Про це під час ефіру національного телемарафону розповів заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко. І повідомив, чи додадуть у шкільну програму нові предмети.

Чи додадуть нові предмети у шкільну програму
Вітренко наголосив, що до переходу на 12-річну систему освіти необхідно підготуватися. Зокрема, МОН поступово змінюватиме методологію навчання, граничну норму навантаження на кожного учня, освітні стандарти. При цьому чиновник акцентував, що з’явилися і нові виклики: потрібно звертати увагу на ментальне здоров’я, безбар’єрність. Тож Міносвіти планує модернізацію системи освіти. Вона вимагає часу, аби не травмувати дітей.

Також посадовець розповів, що МОН поки не планує додавати до навчальної програми нові предмети. Натомість зараз модернізовує чинні. Наприклад, у програму “Захисту Батьківщини” додають нові блоки. Також модернізовують історію, світову літературу тощо.

Будемо робити все, що від нас залежить, аби наші діти здобували лише якісну українську освіту – національну, – наголосив Вітренко.

Зауважимо, після повномасштабного вторгнення Росії з програми зарубіжної літератури “викинули” творчість російських письменників та поетів. Також у багатьох областях та містах України заборонили викладання російської мови у школах.

Українські школи пропонують перевести на 12-річну систему освіти
Глава Державної служби якості освіти України Руслан Гурак заявив, що в нашій державі можна запровадити 12-річну систему освіти уже з 2024 року.
Це, на його думку, вирішило б проблему освітніх втрат, яких зазнала наша держава через війну та епідемію коронавірусу.
Гурак уточнив, що можна розглядати безліч методів і методик компенсації освітніх втрат.
Він вважає, що таким чином можна збалансувати освітню програму. Зокрема, врахувати усі пропущені заняття (через повітряні тривоги, відсутність світла та інтернету), перехідний період на кожному рівні і так підготуватися до 2027 року – до повноцінного запровадження профільної старшої школи.
Заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко заявив, що зараз це питання перебуває на стадії обговорення.
У Міносвіти вважають, що 12-річна система освіти буде максимально ефективною. При цьому запевняють: чим довше вчитися, тим буде вищим дохід у дорослому віці.
Все ж у МОН заявили, що такий перехід відбудеться у 2027 році у межах реформи НУШ.

Було додано поняття “рашизм”, видалені російські письменники та додана програма з навчання навичок поведінки в умовах воєнного часу.

Документ про зміни опублікували на офіційному сайті МОН.

Історія
В оновленій програмі для школярів тепер вивчатимуть СРСР як державу Імперського типу. У контексті уроків історії буде тепер ретельно вивчатися не тільки інструменти насильства, які були використані в XX столітті проти українців, але інструменти опору ворогові.

Окремим блоком тепер буде вивчатися російсько-українська війна, яка почалася у 2014 році. Школярам тепер пояснюватимуть про геноцидні дії політичного керівництва та російського війська щодо українців.

Оновлено перелік термінів і дітям тепер пояснюватимуть такі поняття, як “русскій мир”, “рашизм”, “колабораціонізм”, “привласнення суверенітету”, а замість “політики русифікації” використовуватиметься термін “політика російщення”.

Основи здоров’я та захист України
У новій програмі буде посилена військово-патріотична складова. Школярам буде додана інформація про сучасну російсько-українську війну, її героїв і досвід ведення бойових дій.

Також розширено та доповнено теми розділів з вогневої підготовки, медичної допомоги та цивільного захисту.

У програмі “Основи здоров’я” додані уроки, де будуть подавати інформацію, пов’язану з ризиками воєнного часу: як працює система оповіщення населення, як діяти при повітряній тривозі, обстрілах і так далі.

Література і мова
Зі шкільної програми по “Зарубіжній літературі” прибрали практично всіх російських і білоруських авторів. Залишили тільки ті твори, які написали письменники, чия творчість пов’язана з Україною.

Це М. Гоголь, В. Короленко, М. Булгаков “Собаче серце” – твори будуть вивчатися за вибором учителя та учнів.

У списку літератури для позакласного читання залишені (на вибір викладача) Ільф і Петров “12 стільців” і А.Кузнєцов “Бабин Яр”. У переліку літератури також залишився кримськотатарський письменник Т. Халілов.

Разом російських письменників школярі вивчатимуть творчість Жана де Лафонтена, О. Генрі, Анни Гавальди, У. Старка, Джона Бойна, Е. Шмітта, Йозефа Рота, О. Гранаха.

У блоці вивчення шедеврів світової лірики російські поети замінені на іноземних. Російську мову з переліку рекомендованих для використання в освітньому процесі вилучено.

Про це в ефірі телемарафону заявив Юрій Кононенко, начальник Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

Чи готова нова шкільна програма без творів російських авторів?
Міністерство освіти протягом весни й літа 2022 року організувало роботу з оновлення шкільної програми. В першу чергу це стосується предмета історії, зарубіжної літератури, географії та інших.

