Там зауважують, що наразі 17 ліцеїв працюють в очному режимі, а 18 – у змішаній формі в залежності від розмірів укриттів.

Усі сховища шкіл забезпечені всім необхідним.

Проте, зауважили в управлінні освіти, з огляду на ситуацію рішення про зміну формату навчання школярів можуть прийняти згодом.

Нагадаємо, рік тому, коли розпочалося масштабне вторгнення росії в Україну, класні керівники повідомили всім батькам, що навчальний процес тимчасово зупинено.

Тоді діти два тижні були на канікулах, а потім продовжили навчання у винятково дистанційному форматі.

Поки що він продовжує очолювати і рейтинг довіри громадян, і президентський рейтинг, а також, можливо, вже замислився про другий термін. «Слово і діло» вже підрахувало, як в цифрах виглядає робота Зеленського за два роки – скільки він подав законопроєктів, підписав указів і розпоряджень. Але наш головний критерій оцінки ефективності, звичайно, виконання обіцянок.

За два роки Зеленський дав 647 обіцянок (з урахуванням передвиборчих і програмних): виконав – 184 (28%), провалив – 102, в процесі реалізації – 361.

Топ провалених обіцянок Зеленського

Напевно, головне, чого чекали від Володимира Зеленського – зниження комунальних тарифів. Наприкінці 2019 року президент заявив, що під час опалювального періоду 2020/2021 років тарифи на опалення будуть зменшені «майже наполовину».

Але все вийшло інакше. З січня 2021 року НКРЕКП підвищила тарифи на виробництво теплової енергії для 23 ліцензіатів (найбільше підвищення – 49,7%, найменше – 5,5%). НАК «Нафтогаз» взимку встановлював такі гуртові ціни на природний газ для виробників теплової енергії: грудень – 6,1 грн за кубометр, січень – 7,3 грн за кубометр, лютий – 6,8 грн за кубометр. При цьому в січні 2020 року гуртова ціна на природний газ для виробників тепла становила 4,6 грн за кубометр. Тобто, тарифи не знизилися, а зросли.

Ще одна велика провалена обіцянка – добровільно піти у відставку в разі порушення закону. За кілька років каденції Зеленського були такі випадки порушення закону:

Верховний суд визнав протиправним указ про скасування призначення Володимира Горковенка членом Нацради з питань телебачення і радіомовлення;

Зеленський вчасно не надав інформацію про суттєві зміни в майновому стані, про що особисто повідомив Національному агентству з питань запобігання корупції;

з матеріалів журналістських розслідувань з’ясувалося, що Зеленський незаконно надав державну охорону Андрію Богдану, коли той керував ОПУ.

Після ситуації з декларацією на сайті президента була петиція до Зеленського із закликом піти у відставку. У відповіді президент пояснив, що його обіцянка взята з контексту розмови про неприпустимість існування корупційних схем в управлінні державою. І у відставку, звичайно, він не пішов.

Як кандидат у президенти Зеленський обіцяв, що під час руху його автомобіля не перекриватимуть дороги. У ЗМІ повідомляли про такі випадки, а також про вимкнення світлофорів під час руху президентського кортежу. В Управлінні державної охорони «Слово і діло» повідомили, що згідно з усним розпорядженням Зеленського під час руху його кортежу рух не перекривається. Однак, згідно із законодавством, УДО має право разом з підрозділами Нацполіції тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях і дорогах під час проїзду автомобіля президента.

Провалена обіцянка про те, що бюджет Міністерства оборони на 2021 рік, «як мінімум», залишиться на рівні 2020 року. У держбюджеті-2020 на Міноборони передбачили 118 млрд 12 млн грн, а в держбюджеті-2021 – 117 млрд 626 млн грн. Тобто менше на близько 300 млн.

Топ виконаних обіцянок президента

Як і обіцяв Зеленський, з 2021 року мінімальна зарплата в Україні зросла до 6 тис. грн. А з 1 грудня він зросте ще до 6,5 тис. грн.

