Сучасний світ вимагає від кожної людини не тільки знань із традиційних предметів, а й уміння керувати фінансами. Фінансова грамотність стала невід’ємною частиною успішного життя, а навички підприємництва допомагають адаптуватися до економіки, що швидко змінюється.

Саме тому в школах України запроваджується новий предмет – «Підприємництво та фінансова грамотність», який школярі 8-х класів почнуть вивчати з вересня.

Докладніше про те, що у Нацбанку попередили батьків школярів, повідомляє “Стіна”, посилаючись на НБУ.

Розробкою підручника для цього курсу займався Національний банк України (Нацбанк), і тепер освітня спільнота отримала можливість ознайомитись із цим навчальним посібником.

Підручник уже схвалений Міністерством освіти і науки України та братиме участь у конкурсі підручників, що проходитиме з 31 березня до 4 квітня 2025 року. У цей період школи зможуть обрати навчальні матеріали для навчального року 2025/2026.

Чому Нацбанк активно розвиває фінансову грамотність у школах?
Фінансова грамотність – один із ключових аспектів сталого розвитку суспільства. Глава Нацбанку Андрій Пишний наголосив, що навчання дітей основам управління фінансами допомагає не лише кожній окремій людині, а й усій економіці країни.

“Ми пишаємося тим, що можемо зробити свій внесок у фінансову освіту української молоді, і впевнені, що підручник від авторського колективу Національного банку допоможе дітям опанувати базові фінансові знання”, – зазначив Пишний.

Переваги підручника «Підприємництво та фінансова грамотність»
Підручник розроблений експертами Нацбанку пропонує комплексний підхід до навчання школярів. Він включає:

Професійну експертизу – Нацбанк уже понад 10 років займається підвищенням фінансової грамотності українців, з яких понад п’ять років – у рамках свого мандату.
Сучасний дизайн та структуру – матеріал викладений логічно та доступно, включає мотиваційні історії, актуальні питання та практичні завдання.
Діяльнісний підхід – дослідні завдання та кейс-методи сприяють активному залученню школярів до процесу навчання.
Практичну спрямованість – вправи пов’язані з реальними життєвими ситуаціями, що допомагає формувати корисні звички.
Доступний виклад – складні економічні терміни пояснюються простою мовою та підкріплюються прикладами, зрозумілими дітям.
Комплексний освітній підхід – підручник доповнений електронним додатком, робочим зошитом, інтерактивними вправами та шаблонами для керування особистими фінансами.
Методична підтримка для освітян
Експерти Нацбанку подбали, щоб вчителі отримали всі необхідні методичні матеріали для ефективного викладання нового предмета. У комплект входять:

Робочий зошит для учнів.
Календарно-тематичне планування.
Слайди для візуального супроводу уроків
Посібник для вчителя з методичними рекомендаціями та системою оцінки знань учнів.
Введення курсу фінансової грамотності у школах – важливий крок до формування економічно підкованого суспільства.

Підручник «Підприємництво та фінансова грамотність» від Нацбанку – це якісний освітній продукт, який допоможе школярам усвідомити важливість фінансового планування, навчитися розумно керувати грошима та розвивати підприємницькі навички.

У 2025 році в Україні навчання у школах знову регламентуватиметься Кабінетом Міністрів через особливості воєнного стану. У зв’язку з цим, Міністерство освіти і науки України затвердило конкретні терміни та тривалість канікул, але не виключає змін залежно від ситуації в країні.

Весняні канікули

Традиційно весняні канікули в українських школах тривають один тиждень і припадають на кінець березня або початок квітня. У 2025 році Міністерство освіти рекомендує провести канікули з 24 по 30 березня. Однак важливо зазначити, що ці дати можуть бути змінені через кілька факторів. По-перше, безпекова ситуація в регіонах, що змінюється, може вплинути на можливість дітей залишатися вдома чи в школах. Також на ці дати можуть вплинути технічні проблеми, зокрема відключення електрики, яке знову стає актуальним в умовах війни.

Літні канікули в 2025 році для учнів розпочнуться 30 червня і триватимуть до 31 серпня. Це стандартний двомісячний період відпочинку для школярів, який залишається незмінним, за винятком форс-мажорних обставин. Порівняно з минулим роком, коли навчання завершилося 28 червня, зміни у тривалості канікул не передбачені, якщо ситуація на фронті не зміниться.

Згідно з урядовими постановами, школи можуть коригувати графік навчального року, якщо виявляться проблеми з виконанням навчальних програм через війну. Наприклад, важливо зважати на освітні втрати учнів, яких може бути більше через обстріли чи евакуацію. У зв’язку з цим, школи можуть впроваджувати додаткові заняття або посилені курси, щоб компенсувати пропущене навчання.

Варто пам’ятати, що будь-які зміни у навчальному процесі будуть зумовлені не тільки внутрішніми рішеннями, а й зовнішніми обставинами, такими як безпека чи енергетична ситуація в країні.

Перша леді Олена Зеленська попередила, що чекати школярам з 5 по 9 класи
Перша леді України, Олена Зеленська звернула увагу, як батьків, так і самих школярів на важливі аспекти в навчанні, а саме, розповіла про те, що ще окрім звичайних обов’язкових предметів, що викладають в школах повинні обов’язково знати школярі. За словами першої леді, ці знання є дуже важливими для кожного учня. Тому, як пише Стіна, про це Олена Зеленська розповіла на своїй сторінці в соціальній мережі.

“Школа, яка навчає бути здоровими. Знання про збалансоване харчування точно не менш важливе, аніж закони фізики чи іноземні мови.” – саме так зазначає Зеленська.

Далі перша леді розповідає більш детально:

Це знання, зокрема, є метою реформи шкільного харчування, у межах якої постійно створюємо навчальні матеріали для педагогів, учнів та батьків, щоб допомогти їм сформувати звичку харчуватися корисно та збалансовано.

Стартує онлайн-курс, сфокусований на підлітковому харчуванні. Він для освітян, що працюють з учнями 5–9-х класів. У ньому й про формування корисних харчових звичок, і про достатній водний баланс, і про корисні перекуси. Адже в цьому віці діти починають прагнути максимальної незалежності й самостійно вирішувати все – і щодо їжі також.

Під час курсу освітяни отримають:

– детальні плани уроків для двох вікових груп (5–7-й та 8–9-й класи);
– чотири модулі з короткими відео – від основ здорового харчування до інформації про зв’язок їжі та емоцій;
– презентації та ігри для занять;
– корисні матеріали для роботи з батьками;
– сертифікат про завершення курсу.

У Житомирі з’явилися тривожні новини: школярі стають жертвами образливих та принизливих публікацій у Telegram-каналах.

На цих каналах викладають фотографії дітей із брудними підписами та закликами до насильства. Але що ще шокує – за видалення таких публікацій вимагають гроші, пише “Журнал Житомира”.

Так, до мережі потрапила фотографія 16-річного підлітка, зроблена на його сторінці у соцмережах. Наступного дня ця фотографія опинилась у Telegram-каналі з неприємним коментарем. Подібні дії викликали паніку у батьків, оскільки видалення фото пропонуються досить високі суми.

Мати постраждалого підлітка, Олена, повідомила про це у Facebook і розповіла журналістам, що після того, як фотографію її дитини розмістили в Telegram, почали надходити дзвінки від друзів, які запитують, кому вона перейшла дорогу.

Інший такий канал надходить цинічніше – коли дитина підписується на нього, адміністратори відразу ж забирають фотографії з його облікового запису і публікують їх з образливими підписами, вимагаючи гроші за видалення.

Ці події змусили батьків занепокоїтися та активно обговорювати проблему у соцмережах. У групі “Мамочки та тата Житомира” один із учасників закликав батьків перевіряти, на що підписані їхні діти.

Батьки вже подали кілька заяв до поліції та до справи підключилися кіберполіція. Житомиряни висловлюють надію, що влада вживе заходів для боротьби з подібними випадками.

Як убезпечити дітей від кібербулінгу і що робити, якщо дитина стала жертвою таких дій
Про це журналістам розповіла Наталія Харитонова, керівник Центру соціально-психологічної підтримки та супроводу PsyLab.

Перша та найважливіша порада – це бути ближче до своїх дітей та створювати атмосферу довіри, щоб вони не боялися розповідати про свої проблеми. Якщо ж ситуація вже сталася, то насамперед має бути написання заяви до поліції.

За словами Харитонової, такі дії як кібербулінг, приниження честі та гідності, а також шантаж та здирство – це кримінальні злочини, які мають бути розслідувані правоохоронними органами.

Наступний крок – звернутися до школи. Якщо кривдники – це однокласники чи учні тієї ж школи, то до справи має підключитися адміністрація навчального закладу та організувати зустріч батьків обох сторін, а також провести профілактичну бесіду з дітьми.

Якщо ж автори образ – учні інших шкіл, треба написати листа директору тієї школи. У разі групового кібербулінгу відповідальність лягає на всіх учасників, оскільки це вже не просто психологічне насильство, а й економічне, якщо йдеться про вимагання.

Крім того, Наталія Харитонова настійно рекомендує батькам привести дітей до психолога. Але важливо, щоб це був не шкільний психолог, а незалежний фахівець, який зможе об’єктивно оцінити ситуацію та допомогти не лише постраждалим, а й тим, хто поводився агресивно. Психолог може виявити причини такої поведінки та допомогти запобігти повторенню подібних випадків.

Важливим моментом є і профілактика
Харитонова каже, що заборона дітям користуватися соцмережами не вирішить проблему, а лише посилить її.

Ситуація у Житомирі вже привернула увагу правоохоронних органів. Віталій Биков, керівник відділу протидії кіберзлочинам на Житомирщині, підтвердив, що проводиться розслідування. Проте деталі слідства не розголошуються, щоб не зашкодити ходу розслідування.

Це крок до покращення фінансової обізнаності молоді та підготовки їх до викликів сучасного фінансового світу. Про це повідомляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Нова дисципліна має на меті дати учням знання, які допоможуть їм ухвалювати зважені фінансові рішення, особливо в умовах швидких змін, цифровізації фінансових послуг і зростання шахрайства. Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що цей курс стане частиною стратегічної ініціативи щодо розбудови екосистеми фінансової грамотності в Україні, що дозволить підвищити рівень фінансової інклюзії серед населення.

Пілотне викладання курсу розпочалося в 2024 році, а вже з наступного року він стане обов’язковим для всіх 8-9 класів. Для цього розроблено спеціальні навчальні матеріали: підручники, робочі зошити, посібники для вчителів та електронні додатки, що допоможуть дітям отримати необхідні знання.

Проєкт “Для освітян – від освітян”, який стартував у 2021 році, залучив понад 16 науковців і педагогів з усіх куточків країни, що забезпечить якісну реалізацію курсу. В рамках стратегії розвитку фінансової грамотності, затвердженої у 2024 році, курс допоможе забезпечити фінансово обізнаних підприємців, відповідальне ставлення до фінансів та підвищену цифрову грамотність серед населення.

Український парламент ухвалив законопроєкт, який зобов’язує директорів шкіл сприяти розвитку волонтерства серед школярів. Новація спрямована на формування культури соціальної відповідальності серед молоді.

Згідно з новими нормами:

Керівники шкіл мають активно підтримувати волонтерську діяльність учнів.
Волонтерство набуде статусу важливого напряму виховної роботи.
У школах стимулюватимуть популяризацію волонтерства та суспільної відповідальності серед дітей.
Волонтерська діяльність учнів проводитиметься у вільний від навчання час.

Як зазначив автор законопроєкту, народний депутат Роман Грищук, школа — це ключове середовище для формування майбутніх громадян. Дослідження Global Education Futures підтверджує, що волонтерська діяльність розвиває навички, необхідні для сталого розвитку суспільства.

Законопроєкт спрямований на:

Формування активної громадянської позиції;
Збільшення престижу волонтерства серед молоді;
Набуття практичного досвіду для подальшого професійного та особистого розвитку.
Кабмін має привести нормативно-правові акти у відповідність із ухваленим законом.

Школи адаптують свою виховну роботу для включення волонтерства у діяльність учнів. Ухвалений закон підтримало 298 народних депутатів.

У 2024 році було відновлено програму з безкоштовного харчування учнів початкових класів. Чи триватиме ця ініціатива у 2025 році, розповіли у пресслужбі Міністерства освіти і науки України.

