Проєкт “Контракт 18–24” вже втілюється у 30 окремій механізованій бригаді. Це реальний шанс для молодих українців стати частиною незламної армії.

Ти готовий приєднатися?
Зроби перший крок — служба починається з тебе. 🇺🇦
📌 https://18-24.army.gov.ua

Хлопець боровся за життя від 13 березня.

Родина Назара припинила збір на лікування.

Нагадаємо, 13 березня на станції “Київ-Волинський” 12-річний підліток отримав удар струмом на даху електрички. Очевидці стали свідками шокувальної події: підліток застряг між вагонами електрпоїзда та отримав розряд струму. Перехожі намагалися допомогти, використовуючи вогнегасник.

Перебіг хвороби значно ускладнився, а рівень летальності зріс у 20 разів – до 2%. У важких випадках смерть може настати за п’ять днів.

За його словами, поточний епідеміологічний сезон є вкрай складним. В Україні домінує вірус грипу А, зокрема пандемічний штам H1N1 та варіант H2N3. Останні два тижні відзначилися різким зростанням випадків грипу B (лінія Victoria), який наразі становить майже 100% випадків цієї категорії. Незважаючи на те, що всі ці штами відповідають вакцинним, перебіг хвороби в цьому сезоні є важчим, а рівень летальності значно підвищився. Якщо зазвичай смертність від грипу становить близько 0,1%, то в поточному сезоні вона досягла 2%. Волянський назвав основні причинами тяжкого перебігу захворювань. Серед них, наприклад, низький рівень охоплення вакцинацією в Україні (менше 1% населення) та запізніле звернення за медичною допомогою.

«Грип має характерну ознаку – швидко спускається в легені. Людина може померти на 5 – 6 день з початку захворювання. Крім того, проблема полягає у нерішучості лікарів, які не завжди призначають специфічні препарати проти грипу. Через це виникають тяжкі випадки перебігу хвороби та ускладнення, зокрема, бактеріальна пневмонія», – підкреслив лікар-імунолог.

За офіційними даними МОЗ, у період з 5 по 11 березня спостерігалося зниження захворюваності на грип та ГРВІ, а смертельних випадків за цей період не зафіксовано.

Проте епідемічний поріг перевищено у Житомирській, Волинській та Закарпатській областях. Кількість випадків COVID-19 суттєво зменшилася у порівнянні з минулим роком.

Якщо у 2023 році спостерігалося одночасне поширення грипу та коронавірусу, то наразі позитивні зразки на COVID-19 становлять лише 5-6%, тоді як грип або риновірус фіксується у понад 10% випадків. При цьому імунолог назвав основні симптоми COVID-19. Серед них – слабкість, втома, незначне підвищення температури, локальні симптоми (кашель, нежить). А от симптоми грипу такі: сильна інтоксикація, виражена слабкість, головний та м’язовий біль, значне підвищення температури (від 38°С і вище). Лікарі рекомендують не нехтувати швидкими тестами на виявлення грипу та COVID-19 для своєчасної діагностики.

Подія сталася в Кременчуцькому районному ТЦК.

Після уточнення військовооблікових даних він пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до військової служби. В подальшому він лишився в ТЦК та СП, очікуючи відправлення до навчального центру.

Близько 17:40 його стан здоров’я різко погіршився — він зблід і втратив свідомість, особовим складом ТЦК та СП було викликано швидку допомогу та реанімобіль. На жаль реанімаційні заходи результатів не дали і о 18:30 було констатовано смерть.

На місце події було викликано слідчо-оперативну групу поліції. За попередніми результатами її роботи порушень в роботі ТЦК та СП не виявлено, заходи фізичного впливу не застосовувались, тілесних ушкоджень у померлого громадянина немає.

За даними медиків помер він від гострої серцевої недостатності. Також керівництвом ТЦК та СП призначено службове розслідування для з’ясування усіх передумов та обставин.

Слідчі дії тривають, закликаємо мешканців утриматись від домислів, спекуляцій та маніпуляцій до їх завершення.

Неймовірне відкриття, яке змушує задуматися: мозок людини продовжує функціонувати навіть після клінічної смерті.

Ця шокуюча заява була зроблена професором Стюартом Гамероффом, анестезіологом та відомим вченим з Університету Арізони.

Його теорія про те, що інформація, що міститься в мозку, не зникає, а просто переходить на новий рівень існування, змушує світ науки поставити під сумнів звичне розуміння життя та смерті.

В експерименті, проведеному вченими Університету Джорджа Вашингтона, група дослідників спостерігала за пацієнтами, які перебувають у стані клінічної смерті. Вони фіксували активність мозку за допомогою електроенцефалограми (ЕЕГ), і ось що здивувало всіх: навіть після того, як серця цих людей перестали битися, в їх мізках продовжувався потужний сплеск активності.

Лікар Гамерофф стверджує, що цей феномен – це не просто випадковий побічний ефект від нестачі кисню. Він називає це гамма-синхронністю – типом мозкових хвиль, який відповідає за усвідомлення, сприйняття та когнітивну активність. Сплески гамма-синхронності спостерігалися в одного з пацієнтів у момент його смерті, продовжуючись від 30 до 90 секунд, що, на думку вченого, може бути пов’язане з активністю свідомості.

Для професора Гамероффа цей феномен не просто фізіологічне явище, а ключ до розгадки існування свідомості після смерті. Він припускає, що інформація, укладена в нашому мозку, не зникає, а перетворюється на якийсь інший стан, можливо, продовжуючи своє існування поза тілом. Це може пояснювати випадки спогадів людей, які пережили клінічну смерть, які стверджують, що їхня свідомість продовжувала існувати.

Але не всі вчені поділяють його думку. У той час як Гамерофф упевнений, що ця “квантова інформація” може існувати у вічності, інші фахівці схиляються до версії, що сплески активності мозку можуть бути результатом кисневого голодування чи інших фізіологічних процесів. Тим не менш, відкриття професора Гамероффа порушує все нові питання про природу свідомості та її зв’язок із життям і смертю.

Йдеться про трагічний випадок, який стався у Львові з 5-річним Велесом Пашником у грудні 2023 року. Тоді його мама звернулась в одну з приватних стоматологічних клінік, аби полікувати дитині зуби.

За даними слідства, для знеболення анестезіологиня провела дитині загальну анестезію. Під час операції з видалення зубів та лікування карієсу, яку проводив лікар-стоматолог, у пацієнта критично знизився рівень сатурації, припинилось дихання та в подальшому – зупинилось серце. Анестезіологиня намагалась провести реанімаційні заходи, проте це не допомогло.

Лікарка-анестезіологиня, яка відповідала за наркоз для 5-річного хлопчика під час стоматологічної операції у Львові, підробила сертифікат на роботу з дітьми. Їй оголосили підозру. Про це Львівському порталу повідомили у поліції Львівщини.

Йдеться про трагічний випадок, який стався у Львові з 5-річним Велесом Пашником у грудні 2023 року. Тоді його мама звернулась в одну з приватних стоматологічних клінік, аби полікувати дитині зуби.

За даними слідства, для знеболення анестезіологиня провела дитині загальну анестезію. Під час операції з видалення зубів та лікування карієсу, яку проводив лікар-стоматолог, у пацієнта критично знизився рівень сатурації, припинилось дихання та в подальшому – зупинилось серце. Анестезіологиня намагалась провести реанімаційні заходи, проте це не допомогло.Анестезіологині оголосили підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:

ч.2 ст.140 (неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником);
ч.5 ст.27 – ч.3 ст.358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, вчинене за попередньою змовою групою осіб);
ч.4 ст.358 (використання завідомо підробленого документа);
ст.138 (незаконна лікувальна діяльність).
Максимальне покарання, передбачене санкціями статей, – до п’яти років тюрми.

За інформацією поліції, 7 лютого правоохоронці виявили 32-річного чернівчанина, який перебував у розшуку за ухилення від мобілізації.

“Відтак його було запрошено в обласний ТЦК та СП для уточнення військово-облікової інформації, на що він погодився”, – йдеться на сайті поліції.

За попередньою інформацією, під час проходження військово-лікарської комісії, у чоловіка різко погіршилось самопочуття й він знепритомнів. Чоловіку надавали домедичну допомогу, а на місце викликали медиків. Однак, під час реанімації, лікарі констатували смерть чоловіка.

Тіло чернівчанина направили на судово-медичну експертизу, щоб встановити причини смерті. За фактом події розпочали досудове розслідування з приміткою “природня смерть”.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Поскаржилася на біль у горлі

Школярка із села Хмільниця Чернігівської області Катя Харько ще 31 січня поскаржилася старшій сестрі та батькові на те, що в неї сильно болить горло. У дівчинки піднялася температура під 40.

“Ми вирішили викликати швидку допомогу, щоб відправити її до лікарні під наглядом лікарів. Мені та батькові потрібно було на роботу, мама тоді перебувала в Чехії. Ми не хотіли залишати Катю вдома лише з літньою бабусею”, – описує події OBOZ.UA старша сестра Тетяна Харько.

Лікарі швидкої допомоги спочатку не хотіли госпіталізувати дитину, але, вислухавши аргументи рідних, таки вирішили везти її до Чернігова, до обласної лікарні. Супроводжувала школярку бабуся. Там у приймальному відділенні дівчинку оглянула лікарка та призначила лікування.

