У 2025 році освітня система продовжує зазнавати значних змін. Одним із ключових напрямів трансформації стала реформа у школах, націлена на підвищення ефективності навчання у старшій школі. Основний акцент робиться на гнучкість освітніх програм, дозволяючи учням зосередитися на профільних дисциплінах та уникнути навантаження.

Але що саме зміниться? Які предмети стануть обов’язковими, а які можна буде вивчати на вибір? Розберемося в деталях.

Докладніше про те, що в Україні відбувається глобальна реформа старшої школи, повідомляє “Стіна”, посилаючись на МОНограм.

Що вивчатимуть учні профільних класів?
Згідно з новою реформою в школах, учні 10–11 класів вивчатимуть природничі науки. Однак в 11 класі передбачається поглиблене вивчення цих дисциплін для тих, хто вибере їх як профільний напрямок, а також для тих, хто включить їх до індивідуального навчального плану як додатковий курс.

Щодо 12 класу, то тут передбачена система вибору. Учні, які вирішили продовжити поглиблене вивчення наук, зможуть вивчати їх на профільному рівні.

Інші учні зможуть вибрати окремі предмети, виходячи зі своїх інтересів та майбутніх освітніх планів.

Які дисципліни залишаться обов’язковими?
Крім профільних предметів, у старшій школі залишиться низка дисциплін, обов’язкових для всіх учнів. До них входять:

Українська мова та література;

Історія та громадянська освіта;

Іноземні мови;

Математика;

Фізична культура;

Захист України

Ці предмети формують базову освіту, необхідну кожному учневі, незалежно від його професійних планів.

Яким чином реформа вплине на освітній процес?
Головна мета реформи старшої школи – створити умови для якіснішої підготовки учнів до майбутнього.

На відміну від колишньої системи, де учні змушені були вивчати широкий спектр предметів з однаково високим навантаженням, нова модель дозволяє:

Зосередитися на профільних дисциплінах та курсах;

Підготуватися до вступу до вишу без необхідності звертатися до репетиторів;

Уникнути перевантаження та зубріння непотрібного матеріалу.

Навіщо вводяться зміни?
Реформа у школах спрямовано як поліпшення якості знань, а й у підготовку учнів до реального життя.

Тепер шкільна освіта стане адаптивнішою, надаючи кожному учневі можливість вивчати те, що дійсно важливо для його майбутньої професії.

Старша школа стає не просто місцем здобуття знань, а й простір для формування навичок, необхідних у дорослому житті.

Обов’язкові предмети формують фундаментальну освітню базу, профільні дисципліни допомагають підготуватись до майбутньої професії, а вибіркові курси розширюють кругозір та сприяють особистісному розвитку.

Таким чином, реформа старшої школи – це крок до більш сучасної, ефективної та адаптивної освіти, яка відповідає потребам сьогодення та відкриває більше можливостей для кожного учня.

Однак це зовсім не означає, що учні, що відзначилися, залишаться без визнання своїх заслуг. Школам надано можливість самостійно обирати форми заохочення учнів за рахунок власних коштів.

Докладніше про те, що у 2025 році для українських школярів готують неприємний сюрприз, повідомляє “Стіна”, посилаючись на МОНограм.

Історично склалося так, що традиція нагородження золотими та срібними медалями сягала корінням у радянське минуле. Однак у сучасних реаліях такі нагороди не надають випускникам жодних реальних переваг під час вступу до вищих навчальних закладів України.

У зв’язку з цим МОН ухвалило рішення відмовитися від їхнього фінансування на державному рівні. Натомість учні, які показали високі академічні результати, отримуватимуть свідоцтво про повну загальну середню освіту з відзнакою.

Важливо відзначити, що в багатьох розвинених країнах світу школи мають автономію в питаннях заохочення учнів. Визнання досягнень не обмежується виключно академічними успіхами, а охоплює й інші сфери – спортивні, мистецькі, наукові та соціальні.

Україна рухається у тому ж напрямку, надаючи навчальним закладам більше свободи у виборі форм підтримки та мотивації учнів.

Згідно з новим підходом, українські школи можуть самостійно приймати рішення щодо нагородження своїх учнів.

Серед можливих варіантів залишаються похвальні грамоти, листи подяки, спеціальні нагороди, пам’ятні знаки та навіть традиційні медалі – за умови, що їх виготовлення фінансуватиметься з позабюджетних джерел.

Питання про форму та порядок заохочення залишається на розсуд навчального закладу, що дозволяє адаптувати систему мотивації під його освітню стратегію.

Крім того, відзначати досягнення учнів можуть не лише школи, а й інші установи. Наприклад, органи державної влади, місцевого самоврядування, громадські організації, юридичні та фізичні особи також можуть ініціювати та фінансувати різні форми нагородження. Це сприяє створенню гнучкішого і мотивуючого освітнього середовища.

Заохочення учнів відіграє важливу роль у формуванні їхнього прагнення до знань та самовдосконалення. Позитивна оцінка успіхів підвищує мотивацію, допомагає розвивати впевненість у своїх силах і прагнення досягати нових висот.

При цьому важливо враховувати не лише академічні здобутки, а й інші заслуги – участь в олімпіадах, конкурсах, волонтерській діяльності та спортивних змаганнях. Кожен учень має унікальні здібності, і визнання його успіхів сприяє розвитку талантів та потенціалу.

Таким чином, відмова від державного фінансування медалей зовсім не означає скасування системи нагородження. Навпаки, школи отримують більше свободи та можливостей для заохочення своїх учнів.

Головне – створити систему мотивації, яка враховуватиме різноманітність талантів та досягнень кожного школяра, сприяючи їх подальшому розвитку та самореалізації.

Зростання захворюваності на ГРВІ обумовлене циркуляцією вірусів грипу в 21 регіоні країни. Прогнозуємо, що до квітня вірус грипу переважатиме над коронавірусною інфекцією і, можливо, буде введено карантин.

У 16 областях через зростання захворюваності частково впроваджують протиепідемічні заходи, карантин. У регіоні чи окремих населених пунктах за рішенням обласної комісії ТЕБ та НС можуть застосовувати «локальний карантин».

Зокрема, йдеться про дистанційне навчання в окремих класах шкіл, навчальних закладах, обмеження кількості відвідувачів в установах та інших протиепідемічних заходах — щоб зупинити поширення та передачу ГРВІ та грипу та стабілізувати ситуацію.

Щорічна вакцинація – найдієвіший спосіб для профілактики грипу та COVID-19, проводити щеплення проти грипу можна не лише на початку, а й протягом усього епідсезону.

Зараз всі області мають вакцину проти COVID-19. Вакцина проти грипу доступна в аптеках – станом на 16 лютого проти грипу вакцинувалися 109 913 людей.

У школах скасують низку предметів, що відомо
У 2027 році стартує реформа старшої школи. У рамках змін МОН пропонує профільний підхід до навчання старшокласників. Про це розповідає «Стіна» із посиланням на МОН.

Так, учні та учениці шкіл зможуть самостійно обирати профіль власного навчання, що означатиме наявність спеціалізованих курсів та предметів для поглибленого вивчення

У Міністерстві освіти України пояснили, які предмети у школі приберуть із навчальної програми.

Процес вибору профілю передбачає відразу три рівні. Спочатку старшокласникам доведеться вибрати основний профіль навчання. Наприклад, мовно-літературний включає поглиблене дослідження лінгвістики, а суспільно-гуманітарний – дослідження історії та правознавчих наук.

Далі учню вибрати спеціалізовані курси не більше свого профілю у шкільництві. Після цього старшокласники можуть вибрати дисципліни, які вже до їхнього профілю не належать – для того, щоб задовольнити свої інтереси у всіх сферах.

У Міністерстві пояснили, що у школі 10 клас стане для кожного старшокласника адаптаційним. Цього року учні та учениці зможуть вибрати та «протестувати» профіль, за потреби предмети можна буде змінити.

З кожним роком у 12 класі кількість обов’язкових предметів зменшуватиметься, а кількість профільних курсів – збільшуватиметься.

Шкільна реформа, які предмети приберуть
У 2027 році стартує реформа старшої школи. У рамках змін МОН пропонує профільний підхід до навчання старшокласників. Так, учні та учениці зможуть самостійно обирати профіль власного навчання, що означатиме наявність спеціалізованих курсів та предметів для поглибленого вивчення. Про це повідомляє «Стіна» із посиланням на МОН.

У Міністерстві освіти України пояснили, які предмети у школі приберуть із навчальної програми.

Процес вибору профілю передбачає відразу три рівні. Так, спочатку старшокласникам доведеться вибрати основний профіль навчання. Наприклад, мовно-літературний включає поглиблене дослідження лінгвістики, а суспільно-гуманітарний – дослідження історії та правознавчих наук.

Далі учню вибрати спеціалізовані курси у межах власного профілю. Після цього старшокласники можуть вибрати дисципліни, які вже до їхнього профілю не належать – для того, щоб задовольнити свої інтереси у всіх сферах.

У Міністерстві пояснили, що 10 клас стане для кожного старшокласника адаптаційним. Цього року учні та учениці зможуть вибрати та «протестувати» профіль, за потреби предмети можна буде змінити. З кожним роком до 12 класу кількість обов’язкових предметів зменшуватиметься, а кількість профільних курсів – збільшуватиметься.

Нагадаємо! Згідно з реформою Міністерства освіти України, усі школярі молодшого шкільного віку з 2018-2019 навчаються за стандартами Нової української школи.

Ця реформа передбачає низку змін, але загалом характеризується так – всім школярам має бути приємно й цікаво вчитися у шкільництві, які знання мають бути як теоретичними, а й практичними.

Мета МОН створити в українських школах комфортну для освіти атмосферу, де дітей навчатимуть не лише «зубрити» книги, а й використовуватимуть знання на практиці.

Викладацька діяльність – це емоційна кар’єра, але чи означає це, що вчителі повинні веселити учнів, немов артисти цирку? Освітні експерти стверджують: надмірна розважальність шкодить навчанню, а популярні міфи про мотивацію, ігри та емоційний інтелект створюють хибне уявлення про ефективну освіту.

Міф №1: Потреби учня = його бажання
Часто вважають, що навчання має бути максимально цікавим, аби задовольняти бажання дітей. У молодшій школі ігри та яскраві відео дійсно можуть сприяти пізнанню. Але головна мета – не просто розваги, а розвиток мислення та дослідницьких навичок.

Міф №2: Мотивація важливіша за навчання
Чи дійсно школярі краще навчаються, якщо їм цікаво? Насправді важливо розрізняти якісну мотивацію від маніпуляцій. Дитина, яка біжить до школи через цікаві виклики, розвивається набагато більше, ніж та, яка чекає нагороду у вигляді цукерки чи бонусного балу.

Міф №3: Емоційний інтелект = позитивні емоції
Вчителі часто запитують дітей про їхній настрій, спонукаючи до радості, навіть якщо учень відчуває сум або тривогу. Але емоційний інтелект – це не примушування до позитиву, а вміння усвідомлювати й розуміти свої почуття. Важливо приймати будь-які емоції, але при цьому контролювати поведінку, яка заважає навчанню.

Реєстрація на Національний мультипредметний тест (НМТ-2025) розпочнеться за місяць, і учням 11-х класів слід підготуватися заздалегідь.

Основний період реєстрації триватиме з 6 березня до 3 квітня, а додаткова можливість реєстрації буде доступна з 9 до 14 травня. Основну сесію тестування заплановано на період з 14 травня по 25 червня, а додаткову – з 14 по 25 липня.

Також відомо, що офіційні результати будуть опубліковані не пізніше 4 липня, а ті, хто пройде тест під час додаткової сесії, отримають свої бали до 30 липня.

Цього року тест складатиметься з двох розділів, кожен із яких триватиме 120 хвилин. Перший блок охоплюватиме українську мову та математику, а другий буде присвячений історії України.

Зокрема, розділ історії було переглянуто, розширено перелік історичних дат, які потрібно знати учням. Ще однією істотною зміною є відсутність пробного тесту, тобто учням потрібно буде готуватися самостійно, без пробного запуску перед офіційним іспитом.

Оскільки реєстрація наближається, учням та їхнім батькам слід бути в курсі всіх оновлень та вчасно виконувати необхідні дії для участі у тестуванні.

Держслужба якості освіти провела аудити у школах. Про виявлені проблеми в закладах освіти Громадському радіо розповіла Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт Освіта».

Іванна Коберник припускає, що великою мірою проблема із середовищем у школах пов’язана з можливістю навчатися в умовах воєнного стану:

Тому що я, у тому числі, побачила, що частина аудитів була проведена в дистанційно-очному форматі. Тобто не всі питання були з відвідуванням шкіл.

Очевидно, йдеться про школи, які з безпекових питань не можуть повністю працювати в очному режимі.

Безумовно це недостатнє освітнє середовище для повноцінного розвитку освіти дітей.

Але це не тільки йдеться про стіни й укриття, але й про атмосферу в закладі.

