Про це повідомляє “Corriere della Sera” з посиланням на джерела в Євросоюзі.

Згідно з повідомленнями видання, на саміті в Джидді було досягнуто розуміння “того, що повага до територіальної цілісності та суверенітету України має бути в основі будь-якої мирної угоди, а також верховенства Статуту ООН”.

Також було вирішено сформувати робочі групи, які працюватимуть над ключовими темами 10 пунктів “формули миру”, що запропонував Київ.

Щодо зустрічі глав держав, точні терміни ще не визначені, але є перспективи того, що це відбудеться до кінця року.

Дводенний саміт НАТО у Бухаресті показав, що Захід не зацікавлений у переговорах із президентом Росії Володимиром Путіним і має намір підтримувати Україну до перемоги.

Таку думку висловив російський публіцист та соціолог Андрій Піонтковський в ефірі телеканалу “Freeдом”.

За його словами, за підсумками саміту НАТО було ухвалено дуже багато позитивних рішень, головне з яких – контракт Пентагону на виробництво ракетних комплексів NASAMS для України.

“Це найголовніше. Вперше йдеться вже про замовлення Пентагону для України. Тобто не зі складів – склади це добре, але вони закінчуються”, – пояснив експерт.

Також Піонтковський наголосив, що на саміті “багато чудових речей було сказано”.

“Приміром, слова Столтенберга. Він сказав — так, ми платимо ціну за цю війну, але ми платимо грошима, а українці — кров’ю. Вони завжди це розуміли, але ніколи не визнавали. Це дуже важлива заява. Вона означає, що рано чи пізно, нехай не сьогодні, але завтра, вони наважаться кинути всі кошти, щоб завершити конфлікт якнайшвидше”, — вважає російський публіцист.

Також експерт нагадав про виступ голови Держдепу США Ентоні Блінкена:

“Блінкен на другий день цілу годину пояснював те, про що ми з вами говоримо вже кілька місяців. Жодні переговори з Путіним неможливі, переговори — це просто знаряддя для нього, щоб отримати паузу, перегрупуватися. Єдиний шлях до миру — повне виведення окупаційних військ”.

За його словами, Захід сьогодні демонструє рішучий політичний настрій:

“Ми бачимо, які жорсткі заяви робить той самий Папа Франциск. Тектонічні зміни у політичному класі Німеччини, Штайнмаєр, який для нас був символом капітуляції, заявляє, що неможливі жодні переговори… Остаточне рішення Заходу – він вирішив із Путіним закінчувати”.

За його словами, США не виконують жодних зобов’язань перед світом та не помічають, що у світі сформувалися нові лідери.

США та Європа втратить вплив у світі
“Сполучені Штати, проголосивши перемогу в Холодній війні, оголосили себе посланцями Господа на Землі. У них немає зобов’язань, а є тільки інтереси, причому ці інтереси оголошуються священними. Вони ніби не помічають, що за останні десятиліття на планеті сформувалися і все голосніше заявляють про себе нові центри. Вони мають право на захист національного суверенітету <…> Помилково думати, що час бурхливих змін вдасться пересидіти. І думати, що все буде, як і раніше. Не буде. Лідери багатьох держав перебувають у таких ілюзіях”, – заявив глава країни-агресора.

Крім того, за словами Путіна, в Європі буде розкол думки та єдності.

“Правлячі еліти Західних держав вважають, що їхнє домінування в глобальній економіці — величина незмінна, вічна. Вічного нічого не буває. Євросоюз остаточно втратив свій політичний суверенітет. А його еліти танцюють під чужу дудку, завдаючи шкоди власній економіці, власному бізнесу. Прямим наслідком європейських політиків стане посилення нерівності в їхніх країнах. Це розколюватиме їх суспільство”, – упевнений російський президент.

Путін упевнений, що це не наслідок війни в Україні, а результат недалекоглядної політики “Великої сімки”, безконтрольна емісія, різка інфляція, і все це посилив коронавірус.

Більше того, Путін, який править уже 22 роки, поскаржився, що вибори в Європі схожі на ширму. Нібито партії-близнюки змінюють одна одну, але суть залишається незмінною.

Війна в Україні
Путін не обійшов і чергових заяв про війну в Україні. За його словами, “спеціальна військова операція” відповідає статуту ООН. А окупанти разом із бойовиками “ЛДНР” захищають “наших людей” та “забезпечують безпеку нашої країни”.

Путін заявив, що Захід вів активне освоєння української території, накачуючи зброєю та радниками. Тому РФ була змушена реагувати першою, аби Україна у майбутньому не напала на неї.

