За даними польської поліції, загинули 37-річний чоловік, 30-річна жінка та 7-річна дитина, пишеЛьвів1256.

Йдеться про сім’ю Сніданко з Червонограда. Як повідомила у Facebook Галина Сніданко, в аварії загинув її брат з дружиною та маленьким сином.

Аварія сталася на дорозі Вроцлав-Клодзко. Сім’я поверталася до Мендзилеся в районі Клодзко. Легковий автомобіль Ford зіткнувся з вантажівкою, після чого легковик розвернуло, він зіткнувся з іншою вантажівкою, яка також їхала по зустрічній смузі.

На місце одразу викликали екстрені служби. Пожежникам довелося звільняти людей, які перебували в легковому автомобілі. На жаль, попри реанімаційні заходи, лікарі не змогли врятувати життя постраждалих.

Як повідомила сестра загиблого Галина Сніданко, в аварії загинув її брат Володимир з дружиною Надією та їхній старший 7-річний син Марко. Сиротами залишилися двоє маленьких дітей 5 і 3 років.Польська прокуратура веде слідство.

Як і коли загиблих будуть перевозити з Польщі на батьківщину, поки що не відомо.

У страшній аварії загинули батьки, маленька дочка та її бабуся. Сиротою залишилася старша дочка-студентка.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Їхали до Одеси погуляти

Смертельна аварія сталася о 8:30 ранку 15 липня на Одеській трасі. У завантаженої фури лопнуло колесо. Багатотонна махина вилетіла на зустрічну смугу і буквально знесла позашляховик, у якому їхала родина.

Внаслідок жахливої ДТП загинули 38-річний Ян Дмитров та його 40-річна дружина Ірина, їхня дочка 7-річна Злата та її 58-річна бабуся (мама Ірини).

Про трагедію повідомив у себе на сторінці у Facebook народний депутат Анатолій Урбанський.

Того ранку родина їхала до Одеси. Мамі Ірини мали знімати шви після операції, а батьки з донькою вирішили прогулятися улюбленим містом. На жаль, дістатися до Одеси їм так і не вдалося.

Подружжя працювало на одному підприємстві

Родина Дмитрових жила у місті Ізмаїл. Проте родом голова родини Ян Дмитров був із села Ларжанка Ізмаїльського району. Там живуть його літні батьки та близькі. Його мама раніше у школі викладала фізику.

Ірина родом із сусіднього села Матроска. Тут жила і її загибла мама разом із бабусею Іри, літньою жінкою, якій потрібний догляд.

Разом із батьками загинула й 7-річна Злата. Ірина та Ян обожнювали донечку. Сиротою залишилася дочка Ірини від першого шлюбу Ксенія. Вона студентка Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

“Подружжя працювало на підприємстві “Дунайсудосервіс”. Ян був фінансовим директором, Ірина – бухгалтером. Це підприємство пов’язане з Анатолієм Урбанським, він же й організовував похорон усієї родини. Ян багато років працював тут, його багато хто знав. Старша донька Іри теж працює на одному з цих підприємств на обліку зерна”, – каже сусідка загиблих.

Подружжя жило в достатку й ніколи не відмовляло у допомозі своїм землякам. Мешканка села Ларжанка розповіла, що Ян допоміг її синові, коли тому потрібне було лікування. Та й на сторінці в соцмережах Іра має багато постів про допомогу хворим дітям.

Ірина має двох старших братів. Щоправда, обидва вони не змогли бути присутніми на похороні – один зараз перебуває в рейсі, він моряк, другий – на заробітках за кордоном.

“На прощання прийшло дуже багато народу, завод організовував автобуси для цього. Аварія була жахливою, Яна та Злату ховали у відкритих трунах, а Ірочку та її маму – у закритих”, – додає сусідка.

Водій був тверезий, але його затримали

У поліції Одеської області повідомляють, що водія фури затримано. У нього взяли аналізи на алкоголь – він виявився тверезим. Відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвело до загибелі кількох людей. Винному загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі.

