Захисниця Євгенія Емеральд розповіла про жахи, які пережила в шлюбі з колишнім чоловіком Євгеном Стипанюком. За її словами, він постійно вживав алкоголь та керував напідпитку.

Протягом усієї вагітності між ними виникали сварки й скандали, тому вона дуже нервувала. Про це Євгенія розповіла в ексклюзивному інтерв’ю TSN.ua.

“Весілля було жахливе. Ми святкували, але ця людина дуже сильно напилася, оскільки постійно вживала алкогольні напої. У мене є багато відео, які я не буду публікувати. Це брудно. Але ще одним підтвердженням є три 130-ті статті за керування автомобілем у нетверезому вигляді за останні два роки. Я вважаю, що це показово. Я думаю, що було багато інцидентів, які просто не були зафіксовані”, – розповіла Євгенія.

Вона стверджує, що Євген Стипанюк постійно керував автівкою напідпитку, а одного разу випивав прямо за кермом. Жінка благала випустити її.

“Ми їхали зі Звягеля, там проживає його мати і він був п’яний. Я плакала і благала його випустити мене, не везти мене, вагітну, але він не зупинявся. Він їхав і пив з горла віскі в дорозі. Ми ледь доїхали, я дуже перенервувала”, – каже Євгенія.

Вона розповідає, що постійно була в страху і боялася провокувати чоловіка.

“Я спочатку думала, що проблема в алкоголі. Хотіла стати йому опорою і підтримкою. Виправдовувала його тим, що в нього було важке дитинство, що в нього немає друзів. Він казав, що всі погані, що його підставляли, тому він із ними не спілкується. Що жінки його постійно зраджували. Мені його було шкода, я вірила в це. Виправдовувала навіть алкоголь цим”, – розповіла Євгенія.

Про це розповів один з наречених Віталій Царюк у мережі Facebook.

До слова, система не перевіряє стать заявників, тому Віталій та Віктор, які разом уже 7 років, вирішили цим скористатися.

“Звісно, ми не живемо у світі рожевих поні. Заявка розглядається добу, після чого нам прийде відмова і ми це розуміємо. Але так хотілося трохи відчути себе рівноцінною людиною”, — зазначає у дописі Царюк.

Хлопець у своєму дописі розповів, які труднощі виникають в одностатевих пар в Україні через відсутність права укласти шлюб.

“Я все ще не можу бути вписаний в “сімейну” страховку партнера. У разі моєї смерті, Віктору треба буде сплатити податок 5% від вартості мого майна (а у випадку хати це дуже дорого), яке йому перейде за заповітом, який треба укласти за гроші, чого не сплачують люди в зареєстрованому шлюбі”, — зазначив Віталій.

Також він додав, що, згідно з Сімейним кодексом, результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише нареченим, “що теж стане в пригоді, як я буду старим і недієздатним”.

Нагадємо, у серпні 2022 року петиція про легалізацію одностатевих шлюбів в Україні набрала 28,5 тисячі голосів.

Авторка петиції Анастасія Совенко виклала її суть досить коротко: “У цей час кожен день може бути останнім. Хай люди однієї статі отримають можливість створити сім’ю й мати офіційний документ, що підтвердить це. Їм необхідні такі ж права, що й у традиційних пар”.

Президент Володимир Зеленський відповів, що в умовах воєнного стану Конституція України не може бути змінена. Але зазначив, що уряд раніше напрацьовував варіанти рішень стосовно легалізації в Україні зареєстрованого цивільного партнерства, тому Зеленський звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням розглянути це питання.

У травні 2022-го Київський міжнародний інститут соціології провів опитування, яке показало, що українці стали більш толерантними до ЛГБТ-спільноти за останні шість років. Більш як половина опитаних ставляться до ЛГБТ позитивно або байдуже, а майже дві третини українців підтримують рівноправ’я.

Відомий український актор Остап Ступка прокоментував свій шлюб із молодою коханою.

Так, 2015 року знаменитість вчетверте одружився. Його обраницею стала молодша на 20 років студентка Дар’я. В програмі “Позаочі” 54-річний зірка поділився, що не хвилювався за те, як молоду обраницю приймуть його діти.

“Це сталося само собою. У мене не було спеціально виділеного часу, що ось сьогодні я їх знайомитиму. З Дмитром, Устиною, Богданом-молодшим вони тепер найкращі друзі всі. Ми всі спілкуємось. Дарина дуже цікава та нестандартна особистість, попри свій вік, вона має певну мудрість у стосунках такого плану. І я їй за це дуже вдячний, тому що у нас щодо дітей, колишніх дружин взагалі не було жодних розмов, які провокують конфлікт”, – поділився Ступка.

Тоді про одруження актора з молодою студенткою активно писали у ЗМІ. Остап зізнався, що практично нічого не читав про це, втім, одну статтю запам’ятав.

“Мені дуже сподобався один заголовок в газеті, ми сміялися: “Сивина в бороду, студентка — в дім”. Це найкращий заголовок, який тоді був, бо решту ми не читали і не реагували, це не варте часу. Обговорювати завжди будуть, але караван має йти вперед”, — зазначив він.

Артист додав, що його батьки прожили разом 45 років. Остап також був переконаний, що одружиться один раз і на все життя.

“Але життя вносить свої корективи. Так стається. Дарина — мій ангел-охоронець. Вона дуже любить кіно, вона хоче ним займатися, її цікавить продюсування, режисура. Її дуже цікавить ця сфера. Я лише за. Я не з тих, хто каже: “О, сиди вдома, нічого не роби, тільки займайся хатніми справами”. Я не Карабас-Барабас. У нас досить демократичні стосунки”, – поділився артист.

Українська співачка Тіна Кароль потішила фанів новим розважальним відео.

Так, виконавиця зіграла у гру “Правда чи дія” для підписників свого Patreon, під час якої деякими відповідями спантеличила прихильників.

У відео артистка постала в новому образі: Як відомо, спеціально для кліпу “Двойной рай” Тіна змінила колір волосся на блонд і зробила чубчик.

Сам ролик вийшов дуже кумедним. Співачка на всі запитання відповідала у жартівливій формі. Тіна розповіла підписникам чи можливий невдовзі новий дует, намалювала портрет своєї кицьки на прізвисько Жемука, і назвала свій найулюбленіший кліп.

А на прохання фанів прочитати рядки з улюбленого вірша, Тіна продекламувала: “Я маленькая девочка, я в школу не хожу. Купите мне сандалики, я замуж выхожу”. Після цих слів Кароль голосно розсміялася і їй потрібен був час, щоб заспокоїтися. Цілком можливо, що у цих рядках є доля правди, оскільки викликала у зірки таку бурю емоцій. Проте далі артистка нічого пояснювати не стала.

Нагадаємо, минулого тижня вийшов альбом Тіни Кароль “Двойной рай”, який одразу ж очолив топ-чарти стрімінгових сервісів у таких країнах, як Україна, Білорусь, Росія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, альбом потрапив у стрими Кувейту, Чехії, Узбекистану та Іспанії.

Чому молоді люди хочуть вступати в ранній шлюб? Наталя Ломоносова пояснює:

До 25 людина обов’язково повинна пройти дуже важливу стадію психічного розвитку – монаду. Він повинен сепаруватися від батьківської сім’ї та побути на нейтральній території, соціалізуватися, навчитися заробляти гроші та відповісти на важливе питання “Хто я?”.

У молодих завжди на першому місці інтенсивність почуття. В молодості сила почуття величезна, стрибають гормони та молоді вважають, що якщо у них таке відчуття, це точно кохання. Відрадити їх неможливо. Але як психолог я розумію ці підсвідомі причини, чому люди одружуються так рано. Це відбувається, перш за все, тому що людині потрібно сепаруватися (наприклад, коли строгі сім’ї, дитина хоче якомога швидше піти) або навпаки, в родині не вистачало близькості й тоді дитина буде тягнутися до тих же близьких відносин. Вона хоче відчути себе дорослою.

А от британські вчені заявили, що найміцніші шлюби – ранні. Які переваги ранніх шлюбів?

Щирі почуття

Легше сприймають недоліки одне одного, тому що поки молодий, в тебе гнучка психіка

Кращий час для вагітності

Лояльність роботодавців, адже вони вбачають в людині в шлюбі стабільність.

За статистикою, в Україні жінки переважно виходять заміж у 26, а чоловіки у 28. Також по дослідженню найкращий вік йти до РАЦСу – 28-32. Саме в цьому віці найменше розлучень. Психологиня висловила свою думку з цього приводу:

Як на мене, це нормально, але я б, звичайно, почекала ще. Як мені здається, люди починають бути готові до шлюбу в 30-35 років. Може це пов’язано як раз з тим шляхом, який повинні люди пройти, щоб знайти фінансову і матеріальну незалежність і зрозуміти, хто вони.

Наталя Ломоносова також розповіла, які існують недоліки ранніх шлюбів:

Брак досвіду

Фінансова нестабільність

Незріле батьківство

Дитяче сприйняття дійсності

Гучні розлучення.

А хтось вважає – любов прошла.Преданность і терпіння – головні якості любові. Якщо Ви вирішили, що в Ваших відносинах «любов закінчилася», будьте впевнені, що вона ще й не начіналась.Еті сім етапів відносин, які покажуть вам, чому справжня любов і справжні стосунки приходять з часом:

1. Цукерочна-букетний етап
Цукерочна-букетний період триває близько 18 місяців. Так як у чоловіка і жінки, коли вони закохуються в один одного, виробляється в організмі гормони, які допомагають бачити світ в яскравих фарбах. У цей період їм все здається дивним в їх партнері. Вони відчувають себе, як ніби в стані наркотичного опьяненія.Не слід в цей період приймати доленосні рішення, адже дія цього сп’яніння рано чи пізно припиниться, все стане на свої місця.

2. Етап перенасичення
У цей період ви починаєте тверезо дивитися на ваші відносини і вашого партнера, море почуттів вщухає, ви поступово звикаєте один до одного. Наслідком цього є зміна вашої поведінки – ви починаєте вести себе більш розкуто і природно.

3. Етап відрази
Етап відрази не уникнути за будь-яких тривалих відносинах. Сварки і виявлення недоліків один одного характерні для цього етапу. Вам здається, що найпростіший спосіб уникнути всього цього – розставання або розлучення. Розлучившись, ви незабаром знову вступите в цукерково-букетний етап з іншою людиною, і почнете проходити етапи заново, поки не дійдете до цього і не перейдете до наступного.

4. Етап терпіння
На цьому етапі партнери набувають мудрість. Сварки вже не носять такий драматичний характер, адже обидва знають, що сварка закінчується, а відносини необхідно продовжувати. Якщо обидва роблять все, щоб розвинути у себе терпіння, з роками до них приходить мудрість. Це закон.

5. Етап боргу або поваги
Це перший етап справжнього кохання, адже до цього кохання ще не було. Партнери починають розуміти свої обов’язки, думаючи не про те, що йому повинен інший партнер, а про те, що він може зробити і дати своєму коханому.

6. Етап дружби
В цей період партнери стають дуже близькі один одному. Вони довіряють один одному, як найближчим друзям. Етап дружби відкриває дорогу до справжнього кохання.

7. Етап справжнього кохання
До справжнього кохання йдуть дуже довгий час, проходячи разом через складні життєві етапи і ситуації. Справжня любов – це не те, що несподівано падає вам з неба, як вважає багато хто. Для справжньої, дорослої любові людина дозріває, відмовляючись від егоїзму і забобонів.

Для того, щоб ці поради дійсно принесли плоди, нічого при цьому не очікуй від свого супутника життя. Так-так, це не помилка: не очікуй нічого. Ці поради спрямовані на те, щоб допомогти особисто тобі впустити Христа у ваш шлюб якнайповніше, надихнути тебе в усьому уподібнитися Ісусові, щоб, як Він, служити людині, з якою ти пов’язаний шлюбними узами. Насмілься, спробуй. Можливо, незабаром ти захочеш поділитися з іншими через наш журнал тими змінами, які відбудуться в тобі та у твоїй сім’ї.

Порада перша: молися щодня

Чи щасливий твій шлюб чи не дуже, найперше і найголовніше, що ти маєш робити, — це щодня просити Бога благословляти твого чоловіка/жінку та всю твою родину. Скажи Христу, що ви обоє маєте потребу в Його благодаті для зміцнення вашої сім’ї. Віддай Богові центральне місце у вашому шлюбі.

Це особливо необхідно в нашому світі, схильному применшувати роль Господа в сімейному житті або взагалі зводити її нанівець. Коли ж участь Бога обмежена до мінімуму, чоловік і жінка починають вимагати одне від одного здійснення своїх неможливих сподівань. Вони очікують лише одне від одного допомоги у вирішенні всіх труднощів, задоволення усіх своїх емоційних потреб, сприяння повній самореалізації. Не отримуючи всього цього, розчаровуються, ображаються, виповнюються гіркотою.

Порада друга: усуньте негативізм, посильте любов.

Коли шлюб переживає кризу, до оселі входять руйнівні, злі слова. Це можуть бути докори, обвинувачення, прокльони, образи, просякнуті осудом. Диявол, князь темряви, полює за образливими словами і використовує їх аби посіяти чвари між чоловіком і дружиною. Навіть у здорових шлюбах образливі зауваження створюють тріщини, в які може проникати зло.

Ісус Христос дав тобі заповідь любити свого супутника життя, як самого себе. Він закликав благословляти, а не проклинати. Тому проси, щоб Святий Дух допоміг зупинити різкий осуд, несхвальні зауваження, жорстокі інтонації і провокації. Така усна образа лише знищує в іншому впевненість у собі, вселяє в нього почуття безнадії та нікчемності або викликає ворожість у відповідь. Шукай способу змінити домашню атмосферу. Використовуй кожну можливість виявляти любов. Наприклад, приготуй особливий сніданок і принеси його в постіль. Купи без будь-якого приводу квіти або напиши освідчення в коханні, якщо можливо, у віршах. Частіше посміхайся, хвали і дякуй за будь-яку допомогу і підтримку. Такі невеликі знаки любові допоможуть тобі перебороти стереотип сприйняття чоловіка /дружини.

