Батьків попередили, що весняні канікули в школах можуть перенести
В українських школах можуть перенести весняні канікули, заплановані з 24 по 28 березня через ситуацію з дистанційним навчанням. Про це повідомляє “Стіна” з посиланням на “ТРК 3-Студія”.

Директор департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторія Дротянко повідомила, що канікули для школярів Івано-Франківська, які раніше заплановані з 24 по 28 березня, можуть перенести.

“Дивлячись на те, що зараз діти проходять дистанційне навчання у школі, і в деяких закладах є питання проходження цього навчання, будь ласка, якщо батьки мають зауваження, вони можуть звертатися до директорів шкіл або до департаменту освіти”, – сказала Дротянко.

Вона зазначила, що якщо дистанційне навчання триватиме, канікули можуть відбутися у зазначені дати, або кожен навчальний заклад самостійно вирішуватиме, коли проводитиме канікули.

“Можливо, педагогічний колектив разом із батьками ухвалить рішення перенести канікули на пізніший період”, – додала Вікторія Дротянко.

Весняні канікули перенесли, дітей терміново відправляють зі шкіл
З 3 березня учні всіх шкіл Хмельницького позапланово підуть на весняні канікули. Відпочинок від навчання для них стартує на три тижні раніше. Про це розповіла в.о. директора департаменту освіти та науки міської ради Ольга Кшановська, інформує Стіна з посиланням на Суспільне.

Коли весняні канікули у школах Хмельницького
У міськраді зазначили, що мають певні карантинні обмеження через високу захворюваність на грип та ГРВІ.

“Але вирішили не продовжувати дистанційний формат навчання. Тому перенесли весняні канікули з 24 березня на 3 березня, щоб надалі освітній процес був очним, тому що для нас це є пріоритетом”,
– повідомила чиновниця.

Як розповів Суспільному директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОВА Олександр Пунда, по окремих громадах ситуація із захворюваністю на ГРВІ складна.

Зокрема у Шепетівській, Хмельницькій, Кам’янець-Подільській, Ізяславській, Волочиській та Нетішинській громадах.

“Тому там ми рекомендуємо продовжити дистанційне навчання до 7 березня. Але деякі навчальні заклади на свій розсуд запроваджують позапланові канікули на тиждень”,
– зауважив він.

Українським батькам нагадують, що дистанційне навчання тягне за собою ті самі зобов’язання, що й традиційне очне навчання, а необґрунтовані перепустки можуть спричинити адміністративні штрафи.

«Журнал Житомира» повідомляє, що якщо учень пропускає 10 послідовних навчальних днів без поважної причини, школа зобов’язана повідомити про це як поліцію, так і органи опіки та піклування.

Батьки можуть виправдати відсутність дитини такими документами:

Медична довідка, якщо дитина була хвора.

Письмове пояснення від батьків, наприклад, технічні проблеми з доступом до Інтернету.

Відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, батьки, чиї діти систематично пропускають заняття у школі без поважної причини, можуть бути оштрафовані:

Перше порушення – попередження чи штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень.

Повторне порушення протягом року – штраф у розмірі від 1700 до 5100 гривень.

Батьки також несуть юридичну відповідальність за поведінку своєї дитини. Якщо неповнолітнього застали за курінням, вживанням алкоголю, хуліганством чи крадіжкою, це може спричинити додаткові штрафи та адміністративні наслідки.

Правова база:

Стаття 53 Конституції України встановлює, що загальна середня освіта є обов’язковою.

Закон «Про освіту» зобов’язує батьків стежити за тим, щоб їхня дитина дотримувалася шкільної програми.

Сімейний кодекс свідчить, що зневага освітою дитини може призвести до позбавлення батьківських прав.

У багатьох закладах освіти в Україні запроваджують карантинні обмеження. Учнів та студентів переводять на дистанційний формат навчання, що вплине на канікули. Причина – різке зростання захворюваності на ГРВІ та грип, пише 24 канал.

Батьків та учнів при цьому турбує питання, чи не вплинуть ці карантинні обмеження на період канікул у школі. У Міністерстві освіти і науки України уточнили, що рішення про те, чи скасовувати або зміщувати дати канікул, зокрема через карантинні обмеження, ухвалюють на місцях.

“Рішення щодо структури навчального року ухвалює школа”, – нагадали у відомстві.

Загалом Міністерство освіти і науки України дозволило їм погоджувати структуру і тривалість навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу та весняних канікул.

До слова, заступник голови КМДА Валентин Мондриївський зазначав, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і відповідальний за його освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність. Саме він ухвалює рішення щодо запровадження карантину, враховуючи епідемічну ситуацію в колективі.

“Керівники шкіл самі вибиратимуть, чи перевести учнів на дистанційне навчання, чи призупинити освітній процес в окремих класах”, – уточнив Мондриївський.

Через різке зростання захворюваності на ГРВІ та грип заклади загальної та передвищої освіти Івано-Франківської області переходять на дистанційне навчання з 19 лютого до 4 березня. Про це повідомила голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук.

Таке рішення ухвалили 18 лютого на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Комісія також рекомендувала органам місцевого самоврядування та Центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України моніторити ситуацію і за потреби призупинити роботу дитячих садків.
Керівникам вищих навчальних закладів рекомендували врахувати епідеміологічну ситуацію на початку навчального процесу та за необхідності також запровадити дистанційну форму навчання.

Крім того, у закладах охорони здоров’я області запроваджують обмеження на відвідування пацієнтів та “масковий режим”.

Онищук повідомила, що за минулий тиждень в Івано-Франківській області зафіксували понад 15 тисяч нових випадків захворюваності, що на 22% більше у порівнянні з минулим тижнем.
Загалом від початку року на грип та ГРВІ на Прикарпатті захворіли понад 118 тисяч людей, в тому числі 74332 дітей до 17 років. На COVID-19 захворіло 874 особи, в тому числі 101 дитина до 17 років.
Госпіталізовано 1845 осіб, з них 1052 дітей до 17 років, що становить 57,02%. Із них COVID-19 госпіталізовано – 483 особи, із них діти – 58 осіб.
Станом на 18 лютого 169 закладів загальної середньої освіти і їхніх філій перейшли на дистанційне навчання, з них 9 – на карантині. 59 закладів дошкільної освіти області з 388 – не працюють.

Як суттєва зміна в освітній практиці України Міністерство освіти і науки офіційно скасувало давню традицію нагородження золотими та срібними медалями найкращих учнів.

Нова політика, яка замінює медалі фразою «з відзнакою» в академічних документах, набула чинності після офіційної реєстрації у Міністерстві юстиції.

Ця зміна знаменує кінець багаторічної традиції, коли найуспішніші учні українських шкіл отримували ці престижні медалі на знак визнання їхніх академічних успіхів. Натомість учні, які відповідають критеріям відзнаки, отримають свої атестати з новим позначенням «з відзнакою», яке й надалі підкреслюватиме їх досягнення.

Незважаючи на цей крок, атестат про закінчення середньої школи з відзнакою залишиться незмінним, і учні, які отримають його, як і раніше, будуть відзначені за свою наполегливу роботу та академічні успіхи.

Народний депутат Юлія Гришина, яка розповіла про реформу у програмі, пояснила, що кошти, які раніше виділені на виробництво медалей, які у 2024 році склали 5,7 млн ​​грн, тепер будуть перенаправлені.

За словами Гришина, зекономлені кошти будуть використані критично, підтримуючи потреби Збройних сил України в умовах поточних викликів.

Рішення про скасування нагородження медалями та перерозподіл коштів є частиною ширших зусиль щодо оптимізації державних витрат та визначення пріоритетів найбільш насущних національних потреб.

Хоча деяким не вистачатиме традиції золотих та срібних медалей, багато хто вбачає у цій політиці практичний крок до більш значущої підтримки оборонних зусиль країни.

Школярів позбавили головного стимулу добре вчитися – батьки у відчаї
Одним зі стимулів гарно вчитися для більшості школярів були саме медалі, які вони могли отримати по завершенню навчання в закладах освіти, тобто в школі після 11-ти класів, перед вступом до вишів. Та тепер все змінилося, і те, що стимулювало учнів – вирішили скасувати, тобто віднині по закінченню школи на відмінно школярі більше не отримуватимуть золоті та срібні медалі. Про це пише Стіна з посиланням на Міністерство освіти і науки України.

Отже, як зазначили в даному документі, оприлюдненому на сайті Міністерства, що тепер вже офіційно у школах більше не буде золотих і срібних медалей.

Міністерство освіти і науки скасувало нагородження випускників медалями — тепер у документах про освіту використовуватимуть формулювання «з відзнакою». Відповідний наказ набув чинності після реєстрації в Мін’юсті. При цьому свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти з відзнакою залишиться, як і раніше.

Слід також нагадати, що раніше нардепка Юлія Гришина в ефірі День.LIVE, заявила, що зекономлені кошти спрямують на потреби ЗСУ. У 2024 році на виготовлення медалей витратили 5,7 млн грн.

У яких регіонах школи закривають на карантин, а де переводять на дистанційне навчання – розповідає РБК-Україна.

Згідно з даними, з 10 лютого дистанційне навчання запроваджено в 34 школах Ужгорода, а також у ряді закладів в інших громадах області. Директорка департаменту освіти і науки Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець зазначила, що серед причин переходу на дистанційку – зростання кількості хворих дітей на ГРВІ. Окрім того, карантин оголошено в 29 дитячих садках області.

У Хмельницькій області також зафіксовано збільшення кількості випадків захворюваності. За минулий тиждень зареєстровано понад 7200 випадків, більшість з яких – серед дітей. У зв’язку з цим, дистанційне навчання організували в 30 школах області, зокрема в Кам’янець-Подільській громаді.

Чернівці також відзначають високий рівень захворюваності, що спричинило перехід 31 школи та 6 дитячих садків на онлайн-формат. З 10 лютого буде введено карантин в 12 школах Герцаївської громади через високий рівень відсутності учнів.

У Вінниці та Рівненській області також спостерігається зростання випадків ГРВІ серед учнів. У зв’язку з цим деякі ліцеї перевели учнів на дистанційне навчання, а в Рівненській області 28 шкіл вже здійснюють навчання онлайн через перевищення епідемічного порогу.

Водночас, у місті Чорноморськ Одеської області, через високий рівень захворюваності серед дітей, карантин діє в школах та дитячих садках до 14 лютого. Відповідне рішення ухвалила місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки.

Яка ситуація із захворюваністю на грип та ГРВІ в Україні

Не всі області фіксують перевищення епідемічного порогу. Загалом, за даними МОЗ, ситуація по Україні залишається складною, але поріг епідемії наразі перевищено лише в кількох регіонах. У Чернівецькій області зафіксований високий рівень, в інших областях, зокрема в Івано-Франківській та Львівській – низький.

Влада та місцеві органи продовжують уважно моніторити ситуацію, і в разі необхідності, прийматимуть рішення щодо локальних карантинів або введення додаткових протиепідемічних заходів.

Раніше РБК-Україна писало, що з 27 січня по 2 лютого в Україні було зареєстровано 150 864 випадки захворювання, з яких 91 152 – серед дітей. 4 416 осіб потребували госпіталізації через ускладнення. Грип поширюється в 21 регіоні, а найбільше хворих на Covid-19 зафіксовано в Івано-Франківській та Одеській областях.

У Міністерстві охорони здоров’я зазначають, що на цей етап епідемії ситуація є нормальною, прогнозованою та не критичною. Зазначено, що у січні-лютому завжди спостерігається підвищення захворюваності, що в основному зумовлене початком активної циркуляції вірусів грипу. Порівняно з минулим роком, рівень захворюваності є нижчим.

Про це розповіла заступниця генерального директора Івано-Франківського обласного центру контролю та профілактики хвороб Тетяна Джус, інформує “Суспільне”.

З її слів, умовою переходу на дистанційну форму є відсутність 30% учасників освітнього процесу.

Протягом минулого тижня, з 27 січня до 2 лютого, на Івано-Франківщині зафіксували перевищення епідпорогу на 17,3%.

“Це свідчить про те, що в нашій області вже активно розпочалася циркуляція штамів грипу “А” і “В”. Зараз у нас — шостий тиждень. Зазвичай від шостого до дев’ятого тижня щорічно в епідсезон відбувається ріст захворюваності”, — говорить Тетяна Джус.

З її слів, з 27 січня до 2 лютого на Івано-Франківщині на грип, ГРВІ та COVID-19 захворіли 6 тисяч 736 людей. З них 4 тисячі 222 — діти віком до 17 років.

“У цей період госпіталізували 149 людей. З них — 100 дітей віком до 17 років. Серед цих госпіталізованих підозру чи діагноз COVID-19 мали 24 особи”, — каже Тетяна Джус.