“Сучасний світ проходить епоху кардинальних змін. Ламаються і дають збої міжнародні інститути, гарантії безпеки девальвуються. Захід принципово відмовився виконувати взяті на себе раніше зобов’язання. Досягти з ним будь-яких нових домовленостей виявилося просто неможливо. У ситуації, що склалася, на тлі зростаючих для нас ризиків і загроз рішення Росії про проведення “спеціальної військової операції” було вимушеним. Важким, безумовно, але вимушеним і необхідним. Це рішення суверенної країни, яка має безумовне право, засноване, до речі, на статуті ООН, відстоювати свою безпеку. Рішення, спрямоване на захист наших громадян, жителів республік Донбасу, які протягом 8 років піддавалися геноциду з боку київського режиму та неонацистів, які отримали повне заступництво заходу. Захід не лише прагнув реалізувати сценарій “антиросія”, але й вів активне військове освоєння української території”, – сказав президент РФ.

Також він зазначив, що на розвиток економіки та на благополуччя жителів окупованих територій Захід уваги не звертав, на відміну від Росії. Зате на створення плацдарму НАТО, спрямованого проти Росії, грошей не шкодували і не шкодують. Наприкінці фразу “всі завдання “спеціальної військової операції” будуть вирішені” зал зустрів оплесками.

Економіка Росії лише міцніє
Що стосується економіки Росії, то санкції “божевільні і бездумні” і аж ніяк не впливають на розвиток РФ. Захід не врахував, що економіка Росії змінилася.

“Плануючи свій економічний бліцкриг, Захід виходив з того, що наша економіка несамостійна. Але ігнорував реальні факти. Те, як змінилася наша країна за останні роки. Санкційні обмеження поставили перед країною багато завдань. Але вони відкривають перед Росією багато можливостей. Похмурі прогнози про майбутнє російської економіки не справдилися”, – сказав президент Росії.

Незважаючи на успіх російської економіки, Путін закликав бізнесменів не розвивати бізнес за кордоном, а інвестувати у порятунок вітчизняного. Усім, хто продовжить розвивати бізнес поза Росією, він погрожував втратою фінансів.

“Вдома краще. Хто не почув це посилання, втратив сотні мільйонів доларів. Наша країна має гігантський потенціал. Не наступайте на старі граблі, інвестуйте тут. Вкладайте у створення нових робочих місць. Підтримуйте школи, університети, культуру та спорт”, – резюмував Володимир Путін.

Президент Індонезії Джоко Відодо, який є головою G20, запросив українського лідера Володимира Зеленського взяти участь у саміті “Великої двадцятки”.

Про це Зеленський повідомив у Twitter.

“Провів перемовини з президентом Індонезії Джоко Відодо. Подякував за підтримку суверенітету й територіальної цілісності, зокрема за чітку позицію в ООН. Обговорили проблематику продовольчої безпеки. Вдячний за запрошення взяти участь у саміті G20”, – зазначив Зеленський.

Додамо, що Джоко Відодо є нинішнім головою G20. Однією з країн “Великої двадцятки” є Росія, яка вторглася на територію суверенної України вночі 24 лютого.

Зустріч лідерів “Великої двадцятки” відбудеться 15-16 листопада на Балі.

I was sitting next to @GalloVOA in the @WhiteHouse press filing center here in Buenos Aires and we heard this rumble and saw the chandeliers sway slightly. I assured him that as a veteran of many seismic events this was not an #earthquake. Wrong. https://t.co/UlPZucYWLk

— Steve Herman (@W7VOA) 30 листопада 2018 р.

Журналіст “Голосу Америки” Стів Херман написав, що було чути гуркіт та видно, як хитається люстра.
“Я сидів поруч з Вільямом Галло в прес-центрі Білого Дому тут, у Буенос-Айресі, і ми почули гул і побачили, що люстри злегка гойдаються. Я запевнив його, що як ветеран багатьох сейсмічних подій це не землетрус. Я помилився”, – написав у себе в Twitter Херман.

Ця фраза пролунала без особливих інтонацій, тож Дональд Туск, хазяїн саміту Україна-ЄС, перепитав у Порошенка: “(Найщасливіший) для вас?”

Президент України зробив вигляд, що дуже здивувався питанню колеги. “Для мене?! Я думав, що для вас”.

Цей дивний діалог відбувався з посмішками на обличчях і, звісно, мав зійти на жарт, але напівстиснуті долоні Порошенка на церемонії фотографування не лишали сумніву, що у нього є швидше привід для хвилювання, аніж для жартів. І, власне, він не був секретом.

Напередодні ввечері дипломатам стало відомо, що на шляху до безвізового режиму з’явилася серйозна проблема. Франція заблокувала подальший прогрес у погодженні механізму призупинення безвізу. А без цього механізму, як відомо, ЄС відмовляється скасовувати візи для громадян України.

Відлуння Трампа

Проблему, про яку йдеться, складно назвати новою. Власне, суперечки щодо цього механізму вже кілька місяців блокують безвіз для Грузії, а віднедавна – і для України. А оскільки ця дискусія проходить за закритими дверима, її постійно супроводжують чутки про мотиви та причини затримки.

Але дані, які надійшли цього разу, були особливими. Одразу декілька джерел повідомили, що затримка може тривати аж до літа 2017 року.

