуть перераховуватись автоматично”, – написав він.

Прем’єр пообіцяв також ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду, аби забезпечити ресурс для подальшого зростання виплат пенсій.

Він нагадав, що за пенсійну реформу у першому читанні проголосувало 282 народних депутата, представники більшості депутатських груп і фракцій, а також частина незалежних депутатів.

Гройсман висловив впевненість, що відповідні зміни в законодавство пройдуть і друге читання без істотних змін.

“Уряд має декілька базових принципів, від яких не відійде за жодних обставин… Ці принципові позиції ми будемо відстоювати, і я сподіваюсь, вони залишаться незмінними”, – наголосив він.

Як повідомлялося, Рада в першому читанні підтримала законопроект №6614, який входить до пакету пенсійної реформи. “За” проголосувало 282 народних депутати.

Законопроект передбачає підвищення пенсій з 1 жовтня 2017 року.

“Давайте внесемо до закону дуже просту правку, як у нас існує квота на інвалідів: давайте зобов’яжемо роботодавців не менше 4-5% мати людей після 45 років”, – заявив міністр соціальної політики Андрій Рева на слуханнях e Раді, передає “Інтерфакс-Україна“.

Він зазначив, що багато роботодавців відмовляються брати на роботу людей передпенсійного віку, але влада повинна перевіряти виконання роботодавцями цієї норми.

“І, якщо людина буде скаржитися, приходити до нас і говорити, що його не беруть на роботу під будь-якими приводами, значить, ми повинні мати інструментарій вплинути на ситуацію”, – пояснив міністр.

Під час слухань низка парламентарів зазначили, що однією із перешкод для пропонованого урядом підвищення мінімального страхового стажу з 15 років до 25 років і можливого терміну виходу на пенсію з 60 на 65 років є небажання роботодавців брати людей передпенсійного віку на роботу.

Про це сьогодні заявила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко на брифінгу в парламенті.

За її словами, внаслідок такої недолугої медичної реформи в Україні відбудеться суттєве скорочення мережі закладів охорони здоров’я та фактично буде закрито доступ до них для людей.

«Ця реформа передбачає масштабне скорочення працівників медичної сфери. Водночас не буде побудована система об’єктивної оплати за медичні послуги та сильна система страхової медицини», – зауважила парламентар.

Юлія Тимошенко висловила занепокоєння планами влади скоротити й бюджетні видатки на охорону здоров’я та зауважила, що в Україні й так найнижча у світі питома вага таких видатків.

«Проведенню медичної реформи мають передувати кроки із суттєвого зниження податків для середнього бізнесу та для середнього підприємництва, введення медичного страхування роботодавцями своїх працівників, проведення інвентаризації всієї сфери охорони здоров’я», – переконана лідер «Батьківщини».

Також, на думку політика, безкоштовною має бути невідкладна медична допомога для людей.

«А у нас зачищають мережу закладів, зачищають медиків, а потім називають це реформою», – обурилася Тимошенко.