Батьки дітей, які навчаються у 1-4 класах, можуть бути спокійні – безкоштовне харчування у шкільних їдальнях буде забезпечене і протягом 2025 року.

“З жовтня 2024 року учні початкових класів отримують безоплатне гаряче харчування і продовжуватимуть у 2025-му. Кошти розподілено між громадами пропорційно, тож кожен учень незалежно від місця проживання зможе харчуватися безоплатно”, – говориться в повідомленні.

У Міністерстві освіти зазначили, що уряд уже розподілив між бюджетами громад субвенцію-2025 на харчування учнів початкових класів. Усього було виділено 2,83 мільярда гривень. За субвенцію можна як закуповувати продукти, так і оплачувати послуги кейтерингу та/або аутсорсингу.

З початку повномасштабної війни Україна зіткнулася з багатьма викликами, один із яких – масовий виїзд громадян за кордон. Особливо гостро постає питання нелегального виїзду чоловіків призовного віку, які уникають військового обліку. За даними народного депутата України Ганни Скороход, кількість таких осіб може сягати 1,2 мільйона.

Докладніше про те, скільки українських чоловіків, які втекли за кордон від мобілізації, повідомляє Telegram-канал “Україна в шоці”.

Інформація про кількість ухилянтів прозвучала в контексті обговорення створення нового Міністерства національної єдності, основним завданням якого є повернення українців додому та зміцнення зв’язків із діаспорами за кордоном.

З початку воєнного конфлікту тисячі українців поїхали за кордон у пошуках безпеки. Однак серед них значна частина чоловіків призовного віку, які залишили країну нелегально, уникаючи обов’язкового військового обліку. За словами Ганни Скороход, ситуація має масштабний характер.

На початку листопада український уряд оголосив про створення нового Міністерства національної єдності.

Офіційно його завдання – повернення українців на батьківщину, підтримка їхніх прав за кордоном та зміцнення зв’язків з українськими громадами в інших країнах. Проте Ганна Скороход бачить у цій ініціативі приховані політичні мотиви, пов’язані із підготовкою до майбутніх виборів.

“У нас є розуміння, скільки людей за кордоном приблизно, але ж ви не знаєте, скільки знаходиться чітко в Польщі і як вони розподілені по регіонах. Скільки у Варшаві, скільки у Кракові, скільки у Вроцлаві. Тобто це теж політично відіграє роль. І я думаю, що потім вестимуться переговори, як це провести там Консульські установи — давайте чесно, вони не витягнуть. додана, але потрібна авторизація. І для авторизації за кордоном ти маєш стояти на обліку, а у нас чоловіків у середньому, наскільки ми розуміємо, нелегально виїхали за кордон понад мільйон, можливо, мільйон і двісті тисяч”, – заявила нардеп.

Створення Міністерства національної єдності – крок у напрямку спрощення взаємодії з діаспорами та вирішення проблем, пов’язаних із масовим відпливом населення. Однак остаточний успіх цієї ініціативи залежатиме від прозорості, комплексного підходу та тісної взаємодії з міжнародними партнерами.

Українські учні продовжують стикатися із викликами, пов’язаними з військовою агресією та руйнуванням інфраструктури.

У місті Глухів Сумської області, де щодня відбуваються обстріли, відновити навчання в офлайн-форматі надто складно.

Докладніше про те, українським школярам планують роздати ноутбуки, повідомляє МОНограм.

Цей крок спрямований на підтримку дітей, особливо із соціально вразливих груп, які зазнають найбільших труднощів у здобутті освіти через зруйновані школи, відсутність стабільного інтернету або інших ресурсів.

Сучасні пристрої допоможуть дітям залишатися на зв’язку з вчителями та здобувати якісну освіту, незважаючи на складні умови.

Сьогодні в Україні у віддаленому форматі навчаються близько 500 тисяч школярів. Це зумовлено як військовою обстановкою, і пошкодженням навчальних закладів.

Гарантувати якість освіти за таких умов стало одним із ключових завдань Міністерства освіти і науки України (МОН) у рамках політики «Школа офлайн».

Однією з ініціатив є залучення міжнародної допомоги задля забезпечення дітей гаджетами, необхідні навчання. У рамках цього проекту ноутбуки в Глухів надані завдяки підтримці уряду Литви, який виділив на цю мету понад 150 тисяч євро.

Проект реалізовано Центральною агенцією з управління проектами (CPVA) за участю Литви. Литовський уряд демонструє не лише економічну, а й гуманітарну підтримку, допомагаючи поновити доступ до освіти для українських школярів.

В умовах війни така допомога набуває критично важливого значення, адже освіта залишається фундаментом для майбутнього країни.

Завдяки ноутбукам діти зможуть продовжити навчання у безпечному середовищі, взаємодіяти з вчителями через онлайн-платформи та навіть складати іспити дистанційно.

Ініціатива з ноутбуками реалізується в рамках програми Коаліція девайсів. Це об’єднання зусиль міжнародних організацій, урядів та меценатів, метою якого є забезпечення гаджетами українських учнів та вчителів, які працюють у дистанційному форматі.

Коаліцію створили МОН спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Фондом Олени Зеленської.

Проект здійснюється за сприяння Офісу партнерств, що займається координацією взаємодії між донорами та освітніми установами.

Учасники Коаліції розуміють, що сучасні устрою стали невід’ємною частиною процесу навчання.

З їх допомогою учні отримують доступ до цифрових освітніх ресурсів, беруть участь у відеоконференціях та зберігають контакти з вчителями навіть за умов воєнних дій.

Україна висловлює подяку Литві за активну участь у відновленні освітньої інфраструктури.

Такі проекти не лише покращують доступ до освіти для дітей, а й зміцнюють міжнародне співробітництво.

Плани подальшого розширення ініціативи включають залучення нових партнерів, розширення географії надання девайсів та розробку додаткових програм для дистанційного навчання.

У новому навчальному році школи України отримали можливість самостійно визначати дати та тривалість канікул.

Таке рішення пов’язане з особливостями опалювального сезону, можливими відключеннями електроенергії та рівнем безпеки у різних регіонах. В результаті графік канікул може істотно різнитися по областях.

Докладніше про те, коли в Україні розпочнуться зимові канікули, інформує сайт Знайшов.

Незважаючи на гнучкість у складанні розкладу, мінімальну тривалість канікул для школярів визначено на законодавчому рівні та становить не менше 30 днів на рік, згідно з постановою Кабміну №841. Ця норма залишається обов’язковою всім навчальних закладів.

Нижче наведено попередні графіки канікул у різних регіонах України.

Київ
Школярі у столиці відпочиватимуть із 23 грудня по 11 січня. Однак, як зазначають у Департаменті освіти та науки КМДА, можливі зміни у зв’язку із поточною ситуацією у місті.

Черкаська область
Зимові канікули розпочнуться 14 грудня та триватимуть до 12 січня, рішення ухвалювали керівники місцевих комунальних установ.

Рівне
Учні відпочиватимуть з 21 грудня до 5 січня, тривалість канікул становитиме два тижні.

Кропивницький
Більшість шкіл встановили канікули з 14 грудня по 12 січня, проте у шести навчальних закладах відпочинок розпочнеться з 21 грудня та завершиться 13 січня.

Полтавська область
Тут канікули заплановані на період із 25 грудня по 12 січня.

Вінниця
Вінницькі школи попередньо визначили три тижні відпочинку: з 23 грудня до 12 січня.

Дніпро
Департамент гуманітарної політики рекомендував канікули з 25 грудня по 7 січня, проте точні дати можуть змінюватись.

Тернопільська область
За рішенням шкіл канікули розпочнуться 28 грудня, але восени школярі навчалися додатково по суботах, що дозволило завершити семестр раніше — 18 грудня.

Ужгород
Канікули на Закарпатті продовжаться з 21 грудня по 5 січня, тобто 16 календарних днів.

Львів
Більшість шкіл Львова розпочнуть відпочинок із 23 грудня. Частина завершить канікули 5 січня, а інші – 12 січня.

Миколаїв
Попередні дати канікул — з 23 грудня до 12 січня, проте вони можуть бути скориговані залежно від умов у місті.

Харків
У більшості шкіл зимові канікули планують із 29 грудня по 12 січня.

Сумська область
Тут відпочинок розпочнеться з 28 грудня та триватиме до 19 січня. У деяких школах канікули завершаться пізніше – 2 лютого.

Івано-Франківська область
Основний період канікул – з 25 грудня по 12 січня, однак окремі школи можуть коригувати терміни.

Чернівці
Дати канікул у Чернівецькій області різні: з 30 грудня до 12 січня або з 23 грудня до 5 січня.

Луцьк
За даними міської ради, зимовий відпочинок попередньо заплановано з 30 грудня до 10 січня.

Хмельницький
Точних дат не визначено — кожна школа встановлює графік самостійно.

Торкнеться 27 із 30 школярів – українців попередили про неминуче
В Україні за останні кілька місяців спостерігається аномальна кількість звернень від батьків щодо завершення навчання дітьми онлайн через виїзд за кордон. На цьому зауважує директор дистанційної школи Володимир Страшко.

У дописі у Facebook він розповідає, що ситуація стосується не лише хлопців, але й дівчат. Більш того, за його прогнозами, серед 11-класників стає все більше тих, які не писатимуть Національний мультипредметний тест, бо не планують вступати в українські виші. Тож приблизно 27 з 30 школярів поїдуть.

“Приблизно 27 з 30 українських школярів поїдуть за кордон”, — про це заявив директор дистанційної школи.

Страшко завив, що серед 11-класників стає все більше тих, які не писатимуть НМТ, бо не планують вступати в українські виші.

“Серед учнів 11 класів дедалі більше стає дітей, які не писатимуть НМТ. Вони не планують вступати в українські Виші. Не лише хлопці, але й дівчата. В деяких класах таких дітей 90%. Умовно 27 з 30 поїдуть. Скоріш за все назавжди. Але це не та історія, що батьки спрямовують їх до кращих вишів за чудовою освітою. Ні. Вони вступають будь-куди, в які-небудь виші, головне, щоб не в Україні”, – пише Страшко.

Він зазначає, що такий тренд з виїздом має певне продовження, адже діти, які виїхали ще рік або два тому, перестають отримувати українську освіту. Вони відмовляються від навчання, адже вирішують залишитися за кордоном назавжди.

Страшко ділиться, що такими темпами вчити в Україні буде нікого, адже освіта в іншій країні визначає нині не якість.

Чи мають школярі робити домашку на канікулах чи на лікарняному
Згідно з рекомендаціями Міністерства освіти та науки України домашні завдання не мають фіксуватися у класних журналах і задаватися на вихідні та святкові дні, а також канікули. Таку умову передбачено двома документами: листом про використання методичних рекомендацій та додатком до наказу про заповнення класних журналів. Про це розповів юрист Роман Бондаренко в інтервʼю Новій українській школі.

Він зауважує, що відповідно до Санітарного регламенту, в перші два роки навчання у початковій школі дітям не рекомендовані обовʼязкові домашні завдання.

На час хвороби немає жодних нормативних актів, які регламентують виконання домашніх завдань у цей період, запевняє юрист. Водночас якщо школяру дозволяє стан здоровʼя та матеріал нескладний для самостійного опрацювання, він може виконати уроки, що задали додому.

Нагадаємо, українські учні витрачають на домашні завдання найбільше часу за своїх однолітків з інших країн. Так, 23% дітей виконують завдання з математики більше однієї години, а 13% понад 2 години. 32% підлітків витрачають на завдання з математики менше 30 хвилин, 33% не більше години.

Згідно з висновками Національного звіту PISA-2022, ті учні, які виконують завдання вдома до 30 хвилин, і ті, хто більше двох годин, мають гірші результати знань. Проте, за словами авторів, не можна точно довіряти таким даним, адже на час виконання завдання може впливати не лише обсяг, а й неорганізований підхід до роботи. Більше часу також витрачають слабші у знаннях учні.

Для цього потрібно прийти до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Раніше юнаки обов’язково мали проходити медогляд у військово-лікарської комісії, але зараз цю норму прибрали.

Про це розповідає “Українська правда”.

Коли і де можна стати на військовий облік?

За законом, це не вдасться зробити, поки чоловік не досягне 25 років.

Приписка до дільниць проходить щорічно із січня по березень. Якщо хлопець навчається у школі, то саме там його мають сповістити про те, що потрібно стати на облік. В іншому випадку про це мають попіклуватися голови сільських, селищних, міських рад, керівники установ чи організацій, голови ОСББ будинку.