Про кризу в питанні безвізу в четвер говорили як про доконаний факт, хоча офіційних повідомлень на підтвердження цього не було. Легітимності чуткам додав президент Європарламенту Мартін Шульц, який заявив про опір ключових країн ЄС.

Та всі без винятку джерела ЄП запевнили: насправді проблема в одній державі – Франції.

То в чому проблема? Чи справді Франція мала намір заблокувати український безвіз? Який взагалі зв’язок між виборами у Франції і безвізовими питаннями ЄС? Неформальні зустрічі в Брюсселі додали ясності у відповіді на ці питання.

“Проблема Франції”, яка спливла в середу на зустрічі постійних представників країн-членів ЄС, юридично не зафіксована – йдеться про неформальну дискусію. І навіть на ній, за словами джерел, не було ультиматуму щодо французьких виборів.

“На переговорах, де мали узгодити позицію Ради ЄС у тріалозі щодо норм механізму призупинення, група країн на чолі з Францією  оголосила, що не піде на поступки Європарламенту. Це означало, що сторони увійшли в клінч”, – розповів інформований співрозмовник. “Франція не згадувала про вибори в якості аргументу, але це “читалося” у їхній риториці”, – додав інший.

До речі, ухвалення рішення щодо механізму призупинення в середу зірвалося не лише через Париж – на зустрічі постпредів країн-членів ЄС були три групи держав з різними позиціями, яким не вдалося домовитися між собою; у “французькій групі” було аж п’ять країн, включно з Німеччиною та Італією. Але головне відбулося не під час їхньої суперечки, а після.

По завершенні, здавалося б, рутинної технічної дискусії представник Франції відверто здивував усіх присутніх. “Треба визначитись: або ми відкриваємо візову лібералізацію, або зберігаємо вільне переміщення громадян ЄС всередині Шенгенської зони“, – процитував французького дипломата співрозмовник ЄП.

Така риторика лунає вперше. Досі ніхто з офіційних осіб не припускав, що скасування візового режиму може призвести до розвалу Шенгену. Це твердження, на перший погляд, просто позбавлене логіки, і французький дипломат не пояснив під час загальної зустрічі, про що йшлося.

Та джерело, наближене до європейської дипломатії, уточнило позицію французів, яку вони висловлювали у приватних розмовах. Йдеться саме про ідею заморозити всі процеси до обрання нового президента Франції.

Проблема має ім’я, і це ім’я – Марін Ле Пен.

Саме про неї йшлося, коли представник Франції згадав про можливість розвалу Шенгену.

“Франція налякана перемогою Трампа. На цьому тлі перемога Ле Пен стає реальною, і якщо це станеться, це буде кінець старим порядкам, кінець усьому. Навіть в українських питаннях.

Ми розуміємо, що Україна буде розчарована через безвізовий, але…” – саме така логіка лунала в розмовах в будівлі Ради ЄС.

І протиставити щось цим аргументам було непросто.

Юнкер в гніві

Новини про нові перепони потішили далеко не всіх, в тому числі в Євросоюзі.

Понад те, не є перебільшенням сказати, що найвище керівництво ЄС лютувало. “Європа втрачає залишки довіри, втрачає Україну”, – так довільно переказали позицію Жана-Клода Юнкера джерела ЄП.

В офісі президента Єврокомісії лунала думка про те, щоби він під час саміту Україна-ЄС виступив з радикальною заявою, поставивши питання руба: країни ЄС мають змінити політику і невідкладно надати Україні безвіз.

Це означало би інституційний конфлікт Єврокомісії та Ради ЄС, та Юнкер був готовий піти на це.

Та вранці в четвер, за годину до початку українського саміту, накал суттєво знизився. Публічно відомо про телефонну розмову Юнкера з Меркель і Олландом, та джерела ЄвроПравди кажуть, що перед тим до лідерів Франції та Німеччини телефонував також Дональд Туск. І є підстави припустити, що їхня розмова була важливішою.

Також не до кінця з’ясована роль Меркель у цьому процесі. Німецький канцлер – одна з небагатьох лідерів ЄС, яка має стратегічне бачення і чудово розуміє небезпеки в разі зриву українського безвізу.

Зрештою, на прес-конференції після саміту Туск та Юнкер випромінювали оптимізм та запевняли журналістів, що схвалення безвізу в 2016 році знову стало “реальним сценарієм”.

Та чи означає це, що небезпека минула? Точно ні. Ситуація далеко не така райдужна, як може здаватися.

Зокрема, проблема Франції не вирішена і досі.

“У Парижі немає чіткого єдиного бачення щодо того, що робити з Україною та безвізом. Там чимало тих, хто хоче зняти з себе політичну відповідальність і відкласти рішення на невизначений термін.

Юнкер ґрунтується на спілкуванні з Олландом, який, вочевидь, пообіцяв йому щось. Але він не має абсолютної влади у Франції.

Окрім Олланда, у Франції є також МВС та МЗС”, – поділився з “Європейською правдою” у розмові “не під запис” високопосадовець Єврокомісії.