Упродовж 6 лютого на ГРВІ захворіли 1 тисяча 614 людей. З них 990 — дітей. 5 лютого захворіли 1 тисяча 593 людини, серед яких — 981 дитина.

Зі слів директорки Центру первинної медичної консультативно-діагностичної допомоги Ольги Савчук, в Івано-Франківській громаді зростає кількість дітей, які хворіють на грип.

“Досить високий рівень захворюваності на грип серед дітей. Це не спостерігалося в минулому епідсезоні — у листопаді-грудні. Захворювання на грип підтверджується швидкими тестами. Це — досить небезпечна ситуація”, — каже Ольга Савчук.

Вона додає, що коронавірусна інфекція наразі циркулює у звичайному режимі. А кількість випадків захворювання на гострі респіраторні інфекції — у межах норми.

“Характерним для цього сезону є надсадний кашель, який триває два-три тижні. Такого ми раніше не спостерігали. Це — симптом, який насторожує, тому що при респіраторних інфекціях він не характерний. Але ми виходимо з клінічної симптоматики й допомагаємо пацієнтам”, — розповіла Ольга Савчук.

З 10 лютого кілька українських міст оголосили про терміновий перехід шкіл на дистанційне навчання через зростання кількості випадків гострих респіраторних вірусних інфекцій та проблем безпеки, повідомляють «Obozrevatel» та «Суспільне».

Ужгород:

З 10 лютого усі школи, включаючи художні та спортивні установи, перейдуть на дистанційне навчання до 21 лютого.

Це пов’язано з тим, що перевищено епідеміологічний поріг, зафіксовано 1536 візитів до лікаря — на 20,4% більше, ніж минулого тижня.

Проте дитячі садки продовжать роботу у звичайному режимі.

Миколаїв:

З 6 лютого деякі школи перейшли на онлайн-навчання через постійні загрози бомбардувань щодо навчальних закладів.

Крім цього, влада називає низькі температури та тривалу евакуацію ризиками для здоров’я дітей.

Рівненська область:

28 шкіл області вже закрилися на карантин, у тому числі 7 у Рівному.

Спостерігається сплеск захворюваності на грип та ГРВІ спонукав місцева влада ввести обмежувальні заходи.

Також влада наголошує, що ці рішення необхідні для захисту здоров’я та безпеки учнів.

У зв’язку з погіршенням епідеміологічної обстановки та загрозами безпеці, низка міст України ухвалила рішення про переведення шкіл та позашкільних установ на дистанційний формат навчання. “Стіна” акцентує, що цей захід спрямований на захист здоров’я учнів та забезпечення їхньої безпеки.

Докладніше про те, що українські школи екстрено переходять на дистанційку, повідомляє “Стіна”, посилаючись на Обозреватель та Суспільне.

Ужгород
З 10 лютого усі навчальні заклади загальної середньої освіти в Ужгороді, незалежно від форми власності, переходять на дистанційний режим навчання.

“Стіна” акцентує, що таке рішення було ухвалено на засіданні протиепідемічної комісії Ужгородської міської ради через зростання захворюваності на ГРВІ та інші респіраторні інфекції.

За попередніми даними, які опублікувала “Стіна”, дистанційне навчання триватиме до 21 лютого. У місті зафіксовано 1536 звернень до лікарів, що на 20,4% більше, ніж минулого тижня. Критичний поріг епідеміологічної небезпеки вже перевищено (1348 випадків на 100 тисяч населення).

Дистанційний формат поширюється також на художні та спортивні школи, а також на ПАДІЮН, за винятком індивідуальних занять. Водночас дитячі садки продовжують працювати у звичайному режимі, як зазначає “Стіна”.

Миколаїв
З 6 лютого, за повідомленням “Стіни”, частина шкіл Миколаєва перейшла на дистанційний режим навчання. Причиною такого рішення стали численні повідомлення про “мінування” навчальних закладів, що надходять майже щодня.

В умовах низьких температур, на чому акцентує “Стіна”, діти змушені тривалий час перебувати на вулиці, що негативно позначається на їхньому здоров’ї. У зв’язку з цим влада міста прийняла рішення про переведення частини шкіл на дистанційне навчання.

Рівненська область
Крім Миколаєва та Ужгорода, про що писала “Стіна” вище, на дистанційне навчання вимушено перейшли й школи Рівненщини. За останніми даними, вже 28 навчальних закладів регіону тимчасово закрито на карантин, з них 7 розташовано в обласному центрі. Основною причиною, за повідомленнями “Стіни”, є різке збільшення кількості хворих на грип та ГРВІ, що вимагало введення обмежувальних заходів.

Дати весняних канікул у різних регіонах України можуть змінюватися, оскільки навчальні заклади мають право самостійно визначати графік канікул. Кожна школа має враховувати навчальний процес, карантинні заходи, погодні умови та воєнний стан. Тому, щоб дізнатися точний розклад у конкретному закладі, варто звернутися до його адміністрації.

Відповідно до українського законодавства, школи можуть організовувати навчальний рік у форматі чвертей, семестрів або триместрів. Це також впливає на періоди канікул.

Зазначимо, згідно з постановою Кабінету Міністрів №841, ухваленою у липні 2024 року, навчальний рік 2024-2025 триватиме до 30 червня, після чого школярі підуть на літні канікули.

Безпека дітей у навчальних закладах – це один з головних пріоритетів Міністерства внутрішніх справ України.

Для забезпечення цього вживаються різноманітні заходи. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко сказав, що безпека дітей є важливою на всіх рівнях, і повідомив міжнародним партнерам про роботу у цьому напрямку.

До заходів, що сприяють безпеці в школах, відносяться наявність інспекторів Служби освітньої безпеки, встановлення тривожних кнопок, а також пропускний режим, що включає металодетектори.

Інспектори цієї служби відповідають за створення безпечних умов під час навчального процесу, координують пропускний режим, запобігають правопорушенням, допомагають у вирішенні конфліктів серед учнів, а також займаються патріотичним вихованням.

Згідно з планом внутрішньої стійкості України, кожен заклад середньої освіти має мати свого поліцейського для забезпечення безпеки дітей. Також всі школи оснащені тривожними кнопками, а роботи з встановлення металодетекторів тривають.

Інспектори Служби освітньої безпеки вже не раз доводили свою важливість. Вони затримували осіб, які знаходилися в розшуку, а також виявляли небезпечні предмети, як-от набої чи страйкбольні гранати.

Вони також організовували евакуацію дітей у разі загрози замінування або падіння уламків від ворожого БпЛА. Крім того, інспектори надавали першу домедичну допомогу дітям, які потребували негайної медичної допомоги.

Задля готовності до надзвичайних ситуацій інспектори разом із педагогами проводять тренування з реагування на сигнали тривоги та інші загрози. За минулий семестр було проведено понад 67 тисяч таких інтерактивних занять.

В українських школах з’явилася нова небезпечна гра, що відомо
У школах з’явилася нова небезпечна гра «ТЦК», під час якої діти імітують «затримання» та можуть отримати травми. Про це повідомляється в Телеграм-каналі “Київ пише…”

Як стало відомо, в одній зі шкіл учень під час гри взяв іншого в захоплення за шию, що мало не призвело до перелому носа. У поліції вже знають цю тенденцію та перевіряють ситуацію.

Про такі дивні та небезпечні ігри школярів повідомлялося в Мережі:

“Здрастуйте, шановні батьки! Переговоріть з дітьми про наслідки небезпечних ігор. Сьогодні під час перерви діти грали у гру “ТЦК” і виконували захоплення рукою шиї, яка ледь не зламала носа. Пояснювальні написані, розмову із заступником директора з виховної роботи провели!”, – Вказано в повідомленні з Мережі.

Люди згадують, як у своєму дитинстві грали в те, що було на той момент популярно – ковбоїв, індіанців, козаків-розбійників та у війну.

В ювенальній поліції Києва кажуть, що теж бачили повідомлення про дитячі ігри в “ТЦК”, але чи таку нагоду дійсно підтвердити не змогли.

“За інформацією відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУ ПП у місті Києві повідомлення про небезпечні ігри дітей у “ТЦК” до однієї зі шкіл столиці до підрозділів поліції Києва не надходили. Щодо повідомлення, яке поширювалося в Мережі, його походження поки не встановлено”, – розповіли у поліції Києва.

Там додають, що з метою забезпечення законних прав та інтересів дітей, запобігання правопорушенням у дитячому, зокрема освітньому середовищі, виявлення причин та умов, що сприяють їх вчиненню, надання допомоги дітям уразливих категорій, а також налагодження партнерських відносин поліції з дітьми поліцейські підрозділи ювенальної превенції на постійній основі проводять профілактичні заходи у навчальних закладах столиці.

Забезпечено максимальну присутність ювенальних поліцейських у навчальних закладах для створення безпечного освітнього середовища.

Крім того, ювенальними поліцейськими постійно здійснюється моніторинг соціальних мереж щодо виявлення публікацій за участю неповнолітніх. Зазначений напрямок діяльності перебуває на постійному контролі керівництва столичної поліції та є пріоритетним.

Там додають, що підрозділами ювенальної превенції спільно з педагогічними колективами навчальних закладів напрацьовуються комплексні заходи щодо протидії та запобігання правопорушенням у учнівських колективах з використанням інтерактивних методик, воркшопів, вебінарів, тренінгів, лекцій та бесід.

Рішення уряду стимулюватиме місцеві органи самоврядування до оптимізації шкільної мережі.

Кабінет міністрів з 1 вересня 2025 року перестане фінансувати з державного бюджету невеликі школи, якщо в них менше 45 учнів. Місцевій владі доведеться самостійно фінансувати такі навчальні заклади, або закривати їх. Про це йдеться в роз’ясненні уряду.

Такі школи не отримуватимуть гроші на зарплати вчителям, – зазначається в поясненні.

Водночас початкові та спеціальні школи працюватимуть, як раніше.

А з 1 вересня 2026 року почнуть закривати школи, де навчається менше 60 дітей. Рішення діятиме для 5-11 класів і не стосуватиметься початкових шкіл.

Рішення уряду стимулюватиме місцеві органи самоврядування до оптимізації шкільної мережі, що сприятиме здобуттю учнями більш якісної освіти у більших школах, які, як правило, краще оснащені навчальним обладнанням та забезпечені вчителями з усіх навчальних предметів, – ідеться в рішенні уряду.

Чиновники пояснили, що в маленьких школах у класах часто по 5-6 учнів у класі. Також такі школи не укомплектовані вчителями

У такій ситуації діти не отримують належного рівня взаємодії один з одним, не вчаться один в одного і не бачать прикладів для наслідування, – дійшли висновку в Кабміні.

Зазначимо, станом на 2023/2024 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти України працювало 392,7 тисяч педагогічних працівників, із них 282,1 тисяч учителів були залучені безпосередньо до навчання, зокрема 74,9 тисяч викладали в молодших класах.

За останні два роки кількість педагогів в Україні зменшилася на 40 тисяч. Брак учителів початкової освіти в містах становить близько 19 тисяч, у селах – близько 11 тисяч. Нестача вчителів природничих наук – близько 4,4 тисяч і 0,1 тисяч відповідно; вчителів математичних наук – 2 тисячі і 1,4 тисячі.

На Закарпатті суд оштрафував шкільну прибиральницю, яка вдарила ученицю шваброю. Постанову у справі №: 297/4654/24 оприлюднив Берегівський районний суд Закарпатської області, пише “Судово-юридична газета”.

У матеріалах справи вказується, що випадок трапився ще 21 жовтня 2024 року у Берегівській гімназії імені Ганни Горват.

Так, шкільна прибиральниця вчинила булінг щодо 14-річної учениці, вдаривши її шваброю для протирання підлоги. У матеріалах справи не вказано, що стало причиною конфлікту.

Щодо працівниці склали протокол про адмінправопорушення з ч.1 ст.173-4 КУпАП. Під час судового засідання вона визнала свою провину.

Суд дослідив усі матеріали та визнав жінку винною у булінгу, призначивши покарання – 850 грн штрафу зі сплатою 605 грн судового збору. Постанова суду уже набрала законної сили та оскарженню не підлягає.

Цей захід спрямовано формування культури соцвідповідальності та громадянської активності серед молодого покоління.

Ключові положення нових правил включають:

Директори шкіл зобов’язані підтримувати та заохочувати залучення учнів до волонтерства.

Так, воно буде офіційно визнано найважливішим аспектом освіти.

Також школи працюватимуть над популяризацією цінностей волонтерства та соціальної відповідальності серед учнів.

Вся волонтерська діяльність учнів здійснюватиметься у вільний від навчання час.

