Новий 2017 рік розпочався для українців із рішучої урядової реформи оплати праці, завдяки якій мінімальна зарплатня зросла вдвічі — до 3200 гривень. Такий стрімкий прогрес дав людям надію на те, що влада нарешті запустила локомотив змін у країн і невдовзі кожен відчує їх на собі. Щоб з’ясувати, чи відповідають плани політичної верхівки таким очікуванням народу, “Обозреватель” поспілкувався із віце-прем’єр міністром Павлом Розенком та дізнався відповіді на найгарячіші питання про зарплати, пенсії та субсидії.

Субсидії видаватимуть грішми, коли їх не потребуватиме 7, 5 млн громадян

– Коли українці зможуть отримувати субсидії на руки, і якого ефекту Ви очікуєте від монетизації?

– Перше, що хочу сказати: перед тим, як щось реформувати, треба розуміти, для чого ми це робимо і кому від цього буде краще. Коли ми говоримо про монетизацію субсидій, ми повинні чітко розуміти: перше — субсидія є державною соціальною допомогою, друге — це вид державної допомоги, який має виключно адресний характер. Це допомога на сплату житлово-комунальних послуг, газу, електроенергії тощо. Тобто вона має адресний характер. І ми повинні чітко розуміти, що людина, яка отримує цю допомогу, має використати її виключно на ці речі. Якщо для іншого, ну скажемо так, вирішення соціальних проблем, — є інші види соціальної допомоги. Тому це, в тому числі, питання ефективності використання бюджетних коштів.

На сьогоднішній день, при тій кількості людей, яка має субсидії (7, 5  млн), розмова про монетизацію або сама монетизація безпосередньо зробить систему субсидій абсолютно незручною для людей, принесе купу різних складнощів, починаючи від моменту відкриття рахунків до моменту неможливості розраховуватися за субсидією в селі, в поштовому відділенні за житлово-комунальні послуги.

Повірте, ми неодноразово обговорювали ідею монетизації субсидій. Більше того, з нами працювали дуже потужні міжнародні експертні компанії, які теж на сьогоднішній день Україні в нинішній ситуації не радять переходити на монетизовані субсидії. Знову-таки кажу, це, в першу чергу, пояснюється ефективністю використання коштів, а з іншого боку — сьогодні субсидію оформити доволі просто, монетизовану субсидію буде отримати надзвичайно важко.

Ми всі пам’ятаємо історію про так звані “Юлині тисячі”, коли люди масово кинулися оформлювати рахунки в “Ощадбанку”. Які це були натовпи, які це були скандали і які це були колосальні проблеми. Тому знову-таки кажу: міжнародні експерти нам не радять сьогодні при такій кількості субсидіантів говорити про монетизацію.

Разом з тим я повністю підтримую елемент монетизації субсидій з точки зору того, щоб пустити живі кошти в розрахунки між підприємствами. Ось там — так, монетизацію субсидій провести необхідно. І це перший крок до монетизації всіх форм субсидій, але можливо через декілька років, коли буде рівень життя в українців більший, коли більшість людей зможе самостійно платити за житлово-комунальні послуги, коли кількість субсидіантів буде відповідним чином зменшена. Тоді можна буде говорити про заміну субсидій на якийсь вид адресної державної соціальної допомоги. Зараз з точки зору людини це буде важко, це буде проблематично, а я не хочу робити те, що ускладнить людям життя ще більше.
Новости

Бізнес охоче погодився із підвищенням “мінімалки” до 3200 гривень

– Як багато скарг надійшло від громадян на їхніх роботодавців після створення гарячої лінії 15-45?

– Після введення гарячої лінії на сьогодні ми отримали понад 500 скарг громадян на роботодавців. В основному це скарги на приватний сектор економіки, але хочу сказати, що якщо зараз ми маємо від 15 до 16 млн людей, що працюють, то все-таки ця кількість не є критичною і великою.

Можу сказати, що в основному і в державному, і в приватному секторі економіки ініціатива уряду по збільшенню мінімальної заробітної плати вдвічі до 3200 грн виконується в повному обсязі.

Так, є скарги, так, є незадоволення певними діями роботодавців. Так, ми перевіряємо кожну зі скарг, так, ми будемо захищати права кожної людини, але ми не бачимо критичної маси негативних сигналів внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати.

Скажу лише одне: в Україні сьогодні не закрите жодне велике підприємство, жодне легальне і серйозне підприємство не оголосило про скорочення свого персоналу. На сьогоднішній день в центрах зайнятості стоїть на обліку приблизно на 60 тис. безробітних менше ніж в лютому 2016 року. Це означає, що всі ці критичні зауваження “як погано, що уряд підняв мінімальну заробітну плату” не справдилися. Тому я думаю, що крок по підвищенню мінімальної заробітної плати абсолютно спрацював, спрацював на користь людей, рівень життя українців буде зростати внаслідок цього кроку, і уряд не буде зупинятися на сумі 3200, а ми будемо поступово підвищувати мінімальну заробітну плату і далі.

Навесні стане відомо, чи можна підняти мінімальну зарплату до 5 000 гривень

– А в якій перспективі мінімальна заробітна плата може зрости до 5 000 гривень?

– Я не маю собі дозволяти емоції. Безумовно, я хотів би, щоб уже зараз або з липня, або з наступного півріччя мінімальна заробітна плата була 5 000 гривень. Більше того, скажу, що були розрахунки. І експерти, і керівник, зокрема, Державної фіскальної служби Роман Насіров, робили відповідні розрахунки, що можна було впроваджувати мінімальну заробітну плату в 5 000 грн вже зараз, з 1 січня робити мінімальну заробітну плату не 3200, а 5 000 гривень. Але ми вирішили все-таки перейти на поступовість цього процесу.

