Які професії стануть менш актуальними або повністю зникнуть, розповіли в дослідженні “Розвиток Корпоративної Соціальної Відповідальності” на платформі Career Hub.

Експерти вважають, що через 10 років Інформаційні технології проникнуть в більшість сфер діяльності людини. Попит будуть мати ті працівники, у яких буде знання технологій і здатність до креативного мислення.

Ще одним важливим фактором для працівника майбутнього стане вміння комунікувати з іншими людьми, здатність швидко вливатися в колектив і активна взаємодія з командою. Роботодавці будуть віддавати перевагу тим, хто може з оточенням швидко знайти спільну мову.

Дослідження показує, що важливим стане також стресостійкість, висока організованість і мобільність, оскільки цілком ймовірно, що в нашому житті віддалені роботи поза офісом, гнучкі графіки та можливість працювати з будь-якої точки, залишаться тепер надовго.

Крім того, дослідники проаналізували розвиток мереж, просування цифрових валют, розвиток штучного інтелекту і роботехніки та назвали ряд професій, які швидше за все зникнуть до 2030 року.

Фінансовий аудитор
Бухгалтер
Економіст
Юридичний консультант
Секретар
Рієлтор
Водій
Спортивний коментатор
Агроном
Вантажник
Різнороб
Пакувальник
Торговий працівник
Які професії у 2030 році можуть стати дуже актуальними:
Космічний пілот і пілотеса
Менеджер з етичних питань
Консультант цифрової реабілітації
Компаньйон для літніх людей
Куратор особистої пам’яті
Менеджер подорожей у віртуальній реальності
Контролер магістралей
Виробник частин тіла
Радник з цифрових валют
Хірург для збільшення пам’яті
Дизайнер сміття
Також будуть розвиватися і стануть більш популярними такі професії:

Управління штучним інтелектом
Аналіз і управління даними
Діджитал-просування, діджитал-сервіс, діджитал-продажі
Спеціаліст з цифрових фінансів, консультант з діджитал-валют
Редактори персональних сторінок в соцмережах
Фахівці з кібербезпеки

Про це розповіла філософиня, професорка університету Шевченка Наталія Кривда в програмі “БОЧКА. Розмова по-українськи” на YouТube-каналі Gazeta.ua.

“Важливість ближнього кола – один із українських міфів. Нам дуже важлива репутація родини, найближчі друзі. Ми слухаємо не спеціалістів, а близьких людей. Віддаємо перевагу куму, брату, свату,” – пояснює філософиня.

Наталія Кривда зокрема спеціалізується на історії міфології.

“Міф старшого брата й “Україна – це Європа” – це візії себе, і вектори розвитку в той чи інший бік, – розповідає професорка. – Політично активний міф в Україні про відродження нації. Вона вже відродилася, маємо це прийняти як факт. Але це безкінечне коло відродження точно є міфом. Також намагання знайти історичні паралелі між початком ХХ і ХХІ століттям, між 1914-им і 2014-им. Це не працює, це не науково. Історія не повторює сама себе. Це наші штучні пошуки. Сучасність завжди наповнюється новим змістом.”

На думку Наталії Кривди, серед українців також побутує міф, що якщо не ми, то наші діти житимуть краще.

“Це також говорить і про відмову від нинішнього щастя заради майбутніх якихось преференцій і прибутків. Відтак у нас короткий горизонт планування, не вміємо працювати із довгостроковими стратегіями. І не лише тому, що така бурхлива діяльність, історичні, військові події. Бо звикли жити нинішнім днем,” – додає Кривда.

2 лютого на YouТube-каналі Gazeta.ua стартувала програма інтерв’ю “БОЧКА. Розмова по-українськи” із розмови з філософом Володимиром Єрмоленком. У наступних випусках спілкувалися із письменником Станіславом Асєєвим, журналістом і публіцистом Павлом Казаріним, директоркою “Мистецького Арсеналу” Олесею Островською-Лютою та режисеркою Наталією Ворожбит. Разом із гостями програми ми намагатимемося збагнути, що в часи змін відбувається на всіх рівнях від культури до геополітики, віднайти відповіді, як і куди рухатися Україні. Веде програму журналістка Ольга Богачевська.