Система оцінювання – на другому місці
Система оцінювання якості освіти — це найбільша зараз проблема після безпеки, — наголошує Іванна Коберник. Наразі у багатьох школах не існує внутрішньої системи оцінювання, яка є чіткою і зрозумілою для батьків.

Дуже часто система оцінювання — «як який вчитель хоче, так оцінки і ставить», як пояснює співзасновниця ГО «Смарт Освіта». Це дуже складно як для дітей, так і для батьків. І більше того є дуже неефективно для розвитку.

Саме тому школи повинні мати систему оцінювання, яку всі розуміють. Коли є однакові вимоги, коли є однакові розуміння досягненого результату і коли є оцінювання як зворотній зв’язок дитині, що їй треба робити далі, щоб розвиватися і досягати кращих результатів.

У питанні оцінювання хибує вся система.

Тому що, якщо ви навіть спробуєте погуглити про оцінювання, то знайдете дуже небагато сучасних робіт, які би чітко пояснювали і пропонували рішення вчителям.

Але якщо ви зробите те саме англійською мовою, то ви знайдете океан матеріалів для педагогів, де є різні систематизовані та чіткі варіанти.

Важливо, щоб школа могла чітко артикулювати свою систему, — ділиться Іванна Коберник.

Також співзасновниця ГО «Смарт Освіта» зауважує, що існує проблема із оцінюванням учнями самих себе:

Вчителі мають навчити учнів самостійно оцінювати свою роботу і свій прогрес.

Це дуже важливо, щоб навчити дітей вчитися і навчити відслідковувати свій прогрес, навчити організовувати свій освітній процес.

Цього дуже бракує, тому що в спадок нам дісталася система, яка була орієнтована на зовнішнє оцінювання, переважно, на бальне.

Відповідно, ці зміни йдуть дуже складно. Але я вважаю, що вчителі не отримали достатньої методичної підтримки, щоб навчитися це робити по-новому.

У звʼязку з цим OBOZ.UA вирішив нагадати, що таке булінг та що робити, коли відбувається цькування дітей у школі. Систематичність, наявність двох сторін (булер, жертва, спостерігачі), дії або бездіяльність кривдника, які призвели до психологічної або фізичної шкоди, є ознаками булінгу.

Відбуватися цькування може як на території закладу освіти, так і за його межами. До нього може належати як умисне позбавлення будь-яких речей та користування ними, так і словесні образи, залякування, переслідування, небажана фізична поведінка й інші насильницькі дії.

Якщо було виявлено булінг у школі, то батьки або вчителі мають скласти заяву до його керівника у письмовій формі. Також учасники освітнього процесу можуть звернутися до освітнього омбудсмена, служби у справах дітей, центру соціальних служб для сімʼї, дітей та молоді, інших працівників закладів освіти, Національної поліції, органів місцевого самоврядування.

Якщо у школі трапився випадок булінгу, то директор має вжити невідкладних дій у визначені строки. У разі неповідомлення про випадок керівником закладу освіти його може бути покарано у вигляді штрафу або виправних робіт з відрахуванням до 20% від заробітку.

Якщо зі школярів знущаються їхні однолітки, які є неповнолітніми, то відповідальність за покарання нестимуть батьки.

Цькування може бути не лише щодо школярів, але й до вчителів. Таке поняття має назву мобінг. Цей термін передбачає цькування працівника на робочому місці, яке підтримують свідки. До мобінгу належить психологічне, фізичне та економічне насильство, яке призводить до приниження людської честі й гідності та створює ворожу атмосферу в колективі, зазначає психологиня Лілія Міліневська в інтервʼю Освіторії. Він стосується також й працівників закладів освіти, зокрема і педагогів.

Фахівчиня зазначає, що мобінг можна виявити, якщо до освітніх працівників застосовано насильство у будь-якій формі. Проте найчастіше – це психологічне та соціальне. Зокрема:

образи та болючі “підколки”;
наклепи;
розпускання пліток;
підбурювання проти конкретної людини інших працівників;
збір на людину компромату та маніпулювання цими даними;
коментарі сексуального характеру щодо людини;
ізоляція та ігнорування;
демонстративне виключення із групи;
бойкот.

Крім того, мобінг передбачає фізичну форму, як-от поштовхи, стусани, побиття, вимагання речей чи грошей. Економічну, наприклад, позбавлення премій, нерівність кар’єрного зросту, нерівномірний розподіл між працівниками трудового навантаження.

Також є різновид – кібермобінг. Він передбачає злам соціальних мереж, коментарі образливого характеру, онлайн-погрози, публікація особистої інформації, поширення в інтернеті публікацій про особу, які псують її репутацію.

Експертка радить звернути увагу на такі важливі ознаки мобінгу:

вас намагаються соціально ізолювати;
цькування відбувається систематично;
протиправні дії щодо вас відбуваються за підтримки групи, в тому числі – мовчазної, що теж важливий нюанс.

Ті, хто вчиняє мобінг, нестимуть адміністративну відповідальність та отримають штраф від 1700 до 5100 гривень і громадські роботи.

Нагадаємо, для того, аби винних, які вчинили булінг у школі, було покарано, потрібно правильно написати заяву. Чим правильніше буде складено документ, тим більша вірогідність, що винуватці понесуть відповідальність.

Міністерство освіти і науки планує змінити Державний стандарт початкової освіти, щоб врахувати нові освітні виклики, з якими стикнулася українська система під час війни.

Це оновлення передбачає адаптацію структури стандарту до нових вимог, що були встановлені для базової та профільної середньої освіти у 2020 та 2024 роках. Про це в коментарі для Освіта.ua повідомила координаторка напряму “Зміст освіти” Офісу впровадження НУШ Міністерства освіти і науки Катерина Молодик.

Зміни допоможуть створити нові навчальні програми, підручники та інтегровані курси для учнів 1-4 класів, які будуть використовуватись після оновлення стандарту.

Робоча група, до складу якої входять представники МОН, науковці та педагоги, працюватиме над переглядом мети початкової освіти, ціннісних орієнтирів, а також вимог до результатів навчання.

Скільки днів триватимуть канікули у дітей
Закон України “Про повну загальну середню освіту” надає право педагогічним радам шкіл самостійно визначати тривалість і дати канікул. Проте існує одне суттєве обмеження: сумарна кількість канікулярних днів протягом навчального року має становити не менше 30.

Загалом, у 2025 році весняні канікули триватимуть із 24 березня (понеділок) до 30 березня (неділя). Вони будуть короткими, що викликано безпековими умовами та необхідністю ефективно організувати навчальний рік.

Скорочення канікул є частиною загальної адаптації системи освіти до реалій війни. У багатьох регіонах країни часті повітряні тривоги та ризики для життя змушують школи змінювати графіки роботи. Щоб дотриматися вимог навчального плану, школярі отримують мінімально допустимий час на відпочинок.

Окрім того, скорочення канікул дозволяє уникнути перенесення частини навчання на літній період. Це особливо важливо для випускників, які готуються до ЗНО та інших іспитів.

Короткі весняні канікули дають дітям можливість трохи перепочити, але не вибитися з навчального ритму. Це особливо актуально для учнів середніх і старших класів, які мають значне навчальне навантаження.

Проте молодші школярі, які швидше втомлюються, можуть потребувати більш тривалого відпочинку.

З 2025 року в українських школах для учнів 8-9 класів запровадять обов’язковий курс “Підприємництво і фінансова грамотність”.

Це крок до покращення фінансової обізнаності молоді та підготовки їх до викликів сучасного фінансового світу. Про це повідомляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Нова дисципліна має на меті дати учням знання, які допоможуть їм ухвалювати зважені фінансові рішення, особливо в умовах швидких змін, цифровізації фінансових послуг і зростання шахрайства. Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що цей курс стане частиною стратегічної ініціативи щодо розбудови екосистеми фінансової грамотності в Україні, що дозволить підвищити рівень фінансової інклюзії серед населення.

Пілотне викладання курсу розпочалося в 2024 році, а вже з наступного року він стане обов’язковим для всіх 8-9 класів. Для цього розроблено спеціальні навчальні матеріали: підручники, робочі зошити, посібники для вчителів та електронні додатки, що допоможуть дітям отримати необхідні знання.

Проєкт “Для освітян – від освітян”, який стартував у 2021 році, залучив понад 16 науковців і педагогів з усіх куточків країни, що забезпечить якісну реалізацію курсу. В рамках стратегії розвитку фінансової грамотності, затвердженої у 2024 році, курс допоможе забезпечити фінансово обізнаних підприємців, відповідальне ставлення до фінансів та підвищену цифрову грамотність серед населення.

Це крок до покращення фінансової обізнаності молоді та підготовки їх до викликів сучасного фінансового світу. Про це повідомляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Нова дисципліна має на меті дати учням знання, які допоможуть їм ухвалювати зважені фінансові рішення, особливо в умовах швидких змін, цифровізації фінансових послуг і зростання шахрайства. Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що цей курс стане частиною стратегічної ініціативи щодо розбудови екосистеми фінансової грамотності в Україні, що дозволить підвищити рівень фінансової інклюзії серед населення.

Пілотне викладання курсу розпочалося в 2024 році, а вже з наступного року він стане обов’язковим для всіх 8-9 класів. Для цього розроблено спеціальні навчальні матеріали: підручники, робочі зошити, посібники для вчителів та електронні додатки, що допоможуть дітям отримати необхідні знання.

Проєкт “Для освітян – від освітян”, який стартував у 2021 році, залучив понад 16 науковців і педагогів з усіх куточків країни, що забезпечить якісну реалізацію курсу. В рамках стратегії розвитку фінансової грамотності, затвердженої у 2024 році, курс допоможе забезпечити фінансово обізнаних підприємців, відповідальне ставлення до фінансів та підвищену цифрову грамотність серед населення.

За даними Міністерства освіти і науки України, повномасштабна війна, що триває, призвела до скорочення майже 40 000 педагогів по всій країні.

Крім того, заступник міністра Надія Кузьмичова наголосила, що до 2030 року понад 40% вчителів можуть вирішити повністю піти з професії.

Незважаючи на покращення у дистанційній освіті, воно не позбавлене недоліків. Воно посилило існуючі освітні проблеми, що призвело до більшої нерівності та невдач у навчанні дітей.

З 2022 року учні з різних верств суспільства та з різним рівнем освіти навчаються паралельно, що призвело до втрати однаковості в освітній системі.

Для вирішення цієї проблеми, що зростає, Міністерство поставило в пріоритет відновлення традиційного очного навчання в рамках ініціативи «Офлайн-школа».

У липні 2024 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову №841, згідно з якою новий навчальний рік 2024-2025 стартував 2 вересня 2024 року та завершиться 30 червня 2025 року.

Цей документ регламентує основні моменти освітнього процесу у країні, проте за умов воєнного стану та нестабільної ситуації він передбачає значну гнучкість в організації навчального процесу, включаючи терміни канікул.

Докладніше про те, що українцям розповіли про нові шкільні канікули, повідомляють Факти.

Через бойові дії, що продовжуються, і пов’язані з цим ризики безпеки, навчальний процес в Україні залишається адаптованим до обставин.

Навчальні заклади отримали можливість самостійно визначати структуру року, обираючи між чвертями, семестрами чи триместрами.

Це дозволяє школам та іншим освітнім установам враховувати регіональні особливості, а також оперативно реагувати на виклики, пов’язані з можливими відключеннями електроенергії або необхідністю приховування учнів.

Кожне рішення щодо тривалості навчальних періодів та часу канікул погоджується з місцевими органами влади та враховує рекомендації Міністерства освіти і науки України.

Весняні канікули 2025 року
Згідно з попереднім графіком, затвердженим Міністерством освіти, весняні канікули у 2025 році розпочнуться 24 березня (понеділок) та триватимуть до 30 березня (неділя).

Однак слід пам’ятати, що кожен навчальний заклад має право вносити зміни у ці терміни, виходячи із ситуації на місцях.

Таким чином, перед батьками та учнями стоїть завдання уточнити точні дати канікул у своїх школах, щоб ефективно спланувати відпочинок та інші заходи.

Літні канікули: коли чекати на початок довгого відпочинку?
Літні канікули залишаються найтривалішим періодом відпочинку у навчальному році. Очікується, що вони розпочнуться 30 травня 2025 року та триватимуть до 31 серпня 2025 року. Традиційно цей період використовується для оздоровлення дітей, організації літніх таборів, поїздок та активного відпочинку на природі.

Однак і тут можливі коригування. З огляду на поточні умови та необхідність завершення навчального плану деякі школи можуть переглянути терміни літнього відпочинку, щоб забезпечити виконання освітніх стандартів.

Батьки в Україні можуть зіткнутися зі значними наслідками, включаючи можливість втрати батьківських прав за прогули їхніх дітей, згідно з коментарем адвоката Ігоря Фещенка, оприлюдненому Times of Ukraine.

