До співробітників Кременецького районного відділу поліції надійшло повідомлення від 69-річної жительки одного з сіл району про те, що у неї хтось викрав 27 тисяч гривень.

До співробітників Кременецького районного відділу поліції надійшло повідомлення від 69-річної жительки одного з сіл району про те, що у неї хтось викрав 27 тисяч гривень.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група.

Заявниця припускала, що крадіжку міг скоїти хтось із сусідів, тому поліцейські взялися відпрацьовувати ці версії, водночас, уважно розпитували «потерпілу», чи не сама вона заховала збереження і не пам’ятає де, бо таке трапляється дуже часто.

Пенсіонерка стала пригадувати місця сховку: то в садку, то біля льоху. Словом, поліцейські перекопали чималу ділянку, але не марно.

Поліцейські ще й перекопали земельну ділянку заявниці, бо саме там вона останній раз ховала свої збереження.

Запхані в скляну банку банкноти таки знайшли і повернули власниці.

Як повідомляє “Файне місто”, тоді викопали діадему з золотої бляхи, застібки-фібули, браслети, круглі фаляри, ґудзики, прикраси із зображенням вовків. Місцевий ювелір постановив, що вироби зроблені із золота. Чутки швидко поширились селом і розпочалася золота лихоманка. Лише власник млина Мечислав Борковський виїхав до Львова за порадою до музею Дідушицьких.

ам запевнили, що хочуть купити скарб для музею. Так і зробили. За декілька тисяч крон викупили багато золотих речей у селян, проте більша частина золота потрапила до лихварів, яким селяни віддавали свої борги.

Уряд Австро-Угорщини дозволив залишити скарби у Львові та визнав його частиною колекції графа Володимира Дідушицького. Деякі речі потрапили до приватних колекцій австрійських, угорських, польських вельмож. До 1940-го золота колекція зберігалась у Львівському історичному музеї. Проте у розпалі Другої світової війни та під час приєднання Галичини до УРСР скарб вивезли до Москви. Подальша доля колекцій невідома й до сьогодні. В Україні збереглися лише макети та замальовки, пише Gazeta.ua.

Деякі дослідники переконані, що діадема належала перському володарю Дарію Великому, який 514-го до н.е. здійснив похід на причорноморських скіфів, але змушений був відступати. Проте більшість предметів мають аналогію зі знахідками гальштатського типу зі золотих скарбів Австрії та Угорщини. Це вказує на походження золота від народів, що заселяли Європу в епоху раннього залізного віку (I тис. до н.е.)

Розповідь про те, як вона здобула скарб і відповідне відео Валентина Мамай опублікувала у себе на сторінці в Facebook.

«Загалом, пішла я xoвати кота, копнула землі і натрапила на скарб, якщо так можна сказати. Старовинна біблія, прогнила від довгого лежання в землі, і цілу валізу старовинних дрібничок, брошок, прикрас і годинників. Можливо, вони навіть представляють якусь історичну цінність. Навряд чи хтось сперечатиметься з тим, що кіт корисна тварина в будь-якій сім’ї. Але щоб в такому сенсі – несподівано», – написала жінка.

Інтернет-користувач в коментарях до посту Валентини пожартував: «Завтра всi туди приїдуть котиків xoвати».

Багато засумнівалися в правдивості новини. Однак, жінку це не збентежило. Вона налаштована частинy виявлених коштовностей віднести в музей.