Порада третє: пробачайте!

Ісус Христос сказав: якщо ми прощаємо, то будемо прощені, а якщо ні, то не будемо прощені. Ми чуємо ці слова так часто, що звикли до них і пропускаємо повз вуха. Іноді ми не прощаємо або не просимо прощення через гординю, іноді нам заважає зробити це біль образи. Але маємо пам’ятати: непрощений гріх перекриває шлях потокам любові і милосердя. Він розділяє. Чим частіше ми прощаємо і просимо прощення, тим більше миру в наших оселях. Життя сповнене духовної боротьби. Часто наші родини переживають непорозуміння, натикаються на егоїзм один одного.

Порада четверта: цінуйте один одного і виявляйте доброзичливість.

На жаль, закономірним є те, що чоловік і жінка так по-різному і часто виявляють свою прихильність одне до одного в перші роки спільного життя, а згодом їхня любов начебто впадає в сплячку. Як ти поводишся щодо свого чоловіка/дружини? Чи виявляєш прихильність до нього/неї? Чи дякуєш за добрі справи? Наприклад, за приготований обід або проведений з дитиною вільний час? Чи даєш зрозуміти, що цінуєш турботу чоловіка/жінки про тебе? Наприклад, коли ти хворий, або коли твій супутник, не очікуючи твого прохання, зробить щось по господарству? Не вважай, що все це не вимагає подяки, бо це, мовляв, само собою розуміється! Використовуй кожну можливість висловити свою подяку.

Чоловік і жінка мають постійно виявляти свою прихильність одне до одного. Поцілунок вранці, на прощання, за сімейним столом, наприкінці дня повинен бути нормою поведінки. Тримайтеся за руки, коли йдете разом. Сядьте поруч, коли дивитеся телевізор. Обійміть одне одного. Ці знаки любові не тільки надихають твого чоловіка / жінку, вони є свідченням любові до ваших дітей і важливі для формування в них почуття захищеності і непорушності домашнього вогнища.

Порада п’ята: покладайтеся на Бога

Бог знає, що в кожному шлюбі є свої слабкі місця. Але, незважаючи на наші недоліки, Він сіє насіння життя в кожен шлюб, щоб ми прославили Його і принесли плоди для Його Царства. Немає рації очікувати зміцнення шлюбних стосунків, нічого при цьому не роблячи, але цілком можливо побачити покращення шлюбу, якщо віддаєш час молитві і прикладаєш для цього власні зусилля, спрямовані на зростання в любові.

У Києві шлюбний аферист ошукав потерпілих на 1, 5 млн грн. Шахрая засуджено до шести років позбавлення волі.

Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

“За підтримання публічного обвинувачення Дніпровською окружною прокуратурою судом оголошено обвинувальний вирок 35-річному чоловіку за фактами шахрайського заволодіння коштами потерпілих у особливо великих розмірах та втечі з під варти”, – йдеться у повідомленні прокуратури.

Згідно з матеріалами слідства, 35-річний громадянин Молдови, який раніше вже відбував покарання за вчинення шахрайських дій, після відбуття покарання не став на шлях виправлення та продовжив у тому ж дусі. Так, упродовж 2018 року, представляючись працівником Адміністрації президента чи акціонером іноземного банку, чоловік вводив в оману жінок, обіцяючи одружитися. Одночасно аферист встигав ошукати і їхніх родичів, пропонуючи участь у спільному бізнесі та отримуючи на це кошти.

Про це повідомили в Південно-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції “Для справжнього кохання немає перешкод”, – наголосили в ДРАЦС. Івано-Франківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) продовжує працювати.

І здійснює прийом громадян ВИКЛЮЧНО з питань:
✅ державної реєстрації народження;
✅ державної реєстрації смерті;
✅ видачі архівних документів про державну реєстрацію актів цивільного стану, необхідних для підтвердження при захороненні;
✅ державної реєстрації шлюбу (на підставі заяв, поданих до 13.03.2020).

Також є можливість отримати консультацію або подати документи, необхідні для державної реєстрації актів цивільного стану, онлайн за допомогою вебпорталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

А нареченій дуже личить вишивана сукня!

Насолоджуйтеся чудовими світлинами, а молодій парі бажаємо довгої та щасливої спільної долі! – повідомляють на сторінці Комунального підприємства “Центр розвитку міста та рекреації”.

Я пишу це свідчення тільки для того, щоб застерегти чоловіків та жінок, які нищать подружні зв’язки, від фатальної помилки. Я переконаний, що якби тодішня коханка мого тата не вступила з ним у зв’язок, життя нашої сім’ї було би цілком інакшим.

Пам’ятаю, що в дитинстві тато був для мене всім. Я завжди чекав, коли він повернеться з роботи, аби кинутися йому на шию, і байдуже як, але провести з ним трохи часу. Зазвичай це закінчувалося тим, що я дивився по телевізору фільм і кожні 10 хвилин будив тата, який засинав обік мене від утоми. Цілий тиждень він працював зранку до пізнього вечора, що викликало в мені ще більшу тугу, і я тим більше цінував час, проведений саме з ним. Брав із нього приклад так часто, як лиш міг. Зокрема, якщо він їв обід просто з каструлі, то я теж хотів так само; коли він працював за комп’ютером, я стояв поза спиною і придивлявся до його рухів. Дослівно все я хотів робити, як тато. Ну, може, за винятком навчання і порядків у кімнаті…

Вочевидь, тато застосовував певну систему кар і нагород, якої я вже сьогодні точно не пам’ятаю. Знаю тільки, що до мене ставилися набагато краще, ніж до сестри. Я можу з чистою совістю сказати, що моє дитинство було дуже спокійне… аж доти, коли все розсипалося.

Приблизно в 9-річному віці я дізнався, що татова колега, з якою ми часто їздимо у відпустку, то не тільки колега, але — як він сказав — людина, в яку він закоханий. Моя сестра знала про це ще раніше, і одного разу не витримала, страшенно на тата розізлилася. Я був або замалий, або надміру задивлений у батька, аби сказати йому: «Викинь це з голови. Дружина — то не пристрій, який можна покинути або обміняти».

Сталося так, що після його короткого пояснення я сказав, що все розумію. Насправді ж я поняття не мав, що діється з нашою сім’єю. Я став речником зла проти ображеної матері й сестри.

Почалося істинне пeкло. Буденністю стали в нас гучні сварки батьків, про які ми з сестрою прагнули якомога швидше забути. Мама знала, що в тата є коханка, і не могла з цим змиритися. Спокійна дійсність і наше дитинство почали валитися… Ми з сестрою ховалися в кімнаті й чекали, аж батьки перестануть скандалити. Зазвичай усе закінчувалося так, що тато вривався до нашої кімнати і казав до мами: «Йди-но, поглянь, як через тебе дітям стрaшно!» Так ніби то мама прагнула знuщити нашу сім’ю!

Зрештою мама не витримала і сказала йому забиратися. Спакувала батькові валізи і звеліла йому переїхати до його батьків. Я не збирався цього дозволити. Мама хотіла, аби тато, який для мене був авторитетом і взірцем, пішов із дому. Я надалі не розумів кривди, яку він заподіяв мамі, а сестра з мамою не розуміли, який то був бiль для мене, коли я відчував, що втрачаю найближчу людину. Люди часто запитують: ну й де той Бог, коли Його найбільше треба? Відповідь проста: повсюди, а в таких ситуаціях — особливо близько до тебе. На жаль, якщо ти не хочеш Його знати і не поважаєш Його заповідей, то Бог змушений ушанувати твою вільну волю. Єдине, що Він може зробити, це терпеливо чекати, аж доки ти покличеш Його на допомогу.

Ще до цих подій наша сім’я здавалася віруючою. Ми всі ходили по неділях до храму та брали участь у Святій Месі. Тато був першим, хто перестав ходити на недільні Меси. Пояснював це надміром праці, але цілком можливо, що прагнув приховати факт зустрічей зі своєю коханкою. Наступною була моя сестра. Я, своєю чергою, вже раніше посприяв зламанню віри моєї мами, виходячи заплаканий з конфесіоналу перед своїм Першим Причастям. Мої слова розсердили отця-настоятеля, який під час сповіді почав так на мене кричати, що весь клас почув. Відійшовши від конфесіоналу, я заявив мамі, що «більше ніколи тути не повернуся». Пізніше, як батьки розлучилися, також і ми з мамою перестали ходити до храму.

На підготовленому таким чином ґрунті трaгедії, брехні, зрaди, брaку Бога в сімейних стосунках я почав будувати інакше життя, на неправильних авторитетах. Це принесло свої плоди у зневазі до мами, сестри, у лінощах, надмірному егоїзмі в стосунках з іншими людьми, матюкaми через слово, і зрештою в нешлюбні стосунки.

Тут можна би запитати: що може сказати хтось із батьків, який скоїв зраду, своїй дитині про неспівжиття до шлюбу? Ну, власне, нічого — або те, що я інколи чув: «Тільки пам’ятай про бeзпеку».

Кожний мій зв’язок із жінкою закінчувався поразкою. Кожний — окрім того, в якому я перебуваю зараз. Коли я відкрив, що всі мої нещастя випливають із браку довіри Ісусові та недотримання заповідей Божих, моє життя змінилося. На сьогодні я щасливий чоловік коханої дружини, і постановив, що не будуватиму подружнього зв’язку ані якихось інших стосунків без Господа Бога у моєму житті. Просто неможливо щось добре збудувати без Ісуса. Подружжя — це стосунки чоловіка з жінкою та їх обох із Господом Богом. Для цього подружжя присягається у «любові, вірності, подружній пошані, та що не покину тебе до смeрті», бо це спільне рішення взятися за тяжку працю, що провадить до щастя.

Мама була зраджена, принижена, її почуття були розтоптані, її довіра зруйнована… Вона мусила будувати життя без чоловіка, з почуттям кривди й гіркоти. Ми з сестрою були позбавлені батька — людини, яка для мене була найбільшим авторитетом, а зрадила нас усіх, даючи найгірший з усіх можливих приклад до наслідування… Я дуже люблю своїх батьків і прагну, аби вони знову були разом.

Перeлюб — це гріх, який нищить взаємні зв’язки цілої сім’ї та приносить безліч страждань. Чи можна збудувати щастя, руйнуючи життя кількох людей? На жаль, про це коханка мого тата не подумала…

Навіть сьогодні, через багато років, коли я сам уже став відповідальним чоловіком, я відчуваю болісні наслідки розвалу нашої першої родини. Я знаю, що на мене чекає тяжкa праця, щоб позбутися всіляких поганих звичок і схильностей; якби мій тато порвав із коханкою та повернувся до мами, мені було би значно легше. Зрештою, те, що чоловік і жінка вносять у своє подружжя, значною мірою є тим, що вони виносять зі своїх домівок.

Якби не люди, що молилися за мене, і якби не велика любов Бога у моєму житті, мого подружжя би ніколи не існувало, або воно розпалося так само швидко, як усі мої попередні стосунки. Знищити сім’ю можна легко і за кілька днів, ба навіть за кілька годин. А щоби щось збудувати, потрібно багато років і терпеливості, й зусиль.

Перелюб, який триває у сім’ї, сильно ускладнює будування нормальних стосунків — і саме тому ти не повинна ставати коханкою мого тата.

Про це Микола розповів в інтерв’ю виданню Viva.

За словами Тищенка, життя з Аллою проходить чудово і за роки у них практично не було жодної сварки.

“Принципових розбіжностей у нас немає, тому живемо ми, як то кажуть, душа в душу. Думаю, секрет успіху криється в єдності протиріч. Ми дуже схожі одне на одного і одночасно дуже різні. Однаково цілеспрямовані люди зі схожими поглядами на життя, на досягнення професійних успіхів, результатів… У нас стерті гендерні ролі. Є просто дві людини, які справді люблять і поважають позицію і думки одне одного. Жінки – це ж не кухарки, прибиральниці, домробітниці, породіллі, коханки, стриптизерки, а особистості, думки і бажання яких ми, чоловіки, повинні поважати, і іноді навіть потурати їм на правах сильного, на правах захисника”, – зазначив телеведучий.

Однак на початку стосунків Микола Тищенко не був впевнений, що справа дійде до одруження. За словами Алли, “перші два роки він її не слухав і не сприймав, вина – минулі шлюби”.

Коли ми почали зустрічатися, я був впевнений, що одруження для мене вже справа пройдена і мені з цим все, в принципі, зрозуміло. Тим більше у мене був досить великий досвід спілкування з “барбі” і залишилася оскома на їхні поради. Але Алла не була черговою лялькою. І я щасливий, що помилявся з приводу шлюбу,
– заявив Микола.

-Вернулась поки Аня до нас з батьком, — зітхнувши відповіла на моє запитання Марина Павлівна, — ми не знаємо з якого боку вже до неї підійти, що сказати, як втішити.

Ганні, дочці Марини Павлівни було 29 років, 4 роки тому вона вийшла заміж. До її весіллі батьки поставилися насторожено, адже Максим уже був раніше одружений і у нього росла маленька дочка.

Ні, чоловік не був аліментник або недільним татом. Дочка Соня росла разом з ним і бабусею, залишившись без матері у віці декількох місяців.

-Коли Аня за Максима заміж зібралася, — згадує Марина Павлівна, — ми з батьком її відмовляли. Адже дитина — це така відповідальність. Як виховувати? Балувати? А що виросте? Покарати — права не маєш, скажуть, що гноблять бідну сироту. Та й за Анютка стільки молодих людей доглядав. А вибрала Максима.

Але всупереч побоюванням батьків, у Ані та Максима все ладилося. Прив’язалася до нової мами і маленька Соня.

-Свекруха мою Анюту мало не на руках носить, — розповідала тоді Марина Павлівна, — квартиру їм віддала свою, а сама переїхала в маленьку, що дісталася у спадок. Чи не натішиться на мою дочку.

