Загадковий дерев’яну скриньку з ключиком таїв у собі цілий світ краси і творчості. З прокруткою коліщатка починалося творитись щось, бабуся могла зшити прекрасний сарафан буквально за пару годин.

Якщо ж ви не пам’ятаєте таких агрегатів, то освічуємо: це знамениті радянські швейні машини Подільського Механічного Заводу. буквально 30-40 років тому машинка була в кожному сім’ї!

Пам’ятаю, в дитинстві мені дуже подобалося розглядати бабусину швейну машинку. Я була в захваті від хитромудрих кольорових візерунків на чорному лакованому корпусі і міг довго розглядати ажурний орнамент, яким були щедро прикрашені металеві деталі.

Сучасні швейні машинки давно вже перетворилися в звичайний інструмент, і жодному виробникові навіть в голову не прийде так витончено їх прикрашати. Так чому ж радянські вироби з Подольська були такими ошатними?

Виявилося, що свою історію подільські швейні машини ведуть ще з дореволюційних часів, а їх прототипами стали вироби знаменитої фабрики «Зінгер»! В ті часи був розквіт стилю модерн, і навіть самі звичайні речі і предмети виробники намагалися максимально прикрасити.

Компанія «Зінгер» була заснована в 1851 році і незабаром стала найбільшим виробником швейних машинок. Продукція цієї американської фірми була відома в усьому світі, в тому числі і в Росії.

Але до початку XX століття поставляти в Росію швейні машинки з-за океану стало невигідно, адже з’явилося безліч конкурентів, що пропонують схожі вироби за меншу ціну, тоді керівництво компанії «Зінгер» вирішило заснувати виробництво швейних машинок в Підмосков’ї.

Для цієї мети була викуплена земля в містечку Подільському. У той час це було зовсім маленьке поселення, що налічувало всього 5 тисяч жителів, тому будівництво нового заводу обійшлося порівняно дешево. Буквально під боком була залізниця, що робило розташування фабрики надзвичайно вигідним.

Всього за десяток років новий завод «Зінгера» став одним з найбільших в Європі. Перед початком Першої світової війни фабрика випускала 600 000 швейних машинок на рік! Тільки на території Росії було понад 3 000 фірмових магазинів компанії, до того ж машинки відправляли клієнтам поштою.

Продукція російського «Зінгера» високо цінувалася і за кордоном. Подільські машинки охоче розкуповувалися як в європейських країнах, так і в Китаї, Японії і Персії. До 1914 року Росія займала друге місце в світі по збуту швейних машин після США, продаючи їх щорічно на суму 63,5 млн рублів!

У Санкт-Петербурзі був побудований розкішний офіс компанії, який і зараз прикрашає собою Невський проспект. Крім своєї краси, будівля могла похвалитися цілою низкою передових технічних нововведень, дивує городян на початку XX століття, починаючи від ліфтів і закінчуючи автоматичним очищенням даху від снігу.

До речі, саме в цій будівлі нині розташований офіс компанії «ВКонтакте»!

На щастя, обладнання заводу вдалося зберегти, і в 1923 році виробництво швейних машинок «Зінгер» було відновлено. Тільки тепер вони випускалися під назвами «Госшвеймашина» і «ПМЗ» (Подільський механічний завод).

Конструкція швейної машинки «Зінгер» виявилася настільки вдалою, що виробництво подібних машинок тривало протягом кількох десятків років фактично без змін! Навіть декор залишився практично тим же, а модні візерунки початку XX століття стали фірмовою рисою подільських виробів.

До речі, зі старовинними швейними машинами пов’язано безліч легенд. Згідно з однією з них, в 1998 році компанія «Зінгер» оголосила про пошук своїх машинок з серійним номером, що починається з одиниці. З чуток, щасливого власника такого раритету очікує винагорода в розмірі від 30 тисяч до мільйона доларів, тому антиквари почали масово скуповувати машинки. Офіційного підтвердження цьому немає, але, як то кажуть, диму без вогню не буває.

За іншою легендою, ранні зразки російських «Зінгер» містили в собі цінний метал паладій. А недавно навіть з’явилася чутка, що в оригінальних голках раритетних машинок знаходиться рідкісне речовина — червона ртуть!

Як бачиш, старі швейні машинки — це набагато більше, ніж простий інструмент.