Якщо учень відсутня у школі більше 10 робочих днів поспіль, адміністрація школи зобов’язана повідомити про це службу у справах дітей або орган опіки та піклування. Ці органи можуть передати справу до поліції, що може призвести до правових наслідків батьків.

Крім цього, батьків тепер штрафують за прогули їхніх дітей, міра вже реалізована у таких місцях, як Рахів, Закарпаття, відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Основні деталі включають:

Перше порушення: батьки одержують попередження або штраф у розмірі від 850 до 1700 грн.

Повторне порушення протягом року: штрафи зростають до 1700–5100 грн.

Ці покарання не обмежуються прогулами. Батьки також можуть бути притягнуті до відповідальності за таку поведінку, як куріння, вейпінг, вживання алкоголю, дрібна крадіжка або хуліганство з боку своїх дітей.

Хоча в даний час положення статті 184 застосовуються у певних регіонах, таких як Рахів, вони застосовуються по всій країні. Це означає, що аналогічні штрафи та заходи можуть бути запроваджені по всій Україні, наголошуючи на відповідальності батьків за поведінку та освіту дітей.

За словами освітнього омбудсмена Надії Лещик, система освіти України наближається до критичної точки: понад 40% вчителів планують піти з роботи протягом наступних 5 років, як повідомляє «ukr.radio».

Головними чинниками, що зумовлюють цю тривожну тенденцію, є низька заробітна плата, надмірна адміністративна відповідальність і напружені стосунки між працівниками шкіл.

Значною проблемою, що посилює проблему, є недостатня заробітна плата педагогів, особливо молодих учителів, які часто вирішують піти з професії на самому початку своєї кар’єри.

Фінансова нестабільність у поєднанні зі зростаючим обсягом паперової роботи та вимог до звітності зробили викладання непривабливим вибором кар’єри для багатьох.

Атмосфера на робочому місці є ще одним фактором, що відлякує вчителів, оскільки багато молодих фахівців стикаються з відсутністю підтримки, а часом і упередженістю з боку більш досвідчених колег.

Ці несприятливі умови перешкоджають їхньому професійному зростанню і призводять до незадоволеності.

Для розв’язання цієї проблеми розробляються плани щодо внесення законодавчих змін, спрямованих на поліпшення становища педагогів. До них належать підвищення заробітної плати, зниження адміністративного навантаження та створення програм підтримки для молодих учителів, які починають свою професію.

Мета полягає в тому, щоб стабілізувати робочу силу і гарантувати, що досвідчені педагоги залишаться в школах, одночасно залучаючи нові таланти в цю сферу.

Крім проблем, з якими стикаються вчителі, система освіти зазнає труднощів із підтримкою студентів, які повернулися в Україну після навчання за кордоном.

Багатьом із цих студентів важко адаптуватися до навчальної програми України, яка часто більш просунута, ніж в інших країнах. Освітні розриви в один-три роки не є рідкістю, через що деякі діти не можуть йти в ногу зі своїми однокласниками.

Для розв’язання цієї проблеми розглядаються заходи, що дозволяють студентам зі значними прогалинами в навчанні повторити рік навчання. Такий підхід спрямований на надання їм можливості подолати ці прогалини та повністю адаптуватися до української освітньої системи.

Також пропонуються додаткові уроки з ключових предметів, таких як математика та природничі науки, і держава планує виділити фінансування для цих ініціатив.

Українська система освіти стикається зі зростаючими проблемами, які вимагають термінових і комплексних рішень. Без своєчасних реформ відтік вчителів і зростаючі освітні відмінності серед учнів можуть серйозно вплинути на якість освіти в країні.

Володимир Страшко, директор програми дистанційного навчання Unicorn School, запропонував радикально змінити процес освіти України: замінити традиційних учителів на універсальні репетитори.

За словами Страшка, вони зосередяться на організації середовища навчання, в якому діти досліджують світ через ігри та командну роботу, а не покладаючись на традиційне навчання у класі.

Страшко поділився своєю пропозицією у Facebook, стверджуючи, що економічні проблеми України ускладнюють надання вчителям адекватної заробітної плати. Він прогнозує, що в майбутньому кількість вчителів скоротиться, що вимагатиме змін у нинішній системі. Однак його пропозиція була зустрінута широкою критикою.

Багато українців висловили рішучу незгоду з цією ідеєю, наголосивши на важливій ролі вчителів не лише у наданні знань, а й у розвитку емоційного інтелекту, соціальних навичок та морального розвитку.

Критики стверджували, що в розвинених країнах викладання залишається однією з найпрестижніших професій, і Україна має прагнути підвищити, а не принизити статус освітян.

Пропозиція Страшка ґрунтується на передумові, що вчителі більше не є єдиним джерелом знань, оскільки сьогодні діти можуть отримати доступ до величезної кількості інформації в Інтернеті. Однак він визнав, що педагоги, як і раніше, відіграють важливу роль в організації та керівництві процесом навчання.

Він представляє систему освіти, де репетитори сприяють навчанню в ігровому форматі. Учні співпрацюватимуть у командах, змагатимуться та навчатимуться один у одного у більш динамічному та інтерактивному середовищі.

На своїй сторінці у Facebook у четвер, 26 грудня, обмудсменка зазначила, що інцидент трапився ще місяць тому. Це підтвердив начальник управління освіти департаменту розвитку Львівської міськради Андрій Закалюк. Протягом місяця ні в управлінні освіти, ні у школі інцидент не коментували.

Про нього стало відомо лише після того, як учні опублікували відео з класу в мережі.

“У терміновому порядку підготувала звернення до поліції та запит на управління освіти щодо обставин справи й надання всіх документів. Для з’ясування кожної ситуації, яка виявлена в соціальних мережах чи зазначена у зверненнях до освітнього омбудсмена, ми вислуховуємо обидві сторони. Тому просимо учнів, свідків цього випадку, та їхніх батьків звернутися до нас”, – написала Лещик.

Вона також зазначила, що прояви насильства у школі є неприйнятними. Педагоги мають виховувати свідомих громадян, для яких захист держави – це честь, а не покарання за якусь неприйнятну, на їхню думку, поведінку.

Що трапилося у львівській школі №30

У соціальних мережах учні школи опублікували відео, на якому, як стверджується, учитель фізики на уроці називав дітей “придурками”, “д*білами” та “відправляв” їх на передову.

“Треба на фронт, на передову, зрозуміли? І, може, там зд*хнете швидше! Придурки! Набридло! Д*біли к*нчені!” – каже чоловік на відео.

Обличчя педагога на кадрах не показано. Однак чутно голос ще однієї жінки, ймовірно, також учительки. Школярі називали її Лілія Іванівна. Наразі керівництво школи не надало офіційних коментарів щодо цієї ситуації.

Педагоги поділились з Новою українською школою перевагами та недоліками нової системи оцінювання дітей. Так, вчителька української мови та літератури Ірина Сітькова не погоджується з необхідністю виставляти оцінки на кожному уроці. За її словами, школярам потрібно давати простір для навчання з можливістю помилятися. А коли оцінюють кожен крок, не буде результату.

“Я так само не зі всім погоджуюсь. Наприклад, з оцінками на кожному уроці. Учням потрібно дати простір для навчання, де можна безпечно помилятися, а не оцінювати кожен крок. Якщо учневі не дати цього простору, ми не матимемо результату”, – ділиться Сітькова.

Крім того, вона зазначає, що не варто було давати критерії оцінювання перед початком нового навчального року. Зробити це потрібно було або з початком реалізації реформи Нової української школи (НУШ), або хоча б у травні, щоб педагоги мали час на ознайомлення.

Педагогиня також не підтримує виставлення середнього арифметичного за усіма оцінками. Адже, якщо школяра отримав погану оцінку на початку навчання, а згодом кращу – значить він зробив роботу над помилками, тож заслуговує мати вищі бали.

За словами Сітькової, вчителі потребують рекомендацій, як складати контрольні роботи, адже вона визначає, що робити зі школярами протягом вивчення теми. Вона зауважує, що система далека від досконалості й було б непогано отримати зворотний звʼязок від педагогів, щоб розуміти з якими рекомендаціями вони впоралися, а з якими ні. Таким чином можна знайти оптимальний шлях для розвʼязання проблем, які виникають по ходу.

Заступниця директора ліцею Наталія Терлецька, також погоджується з думкою Сітькової щодо термінів отримання нової системи. Адже, крім підготовки до нового навчального року педагогами довелося нашвидкоруч опрацьовувати нововведення.

Терлецька винесла питання, з якими довелося зіштовхнутися у процесі ознайомлення. Серед них:

Якщо оцінювання за темою здійснюється на підставі комплексної контрольної роботи, як оцінити учнів, які відсутні в цей день на заняттях?
Скільки варто передбачити завдань і якого типу для кожної групи результатів, щоб забезпечити ефективне оцінювання? Адже кожна група передбачає оцінювання в балах від 1 до 12. За умови використання тестових завдань із вибором однієї відповіді, завдань має бути не менше ніж 36, а це вже не контрольна, а цілий іспит. Чи встигнуть діти виконати таку роботу за 45 хвилин?
Що робити, якщо оцінювання за темою здійснюється на підставі поточних оцінок, а в частини учнів немає жодної оцінки з певної групи результатів?
У ліцеї, де працює Терлецька, педагогічна рада запропонувала вчителям кілька варіантів виставлення оцінок у журнал. А вони вже самостійно визначають, який із них будуть застосовувати.

Зауважила заступниця директора й на позитивних моментах. Зокрема, внесення коректив у свідоцтво щодо сформованості наскрізних умінь. Таким чином у дітей демонструється динаміка: має значні успіхи, демонструє помітний прогрес, потребує уваги й допомоги.

Покращення у роботі бачить й директорка школи Оксана Коваленко. Вона пояснює, що з появою груп результатів стало чітко зрозуміло, що школярам дається краще, а де виникають проблеми. Крім того, за оцінкою стоїть не просто цифра, а вміння, за якими її сформували.

Вчитель історії, громадянської освіти та основ здоровʼя Василь Дяків зауважує на проблемі виставлення оцінок за підсумкову роботу, якщо школяр був відсутній на уроці. Він пропонує кілька варіантів вирішення проблеми, але все ж таки, виникають певні питання щодо її виставлення.

“Виникає питання, що ставити в групах результатів відсутнього на уроці проведення підсумкової роботи учня. Адже в клітинці стоїть “н”, а потім? Так і залишати, чи теж ставити “н”?”, – каже педагог.

З 1 вересня 2025 року всі школярі України мають повернутись за парти своїх освітніх закладів за місцем проживання.

Така вимога передбачає нова ініціатива Міністерства освіти та науки під назвою «Школа офлайн».

Докладніше про те, що в школу пустять лише за місцем проживання, повідомляє сайт tvoemisto.tv.

Міністр освіти і науки Оксен Лісний наголосив, що основне завдання цієї політики – повернути дітей до шкіл та сприяти їх взаємодії з однокласниками та педагогами.

За словами міністра, онлайн-навчання може бути альтернативою лише у виняткових випадках.

Міністр зазначив, що для повноцінного розвитку дитини необхідно не лише здобувати знання, а й перебувати в соціумі, взаємодіяти з колективом.

Він додав, що навіть у відносно спокійних регіонах, як Львів, частина дітей, особливо внутрішньо переміщених осіб (ВПО), досі продовжують навчатися дистанційно.

Винятки з правил
Хоча ініціатива «Школа офлайн» спрямована на масове повернення учнів до шкіл, передбачено винятки для окремих категорій дітей.

Навчання в дистанційному форматі буде можливим лише в школах, які спочатку створені для онлайн-освіти. Однак для цього мають бути вагомі причини, такі як:

проживання дитини в умовах, які унеможливлюють відвідування школи;
специфічні життєві обставини, що перешкоджають очному навчанню.
Міністр також уточнив, що держава визначила п’ять категорій дітей, які перебувають у найскладніших життєвих умовах. Для кожної із цих груп буде розроблено індивідуальний підхід до освітнього процесу.

Спочатку планувалося, що “Школа офлайн” почне діяти з 1 вересня 2024 року. Однак прифронтові та окуповані громади звернулися з проханням про перенесення термінів, щоб освітні установи могли підготуватися.

Міністерство пішло назустріч цим регіонам та надало додатковий час на адаптацію до нових вимог.

З 1 вересня 2025 виконання цієї норми стане обов’язковим для всіх, хто знаходиться в безпечних регіонах.

Особливу увагу буде приділено дітям ВПО, які вже повернулися до безпечних зон, але поки що продовжують навчатися онлайн.

Повернення учнів до офлайн-навчання стане частиною комплексної реформи освітньої системи України.

Одним із ключових завдань програми є створення умов для безпечного та комфортного навчання.

Міністерство планує посилити матеріально-технічну базу шкіл, розробити спеціальні методики для педагогів та забезпечити підтримку дітям, які зіткнулися із труднощами під час воєнних дій.