-Як мені з невісткою пощастило, — говорила мама Максима, — і турботлива, і господарська, і до Сонечки відноситься, як справжнісінька мама. Там, правда, удочеряти її інші бабуся з дідусем не дають. Ну і ми не наполягаємо, навіщо людям такі переживання, і так дісталося.

Соня називала Аню мамою, просила, щоб з дитячого садка забирала її саме вона, хвалилася перед хлопцями: «А за мною мама прийшла». І тільки одне Аню тривожило: Максим просив почекати з загальними дітьми.

Давай Соню трохи підрости, — говорив він Ані, — зараз маленька, ревнувати стане, аж ось і скаже хто, мовляв, все, не потрібна ти мамі, у неї тепер свій дитинка є.

Побоювання Максима були зрозумілі, хоча і не цілком логічні, але Аня мучилася. Казала, що і так не обмежилася б тільки однією дитиною, і що їй дуже хочеться ще і хлопчиська.

Чоловік м’яко переконував, потім почав припиняти розмови, що заводяться все частіше. А потім Аня завагітніла, не спеціально, так вийшло. Вона радісна приготувала чоловікові сюрприз, але почула зовсім не те, що очікувала.

-Ну навіщо ти так зробила, — сказав Максим, — адже є у тебе дитина — Соня. Мало? Або ти тільки робиш вигляд, що любиш дівчинку, а сама все одно її не прийняла.

Немов тільки Аня була винна в вагітності, що настала несподівано. Як підмінили і маму Максима. Жінка теж почала переконувати Аню, що дитина зараз не на часі, та й взагалі — Соні подружжю за очі вистачить.

-Ти пішла заміж за чоловіка з дитиною, — говорила свекруха, — повинна була розуміти, що це означає. Народження твого малюка погіршить становище моєї внучки, їй менше буде діставатися уваги, любові і турботи. А дівчинка і так знедолена: без матері зростає.

-Так як без матері, — залилася сльозами Анна, — я її люблю, дуже. І Соня вважає мене мамою, ну як в сім’ї погіршиться її положення з появою братика і сестрички?

-Всім сімейством подуріли, — Марина Павлівна не могла стримати емоцій, — мало того, що в турботах про Соню готові погубити ненародженої дитини, так ще й з Соні ростять егоїстка, щоб поставити його на п’єдестал винятковості.

А чим вона виняткова? Ми з батьком її теж взяли, як рідну, так що у неї є мама і батько, два діда і цілих три бабусі!

Але батьки першої дружини Максима сказали, що, якщо у нього з’явиться з Ганною спільна дитина, то вони будуть наполягати на тому, щоб Соня жила у них, а не в родині батька.

Прав таких бабуся з дідусем, звичайно ж не мають, але відносини погіршилися, напруженість зростала з кожним днем. На Анну насідали все сильніше.

-Ось і прийшла до нас Аня, — продовжувала розповідь Марина Павлівна, — 12 тижнів було. Ось що за люди! Чи готові на порожньому місці двох дітей осиротити. І Сонечку вдруге без мами залишити, і ще ненародженої дитини без батька.

Позавчора.

Молода жінка неспішно котить коляску по скверу. Осінь нинішня у нас на рідкість вдалася, все ще тепло, навіть не всі листя впали з дерев.

-Мама, — гукає жінку дівчинка в портфелем, — я п’ятірку отримала з математики, а ще нашу саморобку на конкурс відібрали. А Матвейко спить? Давай трошки погуляємо, раз він заснув, а потім підемо додому.

З подивом дізнаюся і Ганну, і Соню. Значить разом?

-Замість, — підтвердила Марина Павлівна, — Сонька таку страйк без матері влаштувала. Перестала їсти й розмовляти. Сваха з зятем приходили, просили Аню повернутися. А потім і батьки першої дружини Максима дзвонили, просили їх пробачити. Налагодилося все. Тільки Соня тепер ще сестричку просить.

-Ось підросте Матвій, — загадує старша дочка Ані, — треба тобі буде ще і Дашу нapoдити, це буде правильно, у мене тоді будуть і сестра, і брат.

-А у Матвія будуть тільки сестри, — подає голос Максим, — несправедливо.

Соня замислюється і видає:

-Так, несправедливо. Тоді після Даші буде ще і Кирило.

Знаєте що, — каже Аня, — мені двох дітей досить, так що Дашу з Кирилом нам вже Соня подарує, потім, коли виросте.

Але ж могло б все бути зовсім інакше, навіть думати про це не хочу. Адже живе сім’я, справжня, повна, дружня, щаслива.

Про це заявила спільнота американських експертів із взаємин з університетів Невади і Мічигану, передає 24apteka.

Вони стежили протягом 16 років за відносинами 373 пар, які взяли участь в експерименті. Виявилося, що розбіжності в парі призводять до погіршення настрою і здоров’я обох партнерів. Що цікаво, на чоловіків конфлікти впливають сильніше.

Здоров’я пар зміцнювалося у перші роки шлюбу, якщо вони у всьому погоджувалися один з одним і не провокували сварку.

Але згодом цей ефект слабшав і від конфліктів починало страждати здоров’я. Зокрема, погіршення відносин провокує підвищення гормонів стресу, зміни апетиту та призводить до різноманітних запалень. Сварки також дуже негативно впливають на роботу серця, імунітету та інше.

Найбільш небезпечними є ворожі суперечки або коли один з подружжя починає приймати захисну сторону. Також на здоров’я впливають і неприємні теми та рішення.

Науковці прирівнюють шкоду конфліктів у сім’ї до куріння і зловживання алкоголем. А ті, хто живе у щасливому шлюбі, живуть довше і відчувають себе набагато краще.

Спочатку вона довго не могла увійти в додаток, що посилило її підозри. Але, коли вона нарешті зробила це, знайшла щось жахливе.

Її чоловік зберіг відеозапис того, що він займався з нею любовью, поки вона спала.

Відеоролики були зняті, коли вона спала у ліжку. У деяких сценах він збільшив масштаб зйомки, щоб зняти крупним планом те, що він з нею робив.

Після того, як жінка виявила відеоролики, вона зателефонувала чоловікові і сказала: «Я подивилася відео, в яких ти ґвалтував мене».

В той день він так і не повернувся додому, а звернувся до поліції. Він сказав офіцерам: «У мене був інтим з дружиною, на який вона не погоджувалась, вона дізналася про це, побачивши відео на моєму телефоні».

Нещодавно він визнав себе винним і був засуджений до дев’яти років позбавлення волі.

Ось сім підказок фахівця. Дотримуйтесь їх, і ваш шлюб стане міцнішим:

1. Концепція ідеальної пари

Як ви думаєте, існує ідеальний партнер (партнерка)? А якщо так, то що змушує вас думати, що він (вона) хотів би бути саме з Вами? Краще відмовитися від ідеї, що твій чоловік або твоя дружина мають бути версією «ідеального».

«Мені здається, що дуже часто жінки виходять заміж за чоловіка своєї мрії, а потім одразу ж поміщають його в програму реабілітації, щоб зробити його чоловіком, якого раніше собі запроектували. Така поведінка робить партнера розгубленим і дратівливим», — стверджує Кочаро.

Що таке «ідеальний» чоловік, «ідеальна» дружина? Кожен має свої переваги. На думку Олени, ідеальний партнер повинен робити багато дрібних речей. На думку її чоловіка, ідеальна дружина має бути чутливою. Обидва хотіли бути коханими по‑своєму.

Це не питання правоти або помилки когось із них. Замість того, щоб витрачати енергію на те, щоби «виправити» або «змінити» свого партнера, вкладіть енергію у вшанування того, що ви любите в людині, з якою ви живете, і в те, щоби самому ставати кращим.

2. Порівняння з іншими

Микола спостерігав за знайомими парами. Одна з них завжди ходила обійнявшись або тримаючись за руки. Інша — симпатична і весела — постійно запрошувала друзів на вечерю. Ще інша, здавалося б, мала все — хорошу роботу, багато вільного часу для занять спортом. Іноді чоловік питав свою дружину, чому вони не такі, як одна з цих пар.

Важко утриматися від порівняння себе з іншими. Але якщо ви хочете створити щасливі стосунки, ви повинні відмовитися від цієї шкідливої звички. Микола не міг знати, що пара, яка постійно трималася за руки, працює над браком близькості в їхніх стосунках. Або пара, що запрошує друзів на приємні вечори, бореться з проблемами комунікації, а присутність інших допомагає їм обом розслабитися.

Ти і твій партнер — виняткові, а ваші стосунки — єдині в своєму роді. Припиніть озиратися довкола і зосередьтеся на ваших взаєминах. Позбудетеся потреби постійного порівняння з іншими.

3. Наполягати на своєму

Сергій і Світлана були одружені дванадцять років. Довгий час вони люто боролися одне з одним за телевізор в спальні. Він любить розслабитися перед сном, наприклад, за концертом. Для неї спальня повинна бути вільною від таких розваг. Хто має рацію?

Обидва і, одночасно, жоден із них. Тут немає точної або неправильної відповіді, як і з багатьма іншими дилемами, які виникають в шлюбі. Світлана представила Сергію спеціальні дослідження, які підтверджують, що телевізор у спальні впливає на якість подружніх стосунків. А мала би, в першу чергу, спробувати зрозуміти мотиви свого чоловіка (і навпаки).

Є цінності, які не можуть бути предметом торгів, але в шлюбі завжди потрібно враховувати аргументи іншої сторони. Запитайте себе, що важливіше: домогтися свого — чи щастя в шлюбі. Чи така дрібниця так багато значить для вас? Чи предмет ваших суперечок аж такий важливий?

4. Старі рaни

Шлюб не може розвиватися, якщо один із партнерів ятрить старі рани. Майя (в шлюбі вісім років) не змогла звільнитися від спогадів про серйозне зло, якого вона зазнала раніше від свого чоловіка. Цей завадило її функціонуванню в стосунках.

Можливо, ви зберігаєте пам’ять про сварки і неприємні події з минулого. Якщо це вас поневолює, ви повинні шукати необхідної допомоги, аби зрозуміти, як впоратися з цією ситуацією.

Кочаро пояснює: «Якщо ви переживаєте конфлікт у шлюбі, це не означає, що ви вибрали неправильну людину. Конфлікт у шлюбі — це шанс розквітнути. Запрошення стати кращим партнером для твого коханого».

5. Мислення про вашу схожість

Марія любить проводити час поза домом і займатися спортом. Олег воліє бути вдома і читати або дивитися телевізор. У перші роки шлюбу Марія просила його супроводжувати її на прогулянках або на заняттях спортом. Він погоджувався, тому що хотів проводити з нею більше часу.

Марія швидко зрозуміла, що Олег не любить активно поводити час. Вона знайшла подругу, яка поділяла її прuстрасть. Олег заохочує її до занять спортом і радісно зустрічає, коли вона повертається додому з тренажерного залу. Разом вони йдуть у кіно або на вечерю.

У шлюбі не все треба робити разом. Навпаки! Час, проведений поодинці, — це можливість для індивідуального розвитку кожного з вас, і через це збагачення вас як пари.

6. Переконання, що особисте завжди буде фантастичним

Кочаро радить: «Перестаньте думати, ніби ваша блuзькість завжди буде такою само фантастичною, як і на початку. Блuзькість на початку відносин може бути надзвичайною, але пам’ятайте, що ви можете й надалі переживати гарячу, емоційну, повну блuзькість, і водночас ваші стосунки будуть збагачуватися іншим, новим досвідом».

7. Переконання, що народження дітей виправить стосунки

Мері Кочаро пропонує: «Відкиньте думку, що діти виправлять ваші відносини. Не зрозумійте мене неправильно. Коли з’являться діти — звісно, ви об’єднаєтеся навколо любові та відповідальності, пов’язаних із ними. Але одночасно може з’явитися недосипання, дратівливість, а насамперед менше часу на будування власних стосунків».

Що я раджу свіжоспеченим батькам? Це час, щоб спростити ваш розклад товариського життя і звернутися більше до внутрішньої сторони ваших взаємин. Ви повинні знайти час для вас обох, навіть якщо це буде коротка двадцятихвилинна прогулянка або десять хвилин розмови. Діти заслуговують на найніжнішу увагу, вимагають часу та енергії, — але ви не повинні забувати, що основою сім’ї є стосунки дружини з чоловіком».

На жаль, такі реалії життя, що в нашій області, незважаючи на вдавану побожність, кожна третя родина розпадається. Відтак – кожен другий створює повторну сім’ю, а дехто – і третю, четверту, п’яту.

Василь Пилип із Тячева вперше закохався у десять років. Тоді у класі, в якому він вчився, з’явилася нова учениця. Марія переїхала в Закарпаття із Волині. У неї було польське коріння і родина на свята їздила у римо-католицький костел аж до Хуста. Тож одразу після отримання шкільного атестату Василь вирішив зізнатися дівчині в почуттях і, пересвідчившись, що вони взаємні, повів її під вінець. Батьки були проти – і її, і його. Однак із вибором своїх дітей змирилася. Поставили єдину умову, аби після появи дітей родина не розпалася, попросили повінчатися.

Думали, що так гарантують міцність шлюбу.

Наречені погодилися. Вінчали їх в Ужгороді у костелі святого Юрія.

Утім щастя тривало недовго.

Почалися сірі будні і любов швидко згасла. Після нарoдження сина Степана Марія змарніла, а Василь почав задивлятись на інших молодиць.

Аби прогодувати родину, періодично їздив на заробітки в інші області. Тетяну знайшов на Черкащині.

Жінка була на вісім років старшою за нього і мала багатий досвід стосунків, тож її любощі просто зводили чоловіка з розуму.

Василь вирішив розлучитися з дружиною і створити нову сім’ю.

З Тетяною він вінчався у греко-католицькій церкві у Львові. Священикові про те, що він уже побував під вінцем не зізнався.

Утім і з новою жінкою разом був недовго.

Коли ж донечці було три роки, Василь знайшов Юлію.