У повістці, яку передадуть школяреві, буде зазначена дата, коли він має прийти до центру комплектування. Раніше ТЦК та СП надсилали або вручали повістки юнакам за домашньою адресою, але тепер від такого способу оповіщення відмовилися.

“Постановка хлопців на військовий облік проводиться централізовано – зазвичай школою. Класом направляється група хлопців до військкомату і вони разом стають на облік”, – розповідав адвокат юридичної компанії “Міллер” Андрій Новак у коментарі “УП.Життя”.

Школярів ставлять на облік у ТЦК за місцем навчання або проживання.

Якщо школяреві не вдасться піти до військкомату разом з однокласниками, то він має зробити це самостійно, утім не пізніше встановленого терміну.

За порушення правила юнаку або його батькам доведеться сплатити штраф у розмірі 17-25,5 тисяч гривень.

За законом “Про військовий обов’язок і військову службу”, окрім 16-річних школярів на облік призовників до 25-ти також повинні стати:

• ті, хто переїхали на нове місце проживання до іншого міста, селища або села (зокрема з-за кордону);
• ті, хто отримали українське громадянство;
• ті, хто закінчили відбувати покарання у в’язниці;
• ті, кого відрахували із військових навчальних закладів;
• ті, хто не пройшли базову загальновійськову підготовку.

У попередньому матеріалі ми розповідали, кого можуть зняти та виключити з обліку призовників, і як відрізняються ці поняття.

Які документи потрібні, щоб стати на облік?

Для того, аби стати на облік призовників, потрібно взяти з собою до ТЦК український паспорт. Далі треба написати заяву про взяття на облік. Після цього на допризовника заведуть особову справу і занесуть його дані до реєстру “Оберіг”.

Раніше у ТЦК одразу визначали ступінь придатності юнака, однак за новими експериментальними правилами, на облік можна буде стати без медогляду. ВЛК потрібно буде пройти, коли у 25 років чоловік стане військовозобов’язаним і буде підлягати мобілізації. Або ж раніше, якщо захоче піти служити до війська добровільно.

Кому зі школярів не потрібно йти до ТЦК, щоб стати на облік?

Деяким хлопцям не доведеться йти до центру комплектування, щоб стати призовником.

За постановою № 932, дані чоловіків, які будуть звертатися до Міграційної служби, щоб оформити український чи закордонний паспорт, “підтягнуться” до реєстру “Оберіг”. Тобто, якщо допризовник втратив чи загубив паспорт і планує отримати новий, його поставлять на військовий облік автоматично за допомогою інформації з Демографічного реєстру.

Нововведення стосується й тих юнаків, які звертаються за консульськими послугами за кордоном. Їх теж поставлять на облік у такий спосіб, і ТЦК отримають дані майбутніх призовників через систему “Трембіта”. Тому не доведеться повертатися до України, щоб прийти до центру комплектування фізично.

Що таке приписне посвідчення?

Після того, як школяр стане призовником, йому видадуть перший військово-обліковий документ – посвідчення про приписку до призовної дільниці. Під час воєнного стану його потрібно всюди носити з собою або ж завантажити додаток Резерв+ і мати документ в електронному вигляді.

Приписне посвідчення може попросити показати представник ТЦК, поліцейський або прикордонник. Крім того, воно потрібне для того, аби вступити до університету, влаштуватися на роботу чи перетнути кордон.

“Держава створює всі умови для того, щоб без наявності військово-облікового документа ніхто не міг зробити нічого суттєвого. Не міг отримати послуги, які є базовими – той же паспорт, або певні довідки. Без військово-облікового документа не приймуть навіть до вищого навчального закладу”, – говорить юрист Андрій Новак.

Що зобов’язаний робити призовник?

Коли юнака ставлять на облік, то зазвичай розповідають про його права, як призовника, і пояснюють, яких правил він тепер має дотримуватися.

За постановою Кабінету Міністрів, усі військовозобов’язані, призовники та резервісти повинні:

• після того, як переїжджають на нове місце проживання (в іншу область, район, громаду), за три дні до виїзду знятися з обліку на минулому місці і упродовж семи днів після прибуття стати на облік у новому;
• приходити до ТЦК та СП у вказаний термін, якщо їм вручать повістку (на уточнення облікових даних, проходження ВЛК, мобілізаційне розпорядження);
• проходити медичний огляд, якщо так вирішить комісія з питань військового обліку, комісія з направлення на проходження базової військової служби або військово-лікарська комісія;
• проходити підготовку до військової служби, військову службу, виконувати військовий обов’язок у запасі або проходити службу у військовому резерві; не рідше одного разу на п’ять років звіряти свої персональні дані з даними, які є у ТЦК та СП (у реєстрі “Оберіг”);
• упродовж семи днів повідомляти ТЦК та СП, якщо змінилися якісь із персональних даних, які є у реєстрі; за потреби надавати ТЦК та СП документи, які підтверджують право на відстрочку від служби під час мобілізації;
• негайно повідомити ТЦК та СП, якщо втратять військово-обліковий документ.

Чи можна школярам та студентам виїжджати за кордон?

До того як юнакові виповниться 18 років, він може вільно виїжджати за межі України. Утім, лише з приписним посвідченням, якщо вже має його. За новими правилами, під час виїзду призовників не знімають з військового обліку, і дані про них залишаються в реєстрі “Оберіг”.

Ті, кого зняли з обліку до того, як почали діяти нововведення, повинні були знову стати на нього до 16 червня. Це дозволяли зробити через консульство в іноземній державі або пропонували приїхати в Україну і стати на облік у ТЦК особисто.

Раніше повнолітнім чоловікам заборонили перетинати кордон навіть задля навчання в іншій країні. Та на початку квітня Уряд ухвалив рішення, за яким деякі студенти 18-22 років зможуть брати участь у програмах академічної мобільності і упродовж семестру вчитися за кордоном.

Чи можуть мобілізувати з 18 років?

Здебільшого чоловіки стають військовозобов’язаними з 25 років. Утім, є випадки, коли людина може втратити статус призовника раніше. До прикладу:

1) після того, як пройде строкову службу (її відмінили на час воєнного стану);

2) після закінчення військового навчального закладу або військової кафедри, коли отримає молодше офіцерське звання;

3) якщо за станом здоров’я її визнали непридатною до служби в мирний час, але обмежено придатною у воєнний.

На початку вересня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт, який забороняє мобілізувати обмежено придатних чоловіків віком від 18 до 25 років. Однак він досі чекає другого читання.

Щоб зупинити мобілізацію таких людей вже зараз, мають видати спеціальний наказ.

Цим наказом також мають гарантувати, щоб тих, кого встигли мобілізувати, не відправляли на штурми.

Новий навчальний рік в Україні почнеться в умовах війни та складної ситуації в енергетиці. Попри всі складнощі за парти цього року планують повернути 300 тис. школярів, пише РБК-Україна.

Уряд ухвалив рішення про початок навчання 2 вересня, і навчальні заклади повинні спланувати процес таким чином, щоб завершити його до 30 червня наступного року.

У Міністерстві освіти і науки зазначають, що, незважаючи на затверджений графік, педагогічні ради кожного закладу мають право самостійно визначати структуру та тривалість навчального року в межах встановлених урядом дат.

Педагогічні ради також відповідають за визначення:

Тривалості навчального тижня та дня
тривалості занять і перерв
форм організації освітнього процесу
У відомстві пояснили, що при визначенні структури навчального року враховуються освітні програми, обсяг навчального навантаження, вікові особливості, а також фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей і специфіка регіону.

Не більше 24 учнів у класі
З 1 вересня 2024 року кількість учнів у першому класі не повинна перевищувати 24 особи. Це нововведення стосується всіх перших класів у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, незалежно від формату навчання – очного чи змішаного. Для інших класів максимальна кількість учнів залишається на рівні 30 осіб.

У Міністерстві освіти і науки України пояснили, що ці зміни спрямовані на покращення взаємодії між педагогами та учнями, що має зробити навчальний процес більш ефективним. У невеликих класах вчителі матимуть більше можливостей приділити увагу кожному учню, що сприятиме кращому засвоєнню матеріалу.

Також у школах зберігається можливість поділу класу на групи для вивчення окремих предметів, наприклад, української мови. Такий поділ можливий за наявності понад 27 дітей у класі. Якщо ж кількість учнів не перевищує 24, поділ на групи не передбачається.

В умовах воєнного часу для класів, які навчаються дистанційно, кількість учнів у першому класі може бути більшою за 24 дитини.

Нові освітні програми для учнів 5-9 класів
Міністерство освіти і науки України затвердило значні зміни до Типової освітньої програми для учнів 5-9 класів, які набудуть чинності з нового навчального року. Основні зміни стосуються розподілу навчального навантаження, яке тепер базується на мінімальній кількості годин, а не на рекомендованій, як було раніше. Це дозволить школам краще адаптувати навчальні плани відповідно до потреб учнів.

Нові правила передбачають створення резерву годин, який можна буде перерозподілити між різними освітніми галузями. Збільшення кількості годин для вивчення предметів та інтегрованих курсів буде фінансуватися з державного бюджету, а рішення про їх розподіл ухвалюватиме педагогічна рада закладу освіти. В оновленій програмі визначено кількість годин для інтегрованих курсів, що охоплюють різні освітні галузі.

Оновлені резерви годин:

5 клас – 7,5 годин на тиждень (6,5 годин для класів національних меншин і корінних народів)
6 клас – 9,5 годин (8,5 годин для класів національних меншин і корінних народів)
7 клас – 6,5 годин (5,5 годин для класів національних меншин і корінних народів)
8 клас – 6,5 годин для всіх класів
9 клас – 6,5 годин для всіх класів
Оцінювання учнів 5-9 класів
З 1 вересня в українських школах почнуть діяти нові рекомендації щодо оцінювання рівня знань учнів, які були затверджені МОН. Ці зміни стосуються школярів 5-9 класів і передбачають чітку систему оцінювання за 12-бальною шкалою.

Оцінювання поділяється на чотири рівні: початковий (1-3 бали), середній (4-6 балів), достатній (7-9 балів) та високий (10-12 балів). Кожен рівень має конкретно описані критерії, що допоможуть педагогам більш точно визначати досягнення учнів.

Документ також міститиме форму “Свідоцтва досягнень”, яке буде складатися з двох частин. Перша частина, “Характеристика навчальної діяльності”, оцінюватиме загальний рівень сформованості умінь учня, наприклад, розуміння прочитаного, здатність висловлювати власні думки, рівень ініціативності тощо. Ця частина не міститиме балів, а лише рівень сформованості умінь, наприклад, “Потребує уваги й допомоги”, “Демонструє помітний прогрес”, “Має значні успіхи”.

Друга частина документа, “Характеристика результатів навчання”, міститиме оцінки за окремі предмети та загальну оцінку за семестр. Загальна оцінка за семестр буде розрахована на основі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна оцінка – на основі семестрових.

Школи матимуть право вносити зміни до “Свідоцтва досягнень” відповідно до своїх потреб.

“Оновлений Захист України”
Українські старшокласники вивчатимуть оновлений курс “Захист України”. Модельна навчальна програма для учнів 10-11 класів отримала рекомендацію від МОН.

Оновлена програма має кілька ключових особливостей:

Курс буде однаковим для всіх учнів, незалежно від статі, що забезпечить рівні можливості
Школярі вивчатимуть сучасні теми, такі як військові технології та інформаційна безпека
Програма передбачає практичні заняття зі стрілецької підготовки, орієнтування на місцевості та тактичної медицини
Особлива увага буде приділена цивільному захисту та плануванню майбутнього
У 10 класі учні освоюватимуть основи національної безпеки, управління, планування, озброєння та військову техніку. У 11 класі акцент буде на розвитку військових технологій, інформаційній війні та захисті цивільного населення.

Також школярі щомісяця братимуть участь у навчальних днях, де зможуть практикуватися на сучасних симуляторах дронів та стрілецьких тренажерах під керівництвом підготовлених викладачів, що забезпечить глибше засвоєння матеріалу.

У школах з’являться офіцери служби освітньої безпеки
З вересня в українських школах розпочнуть роботу офіцери служби освітньої безпеки (СОБ). Вони виконуватимуть правоохоронну, наставницьку та просвітницьку функції. Про це повідомила заступниця Міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко.

