В МОН пороблено
Перебування Шкарлета на посаді запам’яталося низкою скандалів. Власне, і саме призначення цього міністра вже почалося зі скандалу. Журналісти та активісти визначили, що докторська робота Шкарлета на 87% це плагіат. Втім, це не завадило ВР у 2020 році взяти Шкарлета на роботу. Потім були скандали з призначенням ректором НАУ ексрегіонала Максима Луцького, невизнання виборів у Могилянці, меморандум про співпрацю МОН з букмекерською конторою та багато іншого.

Та головний факап Шкарлета навіть не в цих скандалах. За час своєї каденції міністр провалив реформу нової української школи: підручники за програмою НУШ Міносвіти не встигло надрукувати, а в 2023 році субвенції на НУШ в бюджеті взагалі не передбачено. Так, в країні війна і грошей не вистачає. Однак не домогтися виділення коштів на стратегічну реформу в освіті – безперечний провал.

Здавалося б, у нового міністра ідеальний бекграунд, щоб все змінити на краще: доброволець, що на початку великої війни пішов на фронт у складі 95-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ, засновник музею науки на ВДНГ, що вважається одним з найцікавіших в Україні. Та мабуть у МОН таки пороблено. Після призначення Лісового в мережі з’явилася інформація, що і докторська дисертація Лісового з філософії, яку він захистив у 2012 році має ознаки плагіату.

Втім, Лісовий не став ховати голову в пісок.

“У разі виявлення в його роботі порушень доброчесності Оксен Лісовий готовий відмовитись від вченого ступеня кандидата наук”, – заявили в Малій академії наук

Та як би там не було, перед новим міністром стоять серйозні завдання, які ще треба виконати під час війни. То ж як саме має змінитися система освіти в Україні?

Комунікаційна реформа
Риба, як відомо, гниє з голови. Тому на думку експертів, опитаних “Апострофом”, найперші зміни повинні відбутися в самому міністерстві.

“Міністру потрібно розібратися з тим, хто працює в МОН. Надмірна бюрократизація, приниження автономії закладів освіти – все іде з МОН. Міністру потрібно розібратися з кадрами”, – пояснює “Апострофу” екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

Та більш нагальна проблема навіть не з кадрами, а з відсутністю комунікації по лінії МОН – освітяни.

“В першу чергу треба почати слухати освітянську спільноту, освітніх експертів, які можуть долучатися до розроблення рішень. Попередній міністр був абсолютно закритий для цього, і дуже багато пропозицій щодо спільної роботи над дуже важливими документами просто ігнорувалися”, – пояснює “Апострофу” освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

“Одна з сотні проблем зі Шкарлетом – відсутність комунікації, – додає в коментарі виданню ексзаступник міністра освіти, нардеп Інна Совсун. – Міністерство, вважайте, три роки не говорило про те, робить, що воно планує робити, що потрібно зробити. Вся комунікація була дуже “комсомольська” – міністр відвідав якийсь заклад, перерізав стрічку в шкільному басейні чи в університетській їдальні тощо. Це було зовсім не про реформи, не про їх комунікацію, не про отримання якогось зворотного зв’язку. І так само не про звітування – Шкарлет пішов з посади без жодного звіту, не розказавши, що він зробив, що вдалося, що не вдалося, без якогось аналізу, без пояснення, для чого це все було”.

“Нам потрібно відновлення довіри до міністерства, – додає “Апострофу” освітній експерт Микола Скиба. – МОН стало фактично токсичним через призначення Шкарлета, і зараз стоїть завдання знову зробити його привабливим для суспільства. Без цього неможливо підходити до вирішення інших задач”.

Реанімація НУШ
Після налагодження комунікації: “Міністру треба глибоко розібратися що у нас коїться з НУШ, – зазначає Лікарчук. – Починаючи від підручників, і закінчуючи змістом освіти. У питанні НУШ ми йдемо не зовсім так, як передбачалося концепцією”.

“Найбільш нагальне питання – підручники для 5-6 класів НУШ. Воно досі не вирішено”, – пояснює “Апострофу” співголова громадської організації “Батьки SOS” Альона Парфьонова.

Якщо в учнів немає першочергового – підручників, то про що далі можна казати? Крім того, в експертів викликає занепокоєння підготовка вчителів НУШ, яку також провалило міністерство.

“У початковій школі якось підготовку цю закінчили, але 5 клас стартував – перепідготовка вчителів не проводилася, ми не знаємо наскільки вчителі-предметники володіють методиками навчання НУШ, наскільки вони володіють матеріалом для нових навчальних програм, наскільки вони взагалі поділяють цінності НУШ. Тобто у нас реально немає зараз розуміння, що з підготовкою вчителів для базової освіти”, – пояснює Інна Совсун.

А самих педагогів в контексті реалізації НУШ турбує освітнє середовище.

“Методичне обладнання кабінетів фізики, хімії, біології реально викликає занепокоєння та залишає бажати кращого, – каже “Апострофу” вчителька однієї з столичних шкіл Оксана. – Крім того, якщо ми впровадимо молодшу, середню та старшу школу, то як це можна робити коли не проводиться аудит освітніх приміщень”.

Виклики війни
Крім проведення реформ, новому міністру доведеться пристосовувати систему освіти до реалій війни. І це ще один величезний виклик.

“Міністерство повинно забезпечувати доступ до освіти. Так, в умовах війни це складно, але це була одна з найбільш провалених ділянок роботи попереднього складу міністерства. Це стратегічне питання, адже йдеться про покоління яке підростає, формує своє уявлення про державу і ухвалює рішення, чи по дорозі їм з державою чи ні”, – додає Скиба.

Що потрібно зробити на цьому полі, щоб українські діти дійсно захотіли повернутися в Україну після війни?

“Потрібен перегляд абсолютно всіх освітніх програм, – запевняє Парфьонова. – У нас є діти, які навчаються за кордоном, та абсолютно немає уявлення як нам повертати цих дітей. Адже нам потрібно їх буде перевести з класу в клас, а як їх оцінювати? Наші програми абсолютно не відповідають навчальним програмам ЄС. І це величезна проблема. Наприклад, рік дитина провела в Німеччині, поїхала в 7 класі, а повертається вже у 8 клас. Яким чином її оцінити і перевести? Директори закладів освіти не мають уявлення як це робити. Є варіант голосувати на педагогічній раді і переводити дитину. І інших варіантів на сьогоднішній день немає. Величезне питання – вступ до першого класу для тих, хто не знаходиться зараз в Україні. Батьки мають право подавати документи про прийняття дитини до 1 класу по місцю реєстрації, але в законі сказано, що заяву потрібно власноруч принести до закладу освіти. А якщо вони не можуть її принести? Що робити?”

По-друге, вкрай необхідна цифровізація системи освіти.

“Адже концепція НУШ розроблялася до ковіду, до великої війни”, – каже Скиба.

“Ми розуміємо, що дистанційна освіта, змішані формати – у нас будуть і треба до цього системно підходити. Можливо, нам дійсно доведеться відмовитись від друкованих підручників і перейти на електронні, але для цього потрібно забезпечити доступ, адже у нас зараз надзвичайно поглиблюється нерівність щодо доступу до освіти між містами, які знаходяться у відносно безпечній ситуації і містами на прифронтовій території. Цей розрив потрібно вирішувати”, – резюмує Парфьонова.

Вища школа
Це ще один напрямок, яким майже не займався попередній склад міністерства.

“Поки що жоден міністр не зміг запропонувати університетам повноцінної автономії, включно з фінансовою і кадровою”, – зазначає Скиба.

