Втім, судорожно скуповувати алкогольні напої не варто – мова йде лише про вино і пиво, пише Huffington Post.

У дослідженні взяли участь 70,5 тисяч чоловіків і жінок, які розповіли про свої стосунки з алкоголем і перебували під наглядом протягом п’яти років.

Результати показали, що чоловіки, які вживають 14 порцій спиртних напоїв на тиждень, знижували ризик виникнення діабету на 43% у порівнянні з тими, хто веде тверезий спосіб життя.

У жінок, які пили 9 порцій алкоголю на тиждень, діабет розвивався на 58% рідше, ніж у їхніх непитущих подруг.

Причому, найефективнішим у профілактиці захворювання виявилося вино. Вся справа в тому, що у цьому напої містяться особливі хімічні сполуки, що поліпшують баланс цукру в крові. Тому фахівці рекомендують випивати не менше семи келихів на тиждень.

Що стосується улюбленого напою всіх чоловіків – пива – то тут результати взагалі вразили. Шість порцій цього алкоголю на тиждень зменшували ризик виникнення діабету на 21%, але тільки у представників сильної статі! На жінок пиво ніяк не впливало.

Незважаючи на очевидну користь, медики не рекомендують сприймати результати дослідження як дозвіл пити понаднормово.

Не варто забувати, що на розвиток діабету також впливають й інші фактори, такі як спадковість, етнічна приналежність, вік і вага. А зловживання алкоголем може викликати серцево-судинні захворювання, руйнування печінки і навіть рак.

Зробити це відкриття ученим помогло спостереження за десятьма російськими космонавтами, котрі в 2009-20011-му році брали участь у програмі симуляції польоту, під час якої по кілька місяців перебували в контрольованому середовищі та на ретельно складеному раціоні.

Про це пише Health із посиланням на Journal of Clinical Investigation.

Авторів дослідження, вчених із Німеччини та США цікавило, що станеться, коли щоденна кількість солі у їжі з 12 грамів (а саме стільки з’їдає середньостатистичний росіянин) зменшити до 6. Очікувалося, що піддослідні почнуть пити менше води, і рівень натрію в їхніх організмах знизиться.

Одначе вийшло навпаки: космонавти стали пити більше води, ніж коли були на високосольовій дієті.

Один із авторів дослідження, ад’юнкт-професор медицини та молекулярної психології й біофізики з Університету Вандербільта Дженс Тітз пояснює це так: на високосольовій дієті тіло хоче не допустити втрати води. Тож ниркам доводиться шукати спосіб збільшити вміст води в організмі. А коли в організмі більше води, людині менше кортітиме пити.

Також дослідники помітили, що коли космонавти вживали більше солі, вони були голодніші – хоча насправді кількість калорій та поживних речовин у їхньому раціоні протягом усього експерименту була однакова. На думку Тітза, для того, щоби робити запаси води, тіло потребувало більше енергії.

“Я вважаю, що якби космонавтам давалося більше їжі, вони би переїдали та набрали вагу”, – поділився дослідник.

Наступний такий експеримент учені провели на мишах. І з’ясували, що миші на високосольовій дієті з’їдали вдвічі більше корму, ніж ті гризуни, кому давали менше солі. Більше того, у гризунів із першої групи відбувалося розщеплення м’язового білку, який перетворювався на сечовину. Ця хімічна сполука не давала ниркам ресорбувати рідину, попереджаючи втрату води під час виведення солі з тіла.

Відбувалося підвищення рівня глюкокортікоїдів, а у людей таке пов’язано з розвитком ожиріння, діабету, серцевих хвороб та остеопорозу.

Як підкреслив професор медицини з Гарвардської медичної школи Марк Зідель, результати дослідження демонструють, наскільки зміна кількості солі в раціоні здатна вплинути на метаболізм жирів та протеїнів у організмі, на харчові звички та питний режим, а ще спричинити психологічні зміни.

Подальші дослідження поможуть ученим знайти нові підходи до лікування таких хвороб, як гіпертонія і застійна серцева недостатність, а ще дадуть лікарям змогу зрозуміти зв’язок між споживанням солі та збільшенням маси тіла людини.

Варто не забувати, що сіль у нашому раціоні – не лише та пучка, яку ми беремо з сільнички на столі, щоби посипати свою страву. Це й та сіль, яку кухар додав до їжі, яку ми з’їли в ресторані, а ще сіль, що міститься в напівфабрикатах. До слова, вони часто ще й щедро напаковані цукром, насиченими жирами та простими вуглеводами. А це достатньо вагома підстава, щоби їх у нашому раціоні було якомога менше.

“Якщо ви їсте всього менше, то автоматично з’їдаєте менше солі. Тож мій підхід – трохи більше займатися спортом та в цілому їсти менше”, – підсумував професор Тітз.

Як відомо, дуже впливає на наше здоров’я й те, скільки цукру ми їмо.