У МВС повідомляють, що у співпраці з Національною поліцією України, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Міністерством освіти і науки України працють над створенням і вдосконаленням моделі безпеки для закладів загальної середньої освіти.

До основних компонентів цієї моделі входять цивільні укриття, пожежна безпека, забезпечення пропускного режиму, проведення навчань та підвищення кваліфікації, а також координація діяльності відповідальних суб’єктів за створення безпечного освітнього середовища.

Офіцери СОБ будуть забезпечувати правопорядок у школах, патрулювати територію, попереджати правопорушення, а також контролювати пропускний режим, щоб запобігти доступу сторонніх осіб або підозрілих предметів, які можуть загрожувати безпеці дітей.

Школярам замінять Історію України та Всесвітню історію на загальну дисципліну
Українські школярі більше не вивчатимуть предмети “Історія України” та “Всесвітня історія” – замість них у школах запровадять об’єднану дисципліну, з концептуальними засадами якої вже визначились у Міносвіти, пише Освіта.UA.

Так, у Міносвіти пропонують кілька варіантів назви об’єднаного курсу для школярів: “Історія”, “Історія: Україна та світ” або “Історія України та світу”. Концепція, з якою визначилися у відомстві, визначає мету, завдання та зміст історичної освіти, а також організацію та структуру дисципліни у школах України.

Так, новий предмет буде поділений на цикли і складатися з:

ознайомлювального та фрагментарного курсу у початковій ланці;
пропедевтичного сюжетного та проблемно-тематичного курсу – у базовій школі;
профільно-адаптаційного та профільного курсу – у старшій школі.
Крім цього, новий предмет включатиме громадянознавчу тематику, що викладається через історичний матеріал.

Також у школах пропонують запровадити історичні курси для профільної середньої освіти. Сюди входить історична географія, локальна/регіональна історія, інтелектуальна історія, історія культури, історія етнічних та релігійних громад, історія та досвід виживання/протистояння тоталітарним режимам, Імперіям під час воєн тощо.

Також не виключається впровадження спецкурсів з історії наукових відкриттів, технічних винаходів, фінансів та економіки, збереження навколишнього середовища.

Автори нової концепції вивчення історії у школах упевнені, що структурні елементи предметної історичної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна) мають формуватися шляхом внутрішньогалузевої та міжгалузевої інтеграції.

У МОН розповіли про глобальні зміни для школярів
У світлі обговорень Проекту наказу №850 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні” у телеграм-каналі МОН поспішили дати пояснення, що таки відбуватиметься в українських школах уже з нового навчального року

У МОН нагадали, що обговорювати документ поки що немає необхідності, оскільки Наказ ще не затверджений і перебуває на стадії доопрацювання та вдосконалення. Для цього в Міністерстві поки що збирають дані та пропозиції у кожному з регіонів. Тільки після погодження з ОВА до документу внесуть необхідні зміни та затвердять його.

У Міносвіти націлені на те, щоб повернути якнайбільше школярів до навчання у форматі офлайн, та надати якісне дистанційне навчання для учнів, які не можуть навчатися очно, що є одним із інструментів комплексної політики “Школа офлайн”.

“Спільно зі Службою зайнятості України ми працюємо над рішеннями щодо підтримки вчителів: створенням кадрового резерву для деокупованих територій, єдиним порталом вакансій, плануємо індивідуальний супровід кар’єрними консультантами. Також працюємо над будівництвом укриттів у школах та забезпеченням шкіл автобусами”, – пояснили у МОН.

Таким чином, у відомстві створюють умови для надання якісної освіти школярам “з урахуванням індивідуальних потреб кожної з категорій учнів”. Для цього, стверджують у МОН, необхідні відповідні рішення та підтримка громад на кожному етапі змін, які впроваджує влада у сфері освіти.

Хлопцю призначили іспитовий термін. Про це йдеться у вироку Чутівського районного суду Полтавської області, пише ТСН.

За даними суду, учень 11 класу у червні 2023 року зайнявся сексом із дівчинкою, якій ще не виповнилось 14 років. Після цього дитина народила немовля. Після проведення експертизи суд встановив, що батьком дитини малолітньої дівчинки є учень 11 класу.

На суді підліток розповів, що в нього із дівчинкою дійсно був статевий акт. Він зазначив, що кохає дівчинку та хоче з нею одружитись, до народження сина він добре ставиться.

Потерпіла дівчинка на суді зазначила, що статевий акт у пари був добровільний. Із хлопцем вони познайомились у школі. До цього вони рік зустрічались. Дитина підтвердила, що планує вийти заміж за 11-класника та просила суд відпустити хлопця.

Батьки підозрюваного та потерпілої підтвердили, що їхні діти зустрічались, а після народження спільної дитини хочуть одружитись.

Суд визнав хлопця винним та засудив до 3 років іспитового терміну.

Школярі отримуватимуть профільну освіту у старших класах
В Україні активно працюють над реформуванням системи освіти, запроваджуючи нові правила для учнів у старших класах. Згідно з актуальними планами Міністерства освіти і науки України, зміни в українських школах розпочнуться вже цього року, пише портал PG.

Вже 2024 року погодити зміни у системі освіти збираються на законодавчому рівні. Це відбуватиметься у рамках підготовчого етапу реформи освіти. За словами заступника міністра освіти і науки України з цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Дмитра Завгороднього, зараз ведеться обговорення змісту, організаційних змін, мереж, певних концептуальних моментів та подібних питань.

Також він зазначив, що вже до початку наступного навчального року у кожній області має з’явитися зрозуміла планова мережа, яка включатиме мережі закладів професійної вищої освіти, професійно-технічної освіти та академічних ліцеїв різних профілів та підпорядкування.

З наступного року, за словами Дмитра Завгороднього, планується започаткування створення нової мережі освіти, в рамках якої навчальні заклади будуть перебудовані та оптимізовані під нову форму освіти. Окрім того, планується пілотний запуск нового формату навчання в окремих навчальних закладах країни.

“Деякі установи потрібно буде між собою об’єднати, оптимізувати, закрити, змінити їм статус, можливо, передати їхнє майно тощо. У нас з’явиться такий спільний план на наступний етап”, – зазначив Дмитро Завгородній.

Вже 2027 року учні у школах перейдуть на 12-річну систему навчання, де старшокласники отримуватимуть профільну освіту, а кількість предметів у них скоротиться. Старшокласникам будуть запропоновані такі напрями навчання:

академічне навчання в академічному ліцеї для подальшого здобуття вищої освіти;
професійне навчання у коледжі чи технікумі паралельно з здобуттям повної загальної середньої освіти для подальшого працевлаштування.
Крім того, учні зможуть вивчати такі галузі:

інформатична;
громадська та історична;
художня;
фізична культура;
соціальна та здоров’язберігаюча;
технологічна;
Натуралісти;
математична;
мовно-літературний.

Свою скаргу батько Микола опублікував у чернівецькому телеграм каналі ХЧ.

“Вчора наших дітей попередили, що в школі планується візит представників правопорядку та буде проводитися з ними бесіда на тему поведінки в школі.

Сьогодні представником від ювенальної поліції до школи прийшла…І саме вона почала своє «навчання» у вигляді погроз дітям, неповнолітнім дітям!!! Однією з форм залякування було схиляння дітей до прибирання дітьми поліцейської дільниці. Іншим погрожувала, що здасть в дитячий будинок. Але це ще не все! Поліціантка питала дітей, що таке “підмет” та “присудок” і якщо дитина не знала відповідь – заставляла присідати з руками піднятими вгору 40 разів!!! Ще й кричала, бігом!!! Обзивала їх тупими! Однією із жертв зухвалої поліціянтки стала дівчинка в якої кучеряве волосся від природи. Їй вона запропонувала, щоб вона щось з ним зробила тому, що піде в дитячий будинок. Всі діти без виключення в школі плакали, навіть ті, які не були залучені до прямих знущань від поведінки представниці порядку. Чого і з якої причини ця особа так принижувала”, – розповідає батько одного з школярів.

Для з’ясування ситуації, редакція “Чернівецького променя” звернулася по коментар до відділу комунікації поліції Чернівецької області. Очікуємо офіційну відповідь.

Про це повідомили у поліції Закарпатської області.

Як зазначається, 29 лютого під час візиту до однієї зі шкіл міста Рахів ювенальний поліцейський дізнався, що одночасно у декількох учнів навчального закладу погіршилося самопочуття, підозра на отруєння.

“Правоохоронець зареєстрував дану подію та разом із колегами з Рахівського районного відділу поліції розпочали перевірку. У місцевій лікарні підтвердили госпіталізацію 12 школярів віком від 6 до 14 років. Також стало відомо, що за медичною допомогою звернувся і педагог даного навчального закладу. Усім надається необхідна медична допомога. Їх стан стабільний, неважкий”, – йдеться у повідомленні.

Наразі поліцейські, спільно зі співробітниками санітарно-епідеміологічної служби, встановлюють джерело інфекції та визначаються із правовою кваліфікацією події.

Ганна Новосад, колишня міністрка освіти та науки України, повідомила про результати опитування, проведеного в українських школах. Згідно з опитуванням, чверть учнів в Україні висловили бажання виїхати за кордон після закінчення навчання у школі. Багато з них виявили песимістичні погляди на майбутнє.

Про це розповідає сайт finance.ua.

За результатами опитування, проведеного в українських школах, близько 24% учнів висловили песимістичні погляди на майбутнє. З цього числа 26% виявили бажання переїхати за кордон (30% із них – діти з міст). Учителі більшість уваги зосереджують на проблемах відсутності зосередженості учнів (61%), постійних повітряних тривогах (60%) та недостатній кількості якісної техніки (39%).

Опитування також вказує на різні проблеми в громадах прифронтових регіонів, таких як Ріпкинська, Семенівська, Кушугумська, Нікопольська, Новгород-Сіверська, Золочівська, Великодимерська, Вознесенська, Білопільська, Балаклійська, Снігурівська, Тріщинська, Тарновська.

Наприклад, в Широкінській громаді, яка практично повністю зруйнована, можливо створити тимчасові школи в вцілілих приміщеннях або модульні конструкції. У Дергачівській громаді, яка зупинила подальший наступ на Сіверщині, можливість ± безпечної перспективи полягає в навчанні під землею.

Головне завдання зараз, за словами Ганни Новосад, не обмежується лише відновленням будівель шкіл. Найважливіше – фокусуватися на тому, “як можна зараз відновити доступ до сервісів”.

Це означає робити все можливе, щоб діти мали можливість отримувати додаткове навчання від вчителів, навіть якщо фізичний доступ до школи обмежений. Крім того, важливо забезпечити доступні укриття не лише в межах шкіл, а й у інших приміщеннях, шукаючи нові модульні рішення в цій області.

Цього року школярам приготували чимало масштабних нововведень
Директор українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповіла, які зміни чекатимуть випускників у 2024 році на Національному мультипредметному тесті. За її словами, іспит складатиметься з двох підблоків, які триватимуть дві години кожен, з перервою між ними у 20 хвилині.

Також випускників чекатиме відеоспостереження під час проходження НМТ. Вакуленко зазначила, що у разі виявлення списування результати проходження іспиту будуть анульовані.

“Буде вестися спостереження. Ми сподіваємося, що організатори на місцях зможуть забезпечити камерами абсолютно всі тимчасові екзаменаційні центри і що їх буде по декілька в аудиторії. І ми плануємо, що впродовж проходження оцінювання за кожною аудиторією вестиметься спостереження. І я не раджу учасникам намагатися списати, ми мали минулого року багато вилучень, через те що у якийсь спосіб зʼясували списування”, – повідомила вона.

Тетяна Вакуленко наголосила, що окрім додавання четвертого предмета, у 2024 році дещо підвищується пороговий бал. За її словами, якщо минулого року потрібно було набрати щонайменше 10% від максимальної кількості тестових балів, щоб отримати результат 100 за шкалою 100-200. Цього року для того, щоб мати можливість вступати до ЗВО, йдеться вже про 15%.

“Якщо ви проходили якісь тести і бачили що з окремих предметів дуже невпевнено себе почуваєтесь, звичайно потрібно приділити увагу цим предметам і мати гарантію того, що ви цей поріг подолаєте”, – порадила Вакуленко.

Раніше портал “Стіна” повідомляв, що стало відомо, які персональні дані чоловіків збиратимуть до реєстру “Оберіг”.

Також ми писали, що українцям розповіли, коли згідно із законом настає реальна відповідальність за ухилення від мобілізації.