“Нам потрібно виправити помилку у використанні результатів національного мультимедійного тесту для вступу до вищих навчальних закладів. Я вважаю ганебним, що у нас умови прийому передбачають не подавати результати ЗНО на 72 спеціальності. Це крок до руйнування ЗНО і він вже зроблений. Це потрібно вирішувати вже вчора, – додає Лікарчук. – Крім того, нам потрібно розробити критерії для оцінювання якості освіти. Якість освіти не може вимірюватись паперами, рейтингами, як учні склали ЗНО чи участю в олімпіадах. Нам потрібно мати систему оцінювання прогресу здобувачів освіти, закладів освіти”.

Фінансування
Звісно, що всі вище перелічені реформи потребують адекватного фінансування. А з цим біда.

У поточному році сфера освіти отримає 122 мільярди гривень. Багато це чи мало? На початку 2022 року нардепи планували витратити на освіту 153,7 мільярда, але потім втрутилася велика війна, бюджет було переглянуто, і для МОН залишився 131 мільярд. Тобто освітній бюджет отримав на 9 мільярдів менше, ніж навіть скорочений бюджет 2022 року.

Левова частка бюджету МОН – освітня субвенція. Це гроші, які йдуть на виплату заробітної плати педагогам. У 2023 році освітня субвенція становить 87,5 мільярдів. Це на 10 мільярдів гривень менше, ніж у скоригованому бюджеті минулого року. Таким чином, українські вчителі вже зараз змушені затягнути пояси.

“Крім того, має бути скорочена прірва між заробітною платою молодих спеціалістів та вчителів зі стажем роботи, що інколи різниться втричі та навіть більше, – додає вчителька Оксана. – Саме це відлякує молодих педагогів йти працювати після випуску до школи за 6-7 тисяч гривень максимум”.

Колишній міністр радив вчителям триматися.

“Можливо, бюджет дещо менший, ніж очікували працівники освіти, але ми обов’язково впораємося”, – зазначав Сергій Шкарлет.

Але ж так дистанціюватись від проблем свого ж міністерства неможливо.

“Реформи ніколи не працюють автоматично, їм потрібні поштовхи, політична воля, імпульс, який би їх рухав вперед і постійна оцінка, перевірка чи те, що ми робимо правильно, чи воно взагалі працює. Нічого цього насправді за останні три роки не відбувалося. І тому до всього згасає імпульс”, – додає Совсун.

Чи вистачить в Оксена Лісового лідерських якостей, щоб надати новий імпульс реформам, та підтримати педагогів – покаже лише час.

Зокрема, профільний міністр освіти вдався до маніпуляції, згадавши про опозиційні фракції, повідомляє vseosvita.ua.

Історія України — обов’язковий компонент для кожного українця. Депутати окремих опозиційних фракцій використовують деякі речі та деякі контекстні питання з історії України в якихось своїх політичних амбіціях. Але вивчати історію під примусом вважаю неприпустимим. Вивчення історії України має починатися з родини. Де батьки свідомо маленького українця або україночку мають навчати історії. Відтоді будуть патріоти, відтоді будуть українці. А якщо це тільки під іспит — можна зазубрити, а через два тижні все позабувати. Кожен українець має знати історію України, незалежно від того, чи складати йому НМТ, ЗНО і все інше, — сказав Шкарлет.

Окрім того, міністр додав, що тест із історії України є одним із наборів до вступу, зазначивши, що «вагові коефіцієнти саме на гуманітарні спеціальності для історії України в тому наборі, де є історія України, будуть більшими, ніж для всіх інших».

На зауваження журналістки, що за таким принципом тоді можна не складати як обов’язкові іспити з української мови та математики, міністр сказав наступне:

Не можна так сказати про українську мову та математику, оскільки на сьогодні найбільша прогностична валідність вивчення української мови та математики закріплена законом і вивчається повністю весь цикл у школі. Коли історія України буде вставлена в ДПА, то зовсім буде інша картина і ситуація, — прокоментував Шкарлет.

Міністр висловив думку, що у нас вільна країна, і кожен, хто хоче, може обрати для вступу іспит із історії України.

У вас є діти, які будуть вступати? Хай оберуть історію. У нас вільна країна. Тоді вам не шкода дітей, які будуть вступати на медичні спеціальності та готували хімію та біологію? Чи десь є діти кращі, десь є діти гірші? Тому й треба дати вибір дитині, батькам свідомо відповідно до того напряму, куди він хоче вступати, вибрати свою спеціалізацію. Для чого ми тоді будуємо стандарт старшої профільної школи? Ми в Євросоюз ідемо чи куди? Ми будуємо стандарт старшої профільної школи, де дитина чітко має профілізуватися залежно від того, технічний у неї склад розуму чи гуманітарний, хоче вона бути медиком чи нанотехнології якісь розробляти… Це різні варіанти, різні освітні моделі. Якщо ми йдемо до європейської, то й треба давати нашій дитині європейський вибір до того, до чого в неї є схильності, як вона має навчатися, — сказав міністр освіти і науки.

Як відомо, цьогоріч у НМТ обов’язковими будуть лише два предмети — українська мова та математика. Історії України, яка торік була третім обов’язковим предметом, немає у списку. Тепер її можна складати за бажанням, що спровокувало численні дискусії у суспільстві. Зокрема, більшість українців переконані, що обов’язковими під час НМТ мають бути українська мова та історія України, адже саме ці предмети формують у дітей національну свідомість.

Нагадаємо, Міністерство освіти і науки шукає фінансування для проведення вимірювання «освітніх розривів» у школах. Проте освітяни знають про прогалини кожного свого учня й без проведення масштабного дослідження, зауваживши, що доцільніше не шукати прогалини, а дуже серйозно думати над змістом освіти та методиками навчання.

Міністерство освіти і науки рекомендувало закладам освіти з 22 по 24 лютого організувати навчальний процес у дистанційному форматі.

Як заявив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет, це превентивний захід перед річницею початку повномасштабної війни Росії проти України, метою якого є убезпечення життя і здоров’я всіх учасників освітнього процесу.

“Звернувся до начальників обласних та Київської міської військових адміністрацій, керівників закладів освіти з рекомендацією з 22 до 24 лютого 2023 року організувати освітній процес у закладах освіти в дистанційному форматі”, – зазначив він.

Він також нагадав, що внаслідок агресії РФ в Україні пошкоджено 3128 закладів освіти, з яких 441 зруйновано вщент. Від рук окупантів загинула 461 дитина, 926 отримали поранення.

Ще до того, як очільник МОН виступив із таким закликом, про намір перевести школи на дистанційне навчання оголосив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. Аналогічне оголошення робив мер Черкас Анатолій Бондаренко, який повідомив, що про переведення на онлайн 23 та 24 лютого просили батьки школярів. Про таке ж рішення на ці ж дати повідомив мер Рівного Олександр Третяк.

У Львові та області, як повідомили у Львівській міськраді та ОВА, школи самі ухвалюють рішення щодо формату навчання на 23-24 лютого, частина перейде на онлайн.

В Києві школи працюватимуть у змішаному форматі навчання, тобто так само, як було із початку навчального року – батьки можуть прийняти рішення залишити дитину вдома та підключити її до навчання онлайн.

А в Київській області 22-24 лютого заклади освіти працюватимуть дистанційно, закладам дошкільної освіти рекомендовано працювати в режимі чергових груп.

Освітнім закладам Тернопільщини, Одещини обласна влада також рекомендує працювати дистанційно із 22 до 24 лютого. Окремі громади в інших областях (приміром, у Ніжині на Чернігівщині) також ухвалили рішення перейти на онлайн навчання на ці дні.