Народний депутат Роман Грищук, автор законопроекту, наголосив на ключовій ролі шкіл у формуванні майбутніх громадян. Він також послався на результати дослідження Global Education Futures, у яких наголошується на важливості волонтерства у формуванні навичок, необхідних для сталого розвитку суспільства.

Основні цілі законопроекту:

Прищепити учням активне громадянське мислення.

Підвищити привабливість та визнання волонтерства серед молодих українців.

Надати учням практичний досвід, що сприяє їхньому професійному та особистісному зростанню.

Також повідомляється, що школи зараз адаптують свої освітні програми для інтеграції волонтерства у діяльність учнів. Законопроект отримав суттєву підтримку у парламенті, отримавши голоси 298 депутатів.

Коли діти починають прийом їжі з супу або борщу у школі під час обіду, вони швидко насичуються картоплею. Таким чином, школярі, скоріш за все, не стануть їсти кашу або скуштують її дуже мало.

За словами членкині Асоціації нутриціологів України Ірини Гізбрехт, саме каша дасть більше енергії, якої вистачить надовго, адже це складні вуглеводи.

Вона вважає, що у шкільному меню краще залишити гарнір з мʼясом або рибою та салат.

Про це фахівчиня розповіла в інтервʼю OBOZ.UA, відповідаючи на питання, як би вона змінила меню у шкільних їдальнях.

Експертка запевняє, що міф про необхідність вживання рідкої їжі давно спростований. Натомість, складні вуглеводи, білок та жири з мʼяса або риби та клітковина з салату забезпечать дітей усіма необхідними поживними речовинами.

Вже давно спростовано, що рідке є обов’язковим у раціоні. Тому складні вуглеводи з каші, білок та жири з м’яса/риби + клітковина з салату забезпечать школяра всіма необхідними макро- та мікронутрієнтами, – додає Гізбрехт.

Як зазначається, учні часто відмовляються від шкільного харчування через те, що не хочуть їсти незвичні для них страви, як-от борщ зі сливами, салат з сирими кабачками та фенхелем або яблука зі сметаною. Таке меню пропонує український ресторатор Євген Клопотенко для школярів.

За словами Гізбрехт, процес травлення дитини адаптується під типовий для неї набір продуктів. Саме тому незвичний асортимент на тарілці може бути не просто несмачним, а ще й викликати розлад травлення.

Згідно із законом, ліцеї мають стати окремими закладами, які будуть відокремлені від гімназій і початкових шкіл. Там навчатимуться учні 10–12 класів, що забезпечить їм повну середню освіту. Ідея начебто правильна, але є нюанс: у ліцеї має бути щонайменше 300 учнів (по чотири класи кожного року навчання). Якщо громада не зможе забезпечити таку кількість учнів, ліцей не створять.

Тобто, якщо ви живете у невеликій громаді, ваші діти, ймовірно, муситимуть щодня добиратися до сусіднього міста чи жити в пансіоні при ліцеї.

Вчителька та журналістка Інна Фрідкіна у своїй публікації наголошує на недосконалостях реформи. За її словами, держава не надає гарантій, що для ліцеїв будуть створені всі необхідні умови:

Інфраструктура. Брак якісних доріг, шкільних автобусів та пансіонів ставить під сумнів доступність освіти для дітей із віддалених сіл.
Фінансування. Місцеві громади, які не зможуть скоротити мережу ліцеїв до необхідного рівня, залишаться без державної підтримки. Утримувати заклади коштом місцевого бюджету — майже неможливо.
Безпека. У нинішніх умовах війни багато батьків не готові відправляти своїх дітей жити в гуртожитках далеко від дому.

І хоча реформа має завершитися до 2030 року, вже зараз зрозуміло, що її впровадження супроводжується численними складнощами.

У рамках амбіційної реформи Нової української школи (НУШ), яка впродовж кількох років впроваджувалася в українських навчальних закладах, з 1 вересня 2025 року в українських школах припиняється практика існування класів із поглибленим вивченням окремих предметів для восьмих класів.

Такий крок уже викликав жваві обговорення серед педагогів і експертів, зокрема й серед таких, як Ірина Чернілевська-Бойко, яка в статті «Чому восьмі класи стануть випробуванням для реформи НУШ» поділилася своїми роздумами з приводу таких реформаторських змін.

Детальніше про те, що українським старшокласникам впровадили нову реформу освіти, інформує Дзеркало тижня.

Як зазначає Чернілевська-Бойко, на її думку, цей крок може мати негативні наслідки, адже саме в восьмому класі учні вже починають чітко усвідомлювати свої інтереси та нахили до певних предметів.

Це період, коли діти вже орієнтуються у тому, які предмети їм даються легше, а які викликають більше труднощів. Тому для розвитку таких дітей дуже важливо мати можливість навчатися поглиблено саме з тих предметів, що викликають у них найбільший інтерес та талант.

Саме тоді вони зможуть максимально реалізувати свої здібності та досягти значних результатів.

Одним із ключових аргументів авторки є те, що реформа НУШ зосереджена на підтримці слабших учнів, але не приділяє достатньої уваги розвитку обдарованих дітей.

Вона зазначає, що здібних учнів слід підтримувати та розвивати ще до того, як вони перейдуть на профільне навчання в старших класах.

Важливо, щоб вчителі мали змогу підтримати таких учнів, створюючи для них умови для розвитку, зокрема через класи з поглибленим вивченням окремих предметів.

Наприклад, це може бути клас, де учні, які мають сильні здібності до математики, можуть вивчати цей предмет на більш високому рівні, з більш складними завданнями та інтенсивним темпом навчання.

Ірина Чернілевська-Бойко підкреслює, що такі класні програми, орієнтовані на поглиблене вивчення, можуть стати основою для майбутньої профілізації учнів у старшій школі.

Вони дозволяють учням почати працювати на своєму академічному розвитку на ранньому етапі та обирати більш спеціалізовані напрямки для подальшого навчання.

Замість того, щоб пропонувати однакову програму для всіх, ці класи можуть стати потужним інструментом для розвитку інтелектуальних здібностей кожного учня.

Водночас авторка зазначає, що якщо Міністерство освіти та науки України не внесе корективи в плани щодо поглибленого вивчення окремих предметів, то наслідки можуть бути незворотними.

Зниження рівня спеціалізації та недостатня підтримка обдарованих учнів може призвести до втрат у розвитку талановитих дітей, що у перспективі негативно позначиться на освітній системі країни.

У своєму заключному коментарі Чернілевська-Бойко підкреслює, що відмовлятися від таких програм не можна, адже це не тільки питання якості освіти, але й питання майбутнього професійного та наукового потенціалу країни.

Тому важливим залишається питання, чи зможе система освіти знайти баланс між підтримкою слабших учнів і розвитком здібних, чи не втратить вона одного без іншого.

Як буде вирішено це питання – ще належить побачити, але, без сумніву, реформа НУШ потребує комплексного перегляду та уточнення, аби кожен учень, незалежно від рівня підготовки, міг отримати можливість для розвитку в тій сфері, де він найбільш талановитий.

Освіта в Україні зазнає серйозних змін, які торкнуться старшокласників. Міністерство освіти та науки (МОН) оголосило, що з 2027 року для учнів 10-х, 11-х та 12-х класів буде змінено підхід до формування навчального плану.

Це стане частиною впровадження нової концепції профільної середньої освіти, яка орієнтована на індивідуальні інтереси та майбутню професійну підготовку учнів.

Детальніше про те, українським школярам дозволили не вивчати ряд предметів, інформує Telegram-канал “СВОЇ”.

Однією з ключових новацій стане можливість учнів не вивчати частину обов’язкових предметів. Так, зі списку дисциплін, які обов’язково входять до шкільної програми, буде виключено такі предмети:

Зарубіжна література
Всесвітня історія
Громадянська освіта
Біологія/екологія
Географія
Фізика
Хімія
Ці предмети можна буде обирати за бажанням учня, залежно від обраного профілю навчання.

Натомість залишаться обов’язковими такі дисципліни:

Українська мова та література
Історія України
Англійська мова (або інша іноземна мова)
Математика
Фізична культура
«Захист України»
Чому це важливо?
МОН наголошує, що нововведення має на меті:

Індивідуалізацію навчання. Учні отримають можливість зосередитися на дисциплінах, які найбільше відповідають їхнім інтересам і майбутнім професійним цілям.
Підвищення мотивації до навчання. Замість обов’язковості, яка часто викликає спротив, школярі матимуть свободу вибору, що стимулюватиме до активнішого засвоєння знань.
Забезпечення практичності освіти. Новий підхід дозволить формувати компетенції, необхідні для вступу у виші чи початку професійної діяльності.
Як це вплине на структуру навчання?
Зміни торкнуться насамперед старшої школи, яка стане профільною. Це означає, що:

Школярі обиратимуть напрямок навчання, наприклад, гуманітарний, природничо-науковий, технічний чи інший профіль.
Основні предмети будуть визначені залежно від обраного профілю.
Решту дисциплін можна буде не вивчати або обирати їх як факультативи.
Такий підхід є поширеною практикою в багатьох європейських країнах, де школярі старшого віку вже мають змогу обирати свій навчальний план.

Зміни, які планує впровадити МОН, є важливим кроком до модернізації української освіти. Вони дадуть школярам більше свободи у виборі предметів і допоможуть краще підготуватися до життя після школи. Проте успішна реалізація цієї реформи залежатиме від готовності системи освіти адаптуватися до нових умов.

Пілотний проєкт Міносвіти запустить уже в цьому році.

В Україні планують запровадити трирічну профільну середню освіту. Це означає, що українські школярі вчитимуться не 11 років, а 12.

Відомо, що пілотний проєкт Міністерство освіти і науки України запустить у 2025 році, а вже з 2027 – трирічну профільну середню освіту. Як розповів міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, відповідну реформу організували так, щоб після випуску зі шкіл абітурієнти були краще підготовленими до університету.

При цьому міністр наголосив, що школярі зможуть самостійно обирати профілі навчання відповідно до власних інтересів.

Крім того, після 9 класу учні зможуть піти вчитися до професійного коледжу, а відповідно – швидше здобути нову професію. Починаючи з 2027 року, девʼятикласники матимуть ухвалити рішення – навчатися в академічному ліцеї або в професійному коледжі, відповідно до своїх зацікавлень та здібностей.

Також Оксен Лісовий помідомив, що плануються зміни і у сфері вищої освіти.

“Ми зараз працюємо з нашою командою директорату вищої освіти й за деякими напрямками передбачаємо скорочення бакалаврату. Ми окремо анонсуємо, коли прийдемо до цього рішення”, – сказав міністр.

Під час вступної кампанії-2024 від бюджетного місця в українських закладах освіти відмовилися 6,3 тисячі абітурієнтів. Таку інформацію навів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. За його словами, переважна частина осіб з цього числа вступили до українських університетів на контракт.

З 1 січня 2025 року у Тернополі запроваджуються нові тарифи на харчування у дошкільних закладах, повідомляється на офіційному сайті Тернопільської міської ради.

Оновлені ціни варіюватимуться залежно від віку дитини та строку її перебування та становитимуть від 35 до 72 гривень на добу.

Для сімей, зареєстрованих у Тернопільській міській територіальній громаді, діятимуть пільгові ціни. Батьки дітей молодших груп платитимуть 35 гривень за добу за стандартне перебування та 39 гривень за добу. Для дітей середніх та старших груп вартість на добу становитиме 46 гривень за стандартне перебування та 51 гривню.

Діти пільгових категорій продовжуватимуть отримувати безкоштовне харчування, фінансування якого здійснюватиметься за рахунок місцевого бюджету.

Для сімей, які не входять до пільгової категорії, будуть застосовуватися вищі тарифи, починаючи з 50 гривень на добу для молодших груп і до 72 гривень для старших груп при 24-годинному перебуванні.

Переглянуті тарифи спрямовані на забезпечення збалансованого харчування для дітей з урахуванням потреб сімей у суспільстві.

Крім цього, вже повідомлялося, що не лише дитячі садки підвищують ціну на харчування, а й школи.

Уряд на виконання доручень, наданих минулого засідання, вдосконалює механізм нарахування субвенцій на реалізацію проєктів у галузі освіти. Подробиці повідомляє Денис Шмигаль.

Ідеться про проєкти будівництва шкільних укриттів та модернізацію харчоблоків для організації здорового харчування учнів.

“Покращуємо систему відбору проєктів через DREAM таким чином, щоб був врахований рівень ризику безпеки для учнів. У пріоритеті – військові освітні заклади, заклади, де навчаються більше 200 дітей, а також заклади, які одні забезпечують навчальний процес у всій громаді”, – йдеться у його публікації.