“Ми ввечері зідзвонювалися з нею. Але довго не розмовляли, бо їй було боляче говорити. Я ще сказала їй, що знаю, що їй боляче, кажу, відпочивай. І це була наша остання розмова”, – згадує сестра.

Сім’ї одразу не повідомили про смерть доньки

А вже наступного дня 2 лютого рано-вранці Каті не стало. Офіційно смерть дитини зафіксована о 7.55. Проте рідним не повідомили про це. Батько дівчинки Володимир приїхав до лікарні о 9:40, щоб відвідати дочку, написати заяву, щоб Катя могла залишатися в палаті під час повітряної тривоги, якщо не йдеться про масований ракетний обстріл.

За словами сестри, була якраз повітряна тривога, коли батько зайшов у двір лікарні. Він набрав мобільний номер, який їм дали напередодні. Але коли представився хто він, абонент відключився.

Потім він зайшов у гардероб і поцікавився, куди йому йти. Працівниця передзвонила до відділення, після розмови зі співчуттям подивилася на Володимира та сказала: “Знімайте курточку, вас проведуть у реанімацію”. І вже там батькові повідомили про смерть дочки.

Як розповіли в лікарні рідним, під ранок дівчинці стало погано, її перевели до реанімації, але врятувати так і не змогли.

“Ми сьогодні спілкувалися із лікаркою, яка призначала лікування. Нам повідомили, що вони все робили правильно, діяли за протоколом, дитина почувалась добре, а погано їй стало вранці, почалися судоми, тоді їй ввели протисудомне”, – продовжує сестра.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 140 КК України – Неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків, які призвели до тяжких наслідків для неповнолітнього. Винному загрожує до трьох років в’язниці або п’ять років обмеження волі із забороною займатися певною діяльністю три роки.

“У працівників поліції виникли питання до того, що вони там побачили, медики намагалися приховати відходи медпрепаратів, які використовували, і повідомили в поліцію пізніше навіть, ніж нам. Наскільки ми знаємо, їй вводили “Цефозалін”, антибіотик. Можливо, у неї виник анафілактичний шок, її відправили в реанімацію, але реанімаційні дії не дали результатів”, – каже OBOZ.UA Тетяна.

Родичі досі не можуть отямитися від того, що трапилося. За весь час вона лише один раз потрапляла до лікарні, коли вдарила ногу і та опухла. Ще в січні Катя їздила в Карпати, каталася по снігу, розважалася. І нічого її не турбувало.

“Пам’ятаю, що після Карпат вона захотіла заїхати до мене до Києва, ми гуляли з нею містом. Тоді вона сказала, що мріяла б жити тут у сусідньому будинку зі мною”, – згадує Тетяна.

Ще Катя любила зі своєю мамою пекти торти, у сім’ї збереглися фото та відео, як дочка разом із мамою займаються кулінарією та щасливі.В обласній дитячій лікарні Чернігова визнають, що проводили дитині антибіотикотерапію. І кажуть, що причину смерті дитини зможуть назвати лише після проведення службового розслідування та експертиз. А також після конференції із лікарями судово-медичної експертизи.

Про це повідомили у ГУ Нацполіції Одеської області. За попередніми даними, малюк отримав термічні опіки, після чого почав непритомніти й мав серйозні порушення дихання, але його мати і співмешканець не звернулися до лікарів.

Натомість вони залишили дитину в небезпечному для життя стані, що призвело до її смерті. Після цього неодноразово судимий співмешканець матері сховав тіло дитини в морозильнику.

Тіло малюка було направлено на судово-медичну експертизу для визначення остаточної причини смерті. Слідчі також вилучили речові докази для подальших досліджень.

Жінку та чоловіка поліцейські затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Слідчі повідомили їм про підозру за ч. 3 ст. 135 Кримінального кодексу України – залишення в небезпеці особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані й була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу й мав змогу надати їй допомогу, що спричинило смерть малолітньої особи. Крім цього, жінці повідомлено про підозру ще за ст. 166 ККУ – злісне невиконання батьківських обов’язків щодо догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, а чоловіку – за ч. 1 ст. 297 ККУ – наруга над тілом померлого.

Суд обрав підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб без права внесення застави.

Крім того, дівчинку, яка також виховувалась у родині, було вилучено та скеровано на медичне обстеження. Надалі вирішуватиметься питання щодо позбавлення матері батьківських прав.

У Чернігові в обласній дитячій лікарні після діагностованої лакунарної ангіни померла 11-річна Катерина Харько з Хмільниці.

Про це пише Суспільне.

Батько дитини Володимир Харько повідомив, що донька скаржилася на сильний біль у горлі та високу температуру, після чого її госпіталізували.

Катерину доставили до лікарні 1 лютого бригадою швидкої допомоги, де їй призначили лікування. Проте вже наступного ранку її стан різко погіршився. За словами генеральної директорки лікарні Тетяни Лебедєвої, реанімаційні заходи не дали результату, і дитина померла.

Рідні Катерини ставлять під сумнів дії лікарів. Її сестра Тетяна наголошує, що дитина не могла померти від ангіни. Батько дівчинки розповів, що дізнався про смерть доньки лише вранці, коли приїхав її відвідати. За його словами, він намагався телефонувати до лікарні, але ніхто не відповідав.

Рідні припускають, що причиною трагедії могла стати реакція на призначений антибіотик. Тітка Катерини Ольга Чайка висловила обурення тим, що лікарі не контролювали стан дитини після введення препарату. Лікарня проводить службове розслідування, а поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про неналежне виконання професійних обов’язків медпрацівниками, що спричинило тяжкі наслідки. Наразі тривають слідчі дії.

Російський окупант забрав життя Івана Бортейчука, жителя села Хом’яківка Гвіздецької громади, йдеться на Фейсбук-сторінці громади з Івано-Франківщини.

Народився 3 квітня 1998 року в селі Хом’яківка, де і проживав з батьками. З самого малечку він в усьому допомагав батькам, був добрим, привітним, вихованим, мав багато друзів і, як кожна молода людина, складав плани на майбутнє. Після закінчення Гвіздецького ліцею, здобув фах плиточника в Коломийському ліцеї сфери послуг. Хлопець мав золоті руки, тому ніколи не сидів без роботи. Іван завжди горів тим, що робив, — згадують земляки.

Старший солдат Іван Бортейчук був призваний до лав ЗСУ Коломийським РТЦК та СП в березні 2022 року. Оператор 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти військової частини А1736.

Вже під час служби в лавах ЗСУ він знайшов свою долю Ауріку. Подружжя повінчалося під час війни. Згодом народився син Єгор.

20 січня 2025 року отримав бойове поранення внаслідок ураження при атаці ворожим FPV-дроном екіпажу безпілотного літального апарату «Казік» FPV-бомбер під час заїзду на позицію в населеному пункті Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області.

Впродовж п’яти днів лікарі Харківської обласної лікарні боролися за життя Героя, але 25 січня 2025 року Івана не стало.

“Мудрим, красивим, сповненим великої любові до життя залишиться Іван у нашій пам’яті, наших серцях. Багато щирих слів які не будуть закінчуватися можна казати про нашого Героя. Вічна пам’ять і блаженний упокій тобі, дорогий наш друже. Нехай рідна земля стане для тебе пухом, а Всевишній дарує вічне життя у Царстві Небеснім”, — йдеться в співчутті.

Гвіздецька селищна рада висловлює щирі слова співчуття дружині Ауріці, синочку Єгору, батькам Любові та Василю, сестрі Христині, всім рідним, друзям, побратимам, односельцям.

Новонароджений Ромчик (так встигли назвати хлопчика – прим. автора) був другою дитиною у родині. Василина та Сергій вже виховують чотирирічного сина. Сім’я живе у селі Мала Плавуча Козівської громади, чоловік зараз перебуває на фронті. Попри всі складнощі війни та відстань, родина Громовиків наважилася на другу дитину. Поповнення очікували ближче до листопада, проте навіть уявити не могли, що замість дитячих речей та іграшок доведеться купувати труну і домовлятися про поховання, пише 20 хвилин.

Вірили, що вдасться врятувати

Під час спілкування з журналісткою «20 хвилин» родина Громовиків розповіла, що вагітна Василина перебувала на обліку, систематично відвідувала лікарів, здавала всі необхідні аналізи та проходила ультразвукові дослідження. Родина наголошує, дитина розвивалася без жодних відхилень від норми.

– Робили аналізи, огляди, УЗД, лікарі казали, що без патологічних змін. Тільки кілька разів були загрози викидня, але вона полежала собі в лікарні, їй давали крапельниці, вітаміни, і все добре. Напередодні пологів Василина також перебувала в лікарні, адже медики наголошували, що є ризик народити передчасно. Власне, так і сталося, – каже бабуся померлого немовляти Надія Громовик.

Пологи тривали з 10.00 до 16.30 четвертого жовтня. Василина самостійно народила сина Ромчика, вагою 2 450 грамів. Медики повідомили, що дитина здорова, і разом з породіллею його відправили у палату.