Учні почнуть самі вибирати, які предмети їм навчати
В Україні точаться розмови про шкільну реформу. Пропонують дітей залишати на другий рік, чим жахнули батьків. Тепер пропонується учням самим вибирати предмети залежно від своїх інтересів. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».

Як повідомляється, з 2027 року старшокласники зможуть самостійно обирати профілі навчання та предмети залежно від своїх інтересів та майбутньої професії. Для всіх учнів у великих містах або у невеликих містечках та селах відкриються нові можливості в академічних ліцеях та професійних коледжах.

Як пояснили на порталі «Профільна», в академічних ліцеях учнівство зможе обрати профіль (профілі) навчання у рамках кластерів: STEM, мовно-літературний, соціально-гуманітарний, щоб вивчати предмети та курси поглиблено.

Також учні зможуть обирати предмети та інтегровані курси, що відповідають їх інтересам та цілям. Щороку кількість годин на вибіркові предмети зростатиме, що дозволяє створювати індивідуальний освітній шлях.

Окрім вибіркових будуть обов’язкові для всіх предмети. Це фундаментальні компетентності з української мови, математики, англійської, історії тощо.

З початку повномасштабної війни Україна зіткнулася з багатьма викликами, один із яких – масовий виїзд громадян за кордон. Особливо гостро постає питання нелегального виїзду чоловіків призовного віку, які уникають військового обліку. За даними народного депутата України Ганни Скороход, кількість таких осіб може сягати 1,2 мільйона.

Докладніше про те, скільки українських чоловіків, які втекли за кордон від мобілізації, повідомляє Telegram-канал “Україна в шоці”.

Інформація про кількість ухилянтів прозвучала в контексті обговорення створення нового Міністерства національної єдності, основним завданням якого є повернення українців додому та зміцнення зв’язків із діаспорами за кордоном.

З початку воєнного конфлікту тисячі українців поїхали за кордон у пошуках безпеки. Однак серед них значна частина чоловіків призовного віку, які залишили країну нелегально, уникаючи обов’язкового військового обліку. За словами Ганни Скороход, ситуація має масштабний характер.

На початку листопада український уряд оголосив про створення нового Міністерства національної єдності.

Офіційно його завдання – повернення українців на батьківщину, підтримка їхніх прав за кордоном та зміцнення зв’язків з українськими громадами в інших країнах. Проте Ганна Скороход бачить у цій ініціативі приховані політичні мотиви, пов’язані із підготовкою до майбутніх виборів.

“У нас є розуміння, скільки людей за кордоном приблизно, але ж ви не знаєте, скільки знаходиться чітко в Польщі і як вони розподілені по регіонах. Скільки у Варшаві, скільки у Кракові, скільки у Вроцлаві. Тобто це теж політично відіграє роль. І я думаю, що потім вестимуться переговори, як це провести там Консульські установи — давайте чесно, вони не витягнуть. додана, але потрібна авторизація. І для авторизації за кордоном ти маєш стояти на обліку, а у нас чоловіків у середньому, наскільки ми розуміємо, нелегально виїхали за кордон понад мільйон, можливо, мільйон і двісті тисяч”, – заявила нардеп.

Створення Міністерства національної єдності – крок у напрямку спрощення взаємодії з діаспорами та вирішення проблем, пов’язаних із масовим відпливом населення. Однак остаточний успіх цієї ініціативи залежатиме від прозорості, комплексного підходу та тісної взаємодії з міжнародними партнерами.

Українські учні продовжують стикатися із викликами, пов’язаними з військовою агресією та руйнуванням інфраструктури.

У місті Глухів Сумської області, де щодня відбуваються обстріли, відновити навчання в офлайн-форматі надто складно.

Докладніше про те, українським школярам планують роздати ноутбуки, повідомляє МОНограм.

Цей крок спрямований на підтримку дітей, особливо із соціально вразливих груп, які зазнають найбільших труднощів у здобутті освіти через зруйновані школи, відсутність стабільного інтернету або інших ресурсів.

Сучасні пристрої допоможуть дітям залишатися на зв’язку з вчителями та здобувати якісну освіту, незважаючи на складні умови.

Сьогодні в Україні у віддаленому форматі навчаються близько 500 тисяч школярів. Це зумовлено як військовою обстановкою, і пошкодженням навчальних закладів.

Гарантувати якість освіти за таких умов стало одним із ключових завдань Міністерства освіти і науки України (МОН) у рамках політики «Школа офлайн».

Однією з ініціатив є залучення міжнародної допомоги задля забезпечення дітей гаджетами, необхідні навчання. У рамках цього проекту ноутбуки в Глухів надані завдяки підтримці уряду Литви, який виділив на цю мету понад 150 тисяч євро.

Проект реалізовано Центральною агенцією з управління проектами (CPVA) за участю Литви. Литовський уряд демонструє не лише економічну, а й гуманітарну підтримку, допомагаючи поновити доступ до освіти для українських школярів.

В умовах війни така допомога набуває критично важливого значення, адже освіта залишається фундаментом для майбутнього країни.

Завдяки ноутбукам діти зможуть продовжити навчання у безпечному середовищі, взаємодіяти з вчителями через онлайн-платформи та навіть складати іспити дистанційно.

Ініціатива з ноутбуками реалізується в рамках програми Коаліція девайсів. Це об’єднання зусиль міжнародних організацій, урядів та меценатів, метою якого є забезпечення гаджетами українських учнів та вчителів, які працюють у дистанційному форматі.

Коаліцію створили МОН спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Фондом Олени Зеленської.

Проект здійснюється за сприяння Офісу партнерств, що займається координацією взаємодії між донорами та освітніми установами.

Учасники Коаліції розуміють, що сучасні устрою стали невід’ємною частиною процесу навчання.

З їх допомогою учні отримують доступ до цифрових освітніх ресурсів, беруть участь у відеоконференціях та зберігають контакти з вчителями навіть за умов воєнних дій.

Україна висловлює подяку Литві за активну участь у відновленні освітньої інфраструктури.

Такі проекти не лише покращують доступ до освіти для дітей, а й зміцнюють міжнародне співробітництво.

Плани подальшого розширення ініціативи включають залучення нових партнерів, розширення географії надання девайсів та розробку додаткових програм для дистанційного навчання.

Багато областей постраждали внаслідок прильоту ракет і дронів, зокрема, було пошкоджено теплогенерацію країни, через що в багатьох регіонах виникли проблеми з електрикою та теплопостачанням. Також у багатьох спостерігаються проблеми з водопостачанням. І ситуація поки не покращується, через що влада змушена йти на радикальні заходи.

Докладніше про те, чому 18 та 19 листопада скасували навчання, інформує Telegram-канал Думська. Одеса.

Наприклад, у школах Одеси та Одеської області скасували навчання у понеділок та вівторок, 18 та 19 листопада. Офіційно причина не озвучена, однак у коментарях до публікації одесити пишуть, що це явна ознака того, що на опалення та електрику чекати не слід.

При цьому в публікації зазначено, що у міських початкових школах та садках організують чергові групи для тих дітей, яких батьки не мають змоги залишити будинки. Очевидно, що старшокласники та учні середньої школи сидітимуть удома.

Також не уточнено, чи діти проходитимуть навчання у ці два дні в дистанційному режимі, чи потім доведеться відпрацьовувати навчальні години по суботах, як це зазвичай практикується у разі вихідних у будні, про що теж писали одесити у коментарях.

Проте, одна з коментаторів написала, що отримала повідомлення наступного змісту: “Шановні колеги, за рішенням комісії ТЕБ та НС від 17.11.2024 18-19 листопада, навчальні заклади м.Одеса працюють з використанням дистанційних технологій”. Але зовсім не зрозуміло, як буде організовано процес дистанційного навчання у зв’язку з проблемами з електропостачанням у регіоні.

Інший коментатор переслав повідомлення абсолютно іншого змісту: “Шановні батьки учнів ліцею. За рішенням комісії з надзвичайних ситуацій обласної військової адміністрації у школах оголошено дводенні канікули (вихідні дні). Дистанційних уроків у понеділок та вівторок не буде”.

Які зарплати будуть у вчителів у 2025 році
2025 року зарплати шкільних вчителів підвищать за рахунок надбавок, передбачених у два етапи. Про це 8 листопада повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

«Сьогодні уряд ухвалив важливе рішення про збільшення до заробітної плати вчителям. Я розумію, що це рішення не вирішує всіх проблем, які сьогодні існують із зарплатою вчителів, і воно є першим кроком до зміни ситуації навіть в умовах воєнного стану та дефіциту бюджету», – зазначив Оксен Лісний.

У 2025 році вчителі отримають надбавки у розмірі:

1000 гривень із 1 січня (1300 гривень до сплати податків);
зросте до 2000 гривень із 1 вересня (2600 гривень до сплати податків).
У МОН додали, що надбавку отримуватимуть педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти державної та комунальної форм власності. Вчителі отримуватимуть надбавку до кінця того року, в якому скасують військовий стан.

Варто нагадати, що на початку навчального року міністр освіти повідомляв, що для підвищення зарплати вчителям потрібно щонайменше 270 млрд. гривень, яких у бюджеті немає.

Проєкт бюджету на 2025 рік ще не затверджений, але суттєвих змін у сфері освіти у ньому не передбачається.

Докладніше про те, що батьків українських школярів штрафуватимуть на 5100 грн, інформує Рахівська міськрада.

Якщо дитина пропускає заняття в навчальному закладі без поважної причини або робить такі провини, як куріння сигарет та вейпів, вживання спиртного, хуліганство або дрібні крадіжки, це може стати підставою для притягнення батьків до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частин 1-4 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за такі правопорушення неповнолітніх батьки можуть отримати попередження або сплатити штраф від 850 до 1700 гривень. Якщо такі провини дитини повторюються протягом року, розмір штрафу зростає до 1700-5100 гривень.

Аналогічні санкції застосовуються і до батьків дітей віком від 14 до 16 років, якщо їхні дії мають ознаки злочину або іншого адміністративного правопорушення.

Крім того, Кабінет Міністрів України затвердив порядок ведення обліку дітей шкільного віку (ухвала від 13.09.2017 р. №684).

Цей документ зобов’язує навчальні заклади негайно повідомляти поліцію та служби у справах дітей про тих школярів, які не відвідують заняття 10 днів поспіль без поважних причин.

Це дозволяє органам своєчасно втручатися та вживати дій щодо захисту прав дітей на здобуття середньої освіти.

Для підтвердження поважності причин відсутності дитини на заняттях батьки мають надати медичну довідку або письмове пояснення. Ці документи фіксуються в особистій справі учня та зберігаються протягом навчального року.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про освіту», батьки несуть зобов’язання допомагати дітям у виконанні освітньої програми та досягненні передбачених навчальних результатів.

Варто сказати, що це нововведення дуже потрібне в умовах сучасного світу, коли діти стали поводитися як дорослі, а дорослі – як діти. Тому кожному батькові необхідно взяти себе в руки і нарешті почати правильно виховувати своїх дітей, щоб вони були фізичні та психологічно здоровими.

МОН запроваджує ще один новий предмет
У школах навчатимуть енергоефективності. Про це повідомили в матеріалі, оприлюдненому на сайті МОН.

МОН запускає проєкт «Уроки енергоефективності» для поліпшення культури свідомого використання енергії серед учнівства.

Як планується реалізація:

1. Розроблення навчальних модулів та їхня інтеграція в навчальну програму. Після проходження експертизи й надання грифів, школи зможуть інтегрувати навчальні матеріали в галузеві дисципліни 5–11 класів. Це не передбачатиме додаткового навантаження, а пропонуватиме матеріали для відповідних тем програм, щоб актуалізувати їх.

2. Розроблення додаткових матеріалів та інструментів: інтерактивних дидактичних ігор, відеороликів, навчальних матеріалів, сценаріїв для позаурочних заходів. Ці матеріали плануємо передати закладам освіти перед початком навчання у 2-му весняному семестрі.

3. Методологічна підтримка: вебінари та навчальні сесії для представників місцевих управлінь освітою, закладів освіти, обласних ІППО та вчительства для підтримки під час інтеграції модулів у навчальні програми.

4. Презентація цифрової інтерактивної платформи, яка передбачатиме курси з енергоефективності для 4–11 класів, а також допоміжні матеріали для вчительства. Це дасть змогу забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх категорій дітей, зокрема для тих, хто навчається дистанційно.

Щоб впроваджувати теми енергоефективності в шкільну програму, МОН провело першу підготовчу зустріч із департаментами освіти ОВА. Спільно працюватимемо, щоб гарантувати ефективність впровадження, супервізію й підтримку на кожному з етапів реалізації.

«Уроки енергоефективності» стане частиною ширшої ініціативи впровадження теми зеленої енергетики в освіту в межах

Проєкт реалізується у співпраці Міністерства освіти і науки України спільно зі Всеукраїнською благодійною організацією «Інститут місцевого розвитку» (ВБО «ІМР») за підтримки Світового банку.