Українські школярі відстають у знаннях з математики на півтора року у порівнянні з ровесниками із країн Організації економічного співробітництва та розвитку. Такими є результати Міжнародного дослідження якості освіти PISA.

— У циклі PISA 2022 року математика була провідною галуззю дослідження. Це означає, що всі учні-учасники виконували тести з математики, — йдеться у повідомлення Освіта.ua. —Оцінювання в цій галузі передбачало виявлення рівня математичної грамотності 15-річних учнів.

За результатами дослідження, 58% українських учнів досягли базового, другого із шести, рівня математичної грамотності, 32% учнів – рівня 3 і вищих.

Якщо порівняти результати школярів з минулим циклом, то вони загалом погіршилися на 12 балів.

За визначенням PISA, математична грамотність – це здатність учнівства математично міркувати та формулювати, застосовувати й інтерпретувати математику для розв’язання проблем у різноманітних контекстах реального світу.

У Дніпрі підлітки знущалися з дівчини, поставивши її на коліна: від неї вимагали вибачення, а потім вдарили по обличчю. Випадок булінгу вже перевіряють правоохоронці.

Відео поширив Телеграм-канал “Дніпро Оперативний”.

На інцидент уже відреагували у правоохоронних органах.

Інцидент стався на проспекті Олександра Поля, неподалік місцевих шкільних закладів.

На відео дівчина зі світлим волоссям стоїть на колінах перед своїми однолітками та вибачається нібито за слова, що сказала про матір іншої.

“Поклоняйся”, – каже їй одна з дівчат.

Також там видно, як дівчина у зеленій куртці б’є по обличчю школярку зі світлим волоссям, після чого чує у свій бік: “Молодець, Насте”.

Правоохоронці за вказаним фактом розпочали перевірку.

“Особи учасників встановлено. Питання перебуває на контролі ювенальних поліцейських”, – прокоментували ситуацію “24 Каналу” поліцейські.

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий запропонував ділитися думками та досвідом щодо зміни підходів у навчанні.

Урядовець зазначив, що два роки ковіду та рік повномасштабного вторгнення. Навантаження на дитину дуже високе: і психологічне, і розумове. Це і про велику кількість предметів, і про навчання онлайн, і про додаткові заняття, щоб надолужити втрачене.

“Тому прошу вас поділитися своєю думкою з цього питання у коментарях і розповісти про досвід відвідування ваших дітей шкіл за кордоном. Наша спільна мета – створити для дітей можливості здобути якісну, корисну та сучасну освіту,”
– написав міністр.

Тетяна Манакова повідомила, що працює у Берліні у старшій школі, 7-10 класи.

Предметів дійсно не так багато, основні: німецька, англійська, математика. Інші предмети поєднано у курси: біологія, хімія, фізика- NAWI( природничі науки), історія, соціологія, георгафія GAWI, курси охоплюють основні поняття з даних предметів, те що важливо для пратики у подальшому житті. Мову і літературу не поділяють на окремі предмети, вичитуються блоками.
За словами Тетяни, головна мета навчання у Німеччині – практичні навички та знання. Тем вивчають менше, але якісніше.

Також, за словами Тетяни цілком звичним явищем є повторне проходження курсу навчання:

Ніякого тиску на учнів, не засвоїв програму – лишаєшся на повторний рік навчання.

Відповідно до офіційного навчального календаря, складеного Міносвіти України, навчальний рік складається з традиційних 4 чвертей та канікул у межах семестрової системи.

У Міносвіти поінформували, що у 2023 році літні канікули розпочнуться з 25 травня та триватимуть до 1 вересня поточного року.

У межах цього навчального року школярі вже мали канікули в такі періоди:

Восени з 24 до 30 жовтня минулого року;
Взимку з 26 грудня 2022 року до 8 січня 2023 року;
Весняні – з 27 березня по 2 квітня.
При цьому у приватних школах міг бути інший календар канікул, який може суттєво відрізнятися від стандартного.

Відповідно до освітнього закону тривалість навчального року у школах України має становити не менше 175 навчальних днів.

Але в умовах воєнного стану його тривалість визначає уряд України. Кабмін скоротив тривалість навчального року до 155 днів. Тому цей навчальний рік розпочався 1 вересня 2022 року і має закінчитися 30 червня 2023 року.

Але у Міносвіти зазначили, що обласні адміністрації спільно зі співробітниками сфери освіти залежно від ситуації з безпекою у регіоні мають право затвердити остаточне рішення щодо дати закінчення навчального року у своєму регіоні.

Через те, що були відключення електроенергії восени та взимку по всій країні та з урахуванням того, що війна триває, а діти не можуть нормально вчитися, навчальний рік можуть продовжити, щоб діти встигли вивчити весь матеріал за затвердженим планом.

Про це повідомили в організації “Крим-SOS”.

Що змушують робити дітей
За словами аналітика організації Євгена Ярошенка, крім виготовлення медалей, у школах Криму збиратимуть посилки для військових Росії, які беруть участь у війні проти України.

Ці заходи проводять у межах марафону “Наша перемога”, який триває в різних регіонах Росії і на окупованих територіях України. Частиною марафону стануть також розповіді про родичів, які брали участь у Другій світовій війні.

Важливо, що Міжнародні конвенції забороняють пропаганду війни та підбурювання до насильства, а Конвенція про права дитини передбачає, що освіта дітей має бути спрямована на виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті ООН.

У школах співають гімн РФ
В організації зазначили, що в грудні 2022 року в учителів деяких шкіл Сімферополя збирали гроші на підтримку війни в Україні. При відмові здати кошти вчителям “натякали” на можливі неприємності.

Також окупанти продовжують нав’язувати російську ідентичність школярам у Криму.

Загалом раз на тиждень у школах тимчасово окупованого півострова співають гімн Росії. Крім того, 1 вересня окупанти агітували кримських школярів вступати до лав російської армії та проводили пропагандистські уроки з так званими “героями”.

Про це розповів очільник Міносвіти Оксен Лісовий. І уточнив, чому таке навчання – важке для учнів.

У МОН заявили про спрощення навчання для школярів
Міністр уточнив, що діти, які вчаться у місцевих школах за кордоном, хочуть отримати і українські документи про освіту. Тому паралельно здобувають освіту і в українських школах. А це, за словами Лісового, для таких дітей – перенавантаження просто колосальне. Тож доволі часто у такій ситуації учні вимушені обирати.

Потрібно зробити так, щоб цей вибір не стояв. Максимально спростити їм навчання у школах. Наше бачення – залишити унікальні наші предмети, універсальні предмети зараховувати. Тут теж є складнощі в синхронізації програм, але ми повинні це зробити,
– вважає очільник МОН.

Глава МОН назвав термінові зміни української освіти
Перш за все в Україні дбатимуть про безпеку учнів та вчителів під час освітнього процесу.
Не менш важливим завданням на сьогодні є і повернення до очного навчання.
Ще одне важливе завдання, яке ставить для реалізації МОН, – організація якісного онлайн-навчання. Це для школярів за кордоном та тих, хто через безпекову ситуацію в Україні змушений вчитися дистанційно.
Серед інших важливих завдань для втілення – тотальна цифровізація та оптимізація доступу до освіти через створення індивідуальних кабінетів.
Ще одним пріоритетом МОН є модернізація та трансформація системи професійної освіти.

Російські окупанти продовжують використовувати навчальні заклади тимчасово захоплених територій у власних цілях, облаштовують в них свої військові об’єкти, прикриваючись “живим щитом” – школярами та викладацьким складом.

Про це повідомили у вечірньому зведенні Генштабу ЗСУ.

Зокрема, така ситуація в місті Скадовську Херсонської області, куди впродовж останніх днів, прибули підрозділи російських окупаційних військ з числа мобілізованих.

“Особовий склад розміщують у будівлях освітніх закладів. При цьому окупанти примушують викладацький склад продовжувати освітній процес з обов’язковим відвідуванням занять дітьми”, – йдеться у повідомленні Генштабу.

Нагадаємо, український підліток 16-річний Віталій повернувся з дитячого табору в окупованому Криму, куди його вивезли росіяни на перевиховання, та поділився спогадами про жорстоке ставлення окупантів.

В Пустовійтівській загальноосвітній школі Роменського району на Сумщині батьки однієї з учениць 10-го класу вимагають звільнення вчительки математики та позиваються до суду. Причина непорозуміння — у несправедливому, на думку батьків, оцінюванні знань, які призводять до стресу у доньки.

Про цю ситуацію повідомляє “Суспільне”.

“Вона знає, що завтра урок алгебри чи геометрії і від третьої ночі вже не спить, вона хвилюється, вона гризе собі нігті”, – розповів батько школярки Євген Сентіщев.

Учителька математики Оксана Любиченко, яка має 31 рік педагогічного стажу, говорить, що від неї батьки вимагають високих оцінок для їхньої доньки та звинувачують в несправедливому оцінюванні контрольних робіт.

“Я зверталася до директора, прохала, щоб незалежна комісія переглянула контрольну роботу, запрошувала до себе на урок”, – розповіла вона.

Учителька стверджує, що через конфліктну ситуацію в неї погіршилося здоров’я і до неї в школу викликали швидку через серцевий напад.

Батько учениці запевняє, що справа не в оцінках, а в справедливому оцінюванні. Водночас вчительку звинувачують в булінгу щодо їхньої дитини.

“Нам батько надав докази того, що його дитину ігнорує вчитель. Там були представлені скріншоти переписки, де дитина постійно зверталася до вчителя перевірити домашнє завдання, а вчителька не відповідала на ці повідомлення. Комісія вирішила, що тут присутні прояви, елементи булінгу, а саме ігнорування”, – підтвердила психологиня Оксана Денда.

Спочатку конфлікт намагалися вирішити в кабінеті директора, але компромісного рішення не було досягнуто.

Зрештою і батьки школярки, і вчителька звернулися до райвідділу поліції із заявами про булінг.

“Факт булінгу з боку вчителя вчинений щодо учениці 10 класу – підтвердився. Цей матеріал направлено до місцевого суду для подальшого ухвалення рішення. За фактом заяви вчителя з приводу вчинення щодо неї булінгу зі сторони батьків учениці, то даний факт не підтвердився”, – розповіла інспекторка з комунікації Роменського районного відділу поліції Наталія Авруцька.

Слухання справи у суді щодо булінгу вчителем учениці заплановано на 4 квітня. Тим часом математику у школярки викладає інший вчитель.

Про це повідомляє місцевий телеканал ТВ 2.

У 6 класі школи Nordvestskolen з 11 учнів – 10 українських дітей, які разом із мамами знайшли тимчасовий прихисток у Данії через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Українським дітям подобається навчання у місцевій школі, і, як зазначається у матеріалі, вони із задоволенням вивчають данську мову та культуру. При цьому маленькі українці, які стали свідками ворожої руйнівної інтервенції, мають чітку позицію та не хочуть миритися із ситуацією, коли вчителька намагається нав’язувати їм “культурні цінності” країни-агресора.

Педагогиня із РФ проживає в Данії 20 років і має громадянство цієї країни, а в школі почала працювати з осені 2022-го. Коли її перевели до класу з учнями-українцями, почали виникати конфліктні ситуації. У річницю великого нападу РФ на Україну він спалахнув з особливою силою.

Діти принесли на урок прапор рідної країни, щоб у такий спосіб продемонструвати підтримку України. Але синьо-жовтий стяг розлютив російську вчительку, і жінка вимагала його прибрати, поскаржилася на “хуліганство”, вирвала прапор із рук дітей.

Педагогиня заявляє, що школярі нібито зірвали навчальний процес і це була “провокація” з їхнього боку.

“Вчителька російської дуже розлютилася, і нам сказали, що за правилами школи ми не маємо права мати національну символіку”, – розповідає учениця 6 класу Тереза Подоляк.

Батьки учнів відкидають звинувачення у нібито “грубій поведінці” дітей. Матері кількох українських школярів вимагають знайти у навчальному закладі іншого вчителя.

Одна з мам, Діана Чінба, написала у заяві до школи, що це “неповага до всіх українців – запрошувати вчителя з Росії працювати з українськими дітьми, які втекли від вторгнення РФ”. Інша жінка дала зрозуміти місцевому виданню Berlingske, що її син не повернеться до школи, доки не піде російська вчителька.

