Також він проголосив Рік Святого Розарію, що тривав від жовтня 2002‑го до жовтня 2003 року.
Папа, звертаючись до вірних, у листі висловлює подяку Діві Марії за всі дари, які він отримав через Її заступництво в особистому житті, й нагадує, що ця молитва призначена приносити плоди святості серед християнського народу.
УГКЦ у жовтні має прекрасне свято — Покрова Пресвятої Богородиці. Воно також покликане спонукати нас до більшої синівської любові та відданості Діві Марії як нашій Небесній Матері, шукаючи порятунку та захисту під Її святим Покровом.
Наші священики і богопосвячені особи, а також і численні вірні з великою побожністю щоденно моляться розарій (вервицю), згадуючи слова Богородиці у Фатімі, сказані 13 травня 1917 року: «Моліться розарій щодня, щоб досягти миру та кінця вiйни».
Звісно, кожен побожний християнин цінує молитовні моменти, які трапляються у щоденному житті. Чимало наших вірних ніколи не пропускають недільну Службу Божу, а багато стараються навіть і в будні не опустити нагоди, щоб приступити до Святого Причастя. Численні родини моляться вдома разом, чи перед трапезою, чи увечері перед сном.
Окрім загально-церковних побожних практик та глибокого розуміння важливості недільного богослужіння, існують деякі народні побожності й традиції, коли християни той чи інший місяць присвячують молитвам до окремих святих.
Так, багато хто в березні моляться до святого Йосифа, Обручника Пречистої Діви Марії, у травні беруть участь у так званих «маївках» — молебнях до Богородиці, а в місяці червні — у молебнях до Христа Чоловіколюбця чи Серця Христового. Жовтень нагадує нам про важливість молитви на вервиці.
Кожен із цих молитовних моментів дуже цінний тоді, коли спонукає віруючу людину ставати добрішою, лагіднішою, простішою та щирішою. Гарним звичаєм у багатьох наших храмах є молитва розарію перед богослужіннями. В цей час, коли сходяться люди, а священик сповідає бажаючих.
З одного боку, ця молитва є неначе підготовкою до Святої Літургії; з іншого — допомагає людині зосередитися і не розмовляти у храмі, коли ти вже зайшов до храму, а відправа ще не почалася. Тоді вервиця неначе рятує людину від спoкyси розмовляти, бо ж храм це місце для молитви, а не для розмов.
Молитву розарію практикували багато з тих, хто згодом були проголошені святими. І ще за життя вони самі молилися та інших до цієї молитви заохочували. З історії Церкви знаємо, що цю молитву затвердив папа Пій V, видавши 17 вересня 1569 р. спеціальну буллу.
Святий папа Йоан Павло ІІ каже, що, молячись розарій, християни споглядають Христа, згадуючи Його з Марією, і з Нею до Ісуса уподібнюються. Через вервицю отримують численні благодаті, так якби отримували їх із рук Матері Відкупителя. Святого Йоана Павла ІІ ми завжди пам’ятаємо з розарієм у руках. Він навіть мав гарний звичай — дарувати папські розарії тим, хто приходив до нього на приватні аудієнції.
Папа Войтила каже, що ця молитва посідала важливе місце у його житті починаючи від молодих років, вона його підтримувала як у радісні хвилини, так і в хвилини трuвог, і що в цій молитві він знаходив розраду і потіху. Як тільки його обрали Папою Римським, він сказав, що Розарій — це його улюблена молитва. І, звісно, всім знане гасло його понтифікату: «TOTUS TUUS (MARIA)», що означає: «Весь Твій, Маріє!»
Дослідники історії походження цієї молитви інколи між собою не можуть дійти згоди, навіть сперечаються, доводячи, що цю молитву започаткували на християнському Сході, інші — що на Заході. Для нас, боголюбивих християн, важливо одне: щоб ця молитва наближала нас до Господа і щоб наші людські серця змінювалися, і щоб нашу віру ми показували ділами, перебуваючи у Божій благодаті.
Молитва на вервиці в цьому допомагає людині, бо це один із засобів наближення людини до Бога та вправляння у спілкуванні з Богом і з Марією. Цю молитву колись називали «Псалтирем Пресвятої Діви Марії», оскільки вона складалася зі 150 молитов «Богородице Діво» — так само, як є 150 псалмів у Псалтирі.
А в жовтні 2002 року Папа запропонував додати до вже «стандартних» 15 Таємниць Розарію (5 Радісних, 5 Скорботних, 5 Славних), ще 5 Світлих. Це роздуми про Хрещення Ісуса в Йордані, про чудо в Кані Галилейській, про проповідь Царства Божого та заклик до покаяння, про Преображення Господнє і про встановлення Євхаристії.
Отже, як бачимо, всі ці Таємниці пов’язані з життям Ісуса Христа, тому Розарій — це не просте повторювання «Богородице Діво», але молитва споглядання, коли молільники роздумують над життям Ісуса, входять у молитву і, за посередництвом Діви Марії, випрошують особливі благодаті.
]]>