У 2025 році на будівництво укриттів буде спрямовано субвенцій на суму 6,2 млрд грн, на ремонт харчоблоків – 960 млн грн.

“Окремо врегульовуємо питання надання субвенцій з метою створення систем протипожежного захисту для військових ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою та шкіл, що беруть участь в експериментальному проєкті з посилення безпеки освітнього середовища”, – наголосив прем’єр.

Кошти цієї субвенції зможуть отримати заклади, де діє очна форма навчання, а також за умови забезпечення громадою співфінансування на рівні 50%. За цією програмою наступного року буде спрямовано на місця 500 млн грн.

Міносвіти та науки України нещодавно запровадило новий підхід до оцінки успішності учнів у кожному семестрі, який зустріли широка критика як з боку педагогів, так і батьків, як повідомляє «znaj.ua».

Замість оптимізувати освітній процес, нова система розглядається багатьма вчителями як обтяжливе доповнення, яке ускладнює їхню роботу, не підвищуючи якість освіти.

Змінена система оцінок вимагає від учителів оцінювати учнів на основі трьох окремих критеріїв з кожного предмета, наприклад, історії, а потім виставляти підсумкову оцінку, яка об’єднує ці індивідуальні оцінки. Це призводить до того, що учні отримують чотири оцінки: три за різними групами критеріїв і одну загальну, а не одну підсумкову оцінку, яку вони зазвичай отримують.

Реакція на цю зміну була вкрай негативною. Багато вчителів висловили занепокоєння з приводу збільшеного адміністративного навантаження, особливо в контексті змішаного навчання і постійних часових обмежень.

Додаткові етапи оцінки розглядаються як більше схожі на бухгалтерський облік, ніж на освітню оцінку, вимагаючи від вчителів більше часу та зусиль до розрахунку підсумкової оцінки.

Батьки також порушили питання про цінність нової системи, багато хто з яких вважає, що кілька оцінок по тому самому предмету тільки викликають плутанину, не приносячи ніякої реальної користі розумінню або розвитку учнів.

Загалом і педагоги, і батьки закликають Міністерство переглянути цю нову схему оцінок, наголошуючи, що вона запроваджує непотрібну бюрократію, не вирішуючи при цьому основних проблем у системі освіти. Вони виступають за практичніший підхід, який краще відповідає потребам як вчителів, так і учнів.

Починаючи з вересня 2025 року, Україна запровадить нову обов’язкову політику під назвою «Офлайн-школа», яка вимагатиме від усіх учнів відвідувати школи за місцем проживання, як повідомляє «znaj.ua».

Онлайн-освіта залишиться варіантом лише для учнів, які мають вагомі причини для необхідності дистанційного навчання.

Міністерство освіти і науки пояснило, що початковий план запуску цієї політики у 2024 році було відкладено на прохання спільнот у прифронтових регіонах.

Однак, починаючи з 2025 року політика стане обов’язковою для всіх учнів. Особлива увага приділятиметься забезпеченню того, щоб діти внутрішньо переміщених осіб, які мешкають у безпечних регіонах, повернулися до очної освіти, а онлайн-навчання стане винятком, а не нормою.

Міністерство наголосило, що деяким групам дітей, таким як ВПО, як і раніше, можуть знадобитися індивідуальні плани навчання. Проте від тих, хто проживає в безпечних районах, очікується, що вони відвідуватимуть школу очно.

Учні, які продовжать онлайн-навчання, мають надати документи, що підтверджують, що їхні обставини виправдовують такий режим навчання.

Мета політики — не лише повернути дітей до очних шкіл, а й відновити традиційне освітнє середовище. Наприклад, у Львівській області лише невелика частина дітей-переселенців – близько 10 000 із 60 000 – відвідують школу очно, решта залишаються на дистанційному навчанні у своїх місцевих установах.

Коли кожен день т. з. канікул проводяться семінари, навчання, вебінари та інша методична солянка, користі з якої абсолютно ніякої.

І мета якої одна-єдина – звіти та фотографії, щоб виправдати функціонування методичних курників, у котрих позасідали, образно кажучи, квочки, котрі квохчуть, квохчуть і квохчуть, намагаючись чомусь (зазвичай – невідомо чому) навчити вчителя.

Тож укотре переконуюся в мудрості Григорія Сковороди, який писав: «Не вчіть яблуню родити яблука. Краще відженіть від неї свиней».

Якщо вчитель захоче чомусь новому навчатися – то він це чудово зробить і без отієї методичної солянки, якою його забембують під час канікул.

А якщо не захоче, то навіть коли міністра освіти поставите в ролі ментора, – не допоможе.

Учитель – не шкатулка, в яку чужий може напхати якусь інформацію, наче папірці чи фантики.

Учитель повинен бути мотивований підвищувати свій фаховий рівень.

І він достатньо ерудований для того, щоб дати оцінку цінності тієї інформації, котру йому навʼязують майже силоміць.

Тож, панове методисти та інші навчителі учителів! Дайте спокій учителю! І зробіть так, щоб він хотів скористатися вашими послугами.

В іншому випадку – їм гріш ціна на базарі у невеликому містечку навіть не у базарний день.

P.S. Агенти змін, котрі й довели нашу освіту до «змін» на гірше, стисло моталися світами, вивчаючи той досвід, щоб, образно кажучи, посадити африканську (фінську, шведську, польську та ін. ) пальму в український ґрунт. Але про те, що педагоги, скажімо, в Німеччині, Франції та інших країнах під час канікул до шкіл не ходять – не бачили, і про цей досвід мовчать.

Автор: Ігор Лікарчук, директор Центру післядипломної освіти Комунального закладу вищої освіти Київської обласної ради «Академія мистецтв імені Павла Чубинського».

Оригінал публікації

Батьків попередили, школи закриють, залишився тиждень
У зв’язку з військовим становищем та можливими відключеннями електроенергії взимку українські школи отримали право самостійно визначати графік та тривалість навчального процесу. Міністерство освіти і науки рекомендує забезпечити школярам не менше ніж 30 календарних днів відпочинку протягом навчального року. Коли будуть канікули та де, розповідає «ВСВІТІ».

Деякі навчальні заклади вже коригують календарі. Наприклад, на Хмельниччині у школярів Городка, Антоніна та Миролюбного буде найдовший відпочинок — майже два місяці, з кінця грудня до початку лютого. У Лозівській громаді Харківщини зимові канікули також можуть тривати до лютого за потреби.

Дати канікул у містах

• Київ: Школярі відпочиватимуть з 23 грудня по 11 січня, але графік може змінитися залежно від ситуації.

• Суми: Основний період відпочинку – з 28 грудня до 19 січня. Деякі школи розпочнуть навчання лише 2 лютого.

• Черкаси та Кропивницький: Канікули стартують 14 грудня та завершаться 12 січня, хоча деякі заклади у Кропивницькому розпочнуть пізніше – з 21 грудня.

• Рівне, Ужгород, Дніпро: Учні підуть на відпочинок 21 грудня (у Дніпрі з 25-го), а за парти повернуться вже 6 січня.

• Полтава: Тут канікули триватимуть з 25 грудня до 12 січня.

На Тернопільщині школярі відпочиватимуть з 18 грудня, а на Львівщині можливі вимушені канікули, якщо тривалий час не буде електроенергії.

В інших регіонах, таких як Волинь, Житомирщина, Закарпаття, Черкащина та Івано-Франківська область, школи планують дотримуватись звичного графіка, хоча можуть коригувати дати залежно від умов.

Коли діти вирушать на зимові канікули
Вже не за горами Новий рік та Різдво. Діти чекають із нетерпінням відпочинку та своїх заслужених зимових канікул. Коли цього року діти поїдуть на канікули, розповідає інформаційний портал GSMinfo.

За словами заступника голови КМДА Валентина Мондрієвського, зимові канікули у київських школах розпочнуться, як і минулого року, 23 грудня. На відпочинок та святкування Нового року та Різдва у школярів буде 3 тижні. За парти більшість маленьких киян повернеться 11 січня 2025 року.

Відповідну інформацію вже розмістили на офіційному сайті КМДА. У повідомленні міська влада рекомендує освітнім закладом завершити перший семестр до 21 грудня 2024 року, а другий розпочати 13 січня 2025 року.

Таким чином, за розрахунками міської влади, школярі встигнуть відсвяткувати всі зимові свята, а також достатньо відпочити, щоби повернутися до навчання повними сил та енергії.

Для молодших школярів зимовий відпочинок буде тривалішим, ніж в інших учнів. З Різдвяно-Новорічних канікул вони повернуться одночасно з іншими школярами, тобто 13 січня. Однак для маленьких українців, які навчаються у 1-4 класах, передбачено ще зимові канікули. Щоправда, вони триватимуть лише один тиждень – з 17 по 22 лютого 2025 року.

Варто зазначити, що ці дати не слід сприймати як постійну константу. Адже зараз кожен навчальний заклад може самостійно вирішувати, коли відправляти своїх учнів на канікули.

При цьому керівництво школи чи ліцею бере до уваги чимало різних аспектів: потреби учнів, погодні та санітарно-епідеміологічні умови, а також ситуацію у регіоні.

До того ж істотний вплив на дату початку та закінчення канікул може мати наявність або відсутність електроенергії.

У школах нова реформа – вчитись буде непросто
Нові Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти затвердило МОН. У чому відмінність підходу щодо оцінювання учнів та чому воно стосується саме 5 – 9 класів? У серпні 2024 року Міністерство освіти і науки України затвердило Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Журналісти Суспільного звернулись за роз’ясненням, з яким можна познайомитися в матеріалі.

Що передбачають зміни в оцінюванні учнів 5 – 9 класів
Мета введення змін в оцінюванні – узгодити систему оцінювання в класах Нової української школи (НУШ) з Державним стандартом базової середньої освіти. Спільними для старих і нових критеріїв оцінювання залишаються рівні та 12 – бальна шкала. Проте тепер дається свобода закладу освіти використовувати власну шкалу оцінювання.

У МОН дали наступне роз’яснення, чому зміни стосуються саме навчання учнів 5 – 9 класів, а не 5 – 11 класів, які також навчаються за новим Державним стандартом базової середньої освіти.

“У 2024 – 2025 навчальному році за ним будуть навчатися 5 – 7 та 8 класи, які навчаються за пілотними проєктами НУШ. 8 – 9 класи не зможуть повною мірою використовувати нову систему оцінювання, оскільки навчаються за старим державним стандартом,”
– йдеться у листі.

У критеріях оцінювання 2011 року, які використовували школи ще до минулого навчального року, був основний акцент на знаннєвому компоненті.

“Відповідно, якщо ми аналізуємо ті критерії, то бачимо, що якщо учні відтворюють частину знань, тобто володіють якимись поняттями та змістом, це може вважатися високим рівнем досягнень,”
– зазначили у Міністерстві освіти.

Реформа НУШ і Державний стандарт базової середньої освіти, який уряд затверджено у 2020-му, базуються уже на компетентнісному підході (знання + уміння + цінності + ставлення).

Новий документ дає опис кожного бала шкали оцінювання. Його подано з урахуванням структури компетентності й наскрізних в усіх ключових компетентностей умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтувати позицію тощо.

У відомстві наголосили, що в критеріях 2024-го робота з інформацією закладена в кожну освітню галузь.

“Тобто це вміння розвивають і під час вивчення мови, і під час вивчення математики чи мистецтва. І це інформація різного штибу: текстова, візуальна тощо,”
– йдеться у повідомленні МОН.

Нові критерії оцінювання школярів
Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти окреслюють підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5 – 9 класів. Зокрема, визначено:

загальні критерії оцінювання (визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів);
критерії оцінювання за освітніми галузями.
Критерії оцінювання мають чотири рівні (кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові). Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.

початковий (1–3 бали);
середній (4–6 балів);
достатній (7–9 балів);
високий (10–12 балів).
У Рекомендаціях надано детальний опис кожного бала шкали оцінювання. Окрім того, у документі запропоновано форму Свідоцтва досягнень учня / учениці. Якщо потрібно, школи можуть вносити в нього зміни, аби воно якнайліпше відповідало освітній програмі закладу освіти та потребам учнівства.

Що таке Свідоцтво досягнень
Свідоцтво досягнень – це документ, який висвітлює комплексну характеристику навчальної діяльності учня. Він складається з двох частин:

1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня/учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.

Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: “Має значні успіхи”, “Демонструє помітний прогрес”, “Потребує уваги і допомоги”. Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.

2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети/інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр

За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна – на основі семестрових.

Як нововведення використовувати на практиці
Для організації оцінювання результатів навчання вчитель/вчителька має визначити форми формувального і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр, формулювати зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом.