Я думаю, що остаточні підсумки такого впливу суттєвого зростання мінімальної заробітної плати на економіку ми будемо мати приблизно в квітні місяці. Десь от якраз квітень-травень стане тією датою, коли уряд зможе сказати, коли і якими темпами буде в подальшому збільшуватися розмір мінімальної заробітної плати.

На сьогоднішній день ми бачимо лише позитиви від підняття мінімальної заробітної плати. Зокрема, всі податкові надходження у нас різко зросли, можна сказати, і доходи Державного бюджету порівняно із аналогічним періодом минулого року зросли на 50%, доходи Пенсійного фонду зросли на понад 40% ніж за аналогічний період 2016 року. Місцеві бюджети у нас зросли на 70% ніж в минулому році. А це означає, що всі, і соціальна сфера, і Державний та місцеві бюджети, отримають додатковий ресурс, який може бути використаний, в тому числі, для посилення соціального захисту наших громадян.

Тому я думаю, що після підведення першого підсумку впливу підвищення мінімальної заробітної плати ми оголосимо про подальший план підвищення, але сьогодні я бачу тільки позитив. Жодних негативних прогнозів по запровадженню зарплати 3200 не виправдалося, і ми маємо лише позитивні цифри.

Пенсії зростуть, коли влада знайде додаткових 40 млрд гривень

– Чи є шанс на суттєве підвищення пенсій в 2017 році, і яка сума була б ідеальною в нинішніх умовах?

– Безумовно, я хочу зробити все і одразу. Я хочу, щоб зарплати зростали, я хочу, щоб пенсії зараз ми зробили. Але уряд — це не місце для популізму, і ми зафіксували вже свою позицію, що для збільшення соціальної допомоги, пенсій ми не будемо друкувати кошти, ми не будемо пускати в обіг додаткові фантики лише для того, щоб задекларувати формальні підвищення. Бо ці всі друкування грошей, на жаль, приводять потім до негативних факторів у вигляді розкручування інфляції.

Нас вже обманювали так свого часу, це був 2004 рік, точніше 2003-2004 рік, 2010-2011 роки за часів правління Януковича, коли людям роздавалися фантики. Але потім вони знецінювалися через інфляційні процеси, через те, що випускалася грошова маса, яка не підкріплена реальним станом економіки. І от ми цього робити не будемо.

Тому ми можемо сказати одне: пенсії ми будемо підвищувати, по-перше, планово. Як зафіксовано в Державному бюджеті України, це з 1 травня і з 1 грудня 2017 року. Буде підвищення по року приблизно на 10-11%. Все, що треба буде більше, ми будемо оцінювати з точки зору додаткових доходів Пенсійного фонду України.

Підвищення мінімальної заробітної плати по першому місяцю дало додаткове поповнення Пенсійного фонду на 18%, тобто ми на 18% зібрали більше, ніж було заплановано на січень місяць. Якщо ми збережемо дану динаміку, якщо ми побачимо, що бізнес зрозумів, що треба легалізуватись і платити податки, якщо будуть збільшені у нас реальні доходи Пенсійного фонду, і ми побачимо конкретну суму, безумовно, ми одразу приймемо рішення про додаткове збільшення пенсій або про проведення осучаснення пенсій.

Тому що кожне збільшення пенсій має свою ціну. І для того, щоб провести осучаснення пенсій і ліквідувати цю несправедливість, яка відбувається протягом чотирьох останніх років, нам треба додатково ще приблизно 30-40 млрд гривень. Як тільки ми цей ресурс побачимо, ми одразу його використаємо на підвищення пенсій в Україні. Я сподіваюся, що ми цей ресурс побачимо. Тому що, знову-таки кажу, у нас є всі підстави говорити про те, що підвищення мінімальної заробітної плати дасть потужний ефект з точки зору додаткового наповнення Пенсійного фонду України.

Про це заявив віце-прем’єр-міністр Павло Розенко в ефірі телеканалу “Еспрессо TV”, повідомляє прес-служба уряду.

“Без істотного підвищення рівня життя людей, розміру зарплат і пенсій говорити про те, що кількість субсидіантів різко зменшиться, не варто”, – сказав він.

За словами чиновника, в неопалювальний сезон кількість людей, які не отримують субсидії, завжди менша в зв’язку з тим, що влітку скорочуються обсяги споживання газу.

Розенко також нагадав, що для одержувачів субсидій їхнє переоформлення на наступний опалювальний період буде відбуватися автоматично.

“У нас є процедура переоформлення субсидії. І це переоформлення відбувається автоматично без додаткових звернень. Тому Мінсоцполітики та місцеві державні адміністрації повинні перерахувати субсидії для всіх 7,5 млн сімей”, – наголосив віце-прем’єр.

Чиновник пояснив, що людина не матиме обирати між роботою та пенсією.

«Жодних загроз пенсіонерам, які працюють, не буде. Ми не ставитимемо перед людьми вибір – зарплата або пенсія», – зазначив він.

Міністр додав, що в низці країн Європи є така практика, коли люди пенсійного віку повинні визначитися – виходити на пенсію або продовжувати працювати, але в Україні таке неможливо.

«Ми чітко розуміємо, що українці залишаються працювати на пенсії не від хорошого життя. Тому держава повинна забезпечити право людини продовжувати працювати», – повідомив Розенко.