– Нам повідомили, що дитина народилася недоношеною, але не було потреби забирати його в реанімацію. Медики чітко сказали, що наш Ромчик здоровий. Та вже за кілька годин у палаті помітила, що він важко дихає і постійно плаче. Я розумію, що всі дітки час від часу плачуть, але він вже синів від крику. Звернулася до медичної сестри, щоб сина обстежили, надали йому допомогу. Вона прийшла, ніякого обстеження не провела, нікуди не забрала, а лише дала йому свічку парацетамолу. Я давала йому груди, але нічого не допомагало, – розповідає пані Василина.

Про те, що Ромчик потребує негайної допомоги, повідомив черговий лікар, який зранку п’ятого жовтня зайшов оглянути новонародженого.

– Він послухав сина і сказав, що треба забирати в реанімацію. Добу Ромчик перебував в реанімації під наглядом медиків. Лікарі казали, що у нього тричі зупинялося серце. А вже о 04.00 шостого жовтня повідомили, що врятувати його не вдається. Можемо лише швиденько охрестити. Так і сталося, ми охрестили сина в лікарні, а вже о 06.00 він помер, – розповіла бабуся Надія

Зі слів бабусі Надії, у Ромчика медики виявили внутрішньоутробне зараження.

– Лікарі сказали, що ця інфекція швидко поширюється в організмі дитини. Важливі перші шість годин. Але чому ж вони тоді нічого не зробили? Невістка Василина казала, що синові погано. Чому ж тоді вони промовчали і вчасно не надали допомоги? – обурюється Надія Громовик. – Нам ніхто не казав, чому пологи почалися передчасно. Нам ніхто не казав, що у дитини може бути якась інфекція. Ніяких пояснень немає, навіть висновок патологоанатома не дали, лише довідку про смерть.

Сьомого жовтня родина Громовиків поховала новонародженого Ромчика. Батько Сергій встиг побачити сина лише на світлині, а ось особисто так і не познайомилися.

– Це велике горе для нашої родини. Ми готувалися, що буде ще один онук, що будемо бавити, а через недбалість лікарів можемо тільки піти на кладовище. Ми хочемо, щоб про нашу історію знали всі, можливо, інші породіллі будуть більш обачними. Вже зараз розуміємо, що треба наполягати на додатковому обстеженні, нагляді. Шкода нашого Ромчика, його вже не повернути, – каже бабуся Надія.

Лікарі зробили все можливе?

Чому медики одразу не забрали хлопчика до реанімації, що стало причиною смерті? Журналісти «20 хвилин» звернулися за коментарем до генерального директора закладу Віктора Овчарука.

Нашому медіа пан Віктор підтвердив, що пацієнт помер через внутрішньоутробну інфекцію. Із його слів, вона виникає у 3-4% новонароджених, переважно йдеться про дітей-поспішайок.

– Хлопчик народився рожевенький, самостійно дихав, 8-9 балів за шкалою Апгар, рівень сатурації – 95-96. Його оглянули, дали мамі на груди, також прикладали до грудей. Все було добре, тому ніхто в реанімацію не забрав. Зранку наступного дня наш медик побачив, що у новонародженого синюватий колір шкіри, що є проблеми з диханням і одразу забрали, – розповідає Віктор Овчарук. – У реанімації медики діяли за протоколом, ввели дитині два антибіотики, але вже нічого не допомагало. Зранку шостого жовтня констатували смерть. Нам дуже шкода родину, але такі випадки бувають.

Віктор Овчарук наголосив, що вже провели розтин і наразі чекають письмового висновку патологоанатома. Днями мають зібрати клініко-експертну комісію для обговорення.

– Патологоанатом повідомив, що у хлопчика стрімко розвивалася внутрішньоутробна інфекція. Вона уразила всі внутрішні органи дитини. Навіть антибіотики, які вводили за протоколом, не допомогли йому, – додав генеральний директор. – На клініко-експертній комісії маємо розглядати історію ведення вагітності, надання медичних послуг породіллі та всю допомогу новонародженому. Обов’язково запросимо патологоанатома і робитимемо висновки.

Родина Громовиків з Козівщини поки що не зверталася до правоохоронних органів із заявою. Розповівши свою історію, вони хочуть звернути увагу медичне керівництво держави на покращення надання послуг породіллям та новонародженим. А також привернути увагу вагітних та майбутніх батьків, аби ті були більш уважними до дій медиків і робили все можливе, аби врятувати свою дитину.

Про це повідомив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

Денис Боярчук
Житель Моршину. Брав участь у проведенні антитерористичної операції на сході України. Після початку повномасштабного російського вторгнення знову повернувся до лав Збройних сил. Захищав Батьківщину у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади на посаді оператора.

Військовослужбовець загинув 7 серпня поблизу населеного пункту Юнаківка Сумської області. Йому було 37 років.

Адам Лінчак
Житель села Старява Мостиської громади. Під час повномасштабної війни служив у військовій частині А7364. Був водієм відділення підвозу боєприпасів першого мінометного взводу.

Загинув під час виконання бойового завдання 7 серпня у населеному пункті Юрʼївка, що на Донеччині. Воїну назавжди 19.

Про трагічний випадок інформує Сайт міста Шепетівка.

30 липня у варшавському житловому комплексі стався шокуючий випадок: на голову 18-річного шепетівчанина, який проходив поруч із будівлею, де проводився ремонт, впав газовий котел.

Зазначається, що газовий котел вагою 30 кг скинув з даху із висоти понад 10 метрів 51-річний працівник, який виконував ремонтні роботи.

Котел впав на 18-річного шепетівчанина Дмитра Ситарука. За інформацією прокуратури, яка розслідує інцидент, хлопець отримав масивну травму лицьового черепа, лобової кістки та мозку.

Працівнику, який скинув котел, пред’явлено звинувачення. Суд заборонив йому працювати на висоті, залишати країну та наказав щотижня з’являтися у відділенні поліції. Чоловік визнав свою провину.

Хлопець тиждень перебував у медикаментозній комі

Пізно ввечері в середу, 7 серпня, 18-річний Дмитро помер у лікарні Варшави.

Підліток весь час перебував у медикаментозній комі. Медики провели кількагодинну операцію, намагаючись врятувати хлопця. За прогнозами лікарів, навіть якби хлопець вижив, він мав би серйозні проблеми зі здоров’ям через характер отриманих травм.

Просять вашої допомоги з перевезенням тіла нашого громадяна Лозовий Іван 18.01.1979 р. н. Львівська область. Цей порядний та добрий чоловік, помер сьогодні в лікарні м. Дезіо. Він опинився в дуже важкій психологічній ситуації наодинці. За невеликий проміжок часу в нього на війні загинуло два брата та племінник, якого до цих пір не забрали з поля бою. Проживав один, рідних тут нажаль немає, допомогти йому не було кому. Мав хронічні х-би які загострились, впав в кому тиждень тому, сьогодні помер. Перевезення в Україну коштує до 4 тис євро. Просимо допомогти, хто чим зможе. Старенька мама благає та дуже хоче побачити в останнє свого сина. Просимо небайдужих допогти транспортувати тіло додому.
@follower
@mettere in evidenza
https://www.paypal.me/LiubovMartyniuk
IBAN associazione “Amor Vitae “:
IT48V0623001632000057162995

Про це зранку повідомив керівник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

Федір Данів
Житель села Сможе Козівської громади. Кулеметник 3-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення в/ч 3028.

Загинув 22 липня, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Йому було 50 років.

Олег Устяновський
Уродженець села Пукеничі Стрийської громади. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем вступив до Збройних сил.

У 2023 році був поранений, після реабілітації проходив навчання у Німеччині. Лейтенант, командир кулеметного взводу другої стрілецької роти 36-го окремого стрілецького батальйону. Був нагороджений відзнакою Президента України “За оборону України”. Загинув 23 липня при виконанні бойового завдання біля населеного пункту Водяне Донецької області. Йому було 29 років.

Ростислав Корман
Народився та проживав у селі Нежухів Стрийської громади. Мобілізований у вересні 2022 року. Був стрільцем 1-го відділення батальйону.

Загинув 22 липня під час виконання бойового завдання на Донеччині. Йому було 52 роки.

В Італії трагічно загинула 33-річна українка Марта-Марія Огризко після того, як впала зі скелі.

Про це повідомило італійське видання Rainews.it.

Схил знаходиться біля трейлера, де вона жила зі своїм партнером. Після падіння зі скелі заввишки близько двох метрів, не маючи змоги поворухнутися, українка попросила свого партнера-росіянина про допомогу, надсилаючи йому повідомлення через Whatsapp і телефонуючи йому, але він проігнорував прохання про допомогу.

Жінку наступного ранку знайшли мертвою. На тілі жінки виявили травми внаслідок падіння, а також від отриманих раніше побоїв.

Крім того, що чоловік проігнорував прохання українки про допомогу і залишив її помирати, італійські правоохоронці з’ясували, що 41-річний росіянин Ілля Б. неодноразово нападав на Марту-Марію і погрожував їй, зокрема, ножем. Одного разу він спалив її одяг та зіштовхнув на запалене багаття, що спричинило опіки сідниць, рук та живота другого ступеня.