Міністерство освіти та науки України офіційно анонсувало проведення масштабної реформи старшої профільної школи. Основна мета цих змін — модернізувати підхід до навчання у старших класах, зробити його більш гнучким та орієнтованим на індивідуальні інтереси та потреби учнів.

Докладніше про те, що в українських школах урізають кількість предметів для вивчення, інформує “Хвиля”.

Повідомляється, що починаючи з 2027-2028 навчального року, учні 10-12 класів вивчатимуть лише сім обов’язкових предметів замість нинішніх тринадцяти, що значно скоротить навчальне навантаження та дозволить зосередитися на поглибленому вивченні профільних дисциплін.

До переліку обов’язкових предметів для старшокласників увійдуть українська мова, українська література, історія України, англійська мова, математика, фізична культура та дисципліна «Захист України».

Усі інші навчальні предмети школярі зможуть обирати самостійно залежно від своїх інтересів та майбутніх професійних планів. Ця можливість обирати додаткові предмети за профілем навчання стане доступною під час вступу до академічного ліцею.

На сьогодні учні 10-11 класів вивчають набагато більший набір обов’язкових предметів. До них входять зарубіжна література, всесвітня історія, громадянська освіта, біологія, екологія, географія, фізика, хімія та інші дисципліни.

Крім цього, учні повинні додатково вибрати один із кількох вибірково-обов’язкових предметів, таких як мистецтво, технології, інформатика чи фінансова грамотність. Новий формат навчання запропонує більш спеціалізований підхід, що відповідає інтересам кожного учня.

Важливим елементом реформи стане можливість для учнів 9-х класів самостійно обирати свій подальший освітній напрямок. Після завершення базової середньої освіти вони матимуть вибір: продовжити навчання в академічному ліцеї з поглибленим вивченням профільних предметів або вступити до закладу професійного спрямування для здобуття спеціалізованих навичок.

Планується, що пілотування реформи стартує з 1 вересня 2025 року у кількох ліцеях по всій Україні. Наразі вже визначено 30 пілотних установ, які активно готуються до участі у проєкті.

Цього навчального року частина шкіл в Україні змінила традиційний розклад канікул як осінніх, так і зимових, вирішивши відмовитися від осінніх канікул та додати ці дні до зимових. Однак не всі школи перейдуть на подібні графіки, тому кожному батькові слід уточнити подробиці організації канікул для своїх дітей безпосередньо в школах або класних керівників.

Докладніше про те, коли почнуться зимові канікули та скільки триватимуть, інформує РБК-Україна.

Згідно з рекомендаціями Міністерства освіти та науки України (МОН), новий навчальний рік розпочався 2 вересня 2024 року та завершиться 30 червня 2025 року. У межах цих часових кордонів кожен навчальний заклад має право самостійно встановлювати структуру навчального року, визначаючи, коли учні вирушать на канікули, і який термін.

Основне завдання шкіл у цьому випадку – знайти оптимальне рішення, яке враховуватиме не лише освітні цілі, а й комфорт та безпеку учнів, а також енергетичну ситуацію в регіоні.

Міністерство освіти та науки рекомендує провести зимові канікули з 30 грудня 2024 року до 10 січня 2025 року.

Однак кожна школа може переглядати ці дати залежно від внутрішньої ситуації та зовнішніх факторів, включаючи епідеміологічні ризики, доступність опалення, працездатність енергетичних об’єктів регіону та безпечні умови перебування дітей.

Перед початком навчального року Міністерство освіти та науки України (МОН) винесло на громадське обговорення проєкт змін до “Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів”.

Основний акцент було зроблено проблемі пропуску занять учнями без поважної причини. Під час обговорення порушувалися питання, пов’язані з тривалою відсутністю дітей у школах та можливими наслідками цього явища як для самих дітей, так і для їхніх батьків чи опікунів.

Докладніше про те, що Міносвіти придумало покарання батькам за шкільні прогули дітей, повідомляє 24 канал.

Міністерство освіти озвучило важливу ініціативу: скоротити допустимий термін відсутності дитини на уроках без надання медичної довідки чи пояснювальної записки з 10 до 5 робочих днів поспіль. Це нововведення покликане допомогти прискорити виявлення ситуацій, які можуть становити загрозу життю, здоров’ю чи розвитку дітей.

Зокрема, нововведення має на меті, щоб Національна поліція швидше реагувала на випадки, коли діти не відвідують школу з невідомих чи неповажних причин, що може свідчити про неналежне виконання батьками своїх обов’язків.

Чинні правила припускають, що учні можуть бути відсутні на заняттях без надання довідки чи пояснення до 10 днів поспіль. Якщо за цей період школа не отримує жодної інформації про відсутність дитини, адміністрація навчального закладу зобов’язана інформувати поліцію та служби у справах дітей.

Однак із можливим скороченням цього терміну до 5 днів відповідальність батьків за інформування школи про перепустки стане гострішою.

Підготовлений проєкт змін буде винесений на розгляд Кабінетом Міністрів найближчим часом, і якщо пропозиція буде прийнята, це вплине на освітній процес у країні. Батьки та опікуни учнів будуть зобов’язані оперативніше інформувати школу про причини відсутності дітей на заняттях.

Як документально підтвердити відсутність дитини
МОН роз’яснило, що причину відсутності дитини у школі можуть підтвердити кілька документів:

Медична довідка — необхідна у випадку, якщо дитина пропустила школу через хворобу.
Письмове пояснення батьків чи опікунів – допускається надання пояснювальної записки у довільній формі із зазначенням причини пропуску.
В умовах, коли дитина пропускає кілька днів, наприклад, через сімейні обставини або легке нездужання, достатньо повідомити класного керівника про це.

У більшості випадків школи приймають такі пояснення в усній формі через телефонні дзвінки або повідомлення в месенджерах, які використовуються для спілкування між батьками та педагогами. Якщо такого повідомлення недостатньо, школа може запросити письмову записку.

У випадку, якщо батьки заздалегідь знають про майбутню тривалу відсутність дитини в школі, наприклад, через поїздку, лікування в санаторії або участь у спортивних змаганнях та конкурсах, вони зобов’язані звернутися до адміністрації школи із заявою про заплановану перепустку.

У такій заяві необхідно вказати причину та період відсутності, а також надати документи, що підтверджують. Це може бути путівка до санаторію, направлення на лікування, або регламент участі у змаганнях чи конференціях. Зразок заяви можна уточнити в адміністрації навчального закладу.

Система освіти в Україні сильно постраждала ще за часів ковіда, коли українські школярі познайомились із поняттям “дистанційна освіта”. І війна ще більше посилила і без того існуючі проблеми, і це викликає низку питань у батьків, дітей, а також у влади, щоб зрозуміти, як діяти для мінімізації освітніх прогалин у підростаючого покоління.

Детальніше про те, як справи зі шкільною освітою в Україні, повідомляє заступник міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, інформує РБК-України.

Критичне відставання у знаннях учнів
Першою і однією з найтривожніших тез стала заява про те, що рівень знань українських школярів значно відстає від необхідного. За словами Кузьмичової, учні відстають щонайменше на два роки порівняно з міжнародними стандартами. Це — серйозний сигнал для всіх як для батьків, так і для педагогів і влади. Пандемія, військові дії та нестабільне освітнє середовище сильно вплинули на навчання. Багато дітей не набувають повноцінних знань, що вже сьогодні викликає тривогу. На думку заступника міністра, необхідно терміново вживати заходів для усунення цього розриву, щоб запобігти подальшому погіршенню ситуації.

Підтримка учнів із окупованих територій
Наступне важливе питання, яке порушила Кузьмичова, стосується українських дітей, які продовжують навчатися дистанційно з тимчасово окупованих територій. Таких учнів налічується понад 40 тисяч, і для них дуже важливо зберегти доступ до якісної освіти. Незважаючи на всі складнощі, вони продовжують навчатися, і Міністерство освіти ставить собі завдання підтримувати цей зв’язок. Держава докладає значних зусиль для того, щоб діти з окупованих територій могли продовжити своє навчання і в майбутньому не були ізольовані від української освітньої системи.

Політика “Школа офлайн”
Один із пріоритетних кроків Міністерства — це реалізація політики “Школа офлайн”, яка спрямована на повернення щонайменше 300 000 учнів за шкільні парти. Очне навчання — це процес отримання знань, а й важливий елемент соціалізації. В умовах дистанційного навчання школярі стикаються з численними труднощами, такими як нестача спілкування та обмежений доступ до практичних навичок. Офлайн-освіта має стати основою повернення до нормального шкільного життя, де діти можуть розвиватися повноцінно.

Інвестиції у безпечні школи
Ключовим елементом для повернення до офлайн-навчання є безпека. В умовах військових дій держава змушена будувати протирадіаційні укриття у школах, які мають стати місцем не лише для захисту, а й для повноцінного навчального процесу. Державні інвестиції у створення таких укриттів – це важливий крок, який дозволить гарантувати, що діти зможуть навчатися навіть за умов загроз. Ці укриття забезпечуватимуть безпеку школярів і одночасно дозволять продовжувати освітній процес.

Новий підхід до підручників
Серед реформ в освіті також варто зазначити кардинальну зміну підходу до створення шкільних підручників. Міністерство усвідомлює, що застарілі матеріали не відповідають сучасним реаліям та викликам, з якими стикаються українські школярі. Створення нових підручників з урахуванням новітніх освітніх стандартів та потреб дітей має підвищити якість навчання та допомогти учням краще засвоювати матеріал.

Подвійне навантаження на вчителів
Не оминули й питання роботи педагогів. Надія Кузьмичова зазначила, що вчителі зазнають подвійного навантаження, коли ведуть уроки одночасно очно та онлайн. Такий формат, на її думку, потребує перегляду. У майбутньому заняття для різних категорій учнів, що знаходяться на очній та дистанційній формі, повинні бути розмежовані, щоб оптимізувати процес навчання та полегшити працю педагогів. Це дозволить більш ефективно справлятися з навантаженням та забезпечувати високу якість викладання.

Гроші “слідують за вчителем”
Важлива реформа стосується професійного розвитку вчителів. У майбутньому гроші “слідуватимуть за вчителем”, що означає, що кожен педагог зможе самостійно обирати, де і як проходити професійне навчання. Це дасть змогу вчителям підвищувати свою кваліфікацію в тих галузях, які найбільш актуальні та цікаві їм, що у свою чергу позитивно позначиться на рівні освіти загалом.

Правильне та якісне харчування дітей у школах — один із ключових факторів, що впливають на їхнє здоров’я, успішність та загальний розвиток. Саме тому питання організації шкільного харчування мають бути пріоритетними як для держави, так і для місцевих органів влади.

Докладніше про те, що в українських школах запровадять безкоштовну послугу для дітей, повідомляє прес-служба Мінреінтеграції в мережі Telegram.

Нещодавно, 4 жовтня, уряд України ухвалив важливу постанову щодо організації харчування учнів початкових класів. Згідно з документом, який зветься “Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів установ загальної середньої освіти у 2024 році”, було виділено 2 мільярди гривень на шкільне харчування. Цей проект було розроблено Міністерством освіти і науки (МОН) у рамках реалізації реформи шкільного харчування, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Основна мета цієї ініціативи полягає у забезпеченні якісного та збалансованого харчування учнів початкових класів (1-4 класи) в установах загальної середньої освіти по всій країні. Очікується, що виділені кошти дозволять забезпечити харчуванням майже 800 тисяч дітей у 2024 році.

Розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам — це не лише фінансова підтримка шкіл, а й допомога місцевим громадам в організації та наданні якісного харчування для дітей. В умовах обмеженого бюджету на місцях це рішення дозволяє зняти частину навантаження з місцевої влади та забезпечити гідне харчування для учнів початкових класів. Таким чином, батьки можуть бути впевнені в тому, що їхні діти отримають повноцінне харчування в школі, що є особливо важливим для сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Подібна ініціатива також сприяє реалізації загальної Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року. Ця стратегія спрямована на покращення якості шкільного харчування, розробку нових стандартів, забезпечення збалансованого та корисного раціону для дітей.

В серпні 2024 року Міносвіти винесло на громадське обговорення проєкт змін до “Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів”. Головним питанням, яке підіймалося, стало пропуск навчання дітей без поважної причини, повідомляє 24 канал.

За підсумками обговорення оприлюднено звіт, у якому запропоновано скоротити термін пропуску школи без довідки з 10 до 5 робочих днів поспіль із невідомих або без поважних причин.

Це робиться з метою, щоб Національна поліція швидше виявляла негативні для життя, здоров’я та розвитку дитини ситуації, коли школярі не охоплені навчанням, зокрема через неналежне виконання батьками їхніх обов’язків.

Наразі діє норма, за якою без надання довідки/пояснень учні можуть пропускати школу до 10 днів поспіль, і якщо у школи немає жодної інформації про перебування учня, то вона повинна повідомити про це поліцію та службу у справах дітей.

Підготовлений проєкт буде розглянутий Кабміном невдовзі.