Масований ракетний удар по Україні – останні попередження
Від української влади дедалі частіше лунають попередження про те, у “сакральні” для росіян дати, 23 лютого (День Радянської армії) та 24 лютого (річниця повномасштабного вторгнення до України), загарбники можуть вдатися до масованих атак або інших дій. Зокрема, радник голови Офісу Зеленського Михайло Подоляк прогнозував, що ворог може завдати ударів у три хвилі, а секретар РНБО Олексій Данілов стверджував, що ворог планує масовану атаку у річницю вторгнення в Україну. Крім цього, російська пропаганда заявляла про підготовку до широкого застосування авіацїї.

Напередодні у Повітряних силах Збройних сил України попередили, що 23-24 лютого можливі нестандартні дії ворога, загострення, кілька хвиль атак.

Станом на ранок 21 лютого було відомо, що у Чорному морі на бойовому чергуванні знаходиться п`ять ворожих кораблів та носії крилатих ракет “Калібр” відсутні.

Про це заявив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет в ефірі національного телемарафону. І додав, що змушувати складати цей предмет обов’язково випускників не варто.

Чому історія України не є обов’язковою на НМТ
Шкарлет вважає, що вивчення історії України школярем, незалежно від того, чи складатиме він цей предмет на НМТ, залежить перш за все від свідомості батьків і випускника як громадянина України.

Тут не може бути примусу. Не можна історію насаджувати, робити обов’язковою. Це має бути свідома позиція – вчити історію своєї держави. І незалежно, чи є вона обов’язковим предметом, чи ні. Громадянин має її знати,
– наголосив міністр.

При цьому акцентував, що війна має підштовхувати ще більше до знання історії своєї держави та патріотизму.

Вступна кампанія – 2023: коротко
НМТ міститиме завдання з трьох предметів. Два обов’язкові – українська мова, математика – та один предмет на вибір – історія України, іноземна мова (англійська, німецька, французька або іспанська), біологія, фізика, хімія.
На складання тесту абітурієнти матимуть 180 хвилин. Учасники НМТ можуть самі розподіляти час між блоками.
У МОН запланували дві сесії НМТ – 2023: основну і додаткову.
Основна відбудеться у червні, додаткова – у червні – липні. Участь у додатковій сесії можуть взяти ті абітурієнти, які через поважні причини не могли складати тести під час основної.
Тести випускники складатимуть у спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях навчальних закладів – тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ). Їх створять як в Україні, так і в деяких країнах за кордоном.
Реєстрація на НМТ – 2023 відбудеться у квітні.
Підтвердження участі у тесті та остаточний вибір місця проходження НМТ запланували на травень.
Вступна кампанія у виші запланована на липень – серпень.

Про це розповів міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет в інтерв’ю у програмі “Бацман”.

Чиновник зазначив, що форму навчання – в школах за партами або вдома в онлайні – встановлюватимуть в кожній конкретній громаді відповідно до розпоряджень голови військової адміністрації того чи іншого регіону.

Що стосується алгоритмів організації навчального процесу для учнів і студентів, то необхідно в першу чергу забезпечити “якомога менше одночасне перебування учасників освітнього процесу в закладі освіти”.

“Це може бути зроблено за допомогою змінності: 1-ша, 2-га, навіть 3-тя зміна, – менша кількість занять при змішаній формі навчання”, – розповів міністр.

Шкарлет пояснив, що, наприклад, складні предмети (математика, фізика, біологія, хімія тощо) будуть проводити в очному режимі, а інші легші для сприйняття предмети – історія, література та інші – можуть відбуватися дистанційно онлайн.

“Замість п’яти уроків у зміну їх може бути три, але очно: для соціалізації, щоб був контакт дитини з викладачем, щоб була можливість у викладача перевірити рівень засвоєння матеріалів і повернутися до тих чи інших складних тем”, – говорить глава МОН.

Чиновник також розповів, скільки навчальних закладів почнуть працювати з початку нового навчального року, і в якому форматі.

Так, в регіонах, де проходять активні бойові дії, навчання буде тільки онлайн – з міркувань безпеки всіх учасників навчального процесу. Причому мова йде не тільки про школи на прифронтових територіях, а й розташованих на відстані до 40 км до зони боїв.

5700 шкіл підтвердили навчання в онлайн форматі.

3000 шкіл працюватимуть в очному форматі.

4000 шкіл будуть практикувати змішану форму навчання.

Що стосується укриттів в навчальних закладах, то при оголошенні повітряної тривоги вчитель і учні повинні переходити в бомбосховища, де є вода, туалети, медикаменти, ліжка або каремати.

“На сьогодні (в укриттях для школярів) є і Wi-Fi, є стільчики, мультимедійні дошки ставляться для того, щоб діти з учителем мали можливість займатися певними елементами освітнього процесу”, – сказав Шкарлет.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет розповів, що частина батьків хоче повернутися до звичного формату навчання, а частина – турбується про те, як діти навчатимуться в умовах повітряної тривоги.

“Одні хочуть якнайшвидшого повернення дітей до традиційного навчання, взаємодії з вчителями та спілкування з однолітками, адже соціалізація – важливий елемент для розвитку. Інші батьки задоволені створеними умовами в захисних спорудах школи, однак їхні серця стискаються від думки, що вони не будуть поруч зі своєю дитиною в разі повітряної тривоги”, – підкреслив міністр.

Він додав, що всі діти повинні отримувати знання виключно в безпечних умовах. Шкарлет зазначив, що батьки зможуть самі вибрати формат навчання.

“Право вибору форми навчання буде за батьками. Адміністрація школи створити умови для очного та дистанційного навчання, а також вже працює над форматом змішаного навчання”, – пояснив міністр.

Про це повідомило МОН.

У повідомленні зазначено, що завдяки цій інформаційній взаємодії спростяться розподіл і перерозподіл міжбюджетних трансфертів із державного місцевим бюджетам, замовлення підручників, документів про освіту, зарахування, відрахування, переведення здобувачів освіти.

Також на базі системи буде вестися облік дітей дошкільного та шкільного віку, учасників освітнього процесу та суб’єктів освітньої діяльності.

АІКОМ буде взаємодіяти з іншими ключовими державними інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами у сфері освіти:

Єдиною державною електронною базою з питань освіти;
Єдиним державними демографічним реєстром;
Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань;
Державним реєстром актів цивільного стану громадян;
Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування тощо.
“Закон спрямований на пришвидшення цифрової трансформації освіти. […] АІКОМ дасть змогу спростити роботу вчителя зі шкільною документацією, паперовою звітністю, а також забезпечить супровід і поступове переведення ключових управлінських процесів у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійної (професійно-технічної) освіти в електронний формат”, – зазначив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Про це сказав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у ефірі програми «Сніданок з 1+1», коментуючи можливі форми навчання у школах.

За словами міністра, навіть у разі наявності в школі обладнаного сховища, батьки можуть відмовитися від очного навчання дитини та продовжити освітній процес дистанційно.

Таке рішення батьки можуть приймати не колективно, а особисто, жодна дитина не буде відрахована та відсторонена від навчання.

«Не треба ніяких зборів. Для кожних батьків дитина є найціннішим скарбом. Якщо батьки побоюються вести дитину до школи – треба повідомити про це керівництво, яке зобов’язане забезпечити доступ до освітнього процесу в режимі онлайн. Після трагедії у Вінниці бажаючих перевести на онлайн-навчання дітей стало більше. Наразі немає сенсу збирати петиції, це можна вирішити в кожній конкретній школі та громаді», – зауважив Шкарлет.

Про це сказав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у ефірі програми «Сніданок з 1+1», коментуючи питання про початок навчального року.

За словами міністра, рішення про форму навчання ухвалюватимуть спільно з батьками.

Для тих, хто обере онлайн-навчання, будуть організовані окремі спеціалізовані класи.