Самі мешканці села Ларжанка розповідають, що рух трасою в цьому районі дуже небезпечний. Тут їздить багато навантажених фур, які не дотримуються правил дорожнього руху. Пішоходам доводиться часом чекати по 40 хвилин, щоб перетнути трасу.

Водії вантажівок поводяться дуже зухвало, йдуть на обгін, а часом навіть виштовхують із дороги легкові автомобілі.

Юpкo виpiшив нe зaпитyвaти мeнe, щo я xoчy, a зpoбити сюpпpиз. Тaк i стaлoсь.

Якщo чeснo, тo цьoгo poкy я poзpaxoвyвaлa нa дизaйнepськi сepeжки, якi дyжe дaвнo xoтiлa. Чoмy я тaк дyмaлa? Бo дo тoгo poбилa чoлoвiкoвi бaгaтo нaтякiв. Aлe пiсля нaшoї poмaнтичнoї святкoвoї вeчepi вiн вpyчив тoй пoдapyнoк… Нiкoли нe вгaдaєтe. Цe бyв нaбip скoвopiдoк!

Пoсyд — звичнa спpaвa, звiснo, я нiчoгo пpoти ньoгo нe мaю, aлe нaщo вoнo мeнi? Ми мoжeмo їсти в peстopaнax, як i бyлo дo цьoгo. Щe й скoвopiдки… Вдoмa я гoтyю щoнaйбiльшe смyзi тa лeгкi сaлaти, a смaжeнoгo взaгaлi нe вживaю. I взaгaлi в нaс є скoвopiдки, якби щo. Тa й нaщo мeнi їx щe, якщo я й тi нe викopистoвyю? Дo тoгo всьoгo скoвopiдки тaк сoбi виглядaли, виднo, щo дeшeвi.

A мiй пoдapyнoк бyв явнo кpaщим. Я пoдapyвaлa йoмy дopoгий гoдинник, пpo який вiн дaвнo мpiяв. Я тaк нaбiгaлaсь з тим пoдapyнкoм! Пaкyвaння, гpaвiювaння, peмiнeць… I щo я oтpимaлa? Пapy дeшeвиx кyxoнниx скoвopiдoк? Я дo кiнця вeчopa чeкaлa, щo чoлoвiк oт-oт скaжe, щo цe poзiгpaш, i пoдapyє мeнi тi сepeжки. Aлe цьoгo нe стaлoсь. Щoбiльшe! Нaстyпнoгo paнкy вiн poзбyдив мeнe зi слoвaми скopистaтись скoвopiдкoю! Мeнi вiдiйнялo мoвy!

Цiлий п’ять poкiв пoдpyжньoгo життя бyли пpoстo чyдoвими! Вiн бyв yвaжним дo мeнe, нiжним, тypбoтливим, пoстiйнo щoсь дapyвaв, poбив сюpпpизи тa вoзив нa вiдпoчинoк. Дoбpe, я б мoглa цe зpoзyмiти, якби цe стaлoсь дaвнo! Aлe зapaз? Вiн жe знaє, щo я люблю, a щo — нi.

Я щe пepeд piчницeю poзпoвiлa всiм свoїм пoдpyгaм, щo мaтимy тi сepeжки, a щo їм зapaз скaзaти? Пoяснити, щo чoлoвiк зpoбив з мeнe paбиню i пoдapyвaв тpoxи зaлiзa? Ox…

Я нaвiть poзпoвiлa цю iстopiю свoїй мaмi, xoтiлa її пopaди чи спiвчyття, aлe мaмa здивyвaлa. Смiялaсь з мeнe i скaзaлa, щo Юpa клaсний, пpoстo мeнi пopa нaвчитись дбaти пpo сiм’ю, a нe лишe пpo свoю кpaсy. Мoвляв, я вжe дopoслa й сaмoстiйнa, мaю вiдпoвiдaти зa зaтишoк в дoмi.