Відповідальність лежить на батьках чи опікунах школяра, які зобов’язані повідомляти школу про пропуски.

Причини відсутності дитини на уроках можуть підтвердити:

медична довідка;
письмове пояснення батьків/опікунів у довільній формі.
Повідомляти про не тривалі пропуски варто класного керівника, зокрема, з’ясувати у якій формі це правильно робиться.

Часто, якщо дитина пропускає кілька днів у школі, наприклад, за сімейними обставинами або погане самопочуття, то про це достатньо повідомити класного керівника телефоном або через месенджер/застосунок, у якому відбувається спілкування батьків і учителя. Якщо школі цього недостатньо, тоді потрібно написати пояснювальну записку у довільній чи визначеній формі із зазначенням причини.

Якщо причиною пропуску уроків є хвороба, то після одужання для школи знадобиться довідка від лікаря.

За умов, коли ви завчасно знаєте, що дитина буде тривало відсутня в школі, наприклад, через заплановану поїздку/лікування у профілактичному закладі/участь у змаганнях чи конкурсах тощо, вам потрібно звернутися до адміністрації школи, щоб написати заяву про заплановану відсутність. Зразок заяви уточнити й надати підтверджувальні документи – путівку чи направлення в санаторій, регламенти змагань, конференцій чи конкурсів.

МОН поінформувало, що й у застосунку “Мрія” можна буде повідомити про відсутність дитини, це пришвидшить комунікацію між батьками та школою.

У зимовий період деякі школи в Україні можуть бути змушені перейти на дистанційне навчання через неможливість підтримувати нормальні умови для роботи.

Докладніше, що українських школярів можуть відправити на дистанційку, інформує 0352.ua, посилаючись на заступника Міністра освіти і науки Андрія Сташківа.

Відомо, що незважаючи на активну підготовку навчальних закладів до опалювального сезону, яка включає забезпечення генераторами, ситуація в школах залишається неоднорідною, і не всі продовжуватимуть навчання у звичному форматі.

Сташків зазначив, що близько 80% шкіл вже оснащені генераторами, що дає змогу частково вирішити проблему з перебоями електроенергії. Однак наявність генератора не гарантує повноцінної роботи школи за умов зимових відключень світла. Основна проблема пов’язана із теплопостачанням: школи, які мають власні котельні, зможуть працювати, використовуючи генератори для підтримки тепла. У той же час навчальні заклади, залежні від центральних котелень, які забезпечують цілі мікрорайони, можуть зіткнутися з неможливістю підтримувати необхідний температурний режим.

Таким чином, якщо школа не зможе забезпечити комфортні умови для занять, насамперед достатню температуру в приміщеннях, її учні будуть переведені на тимчасове дистанційне навчання. Сташків наголосив, що школи, чиї системи опалення залежать від міських котелень, які обслуговують великі райони, швидше за все, будуть найбільш уразливими у таких ситуаціях.

Переклад на дистанційне навчання має свої переваги та недоліки. З одного боку, це дозволяє зберегти освітній процес навіть за несприятливих умов, таких як перебої з опаленням та електроенергією. Для учнів це може бути можливістю продовжувати навчання без перерви, особливо в умовах, коли здоров’я та безпека залишаються пріоритетом. Дистанційне навчання надає гнучкість, дозволяючи учням отримувати знання з дому, що знижує ризик захворювань у холодну пору року, коли імунітет особливо вразливий.

Проте є свої мінуси. Не кожна сім’я має технічну можливість забезпечити дитині якісну участь в онлайн-навчанні, чи це брак комп’ютерів, погане інтернет-з’єднання або брак місця для повноцінного навчального процесу вдома. З іншого боку, соціальна ізоляція, викликана дистанційним навчанням, може негативно зашкодити психологічному стані школярів, особливо молодшого віку, котрим спілкування з однолітками є важливою частиною розвитку.

Найближчим часом в українських областях та громадах мають активізуватись процеси з організації безкоштовного харчування для учнів початкових класів. Фінансування на ці цілі вже надходить з державного бюджету, проте швидкість освоєння цих коштів залежить від того, наскільки оперативно місцева влада ухвалить відповідні рішення. Саме дії на місцях відіграють ключову роль у реалізації цієї програми.

Докладніше про те, коли українських дітей почнуть безкоштовно годувати у школах, інформує life.pravda.com.

Питання безкоштовного харчування для молодших школярів набуло особливої ​​актуальності у зв’язку з новим підходом до забезпечення соціального забезпечення дітей в освітніх закладах. Згідно з інформацією, наданою Офісом освітнього омбудсмена, держава бере на себе зобов’язання повністю покрити витрати на харчування учнів початкових класів за умови, що шкільні їдальні забезпечені власними кухарями. У цьому випадку 100% вартості продуктів буде компенсовано з державної субвенції, що дозволяє освітнім установам надавати харчування без додаткових витрат з боку батьків.

Проте ситуація змінюється, якщо школи використовують послуги сторонніх організацій, таких як кейтерингові компанії або аутсорсингові служби харчування. У цьому випадку державна субвенція покриває лише 70% витрат на продукти та послуги, а 30%, що залишилися, мають бути виділені з місцевого бюджету. Це вимагає від місцевих органів влади своєчасного прийняття рішень щодо розподілу коштів та внесення змін до місцевого бюджету. Офіс освітнього омбудсмена наголошує на тому, що швидкість прийняття рішень на місцях має вирішальне значення для того, щоб учні могли своєчасно почати отримувати безкоштовне харчування.

Батьки також можуть відіграти важливу роль, закликавши місцевих депутатів оперативно зібратися для обговорення та затвердження необхідних змін до бюджету. Це дозволить прискорити процес та запобігти можливим затримкам із забезпеченням дітей харчуванням. Важливо розуміти, що якщо громада не встигне використати кошти субвенції до кінця 2024 року, вони будуть повернуті до державного бюджету, що спричинить втрату можливості безкоштовного харчування для дітей.

Після того, як депутати ухвалять рішення про розподіл коштів, вони мають бути перераховані на рахунки відділу освіти або освітніх установ, які мають фінансову автономію. Ці кошти будуть використані для закупівлі продуктів харчування або для оплати послуг кейтерингу та аутсорсингу залежно від того, як організовано харчування в школі.

Процедура закупівель також має свої часові межі, що може вплинути на терміни надання безкоштовного харчування. Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, процес придбання продуктів чи послуг може тривати від 5 днів до півтора місяця. Цей термін включає у собі як вибір постачальника, а й укладання відповідних договорів, проведення тендерів та інші формальності. Незважаючи на можливі затримки, держава гарантує, що після завершення всіх процедур учні початкових класів матимуть можливість харчуватися безкоштовно.

Докладніше про те, що в українських школах запровадять безкоштовну послугу для дітей, повідомляє прес-служба Мінреінтеграції в мережі Telegram.

Нещодавно, 4 жовтня, уряд України ухвалив важливу постанову щодо організації харчування учнів початкових класів. Згідно з документом, який зветься “Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів установ загальної середньої освіти у 2024 році”, було виділено 2 мільярди гривень на шкільне харчування. Цей проект було розроблено Міністерством освіти і науки (МОН) у рамках реалізації реформи шкільного харчування, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Основна мета цієї ініціативи полягає у забезпеченні якісного та збалансованого харчування учнів початкових класів (1-4 класи) в установах загальної середньої освіти по всій країні. Очікується, що виділені кошти дозволять забезпечити харчуванням майже 800 тисяч дітей у 2024 році.

Розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам — це не лише фінансова підтримка шкіл, а й допомога місцевим громадам в організації та наданні якісного харчування для дітей. В умовах обмеженого бюджету на місцях це рішення дозволяє зняти частину навантаження з місцевої влади та забезпечити гідне харчування для учнів початкових класів. Таким чином, батьки можуть бути впевнені в тому, що їхні діти отримають повноцінне харчування в школі, що є особливо важливим для сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Подібна ініціатива також сприяє реалізації загальної Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року. Ця стратегія спрямована на покращення якості шкільного харчування, розробку нових стандартів, забезпечення збалансованого та корисного раціону для дітей.

Система освіти України зіткнулася з низкою нововведень та реформ. Багато зміниться і практично нічого з того. що було раніше, не залишиться таким, як ми його пам’ятаємо. пам’ятають наші батьки і навіть наші дорослі діти. Ну от нашим молодшим дітям доведеться зіткнутися з новою реформою старшої школи.

Докладніше про те, що школу діти закінчуватимуть уже із професією, повідомляє Telegram-канал Правительство online.

Насамперед варто зазначити, що реформа дозволяє учням обирати ті предмети, які їм необхідні майбутній професії. При цьому сама освіта буде тісно пов’язана з ринком праці. Також реформа допоможе покращити якість та умови навчання, а також викорінити освітні нерівності між учнями із сіл та міст.

Згідно з новою реформою, шкільна освіта триватиме 12 років. Можна вибрати профіль: STEM, мовно-літературний, соціально-гуманітарний. Замість більш ніж двадцяти предметів з’явиться можливість поглиблено вивчати лише необхідні для майбутньої спеціальності предмети. При цьому можна вибрати і непрофільні предмети за бажанням

Зрозуміло, що багато українців не розуміють, для чого необхідно 12 років витрачати на шкільну освіту. Однак у цьому напрямі Україна переймає практику європейських держав, де вже існує 12-річна шкільна освіта. У 10 класі учні адаптуються, обирають профіль навчання та завершують загальну підготовку. А ось у 11 та 12 класах у них будуть уроки для поглибленого вивчення.

Таким чином, у дітей після 9 класу буде на вибір два типи навчальних закладів.

Перший – професійний коледж або заклад професійної вищої освіти. У таких установах освоювання професій буде набагато швидшим, що дозволить учням швидше вийти на ринок праць. Школярі зможуть отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту, а також матимуть можливість далі здобувати вищу освіту.

Другий – академічний ліцей. У ньому відбуватиметься підготовка для здобуття вищої освіти, також у ліцеї буде доступно один або кілька профілів навчання. При цьому в такому закладі можна поєднувати профільні та непрофільні предмети, наприклад, поєднувати фізику з філологією.

Варто сказати, що у 2025 році розпочнеться пілотний проект у деяких школах, який покаже, наскільки реформа дієздатна, та як швидко учні зможуть до неї адаптуватися. А повноцінно нова система освіти стартує з 2027 року.

В Індії досі дуже сильні так звані тантричні ритуали, серед яких є жертвопринесення богам

Жахливий випадок стався днями в Індії, де населення досі сповідує кастові відмінності, та вірить у язичницькі ритуали. В індійському штаті Уттар-Прадеш керівництво школи вбило 7-річного учня. Причому його ритуально принесли в жертву заради “процвітання” учбового закладу.

Як повідомляє індійське видання Hindustan Times, злочин задумав власник школи, який вірив у “тантричні ритуали”. Він попросив директора школи, свого сина, принести в жертву дитину, обгрунтувавши це тим, що школа та родина приреченої дитини будуть “процвітати”.

Директор погодився, після чього батько, син та ще троє шкільних співробітників викрали з гуртожитку для учнів 11-річну дитину. Жертву відвезли в пристосоване для жертвоприношення місце та ритуально задушили.

Коли історія виплила назовні, громадськість була шокована. Поліція штату заарештувала п’ятьох осіб, зокрема й власника школи, директора та щонайменше двох вчителів. Ведеться слідство. Видання зазначає, що з 2014 по 2021 роки в Індії нарахували більше 100 тільки виявлених випадків жертвоприношень: дехто заради богів скоював самогубство, проте більшість злочинців воліли принести в жертву інших, щоб догодити “вищим силам”.

Спочатку повномасштабного вторгнення росії на територію України українці зіткнулися з низкою ускладнень. Наприклад, діти втратили можливість повноцінно вчитися у школах. Міністерство освіти намагається налагодити систему освіти, адаптувавши навчальний процес від сьогоднішніх військових реалій. Зокрема, МОН затвердив деякі зміни до положень, що є частиною комплексної політики “Школа офлайн”.

Докладніше про те, які саме зміни було прийнято, повідомляє Міністерство освіти у мережі Telegram.

Насамперед варто зазначити, що дистанційні школи та класи продовжуватимуть функціонувати, якщо в класах буде щонайменше 20 осіб. Також важлива наявність хоча б одного класу для всіх років навчання з 1 до 9, або з 5 по 11 класи. При цьому навчання проходитиме синхронно з використанням цифрових інструментів. При цьому якщо жодна школа взагалі не може функціонувати через невиконання умов, тоді визначається одна більш-менш здатна школа, яка також працює без дотримання вимог, і в ній формуватимуться оффлайн класи кожного року навчання.