Дівчина була його землячкою, знала про те, що чоловік одружений, але закохалася і вирішила, що будь-якою ціною вийде за нього заміж. Зустрічались вони близько року.

Одружитись запропонувала сама.

І чоловік погодився. Він зібрав вдома речі і перебрався до коханки.

За місяць батьки Юлії справили їм велике весілля.

Вінчалася пара у православному храмі. Цього разу Василь також обманув духівника, заявивши, що у шлюбі хоч і був, але церковного благословення не отримував.

Проте щастя з Юлією також виявилося недовговічним. Через сім років роки у Василя з’явилася нова пасія – місцева вчителька Дарина. Вона була класоводом у доньки Руслани. Кохання спaлахнуло миттєво – під час батьківських зборів і після першого ж побачення чоловік вирішив, що це вона – та, яку він шукав усе життя.

Василь знову пішов із родини і знову одружився. Цього разу також вінчався, але вже розповів священикові всю правду про попередній шлюбний досвід.

І перед ним відкрилася стpaшна істина – від церкви також можна отримати розлучення щоправда, за певну плату. Тож чоловік вирішив розлучитися з усіма попередніми дружинами, аби бути вірним супутником єдиній.

Та зберігати відданість йому вдалося лише протягом кількох місяців.

Довкола себе він бачив гарних дівчат та розумних жінок, у кожній з яких було щось особливе.

Наступною дружиною Василя стала на 18 років молодша за нього продавчиня Ліза. Йому дуже подобалося її довге волосся та ніжний голос, однак вона єдина з усіх законних жінок кинула чоловіка сама, знайшовши молодого коханця уже через три місяці після весілля.

Відтак у подружньому списку закарпатця з’явилася Ганна. Із нею він познайомився в суді, коли розлучався з Лізою. Жінка ж ділила майно з братом.

Творча особистість незнайомки припала до снаги Василю. Вона малювала його, розповідала багато цікавих історій, мала чудове почуття гумору і смачно готувала. Із нею чоловік прожив найдовше – 10 років і в шлюбі з Ганною нарoдилося троє дівчат.

Однак вони були надто різними і мали кардинально протилежні погляди на речі. Тож поступово чоловік знову взявся за своє, приступив до пошуків чергової судженої.

Валентину зустрів на автобусній зупинці. Вона навчалася на першому курсі УжНУ і чекала на транспорт. Їхала в Ужгород. Розговорилися. Василю вона сподобалася і він вирішив скласти їй компанію.

Університет дівчина невдовзі кинула. Зaвaгітніла. Зі сльозами на очах зізналася Василеві, що носить під серцем дитя.

Думала, що кине її. Але чоловік зрадів. Він одразу ж повів Валентину до церкви вінчатися.

На той час йому вже були добре відомі всі тонкощі церковного шлюбу. Але чому з кожною жінкою він прагнув освячення стосунків духівниками – сам не знав.

«Звичка, – пояснював друзям. – Так надійніше для мене».

Прожив із Валею тячівець чотири роки. Розійшлися через ту ж банальну причину – нову любов. Утім Людмила дружиною Василеві не стала. Не встигла бо перед самим весіллям тpaгічно зaгинула, потрапивши в aвaрію.

Наразі чоловік один і знову шукає наречену. Її він також планує вести під вінець.

Відповідь: Практика Католицької Церкви, заснована на Святому Письмі, така: до євхаристійного Причастя не допускаються розлучені, які вступили в новий шлюб. Не Церква позбавляє Причастя цих віруючих, а вони самі. Вони не можуть приступати до Причастя, оскільки їхній статус і життєва ситуація об’єктивно суперечать тій єдності любові між Христом і Церквою, яку означає і актуалізує Євхаристія (читаємо про це у «Familiaris consortio», 84 параграф).

Коли хтось із розлучених з’єднує своє життя з іншою людиною, залишаючись пов’язаним у церковному Таїнстві Шлюбу зі своїм шлюбним пapтнером, — він об’єктивно суперечить цьому смислу Євхаристії. Крім того, причащання розлучених, що вступили в новий шлюб, суперечить учительству Церкви про нерозривність шлюбу. Якщо ж розлучені полишають нового пapтнера або живуть із ним як брат і сестра, то вони можуть бути допущені до Таїнств.

Щоб розлучені люди, які вступили в другий шлюб, змогли отримати відпущення грiхів у Таїнстві Покаяння (сповіді), яке відкриває шлях до Причастя, вони мають бути готові змінити свою життєву ситуацію, щоб вона не суперечила нерозривності шлюбу. Це означає, що вони повинні покаятися у скоєному — тобто в укладенні нового шлюбу за наявності нерозривного шлюбу з колишнім шлюбним пapтнером. Адже розлучення, про яке ми говоримо, може існувати тільки на цивільному рівні; таким чином, перед Богом і Церквою людина в будь-якому разі залишається пов’язана шлюбними узами, навіть якщо розлучилася в РАЦСі.

Щоб отримати відпущення грiхів і можливість приймати Причастя, розлучені, які вступили в новий шлюб, повинні покаятися в порушенні подружньої вірності й розлучитися з тим, хто не є їхнім чоловіком/дружиною перед Богом. Якщо через серйозні обставини це неможливо — наприклад, з огляду на виховання спільних дітей, — то ті, що живуть у позашлюбному зв’язку, можуть жити разом, але в повному yтриманні від співжиття, про що і йдеться в апостольському повчанні «Familiaris consortio».

За допомогою благодаті, на яку повинен сподіватися кожен віруючий, і за допомогою своїх особистих зусиль відносини між тими, що живуть у позашлюбному зв’язку, мають перетворитись у відносини дружби, взаємної поваги і взаємної допомоги. Таким чином, розлучені, після укладення нового цивільного шлюбу, які щиро розкаялися і розлучилися або живуть як брат і сестра, можуть отримати відпущення грiхів і причащатися.

Але при такому рішенні слід уникати спoкyси для інших віруючих. Адже іншим невідомо, що пара прийняла рішення припинити нeзаконне співжиття. Тому настоятель парафії може причащати їх приватним чином, або ж вони будуть причащатися не в своїй парафії, а в іншій, там, де їх не знають.

Якщо «язик до Києва доведе», то танці  — аж до… Китаю! Принаймні для нашої землячки, уродженки Кременця Світлани Дзюми саме так і сталося. Талановита танцюристка, учасниця ансамблів  Тернопільської  обласної  філармонії «Надзбручанка» та «Веселі галичани», чотири роки тому поїхавши за контрактом працювати до Піднебесної, навіть не думала, що саме там знайде свою долю, закохається, одружиться і залишиться жити. Проте саме так і сталося!

— Якби свого часу мені хтось сказав, що я одружуся з китайцем і замешкаю в Китаї, нізащо б не повірила, — сміється сама Світлана. — А нині навіть уже не уявляю, що могло б бути інакше… Тут народився наш синочок Майк, нині ми знову очікуємо на появу малечі… За чотири роки я вже адаптувалася до спочатку цілком незвичних і подекуди шокуючих місцевих реалій.  Більше того, підмітила, що Китай і Західна Україна багато у чому… схожі: і сімейними традиціями, і менталітетом, і навіть… любов’ю до вареників!

Отож — китайські реалії очима тернополянки.

Та-та-татанці!

Весілля в Китаї…

— Танцями я захоплювалася ще з дитинства, — розповідає жінка. — Після школи  вступила до Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту на відділення музичного виховання. У мене батько  музикант, тож він і мене схиляв до музики. Але перемогли все одно танці…

По закінченні навчання я пішла працювати в академічний ансамбль танцю «Надзбручанка», згодом — в академічний ансамбль народної музики «Веселі галичани».

Перший закордонний «дебют» — два роки танцювала в Кореї, в найбільшому в Сеулі парку розваг. Нове і незвичне було майже все: і країна, і мова, і кухня, і навіть танці, проте все було просто фантастично! Коли закінчився термін дії мого контракту, я повернулася в Україну і стала чекати, коли його продовжать. Пригадую, що Корея мені настільки сподобалася, що я навіть подумувала, аби залишитися там. Але доля вирішила по-іншому: поки я чекала на новий контракт, мені   запропонували попрацювати у Китаї, також у театрі танцю. Я подумала — а чому би й ні, і поїхала…

На думку психологів, сім’я нагадує собою живий організм. Тому вона дуже чутлива до впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Дуже часто вони можуть негативно позначатися на мікрокліматі в цій одиниці суспільства і приводити до цілковитого розладу.

Експерти в психології взаємин вирішили поділитися найпоширенішими причинами розпаду шлюбу.

З’ясовувати стосунки краще відразу ж, а не відкладати на потім. А якщо ви ховаєте в собі постійно образи, то такі стосунки просто приречені на провал.

Кожному члену сім’ї варто вчитися знаходити компромісне рішення. Конфлікти варто вирішувати для задоволення обох сторін.

Найчастіше основним приводом розриву стосунків є невиправдані очікування одного з подружжя. Варто сказати, що кожна людина індивідуальна, тому не може бути схожим просто на кого-небудь. З цієї причини не варто вимагати від своєї другої половинки неможливого.

Не слід переучувати і переробляти партнера, бо всі люди не можуть бути ідеальними. У всіх є свої позитивні і негативні сторони характеру.

У багатьох сім’ях відносини часто виставляються напоказ. А цього не слід зовсім робити. Так ви тільки утискаєте свою половинку і, можливо, це призведе колись до краху сім’ї.

Психологи говорять про те, що над стосунками завжди повинні працювати обидва партнера, інакше не вийде зберегти шлюб, якщо працювати над ним буде тільки одна людина.

Нагадаємо, професор психології Джон Готтман відомий як людина, яка пророкує розлучення з точністю у 90%. Спостерігаючи в своєму кабінеті за сварками тисяч пар, він визначив конкретні негативні моделі спілкування, що вказують на високу ймовірність розлучення. Крім цього, фахівці розкрили неймовірний секрет щасливого шлюбу.

Про це сказав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, в інтерв’ю для американського видання «Ukrainian People», відповідаючи на запитання про важливість шлюбу і збереження сім’ї.

«Господь Бог бачив неміч людини й те, що навіть людське кохання може бути тимчасовим, миттєвим почуттям. Людська сила не завжди є достатньою для того, щоби навіки поєднати двох. Саме через те сім’ю, як нерозривну і плідну єдність чоловіка та жінки, Ісус Христос підніс до рівня Святого Таїнства», – пояснив Предстоятель УГКЦ.

Тоді Блаженніший Святослав розповів про три етапи підготовки до щасливого, міцного подружжя.

«Перший – це виховання дитини в повазі до іншого. Інакше, без поваги, вона не буде вміти любити іншу людину.

Другий етап – статеве виховання. Коли хлопець і дівчина починають дозрівати і усвідомлювати себе чоловіком і жінкою, дуже важливо навчити дитину, підлітка відкрити таємницю своєї статевості, зрозуміти, що означає цей дар і як правильно допомогти цьому дару розквітнути.

Це питання дуже делікатне і не може відбутися без особистої участі батьків, тому що на найбільш інтимні запитання мають відповідати дитині тато і мама. Школа і Церква можуть тільки допомогти їм, але батьки не можуть бути усунуті від цього процесу.

Третій етап – безпосередня підготовка до шлюбу. Воно починається тоді, коли хлопець і дівчина намагаються усвідомити: чи мій обранець є дійсно тією людиною, якій я хочу віддати своє життя і з якою я хочу провести все своє життя аж до смерті? Це етап розуміння особи, яка має стати даром для мене і для якої я повинен стати даром всього життя. Якраз на цьому, третьому етапі важливо поцікавитися: чим Церква може мені допомогти?» – розповів Глава УГКЦ.

На завершення Блаженніший Святослав зазначив: «якщо ми не будемо легковажити цим питанням, коли перестанемо сприймати подружжя на рівні сентиментальному або лише меркантильному, а справді сім’я буде для нас таїнством любові, що єднає навіки, – тоді ми можемо бути щасливими».

1. Одного разу він розуміє, що все працює як годинник

Як ніби у вас все налаштовано так тонко, що він ковзає легко і плавно, невимушено змінюючи пози і ритм. Це виглядає, як еротичні танці на льоду або навіть краще — і, звичайно, приходить з досвідом.

2. Не все повинно бути чудово

Коли ви почали зустрічатися, обидва сподівалися, що секс буде ідеальним, що ви завжди будете готові до пригод. І ніякого неприємного запаху поту чи несвіжого подиху! Ніякої стародавньої білизни. Але в якийсь момент він розуміє, що з людиною, з якою збираєшся провести все життя, кожен акт не зобов’язаний бути досконалим. Ні, ви не повинні відмовлятися від нього чи від гігієни. Просто сексу у вас напевно досить багато, і не завжди його можна запланувати і обставити все по вищому розряду. Завжди можна спробувати ще раз пізніше, адже він знає, де тебе знайти.

3. Ви обидва зіткнетеся з дрібними неприємностями

Ідеальними люди бувають тільки на добре відретушованих фотографіях. У реальному житті може трапитися і проблема зі здоров’ям, і недосип, і що завгодно. Але до тривалих стосунків зазвичай додаються любов і підтримка, які допомагають вам вважати один одного сексуальними і привабливими.

4. Інтимне життя завжди можна струснути

Більшість одружених пар не соромляться пробувати нове. Немає нічого страшного в покупці кільця на пеніс або пропозиції свінгу, тому що він обіцяв бути з тобою у хворобі й здоров’ї, а ти захворієш, якщо не спробуєш. Жарт! У кожної пари своя зона комфорту, але взаємна підтримка допомагає іноді виходити з неї і продовжувати почувати себе в безпеці.

5. Він знає, як швидко довести тебе до оргазму

Наприклад, у вас зовсім немає часу, а дуже хочеться. Раз-два-три — і поїхали, куди вам потрібно, ледь віддихавшись.

6. Не потрібно придумувати привід

Йому достатньо подивитися тобі в очі і прямо запропонувати. Так це і працює.