Зараз або ніколи
Логіка “безвізоскептиків” у Парижі така: скасування віз для України дасть козирі націоналістам, зокрема Ле Пен, які спекулюватимуть на цьому і переконуватимуть виборця: мовляв, вже завтра сюди приїдуть тисячі біженців і заберуть вашу роботу. І байдуже, що це неправда – виборець цілком може повірити.

Причому питання не тільки і не стільки в Україні. Механізм призупинення, схвалення якого загальмувала Франція, був придуманий через Туреччину, коли йшлося про скасування віз для турецьких громадян. У Франції мало хто знає про Україну, і виборці не надто бояться українських мігрантів, але там добре знайомі з турецькими мігрантами – і у себе, і в сусідній Німеччині.

Саме турецький фактор може бути розкручений французькими націоналістами, вважають співрозмовники ЄП.

Та є й контраргумент.

Щоби зменшити вплив на вибори, український безвіз найвигідніше ухвалити саме зараз. І ця логіка може спрацювати.

І, за даними “Європейської правди”, вона вже звучить в Брюсселі.

“Це класична передвиборча історія – якщо схвалити рішення зараз, в грудні, то до виборів ніхто про нього не згадає. А як згадають, то є відповідь: минуло 5 місяців, а натовпів мігрантів немає. Тобто небезпеки немає.

А от якщо затягнеться до лютого-березня, то шансів просто не буде. Ніхто не схвалить безвізовий режим для України перед самими виборами”, – пояснив один із посадовців, відповідальний за український напрямок.

“Європейська правда” має підстави навіть для більш скептичних тверджень.

Якщо безвіз не схвалять у найближчий місяць-півтора, є шанс, що він буде похований назавжди.

Адже у разі, якщо візову лібералізацію відкладуть до виборів, то після них повертатися до українського питання  буде просто нікому.

Хто б не став наступним президентом Франції, він буде значно скептичнішим до України (детальніше – в статті ЄвроПравди “Консервативна революція у Франції: чому новим президентом може стати друг Путіна”) і не поспішатиме виконувати зобов’язання перед Києвом. А за півтора місяці після президентських виборів у Франції відбудуться парламентські, де також майже напевно переможуть праві сили.

Чи захочуть президент Ле Пен і прем’єр-республіканець лібералізувати візовий режим для України та Грузії? Питання риторичне.

Та досить скепсису.

Наразі ми маємо справді великі шанси, що розвиток подій піде позитивним шляхом.

Єврокомісар Йоганнес Ган в п’ятницю в розмові з “Європейською правдою” визнав, що схвалення безвізу до кінця 2016 року – мета амбітна, але цілком досяжна.

“Я чув заяву Юнкера. Мета мати безвізовий режим до кінця року – амбіційна, якщо не сказати надто амбіційна.

Але головне питання – у наявності політичної волі. Якщо є політична воля – жодної проблеми не буде, технічно це питання вирішується дуже просто”, – пояснив він ЄвроПравді.

Той факт, що технічно завдання не є складним, підтверджують усі співрозмовники ЄП. Не будемо вдаватися в технічні деталі, але коректно буде сказати, що зараз узгоджено 99% тексту механізму призупинення. І ті питання, що лишилися, не мають надвеликої політичної ваги.

Жодних сумнівів: в ЄС є потужне політичне лобі, яке “пробиватиме” безвіз для України.

“Європа матиме проблему з довірою, якщо ми не виконаємо обіцянку і не надамо безвізовий режим”, – заявив комісар.

Працюватиме над цим і Україна – вже сьогодні мали відбутися переговори заступника голови АП Костянтина Єлісєєва з дипломатичними радниками Меркель і Олланда.

Отже, сподіваємося на краще. Підстави для цього є.

“Сергію, поясни, навіщо нам цей саміт? Що ми зможемо продемонструвати як його здобутки? То чи потрібна зустріч заради зустрічі?” – пояснював автору цих рядків один із дипломатів, відповідальних за підготовку саміту.

Більше того, джерела ЄП стверджують, що на початку листопада

Україна навіть шантажувала Брюссель скасуванням саміту в разі, якщо там не вирішать питання безвізу.

Щоправда, зрештою Київ відмовився від шантажу. А у підсумку до 24 листопада сторони підійшли з напіврішеннями.

– Безвіз так і не з’явився, хоча політичне рішення про нього нарешті схвалене.

– В ЄС знайшли можливість дати Україні гроші “під саміт”, хоча основну очікувану суму Київ втратить. Зі своєї вини.

– На саміті все ж підпишуть документи, хоча один із обіцяних договорів – про співпрацю з Європолом – зірвався напередодні зустрічі.

Та попри все це, саміт Україна-ЄС не можна називати провальним. Швидше, варто говорити про завищені очікування від нього.

Про те, яких здобутків варто чекати від зустрічі “в верхах” та які можливості ми втратили – в матеріалі “Європейської правди”.