Крім того, росіянин не дозволяв українці спілкуватися та бачитися з членами сім’ї, яких він ненавидів через українське громадянство. В одному випадку, за словами сестри загиблої, він образив їх, назвавши “фі***ими українцями, які мають померти”. У кількох випадках жінці доводилося навіть лягати у лікарню через побиття.

Росіянина заарештували за звинуваченням у жорстокому поводженні. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 24 років.

Названо розмір допомоги на похорон пенсіонера у 2023 році
З початку повномасштабного російського військового вторгнення держава без затримок виплачує щомісяця українцям пенсії. Крім того, якщо так сталося, що пенсіонер помер, його родичі або особи, які займаються похованням, можуть отримати його останню пенсію. Про який розмір йдеться, повідомляє ПФУ.

У відомстві вирішили нагадати, про який розмір грошової допомоги на похорон пенсіонера у 2024 році йдеться. Розмір допомоги на поховання залежить від закону, згідно з яким було призначено пенсію померлому.

Якщо пенсіонер отримував пенсію, призначену згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, тоді розмір такої допомоги становить три розміри щомісячної пенсії такої особи.

При цьому сума має бути не менше п’ятиразового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн).

Для тих, кому пенсію було призначено відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” або на підставі інших законів, розмір допомоги становить дві щомісячні пенсії такого пенсіонера.

Варто знати, що термін звернення за отриманням допомоги на поховання пенсіонера не обмежений у часі.

Для отримання такої допомоги знадобляться такі документи:

Заява про виплату допомоги на поховання;
Паспорт громадянина України або інший документ, що засвідчує особу;
Довідка про смерть пенсіонера або витяг з державного реєстру актів громадянського стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання;
Свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті (подається, якщо пенсіонер помер за межами України та реєстрацію смерті проведено компетентними органами іноземної держави).
Подавати документи на отримання допомоги слід до ПФУ. ВПО та люди з тимчасово окупованих територій можуть звертатися до будь-якого пенсійного фонду України. Під час воєнного стану немає жодної прив’язки до місця реєстрації померлого.

Oкcaнa Кopoткa cлужилa у 95 бpигaдi. Вoнa зaгинулa 29 чepвня бiля Cлoв’янcькa Кpaмaтopcькoгo paйoну Дoнeцькoї oблacтi.

Щo вiдoмo пpo Oкcaну Кopoтку
Oкcaнa Миxaйлiвнa Кopoткa poдoм iз ceлa Пушкapi Чepнiгiвcькoї oблacтi. Вoнa мaмa тpьox дiтeй з iнвaлiднicтю.

Нoвгopoд-Ciвepcькa мicькa гpoмaдa пoвiдoмилa, щo oкpiм влacниx дiтeй Oкcaнa дужe пepeживaлa i зa дoлi чужиx – жiнкa мaйжe вce життя пpиcвятилa пeдaгoгiцi.

Пpaцювaлa вчитeлeм укpaїнcькoї мoви тa лiтepaтуpи. Oбoжнювaлa життя, любилa пиcaти вipшi, булa вiддaнa cвoїй poбoтi,
– пoвiдoмили у мicцeвiй влaдi.

Жiнкa тaкoж oбoжнювaлa лiтepaтуpу i любилa пиcaти вipшi. Її дoбpe знaли мicцeвi читaчi i бiблioтeкapi як aктивну учacницю бaгaтьox бiблioтeчниx зaxoдiв. Кpiм цьoгo, oкcaнa Кopoткa мaлa чимaлий дocвiд пeдaгoгiчнoї poбoти, виxoвaння тa iнклюзивнoгo нaвчaння дiтeй.

У Нoвгopoд -Ciвepcькiй бiблioтeцi тaкoж iз cумoм пpoкoмeнтувaли втpaту: “Вoнa зaвжди з paдicтю вiдгукувaлacь нa зaпpoшeння взяти учacть у зaciдaнняx лiтepaтуpнo-музичнoї вiтaльнi “cлoвo…”, нaвiть нe звaжaючи, щo з Пушкapiв дo мicтa щe тpeбa якocь дicтaтиcя, зaлишити нa дeякий чac дiтeй, якi пocтiйнo пoтpeбувaли oпiки. Її пaтpioтичнi вipшi пociли дocтoйнe мicцe у збipцi пoeзiй тaлaнoвитиx зeмлякiв Чepнiгiвщини “Мaндpiвнi вipшi””.

Бiблioтeкa oпублiкувaлa вipш, який Oкcaнa Кopoткo дeклapувaлa в читaльнiй зaлi влiтку 2019 poку. Вжe чepeз кiлькa мicяцiв вдягнулa вiйcькoву фopму i взялa дo pук aвтoмaтa. Тiєї oceнi жiнкa пiшлa cлужити дo ЗCУ зa кoнтpaктoм.

Вipш Oкcaни Кopoткo
“Зaкoxaйcя в Укpaїну,

В її пicню чapiвну,

В мaкiв цвiт, вoлoшки в житi,

Взимку в гiлля в oкcaмитi,

Вoceни в cтpoкaтi пapки,

Нaвecнi в зeлeнi apки,

В нeбa cинь у лiтню cпeку,

Пicню жaйвopa дaлeку…”

У блaгoдiйнoму фoндi, з яким вoнa cпiвпpaцювaлa, вiдгукуютьcя пpo нeї як пpo чуйну, твopчу тa cвiтлу людину.

Кoжнoгo paзу, кoли пpиїздили нa cxiд з дoпoмoгoю, вoнa зaвжди зуcтpiчaлa нac з тeплoтoю тa увaгoю, гoдувaлa тa, пpoвoджaючи дoдoму, мiцнo oбiймaлa, бaжaючи бeзпeчнoї тa лeгкoї дopoги,
– пoвiдoмили у фoндi.

Пpoщaння iз зaxиcницeю вiдбудeтьcя oб 11:40 3 липня. Пoxoвaють Гepoїню нa Пoкpoвcькoму клaдoвищi.

Oкcaнa Кopoткo: фoтo iз coцмepeж

Про це повідомила пресслужба Львівської ОВА.

У суботу, 18 травня, мешканці Львівщини попрощаються з шістьма загиблими військовослужбовцями.

Андрій Пиль

Житель села Нижні Гаї Дрогобицької громади. Після закінчення школи вступив у Дрогобицький коледж нафти та газу. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист держави у складі 1-ї роти 67-го батальйону ТрО. Загинув 14 травня 2024 року поблизу населеного пункту М’ясожарівка на Луганщині. Йому було 48 років.

Іван Колодійчик

Уродженець міста Борислав Львівської області. Навчався у Бориславському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 4 імені Стефана Коваліва. Згодом вступив до Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. З перших днів повномасштабного вторгнення вступив до лав Збройних Сил. Воював у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув 27 травня 2022 року. У віці 23 роки.

Богдан Крохмаль

23-річний житель міста Червоноград. Був старшим солдатом, навідником мінометного взводу 33-ї окремої механізованої бригади. Воїн вважався зниклим безвісти з лютого 2024 року. Однак згодом рідні отримали підтвердження його загибелі на Донеччині.

Володимир Дацюк

Уродженець міста Сокаль. Служив майстром ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини А4447. Загинув 12 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Побєда Донецької області. У віці 46 років.

Юрій Потрогош

Житель міста Кам’янка-Бузька. Воїн був підполковником та командиром однієї з військових частин. Загинув 16 травня 2024 року внаслідок ракетного обстрілу на Харківщині. У віці 38 років.

Богдан Мацелюх

Уродженець села Старий Яр, згодом переїхав до Яворова. У серпні 2023 року Богдана призвали до війська і він вступив до лав 14-ї механізованої бригади. Загинув 10 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Лікарі приватної стоматологічної клініки Ori-Dent у Львові не мали відповідної кваліфікації, проводячи операцію з видалення молочних зубів під загальним наркозом 5-річному Велесу Пашнику, через що він впав у кому та через місяць помер у реанімації.

До такого висновку дійшла клініко-експертна комісія департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА на засіданні, повідомляє Zaxid.net.

За словами голови клініко-експертної комісії (КЕК), заступника директора департаменту Володимира Чорнія, на засіданні були присутні батько хлопчика, адвокати, представники закладів охорони здоров’я, а також стоматолог та анестезіолог приватної клініки – усі, хто був дотичний до трагедії.

Заслухавши протокол надання медичної допомоги, висновок експерта, комісія встановила, що стоматолог та анестезіолог приватної клініки надавали медичну допомогу дитині, не маючи відповідної кваліфікації.

“Виявлені значні недоліки під час надання медичної допомоги Велесу. Основне те, що лікарі – анестезіолог і стоматолог – не мали відповідної кваліфікації, щоб надавати дитині таку допомогу.

У них би мала бути дитяча стоматологія і дитяча анестезіологія, а була доросла стоматологія і доросла анестезіологія. Вони не мали спеціального сертифікату для лікування дітей”, – заявив Чорній.

Він зазначив, що рішення комісії зараз технічно доопрацьовується і буде підписано найближчим часом. Її висновок береться до уваги під час розслідування кримінального провадження.

Батько хлопчика Віктор Пашник розповів, що на засіданні були стоматологиня Вікторія Карнаухова та анестезіологиня Ірина Пода, які проводили видалення молочних зубів Велесу під загальним наркозом, директор клініки Роман Онисько не прийшов.

