Про це повідомив голова постійної комісії екології та депутат Жовківської районної ради Ігор Муравський у Фейсбуку.

На місці знайдені обвалочні кістки ВРХ на орієнтовній площі 5 м². На місце виїхала слідчо-оперативна група, представники Держпродспоживслужби та селищний голова. Представником державної екологічної інспекції складено акт огляду.

В подальшому рештки тваринного походження будуть утилізовані на Жовківській філії ДП Укрветсанзавод.

“При виявленні несанкціонованого скиду тваринних решток прохання повідомляти мені у приватні повідомлення, анонімність гарантуємо”, – сказано у дописі еколога.

“На сьогоднішній день в Києві відомі близько півтора десятків кам’яних будівель часів Русі, тому знахідка ще одного споруди тієї епохи – сенсація.”, – розповів Тараненко.

У перший раз подібна знахідка була зроблена ще в 1951 році, тоді трапився обвал грунту, а після обстеження ділянки, вчені виявили стіну.

“Збереглися звіти, підкріплені фотознімками про проведені тоді дослідженнях. Однак в цих документах ні слова не сказано про те, що Богусевич зробив із залишками споруди: законсервував (тобто засипав грунтом) або витяг з землі і передав в який-небудь музей… У наступні роки вчені двічі намагалися розшукати знайдені групою Богусевич залишки стіни, але безуспішно. Так що моїм першочерговим завданням було виявити ці фундаменти. “, – повідомив завідувач.

На жаль, стіна в первозданному вигляді не збереглася – вціліли тільки фундаменти, а також невеликі фрагменти цоколя і безпосередньо стіни.

“У старовинних письмових джерелах є кілька лаконічних згадок про це оборонній споруді. У них, зокрема, сказано, що стіну зруйнували таранами монгольські орди.”, – додав чоловік.

Також він розповів, що монастир обнесли заради престижу, “побудувати кам’яну стіну означало продемонструвати багатство, зміцнити свій імідж.”

За княжої доби, щоб зменшити вартість стіни, зовні її виклали з плінфи, а порожнечу заповнили камінням і будівельним сміттям (битою плінфою), скріпили все це вапняним розчином. Цоколь складався з битою плінфи. Фундаментні рови були забиті валунами, колотим каменем та залиті розчином.

Крім того, вчені виявили фрагменти браслетів, пряжку, князівські митні пломби зі свинцю. Також вдалося розшукати імітацію іншого дорогого браслета, зробленого з пластин. Ці пластини прикрашалися зображеннями – різними жанровими сценами і орнаментами. Серед знахідок – дві князівські свинцеві митні пломби. Такі пломби використовувалися для контролю якості товарів і справляння податків.

“У планах зробити експозицію, яка буде включати залишки фортифікаційних мурів. Можливо буде інформаційний центр”, – зазначив пан Тараненко.

Вчений розповів, що ця знахідка була частиною стіни, яка оточувала “верхню” Лавру. Побудували її в кінці XII столітті, простояла вона близько 150 років, до нашестя монголо-татар і взяття Києва в 1240 році.

Побудували її на місці дерев’яного паркану – так званого стовпья. Після набігу монголо-татар у XIII столітті наступна кам’яна стіна з’явився навколо Лаври тільки в кінці XVII столітті на кошти гетьмана Івана Мазепи.

Археологи називають стіну унікальною, оскільки в Україні, крім неї, відомо лише два об’єкти монументальної фортифікації Київської Русі. А конструкція цього фундаменту є поки єдиною серед усіх пам’яток цієї доби на всій території держави Київської Русі.

“Одяг на сільське господарство завіз у 2014 році тодішній начальник Таромського відділку міліції – підсушити трохи, щоб згодом опрацювати як речові дoкази. Але забув забрати, відморозився, на дзвінки власників господарства не реагував. Частину речей розтягли собаки, каски і вцілілий одяг – покрали бомжі. Місцеві фермери не знали, що робити. Щоб якось зберегти, одяг присипали землею. Лежав там із вересня 2014 року. Нещодавно мені зателефонував власник фермерського господарства і попросив забрати та пoхoвати ці речі правильно”, – розповідає Микола Колесник, депутат Криворізької міської ради.

На місці працювала команда “Евакуація 200”, поліція та слідчі.

“Під час розкопок трусилися руки. Коли відкрили, то відразу почули тpyпний запах. Досі відчуваю його, не можу ні їсти, ні пити. Були там близько 8 годин, фіксували все на фото та відео. Знайшли форми із шевронами “Правого сектору”, поліцейських, батальйону “Миротворець”, кілька десятків берців. У кишенях одягу були дитячі малюнки, хрестики, знайшли радіостанцію, каски із шматками чepeпа. Серед речей були рештки тiл. Все описали, покази надали. Зараз у кримінальній справі, яку відкрили, проходжу як свідок. Це була халатність тодішнього начальника відділку міліції та його підлеглих. Впевнений, що винних покаpають. Зараз варто переконатися, чи немає ще десь таких пoxoвань”.