Насамперед це формувальне оцінювання, йому МОН рекомендує надавати перевагу.

“Це відстеження динаміки поступу учня/учениці. Саме формувальне оцінювання дозволяє коригувати освітній процес. Це ті реперні точки, які дозволяють простежити, як учень ішов з пункту А в пункт Б і що він на певному проміжку досяг,”
– пояснюють у МОН.

Якщо ж йдеться про підсумкове оцінювання, то тут оцінюють не прочитаний текст, не написаний твір, а результати навчання, які визначені в державному стандарті.

“Тобто там чітко визначено очікувані результати навчання, тому саме на них має орієнтуватися вчитель, пропонуючи учню-учениці те чи те завдання. Важливо й те, що, на відміну від 2011 року, учителеві треба ознайомлювати учнів з критеріями оцінювання. Не тільки загальними чи галузевими (тобто тими, що стосуються конкретної дисципліни), а і з критеріями оцінювання тієї чи тієї роботи. Тобто учень має розуміти, що за це завдання може отримати стільки-то балів, виконавши перше, друге, третє,”
– пояснили у міністерстві.

Крім того, вчитель може змінювати, добирати види діяльності й фіксувати навчальні досягнення як на кожному уроці, так і через діагностувальні проміжні роботи. Ці роботи можуть бути спрямовані на оцінювання певної групи чи груп результатів навчання. Таким чином вчитель може сам визначати, як саме проводити таке оцінювання.

У МОН зазначили, що вчителі зможуть більше ознайомитися з оновленими підходами до оцінювання під час проходження підвищення кваліфікації в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Як повідомляє Рахівська міськрада, законодавство передбачає притягнення батьків до відповідальності у випадках, коли діти без поважних причин прогулюють школу, курять, вживають алкоголь або порушують правила громадського порядку.

Згідно з положеннями статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, батькам, чиї діти не відвідують школу або порушують дисципліну, можуть винести попередження або накласти штраф від 850 до 1700 гривень. Якщо ж порушення повторюється протягом року, сума штрафу зростає до 5100 гривень.

Такі санкції застосовуються також до батьків дітей віком від 14 до 16 років, якщо їхні вчинки мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення. Це правило стосується, зокрема, випадків хуліганства, дрібних крадіжок та інших правопорушень.

Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України, навчальні заклади зобов’язані повідомляти поліцію та служби у справах дітей, якщо учень не з’являється на уроках протягом 10 днів поспіль без обґрунтованих причин. Це дає змогу відповідним органам оперативно втручатися та забезпечувати право дитини на здобуття середньої освіти.

Батьки можуть підтвердити причини відсутності дитини на заняттях за допомогою медичної довідки або письмового пояснення. Ці документи зберігаються в особовій справі учня протягом навчального року та дозволяють уникнути штрафів за пропуски занять.

Відповідно до Закону України «Про освіту», батьки зобов’язані не лише підтримувати дітей у виконанні освітньої програми, а й допомагати їм досягати необхідних результатів навчання.

Угода спрямована на координацію зусиль та спільну діяльність для досягнення цілей: модернізацію та цифровізацію освітнього процесу; навчально-наукову підготовку учнів; проведення заходів у сфері популяризації вищої освіти та організацію низки освітніх, культурних та просвітницьких заходів, спрямованих на розвиток міжінституційної співпраці та формування єдиного освітнього простору.

Вітаючи присутніх, ректор ЗУНУ Оксана Десятнюк сказала: «Ми завжди раді співпрацювати з навчальними закладами, які прагнуть надати своїм учням якісну освіту та можливості для розвитку. Цей договір дозволить нам об’єднати зусилля для підготовки молодого покоління до сучасних викликів, сприяючи їхньому академічному та особистісному зростанню».

«Ми живемо в часи стрімких змін та викликів, коли освіта стає ключовим фактором у розвитку суспільства. Успішне майбутнє наших учнів залежить не лише від знань, які вони здобувають у шкільних стінах, але й від можливостей розвитку, самореалізації та практичних навичок, що їх вони зможуть отримати у співпраці з науковими та освітніми установами. Тому наше партнерство з університетом є важливим кроком для розширення горизонтів навчання, впровадження інноваційних методик та відкриття нових можливостей для наших учнів», – зауважила директор школи Руслана Петрокушин.

До спілкування також долучилася заступниця директора з навчально-виховної роботи Марія Штокало.

Від Західноукраїнського національного університету на зустрічі також були присутні проректор з науково-педагогічної роботи Віктор Островерхов, проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародна діяльність) Уляна Коруц, декан соціально-гуманітарного факультету Оксана Гомотюк, завідувач кафедри освітології і педагогіки Володимир Чайка та доцент кафедри освітології та педагогіки Оксана Писарчук.

У яких областях школярі не відпочиватимуть восени
Осінні канікули в школах України розпочнуться вже за два тижні. Проте в деяких областях вирішили не відпускати школярів на відпочинок. Про це повідомляє видання “Гречка” та ЗМІСТ.

Відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України, осінні канікули в школах України цьогоріч триватимуть з 28 жовтня до 3 листопада. Разом з тим, за школами залишається право обирати й інші дати для відпочинку учнів.

Разом з тим, у Кропивницькому віришили відмовитися від осінніх канікул. Як очікується, навчальний процес триватиме до 13 грудня, а потім школярі відпочиватимуть місяць – аж до 13 січня.

Як пояснювала начальниця управління освіти Кропивницької міськради Лариса Костенко, це є найоптимальнішим варіантом.

“Однак, якщо будуть зміни, повʼязані із теплопостачанням чи енергетикою, то відповідно до ситуації – будемо реагувати на такі виклики”, – повідомила Костенко.

Ще однією областю без канікул буде Полтавська, щоправда лише частково. Так, осінні канікули вирішили скасувати і додати їх до зимових у шістьох громадах: Великобагачанській, Великорублівській, Драбинівській, Нехворощанській, Оржицькій та Хорольській.

Що вигадали для учнів 10 класів, тепер доведеться раніше подорослішати
Української системи освіти чекають суттєві зміни. У старшій школі з’являться нові правила, покликані покращити якість навчання та надати учням більше можливостей для вибору. Цією інформацією ділиться МОН.

Отже, згідно з реформою старша школа отримає новий формат. По-перше, в ліцеях навчатимуться не менше 100 учнів на паралелі у чотирьох класах. Це дозволить збільшити вибір освітніх профілів та забезпечити учням можливість вибирати траєкторії навчання, які найбільше відповідають їх інтересам та здібностям.

Крім того, ліцеї будуть відокремлені від початкових шкіл та гімназій, що дозволить зосередити увагу виключно на середній освіті. У таких закладах передбачається не менше двох класів за трьома профілями, що сприятиме якісній підготовці старшокласників.

Цей підхід дозволить створити найкращі умови для розвитку учнів та підвищити рівень освіти. Ліцеї працюватимуть з великою кількістю учнів, що дозволить забезпечити ширший вибір профільних предметів та спеціалізацій. Також у ліцеях планують створити безпечне та інклюзивне середовище, забезпечити якісне харчування та організувати підвезення учнів. Для дітей, які навчаються далеко від будинку, будуть передбачені пансіони для проживання.

МОН ставить перед собою амбітну мету забезпечити високу якість навчання та допомогти кожному учневі знайти свій шлях до успіху. Реформа старшої школи вже стартувала, і ці зміни мають підготувати українську молодь до майбутніх викликів.

В Україні закриють рекордну кількість шкіл, ліцеїв і не тільки
Під час моделювання мережі закладів профільної середньої освіти МОН отримало 1745 пропозицій від шкіл, які можуть стати академічними ліцеями. А також – 840 пропозицій від профтехів, які можуть залишитися у мережі як професійні ліцеї. Такої кількості закладів забагато на 1 мільйон 200 тисяч учнів, які навчатимуться у цій мережі на піку її навантаження. Про це розповів під час Серпневої конференції-2024 заступник очільника МОН Дмитро Завгородній.

Тож, вважає посадовець, мають відбутися колосальні зміни у мережі.

“У нас має стати менше на 35 – 40% профтехів та закладів передфахової вищої освіти, ніж зараз. А також нам потрібно у 4 рази менше закладів загальної середньої освіти з огляду на кількість учнів старших класів”,
– зауважив він.

І додав: щоб мережа старшої школи відповідала кількості старшокласників (за прогнозами МОН та з огляду на демографічну ситуацію в країні, їхня кількість зменшуватиметься), доведеться об’єднувати заклади професійної освіти та коледжі.

“Зараз це болісне питання для обох типів закладів та для ОДА. Навіть якщо ми зробимо стрибок у таку мережу у 2027 році, це будуть надзвичайні інфраструктурні зміни”,
– повідомив Завгородній.

Організаційний досвід коледжів та профтехів при цьому планують перенести на академічні ліцеї. Наприклад, уточнив посадовець, якщо профтех має гуртожиток, який не використовують на повну потужність, його можна відремонтувати й передати під потреби академічного ліцею.

З початком війни навчальний рік – це ціле випробування на міцність для школярів та їхніх батьків. І з кожним роком ситуація змінюється ще більше. Наприклад, у деяких регіонах України початок навчального року може бути зрушений на цілий місяць, що призведе до відсутності осінніх та весняних канікул для школярів. Натомість, взимку діти відпочиватимуть довше.

Докладніше про те, що діти навчатимуться влітку, інформує Обозреватель.

У деяких регіонах України вже почали запроваджувати подібні зміни. Так, першим містом, де стартував цей експеримент, став Новодністровськ Чернівецької області. Тут свято першого дзвоника заплановане на 19 серпня, а перший семестр 2024/2025 навчального року завершиться 29 листопада. Другий семестр розпочнеться 3 лютого та закінчиться 6 червня, а зимові канікули триватимуть весь грудень та січень. Проте, для дітей є й неприємний бік медалі: восени та навесні шкільних канікул більше не буде.

Місцева влада ухвалила це рішення через критичний стан енергосистеми. Утім, у Новодністровську, де знаходиться Дністровська ГЕС, ситуація з енергопостачанням відносно стабільна.

Такі зміни можуть торкнутися і шкіл Івано-Франківська. Мер міста Руслан Марцінків вже заявив, що перший дзвінок може бути перенесений на 15 чи навіть на 1 серпня. Львівський міський штаб з підготовки до зими рекомендував розпочати навчальний рік на два тижні раніше від звичайного – з 19 серпня. Ця рекомендація була підтримана мерією Львова, але викликала незгоду низки чиновників та українців. Деякі чиновники вважають, що у разі відключення електропостачання в будинках українців буде темно і холодно, і діти, які перебуватимуть на тривалих зимових канікулах удома одні, поки батьки будуть на роботах, без нагляду мами та тата. Також “урізати” літо дітям досить погано, адже це час для відпочинку, свіжого повітря та ігор на природі.

Проєкт постанови, який здатний змінити терміни навчального року та канікул, уже погоджено у Мінфіні, Міністерстві цифрової трансформації та Мінекономіки. Наразі документ перебуває на правовій експертизі у Міністерстві юстиції та Національному агентстві щодо запобігання корупції.

Тепер дітей у школах почнуть годувати по-новому
Уряд ухвалив зміни щодо механізмів залучення коштів донорів для реалізації реформи шкільного харчування у навчальних закладах. Про це повідомляється на сайті Уряду.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 472 та від 8 листопада 2022 р. № 1256». Це означає, що перелік напрямів використання коштів для освіти та науки розширено.

Тепер до них додано відновлення та модернізацію харчоблоків у навчальних закладах, а також покращення якості харчування – для них обсяги фінансування збільшуються.

Джерелом фінансування будуть кошти фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів, благодійних пожертв, гуманітарної допомоги, грантів та подарунків, що надходять на рахунок UNITED24 для потреб освіти та науки.

Також за планами Всесвітньої продовольчої програми ООН розширення кількості закладів ще у двох сферах у 2024-2025 навчальному році. У 2023-2024 навчальному році ЗПС ООН профінансувала харчування майже для 90 тис. дітей у приблизно 700 школах 13 областей України.

У перспективі партнерами з реформування шкільного харчування можуть стати уряди, державні та недержавні установи країн Європейського Союзу, США та Азії.

Ця постанова є важливим кроком у реформі шкільного харчування, розробку та імплементацію якої в навчальних закладах України розпочато з ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Водночас, говорячи про випробування з іноземної мови, освітянин зазначає, що, незважаючи на хвилювання, вступники не завжди можуть підтвердити свій рівень знань. І це залежить від багатьох причин. Крім того, Захарін звернув увагу на математику. Він вважає, що ця дисципліна необхідна школярам, адже розвиває вміння думати системно та застосовувати схеми до вирішення різних ситуацій. Про складання НМТ та те, який вигляд повинна мати ідеальна шкільна освіта, колишній держсекретар МОН і професор розповів в інтервʼю OBOZ.UA.

