22 січня 2014 року відкрився сумний рахунок героїв, які загинули під час Революції Гідності, і яких згодом назвуть Небесною сотнею.
Протистояння на вулиці Грушевського почалось ще 19 січня, повідомляє Укрінформ.

Тоді традиційне недільне Віче переросло в ходу мітингувальників до Верховної Ради. На той час вхід в урядовий квартал перекривали бійці підрозділу «Беркут». Почалось серйозне протистояння: майданівці перевертали автобуси, які використовувала міліція, кидали пляшки з бензином і бруківку в бійців «Беркуту». Для задимлення вулиці підпалювали шини; перекинуті автобуси почали горіти. У відповідь силовики застосовували сльозогінний газ і травматичну зброю, кидали світлошумові гранати, потім почали прицільно поливати людей з водомета.

Бій на Грушевського, який тривав з різною активністю понад дві доби, завершився 21 січня, коли на вулицю вийшли священнослужителі. Ставши між євромайданівцями та правоохоронцями, вони почали молитися, закликаючи сторони до завершення конфлікту і покаяння. Так, змінюючи один одного, протягом доби священикам вдалося втримати протилежні сторони від силового протистояння.

Проте, вже наступного ранку, 22 січня, «Беркут» пішов у наступ і тимчасово відтіснив демонстрантів від Європейської площі.

Того ж дня стало відомо і про перших, хто поліг на Майдані. Зранку 22 січня 21-річний Сергій Нігоян з Дніпропетровщини отримав смертельне поранення у голову. Згодом смертельне вогнепальне поранення в серце отримав 25-річний білорус Михайло Жизневський. Обидва були активістами Майдану і брали участь у протестах фактично від самого початку.

Разом з тим, того ж дня, в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур львів’янина Юрія Вербицького – активіста Майдану, якого було викрадено невідомими просто з лікарні напередодні.

Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера.

Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані – 26 січня у Михайлівському золотоверхому соборі відбулася панахида за загиблим. Після панахиди тіло Михайла пронесли вулицями Володимирською, Богдана Хмельницького та Хрещатиком повз Майдан Незалежності до барикад на вулиці Грушевського.

Тоді ж вперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка надалі стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.

У справі активіста Євромайдану Івана Бубенчика, якого підозрюють у вбивстві правоохоронця і військовослужбовця внутрішніх військ під час Революції гідності у 2014 році, можуть позбавити депутатської недоторканності позафракційного нардепа Володимира Парасюка. Про це Парасюк заявив в коментарі LB.ua.

“Мене запрошували до Генпрокуратури на розмову у цій справі. На мене хочуть повісити статтю за створення злочинного угрупування, яке розстріляло беркутівців на Майдані. Я не просто знаю, що мене хочуть притягнути, – я знаю і впевнений, що така ситуація є. Генпрокуратура це хоче зробити”, – підкреслив він.

За словами Парасюка, ГПУ зупиняє тільки його статус народного депутата.

“Якщо стоїть питання: чи будуть вони знімати з мене депутатську недоторканність? Це вже політичне питання. Адже питання не в Парасюку і Бубенчику. А в тому, як вони зайдуть у Верховну Раду і подадуть подання на мене, коли за чотири роки не показали результатів у справі про розстріл Майдану”, – зазначив нардеп.

Парасюк додав, що стосовно нардепа від “Самопомочі” Семена Семенченка теж можуть “шити справу” щодо подій АТО.

3 квітня Бубенчика було затримано й доправлено до Печерського суду Києва для обрання йому запобіжного заходу. У Генеральній прокуратурі заявили, що активіста підозрюють у вбивстві правоохоронця і військовослужбовця внутрішніх військ, а також у замаху на вбивство військовослужбовця.

У лютому 2016 року в інтерв’ю виданню Bird in Flifht Бубенчик розповів, що вранці 20 лютого 2014 року він убив з автомата Калашникова двох командирів “Беркуту”.

“Вони стріляли по барикадах впритул, нахабно. Я обирав тих, хто командував. Чути не міг, але бачив жестикуляцію. Відстань невелика, тому на двох командирів знадобилося лише два постріли. Я вбив їх у потилицю, і це правда”, – сказав Бубенчик.

У ГПУ тоді говорили, що притягти Бубенчика до відповідальності неможливо через амністію, оголошену парламентом. Він проходив у справі як свідок, однак ухилявся від допитів.

“У чергову частину київської поліції від медичних працівників надійшли повідомлення про трьох постраждалих, які отримали тілесні ушкодження під час заходів. У одного з них – травми від падіння з парапету, у другого – різана рана руки. Ще один чоловік звернувся за допомогою до лікарів швидкої допомоги, попередньо, з реакцією на стрес”, – йдеться в повідомленні.

Відомо, що вчора в 19:00 в Києві на Майдані Незалежності почалося народне віче. Пізніше з’явилися повідомлення про зіткненнях, які сталися між його учасниками та правоохоронцями.

Після закінчення народного зібрання частина його учасників попрямували до офісу Віктора Медведчука. Там люди влаштували пікет. Пізніше в будівлю полетіли фаєри, виникла пожежа.Крім того, протестувальники розбили вікна в будівлі “Ощадбанку”, розташованому поблизу площі Льва Толстого.

В Україні 21 листопада відзначають День гідності і свободи. Свято встановлено указом президента України Петра Порошенка в 2014 році.

День гідності і свободи відзначається в честь початку двох революцій: Помаранчевої Революції і гідності.