Виконана обіцянка в 2020-му запустити лікувально-діагностичний комплекс дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Відкриття другої черги нового корпусу дитячої лікарні відбулося 29 липня минулого року. У корпусі шість відділень: хіміотерапії онкогематологічних захворювань зі стаціонаром денного перебування; інтенсивної хіміотерапії; хіміотерапії онкогематологічних захворювань з блоком інтенсивної терапії; трансплантації кісткового мозку та інтенсивної мегадозової хіміотерапії та імунотерапії; онкології з ліжками інтенсивної хіміотерапії; відділення гострої реабілітації.

Також президент виконав обіцянку побудувати 100 шкіл і 100 дитячих садків

Які ще обіцянки потрібно виконати Зеленському

На цей рік у рамках «Великого будівництва» Зеленський обіцяв відремонтувати 6,5 тисяч кілометрів доріг: 4,5 тисячі кілометрів державних доріг і 2 тисячі кілометрів місцевих доріг.

До кінця цього року президент анонсував масштабну подію – запуск українського супутника «Січ 2-30 (2-1)».

Незабаром Верховна рада може внести зміни до Конституції і скоротити свій склад до 300 народних депутатів. У січні Зеленський пообіцяв, що це обов’язково станеться.

Також скоро очікуємо перезавантаження Конституційного суду України – Зеленський обіцяв зробити це «невідкладно».

У минулому році Зеленський пообіцяв не допустити «переслідувань або залякувань» за «будь-яку критику влади»: «Моя творча діяльність завжди була пов’язана з досить гострою критикою чинної на той момент влади. Не раз це створювало нашому колективу проблеми. Від неофіційних натяків «хлопці, ви дожартуєтесь» – до прослуховування, стеження, реальних перешкод і заборон в проведенні концертів або зйомок. Я пройшов весь цей, знаю, як це, і ніколи не допущу, щоб під час мого президентства будь-яка критика влади спричиняла переслідування або залякування».

У суботу, 21 листопада, Україна відзначає День Гідності та Свободи. Так, рівно сім років тому на Майдані Незалежності почалася національна акція протесту, відома як Євромайдан.

Свято також присвячене початку Помаранчевої революції 22 листопада 2004 року.

OBOZREVATEL стежить за урочистостями в режимі онлайн.

08:08 – П’ятий президент України Петро Порошенко привітав українців із Днем Гідності та Свободи. Водночас він констатував, що боротьба ще далека від завершення.

“Ми знову маємо об’єднуватися, щоб захистити майбутнє України. Ганебне звільнення “беркутів” із лави підсудних на вимогу Путіна, зняття заочного арешту з Януковича, недавні обшуки у Музеї Небесної Сотні, порушення кримінальних справ проти лідерів Майдану за нібито “державний переворот” – влада Зеленського вкотре дослівно повторює офіційну риторику Кремля. Усе це – явні ознаки наступу Антимайдану, реваншу проросійських сил і справжнє знущання з подвигу Героїв Небесної Сотні. І це – погроза збанкрутілої влади кожному з мільйонів активних учасників Революції Гідності”, – йдеться у заяві.

09:00 – Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль поклав квіти до меморіалу Героям Небесної Сотні в Києві.

09:05 – Президент України Володимир Зеленський виступив із відеозверненням до Дня Гідності та Свободи.

09:19 – Від імені президента на Алеї Героїв Небесної Сотні в Києві було встановлено кошик квітів до пам’ятного хреста на місці загибелі активістів Майдану.

10:00 – Посольство США в Україні приєдналося до привітань до Дня Гідності та Свободи, опублікувавши відеоролик у Facebook.

10:40 – У Києві поліція посилила заходи безпеки в місцях проведення заходів з нагоди Дня Гідності та Свободи. Всі локації перевірять вибухотехніки і кінологи.

11:00 – Митрополит ПЦУ Єпіфаній привітав українців з Днем Гідності та Свободи. Він зазначив, що зараз багато хто хоче відібрати у нас цю фундаментальну цінність – свободу.

“Сьогодні згадаймо про все, чого ми досягли і маємо. Не забудьмо подякувати нашим захисникам, які і в ці хвилини боронять нас від російського агресора, а також – нашим новітнім Героям, які віддали власні життя заради збереження нашої свободи, помолімося за їхніх рідних і близьких, що зазнали непоправних втрат”, – сказав глава церкви.

11:50 – Люди продовжують сходитися в центр Києва, щоб вшанувати пам’ять загиблих учасників Революції Гідності. Біля каплиці Архистратига Михаїла на Алеї Героїв Небесної Сотні пройшов молебень.