– Цьогоріч багато нарікань на проведення НМТ. Зокрема, 4 предмети в один день, часті повітряні тривоги та відключення електроенергії змушували дітей занадто довго перебувати в приміщеннях, де проводився іспит. Учні стривожені і втомлені, і зрештою отримували нижчі бали. Як ви вважаєте, чи доцільно у такий час ускладнювати іспит та проводити його в таких умовах? Чи варто повертатися до ЗНО згодом і коли?

Національний мультипредметний тест (НМТ) викликав багато нарікань з боку батьків і випускників. Зокрема, вступники були невдоволені умовами складання та отримували через це нижчі бали. На думку колишнього секретаря Міністерства освіти та науки Сергія Захаріна*, абітурієнти повинні бути готовими до того, що складання іспитів та вступ до закладів вищої освіти – це певний стрес, а не лише можливість похизуватися своїми знаннями.

Водночас, говорячи про випробування з іноземної мови, освітянин зазначає, що, незважаючи на хвилювання, вступники не завжди можуть підтвердити свій рівень знань. І це залежить від багатьох причин. Крім того, Захарін звернув увагу на математику. Він вважає, що ця дисципліна необхідна школярам, адже розвиває вміння думати системно та застосовувати схеми до вирішення різних ситуацій. Про складання НМТ та те, який вигляд повинна мати ідеальна шкільна освіта, колишній держсекретар МОН і професор розповів в інтервʼю OBOZ.UA.

– Цьогоріч багато нарікань на проведення НМТ. Зокрема, 4 предмети в один день, часті повітряні тривоги та відключення електроенергії змушували дітей занадто довго перебувати в приміщеннях, де проводився іспит. Учні стривожені і втомлені, і зрештою отримували нижчі бали. Як ви вважаєте, чи доцільно у такий час ускладнювати іспит та проводити його в таких умовах? Чи варто повертатися до ЗНО згодом і коли?

– На мій погляд, головна ідеологія у проведенні ЗНО/НМТ – це рівність умов. Усі учасники мають перебувати в однакових умовах – і тоді перемагає сильніший.

Ідею проведення НМТ вперше сформулював міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет у березні 2022 року. Ідея полягала в тому, аби перевірити рівень знань із використанням якомога спрощеної процедури, але з урахуванням усіх принципів незалежного оцінювання, а також наявних обмежень (зокрема безпекових і фінансових).

Передбачалося, що запитання будуть спрощені, адже ми розуміємо, що дуже важко якісно підготуватися до складання усіх предметів одночасно. Але спрощення запитань не заважає отримати в результаті належну диференціацію оцінок – все одно перемагають сильніші, просто їх стало трохи більше. Увесь алгоритм було розроблено у рекордно короткі строки, гарно спрацювали і апарат міністерства, і підвідомча організація, яка адмініструє відповідний інформаційний ресурс. Уряд України та парламент підтримали цю ідею.

Кожен іспит – це певний стрес. Так було завжди. Але доросла людина має бути готова до певного рівня стресу. Скласти іспит – це не лише похизуватися своїми знаннями. Це також і вміння побороти своє хвилювання, вміння впоратися із стресом, вміння застосувати знання в певних “нетепличних” умовах.

З іншого боку, не слід забувати, що є певні санітарно-гігієнічні вимоги, яких слід дотримуватися. Буде правильно, якщо до контролю цього питання долучаться відповідальні громадські організації (на жаль, таких небагато).

Ускладнювати запитання в нинішній ситуації, на мій погляд, не лише неправильно, а навіть аморально. Протягом останніх років освітній процес у багатьох закладах освіти відбувався або в змішаному форматі, або у форматі онлайн. Цілком очікувано, що внаслідок цього страждає рівень успішності українських здобувачів. В умовах захмарних освітніх втрат – а вони очевидні – зовсім неправильно вимагати від вступників тих знань, які вони не могли отримати апріорі. На мій погляд, більш доцільно залишити “старий” рівень складності. Якщо умови проведення НМТ рівні – а це, нагадаю, ключова умова – все одно буде належна диференціація оцінок.

Ключове завдання ЗНО/НМТ – отримати певну диференціацію оцінок, а не заплутати абітурієнтів або показати, що вони нічого не знають.

– Також багато батьків обурювалися іспитом з іноземної мови. Зокрема, діти, які мають рівень В2, набирали 160-170 балів. Чому може бути така різниця у знаннях та балах, на вашу думку? Водночас багато випускників невдоволені необхідністю складати математику, адже не всі мають до неї хист, а якщо не отримати порогові бали, можна втратити можливість вступити до ЗВО. Втім МОН запевняє, що школярі повинні складати іспит з обовʼязкових предметів. Що ви думаєте з цього приводу?

– Це питання доволі абстрактне. Частково ви вже назвали можливі причини: зайве хвилювання, стрес, невміння концентруватися. Дуже важливі побутові умови, в яких проводиться іспит, зокрема, температура приміщення, відсутність зайвого шуму, освітленість тощо.

Крім того, специфіка іноземної мови як освітньої дисципліни полягає у тому, що її потрібно постійно підтримувати на належному рівні. Якщо ви показали рівень В2 три роки назад – це ще не означає, що ви зможете його підтвердити зараз.

Ну і нарешті – є просто різні програми. Якщо ви будете складати іноземну мову різним викладачам або в різних університетах, є висока ймовірність того, що отримаєте різні оцінки.

А от щодо математики – питання дуже серйозне. Елементарні знання потрібні всім – це аксіома. Математика – це не лише про теореми, функції, диференціальні рівняння, логарифми та похідні. Це також і логіка, і вміння думати системно, і здатність застосовувати певні схеми (формули) до вирішення різних ситуацій. Якщо дитина не має хисту до якоїсь науки – це зовсім не означає, що цю науку вчити не потрібно.

Математика – це дуже творча дисципліна. Ви можете підійти до вирішення математичної задачі різними способами. Навіть якщо не можете знайти рішення – можете хоча б показати хід думок, хоча б наблизитися до вирішення. У багатьох інших шкільних дисциплінах в учнів майже немає простору для творчості.

Мене трішки насторожило словосполучення “водночас багато випускників невдоволені…” у вашому запитанні. Ідеологи НУШ зробили дуже шкідливу справу: видумали і поширили хибне уявлення, що навчання має бути безперервною грою і веселою забавою. Здобуття освіти – це не лише комфорт, ігри і задоволення. На мій погляд, кожен випускник школи має чітко розуміти, що доросле життя складається не тільки із задоволень. Здобуття освіти – це важка кропітка робота, це зусилля, це “перемога над собою”.

– У мережі нещодавно зʼявилися дописи, де розповідали, що на НМТ з історії України школярів запитували про пса Патрона. Як думаєте, наскільки доречні такі тести для вступників на цьому предметі? Наприклад, Ігор Лікарчук називає НМТ “угадайкою” і вважає, що навіть не готуючись до нього, можна скласти добре іспит. Натомість на ЗНО в школярів дійсно оцінюють знання. Яка ваша думка щодо цього?

– Історія як дисципліна завжди була предметом, який викликає найбільшу суспільну дискусію. Це звичайне явище. І не тільки в Україні.

Моя відповідь банальна. Якщо в шкільному підручнику написано хоча б кілька слів про щось (приміром, про Патрона) – відповідно, на іспиті може бути запитання про це “щось”.

Доцільно чи не доцільно включати в шкільний курс історії окремі події або окремі теми? Остаточну відповідь мають дати професійні історики і методисти.

Я як громадянин вважаю, що інформація про пса Патрона та його вчинки може бути наведена у підручнику, якщо вона пов’язана із трансформацією певних суспільних явищ і процесів. Кожна нація формулює певні сенси і смисли, використовує у боротьбі з ворогом певні символи – про це учні мають знати.

Якщо є певне суспільне явище, яке представляє інтерес – його можна вивчати і про нього можна говорити.

– Якою ви бачите ідеальну систему освіти у школах України?

– Ви поставили складне запитання. На моє глибоке переконання, під час побудови “ідеальної школи” варто спиратися передусім на теорію дитиноцентризму, яку сформулював президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень. Усі державні рішення щодо середньої освіти мають бути спрямовані на максимальне розкриття потенціалу дитини. Ми маємо зробити так, щоб шкільні роки були наповнені сучасним креативним змістом, що повною мірою задовольняє різнобарвні освітні потреби “маленького здобувача освіти”.

Проблем і різноманітних питань – безліч. Давайте поговоримо хоча б про одну проблему – про початок шкільної освіти.

Відповідно до пункту 3 статті 12 Закону України “Про освіту” і статті 4 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, повна загальна середня освіта має три рівні: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п’ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки. Рахуємо: 4+5+3=12.

Чому нині наші діти не вчаться у школі 12 років? Тому що приписом підпункту 3) пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про освіту” встановлено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:

для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року;
для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року;
для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.
Якщо дитина почне вчитися у 5 років – тоді дванадцятирічний термін навчання вона завершить у 17. Якщо почне у 6 – тоді у 18. Почне у 7 – тоді у 19. Українському суспільству доведеться визначитися щодо термінів шкільної освіти: як краще – починати раніше і закінчувати раніше, або починати пізніше і закінчувати пізніше?

У більшості європейських країн обов’язкова шкільна освіта розпочинається у віці 6 років. Однак це не правило, а свідомий вибір уряду (суспільства).

У Бельгії, Болгарії, Чехії, Латвії, Нідерландах, Австрії, Великій Британії, Сербії, на Кіпрі та на Мальті обов’язкова освіта починається у 5 років, у Люксембурзі, Швейцарії – у 4 роки, у Франції та Угорщині – у 3 роки.

Цікаво, що обов’язкова освіта у 5 років в окремих країнах починається у закладі дошкільної освіти (Бельгія, Болгарія, Чехія, Латвія, Нідерланди, Австрія), а в окремих – у початковій школі (Мальта, Велика Британія). У Сербії та Туреччині обов’язкова освіта починається у початковій школі у віці 5,5 років.

Упродовж останніх років спостерігається збільшення кількості європейських країн, які практикують більш раннє обов’язкове навчання дітей. Однак є і протилежні випадки: наприклад, Польща перейшла від початку обов’язкового навчання з п’яти років до початку з шести років.

Чий досвід кращий? Однозначно відповісти на це запитання неможливо, оскільки під час визначення оптимального терміну початку та тривалості навчання у школі слід брати до уваги безліч чинників. Це не лише фінансовий ресурс, хоча він найважливіший, але також і щільність населення, і адміністративно-територіальний устрій, і національні традиції.

Чітка відповідь на запитання щодо “ідеальної школи” має бути наведена у Стратегії розвитку освіти України.

Міністерство освіти і науки України нещодавно пафосно оголосило, що воно розробило проєкт Стратегії. Була навіть презентація для міжнародних партнерів. Кажуть, усе було організовано розкішно, включно з фуршетом.

Але як вбачається із змісту пункту 3 статті 70 Закону України “Про освіту”, проєкт Стратегії розвитку освіти України слід розглянути та схвалити на Всеукраїнському з’їзді учасників освітнього процесу та їх об’єднань. Якщо не було проведено такого з’їзду – то можна дійти висновку, що немає і повноцінної Стратегії.

*Сергій Захарін – доктор економічних наук, професор, працював в Інституті вищої освіти НАПН, автор понад 50 наукових праць з питань економіки та організації освіти (освітньої діяльності), колишній держсекретар МОН.

В українських школах готуються до серйозних змін у викладанні історії.

Міністерство освіти і науки ухвалило рішення реформувати історичну освіту, запропонувавши новий підхід — об’єднання предметів «Історія України» та «Всесвітня історія» в єдиний курс.

Цей крок має зробити вивчення історії більш цілісним та сучасним,- повідомляє Прикарпаття online з посиланням на znaj.ua

Згідно з новою концепцією, школярам буде запропоновано вивчати історію під однією назвою, варіанти якої наразі обговорюються:

«Історія»,
«Історія: Україна і світ» або
«Історія України та світу».
Вибір назви — лише перший крок у великій освітній реформі, яка передбачає не лише об’єднання предметів, але й оновлення їх змісту.

Цей об’єднаний курс буде організовано за циклами, які відображатимуть різні етапи навчання: від ознайомлювального циклу у початковій школі до профільного у старших класах. Особливу увагу буде приділено інтеграції громадянознавчих тем безпосередньо в історичний матеріал, що допоможе учням краще розуміти зв’язок між минулим і сучасністю.