7. Секс перетворюється з фіналу в кульмінацію

На початку відносин багато чоловіків часто говорять і думають про секс, іноді раптово приїжджаючи до пані посеред ночі. В шлюбі секс стає важливим, але не єдиним плюсом спільного життя, і про нього вже не треба думати постійно.

8. Але він як і раніше любить частий секс

Чимало жартів складено про те, як у шлюбі пропадає інтим. Так інколи буває, але штамп у паспорті зовсім не заважає вам займатися сексом так часто, як хочеться.

9. І він добре вивчив тебе

І зовсім не сподівається, що якщо ти на зорі знайомства відмовилася покликати в ліжко третю людину, то в шлюбі неодмінно на це погодишся.

10. Ранковий секс — назавжди!

Люди, які перебувають у шлюбі, як і просто в тривалих відносинах, зазвичай зайняті. У них напевно є кар’єри, плани, діти і багато інші причини не займатися сексом прямо зараз. І секс до ранкового душу, коли на вас обох ще не навалилася купа проблем, може задати тон всьому дню. Так-так, тому він так його і любить.

Альбіна Джанабаєва опублікувала відео, на якому зображена без обручки. Шанувальники співачки обурюються – невже вона розлучилася з Валерієм Меладзе?

Так, днями в блозі Альбіни Джанабаєвої з’явилося відео, на якому вона запрошує своїх підписників на концерт колеги по сцені, музиканта Андрія Звонкого. Все б нічого, тільки ось уважні шанувальники артистки помітили, що на відео вона позує без головної прикраси – обручки, а її очі здалися їм заплаканими.

У коментарях відразу ж з’явилися численні запитання від фанатів Альбіни, які цікавилися, чи все в порядку у неї в стосунках з Меладзе.

Втім, відповідати своїм прихильникам і коментувати чутки Джанабаєва не поспішає, а разом з тим співачка видалила і гучне відео зі свого блогу.

Історії сімей різні, і різні причини призводять до розриву.

Однак є такі, які повторюються раз за разом.

Їх активно помічають адвокати з розлучень, які спостерігають за проблемами в стосунках “з першого ряду”.

З їхньою допомогою The Huffington Post зібрав 8 причин, які призводять до розриву.

Моя половинка рідко допомагає з дітьми.
“Відколи я вперше зустрівся з людьми на консультації, часто чую, що чоловік чи дружина не відчуває, що має рівного партнера в шлюбі.

Особливо коли діло доходить до відповідальності і догляду за дітьми, – каже адвокат Пуя Сачдев із Сан-Дієго. – Коли хтось відчуває, що його партнер не розділяє цю ношу, з’являється обурення. Тим паче, коли мова йде про дітей.

Коли пари приходять у мій офіс, я знаю, що вони перепробували все, просили свою половинку про допомогу, але спроби не було успішними.

Тому вони вважають, що розлучення є єдиним способом, щоб отримати передишку і тимчасове полегшення”.

Ми ніколи не говорили про наші проблеми.
“Річ не в тому, що ваш партнер сказав, а в тому, чого не сказав.

Проблеми оголюються, але ніхто не хоче розгойдувати човен.

Тож ніхто у парі не вирішує ці негаразди. Не говорять про них. Але вони нікуди не зникають.

Ідуть глибше всередину партнерів і там накопичується.

Тоді впоратись зі “свіжими” труднощами набагато важче. Адже обидва партнери досі тримають в собі перші – досі не вирішені.

Тож вони засувають і другу проблему поглибше. Потім третю. І так далі.

Як результат, пара починає вибухати від чогось безглуздого і дурного.

Зрештою, вони сперечаються про поточні невирішені проблеми”, ― розповідає адвокат і тренер з розлучень Карен Кові.

Наше сексуальне життя “видихалося”.
“Я чую дві великі скарги: все зводиться до того, що життя стало на шляху або вже немає зв’язку між партнерами через відсутність спілкування та інтимності.

Пари не усвідомлюють, що робота в стосунках не закінчується на “Я згоден/згодна”.

Це щоденна робота. Я знаю, що це звучить банально, але впродовж дня зв’язуватись з партнером важливо. Немає значення, чи ви їсте разом чи вигулюєте собаку”, – розповідає адвокат Ліза Хелфенд Мейєр.

Моя половинка заново почала “залипати” у Facebook
“Мої клієнти розповідали про те, що їхні партнери ставали залежними від соцмереж. Більш важливо те, що залежність від соцмереж була симптомом споконвічної проблеми – зради.

Партнер тиснув “лайк” на чийсь пост у Фейсбуці і це переростало в сексуальні чати, листування і, зрештою, зустрічі віч-на-віч, де полум’я розпалювалось.

Цілком ймовірно, що людина могла б знайти спосіб зрадити і без соцмереж.

Залежність від соцмереж була лише симптомом реальної проблеми: невірності.

Деякі пари можуть пройти через це, але більшість ні. І це веде їх до мого офісу”, – каже адвокат Дуглас Кепаніс.

Ми почуваємось більше сусідами, ніж парою.
“Люди часто кажуть, що відчувають своїх партнерів як незнайомців, а не людину, з якою вони одружилися.

Клієнти часто описують їх як “сусідів” і кажуть, що проводять трішки часу для взаємодії з партнером. Вони також кажуть, що їхній партнер “перевірений”, – каже адвокат Карла Шіф Донеллі.

Моя половинка – егоїст
“Егоїзм проявляється по-різному: скупий на гроші, не хоче слухати. Може бути емоційно присутнім, але не розділяє відповідальності за домашні справи та дітей.

Не намагається розібратись в ситуації чи розійтися з повагою, не усвідомлює потреби та бажання партнера.

Егоїзм буває різним, залежно від ситуації, але у тема егоїзму завжди присутня у справах про розлучення”, – пригадує адвокат з розлучень Елісом Паттон.

Ми говоримо на різних мовах любові.
“Двоє людей можуть любити один одного, але не почуватись коханими, якщо у них різна мова любові.

Наприклад, один партнер висловлює любов допомогою в чомусь і купівлею подарунків, а інший – словами, дотиками і часом, проведеного разом.

Кожен з них не отримує того, що, на його думку, є виявом кохання, і почувається некоханим.

Коли таке стається, в вашому “банку любові” може не вистачити кредитів, щоб подолати цей виклик.

Тоді пара починає конфліктувати через гроші чи секс, коли насправді потрібен простий фізичний контакт чи гарно проведений разом час.

Знайдіть свою мову любові. Це може вберегти вас від розлучення і офісу адвоката”, – переконує адвокат Денніс Кохен.

Я відчуваю, що мене сприймають як даність.
“Ця скарга має сенс. Коли люди залицяються один до одного, часто говорять компліменти, приділяють багато уваги, щоб слухати і задовільнити свого партнера.

Але коли залицяння минули, а стосунки вже скріплені шлюбними клятвами, багато людей почуваються у безпеці і менше хвилюються за щастя свого партнера.

Багато людей, котрі наймали мене, розповідали, що були нещасливими впродовж років, що чекали і чекали на покращення стосунків, аж поки не витримали.

Пари рідко розлучаються через один поганий випадок. Коли у шлюб так багато вкладено, багатьом потрібно достатньо багато часу, щоб дістатись точки неповернення.

Але коли людина вже там, часто це тому, що вона усвідомлює, що була б щасливішою без шлюбу з цим партнером. Або як одного разу мені сказали: “менш нещасною”, – каже адвокат Рендал Кесслер.

Міф перший. Всім відомий. Солодка легенда про дві половинки одного цілого (фрукт підставляється в залежності від регіону). Правда ж радикально інша – насправді ані психологічно, ані духовно ніхто нікому не підходить. Щоб скластися, як дві половинки, потрібно добряче попрацювати на собою: відмовитися від свого егоїзму, від частини своїх звичок на користь частини звичок іншої людини, притертися, підлаштуватися, докласти зусиль… Що це означає? Що за бажання можна жити довго і щасливо практично будь із ким, при умові, що це бажання буде взаємним і перейде в площину практичної реалізації. А якщо це бажання підкріплене коханням, то проблем з реалізацією взагалі бути не повинно, бо є потужний стимул. Звісно, є люди, які сходяться легше за інших, які більш контактні та безконфліктні, які краще пристосовуються і легше приймають чужі «правила», але буває і навпаки. Але головне — бажання будувати єдність та подружню любов, бо цього за вас ніхто не зробить. Отже, не варто шукати міфічної «половинки» —творіть своє майбутнє з тим, хто поруч, і хоче того самого, що і ви.

Міф другий. Пожити разом, щоб переконатися у сексуальній сумісності. Суперечить, до речі, першому. Якщо ми знайшли свою половинку, то все має скластися без «репетиції». Хіба ні? Так багато про секс ще не говорили, як це роблять від середини минулого століття і до сьогодні. Якщо йдеться про подружжя, то секс є важливою частиною єднання чоловіка та дружини, але загалом його значення у буденному житті пересічної неодруженої людини дещо перебільшене. Але зараз не про це. Надто багато пар сильно переживають, що одружаться і виявляться несумісними у ліжку. ” У той час, коли психологічно ніхто не підходить нікому, то фізіологічно всі підходять усім Насправді ж, у той час, коли психологічно ніхто не підходить нікому, то фізіологічно всі підходять усім. Це лише питання терплячості та довіри один до одного. Оскільки сексуальність чоловіків та жінок суттєво відрізняється, тому потрібно трохи часу, щоб пара осягнула гармонію у сексуальних стосунках. Але це можливо лише тоді, коли пара це розуміє і орієнтується на єднання, а не виключно на заспокоєння фізіологічних потреб. І як би парадоксально це не звучало, але запорука вдалого сексу — не співжиття до одруження, а активне спілкування, вибудовування довіри, створення емоційної близькості. І все це не лише можна, але і треба робити до одруження і продовжувати в процесі сімейного життя. Чим краще ви можете порозумітися в одязі та серед білого дня, тим кращими будуть ваші інтимні взаємини, бо вони вийдуть за рамки предметного використання партнера з метою зняття напруги. А для того, щоб розмовляти, повноцінно спілкуватися і краще один одного пізнавати, необов’язково жити разом до одруження. Крім того, секс це така тонка сфера нашого мозку (так,саме мозку), яка тільки страждає від надмірної кількості статевих партнерів, бо вони замість досвіду створюють додаткове обтяження і прирікають наш мозок на створення порівняльних файлів, адже кожна людина інша і має відмінні реакції, різні інтимні особливості і до кожної треба пристосуватися. А мозок мусить постійно всю цю інформацію приймати, обробляти і класифікувати, накопичувати, сортувати і порівнювати, порівнювати, порівнювати… А міг би назбирувати у той час інформацію про постійного партнера і вдосконалювати відчуття від контакту саме з цією людиною. Якщо ви мало розмовляєте, постійно сваритеся і не довіряєте один одному, то навряд чи те, що відбувається у вашій спальні, можна назвати інтимними стосунками — це радше обмін послугами. ” Не хочете одружуватися — тоді не крадіть один в одного час. Можливо, десь поруч ходить людина, яка готова жити з вами справжнім життям у справжній сім’ї, а не грати в імітацію

Міф третій. Пожити разом, щоб переконатися, що ми порадимо собі у побуті. Ах ці славнозвісні шкарпетки! Якщо ви не дізнаєтеся до офіційного оформлення стосунків, де ваш коханий кидає шкарпетки – як жити далі? Це майже як плід із дерева Пізнання – манить і спокушає. Тільки от яка дивна річ – американці, яким не шкода грошей на всілякі дослідження, навіть найдурніші з точки зору доцільності, цю тему теж дослідили. І в результаті висновок був таким – пари, які почали жити разом лише після одруження, розлучаються набагато рідше, ніж ті, які жили разом до одруження. Чому так? Люди у неформальних зв’язках передчасно прирікають себе на неминучу рутину, яка настає у всіх пар, просто одружені схильні вирішувати проблеми і боротися за свої стосунки більше, ніж ті пари, які вважають свої відносини вільними. Ще якісь американські психологи (можливо, ті самі) провели опитування серед пар, які живуть разом, але не перебувають в офіційно зареєстрованих стосунках. Суть питання була така: ви одружені? Чоловіки відповідали «ні», а жінки «так». Звісно, бувало і навпаки, але суть у тому, що у такому зв’язку кожний обманює себе так, як хоче бути обманутим. У кожного своя ілюзія: жінки вважають, що заміжні, хоча так не є, а чоловіки вважають себе вільними, хоча це не зовсім правда. До чого це я? Хочете бути разом – одружуйтеся і разом вчіться бути разом, долати труднощі, вести побут, радіти успіхам, рости. Не хочете одружуватися? Тоді не крадіть один в одного час – можливо, десь поруч ходить людина, яка готова жити з вами справжнім життям у справжній сім’ї, а не грати в імітацію.