12:20 – Мер Києва Віталій Кличко виступив з привітанням з нагоди Дня Гідності та Свободи. “Сьогодні ми вшановуємо пам’ять наших Героїв, які, захищаючи свободу, незалежність і європейський вибір українців, поклали життя на Майдані і на Сході України”, – підкреслив він.

12:50 – Патріотичні сили провели в Києві автопробіг до Дня Гідності та Свободи.

День Гідності та Свободи: історія
Свято є наступником Дня Свободи, який у 2005-2011 роках відзначався 22 листопада і був присвячений Помаранчевій революції, але був скасований президентом Віктором Януковичем. 13 листопада 2014 року президент Петро Порошенко своїм указом заснував День Гідності та Свободи, який відзначається 21 листопада.

Євромайдан: що сталося в Києві сім років тому
21 листопада 2013 року прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що уряд призупиняє підготовку до асоціації з Євросоюзом. У відповідь на це українці вийшли на Майдан Незалежності в Києві. Національна акція протесту почалася близько 22-ї години вечора, а до півночі на Майдані було близько 1,5 тисячі осіб. Протест миттєво поширився на всю Україну: станом на 28 листопада до страйку приєдналися десятки тисяч студентів.

У ніч на 30 листопада учасників мирної акції жорстоко розігнали силовики, внаслідок чого Євромайдан переріс у Революцію Гідності. Під час протистоянь загинули десятки людей (“Небесна сотня”), а завершилися протести поваленням режиму і втечею Януковича. Незабаром, навесні 2014 року, Росія анексувала Крим і почала війну на Донбасі.

Як відзначають День Гідності і Свободи
Щорічно 21 листопада по всій Україні проходять урочисті заходи, концерти, виставки та флешмоби. У церквах служать молебні в пам’ять про Небесну Сотню, а українці несуть квіти і лампадки до пам’ятників загиблим учасникам Євромайдану.

План заходів до Дня Гідності та Свободи в Києві
20 листопада – на Хрещатику, 36, транслювалися тематичні відео- та фотоматеріали.

20-22 листопада – фотовиставка “Майдан – міцність духу” в Національному історико-архітектурному музеї “Київська фортеця”.

21 листопада, 10:00-11:00, – молебень та покладання квітів біля каплиці Архистратига Михаїла й українських новомучеників УГКЦ на алеї Героїв Небесної сотні, 6 (станція метро “Хрещатик”, верхній вихід). Тематичні виставки на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності.

21 листопада, 19.00, екскурсійні програми в центрі столиці.

21 листопада – 15 березня – виставковий проєкт “Століття незламних” (навколо Монумента Незалежності).

21-30 листопада – в читальному залі Державного архіву Києва можна ознайомитися з архівними документами “До Дня Гідності та Свободи”. А в Публічній бібліотеці імені Лесі Українки – побачити книжкову експозицію “Слава Героям!”.

25 листопада – презентація військово-драматичного фільму “Мати Апостолів” в Українському національному інформаційному агентстві “Укрінформ”.

29 листопада – зустріч київської молоді з лідерами Білоруського національно-визвольного руху, літературний вечір на честь білоруського поета-шістдесятника Володимира Короткевича.

Троє встигли дістатися до берега, а Оля не вміла плавати й відразу почала тонути. На допомогу дружині кинулися чоловік і її брат. На жаль, братові вдалося витягнути на берег уже бездихане тіло жінки. Ніякі спроби реанімувати її не вдалися. У метушні відразу не помітили, що Анатолій не вийшов із води. Лише рятувальники, що прибули на місце, дістали його тіло.

“Анатолій намагався її врятувати, але був в одязі, та ще холодна вода. Тільки вони удвох знають усі деталі того, що сталося”, – розповіла нам кума подружжя Тетяна Волшебна.

Подружжя з донькою Марією жило в Бердичеві. Оля працювала в салоні краси.

“Оля була чудовою людиною і професійним перукарем. Як бджілка, цілими днями метушилася, і чоловік її теж. Він постійно намагався забезпечити своїй сім’ї гідне життя. Оля була турботливою мамою, вони виховували свою доньку. Ще в Олі тато-інвалід, за яким вона доглядала”, – розповіла її знайома.

