Сьогодні, 6 лютого свій день народження святкує Перша леді Олена Зеленська. Їй виповнилося 42 роки.

Про шлях Олени до свого нового статусу розповів “Апостроф“.

У біографії Зеленської є багато цікавих та визначних моментів. Архівні знімки з весілля та знайомство з чоловіком. Детальніше про це.

До свого одруження з Володимиром, Олена носила прізвище Кияшко. Відомо, що вона разом з чоловіком вчилися в одній школі, але познайомилася майбутня пара значно пізніше.

Після школи Олена вступила до місцевого університету на архітектора. Хоч отримавши диплом з відзнакою, за фахом Перша леді ніколи не працювала.

До одруження, Володимир та Олена зустрічалися вісім років. Весілля відбулося у вересня 2003 року.

На наступний рік у пари народилася дівчинка Олександра. А через вісім років у сім’ї Зеленських відбулося поповнення – народився син Кирил.

Варто зазначити, що маючи такого популярного чоловіка, Олена Зеленська ніколи не світилася на екранах телевізорів і залишалася в тіні.

Вже будучи у новому статусі, Першою леді все більше і більше почала цікавитися преса, обговорюючи її модні образи, візити за кордон та публікації у соціальних мережах.

Через два роки після того, як з подачі екс-глави Адміністрації президента Бориса Ложкіна в уряд та правоохоронні органі прийшла ціла когорта іноземних фахівців, фактично нікого з них не залишилось на посадах.

У лютому-2016 у відставку подає міністр уряду Яценюка Айварас Абромавичус, якому, як і Наталії Яресько, так і не знайдеться місця вже у новому кабміні Володимира Гройсмана.

Березень запам’ятався “лебединою піснею” Віктора Шокіна, який фактично останнім акордом на посаді генпрокурора виганяє з ГПУ Давіда Сакварелідзе та Віталія Каська.

Початок листопада ознаменувався відставками останніх із “варягів”, при тому найгучнішими.

Сьомого листопада з посади глави Одеської ОДА пішов чи не найпотужніший у публічному плані “новий українець” Міхеіл Саакашвілі, фактично оголосивши війну президенту Петру Порошенку.

Рівно через тиждень за своїм давнім другом і соратником пішла й глава Національної поліції Хатія Деканоідзе.

14 листопада вона заявила про відставку, пояснивши цей крок тим, що зробила все, що могла.

“Я, як і обіцяла, за рік заклала фундамент. Я ціную вашу підтримку. Але завжди пам’ятайте, що ви – і поліція, і все суспільство – це одне ціле. До побачення”, – втомленим сумним голосом наостанок закликала Деканоідзе.

За рік Деканоідзе стала обличчям перетворення старої “ментівської” системи на нормальну, цивілізовану правоохоронну службу.

Як з’явилася в Україні, що тут робила і чим запам’яталась Хатія Деканоідзе, дослідила УП.

Початок “грузинської мрії”

У 2015 році Адміністрація президента масово запрошувала членів грузинської команди для роботи в Україні.

Спочатку в Україну приїхала Ека Згуладзе, яку уряд призначив першим заступником міністра внутрішніх справ. Саме Згуладзе вважається автором реформи української поліції.

Пізніше приїхав Давід Сакварелідзе, який став заступником генерального прокурора Віктора Шокіна.

Влітку в Одесу перебралися Міхеіл Саакашвілі та Георгі Лорткіпанідзе, якого призначили керівником управління МВС в Одеській області.

Хатія Деканоідзе приєдналася до цієї компанії восени-2015.

У Деканоідзе давні відносини з Міхеілом Саакашвілі.

З 24-річного віку вона приєдналася до його команди в Грузії. З 2007 до 2012 року Деканоідзе очолювала поліцейську академію Міністерства внутрішніх справ Грузії, у 2012-му була призначена міністром освіти Грузії.

Співрозмовники УП раніше розповідали, що в неї давні близькі стосунки зі зведеним братом Саакашвілі Давидом.

Невдовзі після переїзду Саакашвілі до України, Деканоідзе теж перебралася в Київ.

Спочатку вона була радником Арсена Авакова, а на початку листопада 2015 року Кабмін призначив Деканоідзе керівником Національної поліції.

“Нещодавно ще мій радник і одна з найкращих у нашій команді реформ…а відсьогодні – новий голова Національної поліції України! Щойно Кабмін затвердив мою пропозицію. Я цьому дуже радий!” – писав 4 листопада Аваков у своєму Facebook.