Міф четвертий. Ми одружуємося, щоби бути щасливими. Це не так. Хоча ми всім серцем у це віримо і звучить це дуже романтично. Але насправді щастя — це продукт здорового шлюбу, а не його мета. Сенс шлюбу не у тому, щоб знайти ту свою половинку, якої вам бракувало, а у тому, щоб допомогти один одному стати тим, ким задумав вас Господь. Якщо одружитися у гонитві за щастям, тоді розчарування буде неминучим. Створюйте свою родину з надією на дружбу, підтримку, секс, повну хату дітей та будуйте її на спільних інтересах, спільному світогляді. І коли ви зрозумієте, що все, що ви можете дати один одному, це дар, а не обов’язок, тоді одного дня ви отримаєте щастя, як результат вашої спільної турботи один про одного. Все, що ви сподіваєтеся знайти у подружжі, насправді є у вас самих – любов, доброта, романтика, турбота. І якщо ви не вкладете це у ваші стосунки, то нічого з того і не буде у вашій сім’ї. ” Гаснуть емоції, дохнуть метелики і закінчуються стосунки…

Міф п’ятий. Кохання — це неймовірне почуття. Метелики в животі, трепет в серці, захоплення, піднесення, засліплення і ще багато слів, якими люди часто описують те, що вважають коханням. Але насправді все це опис емоцій. Любов — це не почуття, любов — це взяти на себе відповідальність. Подружня любов — це остаточне рішення взяти на себе відповідальність за іншу людину, за те, що ви будете разом ціле життя, за ваших спільних дітей, рішення про цілковиту відданість іншій людині аж до останнього подиху. Емоції можуть згаснути, змінитися, але прийняте свідомо рішення, особливо закорінене у вірі в Бога, триватиме вічно. Сучасний світ нам каже: «не заморочуйся, немає нічого вічного, знайдеш собі когось нового, якщо тут не складеться», — і ця формула приваблює багатьох. І багато хто так і робить – постійно міняє об’єкт своїх піднесених емоційних переживань. Гаснуть емоції, дохнуть метелики і закінчуються стосунки. Безперечно, симпатія та емоційна складова кохання є надзвичайно важливими, але це не може і не повинно бути підставою для одруження, бо цього недостатньо. Емоції надто мінливі. Дайте їм можливість перерости у щось більш тривале, дозріле і стабільне, збудоване на фундаменті тверезо прийнятого рішення. Любов не сліпа, любов не забирає у нас волю, вона не перетворює нас на рабів. Любов відкриває нам очі, звільняє нас і робить нас людьми, здатними на справжні вчинки. Любі закохані, не бійтеся пускати у ваші стосунки прагматизм та здоровий глузд, вчіться розмовляти та слухати, не бійтеся ставити питання і робити висновки з почутих відповідей, не замикайтеся на собі – будьте відкритими на товариські зустрічі з друзями, спільні поїздки та походи в гості, знайомтеся з родичами. Повірте, відверте спілкування послужить розвиткові ваших стосунків значно більше, ніж співжиття.

Вчені на днях зробили сенсаційну заяву. Вони пояснили цю зовнішню схожість генами, пише “Люкс ФМ”.

Виявляється, люди, які схожі між собою, мають схожий набір генів. І це й не дивно, якщо врахувати, що в Середньовіччі були популярними шлюби між родичами для збереження “крові”.

Звісно, з часом це призвело до проблем та патологій. Проте дозволило людям із схожим генетичним кодом розповсюдитись по всьому світу. А в теперішній час інтернет-знайомств не дивно, що збільшився шанс зустріти людину із схожим набором генів.

Що таке шлюб по своїй природі?

У позацерковному житті, чи як кажуть по-іншому «в миру», шлюб – це союз двох осіб чоловічої та жіночої статі задля певної мети. У різні часи та в різних народів сенс та значення такого союзу могли суттєво відрізнятися. Тут варто особливо підкреслити, що світська мета шлюбу завжди залежить від духовного, морального та інтелектуального рівня партнерів.

Для когось шлюб – це в першу чергу узаконене статеве життя. Для когось – це впорядковані домашні справи та побут – завжди гарячий борщ та свіжі пиріжки з часником. Інші одружуються заради дітородження та радощів батьківства. Іншим у шлюбі потрібен партнер-інтелектуал, із яким можна обговорювати пережите чи прочитане. Ще комусь потрібен партнер задля будівництва будинку та ведення господарства, або для спільних вічних розваг.

Звісно, не можна сказати, що в таких випадках партнер стає виключно засобом досягнення певних цілей, без уваги на нього самого. Все ж, у більшості випадків, світська оболонка шлюбу частіше надає нареченому чи нареченій цінність лише відповідно до того, наскільки якісно він чи вона справляються із покладеними на них обов’язками. Якщо не справляються – логіка та «здоровий» глузд дозволяє зовсім просто поміняти одну людину на іншу.

Саме тому в наш час спостерігається настільки вражаюча статистика розлучень. До вибору подружніх партнерів підходять із суто меркантильних, навіть цинічних підстав: Якщо ти будеш давати мені те, що мені в цей момент хочеться, я буду і надалі в міру сил створювати для тебе прийнятні умови проживання зі мною, намагаючись зробити наше співжиття максимально тривалим і комфортним. Якщо ж ти перестанеш задовольняти мої потреби – вибачай. Незамінних людей не існує.

Розуміння онтологічної єдності в шлюбі

На такому прикладі дуже добре помітно, якими фальшивими та хиткими з самого початку можуть бути стосунки, побудовані на егоїзмі та речах, що мають лише тимчасову цінність. Безперечно, що одружуватися заради статевих відносин хтось і може. Особливо в молодому віці. Але жити лише цією пристрастю все життя – не розумно, та й не можливо. Для нормального, повноцінного сімейного життя потрібно щось інше та значно більше.

Так само й з дітьми. Я цілком припускаю, що люди можуть одружитися заради спільної мети – народження дітей. Однак, якщо це станеться, метою життя таких осіб буде не власне життя, і не турбота один про одного, але гіперопіка власного потомства. Зазвичай, такі пари розлучаються як тільки діти виростуть, а ті діти виростають самозакоханими нарцисами, дощенту наповнені амбіціями та гординею, але цілком порожні та зіпсовані всередині.

Правда про церковний шлюб

Ключова різниця між світським і Церковним шлюбом полягає в тому, що для віруючих законний шлюб має безумовну цінність та авторитет, у той час, коли для людей не віруючих він є лише інструментом отримання певних благ і насолод. При першій-кращій нагоді його можна припинити, скажімо, пояснюючи це тим, що «не зійшлись характерами».

Для віруючих людей шлюб нерозривний і вічний. А відтак, сімейне життя людей, які цінують власні стосунки з Богом, має зовсім інший хронологічний, понад-часовий вимір. Але це не єдина ознака шлюбу, яка відрізняє ці два схожі зовні, але принципово різні за своєю природою феномени.

Оскільки ціль земного життя полягає в обоженні людиною своєї природи то, відповідно, ціль християнського шлюбу полягає в максимальному сприянні їй у цьому ділі. Незалежно від чеснот, культурного, інтелектуального рівня чи інших чинників, як самої людини, так її подружнього партнера, у кожної родини є спільне завдання: маленькою, домашньою Церквою звершувати власне спасіння та допомагати один одному в цьому.

І тепер зауважте: в той час, коли світські пари розлучаються через те, що «не зійшлись характерами», для віруючої пари кожна спільна проблема в стосунках це лише підстава для пошуку своїх недоліків та причин суперечки у самому собі. Будь-який конфлікт у віруючій родині це сигнал, що потрібно не зупинятися, а далі працювати й вдосконалюватися для власного та родинного добра. Там де атеїсти та пасивні віруючі ставлять крапку в своєму щасті, віруючі пишуть чергову кому та йдуть далі. Ось, очевидний плюс повноцінної християнської сім’ї.

Сімейне життя це не вічне свято, але й час величезних випробувань бідністю чи багатством, смертями чи хворобами близьких, славою чи ганьбою, фортуною чи постійними невдачами. Не всі можуть це здолати однаково мужньо.

Християнський шлюб – це союз чоловіка, дружини та Господа, Який їм у всьому сприяє. Метою шлюбу є духовно-тілесна єдність подружжя, взаємодопомога та взаємодоповнення на шляху до спасіння. Шлюб християн – єдність не двох, а ТРЬОХ осіб. Така сім’я – це триєдина благодатна єдність, що ґрунтується на любові. Там де чогось бракує в дружини чи чоловіка, Христос поповнює Своїм милосердям, співчутливістю та любов‘ю.

Зовнішня форма звершення Таїнства Шлюбу полягає в особливому богослужінні, чин якого формувався та поглиблювався впродовж тривалого часу. Не зупиняючись летально на його символізмі лише зауважу, що невід’ємним моментом такого чину є обіцянка вірності наречених один одному, дана перед священиком і всією Церквою. У відповідь на це визнання, їх союз благословляється на образ єдності Христа та Церкви. А далі, в особливих молитвах пресвітер від свого імені та ввіреної йому громади просить у Бога благодать чистої однодушності для нового подружжя та благословення на народження та християнського виховання дітей. Хоча, ціллю шлюбу є не дітонародження, але сам шлюб: взаємодоповнення, взаєморозкриття потенціалу наречених, єдність двох «у плоть єдину».

Багато пар, які живуть разом, свідомо утримуються від вінчання мотивуючи це цілком прагматичним висновком: Вінчання – це звичайний церковний обряд, один із сотень інших обрядів, який звершують над членами церкви. При цьому, він не дає жодних очевидних благ сім’ї, не позбавляє її труднощів, ніяк не вберігає від розлучення. Отже, Вінчання не створює сім’ю, а оцерковлює її, себто – надає їй «церковного зовнішнього вигляду» і все.

Чи дає вінчання в храмі гарантію від розлучень і проблем? Ні, звісно. У нього зовсім інші цілі. Під час вінчання вся Церква (я підкреслю, що тут мається на увазі не просто церква як будівля, а саме вся Церква, як Тіло Христове) молиться за подружжя та за його добру долю. Кожне Таїнство Церкви, а Шлюб тут не виняток, пропонує людям зернятко віри, яке далі потрібно зрощувати. І в Хрещенні, і в Миропомазанні, і в Священстві. Все це потенціал святості, який потрібно розвивати та вдосконалювати.

Вінчання відкриває парі зовсім інший вимір сімейного життя та пропонує для неї неймовірні перспективи. Однак, взамін вимагає від подружжя максимальної відповідальності та «дорослості». Люди повинні розуміти, що для будівництва людського щастя Господь іноді змушений послуговуватися людськими руками. Він хоче, щоб за своє щастя ми боролися, не очікуючи його як мани з неба.

Молода православна християнка, ще не одружена, написала так:

«Для мене Таїнство Вінчання- це насамперед один із кроків, через який ми наближаємося до Бога. Так як і в інших Таїнствах прикликаємо Божу благодать, так і тут. Найважливіше – це створення малої Церкви, це прообраз Трійці: чоловік, жінка та Христос. Для мене вінчання – це наче прийти до Бога і сказати Йому: “Господи, я люблю цю людину і хочу бути з нею все життя, любити її, служити їй при будь-яких обставинах. Прийди Господи і будь з нами, і допоможи в цьому доброму намірі, бо наші сили – одна неміч, і важко нам буде без твоєї допомоги…”

Протягом цього часу пара обговорює певне болюче питання – секс, гроші, відносини з родичами один одного. Всі репліки оцінюються за шкалою від -4 до 4: позитивні бали присвоюють пропозиціям, у яких є участь, гумор, відчуття щастя, відповідно, агресивні або зневажливі фрази оцінюються низько. До того ж, автор методу стверджує, що зневага – більш руйнівна властивість, ніж огида, гнів або печаль.

Отримані дані Мюррей перевів у графічний вигляд, і якщо в одного із подружжя графік виявляється стійко негативним, то вчений пророкує неминуче розлучення. Крім того, всі подружні пари Мюррей ділить на п’ять категорій.

Найбільш надійні, на думку математика, ті шлюби, в яких обоє партнерів надають перевагу спільному досвіду перед індивідуальним.

Водночас, американські дослідники прийшли до висновку, що неблагополуччя в шлюбі істотно збільшує медичні витрати.

В наш час, коли життя стало базарним, коли все продається, до всього прицінюються, поняття вірності ЗНИКАЄ, а разом з цим, і зникає поняття ЛЮБОВ. Це одна з причин закоханості на декілька секунд, короткочасних романчиків, які залишають по собі лише спустошення і смак зранення, зради.

Вірність відсувається на далекий план і є чимось навіть смішним! Але ж вірність є синонімом любові! Одного без іншого НЕ буває! Для дівчини, яка “засиділася”, але вона знає, що ХОЧЕ бути матір’ю, НЕ треба чекати закоханості! Потрібно подивитися навколо себе і знайти людину, якій вона ЗАХОЧЕ бути вірною. Яка може не буде привабливою для її примх, не буде в нього накачаного торсу, не буде “біцовим” з блакитними очима. Але серце підкаже: “Я йому ХОЧУ підставити жіноче плече і будувати з ним ту саму українську хату”.

Очевидно, що я не експерт у взаєминах. Але певний досвід, який я отримав у процесі розлучення, змусив мене задуматися, а що б я зробив інакше, якби мав другий шанс. Я втратив жінку, з якою прожив разом майже 16 років. І я не хочу, щоб ви повторили мої помилки.

1. Ніколи не припиняйте виявляти знаки уваги до неї. Ніколи не припиняйте пізнавати її

Моя найбільша помилка полягала в тому, що я сприймав свою жінку як належне. Коли ви просили її вийти за вас заміж, то, напевно, були переконані у тому, що завжди будете битися за її серце, захищати її. Але з роками ці обіцянки мабуть забуваються.

Ваша дружина – найважливіший і священний скарб вашого життя. Ви самі її для себе обрали. Ніколи про це не забувайте. І ніколи не лінуйтеся підтримувати своє кохання.

2. Захищайте своє серце

Ви повинні бути охоронцем не тільки її серця, а й свого власного. Охороняйте його від інших жінок з усією ретельністю. Любіть себе і не розмінюйтеся на дрібниці. Ніхто не повинен претендувати на ваше серце, окрім вашої дружини. А вона, навпаки, повинна проникати в нього на першу вимогу.

3. Закохуйтеся. Знову, знову і знову

Ви постійно змінюєтеся. Ви вже не той самий чоловік, який одружився. Через п’ять років ви не будете тим, ким є сьогодні. Зміни – постійні, тому ви повинні свідомо вибирати життя одне з одним кожен день. Боріться, завойовуйте її кохання – так само, як ви це робили в перші тижні після знайомства з нею.

4. Завжди шукайте в ній найкраще

Зосередьте свою увагу на тому, що любите в ній, а не на тому, що вас у ній дратує. Тільки в цьому випадку ваше кохання до неї продовжить зростати. Зосередьтеся на тих моментах вашого життя, коли ви відчували себе абсолютно коханим і абсолютно щасливою людиною. Ви ж взяли її в дружини не просто так!

5. Не намагайтеся її змінити. Це не ваше завдання

Ваше завдання – просто кохати її. Не намагайтеся підігнати параметри її особистості під себе. Не ламайте її. І тоді вона сама зміниться таким чином, що ви будете кохати її ще більше.

