– Медики наголошують на потребі проведення вакцинації від грипу. А чи правда, що це дає 100-відсоткову гарантію?
С. Сапєгін: – Гарантії, що ви не заслабнете на грип, вакцинація не дає. Це безумовно! Адже неможливо на 100 % вгадати штам грипу, який циркулюватиме в наступному сезоні (препарат виготовляють наперед доля нового епідсезону), так ще й не всім можна проходити таке щеплення. Для прикладу, цього робити не можна пацієнтам із важкими алергічними реакціями, при імунодефіцитах, онкології. Що
вже говорити про дітей, необхідно спершу дослідити можливу реакцію організму на вакцину. Тож про панацею від грипу не йдеться, хоча завдяки такому кроку можна стимулювати імунну систему.
С. Крамарєв: – За статистикою, у близько 10 % осіб, якi щеплюються проти грипу, антитiла не виробляються. Тому вакцинація не спрацьовує. Можна навіть припустити, що приблизно 4 мiльйонам українцiв робити щеплення немає сенсу. Але ніхто ж не знає, чи належить він до цієї категорії.
– А ще кажуть, навіть якщо торік хворів на грип, це не означає, що не захворієш в новому сезоні…
С. Крамарєв: – Нісенітниці! Якщо людина перехворiла на грип, в неї виробляється специфiчний iмунiтет, який зберiгається упродовж двох – трьох років, а потiм знижується. Тож щороку готуватись до того, що станеш жертвою грипу – безглуздо. Хоча, якщо нагнітати таку думку й перебувати в очікуванні, тоді шансів стати жертвою віруса більше.
– А чому від грипу прописують одночасно багато препаратів? У цьому справді є потреба, а чи може така схема комусь вигідна, для прикладу, фармкомпаніям?
С. Сапєгін: – Це світового значення проблема, лікарі справді часто грішать тим, що при грипі виписують 4 і більше препаратів. Та найгіршим у цьому є не стільки факт шалених витрат, скільки дублювання призначених ліків. Більше того, буває, що виписують препарати, які перебивають дію один одного. Важко уявити, як організму вдається впоратись із таким навантаженням.
Найдієвішими при грипі є препарати на основі інтерферону, але навіть при їх призначенні лікарі нерідко припускаються помилок. Такі ліки можна приймати лише короткочасно, в межах 3 – 5 днів, натомість хворим часто доводиться робити це значно довше. Зауважте, за рекомендацією спеціаліста…
Тут, на жаль, спрацьовує стереотипний підхід, мовляв, що більше, то краще. Тоді як надлишок інтерферону здатен різко знизити реакцію імунної системи. І навіть спровокувати розвиток депресивних станів не лише імунної, але й нервової системи.
– Антибіотики потрібні? В нас прийнято їх призначати навіть для “перестраховки”…
С. Сапєгін: – Я сам нераз чув такі вислови, мовляв, перехворів на грип, допомогли антибіотики. Шановні, ця група препаратів орієнтована лише на знищення бактерій, тоді як грип спричиняють віруси. Якщо допомогли антибіотики, отже, ви не слабували на грип.
– А чи правдивою є поширена думка, ніби цибуля й часник захистить від грипу?
С. Сапєгін: – Проблема в тому, що коли вірус грипу атакує організм, він приходить не один. А утворює таку собі пробоїну в імунному захисті, крізь яку “пролазять” інші збудники. Захистити від цього жоден продукт не може, однак користь від деяких з них таки є.
До цього списку належать не лише часник, цибуля та лимони, але й яблука, ягоди (навіть у вигляді варення), компот із сухофруктів, хрін. Йдеться про продукти, які містять органічні кислоти, що допомагають організму адаптуватись до інфекцій, перетягуючи удар на себе. Відтак організм отримує розвантаження й можливість
прицільно боротись із основною проблемою.
До слова, днями здійнялась шумиха довкола пташиного грипу, однак досі немає єдиної думки, чи становить він реальну загрозу для людей. Штами, звісно, можуть комбінуватись, але чи пташиний грип є результатом такої дії, і чи треба людям остерігатись ще й цієї небезпеки, не знаю.
– Є версія, що грип полює лише на певні групи людей, чи це правда?
С. Сапєгін: – Встановлено залежнiсть мiж генотипом людини та схильністю до розвитку деяких хвороб, зокрема і грипу. Для прикладу, найменше через це потерпають особи з третьою групою крові, а найчастіше слабують ті, в чиїх жилах тече кров другої групи.
Але є ще цікавіший факт. Чи знаєте ви, що ця хвороба значно рідше уражає оптимістів?! Це пояснюється тим фактом, що при песимізмі відбувається пригнічення деяких центрів головного мозку з боку настрою та сприйняття життя. Тоді як контроль за всіма процесами в організмі людини (мова в тому числі й про формування імунного захисту й опірності) відбувається саме в цьому органі.
– То потрібно побільше всміхатись і не скиглити?
С. Сапєгін: – Глобально, так. У песимістів відбувається дисбаланс енергообміну, через що імунна система й слабшає. А для того, щоб енергообмін був у нормі, необхідно, аби раціон харчування відповідав затратам енергії. Натомість часто буває, що людина їсть значно більше, ніж рухається, тому калорії відкладаються, це
негативно позначається на імунній системі. Або ж навпаки, не відбувається компенсації затрат енергії через погане харчування.
До слова, у цьому процесі важливе значення має не лише харчування, але й фізична активність і навіть інтелектуальна діяльність та емоційний стан. Тому рухайтесь, всміхайтесь, читайте, розвивайтесь. І все буде добре!
]]>