<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>скупість &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<atom:link href="https://ukr-live.com/news/tag/skupist/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<description>Новини - Аналітика - Обговорення !</description>
	<lastBuildDate>Tue, 16 Apr 2019 15:56:28 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.10</generator>

<image>
	<url>https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/05/cropped-ukraine_flag_by_chokorettomilkku-d7j8tz2-160x160.png</url>
	<title>скупість &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Маленька донечка не відходила від дoмoвини, постійно плакала: &#8220;Тихенько, моя мама спить, бо її болить голівка&#8221;</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/57960?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=malenka-donechka-ne-vidhodyla-vid-domovyny-postijno-plakala-tyhenko-moya-mama-spyt-bo-yiyi-bolyt-golivka</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 16 Apr 2019 20:51:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Історії]]></category>
		<category><![CDATA[діти]]></category>
		<category><![CDATA[скупість]]></category>
		<category><![CDATA[хвороба]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukraine-live.com/?p=57960</guid>

					<description><![CDATA[— Як мама встане — будемо співати «Коровай». Дитина думала, що в неньки день народження, адже кругом багато квітів і горять свічки,та нaжаль це було стpашне горe &#160; &#160; Гoлoвні бoлі Інні дошкуляли постійно,&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>— Як мама встане — будемо співати «Коровай». Дитина думала, що в неньки день народження, адже кругом багато квітів і горять свічки,та нaжаль це було стpашне горe</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="size-medium wp-image-57962 aligncenter" src="https://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2019/04/dytyna-5-1040x696-800x535.jpg" alt="" width="800" height="535" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2019/04/dytyna-5-1040x696-800x535.jpg 800w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2019/04/dytyna-5-1040x696-1024x685.jpg 1024w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2019/04/dytyna-5-1040x696.jpg 1040w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Гoлoвні бoлі Інні дошкуляли постійно, але через клопоти з трьома дітьми та безперервну сільську працю жінка не могла викроїти час, аби поїхати до лікaря. На це ж треба було півдня, а то й більше, бо мешкала в селі, віддаленому від райцентру. Заспокоювала себе, що нині у всіх щось болить, здорових людей немає, пила пігулки і терпіла. Коли одні знeболювальні препарати вже не допомагали — купувала інші, сильніші.</p>
<p>Думала: засадить городи — і поїде на обстеження. Потім обіцяла собі, що пересапає все — і аж тоді матиме вільну часинку на себе. Але після сапання з’являлася ще якась сезонна робота. Треба було згрібати сіно, молотити збіжжя, копати картоплю, жати кукурудзу рвати буряки… Треба було взяти в чоловіка гроші: на дорогу, на обстеження. Інна не любила цієї принизливої процедури. Навіть таблетки їй часто купувала мама.</p>
<p>— Їдь у поле без мене, — попросила якось Славка. — Я трошечки полежу — і прийду. Дуже голова болить, таблетку випила</p>
<p>— Вічно в тебе голова болить, — буркнув. — У всіх баби здорові, як кобили, а мене Бог якоюсь здохлячкою скарав. Он Надька сімдесятку розміняла, а робить — аж куфайка завертається. Ти ж від шлюбу слаба. І не видужуєш, і не вмираєш</p>
<p>Славко гримнув дверима, а Інна зайшлася плачем. За що ж він її так ненавидить? Чи ж винна вона, що хворіє? Усе ж по господарству робить, усе встигає. Ніхто не питає її, якими зусиллями. Тільки мама й діти часом пошкодують. Але й вони не знають, як страшно болить її голова! І товче у скронях, і в потилиці пече, і, здається, мозок закипає. Особливо на зміну погоди. Або як перевтомиться чи знервується</p>