Після того, як Ека Згуладзе пішла у відставку, Деканоідзе продовжила займатися реформою поліції. Однак основним її завданням було проведення переатестації старих кадрів МВС.

Цей процес ішов і йде зі страшенним скрипом і спротивом.

Старі міліціонери оскаржували рішення атестаційних комісій у судах, деякі навіть змогли поновитися на роботі.

FB НАЦПОЛІЦІЇ

“Я відчуваю реванш міліції, реванш тих співробітників, які не пройшли переатестацію. Майже всі вони звернулися до суду. Конвеєром відбуваються закриті засідання, і я дуже боюся, що стара суддівська система зробить усе, щоб знищити реформу поліції”, – скаржилася Деканоідзе.

Під час її роботи сталося кілька скандалів.

Один із найгучніших – вбивство, яке вчинили поліцейські в Кривому Озері. Тоді шестеро правоохоронців перевищили свої повноваження та закатували місцевого жителя Олександра Цукермана.

Вже наступного дня після повідомлень про вбивство у ЗМІ Деканоідзе приїхала до Кривого Озера.

“Сьогодні постараюся зустрітися з рідними, щоб особисто висловити співчуття. Я даю слово, що завершити слідство і покарати винних– єдина позиція НПУ, ГПУ і МВС, ніхто не буде прикривати своїх”, – писала вона тоді у Facebook.

Деканоідзе ніколи не дозволяла втягнути себе в жодні публічні сварки чи конфлікти.

Єдина відома суперечка за її участі сталася на правоохоронному комітеті Ради у вересні цього року з нардепом-радикалом Андрієм Лозовим.

Тоді нардеп скаржився, що одеські поліцейські розганяли мітинг проти міського голови Одеси.

“Прогнозують, що Ви теж поїдете, як поїхала Згуладзе. Якщо ви працюєте так неефективно, то, може, вам варто піти у відставку”, – сказав тоді Лозовий.

На це Деканоідзе обурилася, що він згадує її національність.

“Так, я народилася в Грузії, але я громадянка України. Ви з трибуни Верховної Ради кричали про це. Депутат має бути толерантним, а не націоналістом”, – обурилась вона тоді й залишила засідання.

Війна начальників

Впродовж роботи на посаді голови Національної поліції Деканоідзе намагалася не втручатися у політичні конфлікти.

Але, мабуть, найтяжчим випробуванням цієї її позиції стало протистояння між її нинішнім керівником Арсеном Аваковим і старим добрим другом Міхеілом Саакашвілі.

Наприкінці минулого року Саакашвілі зібрав навколо себе молодих депутатів та громадських активістів. У такому складі вони їздили по країні з антикорупційними форумами по всій Україні під брендом “Рух за очищення”.

Під час своїх виступів екс-президент Грузії безжально критикував колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та звинувачував у корупції його найближче оточення – Андрія Іванчука й Миколу Мартиненка. Також Саакашвілі заявляв, що уряд Яценюка “кришує” інтереси олігархів Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.

Врешті ці заяви призвели до публічного конфлікту.

14 грудня на засіданні Національної ради реформ Аваков так розгнівався на Саакашвілі, що запустив у нього склянкою з водою.

Деканоідзе трималася осторонь цієї сварки.

Коли УП просила її прокоментувати цю ситуацію, вона лише сказала: “Моя особиста позиція – це не було приємно”.

Своє перше інтерв’ю на посаді глави Нацполіціі Хатія дала Павлу Шеремету для УП

ЮЛІЯ КОЧЕТОВА

Так само колишній керівник Національної поліції не втручалася і в інші конфлікти, де фігурували члени “грузинської команди”.

Наприклад, вона утримувалася від коментарів щодо постійних конфліктів Давіда Сакварелідзе з колишнім генпрокурором Віктором Шокіним, в результаті чого Сакварелідзе був звільнений з ГПУ.

Навіть минулого тижня Деканоідзе дуже стримано прокоментувала відставку начальника поліції Одеської області Гіоргі Лорткіпанідзе.

“Завжди сумно, коли чесні поліцейські залишають свою посаду”, – тільки й сказала вона тоді.

Вміння уникати війни, витримувати публічний баланс на своїй посаді стало чи не найважливішою характеристикою Деканоідзе.

Як би то не було, але вона пішла у відставку саме тоді, коли Міхеіл Саакашвілі перестав керувати Одеською областю і пішов публічною атакою на президента Порошенка.

Чому пішла Хатія

Відставка Деканоідзе не стала несподіванкою для преси.