Водночас форма організації освітнього процесу залежатиме від безпекової ситуації в регіоні.

«У громадах, що не демонструватимуть достатній рівень безпеки, освітній процес не розпочнеться в офлайн-форматі. Під час сигналу повітряної тривоги діти мають переходити до сховищ, це теж є певною умовою початку освітнього процесу. Розклад занять і тривалість визначає заклад, форма організації освітнього процесу буде визначатися в кожній громаді окремо», – зазначив Шкарлет.

Про це повідомив міністр освіти України Сергій Шкарлет.

У середу, 20 липня під головуванням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулася селекторна нарада щодо готовності до початку нового навчального року та тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб у будинках закладів освіти.

“Питання проживання внутрішньо переміщених осіб у приміщеннях та гуртожитках закладів освіти потребує невідкладного рішення за участю військових адміністрацій, які мають забезпечити їх переселення в інші безпечні місця”, – зазначив Шкарлет.

Відповідне рішення ухвалив Кабінет міністрів України 16 липня, повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Звільнять від виплат також і тих студентів, хто перебував в окупації чи блокуванні раніше, і не може виплатити борг за навчання.

“Сьогодні Уряд ухвалив розпорядження про виділення коштів із резервного фонду держбюджету для компенсації витрат ЗВО на підготовку фахівців, які мали заборгованість за другий семестр навчання”, – каже Шкарлет.

Він розповів, що таким чином від сплати заборгованості за другий семестр навчального року звільнили більше 13 тисяч студентів.

Таке рішення було ухвалено зокрема через проблеми виплати зарплат освітянам, які недоотримували кошти через заборгованості по контрактах від студентів.

Для того, щоб врегулювати ситуацію, МОН збирається компенсувати витрати закладів вищої освіти, які належать до сфери управління міністерства.

“Так, у 2022 році 86 млн 814,4 тис. гривень будуть виділені МОН для подальшого спрямування закладам вищої освіти”, – повідомив Шкарлет.

Про це заявив міністр освіти і науки в ефірі програми «Ранок з Україною».

«Ми рекомендуємо кожній школі або громаді створювати паралелі, у яких відбуватиметься онлайн-навчання. У такий спосіб діти не будуть відлучені від освітнього процесу, якщо батьки побоюються режиму офлайн», – повідомив міністр.

Він також наголосив, що наразі неможливо спрогнозувати безпекову ситуацію.

«Вкотре наголошую, що безпека – наш головний пріоритет. Освітній процес буде формуватися виключно з урахуванням безпекової ситуації в кожному населеному пункті», – сказав Шкарлет.

Однак педагоги з регіонів, де офлайн навчання буде визнане небезпечним, можуть викладати онлайн і отримувати за це зарплату, заявив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

“Вчителі не мають статусу держслужбовця і мають права працювати онлайн. Однак при умові, що процес онлайн-навчання задекларований органами влади”, – зазначив міністр.

За словами міністра, учні та вчителі, чиї школи були зруйновані під час війни, будуть переведені в найближчі навчальні заклади.

“Жодна дитина, чию школу зруйнували, не залишиться за межами освітнього процесу. Вчителі також мають бути працевлаштовані”, – сказав Шкарлет.

Про це повідомив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет в ефірі “Сніданок з 1+1” 9 червня.

За його словами, це рішення залежатиме від безпекової ситуації конкретного регіону.

“З огляду на те, що Міністерство освіти не має прямого менеджменту на школи, ухвалювати рішення щодо офлайн- чи онлайн-формату все-таки будуть засновники, місцеві органи, керівники об’єднаних громад, мерії міст, військові адміністрації. І лише за наявності забезпечення безпеки для учасників освітнього процесу може бути формат офлайн”, – наголосив Шкарлет.

Також він додав, що школярів не будуть відраховувати у разі невідвідування занять офлайн.

“Це основна вимога. Ми навчилися навчатися у подвійному, змішаному, дистанційному форматі, тому найголовніше завдання Міністерства освіти – забезпечити освітній процес у будь-якому форматі. Дитина не має бути відірваною від освітнього процесу”, – підкреслив міністр.

При цьому глава МОН визнав, що два роки пандемії коронавірусу та початок повномасштабної війни вплинули на якість освітнього процесу в Україні та соціалізацію дітей, однак в умовах війни найголовніше – безпека.

МОН закликає органи місцевого самоврядування перевірити заклади освіти на наявність укриття, систем оповіщення, а також належні евакуаційні шляхи перед тим, як ухвалювати рішення щодо формату навчання.

Про це розповів міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі.

Він перерахував вжиті МОН заходи з підготовки дитячих садочків, шкіл, закладів професійно-технічної освіти, фахової передвищої та вищої освіти до початку нового навчального року.

Шкарлет відмітив, що головним завданням є створити максимально безпечні умови для всіх учасників освітнього процесу.

Що потрібно для початку навчального року восени
За словами міністра, центральні і місцеві органи виконавчої влади разом із закладами освіти організовують заходи щодо:

обов’язкової перевірки закладів освіти та прилеглих територій на наявність вибухових предметів фахівцями ДСНС;
готовності локальних та об’єктових систем оповіщення (сирен);
приведення евакуаційних шляхів у відповідність до норм законодавства;
приведення у готовність наявного фонду захисних споруд цивільного захисту та створення нових;
дообладнання споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів або облаштування швидкоспоруджуваних захисних споруд в кожному закладі освіти з урахуванням забезпечення укриття 100% учасників освітнього процесу;
створення запасів матеріалів, обладнання, інструменту, води та медичних засобів у закладах освіти;
проведення тренувань про оголошення сигналу “Повітряна тривога”.

“Попри продовження воєнного стану в Україні, кожен з нас докладає максимум зусиль, аби розпочати новий навчальний рік у звичному форматі, а найголовніше – безпечно. З кожним днем ми все ближче до перемоги!” – додав Шкарлет.

На цьому наголосив міністр освіти Сергій Шкарлет в ефірі телемарафону.

За його словами, Україна забезпечила педагогам можливість викладати в онлайн-форматі за українськими стандартами.

«Ми майже завершили навчальний рік, тим більше, що ми дали можливість завершити його онлайн, в онлайн-режимі. Викладачі не зобов’язані йти на роботу до рашистів, не зобов’язані ні в якому разі переходити на їхні стандарти, адже сьогодні Україна забезпечила всі можливості в онлайн -форматі, поки що в онлайн-форматі, викладати за українськими стандартами», – зазначив Сергій Шкарлет.

Зокрема, за словами міністра, для онлайн-навчання працює платформа «Всеукраїнська школа онлайн», електронний щоденник, електронний класний журнал тощо.

Також посадовець зауважив, що в ситуації з роботою педагогів на тимчасово окупованих територіях існують два ключові моменти.

«Перше зло – це дійсно викладання на мові окупанта. Але ще більше зло – це викладання за російськими наративами, за російськими стандартами, де все пронизано «меншовартістю» нашої держави. Чого жоден з наших освітян, я пишаюся цим, не допустив і ні в якому разі не пішов на співпрацю з окупантом», – підкреслив Сергій Шкарлет.

Так, згідно з документом, керівники органів управління у сфері освіти обласних і Київської міської державної адміністрації мають забезпечити видачу випускникам документів про загальну середню освіту та додатків до них.

Також органи управління у сфері освіти місцевих ОВВ, органи місцевого самоврядування та керівники ЗЗСО до 30 травня 2022 року мають надати інформацію про заклади освіти, в яких неможливо організувати видачу документів. При цьому важливо визначити поточне місце перебування випускників.