Втім, у керівництві школи відмовляються міняти вчителя, називають ситуацію інцидентом, і в розмові з журналістами про випадок директорка Карі Йоргенсен не змогла дати чіткої відповіді, чому учням-біженцям не дозволяють вивішувати український прапор у річницю вторгнення до їхньої країни.

“Вчителі сказали, що якщо є вчитель російської, то я не можу підтримувати Україну. Можливо, вчитель російської мови не повинен приходити до нас на урок”, – каже учениця Тереза Подоляк.

Дівчинка додає, що любить ходити до школи та вивчати датську, але вона також “дуже хоче мати можливість висловити підтримку своїй рідній країні”.

У ситуацію навіть втрутилася міська влада. Мер Бенедикте К’єр переконана, що конфлікт можна було вирішити належним чином. Вона “дуже стурбована” ситуацією, і вирішила звернутися за поясненнями до школи.

Російська окупаційна “влада” змушує дітей з окупованої частини Запорізької області прославляти загарбників та співати гімн РФ.

Про це 19 лютого йдеться у повідомленні Генштабу ЗСУ.

“У тимчасово захоплених населених пунктах Запорізької області російська окупаційна адміністрація продовжує чинити тиск на місцеве населення, зокрема, на українських дітей. Так, у школах міста Токмак учнів примушують співати гімн країни-агресора перед початком уроків. Також, школярів змушують оформлювати листівки до річниці широкомасштабного вторгнення зі словами підтримки та вдячності російським загарбникам, що вдерлись на нашу землю”, – наголошують у Генштабі ЗСУ.

Нагадаємо, генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив, що російські окупанти використовують сексуальне насильство як зброю війни.

Також 19 лютого, російська армія масованим артилерійським вогнем накрила село Бургунка Бериславського району Херсонської області. Там росіяни вбили родину.

Про це йдеться в наказі МОН від 12 вересня, передає сайт НУШ.

Випускники четвертих класів складатимуть такі предмети:

українська мова;
математика;
мова національної меншини чи корінного народу (у класах із навчанням або вивченням відповідних мов; складання цього предмета можливе за заявою одного з батьків або опікунів і за рішенням педради).
Згідно з пунктом 8 статті 12 закону «Про освіту», ДПА в 4 класі проводиться виключно задля моніторингу якості освіти школи.

Випускники дев’ятих класів складатимуть:

українську мову;
математику;
один із предметів (за рішенням педради):
– для класів з українською мовою навчання, в яких не вивчається мова національної меншини або корінного народу: біологія, всесвітня історія, географія, зарубіжна література, іноземна мова, інформатика, історія України, основи правознавства, українська література, фізика, хімія;

– для класів з навчанням або вивченням мови національної меншини або корінного народу: біологія, всесвітня історія, географія, література, іноземна мова, інформатика, інтегрований курс «Література», історія України, мова національної меншини, мова корінного народу, основи правознавства, українська література, фізика, хімія.

Випускники одинадцятих класів складатимуть (у формі зовнішнього оцінювання):

українську мову;
математику;
історію України або іноземну мову;
один із предметів на вибір: історію України, іноземну мову, біологію, географію, фізику, хімію;
мову національної меншини або корінного народу (на підставі заяви одного з батьків або опікунів і за рішенням педради).

У Росії почали проводити патріотичні позакласні заняття під назвою “Розмови про важливе”. Перше з них пройшло 1 вересня.

Російське видання “Важливі історії” опублікувало розшифровку запису заняття. Його їм надіслали школярі.

На цих заходах російським дітям під виглядом “патріотичних поглядів” насаджують ненависть до українців та виправдовують криваву війну, яку почала РФ.

Школярі записали таке заняття в одній з шкіл Москви. У якому класі його проводили – невідомо.

На початку запису вчителька цікавиться у школярів, що таке патріотизм та націоналізм, а також пропонує обрати до якої групи відносять себе учні. Оскільки діти не відповіли, жінка розповідає їм нібито правдиву історію чотирирічного хлопчика, вбитого “націоналістами”. Про це їй нібито розповів учасник “спецоперації”.

Далі вчителька питає у дітей, чи вірять вони, що Росія почала війну заради територій і чи потрібні РФ ці землі. Учні продовжили мовчати, і жінка заявила, що схвалює рішення президента РФ Володимира Путіна розпочати бойові дії.

“Росії території не потрібні. Вона не стала б воювати, якби там на території не жили росіяни. Розумієте? Там мешкають громадяни російської національності. Ми ж були у складі однієї держави і ніхто тоді не замислювався над тим, де їм жити. У нашій країні, Радянському Союзі, колишньому Радянському Союзі, будь-яка людина могла жити в будь-якій республіці. І ніхто нікого не переслідував. І вони (росіяни в Україні – УНІАН) опинилися там, мешкають там. І кидати свої будинки та переїжджати до Росії вони теж не дуже хочуть” – розповіла росіянка.

Як раніше повідомляв УНІАН, Путін під час зустрічі зі школярами у місті Калінінград 1 вересня розповів свою інтерпретацію історичних подій. Так, він заявив, що України до СРСР ніколи не існувало й Росія нібито віддала для її створення свої історичні землі.

Тривожний рюкзак для школярів, які підуть до школи став необхідністю, зазначається в ТСН.

Портфель Лев в школу раніше не носив, бо книжки та все необхідне зберігалося в класі. Цього року наплічник в малого буде, але тривожний. «Це короткий час тому тривожний наплічник, як поняття, було відоме тільки військовим, або правоохоронним органам. Ми завжди знали, що це таке і завжди він був готовий у кожного. Ніколи ми не думали, что наші діти мають мати щось таке, як тривожний наплічник», – каже перший заступник начальника департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.

Аби скласти все необхідне, мама Лева Юля взяла маленький рюкзачок для спортивної форми і склалв в нього все із рекомендації від поліції. В кожної дитини з собою має бути: пляшка питної води, перекус, записка з контактами родичів чи опікунів, телефон з зарядкою та павербанком, ліки, які дитина приймає, комплект одягу та білизни на зміну та улюблена іграшка, аби малюку було простіше переживати стрес.

Юля каже, запасним комплектом одягу в тривожному наплічнику її Лева буде – його спортивна форма. «Ми завжди носили спортивну форму і він так і залишається, одяг, змінне взуття. Білизну, я ще додала про всяк випадок», – каже мама школяра.

Воду Лев теж завжди носив з собою. Телефон у їхній школі дітям раніше не дозволяли, натомість тепер – його треба брати з собою обов’язково. Юлі це правило – подобається. Теж вперше Юля написала записки з номерами телефонів, свого та чоловіка, але зробила це неправильно: необхідно вказати повні імена та бажано – адреси батьків. «Нотатки з контактами батьків, або близьких родичів, які мають постійний зв’язок, з якими можна зконтактувати спеціальним службам і поліції у випадку необхідності», – пояснюють в поліції.

Контактну інформацію членів родини малюкам краще розмістити не лише у наплічнику, а й у кишенях одягу, на випадок, якщо малеча загубить рюкзак чи розгубиться у стресовій ситуації.

«В мене була ідея щодо нагрудного якогось значка… Побігти купити і приклеїти на звороті якусь наліпку з телефоном, щоб я вранці йому чіпляла цей значок і була впевнена, що телефони з ним», – каже Юлія.

Три таких будиночки вдалося придбати за кошти, які зібрали американські школярі для українців, чиї домівки знищили російські снаряди. Будиночки американці приїхали збирати особисто – до Макарова, на Київщині, йдеться в ТСН.

Тут чимало родин втратили оселі після обстрілів. Серед них і родина пані Олени. Її13-річний син Міша дивом уцілів, коли посипалась стеля і осколки, які нікого в будинку не зачепили. Міша разом з мамою і дідусем вибігли з хати, бо почалась пожежа. І буквально за годину від їхньої оселі лишилися самі стіни. Олена з сином виїхали з Макарова. А от їхній дідусь лишився, сказав, що побуде в літній кухні і не пережив подальших обстрілів.

Фура і ще кілька автівок підвезли до обійстя пані Олени елементи модульного будинку, який поставлять у дворі. Гроші на нове житло зібрали школярі зі Сполучених Штатів Америки. Вони приїхали до України – допомогти у зборі будинку і познайомитися з Оленою та Михайлом.

Для пані Олени це все було несподіванкою. Вона трохи розгубилася і від такої уваги, і від розуміння – що в неї буде нове житло.

Американські школярі весь свій вільний час присвятили збору коштів для українців. «Це було не просто. Ми з друзями ставили стенди, показували людям фото з України, їхня знищені будинки. Ми ходили по сусідах і просили людей допомогти українцям», – каже волонтер Чейз, який збирав гроші для українських родин.

Модульний будинок збиратимуть протягом трьох днів. Вже такий готовий у пана Валерія на сусідній вулиці. Тут дві кімнати, хол, кухня з холодильником та електроплитою. У душовій – пральна машина, підведені усі комунікації. Валерій розуміється у будівельній справі, каже, будинок якісний. «До життя він придатний. Теплі стіни – 200 міліметрів товщиною. Я думаю, що зима покаже», – каже він.

Загалом, американські школярі зібрали на три таких модульні будинки. В них заселятимуть насамперед родини з дітьми, чиї домівки знищили російські снаряди.

Відповідно до закону України “Про освіту” тривалість навчального року завжди була 175 днів, але через війну в 2022-му році навчальний процес протікав не як зазвичай.

У матеріалі Styler читайте, коли школярі підуть на канікули, і скільки вони відпочиватимуть.

Коли закінчиться навчальний рік в Україні
Не у всіх українських школах закінчать навчання 31 травня, як рекомендував МОН. Через російське вторгнення не у всіх областях діти змогли коректно закінчити навчання.

Тому школярі з різних областей України підуть на канікули в різний час

Школярі Київської області підуть на канікули за рекомендаціями МОН – з 1 червня 2022 року.
У Чернігові діти підуть відпочивати з 4 червня
У Херсоні діти закінчили навчання 30 квітня через окупацію міста росіянами
У Львівській області деякі школи йдуть на канікули в кінці травня, а інші в середині червня
У Черкаській області діти закінчать навчальний рік 27 травня
У Харкові діти навчаються в онлайн-форматі і навчальний рік для них закінчиться 3 червня

Що буде восени
Восени навчальний процес повинен відновитися в залежності від області. У деяких регіонах передбачається онлайн-навчання. Також планують відкрити дитячі садки в Києві.

Відповідні рекомендації рекомендації щодо окремих питань завершення навчального року затверджені наказом Міносвіти.

Рекомендації містять поради щодо проведення школами семестрового і річного оцінювання учнів.

Зокрема, семестрове оцінювання за ІІ семестр, в залежності від ситуації, може здійснюватися за результатами тематичного оцінювання, поточного оцінювання або підсумкового оцінювання за ІІ семестр, що може здійснюватися, у тому числі, у вигляді письмової контрольної роботи, онлайн тестування, діагностичної роботи, усної співбесіди тощо.

Окрім того, МОН пропонує враховувати результати навчання школярів з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти.

При здійсненні оцінювання за ІІ семестр учителям рекомендовано зараховувати всі оцінки, які отримав учень упродовж цього семестру незалежно від місця навчання. Це може бути будь-який заклад загальної середньої освіти, зокрема й приватні заклади освіти, в Україні чи за її межами.

Школи, у яких учні навчалися тимчасово, можуть видавати їм інформаційні довідки про період навчання із зазначенням переліку предметів, окремих тем та результатів оцінювання.

В окремих випадках (відсутність результатів оцінювання з об’єктивних причин) оцінювання за ІІ семестр учнів 5-8 та 10 класів може здійснюватись не за 12-бальною шкалою, а «зараховано»/«не зараховано».

Річне оцінювання школярів рекомендовано здійснювати на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

Річна оцінка не обов’язково має бути середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Під час виставлення річної оцінки мають враховуватися динаміка особистих результатів навчання учня з предмета та сформованість уміння застосовувати набуті знання.

У 1-4 класах підсумкова оцінка за рік визначатиметься з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату та спостережень вчителя за учнями.

За відсутності в учнів з числа тимчасово переміщених осіб та з тимчасово окупованих територій задокументованих результатів оцінювання за І семестр річне оцінювання може здійснюватись за результатами ІІ семестру.

За відсутності в учнів результатів підсумкового оцінювання за ІІ семестр річне оцінювання може здійснюватись за результатами І семестру з урахуванням поточного оцінювання в ІІ семестрі.

