Чіткий розподіл випишуть в спеціальному законопроекті, який зараз готує Держенергоефективності спільно з Мінрегіоном та Мінприроди, повідомив заступник директора департаменту технічного регулювання енергоефективності Держенергоефективності Віктор Белько. Він вважає, що це зрушить з мертвої точки проекти з переробки відходів.

«В даний час інвесторів стримує те, що в нашій країні чітко не визначено статус побутових відходів, а також права власності на ці відходи і на вторинні матеріали, які отримуються під час переробки. Інвестори побоюються, що, вклавши гроші в обладнання та технології переробки, вони зіткнуться з масою проблем», – зазначив Віктор Белько.

Чиновники хочуть збудувати точний ланцюжок руху відходів

«Муніципалітет після внесення змін до законодавства буде передавати ТПВ сміттєпереробним підприємствам, які ми сподіваємося створити, залучаючи інвестиції», – сказав Белько. Додавши, що на етапі збору у населення сміття потраплятиме в розпорядження спеціалізованих автопідприємств, які займаються його збором (у столиці – це «Київспецтранс»).

Навіщо це потрібно

Виписати права переробників на сміття, щоб вони активно будували переробні заводи по Україні – це одна мета нового законопроекту. Інша – змусити муніципальні влади ставити різні контейнери, а людей – правильно сортувати відходи перед викидом. Не одним пакетом (відром), а кількома окремо: скло, папір, метал.

«В Україні досі немає роздільного збору сміття, хоча з 1 січня 2018 року в країні набув чинності закон, що зобов’язує громадян і підприємства сортувати побутові відходи. Але по факту цього не відбувається. Також не застосовуються діючі штрафи – хоча в європейській практиці за «неподільне» сміття жорстоко штрафують», – підкреслив Белько.

У нас все поки що на папері: людей повинні штрафувати за невідсортоване сміття на 20-80 неоподатковуваних мінімумів (340-1360 грн.), а юросіб – на 50-100 мінімумів (850-1700 грн.). Це не так страшно, як в інших країнах, але все ж: в Німеччині, наприклад, в перший раз за неправильне сортування штрафують в межах €10-50, а при багаторазовому повторенні сума покарання сягає €2500.

У новому законопроекті не збираються підвищувати вже затверджені штрафи. Однак там збираються чітко визначити структуру-контролера, яка повинна не просто лякати відповідальністю, а фактично виписувати штрафи і домогтися їх сплати. Все це має стати простіше після виписування прав власності на ТПВ.

«Відповідальність за збір сміття та забезпечення умов для його сортування буде на муніципалітетами. Доручити контроль над виконанням збираються Держекоінспекції. Вона ж зможе виписувати штрафи», – уточнив Белько.

Що це дасть

Експерти вважають, що неправильне сортування сміття і безкарність у цьому питанні серйозно гальмують розвиток переробки відходів. На 1 жовтня 2018 року сортуванням та переробкою сміття в Україні займалися лише 25 підприємств, які мають 30 сміттєсортувальних лінії на полігонах. У тому числі ліцензію на сортування та переробку ТПВ мають найбільші з них – столичні КП «Київспецтранс», який організовує роботу сміття на полігоні №5 у селі Підгірці Обухівського району Київської області та КП «Київтеплоенерго» в управлінні якого з 1 серпня цього року знаходиться київський сміттєпереробний завод «Енергія».

Цього недостатньо для вирішення сміттєвої проблеми, яку досі не вдається вирішити владою. За даними Мінрегіону, загальне число врахованих звалищ і полігонів в Україні сягає 6 тис., а їх сумарна площа – 9 тис. га. Паспортизовано лише 2/3. У той же час у нашій країні налічується понад 20 тис. несанкціонованих звалищ. З одного боку, на переробку всього цього бракує виробничих потужностей, а з іншого – профільні підприємства закриваються.

«Наше підприємство також зіткнулося з проблемою низької якості міського сміття. Так і не вдалося домогтися правильного сортування. В результаті завод змушений був зупинити переробку сміття в альтернативне паливо «флафф», яке спочатку використовували на підприємстві «Волиньцемент» в сусідньому Здолбунові», – розповів депутат Рівненської міськради, екс-керівник Рівненського сміттєпереробного заводу Святослав Євтушенко. Після того, як налагодиться правильне сортування сміття, влада розраховує на відродження переробки ТПВ по всій країні.

З 1 січня 2018-го в усіх дворах України поруч із звичайними баками мали б стояти спеціальні контейнери для паперу, пластику, скла та металу. Рішення про це було прийняте ще у 2012-му, але за 6 років сміттєвий віз так і не рушив з місця.

Дива не сталося, а Київ після святкування Нового року фактично потопає у сміттєвих завалах. Подекуди таки стоять контейнери для пластику. Однак, використані вони не за призначенням. У баках різноманітний непотріб.

А ось у селищі Козин, що за 30 кілометрів від Києва, жителі сортують сміття вже півроку. Але не завдяки нормі закону, а в рамках соціальної програми “Україна без сміття”. У селищі встановили понад 30 баків для вторсировини, а з населенням провели “виховну роботу”.

Активістка Альона – одна з тих, хто започаткувала “сміттєву революцію” у Козині. Привчила сортувати сміття і свою родину. Каже, процедура займає мінімум часу. Пластикові пляшки та бляшанки потрібно обов’язково мити та стискати, щоб не пахли та не займали у контейнері багато місця. Паперові відходи треба складати в окремий контейнер. А от целофанові пакети, каже, справжнє лихо.
Я їх мию, потім вони у мене сохнуть. Пакети треба обов’язково складати в один, тому що так їх не можна відокремити на лінії сортування,
— наголосила громадська активістка Альона.
На жаль, ті, хто добросовісно сортує сміття, в нашій країні в значній меншості. Проблема в необізнаності, вважають активісти. Тому, перш ніж впроваджувати нововведення, людям потрібно розповісти про шкоду сміття, яке вже заполонило 7% усієї території України. Для порівняння, ця площа дорівнює території окупованих Донбасу та Криму.
Треба пояснювати, що ці наслідки сміття ми переносимо на своє здоров’я, на здоров’я своїх родин,
– зазначає керівниця ГО “Україна без сміття” Євгенія Аратовська.
Здавалося б, виправити ситуацію мав закон, що набув чинності. Однак, він ніби і зобов’язує комунальні підприємства вивозити на захоронення роздільне сміття, але критеріїв сортування в законі немає. І відповідальність за порушення не передбачена. Ні для компаній, ні для населення. А отже, рішення сортувати чи не сортувати сміття так і залишається на совісті громадян.

Про це повідомляє ТСН.

Зараз, на жаль, сьома (СЬОМА!) частина території України завалена сміттям.Під офіційними завалами поховано 43 тисячі квадратних кілометрів, а це дорівнює площі Данії. Кожен українець щодня додає до цієї кількості мінімум кілограм сміття.

Проте приблизно 40% сміття – це корисні і цінні вторинні ресурси, як-то папір, скло та полімери. Поблизу деяких київських багатоповерхівок небайдужі активісти вже встановлюють експериментальні контейнери для сортування сміття, окремо для металевих упаковок, пластику та скла.

Але постанови з переліком та послідовністю операцій зі сміттям ще немає.