Департаменти освіти (управління) Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської та Херсонської ОВА повинні визначити заклади освіти, де неможливо організувати видачу документів, та повідомити про це органи управління у сфері освіти місцевих ОВВ. У цьому випадку також можливо організувати видачу документів про загальну середню освіту випускникам, які тимчасово перебувають в інших регіонах України. Документи може отримати один із батьків, інші законні представники або інші особи за довіреністю

Ще один нюанс: органи управління у сфері освіти обласних адміністрацій і КМДА мають сприяти організації видачі документів про освіту випускникам закладів Донецької, Луганської та Херсонської областей.

Також обіцяють, що найближчим часом буде розроблено порядок видачі документів про освіту учням, які перебувають за кордоном.

На цьому наголосив міністр освіти Сергій Шкарлет у відповідь на питання, чи може вчитель взяти на себе відповідальність і не вчити того чи іншого російського письменника, в ефірі «Ранку з Україною».

За його словами, уже два тижні працює група фахівців Інституту модернізації змісту освіти над переглядом програми з зарубіжної літератури.

«Ми будемо стояти на тому, щоб не дратувати суспільство певними проявами чогось російського», – зазначив Сергій Шкарлет.

Тому міністр погодився з ведучими, що зараз викладачі зарубіжної літератури мають право самостійно вносити корективи, «перегортаючи деякі сторінки підручників».

«На сьогодні ми не будемо наполягати, якщо хтось не хоче вивчати твори російської літератури. Люди мають право на вибір», – підкреслив Сергій Шкарлет.

Про це повідомив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет в ефірі телемарафону.

За словами Шкарлета, школярі, які закінчують 11 клас у 2022 році та перебувають за межами України, зможуть також скласти ЗНО.

“Абітурієнти, які закінчили 11 клас і бажають вступити до українських ВНЗ, зможуть за межами України пройти мультипредметний тест. Він буде проходити в столицях європейських держав або на базі провідних університетів”, – розповів міністр.

Як саме буде проходити таке тестування в країнах Європи для українських дітей, Шкарлет поки не уточнив.

Він додав, що освітній процес в Україні не зупиняється і більшість закладів продовжують дистанційне навчання. Держава забезпечує можливість здобувати освіту в усьому світі для своїх громадян.

Як проходитиме ЗНО у 2022 році
Формат складання ЗНО у 2022 році буде змінено. Абітурієнтам та випускникам потрібно буде скласти один мультипредметний тест з трьох предметів – українська мова, математика та історія України.

Національний мультипредметний тест триватиме 90 хвилин і здавати його потрібно буде в закладах освіти. Присутність на тесті особисто буде обов’язковим. По кожному предмету буде 20 завдань.

Сергій Шкарлет заявив, що зарахування цьогоріч проводитимуть за спеціальною електронною системою. Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланнями на ефір українських телеканалів 11 березня.

“Жодних іспитів в університетах не буде, щоб уникнути проявів корупції. Механізм буде створено схожим на ЗНО, але без участі дитини. Все буде прозорим, оскільки комп’ютер не бере участі в будь-яких корупційних схемах”, – сказав очільник МОН.

Нагадаємо, Міносвіти вже подали законопроєкт, у якому йдеться про скасування низки випускних іспитів у 2022 році через війну в Україні. Мова йде про:

державну підсумкову атестацію (ДПА);
зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО);
єдиний вступний іспит (ЄВІ);
єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ).
Сергій Шкарлет впевнений, що у Верховній Раді це рішення ухвалять найближчим часом.

Нагадаємо, у деяких областях відновлюють освітній процес. Учні повертаються до навчання у Львівській, Івано-Франківській, Хмельницькій та Одеській областях.

Про це розповів міністр освіти й науки України Сергій Шкарлет. За його словами, вимушені канікули у держзакладах освіти вже закінчились.

Як зауважив очільник Міносвіти, багато мешканців із дітьми переїхали у безпечні території – на Захід України або закордон.

Ми ухвалили рішення щодо організації і початку освітнього процесу у тих регіонах України, де це можливо. У нас можуть бути 2 можливі варіанти, – наголосив він.

Мовиться про те, щоб тимчасово призупинити освітній процес там, де території потерпають від агресії Росії. Інший же варіант полягає в тому, щоб організувати навчання дистанційно або за змішаною формою. “За погодження з військово-цивільною адміністрацією там, де це можливо”, – додав Шкарлет.

Також міністр освіти й науки запевнив, що освіту забезпечать усіма можливими засобами й для всіх учасників. “Будь-якого віку, будь-якого статусу – від дитячого садочка до закладу післядипломної освіти. Ніхто ображений не буде”, – підкреслив він.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет.

“Враховуючи правовий режим воєнного стану, який спричинений військовою агресією російської федерації, агресивність російських військових і терористичних угруповань до національної системи освіти та науки, пропонуємо скасувати складання державної підсумкової атестації (ДПА), зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг в 2022 році виключно”, – написав Шкарлет.

Зазначається, що скасування ЗНО сьогодні необхідно для збереження студентського контингенту, національного інтелектуального потенціалу, стимулювання до навчання в Україні, навіть у такий скрутний для країни та суспільства час.

Міністр освіти і науки Шкарлет наголосив: МОН категорично забороняє керівникам примушувати педагогічних та інших працівників до написання заяв про відпустку без збереження заробітної плати.

Відповідного листа з проханням роз’яснити цю позицію керівникам закладів освіти та педагогічним працівникам вже направлено керівникам обласних управлінь (департаментів),
– наголосив Шкарлет.

Відпустку працівникам можуть надати виключно за власним бажанням. Також людину можуть звільнити відповідно до вимог трудового законодавства.

Шкарлет заявив, що у найскладніший для України час важливо залишатися згуртованими й підтримувати одне одного.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ, посилаючись на Telegram-канал міністра освіти та науки Сергія Шкарлета.

“Через ситуацію в Україні, яка потерпає від брутальної, відкритої та широкомасштабної агресії Російської Федерації, сьогодні я видав наказ, яким звільнено від проходження Державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти у 2021-2022 навчальному році”, – написав Шкарлет.

Інформую, що з метою убезпечення всіх учасників освітнього процесу сьогодні направлено листа керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій і керівникам закладів фахової передвищої та вищої освіти з рекомендацією щодо припинення освітнього процесу в усіх закладах освіти та оголошення канікул на два тижні.

Прошу освітян і всіх українців орієнтуватися на офіційні джерела інформації. Крім того, не переходьте за підозрілими посиланнями, кнопками, а також не поширюйте непідтверджену інформацію.

Звертаюся до всіх із закликом не панікувати та слідувати рекомендаціям державних і місцевих органів влади, а також правоохоронців.

Підтримуємо наших військових ЗСУ!

Тримаємо стрій.

Ми – сильні!
Ми – Україна!

Міністр освіти Сергій Шкарлет повідомив, що в інтернеті вірусно поширюється неіснуючий наказ МОН щодо вжиття мобілізаційних заходів і захисту населення України.

Проте, за його словами, зміст “наказу” – фейк.

Усі заклади освіти працюють у звичному режимі. Чинні накази публікуються на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України,
– написав Шкарлет.

Він закликав українців користуватися лише офіційними джерелами інформації та перевіряти достовірність фактів.

До слова, раніше міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що навчання у закладах освіти на підконтрольній Україні території Луганської та Донецької областей триває у звичайному режимі. Лише 32 школи перейшли на дистанційку через небезпеку в регіоні. Деталі – читайте тут.

Текст публікації Сергія Шкарлета:

“​В інтернеті вірусно поширюється неіснуючий наказ МОН щодо вжиття мобілізаційних заходів і захисту населення України. Зміст “наказу” – фейк.Усі заклади освіти працюють у звичному режимі. Чинні накази публікуються на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України. Я вкотре закликаю користуватися лише офіційними джерелами інформації”.