При цьому з 1 вересня 2025 року діти зможуть здобувати освіту в дистанційних класах з українознавчим ухилом без подвійного освітнього навантаження. Таким чином вони вивчатимуть лише ті предмети, яких немає в іноземних школах, наприклад, українську мову, літературу, географію, історію України. Для такого навчання є спеціально затверджені програми. Паралельне навчання за повною програмою в українській школі дистанційно та в іноземній школі очно не передбачено. Таким чином, це зменшить навантаження з 25 години до 6, а оцінки з інших предметів, які дитина вивчає за кордоном, перерахують. Це робиться спеціально, щоб дітям було простіше і вони змогли будь-якої миті повернутися до України, без втрати навчального годинника.

Що ж до дітей ВПО, то вони можуть відвідувати школи за місцем фактичного перебування. Якщо ж у школах немає вільних місць або школи не відновили очне навчання, такі учні можуть залишатися на дистанційному навчанні у своїх попередніх освітніх закладах.

Що ж до дітей на тимчасово окупованих територіях, то вони продовжують навчання дистанційно. При цьому дітей можуть перевести в іншу школу області, і для цього не буде потрібна заява від батьків – з метою безпеки дітей буде переведено за рішенням обласної військової адміністрації. Крім того, діти на тимчасово купованих територіях можуть навчатися під педагогічним патронажем. Це означає, що за кожним учнем закріплюється вчитель, який створює індивідуальний навчальний план. Це дасть можливість учням навчатися відповідно до їх індивідуальних потреб та зручного графіка.

Таким чином Міністерство освіти робить все, щоб українські діти продовжували вивчати шкільні науки без втрати якості освіти. Навчальна система максимально адаптована до нових умов, і це дозволить дітям здобувати освіту аж до закінчення військових дій в Україні.

Навіщо дітей у школах будуть ділити на групи по 15 осіб
МОН ухвалило зміни до Порядку поділу класів на групи під час вивчення предмета “Захист України”. Відтепер учнів і учениць старших класів розподілятимуть у групи за кількістю осіб – від 8 до 15 у кожній групі, а не за гендерною ознакою. Про це йдеться на Урядовому порталі.

Раніше Верховна Рада України ухвалила Закон № 3724-IX який скасував гендерний розподіл під час вивчення предмета «Захист України».

Ці зміни дадуть змогу вчителям більше зосередитися на практичному навчанні в менших групах, а учням — незалежно від статі опанувати базові навички для життя, самозахисту та формування оборонної свідомості.

Нова програма “Захист України” містить 10 практичних модулів й орієнтована на розвиток практичних умінь: домедична допомога, навички управління безпілотниками, тактична медицина, радіозв’язок та інші сучасні технології, що відповідають реаліям воєнного часу.

Програма також допоможе учням розвинути емоційну стійкість і вміння діяти в екстремальних ситуаціях.

Оновлена програма

Упродовж 2024–2026 років модельна навчальна програма «Захист України» впроваджується в межах всеукраїнського педагогічного експерименту. Заклади освіти, які поки що викладають за старою програмою, також мають відмовитися від гендерного поділу груп.

Оновлена програма складається з 10 модулів і спрямована на розвиток практичних умінь. До них входять: домедична допомога, навички управління безпілотниками, тактична медицина, радіозв’язок та інші сучасні технології, що відповідають реаліям воєнного часу. Програма також допоможе учням розвинути емоційну стійкість і вміння діяти в екстремальних ситуаціях.

З 2027 року оновлена програма «Захист України» також стане основою для профільного вивчення, де учні зможуть обирати окремі модулі для поглибленого навчання.

Навчання в осередках

Замість звичних 45-хвилинних уроків раз на тиждень, нова програма передбачає, що уроки проводитимуть протягом усього дня один раз на місяць. Для цього в громадах створюються спеціальні навчальні осередки, які об’єднають учнів із кількох шкіл. Це дозволить більш ефективно організувати практичні заняття та надавати учням з усієї громади доступ до сучасного навчального обладнання.

У грудні держава виділила субвенцію у розмірі 1,74 млрд грн. З них — 1,64 млрд грн на забезпечення цих осередків, 100 млн спрямовано на професійний розвиток вчителів. Громади вже закуповують сучасні симулятори для управління дронами, навчальні тири та інші інтерактивні засоби, що дозволять учням опановувати практичні навички.

Заступник очільника МОН Андрій Сташків повідомив, що триває активна підготовка до опалювального сезону. Зокрема, школи забезпечують генераторами, аби у разі відключень вони мали світло.

Посадовець каже, що 80% шкіл в Україні мають генератори.

“Але це не означає, що всі ці школи зможуть працювати у звичайному режимі, якщо не буде електроенергії взимку. Чому? Тому що теплопостачання відбувається по-різному. Школи, які мають власні котельні і генератори, можуть повноцінно працювати взимку, якщо немає електроенергії”,– зазначив він.

Школи, які не мають власної котельні, бо вона одна на мікрорайон, зокрема у великих містах, не зможуть працювати через недотримання температурного режиму.

“Наразі 7600 шкіл, понад половина, мають різні можливості для роботи взимку за умови відключення електроенергії. Але це не остаточна цифра, вона постійно змінюється”,– каже Сташків.

Він також розповів, що в Україні зараз напрацьовують механізми, аби школи змогли працювати, якщо будуть відключення світла. Також МОН надає школам рекомендації. Зокрема, радять школам зміщувати розклад уроків, щоб підлаштуватися під світловий день. Головне – дотримання температурного режиму у школі.

Якщо ситуація критична, то школа може тимчасово повернутися до дистанційного навчання,– наголосив посадовець.

Після 9 класу навчання дітям поділять на два напрямки – як усе зміниться
У 2027 році очікується реформа освіти у школах України. Про це стало відомо всі подробиці від Федорова, а також з оприлюдненого матеріалу на сайті МОН.

Отож, із 2027 року учні 10–12 класів самостійно формуватимуть освітню траєкторію.

Навчання після 9 класу поділиться на 2 напрями: академічний і професійний.

– Академічний напрям спрямований на підготовку до вступу до закладів вищої освіти. Навчання відбуватиметься в окремих великих ліцеях, де учні обиратимуть основний профіль та додаткові предмети незалежно від профілю. Наприклад, учень з фізичного зможе вивчати музику або мистецтво, а учень з філологічного — фізику в житті або теорію появи всесвіту.

– Професійний напрям дасть змогу учням розвивати навички для швидкого виходу на ринок праці.

Зазначається, що у 2025 році реформа стартує в пілотних ліцеях.

Обирати, що вчити, щоб потім обрати, ким стати та як зміниться старша школа

«Профільна»: реформа старшої школи змінить підходи до навчання у старших класах і будуватиметься на нових можливостях у виборі профілю навчання, всебічному розвитку та індивідуальному підходу до кожного учня. А саме таких змін і прагнуть 91% старшокласників і 83% студентів професійних закладів за результатами Всеукраїнського соціологічного опитування від КМІС.

Уже у 2027 році десятикласники зможуть обирати між двома напрямами навчання — академічним і професійним.

– Обираючи академічний напрям, підлітки навчатимуться в ліцеї і готуватимуться до вступу в ЗВО. Тут у них буде великий вибір профілів навчання, які базуються на кластерах: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний. А також можливість обирати додаткові предмети, які їх цікавлять.

– Обираючи професійний напрям, старшокласники швидше опановуватимуть професію та виходитимуть на ринок праці. У профтесі або закладі фахової передвищої також можна буде обирати предмети, повʼязані з майбутньою кар’єрою.

Як покроково втілюватиметься реформа і що варто знати учням, батькам і вчителям, читайте на сайті МОН:

З 2027 року Міністерство освіти та науки України (МОН) планує запровадити значні зміни у системі шкільної освіти. Одним із ключових елементів майбутньої реформи стане перехід на 12-річне навчання у школі, що означає збільшення часу навчання у середній школі на один рік. Таким чином, учні навчатимуться не 11, як було заведено раніше, а 12 років. Ця зміна торкнеться системи старшої профільної середньої освіти та відкриє нові можливості для учнів.

Докладніше про те, школярам додали ще один рік навчання, інформує 24 Канал.

Щоб підготуватися до масштабних змін, з 2025 року МОН почне впроваджувати пілотні проєкти, які допоможуть апробувати нові освітні моделі. Як пояснив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час обговорення реформи, метою цих змін є створення умов, за яких випускники шкіл приходитимуть до університетів з більш глибокими та усвідомленими знаннями, які краще готові до подальшого навчання.

Пілотний проєкт дозволить виявити сильні та слабкі сторони нової моделі та внести необхідні корективи перед повсюдним впровадженням нововведень. Це дозволить адаптувати систему під реальні потреби учнів та освітніх закладів.

Основна причина переходу на 12-річне шкільне навчання полягає у необхідності підвищення якості підготовки учнів до вступу до вищих навчальних закладів та подальшої професійної діяльності. За словами міністра Оксена Лісового, реформа спрямована на те, щоб учні могли краще визначитися із напрямом своєї подальшої освіти вже на стадії старшої школи. Для цього їм буде надано вибір профілю навчання відповідно до особистих інтересів та здібностей.

Із запровадженням нового формату освіти, випускники 9 класів зможуть обирати між академічним ліцеєм чи професійним коледжем. Це рішення дозволить учням зосередитись на тих дисциплінах, які вони вважають найбільш важливими для своєї майбутньої кар’єри, та отримати більш спеціалізовані знання.

З 2027 року, коли реформа набуде чинності, учні, які йдуть у 10 клас, зможуть обрати між академічними ліцеями та професійними коледжами. У цих навчальних закладах вони отримуватимуть профільну освіту за новими стандартами. Такі стандарти передбачають як загальні базові предмети, і поглиблене вивчення окремих дисциплін. Учні також матимуть можливість вибирати частину предметів для вивчення, що забезпечить більш індивідуальний підхід до кожного учня.

Академічні ліцеї будуть орієнтовані на тих, хто планує продовжити навчання в університетах та обрати академічну чи наукову кар’єру. У таких ліцеях навчальні програми будуть орієнтовані на поглиблене вивчення окремих предметів, які учні можуть обрати залежно від майбутніх планів.

Професійні коледжі, у свою чергу, нададуть учням можливість отримати початкові професійні навички та швидше вийти на ринок праці. Ці заклади пропонуватимуть програми, які готують фахівців із затребуваних професій.

Одним із ключових нововведень стане запровадження так званого адаптаційного року, який розпочинатиметься з 10 класу. Це додатковий рік навчання покликаний допомогти учням краще адаптуватися до нових умов, засвоїти базові знання та визначити для себе найцікавіші та найзначніші предмети для подальшого поглибленого вивчення. Такий підхід дозволить учням уникнути стресу, пов’язаного з вибором профілю, та забезпечить більш плавний перехід до старшої школи.

Програми у старшій профільній школі будуть поділені на ядро ​​— базові предмети, обов’язкові для всіх учнів та компоненти поглибленого вивчення. Цей підхід забезпечить універсальність освіти, одночасно дозволяючи кожному учневі зосередитися тих дисциплінах, які йому найцікавіші. За словами міністра, мета цієї реформи — допомогти учням стати більш усвідомленими та самостійними у виборі майбутнього.

Новий навчальний рік в Україні розпочався за умов, які диктують свої особливості організації освітнього процесу. Війна внесла свої корективи до звичного ритму шкільного життя, і одним із питань, яке хвилює багатьох батьків та учнів, стали осінні канікули.

Детальніше про те, що чиновники вирішили осінніми канікулами, інформує 24 Канал.

На відміну від попередніх років, коли дати канікул встановлювалися на державному рівні, у 2024 році Міністерство освіти і науки надало школам велику самостійність у плануванні навчального процесу. Тепер кожен навчальний заклад самостійно визначає структуру навчального тижня, тривалість занять та, відповідно, дати канікул. Це рішення було ухвалено з урахуванням складної ситуації в країні та з метою забезпечення більшої гнучкості в організації навчального процесу.

Такий підхід дозволяє школам:

Враховувати регіональні особливості: У різних регіонах України епідеміологічна ситуація, рівень безпеки та погодні умови можуть суттєво відрізнятись. Школи можуть планувати канікули таким чином, щоб мінімізувати ризики для здоров’я учнів та педагогів.
Забезпечити безперервність навчального процесу: У разі виникнення надзвичайних ситуацій, школи можуть оперативно коригувати навчальний графік, щоб не переривати навчання.
Враховувати потреби учнів: Школи можуть планувати канікули з урахуванням навчального навантаження та психологічного стану учнів.
Коли будуть осінні канікули у 2024 році?

Незважаючи на надану школам самостійність, більшість навчальних закладів планують осінні канікули на традиційні терміни – з кінця жовтня до початку листопада. Так, наприклад, у таких містах, як Київ, Івано-Франківськ, Луцьк та Хмельницький, школярі відпочиватимуть із 28 жовтня по 2-3 листопада.

Однак, слід зазначити, що ці дати можуть бути скориговані залежно від конкретної ситуації у кожному регіоні. Деякі школи можуть перенести канікули на пізніший термін або взагалі відмовитися від них цього року.