6. Візьміть всю відповідальність на себе

Візьміть всю відповідальність за свої емоції на себе. Ваше особисте щастя – це не турбота вашої дружини. Вона не може зробити вас щасливим, якщо ви самі того не захочете. Ви несете відповідальність за те, щоб всі члени вашої родини були щасливі. Якщо ви зможете стати щасливим, щасливою буде і вона, і вся ваша сім’я.
7. Ніколи не звинувачуйте її у тому, ніби вона винна, що ви роздратовані

Якщо ви засмучені або гніваєтеся на вашу дружину, то це тільки ваші особисті емоції і ваш власний вибір. Ваші емоції – це ваша відповідальність.

Ваша жінка не зобов’язана заліковувати ваші дитячі травми або бігати за вами з емоційним «слюнявчиком». Якщо потрібно, візьміть паузу, побудьте на самоті і розберіться в собі. Щойно ви стабілізуєте свій емоційний фон, так відразу і помітите, що відносини в родині стали налагоджуватися.

8. Дозвольте вашій жінці просто жити

Коли вона в поганому настрої чи страшенно засмучена, не намагайтеся моментально все виправити. Її позитивний настрій – це не ваша робота. Просто поясніть їй, що сердитися, злитися і зневірятися час від часу – це нормально.

Жінки так влаштовані, що сприймають світ надмірно емоційно. З цим нічого не поробиш. Але нехай вона знає, що завжди може на вас покластися. Коли вона охолоне, то зрозуміє, що ви – сильний і вольовий чоловік. Що вона може вам довіряти: адже ви не тікаєте з квартири кожен раз, коли вона засмучена. Дайте їй упевненість у тому, що будете з нею поруч незалежно від того, як часто вона реве і з якими труднощами їй доведеться зіштовхнутися.

9. Дуркуйте іноді

Не сприймайте себе занадто серйозно. Краще частіше смійтеся. І змушуйте сміятися її. Сміх робить життя простішим.
10. Проникайте в її душу ЩОДНЯ

Дізнайтеся, що насправді змушує її почувати себе коханою і підзахисною. Якщо потрібно, складіть перелік з 10 речей, які роблять її задоволеною життям. Зробіть його своїм пріоритетом. Спробуйте щодня змушувати її почувати себе королевою.

11. Перебувайте в її житті

Уважно ставтеся до її життя. Якщо вона щось розповідає вам, слухайте. Робіть все, що потрібно, щоб спілкуватися з нею ввечері з порожньою головою. Ставтеся до неї так, ніби вона – ваш найцінніший клієнт.

12. Приймайте її спокусливість

Не ставтеся до статевого акту просто як до способу зняти стрес. Це можливість для вас проникнути на найглибший рівень її душі. Дозволяйте собі розчинитися в її ніжності. Нехай вона знає, що може довіряти вам на всі 100% – що в ліжку, що в житті.

13. Не будьте ідіотом, але і не бійтеся іноді ним бути

Ви будете робити помилки. Вона буде робити помилки. Майте в собі мужність у цьому зізнатися, щоб не допустити ще більшої помилки. Ви не зобов’язані бути досконалим. Але й ви не повинні здаватися їй дурнем 24 години на добу 7 днів на тиждень.

14. Дайте їй особистий простір

Дайте їй вільний час. Дозвольте їй зустрічатися з подругами і мати хобі. Дайте їй можливість наситити свою душу енергією. Періодично залишайтеся з дітьми самі. Дайте їй можливість відпочити і розвіятися. Вона потребує відпочинку не менше вашого.

15. Будьте вразливим

Будьте готові поділитися з нею своїми страхами і почуттями. Визнавати свої помилки. Вибачайтеся.

16. Будьте абсолютно чесні перед нею

Якщо ви хочете, щоб між вами була довіра, будьте готові поділитися з нею всім, – особливо тими секретами, якими ви ніколи ні з ким не ділилися. Для цього потрібна мужність. Але тільки після того, як ви повністю відкриєте їй своє серце, між вами почнеться справжнє кохання. Носіть маску як завгодно довго, але знімайте її завжди, коли повертаєтеся додому.

17. НІКОЛИ не переставайте разом зростати

Застійний ставок – розсадник малярії, а швидкоплинний потік завжди прохолодний і свіжий. Атрофія – природний процес для м’язів, якими не займаються. Рівно те ж саме відбувається і з вашими стосунками. Якщо ви припиняєте працювати над вашими взаєминами, вони неминуче зів’януть. Знайдіть спільні цілі та мрії. Складіть загальні плани. І працюйте над їхньою реалізацією спільно.

18. Не переймайтеся грошима

Гроші – це ресурс, яким ви повинні управляти як одна команда. Вони ніколи не допомагають, якщо ви боїтеся ними користуватися. Вчіться довіряти своєму партнеру. І пам’ятайте: ховати гроші від дружини «на ничці» – це моветон.

19. Навчіться прощати і забувати

Прощайте швидко і ніколи не згадуйте старі образи. Зосередьтеся на майбутньому і не дозволяйте минулому втручатися у ваші плани. Не дозволяйте своїй минулій історії тримати вас в заручниках. Запам’ятовуйте помилки, які зробили, але тільки з практичною метою. Не рефлексуйте. Помилки, що скоєні в минулому, можуть стати важким якорем для вашого шлюбу. Вони тягнуть вас донизу. З іншого боку, прощення – звільняє. Просто відріжте якірний ланцюг і пливіть удалину без озирання.

20. Завжди вибирайте КОХАННЯ

Зрештою, ця порада може бути єдиною. Використовуйте її в якості головного принципу свого життя, завдяки якому можна змінити все. Якщо ви будете вибирати кохання, то ніщо не буде здатне поставити під загрозу ваше щастя. Кохання завжди витримає. І витерпить.

Шлюб – це не «і жили вони довго та щасливо». Це – праця. Це готовність постійно інвестувати в свої стосунки. Тільки так вони можуть пройти випробування часом. Працюйте над взаєминами, і щастя прийде.

Шлюб, як і життя, переживає свої злети та падіння. Вчіться на всіх його етапах. Вчіться любити одне одного, це дасть вам сили і перспективу. Зберегти цю споруду можливо, тільки якщо щодня замінювати в ній по одній цеглинці, що вийшла з ладу.

Це уроки, які я усвідомив занадто пізно. І на власній шкурі.

Відданість і терпіння – головні якості кохання. Якщо Ви вирішили, що в Ваших стосунках «кохання закінчилося», будьте впевнені, що воно ще й не починалося.

Ці сім етапів стосунків, які покажуть вам, чому справжнє кохання і справжні стосунки приходять з часом:

1. Цукерково-букетний етап

Цукерково-букетний період триває близько 18 місяців. Так як у чоловіка і жінки, коли вони закохуються в один одного, виробляються в організмі гормони, які допомагають бачити світ в яскравих фарбах. У цей період їм все здається дивним в їх партнері. Вони відчувають себе, як ніби в стані наркотичного сп’яніння.

Не слід в цей період приймати доленосні рішення, адже дія цього сп’яніння рано чи пізно припиниться, все стане на свої місця.

2. Етап перенасичення

У цей період ви починаєте тверезо дивитися на ваші стосунки і вашого партнера, море почуттів вщухає, ви поступово звикаєте один до одного. Наслідком цього є зміна вашої поведінки – ви починаєте вести себе більш розкуто і природно.

3. Етап відрази

Етапу відрази не уникнути за будь-яких тривалих стосунках. Сварки і виявлення недоліків один одного характерні для цього етапу. Вам здається, що найпростіший спосіб уникнути всього цього – розставання або розлучення. Розлучившись, ви незабаром знову вступите в цукерково-букетний етап з іншою людиною, і почнете проходити етапи заново, поки не дійдете до цього і не перейдете до наступного.

4. Етап терпіння

На цьому етапі партнери набувають мудрість. Сварки вже не носять такий драматичний характер, адже обидва знають, що сварка закінчується, а відносини необхідно продовжувати. Якщо обидва роблять все, щоб розвинути у себе терпіння, з роками до них приходить мудрість. Це закон.

5. Етап боргу або поваги

Це перший етап справжнього кохання, адже до цього кохання ще не було. Партнери починають розуміти свої обов’язки, думаючи не про те, що йому повинен інший партнер, а про те, що він може зробити і дати своєму коханому.

6. Етап дружби

У цей період партнери стають дуже близькі один одному. Вони довіряють один одному, як найближчим друзям. Етап дружби відкриває дорогу до справжнього кохання.

7. Етап справжнього кохання

До справжнього кохання йдуть дуже довгий час, проходячи разом через складні життєві етапи і ситуації. Справжнє кохання – це не те, що несподівано падає вам з неба, як вважає багато хто. Для справжньої, дорослої любові людина дозріває, відмовляючись від егоїзму і забобонів.

2. Він гідний довіри
Якщо він в принципі не схильний брехати і раптово зникати, то приховати зраду буде досить складно.

3. Він не вміє зберігати секрети
Якщо ти раптово дізналася, що він не працює вже пару місяців або у нього є брат-близнюк, то інтрижку на стороні він завжди приховає. А якщо ж секрети у ньому не тримаються, переживати нема чого.

4. Він дуже зайнятий
Робота, друзі, хобі, маленький бізнес він із тобою щось не встигає зустрічатися, як йому знайти когось ще? Хіба що він взагалі ніколи не спить або користується маховиком часу, як Гаррі Поттер, але і те, й інше неможливо.

5. Ти знаєш про його життя майже все
Якщо ти ревнуєш до того, що він іноді обідає з колегою, залиш це пусте заняття. Він не став би тобі про це розповідати, якби історія була каламутною. Чим більше знаєш, тим краще (і спиш теж). Утім, знати поіменно всіх його колег ти теж не зобов’язана.

6. Він раніше залишався вірним
Якщо його любовна історія гідна захоплення, ще один плюс йому в скарбничку. В іншому випадку не факт, що зрадивши одного разу, він продовжить цим займатися, але погані сценарії люблять повторюватися. І не даєш йому приводу про це задуматися. Мало кому вдається ображати один одного і залишатися разом, так що краще не починати.

Якщо двох дорослих умовили підкорятися набору правил, що вимагають покори Богу, то потомство, що з’являється в шлюбі, автоматично вступить в лоно релігії батьків. Якщо де-небудь яка-небудь діяльність людини обставляється ретельно розробленими ритуалами і урочистими клятвами, то така діяльність звичайно суперечить в чомусь нашій біологічній природі. Ритуал покликаний примусити нас робити те, чого природно ми б робити не стали. Хвилястим папужкам не потрібна урочиста церемонія, щоб вступити в моногамний шлюб – цей їх природний біологічний стан. Наполягати, щоб полігамна тварина, наприклад баран, обмежилася однією вівцею, в рівній мірі смішно. Цим ми не хочемо сказати, що шлюб в сучасному суспільстві не повинен мати місце. Ми, автори, одружені, але важливо розуміння історії шлюбу і його зв’язку з нашою біологічною природою.

Отже, які ж переваги шлюбу для чоловіка? З погляду біологічної природи – ніяких. Чоловік подібний півню, який прагне розсіяти своє генетичне сім’я так широко і розсіювати його так часто, як тільки можливо. Разом з тим чоловік все ще одружується, розлучається, потім знову одружується або підтримує псевдоподружні відносини.

Таким чином, суспільство демонструє чудову здатність обмежити біологічно хтивого чоловіка. Коли чоловіка питають: “Що вам приносить шлюб?”, більшість звичайно починає незрозуміло мимрити щось про теплий безпечний притулок, про приготовану для нього їжу, про вигладжені сорочки. У основі цих міркувань лежить бажання одержати щось середнє між своєю матір’ю і особистою прислугою.

Психоаналітик Зігмунд Фрейд стверджував, що такі чоловіки, ймовірно, шукають в шлюбі відносин з дружиною типу мати-син. Тільки 22% чоловіків згадали, що дружина їхній кращий друг. Кращим другом більшості чоловіків звичайно буває інший чоловік, оскільки вони краще розуміють розумові процеси один одного. Коли жінок запитали: “Хто вам кращий друг?” 86% відповіли: інша жінка, іншими словами, хтось з таким же складом розуму.

Коли чоловіки збираються одружитися, багато хто уявляє, що цей початок нескінченної низки сексуальних послуг на першу вимогу, проте такі очікування ніколи не обговорюються до шлюбу, адже жінка уявляє собі заміжжя абсолютно інакше. Разом з тим опитування свідчать, що у одруженого чоловіка статевих стосунків більше, ніж у самотнього, причому одружений чоловік у віці 25-50 років займається сексом в середньому 3 рази на тиждень, але тільки 50% самотніх так же часто дістають можливість мати справу з жінкою. Середній показник для самотнього чоловіка – один раз в тиждень. У 1997 році в Австралії 21% самотніх чоловіків не займалися сексом жодного разу на рік опитування, у одружених такі чоловіки складали 3%. Секс приносить здоров’я. Неодружені або овдовілі чоловіки вмирають передчасно набагато частіше, ніж одружені.

Чому жінкам потрібна моногамія

Хоча шлюб в західних країнах перетворився з погляду закону в беззубого тигра, більшість жінок прагнуть зв’язати себе офіційними подружніми відносинами, і 91% всіх людей перебувають в шлюбі. Причиною такого становища є бажання жінки продемонструвати всьому світу, що чоловік вважає її “особливою” і має намір в парі з нею дотримуватися моногамних відносин.

Відчуття, що вона “особлива”, робить величезний вплив на хімічні реакції в мозку жінки. Підтвердженням тому служать дані досліджень, що показали, що частота досягнення жінкою оргазму в чотири-п’ять раз вище в подружньому ліжку і в два-три разу вище у разі моногамного шлюбу.