“Так легковажно віднестись до людського життя, до дитячого життя, як ці молоді лікарки… Чи це час такий, чи люди такі, чи освіта в них така… У них не було анестезіологічної медсестри, не було сертифікатів на роботу з дітьми, у лікаря-стоматолога не було ліцензії на дитячу стоматологію та хірургічної ліцензії, бо це вже хірургія під анестезією”, – каже Віктор Пашник.

Смерть 5-річного хлопчика у Львові після візиту до стоматолога – деталі

Торік у грудні у львівській приватній стоматологічній клініці Ori-Dent впав у кому 5-річний син музиканта Віктора Пашника Велес.

Дитині вирішили видалити зуби під загальним наркозом. Під час операції у хлопчика зупинилося серце, його госпіталізували до реанімації.

Лікарі констатували смерть мозку. Дитина померла 13 січня.

Поліція відкрила кримінальне провадження через неналежне виконання лікарями своїх професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки.

Ймовірно що й сам Валерій Залужний був присутній на похоронах, щоб вшанувати пам’ять воїна, що віддавав своє життя за Україну. За подвиги на полі бою екс-главком відзначив героя «Залізним хрестом». На прощання з’явилися активісти, блогери Сергій Стерненко та Ігор Лаченков, ведучий Євген Яновський, військова та співачка Анастасія Шевченко (Стасік), громадський та політичний діяч Сергій Притула.

Про це повідомляє одне з видань.

На прощання з військовим зібралися сотні українців з квітами, щоб віддати йому останню шану. Присутні були також військові. У Михайлівському Золотоверхому соборі відбулось відспівання Павла, але місце його поховання родина поки не розголошувала.

Павло Петриченко активно брав участь у Євромайдані та організував акції на підтримку Сергія Стерненка. До початку повномасштабного вторгнення він працював проектним менеджером у благодійному фонді Сергія Притули та приймав участь у численних громадських ініціативах.

За декілька тижнів перед початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Петриченко став керівником штабу нової партії Притули. У квітні 2022 року він був призваний на військову службу до Збройних сил України, де служив аеророзвідником у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка.

У 2023 році Павла Петриченка відзначили орденом «Золотий хрест», орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою головнокомандувача «Хрест хоробрих».

Український сержант Павло Петриченко загинув 15 квітня від рук російських окупантів. Про це повідомила його сестра Марина Петриченко.

У Донецькій області загинув Микола Пилипчук — стрілець-снайпер 2 гірсько-штурмового відділення військової частини А 3715. Йому було 49 років, повідомила голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук.

У Запорізькій області обірвалось життя Василя Федоріва, який служив головним сержантом-командиром розвідувального відділення військової частини А 7153. Йому було 38 років.

На полі бою поліг сержант військової частини А 7153 Василь Дранчук. Йому назавжди 41.

У Донецькій області не стало Володимира Іваника. Стрільцю-помічнику гранатометника механізованого відділення механізованого батальйону військової частини А 4667 було 38 років.

Від тяжких травм, отриманих в бою на запорізькому напрямку, помер солдат військової частини А 7166 Василь Микицей. Боєць служив водієм стрілецького відділення стрілецької роти.

Даючи відсіч окупантам в Донецькій області, загинув Василь Гавриляк — стрілець-снайпер гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмової роти. Йому було 20.

У ході бойових дій на Донеччині перестало битись серце Василя Непеляка, старшого стрільця 3 штурмового відділення 2 штурмової роти військової частини А 3488. Йому назавжди 22.

Від важких травм, отриманих в бою в Донецькій області, відійшов у вічність солдат Сергій Затерка. Військовослужбовцю частини А 3715 було 48 років.

Останній бій в Донецькій області прийняв гранатометник гірсько-штурмового відділення військової частини А 3892 Іван Харишин. Бійцю було 40 років.

Внаслідок ворожого мінометного обстрілу загинув Руслан Ковалюк. Старшому стрільцю-оператору механізованого відділення військової частини А 4667 було 46 років.

Вічна слава Героям! Щирі співчуття рідним, друзям, побратимам.

Про смерть Захисника повідомила Городенківська міська рада, інформують “Вікна”.

Гулин Петро Михайлович народився 4 червня 1991 року, жив у селі Поточище. Захищав волю і незалежність України у війні з російськими окупантами.

14 квітня 2024 року в ході виконання бойового завдання солдат Петро Гулин загинув біля населеного пункту Новокалинове, Покровського району Донецької області.

“В ці скорботні дні Городенківська громада співчуває родині Героя. Сумуємо разом із Вами, підтримуємо в годину скорботи. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають! На жаль, словами важко загоїти у серці болючу рану втрати. Вічна і світла пам’ять Герою!”, — йдеться у співчутті.

Понад дві доби медики боролись за життя Мичак Ілони, яка тяжко травмувалась в автопригоді. Однак сьогодні близько 17:30 її серце зупинилось.

Дівчина навчалася у Житомирському державному університеті ім. Івана Франка, мріяла стати вчителькою. Тієї фатальної ночі брат та бабуся поїхали її забирати з потяга. На жаль, усі — загинули.

Кадри порятунку дівчини з автівки, яку прошив відбійник:

Нагадаємо, 6-го квітня, близько 02:30 між населеними пунктами Клесів та Федорівка водій автомобіля «Volkswagen Golf», 20-річний житель села Вири, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу та врізався у відбійник, який наскрізь прошив легковик.

Від отриманих травм на місці події загинув керманич та його 67-річна бабуся. Рідну 19-річну сестру госпіталізували до реанімації, однак життя її врятувати не вдалося.

Триває досудове розслідування.

Навічно 21…
ОЛЕГ ЗАПРУДНОВ
з Кіровоградщини загинув 7 листопада
в Покровському районі Донецької області.
Ми пишаємося тобою, хлопчику!
Ми сумуємо разом із твоєю родиною.
Не дожив, не доспівав, не докохав.
Вічна шана тобі, Герою!

Світла ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ УКРАЇНИ І ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!!
СПІВЧУТТЯ РІДНИМ ТА БЛИЗЬКИМ!!

Вічна шана тобі, Герою!

Про це йдеться у матеріалі OBOZ.UA.

35-річна Ганна Данильчук мала народити 15-16 березня. Це була четверта вагітність жінки і вона проходила без жодних ускладнень.

Напередодні у Facebook жінка опублікувала фото останнього УЗД. Ганна писала друзям, що за місяць вони зможуть привітати її з народженням сина.

Про це йдеться у матеріалі OBOZ.UA.

35-річна Ганна Данильчук мала народити 15-16 березня. Це була четверта вагітність жінки і вона проходила без жодних ускладнень.

Напередодні у Facebook жінка опублікувала фото останнього УЗД. Ганна писала друзям, що за місяць вони зможуть привітати її з народженням сина.

У сім’ї вже зростають троє: молодшому синові 10 років, старшому – 17, а середній доньці – 15 років. Четвертий малюк був бажаним для подружжя. Перед пологами жінку поклали до Костопільської багатопрофільної лікарні. Пологи розпочалися 19 березня приблизно о 18-й

Свекруха Тетяна пригадала, що Ганна повідомила про початок пологів чоловіку, але вмовила його не їхати до пологового, а відпочити напередодні зустрічі із сином.

Близько 22-ї години чоловік побачив, що до одного з месенджерів Ганни хтось заходив, але турбувати своїм дзвінком дружину не став. Ніч пройшла без дзвінків з радісною звісткою. Вранці чоловік помчав до лікарні.

“І тільки там йому повідомили, що дитина народилася, але, на жаль, померла. А його дружина у реанімації. Він кинувся туди, та його не пустили. Не пустили й маму Ані, яка також приїхала до лікарні”, – каже Тетяна.

З’ясувалося, що чотири години Ганна не могла народити. Лікарі ухвалили рішення про кесарів розтин. Чому це не зробили раніше, ніхто не пояснив. Під час кесаревого з’явився на світ хлопчик вагою 3 кг 900 г. Проте прожила дитина лише 15 хвилин. У довідці, виданій рідним, написано, що дитині проводили реанімаційні дії 40 хвилин.

“У довідці про смерть написано діагноз – “гіпоплазія легень”. Хоча патологоанатом нам казав, що з легенями було все нормально, вони були рожевого кольору”, – каже Тетяна.

Цей діагноз можна діагностувати ще на ранніх термінах вагітності. Але ніхто з медиків нічого подібного під час вагітності Ганни не помічав.

Під час операції у Ганни відкрилася кровотеча, кров не могли зупинити. Викликали бригаду лікарів. Жінці видалили матку, привезли кров для переливання, препарати для згортання. Жінку ввели у штучну кому та перевели до реанімації.

Транспортувати Ганну в обласну лікарню було неможливо, до неї приїхали рівненські медики.

“Нам говорили, що прогноз позитивний, вона просто перебуває у штучній комі. А від інших людей, які цікавилися станом невістки безпосередньо в реанімації, ми чули, що Аня не виживе”, – каже Тетяна.