В умовах воєнного стану організація навчального процесу в українських школах набула нових рис. Гнучкість у визначенні дат канікул дозволяє школам адаптуватися до змінних умов та забезпечувати безпеку та комфорт учнів. Однак, така гнучкість також створює певні незручності для батьків, яким необхідно заздалегідь планувати свій відпочинок та дозвілля дітей.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну внесло суттєві корективи у звичний спосіб життя українців, у тому числі у сферу освіти. Незважаючи на складні умови, Міністерство освіти та науки України вживає всіх необхідних заходів для забезпечення безперервності освітнього процесу.

Докладніше про те, як навчатимуться діти у разі відключення електрики, інформує Дзеркало тижня.

Одним із найбільш серйозних викликів для української освіти стала необхідність адаптації до умов воєнного часу. Масштабні руйнування інфраструктури, перебої з електропостачанням, вимушена міграція населення – все це значно ускладнило роботу навчальних закладів.

Підготовка до можливих вимкнень електроенергії

Особливої ​​актуальності набуває питання забезпечення освітнього процесу за умов можливих відключень електроенергії, особливо у зимовий період. За словами міністра освіти та науки Оксен Лісового, понад 80% українських шкіл уже обладнано альтернативними джерелами енергії та опалення. Це дозволить продовжувати навчання навіть у разі тривалих перебоїв із електропостачанням.

Формати навчання за умов відсутності електроенергії

Міністр наголосив, що у разі тривалих відключень електроенергії школи стануть єдиним місцем, де діти зможуть продовжити навчання. Для цього будуть використовуватися такі формати:

Асинхронне навчання: Вчителі будуть записувати відеоуроки та надавати учням завдання для самостійного виконання.
Гнучкий графік: Навчальний процес буде адаптований до змінних умов.
Використання друкованих матеріалів: У разі повної відсутності електроенергії школи перейдуть на використання традиційних підручників та робочих зошитів.
Незважаючи на зусилля, українська система освіти продовжує стикатися з серйозними викликами. Нестача педагогічних кадрів, психологічні травми в дітей віком, нерівні умови навчання – усе це потребує комплексного рішення.

Проте, українські вчителі та учні демонструють неймовірну стійкість та адаптивність. Завдяки їхнім зусиллям, а також підтримці міжнародної спільноти, українська освіта продовжує розвиватися навіть у найскладніших умовах.

Найближчим часом система профільної освіти у старших класах України зазнає важливих змін. Міністерство освіти та науки (МОН) спільно з партнерами активно працює над впровадженням реформи, спрямованої на підвищення якості освіти у старшій школі та адаптацію навчального процесу до сучасних реалій.

Докладніше про те, що у МОН заявили про зміни у школах, інформує Міністерство освіти та науки України у мережі Telegram.

Процес реформування нерозривно пов’язаний із результатами соціологічних досліджень, які допомагають зрозуміти, як сприймаються зміни серед школярів, вчителів та батьків, а також які кроки необхідні для їхньої успішної реалізації.

Однією із ключових тем найближчих дискусій стане обговорення результатів дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) навесні 2024 року. Це дослідження дало уявлення про те, як громадськість сприймає реформу профільної середньої освіти та які очікування існують у різних груп населення. Питання, порушені в ході дослідження, стосуються не тільки організації навчального процесу, а й того, як школа може допомогти учням краще підготуватися до дорослого життя та професійної діяльності.

Щоб прояснити усі деталі майбутніх змін та обговорити результати дослідження, 23 вересня о 12:30 пройде онлайн-трансляція за участю представників Міністерства освіти і науки України та інших ключових постатей, залучених до процесу реформування. Усі зацікавлені сторони матимуть можливість стежити за обговоренням на офіційних платформах МОН – у прямому ефірі на Facebook та YouTube. Ця подія покликана відповісти на багато питань і внести ясність у те, як розвиватиметься система шкільної освіти найближчими роками.

Ключові спікери та їх роль у реформі
На майбутньому заході виступатимуть провідні експерти та представники влади, які детально розкажуть про поточні етапи реформи та майбутні плани. Серед спікерів:

Оксен Лісовий, міністр освіти та науки України, який представить загальну картину реформування та пояснить, як досягатимуть цілі оновленої системи освіти.
Ігор Хворостяний, генеральний директор Директорату шкільної освіти при МОН, поділиться практичними аспектами впровадження змін на рівні шкіл, а також розповість про методи підтримки вчителів та школярів.
Сергій Колебошин, народний депутат України, пояснить законодавчі ініціативи, спрямовані на підтримку реформи, та розповість, як Верховна Рада сприятиме розвитку профільної освіти.
Валентина Полторак, менеджер Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, розповість про міжнародний досвід, який буде використано в українських школах у рамках програми децентралізації для розвитку демократичної освіти.
Антон Грушецький, виконавчий співзасновник громадської організації «Батьки SOS», виступить з результатами досліджень та пропозиціями щодо взаємодії між батьками, вчителями та державними органами для успішного впровадження реформи.
Реформа профільної старшої школи націлена на створення гнучкішої та індивідуально орієнтованої системи навчання, яка дозволить учням старших класів зосередитися на тих предметах, які відповідають їхнім майбутнім професійним чи академічним планам. Головне завдання – дати кожному школяреві можливість поглиблено вивчати ті дисципліни, які важливі для його кар’єри, а також підготувати його до успішного вступу до вузів або початку трудової діяльності.

Захід пройде 23 вересня о 12.30 у форматі онлайн-трансляції. Для участі в обговоренні достатньо підключитись до офіційних сторінок Міністерства освіти і науки на Facebook або YouTube. Крім того, повна програма події доступна для завантаження за посиланням, наданим організаторами.

Мати семирічної дівчинки Енджі Вернер опинилася у дивній ситуації, коли намагалася допомогти своїй доньці Айлі підготувати шкільне домашнє завдання з математики. Жінка не змогла вирішити завдання про собак на виставці та звернулася по допомогу до користувачів соціальних мереж.

Про це пише Mirror із посиланням на історію однієї з матусь у Threads.

“Це лише мені здається, що домашні завдання для дітей стають усе складнішими? Тут практично потрібен ступінь магістра з ракетобудування, щоб розв’язати цю задачку”, — написала Енджі Вернер.

Про що йшлося в завданні
Умови завдання були наступними: “На виставку зареєстрували 49 собак. Маленьких собак було зареєстровано на 36 більше, ніж великих. Скільки маленьких собак було зареєстровано?”

Жінка звернулася до користувачів соцмереж. Більшість з тих, хто відреагував, дійшла висновку, що маленьких собак було 13.

Проте пізніше Вернер пояснила, що вчитель назвав правильною відповіддю число 42,5.

У тому, що у відповіді вийшло не ціле число собак, звинуватили районну владу, яка спустила завдання до шкіл.

Щоб розв’язати завдання, потрібно скласти рівняння. Кількість маленьких собак треба прийняти за x, тоді “х мінус 36” — число великих собак. Результатом рівняння х + (х-36) = 49 стане 42,5.

Буллінг (або цькування) — це насильство в різних формах (психологічне, фізичне, економічне, сексуальне), у тому числі за допомогою електронних засобів зв’язку, спрямоване на малолітніх або неповнолітніх (найчастіше школярів), або вчинене ними щодо інших учасників освітнього процесу. Ця проблема актуальна в багатьох країнах, зокрема в Україні, і потребує активних заходів щодо профілактики та протидії.

Докладніше про те, що українців попередили, що всі школярі перебувають у небезпеці, повідомляє Міністерство освіти і науки України.

Питання, пов’язані з буллінгом, стосуються як освітніх установ, і багатьох державних органів. Важливо розуміти, хто несе відповідальність за запобігання та протидію цькуванню, а також куди звертатися у разі виявлення таких випадків.

Суб’єкти реагування на випадки буллінгу у навчальних закладах
Якщо булінг відбувається у навчальних закладах, до процесу реагування залучаються різні інстанції:

Служба освітнього омбудсмена — аналізує скарги та перевіряє виконання законодавства щодо захисту прав учасників освітнього процесу.
Місцеві органи влади — допомагають створювати безпечне освітнє середовище та контролюють виконання заходів щодо запобігання буллінгу.
Засновники навчальних закладів — вживають заходів щодо організації навчання працівників шкіл методам протидії цькуванню.
Керівники навчальних закладів зобов’язані оперативно реагувати на випадки буллінгу, інформувати батьків, поліцію та інші органи.
Служби у справах дітей — забезпечують безпеку дітей, якщо надходить інформація про насильство або загрозу їхньому життю.
Центри соціальних служб – надають послуги соціальної профілактики та підтримку постраждалим.
Національна поліція України займається перевіркою фактів цькування і вживає заходів для запобігання протиправним діям.
Роль Міністерства освіти і науки України
Міністерство освіти відіграє ключову роль у формуванні нормативної бази та направленні роботи щодо запобігання буллінгу. Воно розробляє плани заходів, регламентує порядок реагування на випадки буллінгу та встановлює заходи виховного впливу щодо учасників освітнього процесу.

Роль Міністерства соціальної політики
Міністерство соціальної політики України формує державну політику щодо надання послуг соціальної профілактики, спрямованих на запобігання булінгу серед дітей.

Роль Державної служби у справах дітей
Ця служба займається впровадженням профілактичних заходів щодо протидії буллінгу та розвитком у підлітків життєвих навичок. Вона забезпечує безпеку дітей, які зазнали насильства, та бере участь у розслідуванні причин булінгу, а також усуненні цих причин.

Роль місцевих органів управління освітою
Місцеві органи сприяють створенню безпечного освітнього середовища у школах, контролюють виконання планів заходів щодо протидії буллінгу та забезпечують організацію навчальних програм для педагогів та учнів. Також вони проводять моніторинг випадків буллінгу та вживають заходів для запобігання дискримінації.

Роль керівництва навчальних закладів
Керівники навчальних закладів зобов’язані реагувати на повідомлення про булінг у термін не більше одного робочого дня. Вони повідомляють поліцію, батьків та служби у справах дітей, організовують розслідування інциденту та вживають відповідних заходів щодо захисту прав постраждалих.

Роль соціальних педагогів та психологів
Соціальні педагоги сприяють формуванню в учнів відповідальної поведінки та навичок здорового способу життя, а також запобіганню конфліктним ситуаціям. Вони проводять профілактичні заходи та надають підтримку учасникам освітнього процесу, які стали жертвами булінгу. Психологи реалізують програми з розвитку навичок безпечної поведінки та запобігання насильству.

Роль ювенальної поліції
Підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України проводять профілактичні заходи серед дітей, виявляють причини правопорушень, пов’язані з булінгом, та вживають заходів щодо їх усунення. Також вони інформують громадськість про наслідки буллінгу та організують зустрічі з батьками та педагогами для розробки заходів щодо його запобігання.

Центри соціальних служб
Центри соціальних служб надають психологічну підтримку постраждалим від буллінгу, проводять оцінку їхніх потреб та забезпечують надання соціальних послуг відповідно до державних стандартів.

Громадські організації
Громадські об’єднання також відіграють важливу роль у протидії буллінгу, беручи участь у навчанні педагогів та впровадженні програм із запобігання насильству в школах.

Служба освітнього омбудсмена
Омбудсмен за освітою займається аналізом та перевіркою випадків буллінгу у навчальних закладах, а також контролює виконання заходів, спрямованих на надання підтримки постраждалим та надання соціальних та психологічних послуг.

Національна соціальна сервісна служба України
Ця служба здійснює контроль за якістю наданих соціальних послуг, пов’язаних із запобіганням та протидії буллінгу.

Заходи виховного впливу
Заходи виховного впливу спрямовані на корекцію поведінки учасників булінгу та усунення деструктивних моделей поведінки. Їх реалізація покладена на педагогів, соціальних працівників, спеціалістів служби у справах дітей та інших суб’єктів реагування на буллінг.

Таким чином, процес запобігання та протидії буллінгу потребує спільних зусиль різних органів та організацій, починаючи від Міністерства освіти і науки України та закінчуючи місцевими органами влади, навчальними закладами та громадськими об’єднаннями.

У МОН раптово вирішили додати навантаження учням
В Україні вже минуло майже два тижні, коли учні повернулися за шкільні парти. Програма у школах дуже насичена, проте до МОН вирішили додати ще навантаження та додали новий предмет. Про це повідомляється у Телеграм-каналі.

Що таке енергоефективність та як економити електрику, такому дітей навчатимуть ще зі шкільної парти.

Діти мають отримувати більше інформації про енергоетикет та реальні проблеми України, пов’язані зі зменшенням виробництва електроенергії, що відзначається через постійні ворожі атаки по країні та енергооб’єктах.

Отже, до МОН вирішили додати до освітнього процесу ці теми.

Для формування у дітей навичок енергозбереження освітнє відомство радить:

виділити у програмах очікувані результати навчання;
залучати школярів до виконання проектів спеціально розробленої тематики;
пояснювати на конкретних прикладах важливість та необхідність збереження теплової та електричної енергії у побуті;
визначати доступні шляхи скорочення витрати енергії тощо.