У понеділок, 21 грудня, жителі Землі зможуть неозброєним оком побачити дуже рідкісне явище, яке називається “Різдвяною” або “Вифлеємською” зіркою.
Йдеться про зближення найбільших планет Сонячної системи – Юпітера і Сатурна. У нічному небі це матиме вигляд однієї великої яскравої зірки, а явище буде видно з будь-якої точки нашої планети, пише Оbozrevatel.
За словами астрономів, розділяти планети будуть усього лише 0,1 градуса або 1/5 ширини Місяця.
Раніше настільки тісне зближення двох планет можна було спостерігати неозброєним оком у 1226 році, проте наступне має відбутися через 60 років – у 2080-му.
Який вигляд матиме “Різдвяна зірка”.
Таке явище називають “Різдвяною зіркою” тому, що дехто вірить, що біблійна історія про Вифлеємську зірку могла бути саме з’єднанням планет. Але приблизно 2 тисячі років тому найбільше зблизилися Венера і Юпітер, а не Юпітер і Сатурн.
Також у NASA наголошують, що ввечері з 15 по 18 грудня можна буде побачити, як Юпітер і Сатурн рухаються разом. Для цього потрібно звернути увагу на щораз більший півмісяць у західному небі через 45 хвилин після заходу сонця.

Про це повідомляє сайт gogetnews.info.

Вивчення траекторії руху планети вчені зробили висновок, что гігант знищив ряд планет.

Вивчення будови Сонячної системи вказало на відсутність кількох суперземель, які мали би бути в існуючій системі.
Астрофізики вважають, що Юпітер рухався від Сонця в глибину  і знищував усі небесні тіла на своєму шляху.

У своїх розрахунках вчені вказали, що наразі Юпітер продовжує рух під впливом Сатурну.

Згідно до нової теорії, Марс, Земля, Венера та Меркурій утворились з осколків знищених Юпітером планет.

Досі вчені припускали, що більшість сусідів Землі – Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун – зможуть пережити смерть нашої зірки. Передбачалося, що Сонце, яке розшириться поглине Блакитну планету, після чого перетвориться на білого карлика, що дозволить іншим планетам існувати на безпечній відстані від світила, – повідомляє The Independent.

Згідно з новим дослідженням дев’ята планета, якщо вона дійсно існує, може порушити ці плани. Роздуття Сонця не зможе усунути її, як інші планети, на достатню для збереження небесних тіл відстань, що може призвести до загибелі всіх перерахованих вище світів з іменами римських богів.

Дослідники під керівництвом Димитрі Вераса з Уорікського університету (Великобританія) за допомогою спеціального коду розрахували розвиток подій у разі перетворення Сонця в білого карлика. Додавання в розрахунки гіпотетичної дев’ятої планети змінювало ситуацію. Як з’ясувалося, чим далі може перебувати орбіта цього небесного тіла, тим більше ймовірність, що інші планети, яким обіцяли виживання, закінчать дні насильницькою смертю. Принаймні одна з відомих нам планет, що обертаються навколо Сонця, може бути викинута в міжзоряний простір.

За словами вченого, у Чумацькому Шляху безліч білих карликів, навколо яких обертається кам’яне сміття. Дев’ята планета може стати каталізатором такого «забруднення навколишнього середовища» і навколо Сонця.

Як зазначає Верас, доля Сонячної системи буде залежати від безлічі фізичних властивостей дев’ятої планети, якщо така і справді є.

Планети обертаються навколо карликової зірки K2-72, віддаленої від Землі на відстань в 181 світловий рік у напрямку сузір’я Водолія. Зірка приблизно в половину менше Сонця і не така яскрава.

В основному діаметр планет на 20-50% більше діаметру Землі, і розташовані вони досить близько до своєї зірки. Повний оберт навколо неї вони роблять максимум за 24 дні. З більш ніж 100 нових екзопланет 4 можуть бути кам’янистими світами на кшталт нашого.

Дві з них знаходяться в зоні, придатній для життя, де може існувати вода у формі рідини. Хоча вони розташовані по відношенню до своєї зірки ближче, ніж Меркурій до Сонця, K2-72 не така велика і менш тепла, ніж наша, і зона, придатна для життя, у неї ближче. Тож вчені не виключають можливості, що на цих планетах могли скластися умови для зародження життя.

Нові планети були відкриті за допомогою космічного телескопа Kepler, але їх статус був підтверджений завдяки спостереженнями з земних телескопів, розташованих на Гаваях, в Каліфорнії та Арізоні.

джерело http://nv.ua/

Як вважає сучасна наука, в перші мільйони років після того, як в центрі нашого протопланетного диска спалахнуло Сонце, випромінювання зірки привело до того, що всі кам’янисті тіла, що знаходяться ближче орбіти Юпітера, були повністю позбавлені води. Однак, на Землі кількість води дуже велика. Та й останні дані по іншим кам’янистим тілам внутрішньої Сонячної системи говорять про те, що вода, швидше за все, є і на більшій частині з них. Про те, як саме зникла вся вода з даного району космосу і тому, як вона знову з’явилася тут, вчені і сперечаються.

Французькі дослідники, провівши вивчення зразків метеоритної речовини, хондритів, за допомогою спектрографа змогла встановити досить цікаві особливості її будови. Хондрити, як вважають вчені, в минулому і сформували внутрішні планети Сонячної системи. У структурі цих матеріалів вченими було виявлено те, чого не знаходили раніше – сульфідні магнетити. Останні виникають при високому тиску і температурах, а також при кількостях кисню, на дев’ять порядків перевищує те, яке, як вважають фахівці, було в цьому районі новонародженої Сонячної системи. Вченим вдалося з’ясувати, що такий мінеральний склад хондритів може вказувати на те, що в давнину, ще до того, як планети починали утворюватися, гарячі кам’янисті протопланетні тіла могли масово стикатися з холодними, і складаються практично повністю з води. Саме формування цих матеріалів в минулому могло змусити фактично зникнути всю воду з найближчих до Сонця районів. Таким чином, вся вода прийшла з зовнішніх районів системи….