Українські вчителі під час дистанційного навчання інколи вимагають від учнів заплющувати очі, коли школярі розповідають, наприклад, вірш. Останніми днями саме через це в соцмережах з’явилося достатньо жваве обговорення. Одні батьки заявили, що вважають такі негласні правила принизливими, інші закликають не вигадувати проблем там, де їх немає.

“Підкажіть, чи правомірно знижувати оцінку за відео вірша напам’ять, якщо учень не заплющив очі при розповіді вірша?”, – запитала в профільній інтернет-спільноті мати одного з київських учнів.

Та додала: “Чи правомірно вимагати взагалі заплющувати очі на відео, коли дитина розказує вірш напам’ять? Відео знімаємо ми, батьки, і слідкуємо за академічною доброчесністю (щоб дитина не підглядала). В описі домашнього завдання цієї вимоги вказано не було. Намагаюся розібратися”.

На допис жінки за перші три години його існування відреагували майже 300 користувачів. Думки батьків учнів розділились. Одні написали, що вважають це приниженням, інші дали зрозуміти, що не вбачають в цьому проблеми.

“Заплющені очі – це якесь приниження дитини. Для чого це вчительці? І без цього видно,коли читають напам’ять, а коли підглядають. Та й в підгляданні немає нічого страшного, як на мене”, – прокоментувала пост одна з дописувачок.

Своєю чергою, вже інша дописувачка написала так: “Я думаю, що вчитель хоче переконатися, що дитина розповідає, а не читає з підказки. І, мабуть, якщо мова про оцінки, щоб дитина, яка дійсно вивчила, отримала вищий бал, ніж дитина, яка прочитала”.

Ще одна мама висловила думку про те, що не вбачає проблеми.

“Від початку дистанційки, ще під час карантину, так, діти розказують вірші… у школі теж є відповідні умови при розказуванні вірша – і встати треба, і в підручник не дивитись… Майже у всіх гарні оцінки за вірші. Не вбачаю в цьому великої проблеми”, – написала дописувачка.

Ближче до вечора, коли з’явилось більше 300 достатньо різних реакцій на цей допис (як зі сторони прибічників, так і з боку противників заплющування очей), пост зник зі сторінки спільноти.

Незадовго до цього мама учня, авторка допису на пропозицію ТСН.ua прокоментувати дистанційне навчання, відповіла що буде намагатися розібратися з вчителем та школою. “Тому поки ніяких коментарів”, – відповіла вона нам.

Згодом, коли адміністраторка групи запитала про те, куди подівся пост, авторка допису відповіла, що вона його видалила та попрохала вибачення за надмірно емоційний допис.

Щоб не підглядали та дійсно здобули знання

Опитані нами деякі вчителі шкіл кажуть, що дійсно вимагають від дітей під час читання віршів напам’ять інколи заплющувати очі. За їхніми словами, робиться це для того, щоб учні не підглядали в підручник та дійсно здобули знання.

“Вважаю це не примхою, а, навпаки, необхідністю заради академічної доброчесності. Завдання вчителя – дати знання учню. Це ключове. З досвіду дистанційного навчання можу навести приклади, коли учні опускали очі в той час, коли розгорнутий підручник був на підлозі, був випадок, коли підказка-роздруківка була за телефоном учня. Бачимо, що зараз в соцмережі є обурення батьків через заплющення очей. Скажу дуже просто – якщо батьки з учнями раді обдурювати самих себе, то будь ласка. Наслідки нечесних оцінок, отриманих в школі, стануть зрозумілими під час вступу до вищого навчального закладу”, – розповіла нам вчителька однієї зі шкіл Києва Вікторія М.

Її колеги додали до цього, що, дійсно, заплющування очей ніде не прописано. “Оцінки не знижуємо, але прохаємо дивитись на екран. Якщо йдеться про учнів молодших класів, то відео знімають батьки, якщо про старшу школу – відео знімає сам учень”, – розповіли нам педагоги.

Недовіра до учня – не дуже добре
Своєю чергою, відомий в Україні вчитель Пауль Пшенічка каже, що крайні методи йому не дуже подобаються.

“Хтось з колег просить просто дивитись в камеру та вмикати її. Учні часто з різних причин не хочуть її вмикати. Якщо учень щось підгляне, то хоч навчиться читати, бо скоро забудуть, як читається. Але якісь екстремальні речі не схвалюю. Нічого страшного немає в тому, що людина буде читати вірш із заплющеними очима, але то вже недовіра до учня. Це не дуже добре”, – каже Пшенічка.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов в коментарі для ТСН.ua розповів, що ситуація дійсно непроста, але варіанти її вирішення, звісно, є.

“Тут питання довіри та академічної доброчесності. Коли вчитель пропонує таке учням (заплющити очі – Ред.), то значить, що він не довіряє, хоче переконатися, що дитина дійсно щось вивчила напам’ять, – каже Сергій Горбачов. – Це питання, дійсно, ніде не прописане. Немає нормативного документа, немає рекомендацій. Я як вчитель такого б не робив. Вважаю, що це прояв певної недовіри та сумнів вчителя у тому, що учень дотримується правил академічної доброчесності. Тому мені здається, що краще цього не робити. Хоч це не заборонено та не прописано. По-перше, варто поважати своїх учнів, по-друге, у вчителя доволі багато інструментарію для того, щоб іншими методами перевірити дотримання доброчесності”.