“Вони з чоловіком завжди були дуже близькі. Анатолій її і привозив на роботу, і забирав. Вона теж його любила і весь час про нього говорила. Це якийсь рок: два роки тому в нас також загинула молода красива пара приблизно такого ж віку. У них теж залишилася донька”, – згадує одна з клієнток Олена.

Зараз Маша залишилася з бабусею й дідусем. Вона така ж творча натура, як і її мама. У дівчинки на сторінці в соцмережах багато фотографій її малюнків і виробів.

“Оля теж дуже гарно малювала. У мене на пам’ять залишилися на стіні дуже смішні мухоморчики, які вона мені подарувала. Вона й зачіски робила красиві. Ми цю лебедину пару щойно поховали, досі не можу отямитися”, – каже Тетяна Волшебна.

Ольга і Анатолій одружилися в 2005 році. Цього року в них мало бути 15-річчя спільного життя.

“Але не судилося. Тепер відзначать на небесах, бо вони повінчані. Олечка була хрещеною мамою моєї доньки. Пам’ятаю, як я запропонувала їй цю місію, вона розплакалася. Тримала мою малу на руках і щось щебетала їй. Вона дуже відповідально до цього ставилася і кращої хрещеної мами годі й шукати”, – згадує Тетяна Волшебна.

У неділю, 26 квітня, о 10.00 сайт Факти ICTV у YouTube покаже прем’єру документальної стрічки про Чорнобильську катастрофу з ексклюзивними спогадами та коментарями очевидців та ліквідаторів катастрофи.

— Це був звичайний робочий день інженера лабораторії електрохімії Харківського державного педагогічного інституту. 26 квітня ще ніхто нічого не знав. Перше повідомлення в радянській пресі з’явилося 29 квітня і на них ніхто, враховуючи мене, не звернув уваги. Вважалося, що АЕС – абсолютно безпечна технологія, що нічого поганого там бути не може, а дрібні технічні аварії бувають всюди.

Це була замітка в газеті Правда розміром 5х4 сантиметри в двох реченнях: На Чорнобильській АЕС аварія. Створена комісія із з’ясування причин і ліквідації наслідків, – згадує командир взводу радіаційної розвідки в 1986 році Сергій Мирний.

Також своїми спогадами поділилися оператор четвертого енергоблоку у 1986 році Олексій Бреус, учасник ліквідації аварії на АЕС, полковник запасу Сергій Бабаков, один з керівників ЧАЕС в момент аварії Сергій Парашин.

РБК-STYLER приєднався до всіх небайдужих, щоб згадати історію становлення Андрія Кузьменка, а також його найвідоміші пісні.

Андрій Кузьменко народився в місті Самбір Львівської області 17 серпня 1968 року у сім’ї вчительки музики та інженера. З самого дитинства Кузьма  вирішив, зв’яже життя з творчістю. Він закінчив музичну школу по класу фортепіано і навіть створив свою панк-групу, яка виступала на шкільних дискотеках.

Група з’явилася у 1989 році і з того часу Кузьма був її постійним членом. Його пісні просякнуті духом патріотизму і є припущення, що саме спроби кинути виклик суспільству зіграли зі співаком злий жарт.

Сам собі країна.

Шампанські очі.

Старі фотографії.

Місця щасливих людей.

Просто ми.

Спи собі сама.

https://youtu.be/umAIHpOkhPs

Люди,як кораблі.

https://youtu.be/O3cDi-qi0Ew

Мам.

https://youtu.be/Xpmf7UQGZjM

Після трагічної смерті співака поховали на Брюховецькому кладовищі вранці 5 лютого. Після заупокійної літургії під багатотисячні оплески шанувальників і друзів труну артиста винесли з храму Преображення, що в центрі міста. Тисячі львів’ян до ранку приходили прощатися зі співаком.

Архівні знімки першого подружжя країни з’явились на фан акаунті дружини гаранта в Instagram.

На знімках пара у весільних нарядах позувала у колі близьких та друзів.

На Зеленському був вдягнений сірий класичний костюм та краватка. Перша леді обрала білу сукню з відкритими плечима та чокер в тон платтю. На світлинах у Зеленської коротке біляве волосся.

Користувачі мережі засипали публікації коментарями.