22 березня жінку вивели з коми, до неї пустили чоловіка. Ганна розплющила очі й сказала: “Я не змогла сама народити сина”. З останніх сил стиснула руку чоловіка, з’явилися сльози.Увечері, близько 22-ї години, Ганна померла. Про її смерть рідним не повідомили.

“Я вранці у суботу вирішила зателефонувати до лікарні. Запитала, як там Ганна, а мені кажуть, що ввечері вона померла. Я кілька разів їх питала: “У скільки це сталося? Коли вона померла?” А вони не відповідали, казали, що лікар прийде, у нього спитайте. Потім я сама вже зателефонувала синові й сказала йому”, – згадує свекруха.

У лікарні висловили співчуття, вибачились за те, що сталося. Проте скопіювати обмінну картку жінки родичам не дали. Обставини двох загадкових смертей залишаються невідомими. Без матері залишилися троє дітей. Наймолодшому викликали швидку після того, як він дізнався, що мами більше нема.

Після цієї трагедії виконувач обов’язків мера Костополя Давид Дідух заявив, що з головним лікарем цієї лікарні Романом Товарницьким контракту не буде продовжено. З 28 березня його буде звільнено. Зараз він у відпустці. Ніхто у лікарні трагедію не коментує.

Поліція Рівненської області відкрила кримінальне провадження за ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником. Винному загрожує до трьох років позбавлення волі.

Про це повідомили у Рівненській ОВА.

Олександр Скоцик
41-річний старший солдат пройшов АТО у 2014 році, сміливо став на захист рідної землі і у 2022-му. 19 березня 2024 року захисник загинув на Донецькому напрямку. Попрощалися з Олександром у місті Рівне.

Сергій Швецов
У вересні 2022 року родина виїхала з окупації та оселилася в Костополі. На той час син Сергія вже воював. Чоловік також не міг стояти осторонь і приєднався до лав ЗСУ. У війську служив командиром відділення. Тривалий час військового вважали зниклим безвісти. Рідні до останнього сподівалися, що він живий. Герой загинув 28 вересня 2023 року у Запорізькій області. Тіло полеглого захисника відправлять на кремацію, адже він хотів бути похованим на рідній Херсонщині.

Олександр Луб
Помер військовий 22 березня 2024 року під час лікування в медичному закладі. Поховали захисника в рідному селі.

Павло Стецюк
До лав Збройних Сил України був мобілізований 27 червня 2023 року. У листопаді 2023 року отримав почесну відзнаку Головнокомандувача Збройних Сил України нагрудний знак «Золотий хрест». Загинув Герой 30 січня 2024 року під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі на Донеччині.

23 Березня, 2024, 10:00 Калуш
Переглядів: 3461

Сьогодні, 23 березня, Калуська громада зустрічає Героя — старшого сержанта Олега Шляхтуна. О 13:30 виїзд траурної колони з Калуської ЦРЛ з тілом полеглого Захисника, інформують “Вікна” з посиланням на Калуську міську раду.

Маршрут траурного кортежу пролягатиме вулицями міста:

Івано-Франківська;
Бандери;
Грушевського;
Винниченка;
Пр. Лесі Українки;
Б. Хмельницького;
Литвина, 5, заїзд у двір;
Січових Стрільців;
Євшана;
Європейська;
ПК “Мінерал ”
Парастас о 14:00.

Чин похорону розпочнеться 24 березня о 14:00.

Відправа в церкві Архистратига Михаїла УГКЦ.

Поховають Героя на Алеї Слави міського кладовища.

Нагадаємо, 51-річний калушанин Олег Шляхтун служив радіотелефоністом реактивного артилерійського відділення реакгивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї військової частини. На захист рідної землі Герой став у перший же день повномасштабного вторгнення росії — 24 лютого 2022 року. Деякий час від воїна не було звістки, вважався зниклим безвісти. Захисник загинув 19 березня 2024 року в результаті удару БПЛА військовими формуваннями російської федерації на Донецькому напрямку.

Про це журналістам видання Район. Рівне стало відомо з власних джерел.

Начебто, мама та ненароджений син померли внаслідок невдало проведеного кесаревого розтину.

Отримати коментар адміністрації лікарні з цього приводу журналістам не вдалося. В приймальній головного лікаря дали номер телефону заступниці, аби та прокоментувала ситуацію, однак цей контакт більше не обслуговується. Затим в приймальні перестали відповідати на телефонні дзвінки.

Не вдалося отримати пояснень й від завідувачки пологового відділення Марини Масовець. Коли медійники зателефонували жінці на мобільний, вона, не почувши причину дзвінка, заявила, що «інформацію телефоном не дає і коментарів так само». Мобільний головного лікаря Костопільської БЛІЛ Романа Товарницького також не відповідає.

Померла була 1988 року народження. Вона мала двох старших дітей.

У поліції підтвердили факт смерті жінки та немовляти. Наразі готують офіційне повідомлення про цей випадок.

Про це розповів “Суспільному” голова Заболотівської громади Петро Маліборський/

З його слів, Володимир Харук народився 27 липня 1999 року. Проживав у селі Рудники.

На строкову службу чоловіка мобілізували у 2019 році в Національну гвардію України.

“Спочатку Володимир служив у Кривому Розі. А у 2020 році підписав контракт і пішов до 12 бригади оперативного призначення, яка на той час дислокувалася в Маріуполі та належала до полку “Азов”, — говорить Петро Маліборський.

Володимир Харук загинув у бою 29 березня 2022 року під час оборони Маріуполя. Його знайшли через майже два роки.

“Минулого тижня нам повідомили, що Володимира Харука знайшли та ідентифікували. Зараз тіло полеглого воїна везуть додому. Його поховають на кладовищі у селі Рудники”, — каже Петро Маліборський.

Володимира Харука Зеленський посмертно нагородив орденом “За мужність” III ступеня.

Напередодні ввечері, 12 березня, поблизу Калуша Івано-Франківської області сталася смертельна аварія, в якій загинули жінка та 5-річна дівчинка. Немовля перебуває у лікарні.

Про це повідомили у відділі комунікації поліції Івано-Франківської області.

Аварія сталася біля АЗС. Зазначається, що 32-річна водійка Volkswagen Golf виїжджала з автозаправки та зіткнулася з вантажівкою, за кермом якої був 26-річний чоловік. Зазначається, що водій рухався прямо по автодорозі.

У результаті аварії водійка та двоє неповнолітніх пасажирів отримали важкі тілесні ушкодження. Їх шпиталізували до медзакладу. Втім, жінку та п’ятирічну дівчинку медикам врятувати не вдалося. Піврічне немовля наразі перебуває в реанімаційному відділенні.

Поліцейські перевірили водія вантажівки на стан сп’яніння. Виявилося, що він був тверезий.

Під час виконання бойового завдання в Донецькій області загинув Роман Кузьмяк. Військовослужбовцю військової частини А 4267 було 44 роки, повідомила начальниця Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук.

Останній бій в Донецькій області прийняв Андрій Пилипів. Старшому стрільцю-оператору військової частини А 4699 був 41 рік.

Внаслідок масованого ворожого обстрілу в Харківській області обірвалось життя Романа Глушка. 33-річний чоловік служив оператором десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А 1910.

Внаслідок ворожого мінометного обстрілу в Донецькій області загинув Василь Сіщук. Боєць служив старшим водієм зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу механізованого батальйону.

Останній бій в Херсонській області прийняв Назарій Александрук. 29-річний боєць служив у військовій частині А 3199.

Життя в бою за Україну віддав Роман Гринчишин. Командиру відділення 1 кулеметного взводу роти вогневої підтримки 2 механізованого батальйону військової частини А 0998 назавжди 28 років.

Даючи відсіч збройній агресії рф в Донецькій області, загинув Володимир Стасів. Бійцю військової частини А 4667 було 38 років.

Внаслідок ворожого мінометного обстрілу на Донеччині не стало Дмитра Луціва — старшого стрільця 3 гірсько-штурмового відділення військової частини А 3029.

Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поліг Сергій Фуфалько, який служив старшим стрільцем 3 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу військової частини А 3029.

Ворожа куля снайпера забрала життя Василя Долиб’яника. Боєць служив у військовій частині А 4267.

Вічна слава Героям! Щирі співчуття рідним, друзям, побратимам.

У Польщі батьки знайшли мертвим 3-річного хлопчика з України. Причини трагедії розслідує польська поліція.

Про це пише польське видання RMF FM.

Тіло трирічного хлопчика знайшли його батьки в одному з будинків у Вержбінку, що у Великопольському воєводстві. Дорослі виявили свою дитину мертвою одразу після того, як прокинулись.

Речниця Регіональної прокуратури в Коніні, прокурор Ева Возняк повідомила, що і загиблий хлопчик, і його батьки були громадянами України.

За її словами, стан тіла не вказує на причетність третіх осіб до смерті дитини, але й не дозволяє виключити таку причетність.

Інспектор Анджей Боровяк з Великопольської поліції повідомив кореспонденту RMF FM, що для встановлення причини смерті дитини буде проведено розтин.

Про це повідомили у пресслужбі Рівненської обласної прокуратури.

За даними слідства, житель Здолбунівщини приїхав у гості до 38-річної рівнянки, з якою вони познайомилися напередодні. Під час застілля в квартирі жінки між ними виник конфлікт, під час якого чоловік схопив ножа і завдав потерпілій щонайменше три поранення в шию, перерізавши їй горло. Від отриманих травм жінка померла на місці події.

