У неділю, 30 липня, LIGA.net пояснила, що редакція законопроекту, за яку парламент проголосував у другому читанні та в цілому, передбачає, що в Україні більше не буде селищ міського типу.

Натомість:

усі населені пункти з компактною забудовою і чисельністю населення понад 10 тис. жителів матимуть статус міст;

населені пункти з переважно садибною забудовою і чисельністю населення понад 5 тис. жителів будуть просто селищами;

інші населені пункти – селами.

Автоматичного пониження міст у статусі не буде. Всі населені пункти, які на цей момент вже мають статус міста, автоматично його збережуть (але уже не буде міст республіканського, обласного чи районного значення), тоді як всі селища міського типу будуть вважатися просто селищами.

Також закон запроваджує нове поняття – “поселення”. Так називатимуть компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу населення. Це можуть бути дачні кооперативи, а також тимчасові мобільні містечка, де живуть переселенці.

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Харківської області.

“На сьогодні жителями Андріївки Балаклійського району було призначено мирну акцію з метою висловлення невдоволення діями ромських родин, що мешкають на території району. Біля домів ромів наразі зібралося близько 500 місцевих жителів. Мирна акція переросла у зіткнення. Відразу по тривозі було піднято особовий склад районної поліції, які евакуювали ромські родини з епіцентру конфлікту”, – йдеться у повідомленні.

В результаті події постраждалих осіб немає. Громадський порядок охороняють близько 80 працівників Балаклійського відділу поліції та бійців спецпідрозділів поліції особливого призначення.

Зараз територія селища оточена поліцією. Правоохоронці контролюють ситуацію, зазначають у ГУНП.

За інформацією “Суспільного“, учасники мітингу в Андріївці вимагали від правоохоронців звернути увагу на “конфлікти із ромами”. За словами представника ініціативної групи Віталія Степаненка, 19 серпня на вул.Садовій група ромів чисельністю 20-25 осіб побила місцевого хлопця.

Обурення Профспілки працівників освіти спричинила норма закону, відповідно до якої державні заклади загальної середньої освіти III ступеня (10-12 класи) дозволено створювати лише радам міст з населенням понад 50 тисяч осіб.

Профспілка освітян вважає неприпустимими норми закону щодо надання права створювати ліцеї – заклади загальної середньої освіти III ступеня – лише обласним радам та міським радам міст з населенням понад 50 тисяч осіб.

Профспілка сумнівається, що обласні ради засновуватимуть ліцеї у містах з меншим населенням та в селах.

Ці нововведення призведуть до ситуації, що в жодному селі, селищі та місті з населенням до 50 тисяч, а таких міст понад 370, не буде закладів, які забезпечують надання повної загальної середньої освіти, – вважають автори профсіплкового звернення до спікера парламенту Дмитра Разумкова.

Про це повідомляє freeradio.

Як зазначається, очільник Донецької області Павло Кириленко не проти повернення історичної назви.

“Якщо мешканці мають таке бажання обґрунтоване і проговорене спільно між собою, то воно (клопотання — ред.) буде  розглянуто і прийнято позитивно”, — заявив він.

Додамо, до Верховної Ради минулого скликання двічі подавали проекти постанови про перейменування Новгородського в Нью-Йорк. Однак, обидва проекти були відкликані у зв’язку з переобранням Верховної Ради України.

Для довідки:Назва Нью-Йорк для міста не нова, а історична. За даними видання Етнографічний Донбас населений пункт заснували в 1877 році німці, яких запросила імператриця Катерина ІІ. Селище міського типу пробуло з такою назвою до 1951 року. Президія Верховної Ради української РСР видали указ про перейменування селища міського типу Нью-Йорк в Новгородське.

Оймякон вважають найхолоднішим населеним пунктом, оскільки температура повітря там опускається до -71.2°C. Такий рекордний показник зафіксували у 1924 році.

Зазвичай у зимовий період мешканці звикають до показників -50°C, йдеться на BoredPanda.

Новозеландський фотограф Амос Чепл вирішив поїхати у дводенну подорож до цієї найхолоднішої населеної місцевості світу. Він намагався зафіксувати щоденне життя Оймякону.

“Я був у самих штанах, коли надворі трималася темпертура -47 °C. Пам’ятаю відчуття, коли холод просто скував мені ноги. У мене навіть встигала замерзнути слина”, – поділився Чепл.

Він також розповів, що найбільше переймався не тим, що замерзне сам, а що камера припинить працювати на такому сильному морозі.