Багатостраждальний саміт

Цьогорічна зустріч лідерів України та ЄС може увійти в історію як найпроблемніша за 20 років наших стосунків із Брюсселем.

Навіть за часів Януковича саміт не переносили стільки разів поспіль. Та ще й з публічним анонсуванням дати зустрічі… Спершу її призначили на 19 травня; згодом – на вересень (без оголошення дати); а вже до середини літа Київ та Брюссель домовилися, що вересневу дату не називатимуть, бо варто відкласти знову, на місяць-другий…

Та є важлива деталь.

Якщо за Януковича від самітів відмовлявся Євросоюз, а 2012 році зустріч взагалі була скасована, то нині дату відкладали за наполяганням Києва.

У Порошенка справді вірили, що до кожної наступної дати зможуть вирішити питання безвізу і президент повернеться з Брюсселя у ролі переможця.

Та реальність була невблаганною. Навесні плани зламав нідерландський референдум. Влітку та восени – наслідки Brexit та рішення лідерів ЄС про новий “механізм призупинення”. До цього додалися сумніви кількох країн ЄС у тому, чи справді Україна бореться з корупцією.

Перенесення саміту на наступний рік стало би демаршем з боку Києва, адже проведення щорічної зустрічі на найвищому рівні є вимогою Угоди про асоціацію. Та попри це, в Києві всерйоз розглядали можливість скасування саміту. Навіть його нову дату, 24 листопада, Брюссель оголосив самостійно, в той час як у Києві наполягали, що це лише “один із варіантів”.

Інформація про м’який шантаж з боку Києва – не жарт. Європейські посадовці на початку листопада з подивом зізнавалися, що отримують від адміністрації президента саме такі сигнали: саміт відбудеться лише в разі, якщо Брюссель забезпечить схвалення безвізового режиму до 24 листопада.

“Нова влада – старі звички. Вони ніби не розуміють, що вимагають неможливого”, – поділився з ЄП один зі співрозмовників в ЄС, відповідальний за український напрямок.

То що там з безвізом?

Обіцянки Порошенка про те, що безвізовий режим “буде схвалений до (підставте довільну дату)“, за останні роки стали традиційним приводом для жартів. В тому числі – його останні заяви в жовтні, коли він спершу пообіцяв безвізові подорожі ще до саміту, а згодом (трохи наплутавши з термінологією) уточнив, що йдеться про рішення, яке буде схвалене  до саміту.

Хоча експерти ще тоді поясняли: обіцянки Порошенко апріорі не можуть бути виконані.

Тепер в адміністрації президента активно поширюють думку про те, що Порошенка ввели в оману європейські лідери, які в жовтні пообіцяли йому безвіз, але не дотрималися слова.

ЄП може із впевненістю заявити: в АП кажуть неправду.

Автор цих рядків ще в жовтні, за кілька днів після резонансних заяв Порошенка, спілкувався з представниками інституцій ЄС і отримав від них запевнення: таких обіцянок президент України не мав. Найпоширеніше припущення, що лунало від співрозмовників – український лідер не розібрався в системі схвалення рішень в ЄС і “додумав” те, що хотів почути.

Саме тому подальші вимоги з боку України тут сприймали щонайменше з подивом.

Поза тим, вихід з кризи було знайдено (хоча ми маємо підстави стверджувати, що шантаж АП не допоміг на цьому шляху). Як відомо, країни-члени ЄС схвалили рішення про те, що безвіз України та Грузії запрацює одночасно з “механізмом призупинення”.

І, що цікаво, жодна країна не проголосувала проти цього рішення, хоча подейкують, що дехто утримався.

В четвер у Брюсселі не буде визначена дата початку безвізу. Джерела у керівництві ЄК та Європейського зовнішньополітичного відомства, з якими “Європейська правда” спілкувалася в середу, так само відмовляються від прогнозів щодо дати, хоча й запевняють, що йдеться про “найближчий час”. (Детальніше – в публікації “Коли безвіз стане реальним: все про рішення Ради ЄС та його наслідки”)

Ключова проблема – в тому, що Рада ЄС та Європарламент не можуть поділити повноваження, кожен з цих органів хоче мати більшу вагу в затвердженому механізмі призупинення безвізу. І Україна не здатна вплинути на цей процес. “Ви, а також Грузія, стали заручниками цієї внутрішньоєвропейської суперечки. На жаль, лишається тільки чекати”, – поділився з ЄП європейський високопосадовець.

600 млн євро, які не отримає Україна

Було б неправильно зводити результати саміту лише до питань безвізового режиму: це питання важливе, але точно не ключове.

Ще навесні в Києві та в Брюсселі запевняли, що серед ключових причин переносу саміту – те, що Україна не встигає виконати умови для отримання макрофінансової допомоги на суму 600 млн євро. Мовляв, якщо зачекати до вересня, Україна точно отримає ці гроші, і це стане гідним підсумком саміту.