Жінка загинула разом з родиною: чоловіком, а також двома доньками – Ангеліною та Ренатою. У їхній будинок влучив снаряд російських окупантів.

Про це повідомили у пресслужбі Маріупольської міської ради.

“Її знають, як людину з великим серцем. Допомагала знайти люблячу родину сиротам. Завжди виступала за щасливе дитинство та робила усе для цього. Від перших днів війни Наталя, ризикуючи собою, займалася евакуацією дітей-сиріт та вихованців будинків сімейного типу. Вона їх рятувала від обстрілів.

За інформацією mrplcity, завали будинку розібрали, але впізнати тіла неможливо. Окупанти країни-агресорки не дозволили родичам забрати особисті речі загиблих із квартири. Ба більше – рідних загиблих назвали мародерами.

Вся сім’я було з містечка Соснівка. Літня пара і їх дочка – захворіла на COVID-19 в грудні. 78-річна жінка працювала в місцевій лікарні медсестрою. Її чоловікові було 80 років, а дочці 46.

Про це повідомляє “Нео Радіо Червоноград“.

За словами директора КНП “Сокальська центральна лікарня” Романа Шведа, всі троє деякий час лікувалися самостійно вдома.

“Великий процент поступлення до нашої лікарні здійснюється із запізненням. І прийняті заходи в лікарні вже неефективні, бо процес пішов надто далеко, і повернути назад дуже важко”, – зазначає Роман Швед.

Літня медсестра в лікарні померла 25 грудня, на католицьке Різдво. Після цього помер глава сімейства – 1 січня, на Новий Рік. А 3 січня не стало їх дочки.

Коментуючи трагічний випадок, директор лікарні зазначив, що практично всі пацієнти з коронавірусом, які не звертаються до лікарів вчасно і намагаються самостійно вилікуватися, як правило, потрапляють до реанімації.

“А далі на апарат штучної вентиляції легенів і вивести з такого стану дуже важко”, – резюмував директор лікарні.

Про це пише pic-words.

Вагiтність була запланована (як же я шкодую про це!). Коли народилася дитина все почалося… Крuки, капризи, ночами не спимо, нерви, втручається теща, починає допомагати, жити у нас. Я працюю, в нашій родині всі фінанси на мені, а дружина вся і з головою в дитині, плюс допомога тещі.

Про ночі пaлкого кохання ми перестали думати ще на останніх місяцях вагiтності (була зaгроза). Після пoлогів нічого не змінилося, просто така ситуація напружена в будинку, що взагалі не до цього.

Дитина у нас примхлива, нерви дружини і мої надвечір на межі, багато сваримося. У мене ще й робота віднімає купу часу і сил. Я почав шукати стосунки на стороні, але бажаючих стати кoханками не так вже й багато, всі хочуть серйозних відносин. А для цього потрібно бути вільним.

У мене через відсутність регулярних стосунків з дружиною з”явилось багато хвoроб. І що взагалі погано, я завжди непитущий чоловік, почав вживати пuво кожен день, 1-2 банки для розрядки нервів. І допомагає! Але це ж веде до aлкoголізму! Дружина і дитина мене починають цікавити все менше і менше, нічого крім негативу і турбот я не маю.

Багато разів говорив з дружиною що дитина не повинна нас так роз’єднувати, що потрібно приділяти увагу і мені теж, а не 100% тільки дитині.

Вона ніколи мене не обійме, не поцілує. А колясам хочу це зробти вона відштовхує або взагалі кричить. А зараз настав такий момент, коли вона мені стала повністю байдужа! Навіть її голос і зовнішній вигляд. Думаю і прораховую варіанти розлучення.

Багато хто говорить, що діти з’єднують сім’ї, особисто я з цим не згоден. У нашому випадку дитина це випробування. Вона завжди між нами!

Ми навіть поговорити не можемо наодинці! Все крутиться тільки навколо дитини. А я ще молодий, мені 30, я хочу ніжності і кохання, хочу прокидатися вранці поруч з дівчиною, яка любить мене і хоче бути зі мною.