Ще в суботу 12 листопада “Українська правда” зі своїх джерел дізналася, що у понеділок Хатія піде з посади. Аргументами для такого рішення, за словами співрозмовників, стали останні події – відставка Саакашвілі та інформація, яку розповсюджувала СБУ щодо планів дестабілізувати ситуацію в країні.

Водночас, інший співрозмовник УП запевнив – це вже не перша її спроба звільнитися, і в останній момент вона може відректися від цієї ідеї.

Незадоволення Деканоідзе накопичувалося давно.

“Дуже складним став процес переатестації та опору системи. Тоді вже було зрозуміло, що так, як в Грузії – не буде. Але найгірше, що не було довіри всередині МВС. Увесь цей час Деканоідзе відчувала себе чужинкою, їй не довіряли, і вона не могла покластися ні на кого із заступників”, – розповідає співрозмовник в оточенні Деканоідзе.

“У якийсь момент до всіх членів грузинської команди прийшло розуміння – в цій країні все набагато складніше, ніж здається на перший погляд: багато сил впливу, інтриг та просто “договорняків”. Стало зрозуміло, що щось змінити в нинішній ситуації просто неможливо”, – пояснює один із соратників Саакашвілі.

МИКОЛА ЛАЗАРЕНКО, КОМЕРСАНТЪ

“Не дивлячись на важку економічну ситуацію, війну, неконтрольоване переміщення зброї, корупцію, нереформовані суди і прокуратуру, нам вдалось не лише стабілізувати та утримувати ситуацію, а й почати реальні зміни в системі… Ми впровадили абсолютну нову систему правоохоронного органу… Вперше ми провели тотальну переатестацію… Ми створили незалежний рекрутинговий центр… Ми завершили формування патрульної поліції, яка уже працює у 32 містах країни… Під моїм особистим керівництвом була створена неангажована, ефективна система внутрішньої безпеки”, – перераховувала здобутки Деканоідзе.

На думку Деканоідзе, головних проблем у поліції лишилось три: бідність, продажні суди й прокуратура, та спроби політиків зробити з поліції свою охоронну службу.

“Я не виносила сміття з хати, я державна людина. Але вважаю своїм обов’язком звернутись до політиків на всіх рівнях, починаючи з народних депутатів і закінчуючи найвищими кабінетами.

Не можуть і не мають політики призначення у правоохоронних органах узгоджуватись з політиками. Не можуть і не мають політики використовувати сили правопорядку для захисту своїх політичних інтересів”, – заявила Хатія і перейшла до того, чому всі, власне, і зібрались на її брифінг.

“На жаль, моїх повноважень і волі було недостатньо для різких змін. Моя функція виконана, у зв’язку з чим я заявляю про свою відставку“, – підсумувала Деканоідзе.

МИКОЛА ЛАЗАРЕНКО, КОМЕРСАНТЪ

Знайти їй заміну Хатія закликала через відкритий і прозорий конкурс.

Коли мова зайшла про те, що місце дістанеться першому заступнику Вадиму Трояну, Деканоідзе дозволила собі непритаманну їй раніше відвертість.

“Обирати нових кандидатів – не моя прерогатива. Але я не бачу, що Вадим Троян – політично незалежна фігура. Я особисто, як громадянка України, не бачу його новим главою Нацполіції”, – заявила Деканоідзе.

Менш як за 15 хвилин після цих її слів Троян уже був призначений в.о. глави Нацполіції.

Тим часом Деканоідзе, відповідаючи на запитання журналістів, чи не залишить вона Україну і що робитиме далі, спробувала усіх заспокоїти.

“Я громадянка України, у мене іншого громадянства немає. Україну в мене ніхто не відбере”, – відрізала Хатія.

“Я не політик. Як главі Нацполіції, мені закон забороняє бути політиком. Зараз я збираюсь зайнятись сином, здоров’ям. А тоді знову побачимось”, – додала Деканоідзе, загадково й двозначно посміхнувшись на прощання.

 *   *   *

Україна знову стоїть на порозі неспокою. Те, що у БПП і НФ називають “Майданом Тимошенко і Льовочкіна”, має всі шанси стати ще й “Майданом Саакашвілі”.

Якраз перед початком цієї чергової гарячої пори зі скрипом реформована правоохоронна система втратила одного зі своїх керівників.

Судячи з того, як себе поводить СБУ, яка уже встигла на весь світ заявити про початок “Шатуна”, роль силових структур у майбутніх подіях буде ключовою.

Якою буде українська Нацполіція без одного зі своїх творців, стриманої і виваженої Деканоідзе, чи не перетвориться на новий “Беркут” – покажуть уже найближчі дні.