Крім базового курсу історії, планується запровадження додаткових спеціалізованих курсів, таких як історична географія, локальна та регіональна історія, інтелектуальна історія та інші. Це дасть змогу учням отримати глибші знання в обраних галузях, підвищуючи їхню історичну компетентність через міждисциплінарний підхід.

Автори реформи вірять, що такий підхід до викладання історії допоможе учням краще орієнтуватися в історичних подіях, розуміти їхні причини та наслідки, а також формувати власну думку щодо подій минулого.

Повідомлення викликало бурхливу реакцію у коментарях:

Vika Zhuravlova – Gabich

Та скасуйте вже і школи, хай відразу працювати йдуть – ми до цього йдемо.

Вікторія Кравчук

Натомість будуть, Уроки щастя”…Тупе зростаюче покоління…тупими людьми легше керувати….

Елена Борисенко

Шкільний предмет Всесвітня історія давно потребує реформування. А ось Історію України не чіпайте! Треба добавити навчальних годин на історію України. Тоді і вчителі відчують нові можливості у формуванні знань.

Татьяна Адамова

25 років працюю в школі: жодної реформи, жодної програми не було доведено до завершення!

Natalia Gavrish

От навіщо нести таку «пургу» і дратувати і так вже знервований народ?! Просто об’єднають історію України і всесвітню історію в один предмет, що є логічно, на відміну від інших нововведень МОН.

Yana Leonidovna Fomina

знов велика кількість вчителів підуть зі школи і виїдуть за кордон

Lilia Demydiuk

Практика сумісного викладання історії світу та конкретної країни є у всіх європейських школах, бо саме так діти можуть побачити взаємозв’язок подій між країнами.

Якщо з 1 вересня не ходить дитина до школи – батькам доведеться сплатити штраф 1000 грн
З’явилась інформація про те, що у Польщі з 1 вересня почнуть штрафувати українців, чиї діти не ходитимуть до місцевих шкіл і садочків. Про це повідомили на сайті inpoland.

З нового навчального року українські діти матимуть обов’язково відвідувати школи або дитячі садочки в Польщі. Невиконання цього обовʼязку може призвести до відкриття провадження та штрафу для батьків. У разі порушення накладатимуть штраф – 100 злотих (трошки більше 1000 грн).

Обов’язкове навчання дітей з України, яке має бути запроваджено у вересні, безсумнівно, вплине на чисельність дітей у класах. Наповнюваність класів доведеться збільшувати.

Міністерство Барбари Новіцької хоче змінити положення про організацію навчання, виховання та догляду за дітьми та молоддю, які є громадянами України. Наразі до польської системи освіти залучено 134 тисячі українських дітей. З вересня ця цифра може зрости ще на 80 тисяч, оскільки Міністерство освіти запровадить обов’язкове навчання для українських дітей. Невиконання цих вимог призведе до примусового провадження та штрафу в розмірі 100 злотих, а з червня 2025 року таких українців позбавлятимуть права на призначення виплати 800 плюс.

За чинними нормами максимальна кількість учнів в одному класі початкової школи не повинна перевищувати 25, а в інтегрованих та спеціальних класах – 20. З 1 вересня цей ліміт має збільшитися до 29 учнів, що дозволить додатково приймати до класів до чотирьох дітей з України. Граничної кількості учнів у старших класах і загальноосвітніх школах немає.

Кількість дітей у групах у дитячих садочках і зерувках може збільшитися на 3, а в інтегрованих дитсадках можуть додатися максимум двоє додаткових дітей з особливими потребами.

Зазначимо, що згаданий курс є адаптацією американського курсу із соціального-емоційного навчання. Це не буде “сліпим” перекладом, а саме адаптацією під українські реалії.

У США програма влаштована таким чином, що тамтешні “Уроки щастя” вбудовані в навчальну програму і як окремий предмет, і як інтегрований. Викладачі допомагають дітям розвивати соціальні та емоційні навички. Наприклад, замість домашнього завдання учням пропонують обмінятись своїми знаннями з батьками. Тобто, розвивати свою комунікацію та заглибитись у тему разом з рідними.

В Україні новий курс вводять з тією метою, щоб допомогти дітям розвинути вміння боротись зі стресовими ситуаціями під час війни. Школярів навчатимуть мислити критично, будувати стосунки, бути адаптивними та не боятись змін.

“Уроки щастя” в українських школах введуть з 1 вересня і вони будуть інтегрованими. Попередньо, слухачами нового курсу будуть учні 1-7 класів. Для вчителів вже розробляють рекомендації, як здійснювати навчання, а для учнів готують спеціальні зошити.

Курс поділять на 4 рівні:

1 рівень — дошкільнята та перший клас,
2 рівень — 2-3 клас,
3 рівень — 4-5 клас,
4 рівень — 6-7 клас.

Які нововведення очікують школярів вже цього року
Новий навчальний рік уже не за горами та вже зараз відомо про деякі оновлення. У програму навчання внесли зміни й тепер учні 1-7 класів вивчатимуть «Уроки щастя». Про це повідомляє інформаційний портал “Стіна”.

Цього року 1 вересня випадає на неділю, тож свято «Першого дзвоника» стартує з 2 числа. І саме з цього дня на учнів чекають нові уроки, які раніше анонсувала перша леді Олена Зеленська.

Новий навчальний рік 2024-2025 поповнився новим курсом під назвою «Уроки щастя». Зазначимо, що згаданий курс є адаптацією американського курсу із соціально-емоційного навчання. Це не буде сліпим перекладом, а саме адаптацією під українські реалії.

В Америці програма влаштована таким чином, що «Уроки щастя» вбудовані у навчальну програму як окремий предмет, і як інтегрований. Викладачі допомагають дітям розвивати соціальні та емоційні навички.

Наприклад, замість домашнього завдання учням пропонують обмінятися знаннями з батьками. Тобто розвивати свою комунікацію та заглибитись у тему разом із рідними.

В Україні новий курс запроваджують для того, щоб допомогти дітям розвинути вміння боротися зі стресовими ситуаціями під час війни. Школярів навчатимуть мислити критично, будувати відносини, бути адаптивними та не боятися змін.

«Уроки щастя» в українських школах запровадять з 1 вересня та будуть інтегровані. Попередньо слухачами нового курсу будуть учні 1-7 класів. Для вчителів вже розробляють рекомендації, як проводити навчання, а для учнів готують спеціальні зошити. Курс поділять на 4 рівні:

1 рівень – дошкільнята та перший клас,

2 рівень – 2-3 клас,

3 рівень – 4-5 клас,

4 рівень – 6-7 клас.

Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», – повідомляє Комітет з питань освіти, науки та інновацій. Про це йдеться на сайті парламенту.

У зв’язку із зупиненням дії частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо тривалості, дати початку та закінчення навчального року, а також надання відповідних повноважень Уряду, постанова врегульовує питання організованого початку 2024/2025 навчального року.

У закладах загальної середньої освіти тривалість 2024/2025 навчального року визначено з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року. Визначаючи це, Уряд орієнтувався на відсутність звернень від абсолютної більшості громад щодо початку навчального року раніше і потребу в часі на ретельну підготовку закладів освіти до приймання учнів.

Також у документі окреслено, що обласні та Київська міська військові адміністрації спільно із засновниками закладів освіти мають забезпечити організований початок навчального року залежно від безпекової ситуації.

Водночас нагадаємо, що в межах затвердженої Урядом тривалості навчального року педагогічна рада визначає структуру й тривалість навчального року в закладі загальної середньої освіти, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу. Визначаючи це, вона враховує час, передбачений освітньою програмою, обсяг навчального навантаження в навчальному плані й вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо.

Тривалість канікул у закладах освіти впродовж навчального року не може становити менш як 30 календарних днів.

Оновлений проєкт програми «Захист України» відображає реалії та виклики, з якими стикається наша держава, розроблено з урахуванням досвіду та рекомендацій провідних експертів у сфері оборони, громадських організацій та освітян.

Ключові особливості та зміст проєкту програми:

Проєкт програми передбачає єдиний зміст для всього учнівства, незалежно від статі, що сприяє рівним можливостям у набутті важливих навичок. Зміст предмета охоплює широкий спектр тем, актуальних для розуміння сучасного світу, зокрема інноваційні технології, інформаційну безпеку та домедичну допомогу.

«Сьогодні наше завдання — підготувати молодь до викликів сучасного світу, який стрімко змінюється. Ми прагнемо розвивати в підлітків критичне мислення, вміння адаптуватися та реагувати. Оновлення програми предмета «Захист України» спрямовано на формування важливих життєвих навичок: від надання першої допомоги до розуміння сучасних технологій. Ми надаємо особливу увагу розвитку громадянської свідомості та системи цінностей, які допоможуть нашим дітям стати відповідальними членами суспільства. Цей предмет про можливості. Про те, як бути готовим до різних життєвих ситуацій, допомагати собі та іншим, як бути активним громадянином своєї країни», — зазначає Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

У 10 класі учні вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Значну увагу надають практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації, стрілецькій підготовці.

Програма 11 класу фокусується на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань з домедичної допомоги. Важливим аспектом є вивчення методів захисту цивільного населення в кризових умовах, можливостей і способів оборони України.

Наповнення кожного модуля сформовано на основі консультацій та обговорень з експертами та десятками таких організацій, як Victory Drones, ГО «Військова школа «Боривітер», БФ «Солом’янські котики», Всеукраїнська рада реанімації, OSINT-агенція «Molfar» тощо.

Інноваційні підходи до навчання оновленого предмета:

Оновлена програма з акцентом на практичних навичках.
Навчальний день раз на місяць, щоб глибше зануритися в матеріал та ефективніше відпрацьовувати практичні навички. Для цього створюють спеціально обладнані осередки, де учні зможуть практикувати набуті знання на новому технічному обладнанні.
Сучасне обладнання — осередки будуть оснащені комп’ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги.
Підготовка вчителів — уже понад 100 тренерів пройшли навчання та матимуть змогу передавати знання вчителям з регіонів, підвищуючи їхню кваліфікацію. Це дасть змогу ефективно викладати за новою програмою та застосовувати сучасні педагогічні підходи.
Ключовий акцент проєкту — на практичній підготовці. Кожен модуль передбачає засвоєння і відпрацювання конкретних навичок з керування дронами, інформаційної безпеки, навігації, розвідки на основі відкритих джерел (OSINT), стресо- та психологічної стійкості.

Для закріплення відпрацювання практичних умінь та навичок обов’язкове проведення навчально-польових зборів або тренінгових занять. Під час реалізації програми можливе використання таких форм освітньої діяльності, як навчальні екскурсії, проєкти, ігри тощо.

Про це заявив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Він вважає, що розпочати навчання з серпня малоймовірно

“Станом на зараз постанови Кабінету міністрів, яка регулює початок та кінець 2024/2025 навчального року ще не видано, тому поки що правових підстав розпочинати новий навчальний рік раніше 1 вересня немає”, – наголосив Горбачов.

Також у частині шкіл йдуть ремонти, педагоги та батьки у відпустках, діти на оздоровленні.

Міністерство освіти та науки України оголосило про конкурс на надання бюджетних коштів для розвитку та виконання ремонтних робіт у закладах професійної вищої та вищої освіти.

Докладніше про те, що школи чекає глобальне оновлення, інформує Міністерство освіти та науки.

Мета конкурсу – покращити умови навчання для студентів та створити безпечне освітнє середовище.

На що можна витратити гроші
Отримані кошти можна направити на:

Здійснення невідкладних аварійно-відновлювальних та ремонтних робіт.
Реалізацію проєктів, пов’язаних із будівництвом (новим будівництвом, капітальним ремонтом, реконструкцією та реставрацією) захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення із захисними властивостями сховища/протирадіаційного укриття, призначених для укриття учасників освітнього процесу закладів професійної вищої та вищої освіти.
Здійснення заходів, пов’язаних із приведенням підвальних та/або цокольних приміщень навчальних закладів у стан, придатний до використання як найпростіші укриття.
Здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог пожежної безпеки у навчальних закладах.
Забезпечення технічними засобами оповіщення та інформування.
Придбання генераторів, електрогенераторних установок, трансформаторів, систем безперебійного електроживлення, акумуляторів, іншої електричної апаратури, пристроїв для фільтрації або очищення води, іншого обладнання довгострокового користування для безперебійного тепло-, водо-, електро- та газопостачання, що забезпечує безпечні умови навчання в офлайн- режимі, а також для забезпечення проживання у гуртожитках претендентів на освіту, якщо освітній процес здійснюється в офлайн-режимі.
Здійснення заходів щодо енергоефективності.
Розвиток мережі та відновлення гуртожитків, пошкоджених внаслідок бойових дій, для проживання претендентів на освіту в навчальних закладах, які здійснюють навчання в офлайн-режимі тощо.
Уточнюється, що кошти можуть бути використані лише для робіт, передбачених у проєктній (проєктно-кошторисний) документації. При цьому роботи мають бути виконані до кінця 2023 року.