“Протягом жовтня у 29 деклараціях НАЗК виявило ознаки адміністративного правопорушення (ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У деклараціях посадовці вказали недостовірні відомості на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів (від 227 тисяч до 1,1 мільйона гривень)”, — йдеться в повідомленні.

Так, у декларації Шкарлета було вказано, що у 2018 році він придбав автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon 2013 випуску за 288 тисяч гривень.

А втім, згідно з договором куплі-продажу Шкарлет заплатив за машину 49 тисяч гривень. Сам міністр запевняє, що заплатив за автомобіль саме ту суму, яку він вказав у декларації.

Проте, за даними експертизи, такий автомобіль у 2018 році коштував у середньому 644 тисячі гривень.

Відповідно НАЗК вважає, що Шкарлет умисно вніс в декларацію неправдиві дані, які відрізняються від достовірних на 239 тисяч гривень.

Тривалість канікул та дистанційного навчання залежить від епідеміологічної ситуації та показників вакцинації від COVID-19 серед педагогів.

Про це розповів міністр освіти й науки Сергій Шкарлет у Telegram.

Як довго діти будуть навчатися онлайн, залежить від епідеміологічної ситуації, показників вакцинації серед педагогів, а також від кожного з нас. Бо саме ми своїм відповідальним ставленням і дотриманням карантинних обмежень можемо сприяти спаду захворюваності на COVID-19, – зазначив міністр.

Він повідомив, що наразі 4,7 тисячі шкіл (34% від загальної кількості) перебувають на канікулах. Дистанційно навчаються – 6 384.

Найбільша кількість закладів середньої освіти на канікулах у таких областях:

Одеська – 427 шкіл;
Київська – 415;
Запорізька – 346;
Дніпропетровська – 305;
Харківська – 285.
Як відомо, згідно з прийнятими змінами до Постанови КМУ від 9 грудня 2020 року №1236, заклади освіти можуть працювати очно в “червоній” зоні карантину, якщо 100% працівників щеплені двома дозами від COVID-19.

Шкарлет наголосив, що через невиконання цієї вимоги загалом у “червоній зоні” на дистанційну форму навчання перейшли 3 тис. 207 шкіл. Найбільше у:

Львівській області – 819 шкіл;
Дніпропетровській – 476;
Івано-Франківській – 387.
За словами міністра, питання продовження канікул та дистанційно навчання МОН ухвалює лише на основі консультацій з МОЗ України.

В Україні, у разі введення “червоної” зони, у школах, де не буде вакциновано 100% освітян для роботи в очному форматі, можуть змістити канікули. МОН рекомендувало в такій ситуації розглянути графік гнучких канікули, але кінцеве рішення ухвалюють на місцях.

Про це заявив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет під час розмови з представниками ЗМІ 29 вересня, передає журналістка ТСН.ua.

“Міністерство освіти рекомендувало листом розглянути гнучкий графік канікул щодо “червоних” зон, де треба 100% вакцинованих освітян, якщо не буде цей відсоток, або від 80% до 100%, засновник може ухвалити рішення гнучкого пересунення канікул”, — заявив Шкарлет.

Як приклад, очільник МОН навів ситуацію в одній із одеських шкіл, де із 60 вчителів лише 12 вакциновані, і ті, хто без щеплення на знак протесту вийшли перекрити дорогу. У ситуацію, за словами Шкарлета, втрутилися батьки дітей, які вимагали від освітян вакцинуватися.

“Теж така певна дискусія відбувалася, але виїхали на місце представники департаменту освіти Одеської ОДА. Теж саме: провели роз‘яснювальну роботу. Сьогодні вже додано 16 вчителів, які вакцинувалися. То їм запропонували, у такому випадку, на період, коли це найбільш сприятливі умови, щоб COVID не розповсюджувався, як це показує влітку, змістити канікули, влітку навчатися, такий варіант теж є”, — пояснив Сергій Шкарлет.

Він наголосив, що наразі розглядають різні варіанти того, щоб освітній процес не зупинився і діти не залишилися без якісної освіти.

В Україні принаймні однією дозою вакцини від COVID-19 щеплено вже 69% вчителів.

Про це розповів міністр освіти Сергій Шкарлет.

Так, станом на сьогодні, 29 вересня, вакциновано понад 452 тис. працівників закладів загальної середньої освіти. З них майже 280 тис. (42,7%) отримали повний цикл вакцинації та 172 тис. (26%) – неповний цикл. Досі не отримали щеплення 203 тис. (31%) освітян, хоча, за словами Шкарлета, в Україні є достатня кількість вакцин та мобільних бригад.

Найбільша кількість вакцинованого персоналу шкіл (повний цикл):

Полтавська область – 58,5%;
Черкаська – 56%;
м. Київ – 55,4%;
Київська – 52,8%;
Житомирська – 52,5%;
Вінницька – 52,4%.
Найменший показник вакцинації в областях:

Рівненська – 46,6%;
Львівська – 44,3%;
Одеська – 43,9%;
Івано-Франківська – 41%.

Про це заявив Сергій Шкарлет під час серпневої конференції до початку нового навчального року. Він наголосив, що гроші на навчання в умовах карантину є, зокрема на маски та дезінфектори.

Шкарлет наголосив, що уряд надав 500 мільйонів гривень на засоби дезінфекції та забезпечення антипандемічної ситуації у школах.

Ще приблизно 259 мільйонів отримали від Верховної Ради, яка проголосувала за зміни до закону про бюджет.

В цілому майже 800 мільйонів гривень виділили на забезпечення санітарних умов у школах. Окрім того, є залишки освітньої субвенції, а це точно понад 4 мільярди гривень, які органи місцевого самоврядування можуть використовувати на покриття витрат на засоби індивідуального захисту,
– заявив міністр освіти.

До слова, у Міністерстві освіти і науки також планують до 2024 року забезпечити кожного вчителя персональним комп’ютером. Так, лише цього року планують закупити майже 65 тисяч ноутбуків для педагогів.

Глава Міносвіти зазначив, що коли відбудеться таке підвищення зарплат, то це стане “точкою перезавантаження вищої освіти”.

Які викладачі будуть заробляти 4 тисячі доларів
Сергій Шкарлет розповів, що після запущення “Президентського університету” найкращі викладачі будуть отримувати 4 тисячі доларів. Але така зарплата буде не для всіх.

Підвищення зарплат вчителів
Також міністр освіти зазначив, що в 2021 році повинні провести два підвищення зарплат для педагогів. Так, перше відбулося в січні, тоді оклади виросли на 20%. А друге підвищення проведуть у грудні, воно складе 9%.

Тому за 2021 рік буде підвищення майже на 30%. На 2022 рік очікується підвищення на кінець року – приблизно на 10%,
– заявив Шкарлет.

Також очільник МОН запевнив, що кожен вчитель має можливість заробити додатково 20% до окладу. Для цього треба пройти сертифікацію. Так, у 2021 році на сертифікацію подалося 1800 людей.

До слова, середня зарплата вчителів в червні цього року склала 14 158 гривень (приблизно 530 доларів). Це означає, що вона майже зрівнялась з середньою в економіці. Додамо, що середня зарплата вчителів у квітні 2021 року склала 10 859 гривень.

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет заявив, що Україна не пасе задніх за показником розміру заробітної плати вчителів. За його словами, МОН працює над тим, щоб професія вчителя дійсно була високооплачувана.

Про це він сказав в інтерв’ю виданню “Слово і діло”.