У зв’язку з російською агресією в Україні внесено зміни до програми зарубіжної літератури. Була створена робоча група, яка провела дослідження та зробила висновки та оновила програму деяких предметів.

Міністр науки та освіти провів нараду і нову шкільну програму затвердять вже зовсім скоро.

Які твори російською залишать
Зараз прийнято рішення, що письменники, які творили російською мовою, але їх творчість була пов’язана з Україною або вони народилися тут – будуть залишені для вивчення.

Наприклад, Миколу Гоголя залишать у програмі. Також вивчатимуть і твір Михайла Булгакова “Собаче серце”. Миколу Кузнєцова з “Бабиним Яром” також проходитимуть школярі.

У НАН зазначають, що пропозиція виключити з числа обов’язкових і перенести до категорії необов’язкових усі природничі дисципліни, передбачені нинішнім навчальним планом, зокрема фізику, астрономію, хімію, біологію, географію та екологію, призведе до руйнації вітчизняної системи освіти і небезпечний для країни в цілому.

«Натомість пропонується єдина дисципліна «Людина і природа» з обсягом викладання три години на тиждень, тобто частку зазначеного єдиного предмету в обсязі усіх інваріантних дисциплін планується зменшити до 15,4%. Наразі загальна частка природничих дисциплін в обов’язковій частині навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів універсального профілю для 10-11 класів складає близько 23%», – йдеться у заяві НАН.

У Національній академії наук стверджують, що важливою проблемою об’єднання природничих дисциплін в один предмет, що, безумовно, викличе зниження якості їх викладання, є відсутність педагогічних кадрів з цього предмета.

«Враховуючи, що кожна з природничих наук має свій окремий предмет, базові поняття, методи викладання, а також беручи до уваги вкрай низьку престижність професії шкільного вчителя, марно сподіватися на прагнення та ефективні дії викладачів шкіл до розширення власної спеціалізації. У той же час для підготовки нових кадрів потрібно щонайменше 5 років», – наголошують в академії.

Також у НАН зазначають, що передбачена у запропонованому проекті Типового навчального плану для 10-11 класів можливість для шкіл ввести природничі дисципліни до числа профільних предметів не враховує реальну ситуацію, що склалася у невеликих містечках та сільській місцевості, оскільки забезпечити формування класів фізико-математичного, хімічного, інженерного профілів та відповідний навчальний процес там набагато складніше у порівнянні з класами гуманітарного профілю.

В академії науки висловили переконання, що відмова від вивчення природничих дисциплін та інформатики призведе до подальшого падіння загального інтелектуального рівня випускників, неможливості забезпечення абітурієнтами вищих навчальних закладів за природничими та технічними спеціальностями, зменшення потреби у вчителях з цих предметів, а в подальшому – до зниження кількості аспірантів, наукових та науково-педагогічних працівників, що може викликати посилення занепаду вітчизняної науки та системи вищої освіти.

«Таким чином, пропозиції Міністерства освіти і науки України є загрозою для системи підготовки професійних кадрів та призведуть до скорочення числа висококваліфікованих фахівців у сферах науково-технічної діяльності, оборони, охорони здоров’я, промисловості та інших галузях економіки», – стверджують у НАН.

Ще одним негативним наслідком запропонованого рішення в НАН називають можливі масові звільнення шкільних учителів природничих предметів, після чого, на думку авторів заяви, наступить «повна деградація кадрового потенціалу освітньої сфери, відновлення якого потребуватиме десятків років».

«Враховуючи зазначене, Національна академія наук України вважає за необхідне відтермінувати остаточний розгляд та затвердження проекту Типового навчального плану для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з метою його докорінної переробки та зміни його концепції», – наголосили у Національній академії наук.

Міністерство освіти проводить ревізію шкільних програм, щоб виявити зайвий матеріал, який перевантажує дітей.

Як пояснила міністр освіти Лілія Гриневич, ревізія триватиме упродовж наступного року. Найшвидше планують переглянути програми початкової школи.

«До першого вересня наш амбітний план провести ревізію для початкової школи. У початковій школі особливим є те, що програми не орієнтовані на вікові особливості. Вони не так розвивають дітей, а перевантажують і знеохочують до навчань. Колись через перевантаження діти втрачали інтерес до навчання у класі 7-8, а тепер вже у третьому. І з цим без сумніву щось потрібно робити», – зазначила Лілія Гриневич.

Раніше міністр освіти заявила, що Україна планує перейти до дванадцятирічної шкільної освіти у 2018 році і перехід має відбутися у комплексі з новим змістом шкільної освіти.

Лілія Гриневич посіла посаду міністра освіти у новосформованому уряді Володимира Гройсмана 14 квітня 2016 року.

Джерело – http://www.radiosvoboda.org/