“Володимир зовсім не змінився”, “їхнє кохання схоже на казку”, “гарні молодята”, “заради таких моментів варто жити”.

До весілля Володимир та Олена зустрічались 8 років. Зараз пара виховує 15-річну доньку Олександру та 6-річного сина Кирила.

Як повідомляє агенція “Анадолу”, заходи, присвячені “Дню демократії і національної єдності – 15 липня” проходять у десятках міст Туреччини.

“Десятки тисяч мешканців Стамбула зібралися у трьох різних районах мегаполісу, звідки попрямували ходою до одного з трьох мостів через Босфор”,  – зазначає  видання. Там рік тому під час сутичок загинули 34 мирних мешканця.

Як відомо, у своїй статті у The Guardian з нагоди першої річниці спроби перевороту президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що лідери країн Заходу мають зробити вибір між підтримкою терористів і довірою турецького народу.

В ніч на 16 липня 2016 року група військовослужбовців ЗС Туреччини вчинила спробу збройного захоплення влади в країні. В результаті протистояння загинули 260 осіб. У країні розпочалася хвиля переслідувань, яка зустріла критику з боку Заходу.

Влада Туреччини назвала головним натхненником і організатором заколоту ісламського проповідника Фетхуллах Ґюлена, який проживає в США.

Напередодні річниці спроби держперевороту у державній Official Gazette було опубліковано декрет, згідно з яким тисячі держслужбовців у Туреччині відсторонено від роботи. Загалом своїх посад позбулися 7348 осіб.

Детальніше про передумови і наслідки спроби перевороту і про перспективи подальших відносин Туреччини і ЄС – в статті посла Туреччини в Україні “Рік від спроби перевороту: що чекає Туреччину і Євросоюз”.

Протистояння на вулиці Грушевського розпочалося ще 19 січня, коли традиційне недільне віче переросло в ходу мітингувальників до Верховної Ради. На той час вхід в урядовий квартал перекривали бійці підрозділу «Беркут». Розпочалися серйозні сутички: майданівці перевертали автобуси, які використовувала міліція, кидали пляшки з бензином і бруківку у бійців «Беркута». Для задимлення вулиці підпалювали шини; перекинуті автобуси почали горіти. У відповідь силовики застосовували сльозогінний газ і травматичну зброю, кидали світлошумові гранати, потім почали прицільно поливати людей з водомета.

Бій, який тривав з різною активністю понад три доби, завершився 22 січня, коли «Беркут» пішов у наступ і тимчасово відтіснив демонстрантів від Європейської площі. Того ж дня стало відомо і про перших, хто поліг на Майдані.

Зранку 22 січня 21-річний Сергій Нігоян з Дніпропетровщини дістав смертельне поранення у голову. Згодом смертельне вогнепальне поранення в серце дістав 25-річний білорус Михайло Жизневський. Обидва були активістами Майдану і брали участь у протестах фактично від самого початку.

За кілька днів від поранень, отриманих 22 січня, у лікарні померли львів’янин Роман Сеник та киянин Олександр Бадера. Лікарі до останнього боролися за їхні життя, але не змогли врятувати.

Крім того, цього дня, в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур львів’янина Юрія Вербицького – активіста Майдану, якого було викрадено невідомими просто з лікарні напередодні.

Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані. Тоді ж уперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка надалі стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.

Про це у Фейсбуці написав начальник Головного управління Національної поліції у Донецькій області В’ячеслав Аброськін.

“12 червня – друга річниця визволення Маріуполя від терористів. Полк “Азов” Національної гвардії України, військовослужбовці та поліція Донеччини запрошують. Святкові заходи проходитимуть протягом дня. О 12.00 на площі Свободи відбудеться урочистий парад та нагородження бійців, які брали участь у визволенні Маріуполя”, – написав Аброськін.

За його словами, у місті заплановані також благодійна кулінарна акція, святковий концерт за участю груп “Joryj Kloc”, “The Doox”, “Кораллі”, “Ot Vinta”, “Гайдамаки” та fire-шоу.

Безпеку під час заходів забезпечать посилені наряди поліції Донеччини та Національної гвардії України, запевнив голова обласної поліції.

“Це одна з головних військових перемог в сучасній історії України, переломна мить в цій війні з російськими окупантами. Святкуємо разом”, – написав Аброськін.