Під час інтерв’ю міністру не сподобалося порівняння зарплат учителів в Україні та Литві, де зарплата освітян складає 1100 – 1500 євро на місяць. Також там педагоги раз на рік отримують премії – 100% від зарплати. А в Україні ж вчителі заробляють значно менше. Шкарлет у відповідь зауважив:

“Є країни, де вдвічі менше, ніж у нас отримують зарплати. І таких багато. Чому ми беремо Литву? Україна ж не пасе задніх у заробітних платах вчителів. Звичайно, хочеться більше, і ми працюємо над тим, щоб було більше”.

Міністр освіти наголосив, що у 2020 році зростання зарплат вчителів було на 8%, цього року вона також збільшилася на 20%, і ще майже на 9% зросте у грудні 2021.

Шкарлет додав, що престижність роботи вчителя він підтримує, і йому хочеться, щоб зарплати були більші.

“Об’єктивно освітня галузь просто дуже велика, мультиплікатор дуже складний. Якщо ми підвищуємо навіть на 1%, враховуючи ту кількість вчителів та шкіл, яка є, цей мультиплікатор спрацьовує на дуже великі кошти”, – запевнив він.

За словами Шкарлета, бюджет – не гумовий.

“Є ще і медицина… Ніхто не очікував, що буде COVID-19. Це дуже великий виклик, на який треба багато коштів. А ще у нас війна іде… Ми ж країна, яка воює, і ми маємо берегти свої кордони”, – підсумував міністр освіти.

Зазначимо, середня зарплата вчителів у червні цього року склала 14 158 гривень, а це у 2,4 раза вище рівня мінімальної зарплати (6000 гривень).

Таку думку висловив в інтерв’ю «Слову і ділу» міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет.

Він вважає, що існує лише два сценарії, згідно з якими варто повертати дистанційну форму навчання. Серед них Шкарлет назвав:

зростання респіраторних захворювань, що фіксується здебільшого у міжсезоння;

поширення штаму коронавірусу Дельта, який вже атакує багато країн світу.

«Таким чином, ймовірність повернення до дистанційної форми навчання завжди є. Все залежить від нас», – наголосив Шкарлет.

За словами міністра, якщо в Україні буде вакциновано 80% співробітників навчальних закладів, школи зможуть продовжити функціонувати в очному режимі, попри запровадження «жовтої», «помаранчевої» та «червоної» зон.

Стосовно вакцинації вчителів до 1 вересня він зазначив, що у Київській області, на сьогодні, щеплення зробили 90% педагогів.

Серед вихователів дитячих садків та співробітників позашкільної освіти – 31%. Але ці показники варіюються від того, в якій області проходить кампанія імунізації.

«Дошкільна освіта, установи середньої освіти – 31%. Але є установи, де вакциновані 70 і 90%, в деяких всього 7%», – пояснив Шкарлет.

Свою реакцію міністр висловив у своєму Telegram-каналі.

“Ми працюємо над створенням гідних умов оплати праці з метою наближення до світових стандартів, заохочуємо кращих і найбільш сумлінних, щоб стимулювати розвиток здорової конкуренції, яка і сприяє подальшим успіхам нашої сфери освіти”, — написав він.

Шкарлет зазначив, що в університеті працюватимуть не випадкові люди, а українські викладачі.

“Вони матимуть можливість на конкурсній основі стати частиною професійного колективу інноваційного наукового проекту президента. І критикувати за наміри гарантувати їм високий рівень оплати праці – це принаймні дивно”, – підсумував міністр.

Також Шкарлет зазначив, що дуже пишається українськими професіоналами і вважає, що вони можуть скласти гідну конкуренцію педагогам усього світу.

“Як педагог і колишній ректор я особисто пишаюся українськими викладачами і вченими, їх досягненнями, прагненням до розвитку і численними перемогами на міжнародних освітніх заходах їх студентів. Вважаю, що українські викладачі вже сьогодні успішно конкурують своїми знаннями і своїми педагогічними досягненнями у світі”, – резюмував він.

Про це Шкарлет розповів в інтерв’ю виданню “Радіо Свобода”. Під час бесіди в студію надійшло запитання від слухачів, чи є Кива вироком системі освіти та науки в Україні.

“Чого саме пан Кива? Пан Кива більш розпіарений у соцмережах. Питання треба ставити… Ось сьогодні документи зайшли до Міністерства освіти на експертизу”, – позначив голова МОН.

Він додав, що справжність знань і наукової підготовки скандального нардепа буде перевірятися на основі фактів, так само як у будь-якого іншого кандидата на високе наукове звання.

“Освіта поза політикою, поза прізвищами. Освіта – це передусім професіоналізм і здатність захистити той рівень або кількість знань, необхідних для отримання того чи іншого рівня”, – зауважив Шкарлет.

Міністр підкреслив, що не можна чіплятися до досягнень інших, ґрунтуючись тільки на емоціях та оцінювальному судженні в соціальних мережах.

“Ви знаєте, дуже багато опору в соцмережах. Заперечень у Міносвіти взагалі не надійшло. І навіть сьогодні, коли справа щодо дисертації надійшла, жодних фактів, нічого немає. Опір який? У соцмережах? Ну, він завжди. І проти мене був великий опір”, – зауважив Шкарлет.

Остання репліка, зі свого боку, обурила українського журналіста Данила Мокрика. У себе в Facebook він викрив Шкарлета в наданні свідомо неправдивих коментарів.

“Через кілька днів після захисту ми з юристами BIHUS.Info направили в МОН заяву, в якій вказали на основні порушення в дисертації. З Міністерства отримали відповідь, що відомості будуть враховані. Питання: чому бреше пан міністр Шкарлет”, – зазначено в повідомленні.

Окрім того, Сергій Шкарлет сподівається, що вакцинація дасть колективний імунітет.

Міністр освіти запевнив, що позиція міністерства така – дитячі садочки, спеціальні установи і учні 1 – 4 класів в обов’язковому порядку повинні навчитися в очному режимі.

З вересня навряд чи ми підемо на дистанційне навчання, тому що я сподіваюся, що погода нам дасть ще теплої пори року,
– сказав він.

Шкарлет додав, що під кінець жовтня погода зазвичай псується, тоді є загальні респіраторні захворювання, пов’язані з переохолодженням.

“Але знову ж таки, на дистанційне навчання підуть не всі, а за забарвленням територій. Так, в червоних зонах, безумовно, доведеться працювати в рамках дистанційної освіти. Але ми не стоїмо на місці”, – відповів Шкарлет.

Також очільник МОН нагадав про платформу “Всеукраїнська школа онлайн”. Ще розроблено багато власних платформ, інновацій, які дозволяють викладачам істотно поліпшити дистанційний процес навчання.

Що раніше казали в МОН та МОЗ
До слова, у МОН також заявляли, що формат, в якому буде проходити новий навчальний рік, залежатиме від епідемічної ситуації на території окремих регіонів.

Водночас голова ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сільвандер додала, що повернення дітей до очного навчання з вересня 2021 року залежить і від темпів вакцинації.

А новий міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко запевнив, що важливо якомога швидше вакцинувати вчителів, щоб у наступному навчальному році не закривати школи під час карантину.

Про це повідомляє прес-служба МОН.

“Говорячи про зусилля МОН для забезпечення гарантій на гідні умови праці освітян, Сергій Шкарлет нагадав, що з 1 січня 2021 року посадові оклади освітян збільшено на 20%. З 1 грудня поточного року заплановане чергове підвищення – ще майже на 9%”, – сказано у повідомленні.

Вказано, що з 1 січня і на період до скасування карантину запроваджено доплати в розмірі 20% від посадового окладу для медичних працівників закладів освіти.