Минув не лише вересень, але й листопад, а грошей і досі немає.

І це є не меншою, а може навіть і більшою проблемою саміту, аніж неотриманий безвіз. Адже в цьому питанні Київ мав усі важелі, але просто зірвав виконання умов для отримання траншу.

Макрофінансова допомога – це довготерміновий кредит, який Україна отримує від європейських фінансових інституції за посередництва Єврокомісії. Його відсоткові ставки та терміни погашення значно вигідніші за кредит від МВФ, а тому ці гроші для України – дуже бажані. Але щоби отримати їх, Київ мав виконати низку умов. Впорався, на жаль, не з усіма.

Ключова проблема, яка тягнеться ще від 2015 року – заборона на експорт лісу-кругляка, яка запроваджена всупереч Угоді про асоціацію.

Україна вже давно обіцяє ЄС, що відповідний закон буде змінений, щоби поставити європейських та українських виробників в рівні умови; уряд не раз визнавав, що заборона не стала ефективною, оскільки незаконна вирубка лісу як була, так і лишається проблемою; спеціально створена урядова група обговорила, мабуть, з десяток різних варіантів вирішення конфлікту.

Та віз і нині там.

“ЄС сподівається, що законопроект щодо експорту деревини буде поданий в Раду, і, наскільки мені відомо, в Києві триває активна  дискусія. Але це все, що ми наразі маємо”, – прокоментував найпроблемніше торговельне питання у стосунках Києва та Брюсселя високопосадовець ЄС у розмові “не під запис”.

Проблема лісу – одна з двох, що заважає отримати транш ЄС.

Друге питання, яке стало публічним лише нещодавно – соціальне забезпечення переселенців, а саме – призупинення виплат пенсій.

“Йдеться про доступ внутрішньо переміщених осіб до соціальних вигод, в тому числі право на надання пенсії. Так, є проблема в тому, що деякі люди насправді не є переселенцями, але претендують на пенсії. Але це не привід взагалі зупиняти виплати для тих, хто має на них право… Це питання політичної ваги. Якщо Україна хоче інтегрувати Донбас, без соціальних виплат не обійтися”, – пояснив співрозмовник позицію ЄС.

Це – не повний перелік зауважень Брюсселя до Києва (до прикладу, зараз йде дискусія також щодо ветованих президентом екологічних законів). Але для отримання траншу в 600 млн євро достатньо виконати лише ці два пункти, запевняють в Брюсселі.

#перемога на 120 мільйонів

На щастя, макрофінансова підтримка  є не єдиним напрямком, за яким ЄС допомагає Україні. Тому Київ та Брюссель знайшли шлях, який дозволить оголосити про успіх саміту. Нехай навіть трохи штучний.

Напередодні саміту ЄС оголосив, що в рамках зустрічі будуть підписані чотири документи, а два з них дозволять виділити Україні майже 120 млн євро – 15 млн на антикорупцію та 104 млн на реформу держслужби.

Джерела ЄП, щоправда, уточнюють, що

договір про 104 млн євро, швидше за все, не буде підписаний.

ЄС просто візьме на себе таке зобов’язання, а документально його оформлять пізніше – до саміту просто не встигають завершити всі формальності.

Водночас, саме на цій допомозі, яка буде спрямована на реформу держслужби, варто зупинитися детальніше.

Ключова позитивна новина: ЄС нарешті виділить гроші на підвищення зарплатні державним службовцям.

Ключова негативна (принаймні, для більшості держслужбовців) – грошей вистачить далеко не всім, а про тотальне підвищення зараз навіть не йдеться.

Переговори про таку допомогу тривають понад рік, зі змінним успіхом. Зрештою, був обраний шлях, який відповідає чинному законодавству.

“Ця сума надходить до бюджету, і далі Україна використовує ці кошти для виконання програми реформи держслужби, зокрема – у питанні підвищення зарплаті до гідного рівня”, – розповів ЄП європейський посадовець, обізнаний про деталі програми допомоги.

Співрозмовник ЄП наголосив, що за домовленістю з Україною

експеримент з підвищення зарплатні розпочнеться з “команд реформаторів у окремих міністерствах”.

“Україна створює команди з підтримки реформ у кожному міністерстві, і ми допомагатимемо таким командам. Будуть пілотні міністерства – Мінфін, Мінагро та Мінінфраструктури будуть тими, де розпочнеться експеримент”, – розповів європейський посадовець.

При цьому далеко не всі кошти зі згаданих 104 мільйонів підуть саме на зарплатні. Значна частина допомоги має бути спрямована на тренінги та підвищення кваліфікаційного рівня державних службовців.

Зрада чи перемога?

Угода про допомогу стала не єдиною, яка була анонсована до саміту, але, швидше за все, не буде підписана фактично.

Українські дипломати, які опікуються питаннями саміту, повідомляють про проблеми з підписанням угоди про співпрацю між Україною та Європолом – документ не встигли підготувати, тому він буде підписаний згодом.