У старшого покоління зараз виникло відчуття, що молоді вважають шлюб застарілим інститутом. Обстеження 1998 року, проведене серед 2344 студентів і студенток коледжів – порівну і тих, і інших – у віці 18-23 року, показало, що це не так. На питання про бажання одружитися 84% дівчат і 70% хлопців відповіли, що вони з часом обов’язково вийдуть заміж або одружаться. Тільки п’ять відсотків хлопців і два відсотки дівчат вважали інститут шлюбу застарілим. Дружбу вважали важливішою, ніж сексуальні відносини, 92% представників і тої, і іншої статі. Коли було поставлене питання про перспективу залишатися дружиною або чоловіком однієї людини впродовж всього життя, що залишилося, 86% дівчат і 79% хлопців віднеслися до цього позитивно. Тільки 35% пар відчували, що відносини між хлопцями і дівчатами в даний час стали кращі, ніж ті, які були у покоління їх батьків. Вірність зайняла дуже високе місце в списку пріоритетів у дівчат: 44% тих, кому ще не виповнилося 30 років, заявили, що розірвуть відносини, дізнавшись, що чоловік зраджує. У жінок понад 30 цей показник знизився до 32%. Ще меншою виявилася ця цифра для жінок понад сорок років: 28%, а понад 60 – впала до 11%.

Це означає: чим молодше жінка, тим більше жорсткою вона буде по відношенню до гуляючого на сторону чоловіка, тим важливіше для неї вірність, тим вище моногамія стоїть в її системі цінностей. Такий підхід для чоловіка незрозумілий. Більшість з них щиро вважає, що випадковий зв’язок на взаємини не вплине: мозок чоловіка легко відокремлює секс від любові. Але для жінки любов і секс тісно переплетені. Сексуальний зв’язок з іншою жінкою може розглядатися нею як найбільша можлива зрада, що і служить причиною розриву.

Чому чоловіки неохоче беруть на себе шлюбне зобов’язання

Чоловік, що давно перебуває в шлюбі, завжди таємно стурбований тим, що самотній чоловік має більше сексу і більше задоволень. Він уявляє собі захоплюючі оргії, вільний секс без жодних зобов’язань і сауну, повну голих супермоделей. Він боїться, що можливості пропливають мимо нього, а він залишається ні з чим. І ніякого значення не має той факт, що в ту пору, коли він був самотнім, таких можливостей у нього ніколи не було. Він забуває про вечори, проведені наодинці перед банкою нерозігрітих консервів, про принизливі відмови жінок, які відкрито нехтували ним перед лицем друзів на вечірці, про довгі періоди повної сексуальної стриманості. Його постійно турбує думка, що шлюбне зобов’язання означає упущені можливості.

Якщо ви почнете статеві стосунки надто рано або занадто довго будете їх відкладати, то можете втратити шанс вийти заміж. Обидві крайності в сексуальній стратегії в рівній мірі ведуть до невдачі. Не забувайте: всьому свій час.

Давайте спробуємо розібратися, яким чином секс сприяє шлюбу
Одна з головних рекомендацій полягає в тому, що сексуальні відносини повинні починатися, коли присутній і сексуальне цікавість, і сильна симпатія. Дайте чоловікові розвинути в собі сексуальне цікавість до вас. Перш ніж вступати в інтимний зв’язок, ви повинні вибудувати відносини – вони і будуть гарантією того, що він не кине вас, задовольнивши своє сексуальне цікавість. Адже домігшись свого, чоловік, як правило, втрачає до жінки велику частину інтересу, а незміцнілі почуття можуть зникнути. Сам по собі секс не може бути основним, а тим більше єдиним зброєю, за допомогою якого ви розраховуєте завоювати серце вподобаного чоловіка.
Тому для перспективи ваших відносин потрібна не тільки віртуозна техніка володіння тілом, але і душевна теплота і здатність зрозуміти і прийняти внутрішній світ знаходиться поруч чоловіки. Навіть самий досвідчений в сексі чоловік після бурхливих ласк і пристрасних обіймів прагне вилити душу і отримати в нагороду співчуття і розуміння.
Життєва мудрість говорить, що потрібно зустрітися з чоловіком десятки разів, перш ніж вступати в інтимні стосунки. Якщо жінка не особливо вимоглива і легко вступає в інтимну близькість, ніякий чоловік не буде довго і наполегливо доглядати за нею. Навіщо? Все і так само йде в руки. Легку здобич чоловіки обчислюють безпомилково, ніби усередині них є особливий прилад, безпомилково вловлює виходять від жінки флюїди легковажності. Не варто плутати сексуальну доступність з сексуальною привабливістю. Доступність свідчить про занижену самооцінку, яка штовхає жінку на контакт з першим зустрічним, щоб довести собі і оточуючим свою жіночу спроможність. Сексуальна привабливість, навпаки, говорить про те, що жінка знає собі ціну, впевнена у власній неперевершеності і майстерно володіє мистецтвом зваблювання. Вона головний стратег, а чоловік лише тактик, який діє відповідно до плану, виробленим генеральним штабом. Тільки при такій субординації жінка може уникнути гірких розчарувань і викувати своє щастя.
Прийоми, які застосовують чоловіки, щоб схилити жінку до сексу
Немає нікого щедрішим на обіцянки, ніж чоловік, охоплений бажанням. На початку відносин чоловік буквально атакує жінку. У хід іде все: від квітів і компліментів до клятв вічній любові і дорогих подарунків. А найсміливіші можуть навіть пообіцяти одружитися і призначити день, коли ви підете подавати заяву.

Жінка, як правило, здається при такому натиску, адже їй дуже хочеться втримати цей чарівну мить і продовжити його як можна довше. Але горе тій дурочка, яка повірить всьому, що говорив їй чоловік напередодні. Чоловік до і після – це дві різні людини. Перший – палкий і пристрасний, другий – холодний і байдужий. Отримавши те, чого так хотілося, чоловік миттєво забуває всі обіцянки і намагається якомога швидше звільнитися від стала вже нудною і нецікавою панянки. Можливо, він знову через деякий час згадає про вас і буде білим і пухнастим, розповість зворушливу історію про хворобу кращого друга або щось подібне – це називається гра на жалість. Жодна жінка не встоїть перед бідним і нещасним, самотнім і покинутим, покинутим і незрозумілим. І ви здастеся, і все повториться, але тільки тепер ви будете почувати себе подвійно приниженою.
Приносячи в дарунок свої тіло, якого так наполегливо домагається чоловік, ви зробите помилку, думаючи, що цей вчинок зміцнить ваші стосунки й буде запорукою їх надійності.

Ніколи не варто йти на приниження, щоб утримати чоловіка біля себе. Це обов’язково закінчиться повною психологічною залежністю, позбутися від якої буде вкрай важко.
Бездоганна техніка любові
Якщо чоловік пропонує, а ви хочете відтягнути початок інтимному зв’язку, не дратуйте його і не порушуйте в ньому пристрасть. Заклик природи звучить в чоловікові набагато наполегливіше, ніж у жінці. Якщо він сильно збудиться і не отримає задоволення, то може розсердитися за те, що ви його тільки роздражнили. Щоб утримати чоловіка, не вступаючи з ним в близькість, дайте йому зрозуміти, що зробите це, як тільки краще дізнаєтеся його і коли він буде готовий до моногамних стосунків. Не хочу здатися пуританкою, але мова йде про відносини, які ми ведемо до заміжжя. І повірте, у відношенні чоловіків до цього питання нічого не змінилося з часів, коли Єва захотіла узаконити стосунки з Адамом. І цей спосіб досягти жаданого кільця на пальці спрацьовує до цих пір.
Ваше завдання – відхилити сексуальні контакти, але не відкидати самого чоловіка.

Вселити йому, що готові зайнятися з ним сексом, якщо він готовий до тривалих моногамних стосунків. Якщо ви чуєте у відповідь: «Я не готовий», «Не дозволю собою маніпулювати» або щось в цьому роді, не сперечайтеся і навіть не заважайте йому піти. Аргументуйте свою позицію тим, що ви зобов’язані подбати про себе, особисто для вас ВИПАДКОВІ СЕКС виключений, але ви поважаєте його позицію. Якщо через деякий час ваш чоловік подзвонить і скаже, що дозрів для довгої моногамної зв’язку, зробіть так, щоб перший сексуальний досвід з можливим чоловіком був якомога більш насиченим переживаннями і незабутнім. Якщо ні, продовжуючи аналогію з подорожжю на автомобілі, він не той «водій», який потрібен вам. Як «пасажир» ви не можете пуститися в подорож, якщо «водій» їде не в тому напрямку і не дотримується моногамію «за кермом».
Як зробити ваші сексуальні відносини більш приємними?
Настав час показати все, на що ви здатні. Більшість чоловіків хочуть одружитися з жінкою, яка компетентна в сексуальній сфері. Але жінка з великим сексуальним досвідом часто лякає чоловіка. Якщо ви знаєте тисячу способів і користувалися всіма, то тримайте свої знання при собі, принаймні на початку стосунків. Зазвичай чоловікові хочеться думати, що його пізнання в області сексу не поступаються пізнань його партнерки.
Ви мало чим відрізняєтесь від інших жінок, якщо говорити про вашу сексуальну техніці. Однак ви зможете виділитися серед інших, якщо створите до інтимної близькості і після неї приємну атмосферу. Використовуйте свою фантазію та індивідуальні особливості свого чоловіка. Якщо ви займаєтеся любов’ю у себе вдома, купіть для чоловіка халат, щоб йому було що надіти, коли він прийде. Про використання приємної музики і неяскравого світла для створення відчуття тепла і комфорту, думаю, нагадувати не потрібно. Якщо ваші зустрічі проходять у нього вдома, рекомендую обзавестися домашніми туфельками. Я називаю це «помітити територію».
Вимоги до цієї, однієї із самих еротичних деталей вашого гардеробу наступні. Це не в’єтнамки, не чергові тапочки для гостей, це ваша особиста взуття. Вона повинна виглядати як туфельки. Можна на підборах, з пуховою облямівкою, розшиті бісером, чим оригінальніше, тим краще. У них ви будете завжди виглядати сексуально, навіть якщо надягнете футболку вашого чоловіка. У них особлива роль. Коли вас не буде поруч, чоловік, натикаючись на них, моментально буде згадувати про вас.
Навіть якщо в гості прийде інша жінка (не дай Бог), то, будучи їй запропонованої, ваше взуття спрацює якимось громовідводом, викликавши у сторонньої жінки вибух люті чи ревнощів, що теж непогано. На чужий коровай рот не роззявляй.

5. який має звичку огрызать собі нігті або постійно ходити з брудними нігтями. Також не варто виходити заміж за людину нечистоплотного.
6. не треба виходити заміж за тяжко — хворого чоловіка, т. к. сімейний осередок, який повинні заснувати молоді подружжя, не є санаторієм, а є гніздечком, в якому повинно народитися нове, здорове покоління.
7. не можна вступати в шлюб з чоловіком, який відомий, як людина досить нерозумний.
8. який морально малоценен, наприклад, з брехуном.
9. який не має на меті заробити на пристойне життя для дружини,а потім для їх потомства.
10. який жадібний і не має мети обдаровувати свою дружину подарунками, возити її в театр і на відпочинок, куди вона побажає.
11. який не хоче знати, що дружина повинна бути радісна і щаслива, адже її настрій і здоров’я є основа благополуччя в сімейному житті.
12. не можна вступати в шлюб з чоловіком, який має неврівноважену вдачу.
13. який не може і 5 хвилин всидіти спокійно на місці.
14. який має голос, що нагадує собачий гавкіт або звук розбиваного скла, бо такий голос свідчить про сварливості та нетерпимості. Цей чоловік ні в якому разі не є добрим.
15. бути дуже обачною з чоловіком, який є єдиним сином у родині. Такі чоловіки походять від матері, яка страждає інфантилізмом, коли жінка позбавлена можливості народити ще дітей.
16. який старший за вас більше,ніж на 12 років або ви старші чоловіки більш, ніж на 12 років.
17. не слід вступати в шлюб з відомими, великими чоловіками — великими художниками, артистами, вченими, музикантами, лікарями. Адже у своїй більшості це люди нервові, цілком занурені в свою справу.
18. не слід розглядати для шлюбу і Дон Жуанов.
“Вовк линяє, але не втрачає своїх примх і звичок”.
Такий чоловік не може створити здорову сім’ю.
19. небезпечні для шлюбу чоловіки — відвідувачі публічних будинків, адже вони придбали хвору душу і тіло. Вступаючи в шлюб,він впевнений, що здоровий,але в ньому криються страшні хвороби, які потім зруйнувала його, вас і вашу родину.

З 14 серпня у Києві запрацює проект так званих експрес-шлюбів, коли сім’ю можна створити за добу. Про це повідомив міністр юстиції Павло Петренко у Facebook

“14 серпня, в неділю, ми запускаємо проект Міністерства юстиції” Шлюб за добу “в Києві!”, — повідомив П.Петренко.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України підтримав проект рішення про запуск пілотного проекту в певних населених пунктах, що дозволить протягом доби зареєструвати шлюб.

За півроку три тисячі молодят скористалися сервісом електронної подачі документів до РАЦС.

джерело http://www.unn.com.ua/

Кабінет міністрів запустив пілотний проект з реєстрації одруження протягом 24 годин у Києві, Одесі, Львові, Маріуполі (Донецька область) та Сєвєродонецьку (Луганська область). Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду в середу, передають “Українські новини”.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман також висунув ініціативу заборонити реєстрацію розлучень, але пізніше зазначив, що це жарт.

Міністр юстиції Павло Петренко підкреслив, що в рамках пілотного проекту мінімальний термін для реєстрації шлюбу з моменту подання заяви буде скорочено з 30 днів до 1 доби. Екстрена реєстрація шлюбів вводиться в Одесі, Львові, Києві, а також у Донецькій і Луганській областях з урахуванням інтересів військовослужбовців, які беруть участь у антитерористичній операції, і в Херсоні з урахуванням інтересів жителів анексованого Росією Криму.

З 2017 року Мін’юст прогнозує поширення даної послуги на всі регіони.

Петренко зазначив, що всі організаційні питання щодо реєстрації одруження будуть покладені на місцеву владу.