За словами Горбачова, насправді, питання набагато глибше.

“Такого типу завдання (читання віршів напам’ять – Ред.) – це завдання на чисте відтворення, хоч це і вимагає програма. Людина прочитала та розповіла. А сучасна освіта вимагає компетентнісного підходу – дбати не лише про знання учня (що є, звісно, основою, фундаментом освіти), а й рухатися далі: допомагати учневі опанувати певні навички. Це, до речі, передбачено реформою Нової української школи (НУШ), реалізація якої наразі, на жаль, практично призупинилася. У комплексі знання та навички є саме компетентністю. Наприклад, просте заучування напам’ять текстів, на мій погляд, не дуже добре працює. Краще давати завдання на розуміння тексту, його тлумачення. До речі, такі завдання останнім часом почали з’являтися, зокрема в ЗНО. Питання розуміння тексту є дуже важливим. Я вважаю, що якщо вчитель сумнівається в доброчесності, треба шукати інші інструменти”, – резюмує освітній омбудсмен.

Не допускати педагогічних працівників, які не вакцинувалися проти Covid-19, до роботи в школі наразі незаконно. Про це заявив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

«Вакцинація педагогічних працівників не є обов’язковою: як і для всіх інших громадян вона залишається добровільною. Тому керівник закладу освіти не має права обмежувати доступ до роботи у школі вчителя, який не отримав щеплення. Саме тому як посадова особа я діятиму в межах чинного законодавства та захищатиму права педагогічних працівників, якщо директори не допускатимуть їх до роботи», – написав Горбачов у Facebook.

Водночас омбудсмен наголосив, що вакцинація проти Covid-19 є важливою для вчителів, і він як громадянин підтримує вакцинацію.

«Провакцинований працівник закладу освіти не лише сам набагато менше ризикує і суттєво краще захищений від важкого перебігу хвороби, але й захищає інших працівників та учнів. Але цей захист не буде достатньо ефективним, якщо не провакцинується належна для створення колективного імунітету кількість працівників», – зазначив Горбачов.

Омбудсмен нагадав, що з 5 серпня 2021 року набрала чинності Постанова Кабміну №787, відповідно до якої якщо в закладі освіти провакцинувалися лише 20% працівників,у «жовтому», «помаранчевому», «червоному» рівні епідемічної безпеки такий заклад буде зобов’язаний працювати дистанційно.

«Заклади не в «зеленій» зоні, в яких 80% працівників не будуть вакциновані, повинні працювати дистанційно. Тривале дистанційне навчання знову може збільшувати освітні втрати, насамперед серед учнів початкової школи, для яких навчатися дистанційно значно складніше», – додав Сергій Горбачов.

Також Горбачов звернув увагу на поширенні в суспільстві і зокрема серед педагогів «ганебної антинаукової кампанії щодо вакцинації». Він додав, що наразі рівень вакцинації освітян в Україні ще не є достатнім.

Нагадаємо, деякі школи в Україні почали реформуватись, скасувавши навчання в 10–11 класах. Через це батьки почали бити на сполох, адже не знають, де навчатися їхнім дітям.

Знущання чи дисципліна? Українцям розповіли, чим загрожує носіння шкільної форми

Детальніше про це йдеться на сайті Освітнього омбудсмена України.

У школах по всьому світу давно вирують обговорення щодо необхідності шкільної форми для учнів. Хтось висловлює однозначне “проти” єдиного одягу у школярів, а хтось вважає, що це дозволяє виховати в дітях дисципліну і порядність.

Згідно з опитуванням українських школярів, багато хто вважає, що саме від строго дрес-коду необхідно відмовлятися, оскільки це обмежує свободу дітей і не дає їм самовиражатися. Деякі учні вважають, що форму необхідно повністю скасувати, а деякі готові піти на компроміс у вигляді ділового стилю, але у вільній формі.

Батьки також розійшлися в думках: деякі відзначили, що підтримують обов’язкове носіння шкільної форми, а інші стверджують, що діти повинні носити те, в чому їм комфортно. Більш того, часто їх діти стикалися з ситуаціями, коли їх карали за відсутність елемента форми або просто не пускали на заняття.

Вчені США провели не одне дослідження з цього приводу. Багато хто прийшов до висновку, що в школах, де ввели обов’язкове носіння шкільної форми, знизився рівень злочинності і агресії серед учнів. Деякі ж відзначили, що форма лише посилила небезпечну обстановку в навчальних закладах.

Вчителі по всьому світу вважають, що шкільна форма допомагає учням бути нарівні і запобігти знущанням через зовнішній вигляд або економічний стан. У той же час дослідження показали, що шкільна форма лише навпаки робить акцент на бідності учня і провокує знущання з боку однолітків.

“Заможніші сім’ї купують більшу кількість форм для однієї дитини. Менш забезпечені сім’ї не можуть собі такого дозволити, а на те, щоб випрати і “полагодити” форму, потрібно багато часу. Тому найімовірніше вона буде обірваною, порваною і вицвілою”, – заявив доктор філософії Девід Л.Брансма. Дослідження вчених з Університету штату Арізона показало, що учні шкіл, в яких введена Шкільна форма, мали більш високі показники самосприйняття, ніж учні шкіл з єдиною політикою.

Джерело