Наразі не уточнюється, що саме стало причиною зриву в підписанні цієї угоди та хто є винуватцем цього – Єврокомісія чи українська сторона (а саме МВС, де європейським напрямком віднедавна опікується скандальний заступник Анастасія Дєєва). Але можемо констатувати, що представники офіційного Брюсселя ще в середу говорили про підписання угоди на саміті як про доконаний факт.

Із ще одним документом, підготовленим до підписання – меморандумом про стратегічну співпрацю в сфері енергетики – все за планом, його підпишуть у середу.

Але попри форс-мажор з документами, а також попри непевний успіх з отриманням фінансової допомоги та невдачу з безвізом, ми би не поспішали говорити про “зраду”.

Саміт-2016 не стане “днем успіху” України, але не стане і “днем провалу”. Так само робочим і аж ніяк не надзвичайним був саміт у квітні 2015 року. І, варто зауважити, так само робочими є більшість самітів ЄС.

В Україні, де рішення і досі ухвалює не державна система, а лідер, звикли до “сакралізації” самітів – побутує думка, що зустріч на найвищому рівні має обов’язково принести неабиякий успіх. В ЄС підхід принципово інший. Тому “робочі саміти” будуть і надалі.

А шкодувати треба перш за все через втрачені можливості. І ось це – справжня, а не надумана проблема саміту 2016 року.

Тепер у нашої країни спеціальний статус щодо НАТО.

Україні Альянс не надаватиме хіба летальної зброї, але навчанням, обладнанням та ще багавато чим допоможе. Такі підсумки саміту НАТО, що відбувся у Варшаві.

джерело http://7days-ua.com/

Неофіційний український переклад спільної заяви Комісії НАТО-Україна на найвищому рівні, що відбулася на Варшавському саміті

* * * * *

1.

Ми, глави держав і урядів України-НАТО комісії, зустрілися сьогодні у Варшаві для перегляду і подальшого зміцнення нашої співпраці в рамках Хартії про особливе партнерство.

Ми обговорили плани реформування України і прогрес в їх реалізації, схвалили Комплексний пакет допомоги (CAP) для України, а також обмінялися думками про безпекову ситуацію в України. Союзники високо оцінили зусилля президента України з мирного врегулювання конфлікту.

Ми єдині в нашій підтримці суверенітету України, територіальної цілісності в рамках її міжнародно визнаних кордонів і

її невід’ємного права вільно, без зовнішнього втручання визначати своє майбутнє і курс зовнішньої політики.

2.

Попри численні заклики з боку Альянсу і міжнародного співтовариства до РФ щодо дотримання нею міжнародного права, Росія продовжує агресивні дії, що підривають суверенітет України, територіальну цілісність і безпеку, порушуючи норми міжнародного права. Ці створює серйозні наслідки для стабільності і безпеки всього євроатлантичного регіону.

3.

У відповідності до рішення міністрів закордонних справ НАТО від 2014 року, союзники продовжують піднімати в діалозі з Росією питання щодо дій РФ в Україні та поруч із нею.

4.

Ми закликаємо Росію скасувати незаконну і незаконну самопроголошену “анексію” Кримського півострову, яку ми не визнаємо і не будемо визнавати.

Ми особливо стурбовані переслідуванням і дискримінацією кримських татар та інших членів місцевих громад. Ми ще раз вимагаємо, щоб російська де-факто влада вжила необхідних заходів у зв’язку з погіршенням ситуації із правами людини в Криму, гарантувавши безпеку, дотримання права і свобод усіх осіб, які проживають на півострові.

Міжнародні спостережні організації повинні мати можливість виконувати свою важливу роботу щодо захисту прав людини.

Ми засуджуємо триваюче та широкомасштабне нарощування Росією своєї військової присутності в Криму,

а також стурбовані діями та заявленими планами щодо подальшого нарощування військового потенціалу в чорноморському басейні, яке може мати подальші наслідки для стабільності в регіоні.

5.

Росія продовжує роздмухувати нестабільність на сході України, що вже призвело до втрати майже 10 000 життів на Донбасі і позбавило Україну значної частини свого індустріального потенціалу.

Ми особливо стурбовані збільшенням порушень режиму припинення вогню вздовж лінії зіткнення, в першу чергу з боку бойовиків, яких підтримує Росія. Це не сприяє мирному врегулюванню конфлікту. Нагадаємо, що, відповідно до Мінських угод негайне і всеосяжне припинення вогню повинні було розпочатися ще 15 лютого 2015 року.

6.

Ми висловлюємо тверду підтримку повного виконання Мінських угод і вітаємо роботу, проведену в форматі Нормандії і Тристоронньої контактної групи, задля врегулювання конфлікту дипломатичними засобами та за допомогою діалогу.

Ми закликаємо всі сторони в повній мірі виконувати взяті зобов’язання, в тому числі – щодо перемир’я та щодо проведення місцевих виборів в деяких районах Донецької і Луганської областей, щойно будуть створені необхідні безпекові умови у відповідності до Мінських угод.