“Обвинувачений хотів уникнути відповідальності – спершу повідомив своїм рідним, що виявив знайому з перерізаним горлом, а вже його рідні зателефонували до поліції. Слідством зібрано достатню кількість доказів, які підтверджують вчинення злочину саме цим чоловіком”, – зазначили у прокуратурі.

Під час судового розгляду зловмисник свою провину не визнав, оскільки стверджує, що нічого не пам’ятає.

Обвинуваченого визнали винним за ч.1 ст.115 ККУ (умисне вбивство) й призначили покарання у вигляді 12 років позбавлення волі.

Михайло Осадчук, 1996 року народження, мешканець селища Чернелиця, загинув від поранень, отриманих внаслідок ураження дроном-камікадзе противника.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Городенківської міської ради, інформують “Вікна”.

Він поклав життя, захищаючи рідну землю від російських окупаційних військ.

В ці скорботні дні Городенківська громада співчуває родині Героя.

“Сумуємо разом із Вами, підтримуємо в годину скорботи. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають! На жаль, словами важко загоїти у серці болючу рану втрати”, — йдеться в повідомленні.

Про це Еспресо Захід розповіла керівниця Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради (Ужгородський науковий ліцей) Олена Іщенко.

“В Ужгороді учень 10 класу помер прямо на уроці. Це сталось в Ужгородській загальноосвітній спеціалізованій школі-інтернаті Закарпатської обласної ради, що розташований на вулиці Загорській. Він більше відомий серед містян, як ужгородський ліцей”, – повідомив Глагола.

За його словами, хлопцю раптово стало погано посеред уроку. Медики, що прибули на місце, не змогли врятувати юнака.

“Співчуття родичам та близьким дитини”, – написав він.

Народився Андрій Васильович Боднарчук 19 червня 1984 року в Ямниці. Після одруження проживав з сім’єю у селі Тязів. Ще під час неоголошеної війни в зоні АТО (ООС), ризикуючи власним життям, він захищав землі рідної Батьківщини від загарбників. А коли вибухнула повномасштабна війна, Герой від першого дня російського вторгнення став на захист Батьківщини, інформують “Вікна” з посиланням на Ямницьку територіальну громаду.

Солдат Андрій Боднарчук був механіком ремонтного відділення у ремонтній роті автомобільної техніки однієї з військових частин. 6 березня 2024 року воїн загинув від отриманих поранень внаслідок влучання ракети збройних формувань рф у Донецькій області.

“Усією громадою висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким Захисника, який віддав своє життя, оберігаючи нашу Вітчизну. Вічна пам’ять, вдячність і слава загиблому Герою України!”, — йдеться у повідомленні.

Про загибель воїна повідомила народна депутатка з Івано-Франківська Оксана Савчук:

“Героїчно загинув у бою СТЕФУРАК Ігор. Активний волонтер, а згодом стрілець-санітар 3 стрілецької роти ВЧ А7104. Пам’ятаємо і дякуємо за чин боротьби. Співчуття рідним та близьким”.

Панахида за полеглим у війні воїном відбудеться сьогодні, 7 березня, о 18.00 в Будинку смутку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 3.

У п’ятницю, 8 березня, об 11.00 розпочнеться прощання в церкві Святого Апостола Юди Тадея.

За інформацією парафії Святого Апостола Юди Тадея, поховають бійця у селі Горохолина Богородчанської громади.

25 травня 2024 року Ігореві Стефураку мало випровнитися 34 роки. Вічна пам’ять Герою і співчуття рідним!

Cьогодні, 7 березня, Івано-Франківськ попрощається ще з двома загиблими Героями — Володимиром Даценком та Євгеном Лепетюком. Поховають воїнів на Алеї Героїв кладовища села Чукалівка.

Про загибель захисника із села Братківці Івано-Франківської громади Романа Подобного повідомив староста села Назар Рибак.

“Знову трагічна звістка прийшла у Братківці — жорстока війна забрала ще одне життя. З глибоким сумом повідомляю про загибель Нашого земляка, жителя села Братківці — ПОДОБНИЙ РОМАН СТЕПАНОВИЧ 16.01.1988 р. н. Герой загинув захищаючи Україну від російських окупантів. Вічна пам’ять і Слава Українському воїну, який поклав Своє Життя, Захищаючи Рідну Землю”, — йдеться в повідомленні.

Роман Подобний народився 16 січня 1988 року, проживав у селі Братківці, повідомляє “Суспільне”.

“На війну Романа мобілізували не так давно. Він два місяці перебував на навчанні. Потім воював на Донеччині”, — говорить Назар Рибак.

Роман Подобний боронив країну від військових РФ у складі 46 окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Військовослужбовець загинув 1 березня 2024 року поблизу села Георгіївка Покровського району на Донеччині від атаки російського дрона.

У воїна залишилися батьки та брат.

Сержант Юрій Олексюк, 1977 року народження, загинув 25 лютого 2024 року, інформують “Вікна”.

Військовозобов’язаний служив головним сержантом стрілецького взводу стрілецької роти однієї з військових частин.

Був призваний по мобілізації 1 березня 2022 року. Загинув при виконанні бойового завдання поблизу Малинівки на Запоріжжі.

Дружина загиблого Марія Олексюк поділилася спогадами про чоловіка:

“Сумна звістка завітала у нашу домівку, у наше гніздечко: наш коханий татусь повертається додому на Щиті до своєї люблячої сімʼї.
Коханий мій, татусю наш, Ти завжди залишишся у наших серцях найкращим, найдобрішим, люблячим, справжнім Батьком для своїх дітей — Богданки, Софійки, Олексійка. Я обіцяю, що Твій синочок, якого Ти так довго чекав, виросте гідним сином свого Батька-Героя. Ти наш Герой назавжди!
Цілуємо, обнімаємо! Ти назавжди в наших серцях!”

Сьогодні ж стало відомо про загибель 48-річного бійця Василя Олійника з Голиня. Молодший сержант також загинув 25 лютого поблизу Малинівки.

Побратим Василь Кульбанський запевнив, що захисники були вірними і надійними людьми:

“Ми не відійдемо, ми дамо бій і будемо стояти до кінця… Ви дали свій останній бій… друзі мої, Ви були більше ніж побратими… я знав Вас як людей слова, вірних, надійних, людей з яких я брав приклад. Ваша слава не вмре не загине!!! Я дякую долі, що дала мені можливість зустріти Вас у цьому житті, для мене було честю стояти з вами пліч-о-пліч в одних окопах!!! Пробачте, що не був з Вами поруч у важку хвилину… Слава героям!!!”

У скорботі від втрати Героя — дружина та двоє дітей, рідні, друзі і побратими, повідомляють “Вікна”.

За офіційною інформацією, молодший сержант Мар’ян Русинкевич на захист рідної землі став у вересні 2022 року. Самовіданно служив бойовим медиком стрілецького взводу військової частини.

Відданий військовій присязі, загинув 25 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання у Запорізькій області.
У дописі дружини Соломії Русинкевич йдеться про те, що Мар’ян залишив це життя з найкращими, як і хотів:

“Ти найкраще, що сталося зі мною в цьому житті, ти той, хто навчив жити й цінувати життя. Ти ідеш дуже швидко від нас. Ти залишив це життя з найкращими, так як ти і хотів. Як сказав один твій найближчий і найкращий побратим — ти залишив мені дві покращені свої копії. Тепер я за двох і обіцяю, тобі що вони виростуть достойними!!! Я люблю тебе і буду любити до того часу, поки моє серце б’ється!!! Ти найкращий!!!! Легких тобі хмаринок!”.

“Слонику, мій любимий слонику, твій бій закінчено, друже. Дякую долі, що звела мене з тобою, я мав за честь стояти з тобою пліч-о-пліч в одних окопах! Ти був справжнім другом, побратимом, найкращим батьком та чоловіком! З гордістю можу говорити, що був твоїм другом. А скільки ми будували планів… І правду кажуть, війна забирає найкращих… Ти був найкращий!!! Тепер ти там, там з нашими побратимами… Люди живуть поки їх пам’ятають, а я тебе пам’ятатиму вічно, вічна пам’ять тобі, друже, пробач що мене не було поруч…”

Калуська громада втратила на війні ще одного Захисника — загинув солдат Микола Стефанишин, 1987 року народження, інформують “Вікна” з посиланням на Калуську міську раду.

Микола Стефанишин був призваний на військову службу наприкінці листопада 2023 року. Служив навідником зенітно-кулеметного відділення зенітно-ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини. Вірно ніс службу, був відданий військові присязі.

Загинув Микола Стефанишин 27 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання у Запорізькій області.

“У скорботі вся Калуська громада. Щирі співчуття рідним та близьким полеглого Воїна. Доземний уклін Захиснику за жертовний подвиг в ім’я вільної і незалежної України. Вічна пам’ять і слава Герою Миколі Стефанишину!”, — йдеться у повідомленні.

Дитинство та юні шкільні роки Ігоря Куци проходили у селищі Букачівці. Відтак здобув освіту, одружився та все своє життя проживав із сім’єю в Івано-Франківську, повідомляє Рогатинська міська рада.