Як писало РБК-Україна, у державному бюджеті України на 2021 рік на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти передбачено 99,6 млрд грн. Це на 18,7 млрд грн більше ніж у 2020 році.

За ці кошти здійснюватиметься оплата праці понад 400 тисяч учителів.

Через погіршення епідемічної ситуації в країні, проведення державної підсумкової атестації для учнів 4-х та 9-х класів вирішили скасувати, проте учні 11 класу ДПА у формі ЗНО складатимуть. Про це повідомив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет під час брифінгу «100 днів роботи на посаді Міністра освіти і науки України».

Законодавством визначено норму про обов’язкове проходження ДПА для учнів 11 класу у формі ЗНО, – підкреслив Шкарлет.

За словами очільника МОНу, законом встановлено, що #ДПА має здійснюватися у формі зовнішнього незалежного оцінювання, окрім деяких випадків, визначених законодавством:

Це означає, що наказом Міносвіти питання про ДПА для учнів 11 класу вирішити неможливо, може бути виключно ухвалений відповідний закон.

Сергій Шкарлет додав, що #МОН звернулося до Президента України з ініціативою запровадити законопроєкт для впорядкування питань проходження учнем 11 класу ДПА у формі ЗНО.

Нагадаємо, раніше Міністр освіти і науки наголошував, що державну підсумкову атестацію для 4-х і 9-х класів скасували для того, щоб всі діти були у рівних умовах.

Про це під час виступу на діалоговій платформі “Освіта України 2021: стратегічні цілі в дії” повідомив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет, передає кореспондент Укрінформу.

Пише – джерело.

“За ініціативи Президента і за підтримки уряду у 2021 році посадові оклади освітян збільшилися на 20%. Ми ще плануємо з 1 грудня підняти майже на 9%”, – сказав міністр.

Шкарлет підкреслив, що педагогічні працівники гідно впоралися з викликами, які перед ними поставила пандемія коронавірусної хвороби. Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський запевняє, що держава шукатиме механізми та кошти для підвищення престижності роботи вчителів.

На освіту та науку у 2021 році передбачено майже 140 млрд грн, більша частина з них – на зарплати освітян.

Сьогодні, 19 січня, у своєму телеграм-каналі Міністр освіти і науки України Сергій #Шкарлет поділився думкою про те, що повернення учнів 9-х та 11-х класів до повноформатного навчання є вкрай необхідним та важливим: Спілкуючись з учителями, я постійно чую про їхні застороги щодо відсутності очного спілкування з учнями.

Не менше хвилюються й батьки та школярі, яким протягом поточного навчального року довелося готуватися до #ЗНО та #ДПА здебільшого в дистанційній формі. Очільник МОНу також зазначив, що після завершення посилених карантинних заходів та за сприятливої санітарно-епідемічної ситуації, учні випускних класів повернуться до змішаної форми навчання.

В областях, де показники захворюваності на #COVID-19 будуть контрольованими, Шкарлет порушуватиме питання про повернення школярів 9-х та 11-х класів за парти: Маємо бажання та наміри відновити повноформатне або змішане навчання й для школярів інших класів.

Наразі тривають відповідні консультації з Міністром охорони здоров’я Максимом Степановим та Головним державним санітарним лікарем Віктором Ляшком. Нагадаємо, раніше Сергій Шкарлет наголошував, що молодші класи після завершення локдауну можуть повернутися за парти.

Про це заявив керівник міністерства Сергій Шкарлет в Telegram. Він визнав важливість питання того, як буде проходити навчання після завершення жорсткого карантину, особливо, для батьків учнів 1-4 класів.

Але підкреслив, що рішення з цих питань не залежать тільки від нього одного. “Принаймні молодші класи після завершення карантину можуть повернутися до повноформатного навчання. У старшій школі за сприятливої санітарно-епідемічної ситуації в країні буде прийнятним проведення навчання за змішаною формою.

На жаль, прийняття остаточних рішень щодо окресленого питання не залежить від однієї людини: міністра освіти і науки або міністра охорони здоров’я”, – сказав Шкарлет.

Тому відомство хоче повернути дітей за парти, але все залежатиме від ситуації з коронавірусом. Про це міністр заявив в ефірі телеканалу «Наш», повідомляє пресслужба відомства.

«Дистанційна освіта в усьому світі на сьогодні є рятівним елементом для того, щоб навчання було якісним. Однак вона є додатком до очної форми навчання», — зазначив Шкарлет.

За словами міністра, Державна служба якості освіти планує провести моніторинг діяльності шкіл, зокрема й щодо якості освіти під час дистанційного навчання. Також він нагадав, що для допомоги вчителям та учням під час дистанційного навчання функціонує електронна платформа «Всеукраїнська школа онлайн».

Нагадаємо, в Україні на час посиленого карантину, який триватиме до 24 січня, учням і студентам заборонено відвідувати навчальні заклади. Виняток — дитячі садки, які продовжують працювати.

Після закінчення планових зимових канікул, які тривали до 10 січня, деякі заклади продовжили їх, інші перейшли на дистанційне навчання. Це питання школи вирішували разом із місцевою владою. МОН натомість радив закладам оголосити на цей час зимові канікули.

У Києві, наприклад, школярі після зимових канікул перейшли на дистанційне навчання. А заклади професійно-технічної освіти розпочали канікули трохи пізніше — з 31 грудня до 15 січня, тому другий семестр вони розпочнуть із 18 до 24 січня — еж у дистанційному форматі.

Про це він розповів у інтерв’ю виданню «Страна». За його словами, ЗНО вже в цьому році через пандемію було оформлено в рамках ДПА, і ДПА у формі ЗНО. «ЗНО – інструмент антикорупційної політики по надходженню до установ вищої освіти. Але воно було впроваджено, коли ліцензійних місць у вузах було значно менше, ніж охочих вступати. Сьогодні картина прямо протилежна. Я завжди підтримував ЗНО, але воно не повинно бути тільки елементом вступу до університету», – каже Шкарлет.

Також він додав, що ЗНО – це інструмент оцінки якості знань, отриманих під час навчання на конкретній освітній програмі. За спілкуванню з роботодавцями зрозуміло, що їм на роботу потрібні не ті випускники, які тільки здали ЗНО, а ті, які володіють певними навичками. «У нас вже є напрацювання по трансформації ЗНО. Його, звичайно ж, потрібно залишити, але в специфічній формі.

Наприклад, у вигляді тесту на здатність до навчання – як варіант для людей, у яких вже є страховий стаж. Для тих, хто вступає на бюджет, ЗНО потрібно точно. А ті, хто планує навчатися на платній основі, на контракті, можуть здавати це ЗНО у вигляді тесту на здатність до навчання», – заявив очільник МОН.

Про це Сергій Шкарлет написав у своїй сторінці в Telegram у суботу, 10 жовтня у звязку із стрімким поширенням коронавірусної хвороби.

За його словами, Міністерство освіти спільно з МОЗ постійно моніторять ситуацію з поширення коронавірусної хвороби, зокрема і в закладах освіти.

«Прохання не тільки як керівника Міністерства освіти і науки, а як батька – знайти можливість організувати на наступні два тижні дистанційне навчання для наших дітей», – наголосив Шкарлет.

Він також наголосив, що питання організації навчання має вирішуватись на місцях.

«Важливо, щоб у такій непростій ситуації центральна та місцева влада діяли спільно. Тому дуже прошу дослухатися до рекомендацій Державної та місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також РНБО. Розумію всі виклики, перед якими постають керівники закладів освіти, вчителі та батьки. Ці виклики намагається долати весь світ. Найголовніше для нас зараз – не допустити стрімкого поширення коронавірусу та зберегти здоров’я людей», – зазначив Сергій Шкарлет.