Ми очікуємо, що Росія виконає свої зобов’язання щодо впливу на бойовиків задля виконання ними своїх зобов’язань в повному обсязі.

Ми закликаємо Росію припинити свою політичну, військову та фінансову підтримку бойовиків і виконувати свої зобов’язання в рамках Мінського пакету заходів, включаючи виведення російських військ і військової техніки з території України, а також дозволити Україні відновити повний контроль над її державним кордоном.

Ми вітаємо звільнення Надії Савченко і закликаємо сторони забезпечити звільнення і обмін всіх заручників і незаконно затриманих осіб.

7.

Ми повністю підтримуємо Спеціальну спостережну місію ОБСЄ (SMM), яка грає ключову роль у сприянні деескалації конфлікту і підкреслюємо важливість повного і безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ (до території конфлікту).

Перешкоди роботі СММ, які продовжують відбуватися переважно в районах, що знаходяться під контролем проросійських бойовиків, порушують Мінські угоди і серйозно ускладнюють роботу SMM. Ми як і раніше впевнені, що всеосяжний політичний процес, спрямований на відновлення законності і конституційного порядку в деяких районах Донецької та Луганської областей України можливий лише за умови, якщо є ефективні і тривалі гарантії безпеки, а також вибори відбуваються на основі українського законодавства, у відповідності до стандартів ОБСЄ зі спостереженням ОБСЄ/БДІПЛ, як це передбачено Мінськими угодами.

8.

Український народ висловив бажання, щоби їх країна знайшла свої місце серед європейських демократій.

Україна, як і раніше, прихильна до проведення широкомасштабних реформ у відповідності до європейських та євроатлантичних стандартів,

 на основі демократичних цінностей, поваги прав людини, національних меншин і верховенства права, які матимуть важливе значення для сприяння процвітанню і довгостроковій стабільності, в тому числі – боротьби з корупцією та сприяння всеосяжному політичному процесу.

9.

Союзники високо оцінюють і підтримують прогрес України в у проведенні комплексних реформ, попри складні обставини, а також сподіваються на подальші кроки з розвитку демократичних інститутів і здійснення економічних реформ.

Наразі вже є досягнення, зокрема щодо макроекономічної стабілізації, реформи поліції і військової реформи, а також державних закупівель. Важливі кроки були зроблені в напрямку децентралізації, реформи судової системи, боротьби з корупцією і в підтримці умов МВФ.

Ми беремо до уваги ці позитивні кроки, але проблеми залишаються.

Союзники наполегливо закликають Україну продовжувати швидке і комплексне виконання цих та інших реформ, а також забезпечити їх стійкість.

10.

Рівень взаємодії НАТО з Україною з 2014 року, як політичної так і практичної, був безпрецедентним.

НАТО буде продовжувати брати участь в тісному політичному діалозі в рамках Комісії Україна-НАТО і підтримувати Україну в здійсненні її амбітної програми реформ, в тому числі через ефективне виконання Щорічної національної програми, через процес планування та перегляду, а також за допомогою Комплексного пакету допомоги (КПД).

Мета КПД – зібрати воєдино та розширити допомогу НАТО Україні, щоби держава збільшила свою здатність протидіяти агресії, гарантувати свою безпеку і проводити необхідні реформи, в тому числі в сфері безпеки і оборони.

Ми вітаємо прийняття Стратегічного оборонного бюлетеня, який стане дорожньою картою оборонної реформи України.

11.

Як зазначено в КПД, ми будемо працювати разом для просування і виконання стратегічних реформ.

КПД містить більше 40 областей, в яких НАТО буде підтримувати проведення реформ.

Союзники продовжать надавати підтримку Україні через представництво НАТО в Україні, а також на двосторонній основі,  особливо для реформування структур оборони і безпеки на основі стандартів і принципів НАТО, в тому числі для встановлення цивільного демократичного контролю над збройними силами і для забезпечення їх сумісності з НАТО.

12.

Союзники високо цінують значний внесок України в операції НАТО і Сил реагування НАТО і вітають внесок Україною в забезпеченні безпеки і стабільності в Євро-Атлантичному регіоні і за його межами.

На підставі рішень, прийнятих в Уельсі, ми розглянемо кроки, необхідні для реалізації зацікавленість України в Програмі розширення можливостей в рамках ініціативи Partnership Interoperability Initiative.

13.

Як було відзначено на попередніх зустрічах на вищому рівні НАТО, в тому числі в Мадриді, Бухаресті, Лісабоні, Чикаго і Уельсі,

незалежна, суверенна і стабільна Україні, твердо прихильна демократії та верховенства права, є ключем до євроатлантичної безпеки.

Ми підтверджуємо нашу тверду прихильність подальшому розвитку особливого партнерства між Україною і НАТО, яке буде сприяти створенню стабільної, мирної та неподільної Європи.

джерело http://www.eurointegration.com.ua/