<p>А приводів для нервування було достатньо. І підкидав їх здебільшого чоловік. Інна вийшла за старшого на десять років Славка з-за шкільної парти — і відразу впряглася до роботи. Він був добрим господарем, усе тягнув додому. Дружину сприймав як наймичку і матір своїх дітей — не більше. У їхній сім’ї так повелося, що Славко заробляв гроші, тримав їх у себе і видавав дружині, коли та просила. Мусила сказати, на що і скільки треба, а ще краще — написати список. Він уважно його вивчав, викреслював кілька пунктів, відраховував гроші й обов’язково нагадував, щоби принесла решту.</p>
<p>— Мені колготки нові треба, вже не маю в чому до церкви піти, — сказала якось Інна, помітивши, що чоловік викреслив зі списку покупок речі, призначені для дружини.</p>
<p>— Тепер такі часи пішли, що жінки до церкви в штанах ходять, — буркнув, як завжди. — Або купи собі одні грубі колготки, щоб не рвалися. Бо капронів на тебе на настарчиш…</p>
<p>— Але ж літо надворі… — спробувала заперечити Інна.</p>
<p>— То йди з голими литками! Тільки спідницю довшу візьми</p>
<p>Мама все заспокоювала Інну, що Славко не скупий, а економний. Добре, що гроші додому приносить, а не пропиває, як інші чоловіки.</p>
<p>— Мамо, він мені на таблетки шкодує, — розплакалася Інна. — Йому було б простіше, якби я вмepла</p>
<p>— Що ти таке кажеш, доню! — злякалася мати. — В тебе діти малі, ти ще мусиш їх у люди вивести. Їдь до лікаря, прошу тебе, я дам тобі гроші. Дам, скільки треба. І на процедури, і на ліки Їдь, доню. Не заради себе — заради дітей. Ти ще така молода, тобі треба жити і радіти життю, а ти ж так мучишся</p>
<p>Того дня Інна склала список і, як зазвичай, показала його чоловікові.</p>
<p>— Їду в райцентр, — пояснила. — Піду до лікаря, а заодно куплю крупів, порошку прального, бо вже на викінченні. Колі треба кеди на фізкультуру — старі вже тиснуть. Мені потрібні прокладки і… колготки. Старі вже на пальцях зовсім протерлися, штопані-перештопані…</p>
<p>— А як колись жінки жили без прокладок?! — гримнув чоловік. — І з тими колготками ти мене вже замучила. Як протерлися на пальцях, то вдягни поверх шкарпетки. І лікарям не здумай хабарі роздавати! Не для того ми на Майдані мерзли…</p>
<p>— Хто мерз?! — не витерпіла Інна. — Ти?! Забув, як пошкодував банку смальцю, коли в церкві допомогу майданівцям збирали?</p>
<p>…Не дочекавшись ні відповіді, ні грошей, Інна позичила в матері кілька сотень гривень і поїхала до райцентру. Від лікаря вийшла в розпачі. Він радив якнайшвидше записатися на мaгнітно-рeзонансну томoграфію. Сказав, що її роблять лише в обласному центрі, й коштує це дослідження понад тисячу гривень</p>
<p>Інна вийшла з кабінету лікаря мовби в порожнечу. «Це кінець», — подумала. Чоловік ніколи не дасть їй грошей на це обстеження. А потім іще й на лікування треба буде… Як попросити? Що сказати? Він же не вірить її бoлю!</p>
<p>Приїхавши додому, Інна відразу лягла.</p>
<p>— Тебе знову голівка болить? — притулилася до мами Софійка, поклавши свою теплу долоньку до її чола. — Полежи, я з бабусею тихенько посиджу…</p>
<p>Прийшли зі школи Коля з Павликом. Старший зрадів новим кедам, а молодшим дітям матуся купила по парі шкарпеток. Аби не ображалися, що без обновок…</p>
<p>— А ти колготки собі купила? — поцікавився Миколка і, зрозумівши, що мамі знову не вистачило грошей, додав: — Як виросту, куплю тобі сто пар дорогих колготок. І все, що ти захочеш</p>
<p>Того дня Інна так і не підвелася з ліжка. Обцілувавши дітей, наобіймавшись із ними, наче відчувала, що востаннє, відправила їх готувати уроки, допомагати бабусі й тихо відійшла. Їй було всього 29 років. Коли закривали дoмoвuну, Славко витягнув із-під поли й поклав у ногах покiйної нові колготки. Потім жінки казали, що вибрав у магазині найдорожчі. Таких Інна за життя не мала</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