Окрім того, для проведення семестрового та річного оцінювання здобувач освіти може надати інформацію з електронного журналу та щоденника, у тому числі електронного, за попереднім місцем навчання.

У разі відсутності результатів річного оцінювання після завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти учень матиме право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання.

Про звірства окупантів розповів у Facebook-спільноті “Новини Нововоронцовщини” житель громади. Він закликав громадян пояснювати дітям, як поводитися під час зустрічі з загарбниками.

“Вчора був трагічний випадок в с. Гаврилівка, коли школярі на мобільний телефон вели відеозйомку техніки окупантів. Рашисти побачили і зробили попереджувальні постріли. Діти перелякалися і почали бігти. Окупанти їх навздогін почали розстрілювати. Одну дитину поранили. Сьогодні вона від отриманих ран померла”, – написав Дмитро Бурлай 16 квітня.

Він попросив українців, особливо тих, які залишилися в тимчасово окупованих ворогом населених пунктах, провести бесіди з дітьми, родичами, сусідами щодо того, як поводитися в разі зустрічі з окупантами.

Чоловік наголосив, що в жадному разі не можна провокувати загарбників, не робити відеозйомку.

“Поясніть, що ЗСУ знають про проблеми, знають все про орків. Військові знають свою роботу. А для цивільних головне – безпека і підтримка одне одного”, – додав чоловік.

Він розповів також про особливості домовленостей із окупантами щодо евакуації мирного населення. Як приклад навів випадок у селі Михайлівка – там перемовини йшли протягом чотирьох днів. Спершу порозуміння не було, і лише після певних погоджень вдалося без пригод провести мешканців на неокуповану територію.

“Це не робилося спонтанно. Для інших сіл також потрібна узгодженість. В інакшому разі – це потрапити під перехресний обстріл. Це небезпечно… Тому будьте обережні. Вірте в ЗСУ. Перемога вже скоро”, – підсумував чоловік.

Проте в Україні запустили освітню ініціативу онлайн, у рамках якої можна продовжувати навчання, повідомляють у Telegram-каналі Міносвіти.

Спільнота у Viber “Школа_інфо” опублікувала розклад уроків для молодших класів на тиждень. Навчання проходить навіть у вихідні. Доступні уроки з читання, письма, англійської мови, логіки, математики і навіть фізкультури.

Учні з 1 по 4 класи щодня зможуть вивчати два-три предмети, виділяючи на це кілька годин. Наступного тижня планують запустити подібну ініціативу для учнів 5-6 класів.

Щоб приєднатися до спільноти, потрібно перейти за посиланням.

Джерело:фейсбук Сергія Горбачова

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що скасовувати третій рік поспіль державну підсумкову атестацію означає поглибити незнання щодо якості української освіти, яка від початку пандемії й так зазнала суттєвих втрат.

Що відомо про скасування ДПА
Українці створили петицію, у якій йдеться про те, що у зв’язку з епідемією коронавірусу та запровадженням дистанційки в областях, варто скасувати ДПА для учнів 4, 9 та 11 класів. Мовляв, учні отримали мало часу для засвоєння програми з такою формою навчання.

Протягом тижня петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів. Тепер Офіс президента має повідомити про початок розгляду. Після цього у Володимира Зеленського буде 10 днів, аби розглянути петицію.

А вже 10 лютого до Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій було направлено на розгляд проєкт закону, який пропонує скасувати ДПА для одинадцятикласників у школах.

Освітній омбудсмен проти скасування ДПА
Проте освітній омбудсмен Сергій Горбачов зазначає, що у минулих роках скасування ДПА для учнів було вимушеним кроком у зв’язку з епідемічною ситуацією.

Скасовувати третій рік поспіль цей важливий інструмент оцінювань навчальних результатів учнів базової та старшої школи, на мою думку, означає поглибити незнання щодо якості української освіти, яка від початку пандемії й так зазнала суттєвих втрат,
– пояснив він.

Горбачов звернув увагу на те, що цьогорічні одинадцятикласники були випускниками 9 класів на початку пандемії й також не складали тоді ДПА. Тобто фактично їхні освітні результати на рівні базової та старшої школи залишаються не оціненими, й ні заклади освіти, ні держава не можуть наразі порівняти результати їхніх знань до та під час пандемії.

“Ми не знаємо, скільки триватиме пандемія, і якщо щороку скасовувати ДПА для одинадцятикласників, навіть якщо вони складають ДПА в базовій школі – це не дозволить об’єктивно оцінювати здобуті знання та розуміти масштаб освітніх втрат”, – додав він.

На думку Горбачова, частина випускників-одинадцятикласників складають ЗНО лише з тих предметів, по яких вони посилено готувалися, частина не складають ДПА та ЗНО взагалі, оскільки не вступають до українських вишів або планують вчитися за кордоном.

Не маючи результатів ДПА, які дозволяють оцінити якість знань в абсолютному вимірі, а не лише у вигляді відносних рейтингів ЗНО, ми втрачаємо можливість мати об’єктивну картину знаннєвих втрат по країні,
– додав омбудсмен.

Також він підкреслив, що для системи освіти важливо після кожного рівня освіти чітко знати, чому саме навчилися наші діти, де у знаннях є прогалини, щоб розуміти, що змінювати в освітній системі та методиках. ДПА в цьому і допомагає.

Омбудсмен звернувся до МОН та депутатів
Тому Сергій Горбачов звертаюся до народних депутатів та до Міністерства освіти і науки із закликом ще раз ретельно зважити всі “за” і “проти” і не скасовувати державну підсумкову атестацію у 2022 році.

До слова, МОН опублікувало перелік предметів, з яких потрібно успішно пройти незалежне зовнішнє оцінювання, щоб вступити до університету. Так, першим предметом, необхідним для кожної спеціальності, є українська мова.

Текст публікації Сергія Горбачова:

У 2020-2021 роках скасування ДПА для здобувачів освіти було вимушеним кроком у зв’язку з епідемічною ситуацією. Скасовувати третій рік поспіль цей важливий інструмент оцінювань навчальних результатів учнів базової та старшої школи, на мою думку, означає поглибити незнання щодо якості української освіти, яка від початку пандемії й так зазнала суттєвих втрат.

Варто звернути увагу, що цьогорічні одинадцятикласники були випускниками 9 класів на початку пандемії й також не складали тоді ДПА. Тобто фактично їхні освітні результати на рівні базової та старшої школи залишаються не оціненими, й ні заклади освіти, ні держава не можуть наразі порівняти результати їхніх знань до та під час пандемії.

Ми не знаємо, скільки триватиме пандемія, і якщо щороку скасовувати ДПА для одинадцятикласників, навіть якщо вони складають ДПА в базовій школі – це не дозволить об’єктивно оцінювати здобуті знання та розуміти масштаб освітніх втрат.

Не маючи результатів ДПА, які дозволяють оцінити якість знань в абсолютному вимірі, а не лише у вигляді відносних рейтингів ЗНО, ми втрачаємо можливість мати об’єктивну картину знаннєвих втрат по країні.

Для системи освіти важливо після кожного рівня освіти чітко знати, чому саме навчилися наші діти, де у знаннях є прогалини, щоб розуміти, що змінювати в освітній системі, змісті освіти, методиках. ДПА і є тим інструментом, який дозволяє оцінити результати.

Я усіляко підтримую дії уряду та МОН, які розпочали організаційну підготовку для проведення освітніх вимірювань: створюватимуться екзаменаційні центри, планується адаптація програмного забезпечення та інші заходи. Але інформація про рівень знань українських школярів потрібна вже тут і зараз. Саме цю інформацію надає ДПА.

Тому звертаюся до народних депутатів та до Міністерства освіти і науки України із закликом ще раз ретельно зважити всі “за” і “проти” – і не скасовувати державну підсумкову атестацію у 2022 році.

Детальніше в матеріалі РБК-Україна.

Цього року весняні канікули пройдуть з 28 березня по 3 квітня, а вже в понеділок, 4 квітня, повернуться за парти, щоб підготуватися до складання іспитів перед літніми канікулами.

Однак точні терміни канікул можуть коригуватися в адміністраціях навчальних закладів. При цьому є вимоги щодо кількості навчальних годин.

Так, наприклад, учні початкової школи (1-4 класи) повинні відучитися 720 годин, гімназії (5-9 класи) – 890 годин, а ліцею (10-11 класи) – 1110 годин.

Підкреслимо, що на дату канікул можуть вплинути форс-мажори, такі як високий рівень захворюваності COVID-19, грип, ГРВІ, проблеми з опаленням.

При цьому учні можуть розраховувати на два додаткових дні відпочинку на початку березня у зв’язку зі святом 8 березня, яке у 2022 році буде у вівторок.

Таким чином, понеділок, 7-е число також буде вихідним днем. Відпочивати, як діти, так і дорослі, будуть чотири дні, з 5 по 8 березня, проте субота, 12-е число, буде робочим днем.

Що буде зі шкільним карантином з понеділка, 7 лютого, та як у різних містах навчатимуться діти – читайте у нашому матеріалі нижче.

Київ
Рішення про переведення столичних шкіл усіх одночасно на карантин не приймалося. При цьому і в мерії, і в Департаменті освіти і науки зазначають, що керівництво навчальних закладів саме вирішуватиме, залежно від рівня захворюваності, відправити на дистанційку кілька класів або всю школу.

У Києві вже “пішли в онлайн” близько 70 шкіл з усіх 425.

Львів
У Львові учні 5-11 класів з понеділка, 7 лютого, навчатимуться дистанційно. За парти зможуть сісти тільки учні 1-4 класів. Після 14 лютого директори шкіл самостійно вирішуватимуть, чи відновлювати навчання в очній формі.

При цьому, згідно з рішенням обласної комісії ТЕБ і НС, у Львівській області картина інша: школярі старших класів з 7 лютого повертаються на очне навчання.

Одеса
Всі школи Одеси були переведені на дистанційну форму ще 27 січня до особливого розпорядження, зазначали в мерії, і поки жодних коректив внесено не було. Відповідно онлайн навчання з 7 лютого буде продовжено.

Харків
Очна форма навчання в школах Харкова 7 лютого продовжиться.

Разом з тим, за словами директора Департаменту освіти, близько 700 класів у зв’язку із захворюваністю вчителів і школярів перевели на дистанційне навчання.

Дніпро
Згідно з рішенням місцевої комісії з ТЕБ та НС, для учнів 5-11 класів дистанційне навчання триватиме по 9 лютого. Учні початкової школи (1-4 класи) зможуть навчатися в очному режимі.

Ужгород
Навчання за дистанційною формою для ужгородських школярів продовжили ще на тиждень – по 11 лютого. Таке рішення було схвалено на засіданні протиепідемічної комісії в Ужгородській міськраді.

Запоріжжя
У Запоріжжі з 7 лютого переводять учнів 5-11 класів на дистанційне навчання.

Для учнів 1-4 класів освітній процес продовжать в очній формі.

Херсон
Дистанційну форму навчання для всіх учнів 1-11 класів шкіл продовжили по 14 лютого. Як пояснили в ОДА, таке рішення прийняла регіональна комісія з ТЕБ і НС.

Івано-Франківськ
У мерії Івано-Франківська заявили про рішення відновлення з 7 лютого очного навчання для учнів 1-4 класів. При цьому учні 5-11 класів шкіл міста будуть повертатися за парти поетапно – процес розтягнутий по днях.

Сум
У Сумах онлайн навчання продовжили ще на тиждень – з 7 по 12 лютого – для учнів 1-11 класів у закладах загальної середньої, позашкільної освіти. Таке рішення прийняли в місцевій комісії ТЕБ і НС через складну епідситуацію.

Хмельницький
Дистанційна форма навчання, яку запровадили ще 28 січня, продовжили по 11 лютого. Це стосується всіх закладів загальної середньої та позашкільної освіти.

При цьому, зазначають у Хмельницькій міськраді, це не стосується освітніх закладів, що функціонують у сільській місцевості – там з 7 лютого поновлюється навчання в очному форматі.

Чернігів
У міськраді заявили, що з 7 лютого всі учні 1-11 класів у школах №1, №4 та №22 продовжуватимуть навчання дистанційно.

Учні 5-11 класів у школах № 7, №28, №29 та №35 також продовжують навчатися онлайн, а початкові класи повертаються за парти.

Всі інші заклади загальної середньої освіти в повному складі з понеділка повертаються до звичного формату навчання, крім окремих класів, що продовжують перебувати на самоізоляції.