Виховував з дружиною прекрасних сина і доньку. Працював у спецпідрозділів «ТИТАН», на підприємстві «Івано-Франківськцемент» та КП «ДЕПО». Був добрим чоловіком, батьком, а в часі війни — вірним сином України.

На початку повномасштабного вторгнення Ігор Куца добровольцем став до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання у складі військової частини А7147, зокрема останні пів року — на Херсонському напрямку. Два тижні тому воїна спрямували в Донецьку область, де він і загинув.

Прощання з Героєм відбудеться сьогодгні, 27 лютого, в Івано-Франківську.

Орієнтовно о 8:00-8:30 кортеж з тілом загиблого захисника рухатиметься за маршрутом з боку Ямниці:

вул. Хіміків;
вул. Тролейбусна;
вул. Галицька;
міст на вул. Пасічній;
вул. Василіянок;
вул. Гаркуші;
готель “Надія”;
вул. Бандери;
вул. Ребета.
Чин парастасу розпочнеться о 19:00 у Будинку смутку за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Ребета, 3.

Поховають воїна у середу, 28 лютого, в Дем’яновому Лазі. Церемонія прощання розпочнеться о 12:00.

Дизайнер, режисер Олексій Залевський почав свою кар’єру в 1990-х, але останні роки від нього майже нічого не було чути. Він припинив випускати нові колекції одягу, знімати фільми та телепроєкти. З’ясувалось, що 49-річний артист важкохворий – в нього діагностували некроз кісток. Необхідно зробити дві операції.

Водночас Залевський розповів про деяких знаменитостей, з якими не тільки співпрацював, але й дружив. Серед них був і Андрій Кузьменко, більш відомий як Кузьма Скрябін.

Залевський познайомився з ним ще до шоу “Шанс”. Вони їздили на музичний фестиваль Таврійські ігри на пароплавах Дніпром (у Каховку, Херсонська область, зараз окупована росіянами). Тоді, за словами режисера, вони не були зірками, але починали свій шлях в шоу-бізнесі.

“Ми знайомі з часу, коли ми були ще ніхто, коли починали. Коли з’явився “Океан Ельзи”, Кравчук, Скрябін. Все тільки починалось. Ми ще самі не розуміли, що таке шоу-бізнес, як це все працює. Ми одночасно з’явились в різних сферах і так інколи між собою перетиналися… Ми якось обговорювали з Кузьмою момент смерті. Він казав, що невідомо, як будемо ми закінчувати. І він сказав: “Ну, у нас хоча б була можливість, ми пожили, повеселилися, поїздили, щось побачили. А мільйони людей навіть цього не пробували, що в нас було”. Те що в нас склалось чи ні, то вже інше питання”.

Олексія обурює, що лише після загибелі в ДТП (2015 рік) про Скрябіна всі заговорили. А до цього йому 10-15 років, каже Залевський, треба було вибивати собі ефір на радіо та телебаченні. І задля цього довелось працювати на музичному каналі.

“Він кожен ранок приїздив в студію і робив шоу тільки для того, щоб крутили кліпи гурту “Скрябін”. Тому що на М1 зайти просто так не можна було. І він відпрацьовував ефір, який з великого барського дозволу ставили кліпи Кузьми в ефір. І то, напевно один раз о другій ночі. І після цього, о Боже, Кузьма Скрябін, який гуру. А де ви були раніше? Чому ви не слухали його альбоми 20 років до цього? Кузьміч не був ідеальною людиною, в нас усіх є недоліки”.

Залевський здогадувався, що після гибелі Кузьми щось подібне буде. Але не думав, що це досягне такого національного масштабу.

“Нам подзвонили, сказали, що Кузьміч розбився, і аби ми приїхали до нього додому попрощатися о шостій ранку. Там було близьке коло людей. І стояв репортер. Як він знав? Його тільки з моргу о четвертій забрали. І тоді я зрозумів, що пі**ець буде. Його потім повезли до Львова, там танець з бубнами, церква, бабусі, все інше. Я так на це все дивився. Для мене це було дуже важко. Тому нічого доброго в цьому я не бачу… Після смерті лише всі почали підносити Кузьму. Де ви були раніше?”.

Залевський відзначив, що фраза “Хороший митець – мертвий митець” надихнула Залевського до його другого фільму.

Про загибель Кузьми Скрябіна
Артист загинув в автокатастрофі в Дніпропетровській області 2 лютого 2015-го. Йому було лише 46 років. Артист був за кермом Toyota Sequoia, коли зіткнувся з молоковозом. Кузьменко їхав зі свого концерту на честь 25-річчя гурту “Скрябін”, який пройшов в Кривому Розі напередодні. Того дня на трасі була ожеледиця. За словами очевидців, Кузьма їхав на високій швидкості й виїхав на зустрічну смугу.

Поховали співака у родинному склепі поблизу Львова, у селищі Брюховичі. 23 вересня 2023-го, на 76-му році життя померла мама лідера гурту “Скрябін”, письменниця Ольга Михайлівна Кузьменко. Жінку поховали біля сина.

Про це пише inpoland.net.

Інцидент стався в четвер, 22 лютого, близько опівдня. До служб надійшло повідомлення про вибух у квартирі багатоквартирного будинку на вулиці Гроттгера. Кілька людей змогли самостійно евакуюватися з будівлі до прибуття пожежників.

Як розповіла Ева Касінська, речниця сремської поліції, за поки що нез’ясованих обставин у квартирі сталася пожежа та вибух. У приміщенні перебувала одна особа – 30-річний громадянин України, який орендував квартиру. З тілесними ушкодженнями його доставили гелікоптером санавіації до лікарні міста Познань. 23 лютого поліцейська повідомила, що від отриманих травм українець помер в лікарні.

У поліції наразі з’ясовують усі обставини та причини трагедії, на місці події в п’ятницю працював пожежний експерт.

Бійцю було 22 роки, він львів’янин.

Проходив строкову військову службу у складі військової частини А1827, а після її завершення підписав контракт зі ЗСУ.

Із початком повномасштабного вторгнення рф боронив Україну в лавах 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» оперативного командування «Схід» СВ ЗСУ.

Виконував бойові завдання на Лиманському та Бахмутському напрямках.

Загинув 19 лютого 2024 року.

У Володимира Грінченка залишилися батьки, брат та наречена.

Чин похорону військовослужбовця розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїна на Голосківському кладовищі.

Щирі співчуття сім’ї та друзям захисника.

Вічна і світла пам’ять Герою!

Трагічну новину сповістив міський голова Збаража Роман Полікровський.

(“Збаразька громада знову втратила молодого воїна. 23-річний збаражанин лейтенант поліції Ігор Сокальський загинув 14 лютого під час бойових дій внаслідок ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області. Щиро сумуємо і розділяємо з родиною горе втрати близької людини. Ігор назавжди залишиться у нашій пам’яті мужнім захисником, Героєм, який віддав життя за рідну Україну. Про зустріч траурного кортежу, з яким повертатиметься до рідного дому наш захисник, буде повідомлено додатково”, – відзначив мер.

Про смерть воїна повідомила Печеніжинська територіальна громада, інформують “Вікна”.

Дмитро Олексюк народився 1979 року в селі Нижній Вербіж. Разом з сім’єю проживав у селі Марківка.

Був інспектором прикордонної служби 2 категорії, навідником протитанкових ракетних комплексів другої прикордонної комендатури швидкого реагування.

Загинув Дмитро Олексюк 7 лютого в результаті ворожої атаки FPV-дроном в районі населеного пункту Курдюмівка Донецької області.

“Щиро співчуваємо сім’ї, родині та друзям загиблого Героя. Нехай світла пам’ять про Дмитра назавжди залишиться в серцях близьких та знайомих, а Бог подарує йому вічне життя та спокій. Вічна пам’ять Герою України!”, — йдеться у співчутті.

Зустріч та прощання з воїном відбудеться в Нижньому Вербіжі.

У Кривому Розі 14-літній підліток помер після візиту у стоматологію. Хлопцю видалили зуб і після цього його стан різко погіршився і він впав у кому.

Про це повідомляє “Інформатор” із посиланням на пресслужбу поліції.

Зазначається, що підлітку вирвали зуб в одній із стоматологій у Саксаганському районі Кривого Рогу.

Після візиту до лікаря, самопочуття хлопця стало різко погіршуватися. Повідомляється, що підлітка госпіталізували у важкому стані, у лікарні він впав у кому і через деякий час помер.

Зараз правоохоронці з’ясовують, чи могла медична допомога лікаря привести до смерті дитини. Поліція відкрила кримінальну справу за ч. 2 ст. 140 ККУ (Невиконання або неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків, внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього).

Ситуацію прокоментувала у інтерв’ю “Суспільному” і директор стоматології Олена.

Вона пояснила, що хлопець звернувся до лікаря із болем у зубі і йому була надана необхідна допомога. Зазначається, що для того, щоб з’ясувати причину смерті підлітка, буде проведено експертизу.

“Говоритиму, що це ускладнення, саме цієї маніпуляції неможливо. Відповіді на всі питання може дати тільки експертна комісія. Експертиза буде”, — додає очільниця лікарні.