За його словами, власник магазину розповів, що працівники СБУ вилучили сервер із відеозаписами, а коли повернули його, з’ясувалося, що всі файли з інформацією за 2 тижні, були видалені.
“Щоб спробувати відновити ці відеозаписи, потрібно витратити багато часу та грошей, однак немає гарантії, що це вдасться зробити”, – зазначив Гнап.
Як відомо, 10 травня було оприлюднено фільм-розслідування вбивства Павла Шеремета, автори матеріалу – редакція розслідувань “Слідство.Інфо” і представники міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP.
У фільмі, зокрема, йдеться про те, що колишній чи теперішній співробітник СБУ Ігор Устименко був помічений на відео з камер спостережень в ніч перед вбивством журналіста Павла Шеремета.

“Своєю поведінкою ці люди зацікавили слідство”, – сказав він.
“Зазначені особи могли стежити за потерпілим, його транспортом, або планувати маршрут відходу чи підходу під час закладання вибухового пристрою і здійснення його детонації”, – додав він.

За словами Князєва ці люди “уважно стежать за наявністю камер спостереження на прибудинковій території”.

“На нічному відео зафіксовано осіб, що закладали вибухівку в автомобіль, а також їх маршрут руху. Вперше злочинці фіксуються на Ярославовому Яру, повертають на вулицю Івана Франка, де особа схожа на жінку закладає вибухівку під автомобіль, що займає близько 10 секунд. Після цього чоловік із жінкою звертають на вулицю Липинського, проходять вулицю Гончара та вулицю Бульварно-Кудрявську”, – розповів Князєв.

За його словами, на відеоматеріалах за годину до вбивства зафіксовано жінку замасковану перукою та окулярами, що могла бути причетна до злочину. Також було встановлено місце звідки імовірно ця жінка могла провести детонацію вибухівки.

“Через декілька хвилин та сама жінка йде у зворотному напрямку по вулиці Липинського, обходить місце вчинення злочину, далі в метро”, – сказав він.

Як відомо, у вівторок Нацполіція заявила, що відпрацьовує п’ять версій щодо мотивів вбивства Павла Шеремета.
Як відомо, 23 січня на прес-конференції у МВС нардеп Геращенко заявив, що знає подробиці слідства у справі Шеремета. За його інформацією, слідчі вважають, що вбивство журналіста було реалізовано з диверсійно-терористичного центру на території Російської Федерації.
Одного з керівників “Української правди”, теле- й радіожурналіста Павла Шеремета убили в центрі Києва 20 липня 2016 року, підклавши вибухівку під автомобіль власника УП Олени Притули.
Поліція назвала це терактом, однак ні організаторів, ні виконавців убивства досі не встановили й не затримали – попри викладене в інтернет відео про людей, які закладають вибухівку, і обіцянку поліції оприлюднити фотороботи підозрюваних.

УП також надсилала запити до СБУ та АП, але ці установи досі не направили відповіді.
У Нацполіції “Українській правді” повідомили, що “розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні триває, і на даному етапі розголошення відомостей негативно вплине на результати його проведення”.

Водночас у Генпрокуратурі на запит УП повідомили, що розслідування перебуває на постійному контролі Генпрокурора.
“Про хід досудового слідства систематично інформується президент”, – сказано у відповіді.
В обох відповідях на запит немає реакції на питання УП про те, чи завершені всі експертизи ФБР, чи вже є результати і чи були вони корисними. У відповіді ГПУ лише зазначається, що “до проведення експертних досліджень залучено фахівців ФБР”.

Водночас, існує величезна кількість судових рішень, які надають Нацполіції доступ до інформації мобільних операторів.
Так, в одному з рішень суду зазначається, що було проведено аналіз технічної інформації щодо з’єднань абонентів мобільних операторів на місці вчинення вбивства Шеремета і за місцем проживання та його роботи (Шеремет працював в “Українській Правді” і радіо “Вести” – УП).
“Установлено абонентів та термінали мобільних систем зв’язку, користувачі яких можуть бути причетними до вчинення даного злочину”, – зазначається в рішенні суду, в якому Нацполіція наводить великий перелік номерів телефонів, до яких суд згодом дав їм доступ.
Як відомо, 20 липня близько 8 години ранку на перехресті вулиці Богдана Хмельницького та Івана Франка було підірвано машину керівника видання Олени Притули, в якій перебував Павло Шеремет.
Шеремет отримав тілесні ушкодження і загинув в кареті швидкої допомоги.
До розслідування були залучені представники ФБР.
Генпрокурор Юрій Луценко назвав основною версією вбивства Шеремета помсту за його професійну діяльність.
Слідство встановило, що вибух в автомобілі відбувся від дистанційного спрацювання вибухового пристрою.
Крім того, Нацполіція оприлюднила відео з камер спостереження, на яких видно, що пристрій закладали вночі чоловік і жінка. Нацполіція провела опитування понад 500 свідків, обійшла багато будинків в тому районі в пошуках цих людей. Про результати цих дій Нацполіції не повідомляється.
28 жовтня УП опублікувала матеріал з документальними доказами стеження за своїми журналістами і роботою редакції. За інформацією джерел УП, збором інформації займалася СБУ на прохання Адміністрації президента, відповідні матеріали отримує голова МВС Арсен Аваков.
Виходячи з оприлюднених судових рішень, слідство у справі вбивства українського журналіста Павла Шеремета розробляє одну із версій, за якою до вбивства причетні українські бойові батальйони.
Однак тодійшній перший заступник голови Нацполіції Вадим Троян зазначив, що висновки були зроблені лише з кількох судових рішень з понад 97.
29 листопада в.о. глави Нацполіціі Вадим Троян повідомив, що експерти ФБР привезли українському слідству висновки дослідження відеомоніторингу в справі про вбивство Шеремета.