Він копав траншею для прокладки комунікацій, коли раптом почав ковшем викидати людські останки.
Черепи були складені в п’ять ярусів. Шокований чоловік звернувся до археологів. Історики припускають, що ці останки належать загиблим у московсько-турецькій війні 1677 року. Зокрема, в битві за оборону Чигирина. Вчені пояснюють: один із звичаїв тодішнього турецького війська – відрубувати ворогові голову, щоб похвалитися успіхами в битві. За даними археологів, люди загинули переважно насильницькою смертю. Дуже багато розрубів на черепах. Очевидно, рубані рани, рани, нанесені тупими предметами. Таке масштабне поховання виявили в області вперше. Чигирин у XVII столітті був одним із найбільших міст в Україні.
Тим часом господар ділянки турбується, щоб його двір не перетворився на археологічний полігон.

Громадськість обурена: людські кістки ніхто не спішить перезахоронювати. Їх просто викидують на узбіччя дороги.

На 300-х квадратних метрах у стислі терміни тут має з’явитися звичайна двоповерхова офісна будівля. Усе йшло за планом, поки будівельники не почали розчищати ділянку під підземну паркову. Сталася неприємність: ківш екскаватора натрапив на старі поховання.

За словами краєзнавців, тут можуть бути останки до двох десятків людей. У 30-і роки на цьому місці таємно закопували інакодумців тодішнього режиму.

джерело http://zmi.ck.ua/

“Унікальність її в тому, що вона закривала один із найкрасивіших видів міста, так званий католицький фасад старого міста, де були в ряд розміщені монастирі. Саме тут чоловік 60 боронили місто від турок, цьому є письмові свідчення”, – розповів кандидат історичних наук Павло Нечитайло. Читайте також: У Кривому Розі на місці поваленого Леніна розкопали старовинну церкву За його словами, згодом цю вежу переробили під людвисарню – майстерню з відливання гармат, де виготовили майже сотню стволів. Ледь не впритул до вежі, а в ті часи місто було густо заселеним, археологи у найдавнішому шарі цього розкопу знайшли піч. Поки її не розкопають повність, фахівці не можуть сказати, яка вона – гончарна, ковальська чи ще інша. “Так зазвичай були влаштовані печі кан, які приставлялися до будинку, і за рахунок цього був обігрів цього будинку.

Це середньовічна традиція Західної Європи, коли печі будувалися за межами будинку, щоб збільшити площу самої будівлі. Це неефективне використання тепла, зате ефективне використання приміщення в темному місті”, – пояснив науковий співробітник Інституту археології Дмитро Чорновіл. Наразі нерозкопану ділянку землі навколо вежі вивчають геофізики, які використовують георадарне знімання – новий не руйнівний метод дослідження підземелля на 12-метрову глибину. “Ми не копаємо, ми даємо точки, де їм шукати. Ми видаємо місця, все інше показує тільки розкриття”, – зазначив співробітник лабораторії неруйнівних методів дослідження Андрій Кадун. Археологи хочуть дослідити все, що сховане ще в трьох метрах ґрунту. Закопувати знайдене після дослідження, як це роблять із більшістю об’єктів, поки що не планують. “Є бажання провести музеєфікацію того, що ми тут знайшли – оті стіни, той завал. Зробити це під склом, підсвітити гарно щось.

Туристи могли б приїздити. Є таке бажання – в цій вежі зробити готель на один номер”, – поділився інвестор розкопок Леонід Новицький. Зазначимо, Кам’янець-Подільський знову подаватиме заявку на членство в списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Для міста це вже третя й остання спроба. Історики сподіваються, що знайдена вежа допоможе місту отримати бажаний статус.

джерело http://tsn.ua/

Три археолога-аматора в Ютландії розкопали найбільшу колекцію золота вікінгів, коли-небудь знайдену в Данії.

Про це повідомляє The Local.

«Три археолога, які називають себе Командою Сили Веселки (Team Rainbow Power), виявили сім браслетів епохи вікінгів у поле Вайєн в Ютландії», – йдеться в повідомленні.

Шість золотих і один срібний браслети датуються приблизно 900 роком (10 століття). Із загальною вагою близько 900 грамів, ця знахідка є найбільшою знахідкою золота вікінгів у Данії.

Марі Аагаарда Ларсен, одна з археологів, які виявили скарб, розповіла, що провела за розкопками тільки 10 хвилин перед тим, як знайти браслети.

«Ми дійсно відчували, що ми знайшли горщик із золотом під одним з кінців веселки, коли ми знайшли перший браслет, але коли виявили й інші, це здавалося майже нереальним», – сказала вона на прес-конференції в Національному музеї Данії.

Раніше найбільшою знахідкою золота вікінгів у Данії вважався скарб вагою 750 грамів.