Чернівці
У мерії Чернівців заявили, що учні молодших класів повертаються за парти з 7 лютого, хоча раніше в обласній комісії з питань ТЕБ та НС було схвалено протилежне рішення – про продовження дистанційного навчання по 11 лютого.

А ось для учнів старших класів онлайн-навчання триватиме до п’ятниці, 11 лютого.

Своїми висновками щодо цього вона поділилася на своєму YouTube-каналі.

На думку Єгорової, яка зараз, за даними деяких ЗМІ, із двома дітьми проживає в Туреччині, в Україні “дресують дітей”. Патріотичні гасла, про які дітям розповідають у школах – це “пропаганда”, вважає Єгорова.

Вона заявила, що за маленьких українців взялися досить серйозно, позбавляючи “можливості зрозуміти, як це вчитися у школі, писати, займатися з учителем та читати книги”. Єгорову не влаштовує те, що вчителі вимовляють патріотичні гасла “Слава Україні”, “Героям слава”, “Смерть ворогам” та навчають цього дітей.

Дитина переймає ту модель поведінки, яку бачить довкола, зокрема й у школі. І дитину важко відучити любити свою країну, якщо вона навчалася в патріотичній школі, обурилася Сніжана Єгорова.

“Ви розумієте, кого ви отримуєте, відправляючи своїх дітей до цієї школи. Вам здається, що в принципі добре пустити туди дитину, буде якась соціалізація. Дитина ходить туди і набуває навичок, які вона бачить у колі однокласників, вона так чи інакше трансформується під цю спільноту”, – підбила підсумки телеведуча.

У коментарях під відео зібралося багато однодумців Єгорової, які називають телеведучу “великим розумом”:

Сніжана добрий вечір. Не втомлююся радіти, що є такі люди як ви. Дякуємо за вашу працю.
Сніжана, що є платформа де багато однодумців і розсудливих людей. Дуже дякую за вашу працю і правду.
Так, Країна хвора і вилікувати її зможуть звичайно не всі. Ви, Сніжано, – як крижана вода на всі голови, відкриваєте очі, вимиваєте мізки, очищаєте розум, що заплив. Дякую нескінченно! Велику справу робите.
Сніжок, я не вірю у світле завтра України. І захоплююсь вашою силою духу Тримайтеся і не кидайте велике подвижництво у вигляді освіти.
Так, Сніжаночко, як то кажуть – За державу прикро! (за таку потужну як Україна) уми виявляються нікому не потрібні.

У Луцьку школяр напав на іншого учня і жорстоко побив. Підліток повалив на землю хлопця, бив його кулаками, а потім ногами по голові та обличчі.

Свідками бійки були ще декілька школярів, утім ніхто не розбороняв хлопців. Ба більше, сутичку на відео знімала дівчина, яка згодом і опублікувала його на каналі в Telegram.

За даними місцевих ЗМІ, жорстока бійка сталась на шкільному стадіоні біля ліцею № 3, що на вулиці Даргомижського, 5.

Увага, відео містить сцени жорстокості, перегляд не рекомендується неповнолітнім особам!

Сьогодні, 26 січня, у поліції Волинської області повідомили, що розслідують обставини бійки між учнями.
Правоохоронці також зазначили, що батьки побитого хлопця написали заяву, однак не бажають притягувати когось до кримінальної відповідальності. На батьків іншого хлопця, який накинувся з кулаками, складуть протокол за ст. 184 КУпАП.

Також вирішується питання про притягнення до відповідальності дівчини, яка поширила відео в Telegram.

У Кривому Розі назріває черговий корупційний скандал. Відділ освіти Саксаганського району міста закупив для шкіл та садочків району макарони по 71,80 гривень за кілограм.

Про це повідомляє “Перший Криворізький” з посиланням на сайт держзакупівель Prozorro.

Так, наприкінці грудня у Кривому Розі був проведений тендер на закупівлю 32 824 кг макаронних виробів для учнів та дошкільнят навальних закладів Саксаганського району. Участь у ньому взяли два учасники: ФОП “Мірошніченко Еліна Валеріївна”, яка пропонувала поставки цього продукту за 1 933 333,60 (тобто 58,8 за кг) та ТОВ “Агроном-КР” за 2 356 763,20 (71,8 за кг, що на 13 грн дорожче ніж у конкурента).

В результаті перемогу у тендері здобув дорожчий учасник з ціною 71,8 за кг макаронів.

На відкритих майданчиках ціна на макарони загалом становить 42,70 гривні за 0,8 кг, тобто 53,38 гривні за 1 кг (різниця становить 18,42 гривні). Слід зазначити, що ціна у оптовиків має бути нижча, ніж у звичайних магазинах.

Згідно з даними Youcontrol, ТОВ зареєстровано понад 3 роки тому. За цей час Агроном-КР виграло тендери на загальну суму 54 мільйони 071 тисячу 672 гривні.

Також ТОВ має кілька судових справ щодо невчасного постачання продукції та відмови від постачання.

У м. Бердичів Житомирської області жінка жорстоко побила малолітнього хлопчика, бо той ображав її дітей. За це суд покарав її громадськими роботами.

Про це йдеться у рішенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, повідомляє ТСН.ua.

Жінка наказала привести школяра і побила його
За даними суду, жінка наказала старшому хлопцю після школи привести до неї учня початкових класів. Після цього вона кулаками побила дитину.

“Підозрювана завдала малолітньому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на верхній повіці лівого ока та на лівому крилі носа, які є легкими тілесними ушкодженнями”, – йдеться у вироку суду.

Влаштувала самосуд, бо соцслужби не реагували
Підозрювана у суді свою провину визнала та розповіла суду, що її 6-річна донька була в 2019 році на ставку разом із потерпілим. Там він побив дівчинку, а коли та розповіла про наругу своєму старшому брату, то потерпілий побив і його. Також потерпілий нібито кидав каміння в її дітей. Жінка зверталась до відділу у справах неповнолітніх, проте це не дало результату. А тому вона вирішила сама покарати школяра. Вона наказала старшому хлопцю після школи привести до неї малолітнього і вдарила хлопчика в обличчя.

“Впевнена, що від її ударів у потерпілого не могло бути тілесних ушкоджень, крововиливів, бо вона ж не чоловік, била несильно, долонею. Розуміє, що зробила неправильно, не мала права бити дитину, потрібно було поговорити з батьками”, – розповіла суду жінка.

Побиття дитини тривало 5 хвилин
Потерпілий хлопчик розповів, що у нього дійсно був конфлікт із дітьми підозрюваної. Вони нібито хотіли зіштовхнути його у холодну воду, а тому він захищався. У грудні 2019 року старший хлопець привів його до жінки і почала його лупцювати на очах в його друзів, віком 7, 8 та 9 років.

“Жінка била його по обличчі долонями обох рук багато разів. Через що його обличчя стало синім, він два рази падав через удари. Коли був на землі, обвинувачена вдарила один раз кулаком, влучила в руку, якою він прикривався. Також била ногою в живіт, але він зігнувся і вона влучила йому в ногу. Побиття тривало хвилин 5”, – сказав у суді хлопчик.

Хлопчик, який привів друга до нападниці підтвердив слова потерпілого
Хлопець, який привів дитину до агресорки, розповів, що він не знав, що жінка битиме дитину. Він підтвердив слова потерпілого, що нападниця відлупцювала його знайомого.

“Від ударів він впав, піднявся, намагався втекти, але метрів за 5 обвинувачена наздогнала і продовжила бити руками. Потерпілий знову впав і обвинувачена нанесла ще до 10 ударів – і долонями, і кулаком. Ногами не била”, – розповів свідок подій.

Рішення суду
Суд визнав жінку винною за ч.1 ст.125 КК України. Їй присудили 150 годин громадських робіт. Це рішення можна оскаржити в апеляційному суді.

Коли школярі підуть на зимові канікули та скільки відпочиватимуть – читайте в матеріалі нижче.

За графіком Міносвіти, діти повинні піти на канікули з 27 грудня. За фактом, відпочивати школярі почнуть раніше – з 25 грудня.

Тривалість зимових канікул складе два тижні, і вже 10 січня діти знову повернуться за парти.

Деякі школи розглядають перенесення канікул на кілька днів через вимушені тривалі канікули восени.

Так, в окремих регіонах діти навчатимуться до 28 або 30 грудня. Остаточне рішення прийматиме місцева влада.

Відомо, що такий графік вже затвердили в Харкові та Кременчуці – діти підуть відпочивати 30 грудня.

Зимові канікули в Києві
У Києві канікули переносити не збираються, і школярі відправляться відпочивати за графіком – 27 грудня.

Продовжувати зимові канікули також не планують, вони закінчаться 10 січня.

Як зазначають у КМДА, причин для перенесення зимових канікул на цей момент немає. Столиця вже вийшла з “червоної” зони й всі школи працюють у звичайному режимі.

Канікули у 2022 році
Весняні канікули в Україні заплановані на період з 28 березня по 3 квітня. Ці дати можуть бути змінені в окремих регіонах і школах на розсуд місцевої влади та керівників навчальних закладів.

Літні канікули за графіком повинні початися 1 червня. Однак через продовження осінніх канікул і вимушених карантинів, деякі школи вже попередили, що канікули влітку можуть змістити на один – два тижні.

Про це повідомило видання “Інформатор”, посилаючись на коментарі місцевих правоохоронців. Підлітків затримали того ж вечора, вони зізналися у скоєному під час допиту.

Попередньо слідству вдалося встановити, що двоє школярів замовили місце у лазні на 21:00 у неділю. Під час відпочинку хлопці випили алкогольний напій і один із них почав розпорошувати вміст вогнегасника, прикріпленого до стіни, по території приміщення.

Коли співробітниця лазні, яка чергувала на зміні, почула галас, вона зайшла до кімнати відпочинку та заявила неповнолітнім відвідувачам, що за шкоду доведеться заплатити. Ті вдавали, що готові відшкодувати потрібну суму, але для цього всім разом треба піти до банкомата та зняти гроші.

Вже на вулиці підлітки збили жінку з ніг і вдарили по обличчю ременем. Вона знепритомніла і в такому стані була почергово зґвалтована своїми кривдниками. Після цього вони забрали її мобільний телефон і втекли з місця.

Наразі Нацполіція вирішує, за якою статтею порушити кримінальне провадження, враховуючи неповноліття обох зловмисників. Проводяться перевірки.

Про це 23 листопада передали в прес-службі Криворізького районного управління поліції.

Кричущий інцидент стався на одній з вулиць Центрально-Міського району.

Повідомляється, що 22 листопада там була виявлена непритомна жінка з численними тілесними ушкодженнями і травмами. Нещасну госпіталізували в лікарню у важкому стані.

“В той же час, на лінію “102” надійшло повідомлення від адміністрації одного із закладів відпочинку про зникнення їх робітниці”, – йдеться в публікації.

Правоохоронці з’ясували, що йдеться саме про цю жінку.

“На розкриття жорстокого злочину, по тривозі було піднято весь особовий склад кримінального відділу Криворізького районного управління поліції, які оперативним шляхом встановили ймовірних підозрюваних”, – передали в поліції.

Незабаром були затримані двоє місцевих хлопців 2006 року народження.

Слідчі відкрили кримінальні провадження за ч. 2 ст. 121 (умисні тяжкі тілесні ушкодження), ч. 3 ст. 152 (зґвалтування) та ч. 4 ст. 187 (розбій) КК. Слідство триває.

Деталі моторошного злочину
За даними місцевої преси, мова йде про двох підлітків, які того вечора відпочивали в сауні на Свято-Миколаївській. Жертвою малолітніх ґвалтівників стала працівниця сауни.

Зазначається, що школярі в закладі розпивали пиво, а один з них дістав вогнегасник і почав розбризкувати його всередині приміщення, передає “Дніпро оперативний”.

Тоді працівниця сауни стала вимагати від підлітків заплатити за завдані збитки. Ті заявили, що потрібно зняти готівку в банкоматі, і запропонували жінці відправитися разом з ними.

На вулиці Українській, 62 один зі зловмисників вдарив нещасну і повалив на землю. Потім її ще раз вдарили – вже каменем по обличчю, після чого жінка знепритомніла.

7-класники зґвалтували потерпілу, забрали її телефон і гроші, а потім просто вирушили відпочивати в одному з розважальних клубів, де їх і затримали поліцейські.