Як взяти участь у конкурсі
Коледжі та університети мають до третього липня 2024 року передати до МОН заявку та пакет документів на паперових носіях.

Це можна зробити поштою або надати особисто через канцелярію МОН із позначкою “Конкурс на отримання бюджетних коштів за КПК ВК 2201140”.

Переможців конкурсу буде визначено конкурсною комісією МОН.

У школі розпочалася справжня епідемія, що відбувається
Багато батьків стикалися з тим, що їхні діти, приходячи додому, скаржаться на буллінг та глузування однокласників. Але що робити, якщо і вчителі «труять» дитину, як це трапилося в одній зі шкіл столиці. Про це розповідається у Телеграм-каналах.

У Києві хлопця-переселенця з Луганщини жорстко вилаяв учитель фізкультури, назвавши дитину сепаратистом та гнідою. У мережі кажуть, інцидент стався у школі №37. У школі зараз триває службове розслідування. Так, директор школи №37 Ірина Бабка сказала:

“Проводжу ще розмову з батьками, з дітьми, з вчителями. Проводжу службове розслідування. За результатами цієї службової перевірки, що здійснюється відповідно до наказу, буде ухвалено відповідні організаційні та управлінські рішення.

Намагаємось, працюємо для того, щоб створити безпечне освітнє середовище для ВСІХ учасників освітнього процесу. Не можу заперечувати конфлікту, який стався через непорозуміння між учителем та учнем, але проводимо роботу і з вчителями, і з учнями, і з батьками”.

За її інформацією, конфлікт стався між учителем та учнем 9-го класу. Інших деталей інциденту Бабка поки що не повідомляє. Директор школи запевнила, що за результатами оперативного розслідування буде зроблено відповідні висновки.

Відповідний ролик щодо скандалу сьогодні почали розповсюджувати столичні телегарм-канали. І ось на цей скандал відреагувала співголова ГО «Батьки SOS» Парфьонова.

За її словами, в українських школах зараз «пандемія» буллінгу. Єдине, що можуть зробити учні у разі їхнього «травлення» це все зафіксувати на камеру. У зв’язку з цим: “потрібно поставити скрізь камери спостереження, щоб подолати булінг у школах, і не було двозначних ситуацій”, – зазначила Парфьонова.

Міністерство освіти і науки очолює реформу в Україні, приділяючи особливу увагу моделюванню майбутньої мережі спеціалізованих шкіл у регіонах, пише “rbc”.

Міністерство прагне створити мережу середніх спеціальних навчальних закладів або спеціалізованих шкіл, які мають бути узгоджені на регіональному та місцевому рівнях.

Метою мережевого моделювання є прогнозування розподілу освітніх закладів, включаючи початкові школи, гімназії, ліцеї, професійно-технічні інститути та коледжі до 2027-2028 років.

Також Міністерство працює з пілотними регіонами над створенням мереж освітніх закладів та планує завершити цю роботу для інших регіонів до кінця літа 2024 року.

Цілі реформи та зміни:

Основна мета – індивідуалізація навчання в середній школі, надавши учням можливість обирати напрямок навчання, курси та предмети.

Мережа ліцеїв повинна сприяти добору профілів для учнів із сіл та малих міст, забезпечуючи наявність багатопрофільних або спеціалізованих ліцеїв на доступних відстанях.

Учні, які не мають поблизу ліцеїв, повинні мати можливість виїхати на навчання або проживати в пансіонатах при ліцеях.

Пілотування та впровадження:

Пілотування реформи планується розпочати у вересні 2025 року та триватиме до липня 2027 року. На цьому етапі пілотні освітні установи тестуватимуть різні моделі, з яких будуть обрані найефективніші для повної реалізації.

Перехід буде включати вибір пілотних установ і тестування різних моделей з метою забезпечити функціонування академічних ліцеїв до 2027 року.

Реформа узгоджується з ініціативою «Нова українська школа», метою якої є створення привабливого та практичного середовища навчання для учнів.

Так, це є частиною ширших зусиль щодо підвищення якості та ефективності освіти в Україні, підготовки учнів до подальшої освіти чи успішного працевлаштування.

Вчителі в українських школах не мають належного впливу, а учням потрібно виписувати штрафи за поведінку
Питання реформування сфери шкільної освіти і так турбує багатьох батьків. Але з’явилася ще одна думка, згідно з якою у школах необхідно запровадити систему штрафів за прогули та погану поведінку. Про це пише OBOZ.UA.

Екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти та доктор педагогічних наук Ігор Лікарчук упевнений, що зараз в українських школах вчителі сприймаються без поваги з боку учнів та педагоги не мають того впливу на школярів, який був ранішим.

У зв’язку з цим він пропонує запровадити систему адміністративних покарань для школярів, щоб їхня поведінка відповідала правилам цивілізованого суспільства. За його словами, безкоштовне “соціальне благо” для неповнолітніх українців перетворилося на посміховисько.

“Глибоко переконаний, що запровадження практики штрафів актуальне. Безкоштовне навчання як соціальне благо і виняткову можливість ми перетворили на посміховисько, дешеве шоу, на яке відвідувачі здебільшого йдуть тому, що так потрібно для когось, але не для них. Більше того., під час “шоу” вони можуть дозволити собі поведінку, яка не може бути прийнята у цивілізованому суспільстві.

Також колишній керівник Українського центру оцінювання якості освіти додав, що система штрафів дозволить покращити мотивацію для школярів та посилить ефективність роботи вчителів. Крім того, Лікарчук пропонує запровадити і заборону на здобуття середньої освіти для школярів, якщо вони поводяться неналежним чином.

Ігор Лікарчук упевнений, що суспільство може неоднозначно сприйняти такі зміни, тим більше що вони можуть суперечити конституційним правам.

“Не важливо: позбавляти на час чи назавжди. Але це буде порушенням конституційних прав громадянина і навряд чи сприйметься позитивно у суспільстві, що загальноосвітня школа поступово перетворюється на заклад соціального забезпечення, в якому мають нагодувати, розважити, дати притулок на якийсь період дня … І у короткі проміжки між цим усім – якось і чогось навчити”, – вважає Ігор Лікарчук.

Коли у школярів почнуться літні канікули
Вже скоро розпочнуться літні канікули в школах України. Однак через постійні обстріли графік відпочинку школярів різниться залежно від областей і безпекової ситуації в містах. Про це пише РБК-Україна.

Коли будуть літні канікули у школах Києва, Харкова, Львова, Дніпра, Одеси та інших регіонів країни.

Коли будуть літні канікули у школах Києва
Як повідомили у КМДА, останній дзвоник в столичних школах пролунає 31 травня. Для підготовки до НМТ закладам освіти рекомендовано застосувати у травні для випускників і випускниць модель трансформера. Тобто перейти з класного-урочного навчання на індивідуалізовано-групове.

З 31 травня до 7 червня – будуть видавати свідоцтво про здобуття початкової освіти
З 13 до 19 червня – свідоцтва про здобуття базової середньої освіти
З 20 по 26 червня – свідоцтво про здобуття повної середньої освіти
Дати літніх канікул визначені постановою уряду від 28 липня 2023 року №708. Міносвіти рекомендує місцевій владі та школам самостійно визначати дату останнього дзвоника та літніх канікул.

Літні канікули за рекомендацією МОН почнуться 29 червня та будуть тривати до 1 вересня. В червні в школах буде тривати атестація та так звані компенсаторні заняття, які були створені для подолання освітніх втрат. Однак кожна школа встановлює графік навчання для дітей за власним розсудом.

Коли літні канікули в Харкові
У Харкові з точними датами літніх канікул ще не визначилися, але орієнтовно останні дзвоники відбудуться 31 травня. На початку червня виділять час для додаткових занять, щоб подолати освітні втрати.

Канікули розпочнуться з 29 червня і будуть тривати до 1 вересня.

Коли літні канікули будуть у Львові
Як повідомили у пресслужбі ЛМР, точний графік виходу на канікули усіх шкіл наразі невідомий, проте традиційно канікули розпочнуться на початку червня. Частина шкіл планує відпустити дітей на відпочинок вже одразу після 31 травня, частина – від 7 червня. Останній дзвоник планується на 31 травня у більшості навчальних закладів міста.

Нагадаємо, щоб визначити дату завершення освітнього процесу та форми його організації влітку, педагогічні ради й керівники шкіл мають зважати на те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на учнів, чи є в них освітні втрати та які активності будуть найбільш дієвими для їхнього подолання. У червні школи можуть продовжити стандартний освітній процес, проводити додаткові заняття, консультації, екскурсії тощо.

Графік літніх канікул в Одесі
Одеса ще також остаточно не визначилася з точними датами літніх канікул. Останні дзвоники у школах плануються на кінець травня.

У червні деякі школи можуть продовжити заняття, щоб компенсувати освітні втрати, а також організувати додаткові консультації, провести контрольні роботи та екскурсії.

Коли літні канікули в Миколаєві та області
Канікули у Миколаєві та Миколаївській області планують розпочати у червні.

Точного графіку поки що немає, однак останній дзвоник заплановано на 31 травня.

У перші тижні червня можливі додаткові заняття, консультації та компенсаторні уроки, а також підготовка до НМТ.

Відпочивати школярі будуть з другої половини червня до 1 вересня.

Коли будуть літні канікули у Дніпрі
У Дніпрі зазначають, що кожна школа може самостійно вирішувати, коли саме учні підуть на відпочинок.

Останній дзвоник у школах заплановано на 31 травня, а літні канікули розпочнуться вже з 1 червня.

Довше будуть навчатися тільки учні випускних класів, адже в них триває підготовка до НМТ.

Коли діти підуть на літні канікули в школах Закарпаття
Останній дзвоник запланований на 31 травня, а ось канікули можуть розпочатися вже на початку червня, бо цього навчального року не було довгих карантинів, відключення світла та інших проблем, через які терміни відпочинку школярів можуть посунути.

На початку червня вчитися доведеться хіба випускникам – буде тривати підготовка до НМТ.

Літні канікули в інших містах і областях України
У Запоріжжі освітній процес буде тривати до 1 липня, тому діти відпочивати будуть тільки два місяці – до 1 вересня.

Як повідомили в Центральному відділі освіти департаменту освіти та науки Запорізької міської ради, у червні школярі будуть відвідувати уроки та будуть проводитися консультативні заняття – у зв’язку з тривалою дистанційною освітою та неможливістю повноцінно проводити навчання через часті повітряні тривоги.

На Полтавщині останні дзвоники проведуть 30-31 травня, однак навчання продовжиться ще у червні. Літні канікули стартують 29 червня та триватимуть до 31 серпня.

Загалом у деяких областях України ще не визначилися з точними датами літніх канікул. Однак навчальний рік не може тривати довше, ніж до 1 липня.

При цьому можливість використати перші тижня червня для додаткових занять та консультацій обирають переважно школи, де є дистанційне навчання, у яких зривався навчальний процес через часті тривоги та обстрілі.

Це учбові заклади, які знаходяться ближче до бойових дій або які попадають частіше під обстріли зі сторони ворога – Чернігів, Суми, Харків, Миколаїв, Херсон та області.

Кому з дітей у школах та садочках надається безкоштовне харчування
Деякі українські родини можуть розраховувати на пільгу на харчування у школах та садочках. Даною інформацією ділиться урядовий портал на своїй сторінці.

Як зазначається, на безкоштовне харчування можуть розраховувати:

Діти-сироти або позбавлені батьківського піклування;
діти з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах;
діти з малозабезпечених сімей, які отримують допомогу від держави та мають сукупний дохід нижче за прожитковий мінімум;
діти із сімей загиблих ветеранів війни та сімей загиблих захисників та захисниць України; діти Героїв України посмертно;
діти осіб, які загинули чи померли внаслідок поранень, каліцтв, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, отриманих під час Революції Гідності чи війни з РФ;
діти із категорії переселенців;
діти, які мають статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
учні на теренах радіоактивного забруднення; діти, евакуйовані із зони відчуження, а також діти, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо.
Також органи місцевого самоврядування можуть визначати й інші категорії дітей, які мають право безкоштовно харчуватися у школах та дитячих садках.

Для батьків, у сім’ях яких троє та більше дітей, розмір плати за харчування зменшується на 50%.

Насамперед для отримання пільги слід звернутися до керівництва навчального закладу. Необхідно надати копію документів, які б підтверджували пільги.

Іноді можуть вимагати копії свідоцтва про народження дитини та довідку про склад сім’ї.